Постанова

від 10.10.2019 по справі 391/819/17

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

10 жовтня 2019 року

м. Київ

справа № 391/819/17

провадження № 61-7304св19

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

Синельникова Є. В. (суддя-доповідач), Хопти С. Ф., Шиповича В. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_3 ,

відповідач - фермерське господарство Кашуби Віталія Григоровича ,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу фермерського господарства Кашуби Віталія Григоровича на рішення Компаніївського районного суду Кіровоградської області, у складі судді Мумига І. М., від 02 серпня 2018 року, ухвалу Кропивницького апеляційного суду, у складі колегії суддів:

Дуковського О. Л., Письменного О. А., Суровицької Л. В., від 25 березня

2019 року, постанову Кропивницького апеляційного суду, у складі колегії суддів: Дуковського О. Л., Письменного О. А., Суровицької Л. В.,

від 25 березня 2019 року.

Короткий зміст позовної заяви

У грудні 2017 року ОСОБА_3 звернулась до суду з позовом до фермерського господарства Кашуби В. Г. (далі - ФГ Кашуби В. Г.) про визнання недійсними договору оренди землі та додаткової угоди до договору оренди землі, скасування державної реєстрації та повернення земельної ділянки.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що вона є власником земельної ділянки, кадастровий номер 3522883000:02:000:0390, площею 5,6892 га, яка розташована на території Мар`ївської сільської ради Компаніївського району Кіровоградської області на підставі державного акту на право власності на землю серії 11-КР № 013808. Зазначала, що вказана земельна ділянка фактично використовується ФГ Кашуби В. Г . На запит до відділу у Компаніївському районі Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області була отримана відповідь, що 01 листопада

2012 року між нею та ФГ Кашуби В. Г. було укладено договір оренди земельної ділянки, який зареєстрований у відділі Держкомзему у Компаніївському районі Кіровоградської області 20 листопада 2012 року за № 352288304002302, зі строком дії договірних відносин п`ять років. Вказувала, що у 2017 році зверталася до відповідача із вимогою про повернення їй земельної ділянки у зв`язку із закінченням строку дії договору оренди, але їй було повідомлено, що орендні відносини продовжено ще на 10 років, відповідно до змін, внесених до основного договору, терміном дії до 30 листопада 2027 року. Зазначала, що вона не підписувала договір оренди землі від 01 листопада 2012 року та додаткову угоду до нього.

Посилаючись на зазначені обставини, позивач просила суд визнати недійсним договір оренди землі, укладений 01 листопада 2012 року між нею та ФГ Кашуби В. Г. щодо земельної ділянки, кадастровий номер 3522883000:02:000:0390, площею 5,6892 га, розташованої на території Мар`ївської сільської ради Компаніївського району Кіровоградської області, який зареєстрованого 20 листопада 2012 року відділом Держкомзему у Компаніївському районі Кіровоградської області за № 352288304002302; визнати недійсною додаткову угоду про зміни та доповнення до договору оренди землі від 01 листопада 2012 року, укладену 01 грудня 2016 року щодо земельної ділянки, кадастровий номер 3522883000:02:000:0390, розташованої на території Мар`ївської сільської ради Компаніївського району Кіровоградської області; зобов`язати ФГ Кашуби В. Г. повернути їй вказану земельну ділянку.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Компаніївського районного суду Кіровоградської області

від 02 серпня 2018 року позов ОСОБА_3 задоволено частково.Визнано недійсною додаткову угоду про зміни та доповнення до договору оренди землі від 01 листопада 2012 року без номера, укладену 01 грудня 2016 року між ОСОБА_3 та ФГ Кашуби В. Г . щодо земельної ділянки, кадастровий номер 3522883000:02:000:0390, площею 5,6892 га, розташованої на території Мар`ївської сільської ради Компаніївського району Кіровоградської області, та скасовано державну реєстрацію прав та обтяжень, здійснену на її підставі. Зобов`язано ФГ Кашуби В. Г. повернути ОСОБА_3 земельну ділянку, кадастровий номер 3522883000:02:000:0390, площею 5,6892 га, розташовану на території Мар'ївської сільської ради Компаніївського району Кіровоградської області. В іншій частині позову відмовлено у зв`язку зі спливом строку позовної давності. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що позивач як орендодавець не підписувала спірні договір оренди землі та додаткову угоду, отже її волевиявлення на укладення зазначених правочинів було відсутнє, а тому в силу частини першої статті 215 ЦК України наявні підстави для визнання їх недійсними. Ураховуючи те, що позивач пропустила строк звернення до суду з вимогою про визнання недійсним договору оренди землі

від 01 листопада 2012 року, клопотання про поновлення такого строку не заявляла, районний суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову у цій частині.

Короткий зміст ухвали та постанови суду апеляційної інстанції

Ухвалою Кропивницького апеляційного суду від 25 березня 2019 року у задоволенні клопотання ФГ Кашуби В. Г. про призначення повторної судово-почеркознавчої експертизи відмовлено.

Ухвала суду апеляційної інстанції мотивована тим, що клопотання про призначення повторної судово-почеркознавчої експертизи подано з порушенням порядку та строків його подання.

Постановою Кропивницького апеляційного суду від 25 березня 2019 року апеляційну скаргу ФГ Кашуби В . Г. залишено без задоволення, рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Суд апеляційної інстанції погодився з висновками суду першої інстанції, зазначивши при цьому, що ОСОБА_3 як орендодавець не підписувала спірну додаткову угоду, згоди та повноважень на її укладення й підписання іншій особі не передавала, а тому у позивача відсутнє волевиявлення на її укладення. Районний суд дійшов правильного висновку про те, що висновок судово-почеркознавчої експертизи від 14 червня 2018 року є належним та допустимим доказом у справі відповідно до статті 76 ЦПК України.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводи

У касаційній скарзі ФГ Кашуби В. Г . просить скасувати оскаржені судові рішення у частині задоволення позовних вимог та направити справу у цій частині на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права. Також заявник просить скасувати ухвалу суду апеляційної інстанції від 25 березня 2019 року про відмову у призначенні повторної судово-почеркознавчої експертизи.

Доводи касаційної скарги зводяться до того, що суди попередніх інстанцій, поклавши в основу рішення про задоволення позову висновок судово-почеркознавчої експертизи від 14 червня 2018 року, не врахували невідповідність вільних зразків підписів об`єкту, який досліджується, за часом виконання та відсутність експериментальних зразків. Заявник вважає, що суд апеляційної інстанції безпідставно відмовив у задоволенні клопотання про призначення повторної судово-почеркознавчої експертизи, не взявши до уваги, що підставою для подання апеляційної скарги було саме недопустимість прийнятого судом першої інстанції висновку судово-почеркознавчої експертизи від 14 червня 2018 року.

Судові рішення оскаржуються лише у частині задоволення позовних вимог, в іншій частині - не оскаржуються, а тому в силу статті 400 ЦПК України касаційному перегляду не підлягають.

Відзиву на касаційну скаргу не надходило

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 19 квітня 2019 року відкрито касаційне провадження за поданою касаційною скаргою.

08 травня 2018 року справу передано судді-доповідачу.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Згідно державного акта на право приватної власності на землю серії 11-КР № 013808 від 24 січня 2002 року позивач є власником земельної ділянки, площею 5,69 га, кадастровий номер 3522883000:02:000:0390, розташованої на території Мар`ївської сільської ради Компаніївського району Кіровоградської області (а. с. 5).

За договором оренди землі без номера від 01 листопада 2012 року, зареєстрованого у відділі Держкомзему у Компаніївському районі Кіровоградської області 20 листопада 2012 року за № 352288304002302, сторонами договору є: орендодавцем - власник земельної ділянки

ОСОБА_3 , орендарем - ФГ Кашуби В. Г. Предметом договору оренди є земельна ділянка, кадастровий номер 3522883000:02:000:0390, належна на праві приватної власності позивачу, термін дії договору - п`ять років. Договір має невід`ємний додаток - акт про передачу та прийом земельної ділянки в натурі. У розділі Реквізити сторін договору оренди та розділі Земельну ділянку передав акта про передачу та прийом земельної ділянки в натурі від імені орендодавця вчинено підписи (а. с. 7-9).

Згідно додаткової угоди від 01 грудня 2016 року сторони внесли зміни та доповнення до договору оренди землі від 01 листопада 2012 року без номера, і дійшли згоди про те, що договір укладається на строк

до 30 листопада 2027 року (а. с.12).

Згідно висновку судово-почеркознавчої експертизи № 2180/2181/18-27

від 14 червня 2018 року, складеного Кропивницьким відділенням Київського науково-дослідного інституту судових експертиз, підпис від імені ОСОБА_3 у договорі оренди землі, укладеному від 01 листопада

2012 року між ОСОБА_3 та ФГ Кашуби В. Г. , виконаний не самою ОСОБА_3 , а іншою особою, з деяким наслідуванням якогось зі справжніх підписів ОСОБА_3 Підпис від імені ОСОБА_3 у додатковій угоді про зміни та доповнення до договору оренди землі

від 01 листопада 2012 року без номера, укладеної 01 грудня 2016 року між ОСОБА_3 та ФГ Кашуби В. Г. , у графі ОСОБА_3 виконаний не ОСОБА_3 , а іншою особою (а. с. 98-103).

Позиція Верховного Суду

Перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Згідно з положеннями частини другої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Згідно з частиною першою статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статті 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Частиною першою статті 628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до частини першої статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до частини першої статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частиною третьою статті 203 ЦК України передбачено, що волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Як вольова дія, правочин являє собою поєднання волі та волевиявлення. Воля сторін полягає в їхній згоді взяти на себе певні обов`язки, вона повинна бути взаємною, двосторонньою і спрямованою на досягнення певної мети.

Згідно з частиною другою статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Відповідно до частини першої статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Частиною першою статті 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Вирішуючи спір, встановивши фактичні обставини справи, надавши належну правову оцінку наявним у справі доказам у їх сукупності, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог, оскільки судом встановлено відсутність волевиявлення позивача на укладання договору оренди землі

від 01 листопада 2012 року та додаткової угоди до нього від 01 грудня

2016 року.

Відповідно до статті 110 ЦПК України висновок експерта не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 89 цього Кодексу.

За змістом частини другої статті 113 ЦПК України якщо висновок експерта буде визнано необґрунтованим або таким, що суперечить іншим матеріалам справи або викликає сумніви в його правильності, судом може бути призначена повторна експертиза, яка доручається іншому експертові (експертам).

Доводи касаційної скарги про те, що суд апеляційної інстанції безпідставно відмовив у призначенні повторної судово-почеркознавчої експертизи є необґрунтованими, оскільки, як установлено судом першої інстанції, експерту надавались всі матеріали, необхідні для складання висновку; висновок експертизи від 14 червня 2018 року є повним, чітким та конкретним, експерт дослідив всі надані матеріали. Відповідач не заявляв клопотання про призначення повторної експертизи під час розгляду справи у суді першої інстанції, а також не довів, що висновок експерта є недостатньо обґрунтований чи суперечить іншим матеріалам справи, чи при його складанні істотно порушені норми процесуального права, які регламентують призначення і проведення судової експертизи.

Доводи касаційної скарги про неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права і порушення норм процесуального права не спростовують висновків судів першої та апеляційної інстанцій та не дають підстав для скасування оскаржених судових рішень.

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Ураховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а оскаржених судових рішень - без змін.

Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу фермерського господарства Кашуби Віталія Григоровича залишити без задоволення.

Рішення Компаніївського районного суду Кіровоградської області

від 02 серпня 2018 року, ухвалу Кропивницького апеляційного суду

від 25 березня 2019 року, постанову Кропивницького апеляційного суду

від 25 березня 2019 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: Є. В. Синельников

С. Ф. Хопта

В. В. Шипович