Постанова

від 17.10.2019 по справі 640/16249/19

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа№ 640/16249/19

н/п 3/640/3118/19

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" жовтня 2019 р. Суддя Київського районного суду м. Харкова Муратова С.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в приміщенні Київського районного суду м. Харкова адміністративний матеріал, що надійшов з Управління патрульної поліції в Харківській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ,

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП, -

встановив:

03.08.2019 о 17-05 год. ОСОБА_1 керував автомобілем Volkswagen Vento , н.з. НОМЕР_1 і НОМЕР_2 , за адресою: м. Харків, вул. Героїв Праці, 2В, з ознаками алкогольного сп`яніння, а саме, різкий запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння очей, порушення мови, від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку на місці зупинки транспортного засобу за допомогою приладу Драгер Алкотест 6320 відмовився у присутності двох свідків, також пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку в медичному закладі у відповідного лікаря-фахівця відмовився. Водій повторно на протязі року керував транспортним засобом з ознаками алкогольного сп`яніння.

ОСОБА_1 в судове засідання вдруге не з`явився, про час і місце судового розгляду справи повідомлявся належним чином.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 03.04.2008 у справі Пономарьов проти України наголошено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

При складанні протоколу про адміністративне правопорушення, поліцейськими було повідомлено ОСОБА_1 про розгляд справи в Київському районному суді м. Харкова. ОСОБА_1 протокол підписав, рухом справи не цікавився до суду з метою отримання інформації про стан відносно нього провадження не звертався (а.с. 1).

Як зазначено вище, судом вживалися заходи для повідомлення правопорушника, ОСОБА_1 про дату, час та місце розгляду справи, повідомлявся належним чином, клопотання про відкладення судового засідання до канцелярії суду не надійшло.

Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема Юніон Аліментаріа проти Іспанії від 07.07.1989, виходить з того, що у випадках коли поведінка учасників судового засідання свідчить про умисний характер їх дій направлений на невиправдане затягування процесу чи зловживання своїм процесуальним правом, суд має реагувати на вказані випадки законними засобами, аби не було зневільовано ключовий принцип - верховенство права, в тому числі проводити судове засідання у відсутність особи, як що таке затягування може нашкодити справі чи іншим учасникам справи.

В цьому ж рішенні Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Враховуючи викладене, суд, у відповідності зі ст. 268 КУпАП, розглядає справу за його відсутності.

Суд, вислухавши пояснення учасників процесу, дослідивши докази по справі, приходить до висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП, виходячи з наступного.

Згідно положень статті 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, своєчасне всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, а також вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови.

Факт вчинення адміністративного правопорушення ОСОБА_1 підтверджується доказами, що містяться в справі про адміністративне правопорушення: протоколом про адміністративне правопорушення серії ОБ № 157134 від 03.08.2019 (а.с. 1), поясненнями свідка ОСОБА_2 (а.с. 3), поясненнями свідка ОСОБА_3 (а.с. 4), постановою судді Київського районного суду м. Харкова від 24.01.2019 (а.с. 7-10), фактичними даними, що містяться на диску з відео-матеріалом до протоколу про адміністративне правопорушення (а.с. 12).

Вказаний протокол про адміністративне правопорушення складений у відповідності до вимог ст. 254, 255, 256 КУпАП.

Даючи оцінку зібраним доказам в їх сукупності, суд вважає, що адміністративне правопорушення мало місце внаслідок порушення п. 2.5 Правил дорожнього руху України водієм ОСОБА_1 відповідно до якого, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного сп`яніння.

Відповідальність за порушення зазначеної вимоги ПДР України передбачена ст. 130 КУпАП. Відповідно до положень п.2 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України Міністерства охорони здоров`я України №1452/735 від 09.11.2015р. (далі -Інструкція), огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Ознаками алкогольного сп`яніння, згідно з п.3 розділу І Інструкції, є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкіряного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці. Огляд на стан сп`яніння проводиться поліцейськими на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом або лікарем закладу охорони здоров`я (п.6 розділу І Інструкції). У розумінні вимог п.7 розділу І Інструкції, огляд у закладі охорони здоров`я проводиться лише у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейськими.

Виходячи зі складу адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 130 КУпАП, об`єктивна сторона правопорушення полягає в керуванні транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, також передача керування транспортними засобами особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння, а так само і ухилення осіб від проходження відповідно до встановленого прядку огляду на стан сп`яніння.

Згідно ч. 2 ст. 266 КУпАП, огляд водія на стан алкогольного сп`яніння проводиться з використанням спеціальних технічних засобів поліцейським у присутності двох свідків.

Відповідно ч. 3 ст. 266 КУпАП, у разі незгоди водія на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. Перелік закладів охорони здоров`я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров`я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.

Згідно ч. 4 ст. 266 КУпАП, огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров`я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров`я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського.

Складений протокол про адміністративне правопорушення містить дані щодо двох свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , які в письмових поясненнях підтвердили факт відмови водія ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольногосп`яніння на місці зупинки транспортного засобу. (а.с. 3, 4). Також факт відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп`яніння зафіксовано на диску з відео-матеріалом доданим до протоколу про адміністративне правопорушення, як зафіксовано і свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , які були присутні під час відмови ОСОБА_1 від проходження огляду (а.с. 12).

Відповідно до п. 2 розділу ІІ Інструкції, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, а також викласти мотиви своєї відмови від його підписання, які долучаються до протоколу.

ОСОБА_1 протокол підписав, зауважень щодо порушень поліцейськими законодавства при складанні протокол за ч. 2 ст. 130 КУпАП, невідповідність внесених до протоколу даних про адресу проживання, не керування транспортним засобом тощо не заявляв (а.с. 1).

Матеріали справи не містять доказів того, що до ОСОБА_1 зі сторони працівників поліції або свідків було необ`єктивне ставлення. Ніяких доказів про порушення законодавства працівниками поліції (висновок службового розслідування, оскарження дій, рішення суду, тощо) ОСОБА_1 суду не надано.

Поліцейськими протокол про адміністративне правопорушення серії ОБ № 157134 від 03.08.2018 відносно ОСОБА_1 складений в установленому законом порядку, відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, розділам ІІ, ІХ Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі.

Стандарт доказування поза розумним сумнівом активно використовується Європейскьим судом з прав людини.

Зокрема, у рішенні ЄСПЛ від 21.07.2011 по справі Коробов проти України Європейський суд з прав людини вказав, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерій доведення поза розумним сумнівом , проте, така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростованих презумпцій факту.

У справі Ушаков проти України (рішення від 18.06.2015, заява № 10705/12) ЄСПЛ відзначив таке: Суд при оцінці доказів керується критерієм поза розумним сумнівом . Згідно з його усталеною практикою, така доведеність може випливати із сукупності ознак чи неспростованих презумцій стосовно фактів, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою .

Також має враховуватися якість доказів, включаючи те, чи не ставлять обставини, за яких вони були отримані, під сумнів їхню надійність та точність (п. 86 рішенння ЄС від 11.07.2013 у справі Вєрєнцов проти України ).

Всебічно дослідивши обставини справи, що підлягають з`ясуванню при розгляді справи про адміністративне правопорушення у відповідності до ст. 280 КУпАП, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність доказів з точки зору їх достатності та взаємозв`язку, суддя прийшов до висновку про те, що вони дають можливості дійти поза розумним сумнівом обґрунтованого висновку щодо відмови водія ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку на місці зупинки транспортного засобу та в медичному закладі, у присутності двох свідків.

Таким чином, суд вважає, що в діях ОСОБА_1 міститься склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП, тобто відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння, повторно протягом року.

При накладенні стягнення суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини.

Обставини, що обтяжують чи пом`якшують адміністративну відповідальність за адміністративне правопорушення, не встановлені.

Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати у справі О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства від 29.06.2007 зазначив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про наявність правових підстав до накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП у вигляді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами.

Крім того, в порядку ст. 40? КУпАП з правопорушника ОСОБА_1 на користь держави підлягає стягненню сума судового збору в розмірі 384,20 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 9, 33, 40?, 130, 283, 284 КУпАП, суд, -

УХВАЛИВ:

Накласти на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адміністративне стягнення за ч. 2 ст. 130 КУпАП у вигляді штрафу в дохід держави (код бюджетної класифікації: 21081300, одержувач: ГУК Харківськ обл/Харківобл/21081300, розрахунковий рахунок: № 31119149020001, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код ЄДРПОУ одержувача: 37874947, код банку МФО банку: 899998, призначення платежу: сплата штрафу) гривень 00 копійок та позбавлення права керування транспортними засобами на строк 3 (три) роки.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави судовий збір в розмірі 384 грн. 20 коп. на рахунок - (отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, код отримувача: 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA 798999980000031211256026001, код класифікації: 22030106, у призначенні платежу платником повинно бути вказано: слова "судовий збір по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 ").

Постанову може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду через суд першої інстанції протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Постанова набирає чинності після закінчення строку на її оскарження та може бути пред`явлена до виконання протягом трьох місяців.

Суддя С.О. Муратова