Постанова

від 17.10.2019 по справі 826/8893/17

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 826/8893/17 Суддя (судді) першої інстанції: Вєкуа Н.Г.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 жовтня 2019 року м. Київ

Колегія Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

судді-доповідача Кузьменка В. В.,

суддів Ганечко О. М., Степанюка А. Г.,

розглянувши в порядку письмового провадження у м. Києві справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю АСТРАД до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 15.05.2017, за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю АСТРАД на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 липня 2019, -

В С Т А Н О В И Л А:

Товариство з обмеженою відповідальністю АСТРАД звернулось до суду з позовом про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 15.05.2017 року № 0000701201 та № 0000691201, винесені Головним управлінням Державної фіскальної служби у м. Києві на підставі акту перевірки від 09.02.2017 року № 79/26-57-12-01-37/3984759.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 липня 2019 позов залишено без задоволення у повному обсязі.

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції як таке, що ухвалено з порушенням норм матеріального і процесуального права, та прийняти нове рішення про задоволення позову в повному обсязі.

Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з`явилися.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні не обов`язкова, колегія суддів у відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 311 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи в порядку письмового провадження.

Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

У відповідності до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З матеріалів справи вбачається, що на підставі п. 200.10 ст. 200, п.п. 75.1.1 п. 75.1 ст. 75, в порядку ст. 76 Податкового Кодексу України відповідачем проведена камеральна перевірка податкової звітності податку на додану вартість за жовтень 2016 року від 10.11.201 року № 9213825260 ТОВ Астард .

За результатами камеральної перевірки встановлено, що ТОВ Астард порушено вимоги п.185.1 ст. 185, ст. 198 ст. 200 Податкового Кодексу України та Порядок заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 року №21, внаслідок чого завищено від`ємне значення, що включається до складу податкового кредиту поточного (звітного) податкового періоду на 556 685,00 грн (значення р.16, 16.1), занижено позитивне значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (рядок 9-рядок 17 декларації 0110) (сума рядків 13 таблиць 1-3 додатка ДС10 до декларації 0121-0123, 0130), позитивне значення, яке сплачується до Державного бюджету (значення р.18,18.1) на 28 438 грн, завищено від`ємне значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (рядок 17-рядок 9 декларації 0110) (сума рядків 14 таблиць 1-3 додатка ДС 10 до декларації 0121-0123, 0130) (позитивне значення) (значення р.19, 19.1) на 528 247,00 грн та завищено суму від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового ) періоду (рядок 19.1 +рядок 20.3 декларації 0110) (рядок 19 декларації 0121-0123,0130) (переноситься до рядка 16.1 декларації наступного звітного (податкового) періоду) (значення р.21) на 528 247,00 грн.

За наслідками перевірки був складений акт №79/26-57-12-01-37/39842759 від 09.02.2017, на підставі якого контролюючим органом були прийняті податкові повідомлення-рішення від 23.02.2017 року № 0004271201, № 0004281201.

Не погодившись із висновками, викладеними в акті перевірки та прийнятими на їх підставі податковими повідомленнями-рішеннями, Позивач звернувся до Головного управління ДФС у м. Києві з первинною скаргою про їх скасування.

26 квітня 2017 року ГУ ДФС у м. Києві своїм рішенням про результати розгляду первинної скарги за № 10/16-15-10-01-35 частково скасовані оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 23.02.2017 року № 0004271201, винесені ДПІ у Святошинському районі ГУ ДФС у м. Києві. В іншій частині скарги було відмовлено.

06 червня 2017 року позивач отримав податкове повідомлення-рішення від 15.05.2017 року № 0000701201 та податкове повідомлення-рішення віл 15.05.2017 року № 0000691201, винесені ГУ ДФС у м. Києві на підставі Акту №79/26-57-12-01-37/39842759 за наслідками камеральної перевірки податкової звітності з податку на додану вартість за жовтень 2016 року та Рішення про результати розгляду первинної скарги ГУ ДФС у м. Києві від 26.04.2017 року № 10349/10/26-15-10-01-35.

Не погоджуючись із винесеним рішення позивач подав до ДФС України скаргу, за результатом розгляду якої рішенням № 13185/6/99-99-11-01-02-25 від 20.06.2017 року останню залишено без задоволення, а оскаржувані податкові повідомлення-рішення без змін.

Вказане стало підставою для звернення позивача до суду з цим позовом.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем порушено Порядок заповнення та подання податкової звітності, а перевірка проведена в той час коли не діяв мораторій на проведення перевірок.

Надаючи правову оцінку обставинам справи колегія суддів виходить з наступного.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.

Відповідно до підпункту 16.1.4 Податкового кодексу України платник податку зобов`язаний сплачувати податки та збори у строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до статті 35 Податкового кодексу України сплата податків та зборів здійснюється в грошовій формі у національній валюті України, крім випадків, передбачених цим Кодексом або законами з питань митної справи.

Порядок сплати податків та зборів встановлюється цим кодексом або законами з питань митної справи для кожного податку окремо.

Статтею 36 Податкового кодексу України визначено, що податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим кодексом, законами з питань митної справи.

Податкова декларація, розрахунок, звіт - це документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов`язання або відображаються обсяги операції (операцій), доходів (прибутків), щодо яких податковим та митним законодавством передбачено звільнення платника податку від обов`язку нарахування і сплати податку і збору, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку. (п. 46.1 ст. 46 ПК України)

Підпунктом 49.18.1 пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України встановлено, що податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює, зокрема, календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Податкова декларація подається за вибором платника податків, якщо інше не передбачено цим Кодексом, в один із таких способів:

а) особисто платником податків або уповноваженою на це особою;

б) надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення;

в) засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог законів щодо електронного документообігу та електронного цифрового підпису.

Відповідно до пункту 49.4 статті 49 Податкового кодексу України, платники податків, що належать до великих та середніх підприємств, подають податкові декларації контролюючому органу в електронній формі з дотриманням вимог законів щодо електронного документообігу та електронного цифрового підпису.

Порядок подання податкової звітності до контролюючого органу визначається ст. 49 Податкового кодексу України.

Згідно з п. 49.1 ст. 49 Податкового кодексу України, податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків.

Відповідно до п. 49.3 ст. 49 Податкового кодексу України, податкова декларація подається за вибором платника податків, якщо інше не передбачено цим Кодексом, в один із таких способів: а) особисто платником податків або уповноваженою на це особою; б) надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення; в) засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог законів щодо електронного документообігу та електронного цифрового підпису.

Приписами п. 49.8 ст. 49 Податкового кодексу України, визначено, що під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов`язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов`язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу.

Як встановлено, відповідно до повідомлення про тимчасове зупинення договору про визнання електронних документів №9086565762 від 01.06.2016 року, дія договору про визнання електронних документів від 01.06.2016 року була призупинена на період з 15.09.2016 року по 21.10.2016 року.

З метою врегулювання спірних питань, керуючись п. 1 Розділу 5 Договору про визнання електронних документів від 01.06.2016 року, відповідач пропонував протягом 5 робочих днів після отримання цього повідомлення, з`явитись до ДПІ у Святошинському районі ГУ ДФС у м. Києві надати відповідні пояснення та документи, які стосуються господарських відносин з контрагентами -постачальниками та контрагентами-покупцями. Однак, пояснень від позивача не надходило.

Податкова декларація з податку на додану вартість за звітний період серпень-вересень 2016 року з додатками була подана позивачем до податкового органу на паперових носіях 20.10.2016 року.

Контролюючим органом на підставі Інформаційний баз даних ДФС було встановлено, що 20.10.2016 ТОВ АСТАРД подано до ДПІ у Святошинському районі ГУ ДФС у м. Києві податкові декларації з ПДВ за серпень 2016 року (№1600060536) та вересень 2016 року (№1600060535), які заповнено з порушенням вимог вищевказаного Порядку №21 та прийнято податковим органом до відома .

У відповідності до інформаційного ресурсу ДФС, податкові декларації з ПДВ за серпень 2016 року та вересень 2016 року подано до ДПІ у Святошинському районі ГУ ДФС у м. Києві 14.02.2017, які прийнято та перевірено за №9270015171 та №9270015218.

Колегія суддів зазначає, що податкова звітність з податку на додану вартість подається в електронній формі контролюючому органу всіма платниками цього податку з дотриманням вимог законів щодо електронного документообігу та електронного цифрового підпису.

У разі припинення договору про визнання електронних документів платник податків мав право на складення нового договору, чим не скористався вчасно.

Відповідно до порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 року № 21, у рядку 16 відображається від`ємне значення, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду.

У рядок 16.1 переноситься значення рядка 21 декларації за попередній звітний (податковий) період.

Розділ III Розрахунки за звітний період.

1) якщо в результаті розрахунку різниці між: сумою податкових зобов`язань (рядок 9) декларації 0110 і податкового кредиту (рядок 17) декларації 0110 отримано позитивне значення, то заповнюється рядок 18 декларації 0110.

Рядок 18 декларації 0121-0123/0130 дорівнює сумі значень рядків 13 таблиць 1-3 (ДС 10) (додаток 10).

У рядку 18 вказується сума податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню за підсумками поточного звітного (податкового) періоду та: сплачується до загального фонду державного бюджету - рядок 18.1 декларації 0110, 0121-0123, 0130.

Рядок 18.1 декларації 0121-0123/0130 дорівнює сумі значень рядків 13.1 таблиць 1 - З (ДС 10) (додаток 10);

спрямовується на спеціальний рахунок суб`єкта спеціального режиму оподаткування -рядок 18.2 декларації 0121-0123;

При заповненні рядка 18.2 декларації 0121-0123 обов`язковим є зазначення в декларації реквізитів спеціального рахунку сільськогосподарського підприємства;

спрямовується на поточний рахунок сільськогосподарського підприємства, яке не обрало спеціального режиму оподаткування, - рядок 18.2 декларації 0130.

При заповненні рядка 18.2 декларації 0130 обов`язковим є зазначення в декларації реквізитів поточного рахунку сільськогосподарського підприємства.

Рядок 18.2 декларації 0121-0123/0130 дорівнює сумі значень рядків 13.2 таблиць 1 - З (ДС 10) (додаток 10).

При заповненні рядків 18, 18.1 та 18.2 декларації 0121-0123/0130 обов`язковим є подання (ДС 10) (додаток 10);

2) якщо в результаті розрахунку значення різниці між сумою податкових зобов`язань (рядок 9) декларації 0110 і податкового кредиту (рядок 17) декларації 0110 отримано від`ємне значення, то заповнюється рядок 19 декларації 0110.

Рядок 19 декларації 0121-0123/0130 дорівнює сумі значень рядків 14 таблиць 1 - З (ДС 10) (додаток 10) та переноситься до рядка 21 декларації 0121-0123/0130.

У декларації 0121-0123/0130 одночасно може бути заповнено рядки 18, 18.1, 18.2 та 19 у разі, якщо за результатами звітного (податкового) періоду за окремими операціями, визначеними підпунктами а - в пункту 209.2 статті 209 Податкового кодексу України, різниця між сумою податкових зобов`язань і податкового кредиту має позитивне значення, а за іншими такими операціями - від`ємне значення.

З рядка 19 визначається сума перевищення від`ємного значення над сумою, обчисленою відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 розділу V Податкового кодексу України на момент подання податкової декларації. Визначена сума вказується у рядку 19.1 та зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 21).

У разі якщо сума від`ємного значення (рядок 19) менша або дорівнює сумі, обчисленій відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 розділу V Податкового кодексу України на момент подання податкової декларації, рядок 19.1 не заповнюється.

Сума, обчислена відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 розділу V Податкового кодексу України на момент подання податкової декларації, зазначається у відповідному службовому полі у рядку 19.1;

3) сума від`ємного значення, що не перевищує суми, обчисленої відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 розділу V Податкового кодексу України на момент подання податкової декларації (рядок 19 - рядок 19.1), зазначається у рядку 20;

4) сума від`ємного значення (рядок 20 у декларації 0110):

зараховується у зменшення суми податкового боргу, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до Податкового кодексу України), в частині, що не перевищує суми, обчисленої відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 розділу V Кодексу на момент подання податкової декларації (відображається у рядку 20.1);

підлягає бюджетному відшкодуванню (відображається у рядку 20.2): на рахунок платника у банку (відображається у рядку 20.2.1) та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу з інших платежів, що сплачуються до Державного бюджету України (відображається у рядку 20.2.2).

Залишок від`ємного значення після вирахування суми податкового боргу та суми бюджетного відшкодування (рядок 20 - рядок 20.1 - рядок 20.2) відображається у рядку 20.3.

5) сума від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 19.1 + рядок 20.3), відображається у рядку 21 та переноситься до рядка 16.1 наступного звітного (податкового) періоду.

Платник податку який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. У такій заяві платник податку зазначає про його відповідність або невідповідність критеріям, визначеним п. 200.19 ст.200 ПК України.

Щодо посилань апелянта, що Акт перевірки був складений 09.12.2016 року, тобто в той час, коли діяв мораторій на проведення перевірок, колегія суддів враховує що листом Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління ДФС у м. Києві № 1775/26-57-12-01-28 від 17.02.2017 року проінформовано позивача виявлення технічної помилки в Акті № 79/26-57-12-01-37/39842759 та зазначено вірну дату акту -09.02.2017 року.

Згідно п.76.3. ст.76 ПК України камеральна перевірка податкової декларації або уточнюючого розрахунку може бути проведена лише протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку їх подання, а якщо такі документи були надані пізніше, - за днем їх фактичного подання. Камеральна перевірка з інших питань проводиться з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу.

Відповідно до п.200.10. ст.200 ПК України у строк, передбачений абзацом першим пункту 76.3 статті 76 цього Кодексу, контролюючий орган проводить камеральну перевірку даних податкової декларації або уточнюючих розрахунків (в разі їх подання).

Враховуючи, що податкові декларації з ПДВ за серпень 2016 року та вересень 2016 року подано Позивачем до ДПІ у Святошинському районі ГУ ДФС у м. Києві 14.02.2017, які прийнято та перевірено за №9270015171 та №9270015218, контролюючим органом не порушено строки, визначені п.76.3. ст.76 ПК України.

У взаємозв`язку з наведеним слід зазначити, що відповідно до п. 30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі Hirvisaari v. Finland від 27.09.2001, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані.

Згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд, що і вчинено судом у даній справі.

Таким чином, враховуючи вищенаведене у сукупності, беручи до уваги при цьому кожен аргумент, викладений учасниками справи, колегія суддів приходить висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 242, 308, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю АСТРАД на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 липня 2019 у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю АСТРАД до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 15.05.2017 - залишити без задоволення.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 липня 2019 - залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя-доповідач: В. В. Кузьменко

Судді: О. М. Ганечко

А. Г. Степанюк

Повний текст постанови виготовлено 17.10.2019