Постанова

від 18.10.2019 по справі 813/300/16

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

18 жовтня 2019 року

Київ

справа №813/300/16

адміністративне провадження №К/9901/19460/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Олендера І.Я.,

суддів: Гончарової І.А., Ханової Р.Ф.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Пустомитівському районі Головного управління ДФС у Львівській області на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 01.06.2016 (суддя Сасевич О.М.) та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 18.10.2016 (головуючий суддя Гінда О.М., судді: Качмар В.Я., Ніколін В.В.) у справі №813/300/16 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Сотем до Державної податкової інспекції у Пустомитівському районі Головного управління ДФС у Львівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. В лютому 2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю Сотем (далі - позивач, товариство) звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Пустомитівському районі Головного управління ДФС у Львівській області (далі - відповідач, контролюючий орган) в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 09.09.2015 №0000662200, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість в розмірі 969254,84грн, у тому числі: 646169,89грн за основним платежем та 323084,95грн за штрафними (фінансовими) санкціями.

2. Позовні вимоги обґрунтовані безпідставністю проведення позивачу вказаних донарахувань з огляду на те, що господарські операції з реалізації позивачу його контрагентами: Приватним підприємством Лібра Трейд , Товариством з обмеженою відповідальністю Оптімус Альянс , Приватним підприємством ПСВ Фрут , Товариством з обмеженою відповідальністю Фішкомпані товару здійснювались на підставі належним чином оформлених первинних документів, які дають можливість встановити їх реальність, чим спростовується висновок податкового органу щодо порушення Товариством з обмеженою відповідальністю Сотем положень податкового законодавства. За викладеного, позивач вказує, оскільки факт здійснення поставок товару підтверджено документально, а також доведено подальше використання придбаного товару у межах господарської діяльності позивача, підстави для висновку про порушення позивачем податкової дисципліни та прийняття спірного податкового повідомлення-рішення відсутні.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

3. Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 01.06.2016, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 18.10.2016, позовні вимоги задоволено.

4. Задовольняючи позовні вимоги суди першої інстанції та апеляційної інстанцій дійшли висновку про протиправність прийняття спірного податкового повідомлення-рішення з огляду на те, що належними первинними документами, які також були предметом дослідження під час позапланової виїзної перевірки позивача, підтверджено настання реальних правових наслідків за взаємовідносинами позивача з його контрагентами, зміну майнового стану сторін, а також безпосередній зв`язок проведених операцій з господарською діяльністю підприємства. Також суди зауважили, що недотримання податкової дисципліни контрагентами позивача не може бути підставою для позбавлення останнього права на податковий кредит, оскільки добросовісний платник податків, яким є позивач, не може нести відповідальність за правопорушення вчинені іншими суб`єктами господарювання.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

5. Не погодившись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Державна податкова інспекція у Пустомитівському районі Головного управління ДФС у Львівській області звернулася з касаційною скаргою до суду касаційної інстанції, в якій посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Львівського окружного адміністративного суду від 01.06.2016 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 18.10.2016 у справі №813/300/16, прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову.

6. Касаційний розгляд справи проведено у попередньому судовому засіданні, відповідно до статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

7. Судами попередніх інстанцій встановлено, що посадовими особами Державної податкової інспекції у Пустомитівському районі Головного управління ДФС у Львівській області було проведено позапланову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю Сотем з питань правомірності формування податкового кредиту та податкових зобов`язань з податку на додану вартість по взаєморозрахунках з Приватним підприємством Тропік , Приватним акціонерним товариством Ю.Ф.СІ. , Товариством з обмеженою відповідальністю ФК Імперіал , Товариством з обмеженою відповідальністю Шам Юкрейн , Приватним підприємством Лібра Трейд , Приватним підприємством ПСВ Фрут , Товариством з обмеженою відповідальністю Оптімус Альянс , Товариством з обмеженою відповідальністю Фішкомпані за період липень, серпень, жовтень, листопад 2014 року, січень, лютий, березень 2015 року.

Перевіркою встановлено порушення позивачем вимог пунктів 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України (в редакції чинній, на момент виникнення спірних правовідносин) в результаті чого позивачем завищено податковий кредит з податку на додану вартість на загальну суму 646169,89грн, в тому числі: липень 2014 року на суму 82493,66грн, серпень 2014 року на суму 39433,34грн, жовтень 2014 року на суму 55828,00грн, листопад 2014 року на суму 208636,39грн, січень 2015 року на суму 64282,96грн, лютий 2015 року на суму 49252,00грн, березень 2015 року на суму 146243,54грн.

За результатами проведеної перевірки відповідачем складено акт від 26.08.2015 №755/2200/37325890 та прийнято податкове повідомлення-рішення №0000662200 від 09.09.2015, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість у загальному розмірі 969254,84грн, з яких: 646169,89грн за основним платежем та 323084,95грн за штрафними (фінансовими) санкціями.

Фактичною підставою для проведення позивачу вказаних донарахувань став висновок контролюючого органу про неправомірність формування Товариством з обмеженою відповідальністю Сотем податкового кредиту з податку на додану вартість за взаємовідносинами з Приватним підприємством Лібра Трейд , Товариством з обмеженою відповідальністю Оптімус Альянс , Приватним підприємством ПСВ Фрут , Товариством з обмеженою відповідальністю Фішкомпані з огляду на відсутність реальності господарських операцій. Обґрунтовуючи свою позицію щодо безтоварності проведених операцій відповідач, зокрема, послався на аналіз податкової інформації (відомості викладені в довідці за результатами виїзної документальної позапланової перевірки Приватного підприємства Лібра Трейд та акті про неможливість проведення зустрічної звірки Товариства з обмеженою відповідальністю Оптімус Альянс ). Також, стверджуючи про неправомірність формування позивачем даних податкового обліку за результатом взаємовідносин з контрагентами контролюючий орган послався на відсутність у сторін розумних економічних причин у здійсненні документованих операцій, їх ділової мети, а також вказав на відсутність документів, які могли б підтвердити якість товару, що постачався, його фактичне транспортування, що ставить під сумнів реальність проведених операцій. На переконання податкового органу, єдиною метою проведення документування фактично не здійснених господарських операцій є отримання підприємством позивача незаконної податкової вигоди.

При оцінці оспорюваних господарських операцій судами попередніх інстанцій встановлено, у періоді, в якому проводилася перевірка, позивач (Замовник) на підставі договорів поставки мав взаємовідносини з Приватним підприємством Лібра Трейд , Товариством з обмеженою відповідальністю Оптімус Альянс , Приватним підприємством ПСВ Фрут , Товариством з обмеженою відповідальністю Фішкомпані по придбанню товару (фруктів).

Судами також встановлено, що Товариством з обмеженою відповідальністю Сотем в підтвердження реальності здійснення спірних господарських операцій з вказаними контрагентами було надано копії первинних документів, які також були предметом дослідження під час позапланової виїзної перевірки, зокрема, договори поставки товару №12-14 від 12.07.2014, №17/03-05 від 17.03.2014, №37 від 02.10.2012, №ФІ-1/10 від 01.10.2014, видаткові накладні, податкові накладні, товарно-транспортні накладні, банківські виписки по рахунках позивача, на підтвердження розрахунку між сторонами за поставлений товар. Окрім того, позивачем, на підтвердження фактичного виконання договірних відносин з контрагентами до матеріалів справи було долучено: копію договору оренди нежитлового приміщення, копії договорів оренди вантажних автомобілів за допомогою яких здійснювалося перевезення придбаного у контрагентів товару, банківські виписки по рахунку позивача на підтвердження проведення оплати за договорами оренди вантажних автомобілів, копії довіреностей на отримання товару, копії довідок про оплату праці водіїв, що здійснювали перевезення товару, посвідчення водіїв, поліси обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів та копії оборотно-сальдових відомостей.

Судами також встановлено, що товар придбаний у вказаних контрагентів було використано позивачем в оподатковуваних операціях в межах власної господарської діяльності з метою отримання прибутку, про що зазначено у акті перевірки та не заперечувалося контролюючим органом.

ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

8. У доводах касаційної скарги Державна податкова інспекція у Пустомитівському районі Головного управління ДФС у Львівській області вказує, що під час розгляду справи судами першої та апеляційної інстанцій неповно з`ясовано обставини, що мають значення для правильного вирішення справи по суті, неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права, що стало причиною скасування правомірно прийнятого податкового повідомлення-рішення. Зокрема, контролюючий орган посилається на безпідставність формування позивачем податкового кредиту за результатом взаємовідносин з Приватним підприємством Лібра Трейд , Товариством з обмеженою відповідальністю Оптімус Альянс , Приватним підприємством ПСВ Фрут , Товариством з обмеженою відповідальністю Фішкомпані з огляду на відсутність належного документального підтвердження фактичного проведення господарських операцій з поставки товару, а саме: сертифікатів якості, заявок та довіреностей на отримання товару, а долучені до матеріалів справи копії товарно-транспортних накладних містять недоліки в їх оформлення, що ставить під сумнів реальність проведених операцій. Відповідач вказує, що перевіркою отриманих матеріалів відносно контрагентів позивача не підтверджено реальність здійснення господарських операцій, їх вид, обсяг, якість та розрахунки, а лише встановлено дефектність первинних документів, відсутність об`єктів оподаткування та неможливість реального здійснення операцій по ланцюгу постачання. На думку податкового органу, в розглядуваному випадку формування позивачем податкового кредиту за господарськими операціями з контрагентами є неправомірним.

9. У свою чергу Товариство з обмеженою відповідальністю Сотем не скористалося своїм правом та не подало заперечення на касаційну скаргу відповідача, що не перешкоджає її розгляду.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

10. Податковий кодекс України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин):

10.1. Підпункт 14.1.181 пункту 14.1 статті 14.

Податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

10.2. Пункт 198.1 статті 198.

Право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

10.3. Пункт 198.2 статті 198.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

10.4. Пункт 198.3 статті 198.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

10.5. Пункт 198.6 статті 198.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

11. Закон України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин):

11.1. Стаття 1.

11.1.1. Господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

11.1.2. Первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

11.2. Пункт 2 статті 3.

Бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

11.3. Стаття 9.

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкуванням оброблених даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

12. Правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування податкового кредиту наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами.

13. Аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. При цьому, в первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції.

14. В той же час, сама собою наявність або відсутність окремих документів, а також недоліки в їх оформленні не можуть бути підставою для висновку про відсутність господарських операцій та відмови у формуванні податкового кредиту, якщо з інших даних вбачаються зміни в структурі активів та зобов`язань, у власному капіталі підприємства у зв`язку з його господарською діяльністю.

15. Норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певними постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування об`єкта оподаткування податком на прибуток, витрат та податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на формування витрат та податкового кредиту, за можливу неправомірну діяльність його контрагентів за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагентів та злагодженість дій між ними.

16. Доводи податкового органу про отримання платником необґрунтованої податкової вигоди мають ґрунтуватись на сукупності доказів, що безспірно підтверджують існування обставин, які виключають право платника, зокрема, на формування валових витрат та податкового кредиту.

17. При вирішенні спорів щодо правомірності формування платниками податків своїх даних податкового обліку, необхідно враховувати, що відповідно до вимог статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на момент постановлення судами оскаржуваних судових рішень), обов`язок доведення відповідних обставин у спорах між особою та суб`єктом владних повноважень покладається на суб`єкта владних повноважень.

Проте у разі надання контролюючим органом доказів, які і свідчать, що платником податків не було відображено у податковому обліку та задекларовано отриманий прибуток, або документи, на підставі яких платник податків задекларував свої податкові зобов`язання, у тому числі сформував податковий кредит, містять інформацію, що не відповідає дійсності, платник податків має спростовувати ці доводи. Наведене випливає зі змісту частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на момент постановлення судами оскаржуваних судових рішень), згідно з якою кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Оцінка доводів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанції

18. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права (частина перша статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України).

19. Доводи касаційної скарги не містять інших обґрунтувань ніж ті, які були зазначені (наведені) у запереченні на позовну заяву та апеляційній скарзі, та з урахуванням яких суди попередніх інстанцій вже надавали оцінку встановленим обставинам справи.

У ході розгляду справи судами першої та апеляційної інстанцій було надано належну оцінку доказам, представлених позивачем та зібраних судами на підставі та у відповідності до вимог Кодексу адміністративного судочинства України, та іншим обставинами, що спростовують позицію контролюючого органу про порушення товариством вимог податкового законодавства щодо формування податкового кредиту. Зокрема, судами досліджено первинні документи, які згідно з пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на момент вчинення судами процесуальної дії), є підставою для податкового обліку, та які містять відомості, що у повній мірі відображають суть господарських операцій та підтверджують їх фактичне здійснення.

20. Задовольняючи позовні вимоги суди попередніх інстанцій виходили з того, що матеріалами справи підтверджено факт наявності у позивача бухгалтерських та інших фінансово-господарських документів оформлених згідно вимог чинного законодавства, що свідчать про реальність здійснення господарських операцій з контрагентами. Досліджені в процесі розгляду справи первинні документи розкривають зміст господарських операцій, підтверджують рух активів позивача, зміни у власному капіталі та отримання ним реального результату в процесі господарської діяльності.

21. Товар придбаний у вказаних контрагентів було використано позивачем в оподатковуваних операціях у межах власної господарської діяльності з метою отримання прибутку, що узгоджується з основними видами економічної діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю Сотем .

22. На підтвердження зміни майнового стану у результаті здійснення господарських операцій з вищевказаними контрагентами, Товариством з обмеженою відповідальністю Сотем до матеріалів справи долучено банківські виписки по рахунку позивача, що свідчить про перерахування коштів на рахунок контрагентів та є доказом понесення витрат за придбаний товар.

23. На момент вчинення спірних господарських операцій Приватне підприємство Лібра Трейд , Товариство з обмеженою відповідальністю Оптімус Альянс , Приватне підприємство ПСВ Фрут та Товариство з обмеженою відповідальністю Фішкомпані були зареєстровані у встановленому законом порядку та мали статус платника податку на додану вартість.

25. Судами попередніх інстанцій правильно взято до уваги, що в обґрунтування прийняття спірного податкового повідомлення-рішення податковим органом не наведено обставин, які б вказували на безтоварність операцій. Висновки відповідача ґрунтуються виключно на інформації отриманій від інших податкових органів щодо перевірок контрагентів позивача по ланцюгу постачання або неможливості проведення зустрічних звірок, а не на аналізі суті та наслідків господарських операцій, які мали місце у періоді, в якому проводилася перевірка, що, в свою чергу, не є безумовною підставою для висновків про відсутність фактичного виконання спірних операцій за умови наявності первинних документів, які спростовують такі доводи.

26. Суди попередніх інстанцій на підставі належних, допустимих та достатніх доказів встановили реальність проведення господарських операцій та фактичне придбання позивачем товару у Приватного підприємства Лібра Трейд , Товариства з обмеженою відповідальністю Оптімус Альянс , Приватного підприємством ПСВ Фрут , Товариства з обмеженою відповідальністю Фішкомпані .

Контролюючим органом, у свою чергу, не наведено переконливих доводів, що ґрунтуються на об`єктивній інформації та спростовують факти господарської діяльності, засвідчені первинними документами, а також не надано жодних доказів на підтвердження того, що відомості, які містяться в таких документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі.

27. Суд касаційної інстанції погоджується з висновками судів попередніх інстанцій щодо необґрунтованості посилань податкового органу, як на підставу для відмови в позові, на відсутність у позивача документів, які б свідчили про транспортування придбаного товару, оскільки такі документи у позивача наявні, були долучені до матеріалів справи та досліджені судами першої та апеляційної інстанцій.

Доводи контролюючого органу викладені в касаційній скарзі про наявність недоліків у оформленні товарно-транспортних накладних на деякий отриманий товар при здійсненні господарських операцій позивача з контрагентами, також не приймаються судом до уваги, оскільки транспортні документи на перевезення товарно-матеріальних цінностей не є обов`язковими при оподаткуванні операцій за договорами купівлі-продажу чи поставки, вони є обов`язковими при оподаткуванні операцій за договорами саме перевезення, а отже, наявність недоліків у оформленні товарно-транспортних накладних не може бути самостійним доказом безтоварності господарських операцій проведених з контрагентами, натомість, факт передання товару позивачу та, відповідно, набуття права власності на нього, підтверджується належно оформленими видатковими накладними, які наявні в матеріалах справи. Крім того, надаючи оцінку правомірності прийняття спірного податкового повідомлення-рішення, суди надавали оцінку реальності здійснення господарських операцій позивача саме з Приватним підприємством Лібра Трейд , Товариством з обмеженою відповідальністю Оптімус Альянс , Приватним підприємством ПСВ Фрут , Товариством з обмеженою відповідальністю Фішкомпані .

До того ж, суд касаційної інстанції зазначає, що товарно-транспортні накладні чи подорожні листи не є винятковими первинними бухгалтерськими документами, які підтверджують факт реальності здійснення господарської операції за договором, та за відсутності яких платник позбавляється права на формування податкового кредиту, а також віднесення до складу доходів і витрат сум за договорами у разі наявності інших первинних бухгалтерських документів оформлених у відповідності до положень діючого законодавства, а саме: договорів, видаткових накладних податкових накладних регістрів бухгалтерських документів, платіжних доручень, відомостей про рух активів, товару та інших документів.

28. Також судами попередніх інстанцій обґрунтовано відхилено доводи податкового органу щодо відсутності сертифікатів якості придбаного товару, оскільки такі документи не є первинними бухгалтерськими документами, що підтверджують реальність здійснення господарської операції, а лише свідчать про якість товару та не є обов`язковими при формуванні платником податку витрат та податкових зобов`язань, податкового кредиту з податку на додану вартість. Відсутність таких документів не позбавляє позивача права на формування податкового кредиту за наявності належно оформленої податкової накладної, виданої покупцю продавцем товару.

29. Верховний Суд погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій про те, що наявність або відсутність окремих документів або ж помилки у їх оформленні не є підставою для переконання про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов`язаннях платника податків у зв`язку з його господарською діяльністю мали місце.

30. Судами першої та апеляційної інстанцій в повній мірі встановлено фактичні обставини справи, детально досліджено господарські операції позивача з вищезазначеними контрагентами, за результатом проведення яких Товариством з обмеженою відповідальністю Сотем було сформовано податковий кредит, надано об`єктивний та обґрунтований їх аналіз з урахуванням доводів наведених контролюючим органом в акті перевірки, в запереченні на позовну заяву та апеляційній скарзі, у зв`язку з чим, відсутні підстави вважати, що обставини справи встановлено не повно чи неправильно. Ннаведені скаржником доводи в касаційній скарзі не спростовують правильних по суті висновків судів попередніх інстанцій.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

31. Враховуючи встановлені обставини справи, Верховний Суд погоджується з висновком судів першої та апеляційної інстанцій, що Товариство з обмеженою відповідальністю Сотем підтвердило факт реальності господарських операцій з контрагентами, що є свідченням добросовісності позивача при здійсненні спірних господарських операцій. Доказів на підтвердження зворотного відповідачем не надано.

32. Переглянувши судові рішення в межах касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального права, враховуючи норми Податкового кодексу України, Верховний Суд дійшов висновку, що при ухваленні оскаржуваних судових рішень, суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які могли б бути підставою для скасування судових рішень, що свідчить про необхідність залишення касаційної скарги Державної податкової інспекції у Пустомитівському районі Головного управління ДФС у Львівській області без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій без змін.

33. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 349 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.

34. Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій (частина перша статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України).

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Пустомитівському районі Головного управління ДФС у Львівській області залишити без задоволення.

Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 01.06.2016 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 18.10.2016 у справі №813/300/16 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

І.Я. Олендер

І.А. Гончарова

Р.Ф. Ханова

Судді Верховного Суду