Ухвала

від 11.10.2019 по справі 372/3659/19

ОБУХІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 372/3659/19

Провадження 2-1791/19

ухвала

11 жовтня 2019 року Суддя Обухівського районного суду Київської області Потабенко Л.В., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Автокредит плюс , третя особа: Акціонерне товариство Комерційний Банк Приватбанк про захист прав споживача та визнання права власності на автомобіль,

В С Т А Н О В И В :

10.10.2019 року до суду надійшла вказана позовна заява.

Згідно з ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Право на доступ до правосуддя не є абсолютним, на цьому наголошує і Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях Голдер проти Великої Британії від 21.02.1975 року. Відтак, в кожному випадку позивач при зверненні до суду із позовом повинен дотримуватися норм процесуального законодавства.

Порядок звернення до суду за судовим захистом урегульований Цивільним процесуальним кодексом України . Подання позовної заяви має відбуватись з дотриманням певних умов.

Згідно ст.19 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом.

Вивчивши позовну заяву, приходжу до висновку, що позовна заява подана з порушенням вимог ст. 175 , 177 ЦПК України , виходячи з наступного.

ОСОБА_1 звертаючись до Обухівського районного суду Київської області із позовної заявою про визнання права власності, посилається на ч.5 ст. 28 ЦПК України , якою передбачено, що позови про захист прав споживачів можуть пред`являтися також за зареєстрованим місцем проживання чи перебування споживача або за місцем заподіяння шкоди чи виконання договору.

Проте, позовна заява ОСОБА_1 не містить посилання на норми Закону України Про захист прав споживачів , які були порушені відповідачем щодо позивача, коли саме та в який спосіб. Крім того, позовна заява не містить жодного способу захисту, передбаченого Законом України Про захист прав споживачів , який позивач просить застосувати для відновлення його прав, як споживача товару (послуг).

Згідно ч.4 ст.177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Однак, позивачем не додано до матеріалів позовної заяви докази сплати судового збору.

Частиною 1 ст. 4 Закону України Про судовий збір , встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України Про судовий збір ставка судового збору за подання позовної заяви майнового характеру фізичною особою або фізичною особою - підприємцем становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; позовної заяви про відшкодування моральної шкоди - 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який, відповідно до Закону України Про державний бюджет на 2019 рік станом на 01.01.2019 року становить 1 921 гривня.

Як вбачається із змісту позовної заяви, позивачем заявлено одну вимогу майнового характеру про визнання права власності на рухоме майно (автомобіль).

Відповідно до ч.1 ст.176 ЦПК України , ціна позову у позовах про визнання права власності на майно або його витребування визначається - вартістю майна, з зазначенням ціни позову.

Статтею 3 Закону України Прооцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні передбачено, що оцінка майна - це процес визначення його вартості на дату оцінки за процедурою, встановленою нормативно-правовими актами, зазначеними в статті 9 цього Закону , і є результатом практичної діяльності суб`єкта оціночної діяльності. Незалежною оцінкою майна вважається оцінка майна, що проведена суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання. У випадках проведення незалежної оцінки майна складається звіт про оцінку майна.

Якщо законами або нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України, договором на проведення оцінки майна або ухвалою суду не зазначено вид вартості, який повинен бути визначений в результаті оцінки, визначається ринкова вартість (ст. 9З Закону України Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні ).

Ринкова вартість- вартість, за яку можливе відчуження об`єкта оцінки на ринку подібного майна на дату оцінки за угодою, укладеною між покупцем та продавцем, після проведення відповідного маркетингу за умови, що кожна із сторін діяла із знанням справи, розсудливо і без примусу (п. 3 Національного стандарту N 1 Загальні засади оцінки майна і майнових прав ).

Доказів на підтвердження дійсної вартості майна - спірного автомобіля, позивачем до позовної заяви не додано.

Відповідно до роз`яснень, які містяться в постанові Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справі Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах від 17 жовтня 2014 року № 10, розмір судового збору за подання позовної заяви про визнання права власності на майно або його витребування визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру. При цьому, суд не повинен визначати вартість майна за відповідними вимогами, оскільки за змістом ЦПК України такий обов`язок покладається на позивача. Вартість майна визначається на момент пред`явлення позову.

Таким чином, позивачу відповідно до вимог п.п.3, 5 ч.3 ст.175 ЦПК України необхідно викласти всі обставини, якими він обґрунтовує свої вимоги та зазначити докази, що підтверджують вказані обставини, зокрема: зазначити відомості про дійсну вартість рухомого майна, не зазначення якої ускладнює визначення дійсної ціни позову та впливає на розмір судового збору, який підлягає сплаті при зверненні до суду з позовною заявою майнового характеру, або зазначити вжиті позивачем всі залежні від нього дії для отримання та зазначення в позові доказів вартості рухомого майна або причини неможливості встановлення точної вартості спірного майна на момент пред`явлення позову.

Отже, позивач має зазначити ціну позову, виходячи із дійсної ринкової вартості майна, та надати квитанцію про сплату судового збору на загальну суму, що буде відповідати заздалегідь встановленій оцінці майна, на яке він просить визнати паво власності.

При цьому, суддя нагадує, що відповідно до ст. 4 Закону України Про судовий збір судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімального прожиткового мінімуму у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. За подання до суду позовної заяви майнового характеру справляється судовий збір у розмірі одного відсотка від ціни позову, але не менше 0,4 розміру мінімального прожиткового мінімуму та не більше 5 розмірів мінімального прожиткового мінімуму.

Оцінюючи твердження позивача у позовній заяві на те, що ОСОБА_1 звільнений від сплати судового збору згідно ЗУ Про захист прав споживачів , оскільки правовідносини між лізингодавцем та лізингоодержувачем за договором лізингу, що виникають як під час укладення, так і виконання такого договору, а позов подається на стадії виконання договору лізингу, суд враховує наступне.

Предметом позовних вимог у даній справі є визнання права власності на автомобіль, при цьому, суд зазначає, що вказані відносини виникли на підставі договору фінансового лізингу № К300АІ0000406685 від 03.12.2012 р., укладеного між позивачем ОСОБА_1 та ТОВ Автоприват . Відтак, вказаний договір не підпадає під дію ЗУ Про захист прав споживачів , оскільки такий регулює правовідносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності, встановлює права споживачів, а також визначає механізм їх захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів. На думку суду, позов про визнання права власності на нерухоме майно, в даному випадку на автомобіль, є таким, що не відноситься до категорії справ, пов`язаних із захистом прав споживачів.

Отже,Закон України Про захист прав споживачів регулює відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності, встановлює права споживачів, а також визначає механізм їх захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів.

Натомість, як видно з позовної заяви, позивач просить визнати за ним право власності на автомобіль, отже, на думку суду, спір, що виник між сторонами стосується виконання договірних зобов`язань та регулюється параграфом 6 ЦК України та не підпадає під дію спеціального Закону Про захист прав споживачів .

Тому, посилання позивача на положення ЗУ Про захист прав споживачів не є обґрунтованим.

Згідно ч.3 ст.185 ЦПК України , якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175і 177 цього Кодексу , сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

За таких обставин, вимоги ЦПК України щодо пред`явлення позову не дотримано.

Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення заяви без руху.

Враховуючи викладеного та керуючись ст. 175, 177, 185 ЦПК України, суддя -

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Автокредит плюс , третя особа: Акціонерне товариство Комерційний Банк Приватбанк про захист прав споживача та визнання права власності на автомобіль - залишити без руху, надавши позивачеві десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення вказаних недоліків.

Роз`яснити, що інакше позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачеві.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: