Постанова

від 16.10.2019 по справі 367/5525/16-ц

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

16 жовтня 2019 року

м. Київ

справа № 367/5525/16-ц

провадження № 61-24525св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Висоцької В. С. (суддя-доповідач),

суддів: Грушицького А. І., Литвиненко І. В., Сердюка В. В., Фаловської І. М.,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом першого заступника прокурора Київської області в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України до ОСОБА_1 , треті особи: Міністерство екології та природних ресурсів України, Національний природний парк Голосіївський , про витребування земельної ділянки з чужого незаконного володіння, за касаційною скаргою першого заступника прокурора Київської області в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України на рішення Ірпінського міського суду Київської області від 23 лютого 2017 року у складі судді Саранюк Л. П. та ухвалу апеляційного суду Київської області від 29 червня 2017 року у складі колегії суддів: Коцюрби О. П.,

Журби С. О., Березовенко Р. В.,

учасники справи:

позивач - перший заступник прокурора Київської області в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України

відповідач - ОСОБА_1 ,

треті особи: Міністерство екології та природних ресурсів України, Національний природний парк Голосіївський ,

ОПИСОВА ЧАСТИНА

Короткий зміст позовних вимог

1. У липні 2016 року перший заступник прокурора Київської області, діючи в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України, звернувся до ОСОБА_1 , треті особи: Міністерство екології та природних ресурсів України, Національний природний парк Голосіївський (далі -

НПП Голосїваський ), у якому просив витребувати з незаконного володіння відповідача на користь держави в особі Кабінету Міністрів України земельну ділянку 0,15 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд по АДРЕСА_1 .

2. Позовна заява мотивована тим, що рішенням Коцюбинської селищної ради від 25 грудня 2008 року Про затвердження проекту землеустрою та передачу у приватну власність земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд по

АДРЕСА_1 ОСОБА_2 затверджено проект землеустрою щодо відведення та передачі у приватну власність земельної ділянки площею 0,15 га для вказаних цілей. На підставі зазначеного рішення ОСОБА_2 видано державний акт на право власності на земельну ділянку.

3. За договором купівлі-продажу від 09 жовтня 2009 року ОСОБА_2 відчужив земельну ділянку ОСОБА_1 у зв`язку з чим в державному акті зроблено відповідну відмітку про перехід права власності на спірну земельну ділянку до ОСОБА_1

4. Рішенням Ірпінського міського суду Київської області від 16 травня

2013 року за позовом прокурора м. Ірпеня визнано недійсними наведені вище рішення Коцюбинської селищної ради від 25 грудня 2008 року та державний акт на право власності на земельну ділянку, виданий ОСОБА_2 з відміткою про перехід права власності до ОСОБА_1 та скасовано його державну реєстрацію. Даним рішенням установлено, що спірна земельна ділянка знаходиться поза межами смт Коцюбинське , оскільки на момент прийняття рішення Коцюбинською селищною радою про надання у власність земельної ділянки першому власнику, межі смт. Коцюбинське у встановленому законом порядку не були визначені та не встановлені, а тому спірне рішення Коцюбинської селищної ради не відповідає вимогам земельного законодавства.

5. Вказані обставини є преюдиціальними для зазначено справи, тобто, приймаючи рішення про передачу земельної ділянки першому набувачу у власність, Коцюбинська селищна рада перевищила свої повноваження та розпорядилась землею, яка не знаходилась у її віданні.

6. За інформацією управління Держземагенства у м. Ірпені Київської області від 10 грудня 2014 року щодо нанесення на картографічні матеріали

НПП Голосіївський спірних земельних ділянок, виділених Коцюбинською селищною радою та акту перевірки Державної інспекції сільського господарства в Київській області від 14 квітня 2016 року спірна земельна ділянка, відповідно до картосхеми, території перспективної для створення Святошинського-Біличанської філії НПП Голосіївський попереднього функціонального зонування попадає в 18 квартал.

7. Таким чином, спірна земельна ділянка розташована на землях природно-заповідного фонду, а саме НПП Голосіївський . Крім того, спірна земельна ділянка відноситься до земель лісогосподарського призначення.

8. Прокурор наголошує, що земельна ділянка перебуває у власності

ОСОБА_1 , витребувати її у порядку статті 388 ЦК України можливо лише за позовом розпорядника цієї земельної ділянки, яким є Кабінет Міністрів України.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

9. Рішенням Ірпінського міського суду Київської області від 23 лютого

2017 року в задоволенні позову відмовлено.

10. Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що спірна земельна ділянка по АДРЕСА_1 передавалась у власність

ОСОБА_2 рішенням Коцюбинської селищної ради у 2008р. Позивач при подачі позову до суду не надав жодного доказу на підтвердження тих обставин, що станом на 2008 рік спірна земельна ділянка обліковувалась як землі лісового господарства або ліси для нелісогосподарських потреб, або земельні ділянки природоохоронного призначення і що станом на 2008 рік розпорядником спірної земельної ділянки була держава в особі Кабінету Міністрів України.

11. Місцевий суд також дійшов висновку, що даний віндикаційний позов є передчасним, оскільки без встановлення судом недійсності (невідповідності вимогам закону) правочину, як правової підстави придбання

ОСОБА_1 земельної ділянки, не можливо витребувати земельну ділянку у законного власника, який отримав її на підставі цього правочину.

12. Крім того, суд першої інстанції вказав, що позивач не надав доказів на підтвердження тих обставин, що спірна земельна ділянка незаконно вибула із володіння держави в особі саме Кабінету Міністрів України.

Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції

13. Ухвалою апеляційного суду Київської області від 29 червня 2017 року апеляційну скаргупершого заступника прокурора Київської області відхилено. Рішення Ірпінського міського суду Київської області від 23 лютого 2017 року залишено без змін.

14. Ухвала апеляційного суду мотивована тим, що розглядаючи спір, суд першої інстанції повно та всебічно дослідив і оцінив обставини справи, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює, порушень норм процесуального законодавства при розгляді справи не допустив.

15. Апеляційний суд погодився з висновком суду першої інстанції про те, що витребувати своє майно із чужого незаконного володіння має право лише власник і тільки тоді, коли доведе факт незаконного вибуття майна з його володіння. Проте прокурор даної обставини не довів.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

16. У касаційній скарзі, поданій у серпні 2017 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, перший заступник прокурора Київської області в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України, просить скасувати ухвалені у справі судові рішення та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права .

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

17. Касаційна скарга мотивована тим, що при вирішення спору суди не врахували, що спірна земельна ділянка знаходиться поза межами смт Коцюбинське та поза межами міста Києва, враховуючи вимоги пункту 12 Перехідних положень Земельного кодексу України, у редакції станом на момент прийняття рішень Коцюбинською селищною радою про передачу лісу у приватну власність, остання і після прийняття нового ЗК України продовжувала перебувати у державній власності, а отже, селищна рада не мала права нею розпоряджатись.

18. Крім того, згідно з пояснювальною запискою та проектних матеріалів до Указу Президента України від 01 травня 2014 року, розширення зазначеного заказника відбулось за рахунок лісових земель КП Святошинське лісопаркове господарство , у тому числі кварталів 100, 101, 110, 111, 113, 116, 117 Київського лісництва та кварталів 18, 27, 51 Святошинського лісництва.

19. Судами також не надано належної оцінки тим обставинам, що за інформацією управління Держземагентства у м. Ірпені Київської області

від 10 грудня 2014 року щодо нанесення на картографічні матеріали

НПП Голосіївський спірних земельних ділянок, виділених Коцюбинською селищною радою, та акта перевірки Державної інспекції сільського господарства в Київській області від 14 квітня 2016 року, спірна земельна ділянка, відповідно до картосхеми, території перспективної для створення Святошинського-Біличанської філії НПП Голосіївський попереднього функціонального зонування знаходиться у 18 кварталі Святошинського лісництва. Тобто, розташована на землях природно-заповідного фонду, а саме, НПП Голосіївський .

Доводи інших учасників справи

20. Інші учасники справи письмових заперечень щодо вимог і змісту касаційної скарги до суду не направили.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

21. Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 27 вересня 2017 року відкрито касаційне провадження у справі, справу витребувано з суду першої інстанції.

22. Відповідно до підпункту 4 розділу XIII Перехідні положення ЦПК України у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

23. Згідно із статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

24. У травні 2018 року цивільну справу передано до Верховного Суду.

25. Ухвалою Верховного Суду від 07 жовтня 2019 року справу призначено до розгляду в складі колегії з п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Позиція Верховного Суду

26. Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

27. Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

28. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

29. Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

30. Рішенням Коцюбинської селищної ради від 25 грудня 2008 року Про затвердження проекту землеустрою та передачу у приватну власність земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд по АДРЕСА_1 ОСОБА_2 затверджено проект землеустрою щодо відведення та передачі у приватну власність земельної ділянки площею 0,15 га для вказаних цілей.

31. На підставі зазначеного рішення ОСОБА_2 видано державний акт на право власності на земельну ділянку.

32. У подальшому, 09 жовтня 2009 року за договором купівлі-продажу,

ОСОБА_2 відчужив земельну ділянку ОСОБА_1 , у зв`язку з чим в державному акті зроблено відповідну відмітку про перехід права власності на спірну земельну ділянку до останньої.

33. Рішенням Ірпінського міського суду Київської області від 16 травня 2013 року за позовом прокурора м. Ірпеня Київської області визнано недійсними рішення Коцюбинської селищної ради Київської області від 25 грудня 2008 року та державний акт на право власності на земельну ділянку, виданий ОСОБА_2 з відміткою про перехід права власності до ОСОБА_1 та скасовано його державну реєстрацію.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

34. Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду вирішення справи.

35. Відповідно до вимог частин першої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуальногоправа і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

36. Звертаючись до суду з позовом, перший заступник прокурора Київської області посилався на те, що спірна земельна ділянка відноситься до земель лісогосподарського призначення, розташована на території об`єкту природно-заповідного фонду НПП Голосїївський та незаконно вибула із власності держави в особі Кабінету Міністрів України, у зв`язку з чим просив витребувати її з незаконного володіння ОСОБА_1

37. Відповідно до статті 1 ЗК України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.

38. Згідно з частиною першою статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

39. Відповідно до частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

40. За інформацією Українського державного проектного лісовпорядного виробничого об`єднання ВО Укрдержліспроект від 08 жовтня 2014 року

спірна територія була лісами ще з радянських часів. Так, на підставі Постанови ЦК КПУ і Ради Міністрів УРСР від 20 червня 1956 року № 673 та рішення Виконавчого комітету Київської міської ради від 07 серпня 1956 року № 1186 створено Святошинське лісопаркове господарство, яке ввійшло до складу управління земельної зони м. Києва. Загальна площа Святошинського лісопаркового господарства на момент створення становила 14 167 га. Згідно з розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 17 грудня 2001 року № 2715 на виконання рішення Київської міської ради від 02 жовтня 2001 року № 59/1493, перейменовано: Київське державне комунальне об`єднання зеленого будівництва Київзеленбуд на Київське комунальне об`єднання зеленого будівництва та експлуатацій Київзеленбуд ; державне комунальне підприємство Святошинське лісопаркове господарство на комунальне підприємство Святошинське лісопаркове господарство . Лісовпорядні роботи проводились у 1945-46, 1952-59, 1969, 1979, 1989, 1999, 2009 роках (а. с. 23).

41. Указом Президента України від 01 травня 2014 року № 446/2014 Про зміну меж національного природного парку Голосіївський його територію розширено на 6462,62 га за рахунок земель Київського комунального об`єднання зеленого будівництва та експлуатації зелених насаджень Київзеленбуд . Згідно з пояснювальною запискою та проектними матеріалами до Указу Президента розширення зазначеного заказника відбулось за рахунок лісових земель КП Святошинське лісопаркове господарство , у тому числі його кварталів 100, 101, 110, 111, 113, 116, 117 Київського лісництва та кварталів 18, 27, 51 Святошинського лісництва.

42. За інформацією управління Держземагентства у м. Ірпені Київської області від 10 грудня 2014 року № 01-04/2215 щодо нанесення на картографічні матеріали Національного природного парку Голосіївський спірних земельних ділянок, виділених Коцюбинською селищною радою та акта перевірки Державної інспекції сільського господарства в Київській області від 14 квітня 2016 року № A18/180, спірна земельна ділянка з кадастровим номером 3210946200:01:040:0103 відповідно до картосхеми, території перспективної для створення Святошинського-Біличанської філії НПП Голосіївський попереднього функціонального зонування знаходиться у 18 кварталі.

43. Частиною другою статті 152 ЗК України передбачено, що власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані із позбавленням права володіння земельною ділянкою. Захист прав на земельні ділянки здійснюється у передбачений законом спосіб.

44. Якщо майно відчужене особою, яка не мала на це права, добросовісний набувач набуває прав власності на нього, якщо відповідно до статті 388 цього кодексу майно не може бути витребуване у нього (стаття 330 ЦК України).

45. Відповідно до частини першої статті 388 ЦК України, якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно: 1) було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; 2) було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; 3) вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

46. За змістом статті 388 ЦК України випадки витребування майна власником від добросовісного набувача обмежені й можливі за умови, що майно вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно, поза їх волею.

47. Наявність у діях власника волі на передачу майна іншій особі унеможливлює витребування майна від добросовісного набувача.

48. Положення статті 388 ЦК України застосовуються як підстава позову про витребування майна від добросовісного набувача, якщо майно вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно, не з їхньої волі іншим шляхом, яке було відчужене третій особі, якщо між власником та володільцем майна не існує жодних юридичних відносин.

49. У справі, яка переглядається, судами попередніх інстанцій встановлено, що рішення Коцюбинської селищної ради від 24 грудня 2008 року Про затвердження проекту землеустрою та передачу у приватну власність земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд по АДРЕСА_1 ОСОБА_2 прийняте незаконно.

50. Рішенням Ірпінського міського суду Київської області від 16 травня 2013 року встановлено, що спірна земельна ділянка знаходиться поза межами смт Коцюбинське , оскільки на момент прийняття рішення Коцюбинською селищною радою про надання у власність земельної ділянки першому власнику, межі смт Коцюбинське у встановленому законом порядку не були визначені та не встановлені, а тому спірне рішення Коцюбинської селищної ради не відповідає вимогам земельного законодавства.

51. Вирішуючи спір, суди вдались до встановлення факту належності спірної земельної ділянки до лісового фонду, проте не врахували, що під час розгляду цієї справи суд не має права вдаватися до переоцінки обставин і доказів, які вже були предметом розгляду справи, оскільки рішенням Ірпінського міського суду Київської області від 16 травня 2013 року надано відповідну оцінку. Зокрема, вдруге суд не може досліджувати підстави недійсності рішення Коцюбинської селищної ради від 24 грудня 2008 року, що є порушенням принципу приюдиційності судових рішень.

52. При цьому не дано належної оцінки підставам заявленого позову - вибуття майна поза волею її власника.

53. Згідно зі статтею 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

54. Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови в позові (частини третя та четверта статті 267 ЦК України).

55. За загальним правилом частини першої статті 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

56. Отже, за змістом статей 256, 261 ЦК України позовна давність є строком пред`явлення позову як безпосередньо особою, право якої порушене, так і тими суб`єктами, які уповноважені законом звертатися до суду з позовом в інтересах іншої особи - носія порушеного права (інтересу).

57. У справі, рішення в якій переглядаються, прокурор пред`явив позов в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України у липні 2016 року.

58. Під час розгляду справи у суді першої інстанції ОСОБА_1 подано заяву про застосування строку позовної даності, які обґрунтовані тим, що позивач пропустив строк позовної давності для звернення до суду із цим позовом, оскільки прокурор звертався до суду із позовом про визнання недійсним рішення Коцюбинської селищної ради від 25 грудня 2008 року та державного акта на право власності на землю і визнання права власності держави на спірну земельну ділянку з тих же саме обґрунтувань, які викладені у цій позовній заяві про витребування майна із чужого незаконного володіння. Оскільки в обґрунтуванні заявлених в інтересах держави позовних вимог доводилися обставини порушення права власності держави унаслідок незаконного вилучення спірної земельної ділянки, то відповідний позов, у тому числі, в порядку витребування майна з чужого незаконного володіння повинен бути пред`явлений до 15 січня 2015 року, проте ця позовна заява подана лише у 2016 році.

59. Прокурор у позовній заяві зазначив, що позов пред`явлено в межах строку позовної давності, оскільки рішенням Ірпінського міського суду Київської області від 16 травня 2013 року за позовом прокурора м. Ірпеня Київської області визнано недійсними рішення Коцюбинської селищної ради Київської області від 25 грудня 2008 року та державний акт на право власності на земельну ділянку, виданий ОСОБА_2 з відміткою про перехід права власності до ОСОБА_1 та скасовано його державну реєстрацію.

60. За приписами пункту 2 частини першої статті 214 ЦПК України в редакції, чинній на момент розгляду місцевим та апеляційним судом, під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження.

61. Згідно положень статті 57 ЦПК України в редакції, чинній на момент розгляду місцевим та апеляційним судом, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко- і відеозаписів, висновків експертів.

62. Відповідно до статті 60 ЦПК України в редакції, чинній на момент розгляду місцевим та апеляційним судом, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу свої вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

63. Обставини та пояснення сторін щодо початку відліку строку позовної давності не перевірились, не встановлювався момент, з якого починається перебіг позовної давності .

64. Від встановлення конкретних фактичних обставин справи залежить правильне застосування норм матеріального права, а саме, статті 261 ЦК України в поєднанні зі статтями 256, 267 ЦК України та вирішення спору.

65. У силу положень статті 400 ЦПК України касаційний суд позбавлений процесуальної можливості встановлювати нові обставини, які не були встановлені судами попередніх інстанції, та давати оцінку доказам, які судами не досліджено, а відтак, не має можливості вирішити спір по суті за результатами касаційного перегляду.

ВИСНОВКИ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

66. Згідно з пунктами 1, 2 частини третьою статті 411 ЦПК України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи.

67. За таких обставин, коли фактичні обставини для правильного вирішення справи судом не встановлені, ухвалені у справі судові рішення не можуть вважатись законними і обґрунтованими та в силу статті 411 ЦПК України підлягають скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись статтями 400, 411, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ :

1. Касаційну скаргу першого заступника прокурора Київської області в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України задовольнити частково.

2. Рішення Ірпінського міського суду Київської області від 23 лютого 2017 року та ухвалу апеляційного суду Київської області від 29 червня 2017 року скасувати.

3. Справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий В. С. Висоцька

Судді А. І. Грушицький

І. В. Литвиненко

В. В. Сердюк

І. М. Фаловська