Ухвала

від 18.10.2019 по справі 161/9790/18

ЛУЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 161/9790/18

Провадження № 2/161/944/19

У Х В А Л А

18 жовтня 2019 року місто Луцьк

Луцький міськрайонний суд Волинської області

в складі:

головуючого судді Івасюти Л.В. з участю секретаря судового засідання Мельничук Т.Ю.

розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , приватного підприємства Делівері Кар , Регіонального сервісного центру МВС у Волинській області , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - товариство з обмеженою відповідальністю А.В.Л. про визнання недійсним договору купівлі-продажу транспортного засобу,-

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_2 , приватного підприємства Делівері Кар , Регіонального сервісного центру МВС у Волинській області , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - товариство з обмеженою відповідальністю А.В.Л. про визнання недійсним договору купівлі-продажу транспортного засобу.

17 жовтня 2019 року ОСОБА_1 звернулась в суд із заявою про забезпечення позову, згідно з якою просить вжити заходів забезпечення позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , приватного підприємства Делівері Кар , Регіонального сервісного центру МВС у Волинській області , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - товариство з обмеженою відповідальністю А.В.Л. про визнання недійсним договору купівлі-продажу транспортного засобу шляхом заборони користування транспортним засобом, вилучення та передачі транспортного засобу марки VOLVO , моделі FH 12 вантажний сідловий тягач, 1998 року випуску, колір білий, номер кузова (шасі, рама) № НОМЕР_1 на зберігання товариству з обмеженою відповідальністю КСАС І В (м. Луцьк, вул. Гетьмана Сагайдачного, 20/39), із покладенням на ОСОБА_1 витрат по збереженню автомобіля.

Заяву обґрунтовано тим, що у провадженні Луцького міськрайонного суду Волинської області перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ПП Делівері КАР , Регіонального сервісного центру МВС у Волинській області, ОСОБА_2 , треті особи, що не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору - ТзОВ А.В.Л. про визнання договору купівлі-продажу транспортного засобу недійсним, скасування державної реєстрації та зобов`язання повернення транспортного засобу. З матеріалів позовної заяви вбачається, що автомобіль марки VOLVO , моделі FH 12 вантажний сідловий тягач, 1998 року випуску, колір білий, номер кузова (шасі, рама) № НОМЕР_2 , що є предметом спору, 24.02.2018р. ТзОВ А.В.Л. передало за договором комісії ПП Делівері КАР , який того ж дня відчужив його відповідачу ОСОБА_2 . Вказаний транспортний засіб реалізовувався на виконання рішення Луцького міськрайонного суду від 11.07.2017р. у цивільній справі № 161/4584/17, що на момент вчинення продажу набрало законної сили.

Проте, постановою Верховного Суду від 21.08.2019р. вказані рішення місцевого суду та суду апеляційної інстанції скасовано, у задоволенні позову про звернення стягнення на предмет застави (у тому числі транспортний засіб, що є предметом спору) відмовлено. Крім цього, постановою Волинського апеляційного суду від 27.09.2019 р. скасовано, як незаконне, рішення Луцького міськрайонного суду у цивільній справі № 161/9860/18, задоволено позовну заяву ОСОБА_1 про визнання недійсним договору комісії № 500-02/2018 від 24.02.2018р., за яким передано на комісію вищевказаний транспортний засіб.

За заявою ОСОБА_1 від 24.06.2019р.у цивільній справі про визнання недійсним договору купівлі-продажу уточнено позовні вимоги, з урахуванням яких в разі задоволення позову транспортний засіб може перейти у власність ОСОБА_1

Вказує, що відповідач повідомляла її, що автомобіль їй не повернуть при ухваленні будь-якого рішення суду, навіть в разі його задоволення, оскільки він буде розібраний на запчастини. Неодноразово в судових засіданнях представник відповідача вказував, що автомобіль часто виїжджає за кордон і ним постійно користується відповідач ОСОБА_2 .

За таких обставин вважає, що в рамках даної справи заборона користування транспортним засобом, вилучення автомобіля та передача автомобіля, який є предметом спору, на зберігання іншими особам, які не мають інтересу в результаті вирішення спору, є співмірними із заявленими вимогами та лише в разі їх застосування у сукупності можливе в разі задоволення позову реальне поновлення прав та законних інтересів позивача. Необхідність обрання даних видів забезпечення позову вважає обгрунтованим, так як експлуатація автомобіля може привести до зниження ринкової вартості автомобіля в результаті його можливого пошкодження, а подальший продаж третім особам може істотно ускладнити, а швидше навіть унеможливити виконання майбутнього рішення.

Посилаючись на вищенаведене, заявник просить вжити заходів забезпечення позову шляхом заборони користування транспортним засобом, вилучення та передачі транспортного засобу марки VOLVO , моделі FH 12 вантажний сідловий тягач, 1998 року випуску, колір білий, номер кузова (шасі, рама) № НОМЕР_1 на зберігання товариству з обмеженою відповідальністю КСАС І В (м. Луцьк, вул. Гетьмана Сагайдачного, 20/39), із покладенням на ОСОБА_1 витрат по збереженню автомобіля.

Відповідно до частин 1,2 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Ч. 1 ст. 153 ЦПК України передбачено, що заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Сторони в судове засідання не з`явились, оскільки не повідомлялись про час та місце розгляду заяви у відповідності до вимог ч. 1 ст. 153 ЦПК України, що не є перешкодою для розгляду даної заяви.

Згідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання. У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. Суд, вивчивши матеріали справи та заяви про забезпечення позову приходить до наступного.

Відповідно до ч.1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб, забороною вчиняти певні дії, встановленням обов`язку вчинити певні дії, та іншим. Відповідно до ч.3 ст. 150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Забезпечення позову спрямоване перш за все проти несумлінних дій відповідача, який за час розгляду справи, зокрема може відчужити майно, а тому підставою забезпечення позову є саме обґрунтоване припущення заявника, що невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Зі змісту позовних вимог вбачається, що спір між сторонами є реальним та носить матеріальний характер. Згідно копії договору комісії № 502-02/2018 від 24 лютого 2018 року ПП Делівері Кар , в особі директора Матвіюка С.М. та ОСОБА_1 . уклали договір,умовами якого передбачено, що ОСОБА_1 доручає здійснити від свого імені продаж майна, переданого на комісію (а.с. 21).

Відповідно до договору купівлі-продажу транспортного засобу від 24 лютого 2018 року, № 502-02/2018, транспортний засіб марки VOLVO , моделі FH 12 сідловий тягач-Е, 1998 року випуску, колір білий, номер кузова (шасі, рама) № НОМЕР_3 ОСОБА_2 за 134 000 гривень.

Ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 26 червня 2018 року заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову задоволено частково, накладено арешт на транспортний засіб марки VOLVO , моделі FH 12 сідловий тягач-Е, 1998 року випуску, колір білий, номер кузова (шасі, НОМЕР_4 ) № НОМЕР_5 . В решті заявлених вимог відмовлено. Ухвала суду набрала законної сили.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд зобов`язаний приймати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів забезпечення позову.

Суд вважає, що заборона користування транспортним засобом, та передача його на зберігання товариству з обмеженою відповідальністю КСАС І В порушить права ОСОБА_2 , як власника спірного транспортного засобу.

Крім того, судом вже вирішено питання забезпечення позову шляхом накладення арешту на вищевказаний автомобіль, а тому суд не вбачає підстав для задоволення заяви про вжиття заходів забезпечення позову ОСОБА_1 шляхом заборони користування транспортним засобом, вилучення та передачі транспортного засобу марки VOLVO , моделі FH 12 вантажний сідловий тягач, 1998 року випуску, колір білий, номер кузова (шасі, рама) № НОМЕР_1 на зберігання товариству з обмеженою відповідальністю КСАС І В (м. Луцьк, вул. Гетьмана Сагайдачного, 20/39), із покладенням на ОСОБА_1 витрат по збереженню автомобіля.

Керуючись ст. ст. 149-150, 153, 244, 259-261 ЦПК України, суд,-

у х в а л и в :

Відмовити ОСОБА_1 у задоволенні заяви про забезпечення позову. Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Луцького міськрайонного суду Волинської області Івасюта Л.В.