Постанова

від 09.10.2019 по справі 2-12302/11

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

09 жовтня 2019 року

м. Київ

Справа № 2-12302/11

провадження № 61-21714св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Ступак О. В. (суддя-доповідач), Гулейкова І. Ю., Усика Г. І.,

учасники справи:

заявник - ОСОБА_1 ,

суб`єкти оскарження: старший державний виконавець відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Канцедал Олександр Олександрович, заступник директора Департаменту - начальник відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Ярушевська Ірина Ігорівна,

заінтересована особа - Публічне акціонерне товариство Банк Форум ,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України на ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 13 грудня 2017 року у складі судді Мальцева Д. О. та постанову Апеляційного суду міста Києва від 21 лютого 2018 року у складі колегії суддів: Панченка М. М., Волошиної В. М., Слюсар Т. А.

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог та рішень судів

У квітні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду зі скаргою на дії старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (далі - ВПВР Департаменту ДВС МЮ України) Канцедал О. О., заступника директора Департаменту - начальника ВПВР Департаменту ДВС МЮ України Ярушевської І. І., заінтересована особа - Публічне акціонерне товариство Банк Форум (далі - ПАТ Банк Форум ), в якій просив визнати неправомірними дії указаних посадових осіб, вчинені у межах виконавчого провадження № 47119525 щодо передання до Державного підприємства СЕТАМ (далі - ДП СЕТАМ ) на реалізацію домоволодіння, що належить йому на праві власності та знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

В обґрунтування вимог скарги посилався на те, що на виконанні у ВПВР Департаменту ДВС МЮ України знаходиться виконавче провадження № 47119525 із примусового виконання виконавчого листа від 19 лютого 2015 року № 2-12302/11, виданого Шевченківським районним судом м. Києва, про звернення стягнення на предмет іпотеки. 13 квітня 2017 року заступником директора Департаменту - начальником ВПВР Департаменту ДВС МЮ України Ярушевською І. І. підписана заявка на реалізацію арештованого майна, що підготовлена державним виконавцем Канцедалом О. О. , та відповідно до якої на реалізацію до ДП СЕТАМ передано домоволодіння, що складається з двох житлових будинків в„– 4-А та в„– 4-Е , загальною площею 1 124,6 кв. м, та знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Голосіївським районним судом м. Києва від 13 березня 2017 року винесено ухвалу в справі № 752/21954/16-ц про забезпечення позову шляхом накладення арешту із забороною вчинення будь-якими особами дій, спрямованих на набуття, зміну та припинення речових прав на зазначене домоволодіння. Крім того, у матеріалах виконавчого провадження відсутній дозвіл органу опіки та піклування або рішення суду, які мають бути наявні у разі передачі на реалізацію майна, право власності чи право користування яким мають діти.

Таким чином, скаржник вважає, що суб`єкти оскарження не мали права передавати належне боржникові нерухоме майно на примусову реалізацію.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 13 грудня 2017 року скаргу ОСОБА_1 задоволено. Визнано неправомірними дії заступника директора Департаменту - начальника ВПВР Департаменту ДВС МЮ України Ярушевської І. І. та старшого державного виконавця ВПВР Департаменту ДВС МЮ України Канцедала О. О., вчиненні у межах виконавчого провадження № 2-12302/11, щодо передачі до ДП СЕТАМ на реалізацію домоволодіння, що складається із двох житлових будинків в„– 4-А та в„– 4-Е , загальною площею 1 124,6 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Постановою Апеляційного суду міста Києва від 21 лютого 2018 року апеляційну скаргу Департаменту ДВС МЮ України залишено без задоволення. Ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 13 грудня 2017 року залишено без змін.

Задовольняючи скаргу, суди першої та апеляційної інстанцій виходили із того, що на день підготовки та передання заявки на реалізацію нерухомого майна у порушення вимог Порядку державним виконавцем не отримано дозвіл органів опіки та піклування або відповідне рішення суду щодо реалізації спірного майна, право користування на яке має малолітній син заявника - ОСОБА_3 , тоді як заступником директора Департаменту ДВС МЮ України Ярушевською І . І . не перевірено перелік документів, доданих до заявки, на відповідність вимогам законодавства. Крім того, на момент складання та передання вказаної заявки на реалізацію, ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 13 березня 2017 року накладено арешт на спірне домоволодіння, що також мав перевірити державний виконавець.

Короткий зміст та узагальнюючі доводи касаційної скарги

У квітні 2018 року Департамент ДВС МЮ України подав до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 13 грудня 2017 року та постанову Апеляційного суду міста Києва від 21 лютого 2018 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні скарги.

Касаційна скарга мотивована тим, що дії заявника щодо реєстрації малолітнього сина - ОСОБА_3 у спірному житловому будинку вчиненні з метою перешкоджанню вчинення проведення дій примусового характеру. Державному виконавцю не було відомо про існування ухвали Голосіївського районного суду м. Києва від 13 березня 2017 року, якою накладено арешт на спірне майно, оскільки він не є учасником справи, у межах якої вчинено заходи забезпечення позову.

Рух справи у суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 28 серпня 2018 року відкрито касаційне провадження, витребувано цивільну справу та надано строк на подання відзиву на касаційну скаргу.

Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим (частина перша статті 263 ЦПК України).

Частиною першою статті 400 ЦПК України передбачено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Позиція Верховного Суду

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга Департаменту ДВС МЮ України не підлягає задоволенню із таких підстав.

Судами встановлено, що 19 лютого 2015 року Шевченківським районним судом м. Києва видано виконавчий лист № 2-12302/11 у справі за позовом ПАТ Банк Форум до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки, зокрема, на домоволодіння, що складається із двох житлових будинків в„– 4-А та в„– 4-Е , загальною площею 1 124,6 кв. м, та знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Указане нерухоме майно на праві власності належить ОСОБА_1

06 квітня 2015 року старшим державним виконавцем ВПВР ДВС України Канцедалом О. О. на підставі заяви стягувача ПАТ Банк Форум відкрито виконавче провадження № 47119525.

20 травня 2015 року державним виконавцем винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, зокрема, накладено арешт на спірне домоволодіння та земельну ділянку площею 0,1024 га, розташовану за тією ж адресою, що й домоволодіння. Цього ж дня складено акт опису й арешту зазначеного нерухомого майна.

29 березня 2017 року державним виконавцем ВПВР ДВС України Канцедалом О. О. винесено постанову про заміну сторони виконавчого провадження, відповідно до якої первісного стягувача ПАТ БАНК Форум замінено на Товариство з обмеженою відповідальністю Арніка-1 .

Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 13 березня 2017 року у справі № 752/21954/16-ц за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_1 про поділ майна подружжя задоволено заяву представника відповідача та вжито заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно, зокрема, на вказане домоволодіння.

13 квітня 2017 року до ДП СЕТАМ за підписом заступника директора Департаменту ДВС МЮ України Ярушевської І. І. направлено заявку № 47119525/20.1/12 на реалізацію арештованого майна у межах ВП № 47119525.

ДП СЕТАМ листом від 21 квітня 2017 року № 3618/18-18-17 повідомило виконавчій службі та сторонам виконавчого провадження відомості щодо реалізації предмета іпотеки - домоволодіння за лотом № 211810 шляхом проведення електронних торгів.

04 вересня 2017 року за підписом заступника директора Департаменту ДВС МЮ України Ярушевської І. І. до ДП СЕТАМ направлено лист за № 47119525/20.1/12 про зняття з реалізації лоту № 211810 у зв`язку з надходженням заяви від стягувача про повернення виконавчого листа.

Також, 04 вересня 2017 року державним виконавцем ВПВР ДВС України Канцедалом О. О. винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві на підставі пункту 1 частини першої статті 37 Закону України Про виконавче провадження та знято арешт з майна боржника. Копію постанови направлено сторонам виконавчого провадження.

Нормативно-правове обґрунтування

Виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (стаття 1 Закону України Про виконавче провадження ).

Відповідно до частин першої, п`ятої статті 18 Закону України Про виконавче провадження виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Під час виконання рішень виконавець має право на безпосередній доступ до інформації про боржників, їхнє майно, доходи та кошти, у тому числі конфіденційної, яка міститься в державних базах даних і реєстрах, у тому числі електронних. Порядок доступу до такої інформації з баз даних та реєстрів встановлюється Міністерством юстиції України разом із державними органами, які забезпечують їх ведення.

Згідно з частиною першою статті 61 Закону України Про виконавче провадження реалізація арештованого майна (крім майна, вилученого з цивільного обороту, обмежено оборотоздатного майна та майна, зазначеного у частині восьмій статті 56 цього Закону) здійснюється шляхом електронних торгів або за фіксованою ціною.

Порядок проведення електронних торгів визначений Порядком реалізації арештованого майна, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 29 вересня 2016 № 2831/5 (далі - Порядок).

Положеннями пункту 3 Розділу ІІ Порядку визначено, що заявка на реалізацію арештованого майна подається, зокрема, разом із такими документами (в електронній або паперовий формі): у разі передачі на реалізацію нерухомого майна, право власності на яке або право користування яким мають діти, - копія дозволу органів опіки та піклування або відповідне рішення суду; копії документів, що підтверджують наявність (відсутність) чинних обтяжень майна.

Пунктом 4 Розділу ІІ Порядку визначено, що начальник відділу державної виконавчої служби після отримання проекту заявки та документів щодо передачі майна на реалізацію у строк до трьох робочих днів перевіряє ці документи на відповідність вимогам законодавства, наявність відомостей про місце зберігання й демонстрації майна та у разі виявлення порушень визначає їх перелік та встановлює строк для усунення порушень, який становить не більше трьох робочих днів, а у разі, якщо відповідно до законодавства реалізація майна неможлива, документи щодо передачі майна на реалізацію повертаються державному виконавцю, який їх подав, із зазначенням визначених законодавством підстав, що унеможливлюють реалізацію майна.

У разі встановлення відповідності документів вимогам законодавства чи після приведення їх у відповідність до вимог законодавства начальник відділу державної виконавчої служби підписує (за допомогою електронного цифрового підпису або власноруч у випадку, передбаченому пунктом 4 розділу I цього Порядку) заявку на реалізацію арештованого майна та надсилає її Організатору разом із документами, передбаченими абзацами четвертим-тринадцятим пункту 3 розділу II Порядку, в електронному вигляді через особистий кабінет відділу державної виконавчої служби для внесення інформації про проведення електронних торгів у Систему.

Згідно з положеннями частин четвертої та п`ятої статті 177 Сімейного кодексу України орган опіки та піклування проводить перевірку заяви про вчинення правочину щодо нерухомого майна дитини та надає відповідний дозвіл, якщо в результаті вчинення правочину буде гарантоване збереження права дитини на житло.

Відповідно до статті 3 Конвенції про права дитини, ратифікованої Постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Задовольняючи скаргу ОСОБА_1 , суд першої інстанції, із яким погодився й суд апеляційної інстанції, належним чином оцінивши наявні у матеріалах справи докази та встановивши, що на день підготовки та передання заявки на реалізацію нерухомого майна у порушення вимог Порядку державним виконавцем не отримано дозвіл органів опіки та піклування або відповідне рішення суду щодо реалізації майна, право користування на яке має малолітній син заявника - ОСОБА_3 , тоді як заступником директора Департаменту ДВС МЮ України Ярушевською І . І . не перевірено на відповідність вимогам законодавства перелік документів, доданих до заявки, , що є її обов`язком, у зв`язку із чим дійшов правильного висновку про те, що дії посадових осіб Департаменту ДВС МЮ України щодо реалізації домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 , є неправомірними.

Крім того, суди попередніх інстанцій обґрунтовано виходили з того, що на момент складання та передання вказаної заявки на реалізацію ДП СЕТАМ , ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 13 березня 2017 року накладено арешт на домоволодіння, що також мав перевірити державний виконавець.

Верховний Суд відхиляє доводи касаційної скарги про те, що дії заявника щодо реєстрації малолітнього сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у спірному житловому будинку вчиненні з метою перешкоджання вчинення проведення дій примусового характеру, оскільки згідно з вимогами частини четвертої статті 29 Цивільного кодексу України місцем проживання фізичної особи, яка не досягла десяти років, є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає, тоді як чинним законодавством України не передбачено підстав для відмови у реєстрації малолітніх дітей у будинку, що перебуває у заставі. Крім того, судами достеменно встановлено, що у матеріалах виконавчого провадження містилася довідка, відповідно до якої у будинку зареєстрована, у тому числі, малолітня дитина - ОСОБА_3 , а тому було зрозуміло, що для реалізації майна необхідна згода органу опіки та піклування.

Посилання заявника у касаційній скарзі на те, що державному виконавцю не було відомо про існування ухвали Голосіївського районного суду м. Києва від 13 березня 2017 року, якою накладено арешт на майно, не спростовують факту порушення посадовими особами ВПВР Департаменту ДВС МЮ України процедури передання на реалізацію майна, оскільки останні зобов`язанні перевірити на відповідність вимогам законодавства додані до заявки документи, у тому числі документи, що підтверджують наявність (відсутність) чинних обтяжень майна. Із інформації, яка міститься у Єдиному державному реєстрі судових рішень, вбачається, що ухвала Голосіївського районного суду м. Києва від 13 березня 2017 року оприлюднена 15 березня 2017 року, а тому посадові особи ВПВР Департаменту ДВС МЮ України мали об`єктивну можливість ознайомитись із вказаним судовим рішенням.

Касаційна скарга не містить доводів на спростування висновків судів попередніх інстанцій, які є обґрунтованими та узгоджуються із матеріалами справи, при встановленні зазначених фактів судами не було порушено норм процесуального законодавства та правильно застосовано норми матеріального права.

Викладене дає підстави для висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою, а тому підлягає залишенню без задоволення, арішення судів попередніх інстанцій - без змін із підстав, передбачених статтею 410 ЦПК України.

Керуючись статтями 409, 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України залишити без задоволення.

Ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 13 грудня 2017 року та постанову Апеляційного суду міста Києва від 21 лютого 2018 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді:О. В. Ступак Ю. І. Гулейков Г. І. Усик