Постанова

від 16.10.2019 по справі 915/420/19

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 жовтня 2019 року м. ОдесаСправа № 915/420/19 Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: суддів секретар судового засідання Представники сторін: Від ТОВ КРИСТМАС. Прокурор Богатиря К.В. Бєляновського В.В., Мишкіної М.А. Арустамян К.А. адвокат Іванцов І.А., посвідчення № 248, дата видачі: 17.10.09; Лянна О.А., посвідчення № 031420, дата видачі: 19.01.15; розглянувши апеляційну скаргу Першого заступника прокурора Миколаївської області на рішення господарського суду Миколаївської області від 10.07.2019року (суддя суду першої інстанції: Коваль С.М.; час і місце оголошення рішення: 10.07.2019 о 12:08, м. Миколаїв, вул. Адміральська, 22, Господарський суд Миколаївської області, зал судового засідання № 929) у справі за позовом№ 915/420/19 Першого заступника прокурора Миколаївської області в інтересах держави до відповідачів про 1.Комунального підприємства Миколаївської міської ради Міське ринкове господарство ; 2.Миколаївської міської ради; 3.Товариства з обмеженою відповідальністю КРИСТМАС. , визнання недійсним інвестиційного договору, визнання незаконним та скасування рішення Миколаївської міської ради від 04.02.2014 № 37/43, визнання недійсним договору про встановлення суперфіцію та договору про внесення змін до нього; визнання незаконним та скасування свідоцтва про право власності; усунення перешкод шляхом знесення муніципального торгового комплексу,

ВСТАНОВИВ:

Першим заступником прокурора Миколаївської області в інтересах держави пред`явлено позов до комунального підприємства Миколаївської міської ради (КПММР) Міське ринкове господарство , Миколаївської міської ради, Товариства з обмеженою відповідальністю КРИСТМАС. з вимогами:

1.Визнати недійсним укладений 10.06.2012 між комунальним підприємством Миколаївської міської ради Міське ринкове господарство та ТОВ КРИСТМАС. інвестиційний договір.

2.Визнати незаконним та скасувати пункт 6 розділу 3 рішення Миколаївської міської ради від 04.02.2014 № 37/43, яким викладено в новій редакції пункт 1.3 розділу 1 рішення міської ради від 21.08.2012 № 19/42: 1.3 надати комунальному підприємству Миколаївської міської ради Міське ринкове господарство в постійне користування земельну ділянку загальною площею 40000 кв.м для реконструкції та подальшого обслуговування нежитлових приміщень під муніципальний торговий комплекс по вул. 8 Поздовжній, 2в з правом укладання договору суперфіцію з товариством з обмеженою відповідальністю КРИСТМАС. .

3.Визнати недійсним укладений 06.03.2014 між Миколаївською міською радою та ТОВ КРИСТМАС. договір про встановлення суперфіція № 321, який зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, про що вчинено запис № 4897118.

4.Визнати незаконним та скасувати видане ТОВ КРИСТМАС. свідоцтво про право власності № 19080220 від 17.03.2014 на муніципальний торговий комплекс по вул. 8 Поздовжня, 2в/7, який складається з торгівельних комплексів (у тому числі літ. Є-1 площею 112 кв.м, літ. А-1 площею 27 кв.м, літ. Б-1 площею 56 кв.м, літ. В-1 площею 56 кв.м, літ. Г-1 площею 54 кв.м, літ. Д-1 площею 112 кв.м, літ. И-1 площею 112 кв.м, літ. Н-1 площею 54 кв.м, літ. О-площею 112 кв.м, літ. Р-1 площею 112 кв.м, літ. Т-1 площею 54 кв.м, літ. У-площею 112 кв.м, літ. Ф-1 площею 112 кв.м, літ. Х-1 площею 54 кв.м, літ Ц-площею 112 кв.м, літ. 4-1 площею 112 кв.м, літ. Ш-1 площею 54 кв.м, літ. Ь-площею 90,8 кв.м, літ. Ю-1 площею 112 кв.м), автостоянки І та огорожі.

5.Визнати незаконним та скасувати запис про право власності №17855998 від 30.11.2016 ТОВ КРИСТМАС. на об`єкт незавершеною будівництва - муніципальний торговий комплекс по вул. 8 Поздовжній , 2в.

6.Товариству з обмеженою відповідальністю КРИСТМАС. усунути перешкоди в користуванні територіальною громадою міста Миколаєва в особі Миколаївської міської ради земельної ділянкою площею 40000 кв.м кадастровим номером 4810136900:02:009:0003 нормативною грошової оцінкою 71 349 205,2 грн. по вул. 8 Поздовжній , 2в у місті Миколаєі, шляхом знесення муніципального торгового комплексу (у тому числі літ. Є-1 площею 112 кв.м, літ. А-1 площею 27 кв.м, літ. Б-1 площею 5 кв.м, літ. В-1 площею 56 кв.м, літ. Г-1 площею 54 кв.м, літ. Д-1 площею 112 кв.м, літ. И-1 площею 112 кв.м, літ. Н-1 площею 54 кв.м, літ. О-1 площею 112 кв.м, літ. Р-1 площею 112 кв.м, літ. Т-1 площею 54 кв.м, літ. У-1 площею 112 "кв.м, літ. Ф-1 площею 112 кв.м, літ. Х-1 площею 54 кв.м, літ Ц-1 площею 112 кв.м, літ. Ч-1 площею 112 кв.м, літ. Ш-1 площею 54 кв.м, літ. Ь-1 площею 90,8 кв.м, літ. Ю-1 площею 112 кв.м), автостоянки І та огорожі) та об`єкту незавершеного будівництва - муніципальний торговий комплекс.

7. Стягнути з відповідачів на користь прокуратури Миколаївської області сплачений судовий збір за подачу позову .

Рішенням Господарського суду Миколаївської області від 10.07.2019 року у задоволенні позову відмовлено.

Вказане рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що укладенням спірного інвестиційного Договору за участю осіб, як сторін Договору, яким надано право управляти майном комунальної власності (Відповідач 1), надано право користуватись на праві постійного користування земельною ділянкою, на якій планується реалізація інвестиційного проекту згідно з умовами Договору (Відповідач 3), а також яким надано право на забудову земельної ділянки, на якій планується будівництво об`єкта за Договором (Відповідач 1 та Відповідач 2 відповідно до частини 4 статті 26 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності ), за встановлених у цій справі обставин не може розцінюватись як таке, що порушує інтереси держави.

Судом першої інстанції зазначено, що Миколаївська міська рада погодила не тільки укладення інвестиційного договору, а й його подальше виконання шляхом надання згоди на укладення договору суперфіцію.

Суд також визнав безпідставними доводи прокурора про те, що оформлення за ТОВ КРИСТМАС. права власності на об`єкти нерухомості, розташовані на спірній земельній ділянці, суперечить земельному законодавству, оскільки останній на момент отримання дозвільних документів на початок виконання будівельних робіт та введення об`єктів в експлуатацію будь-яких договорів не укладав. Земельна ділянка відповідачем-2 надана відповідачу-1 (рішення від 21.08.2012 № 19/42 з урахуванням внесених змін п. 6 розділу 3 рішення Миколаївської міської ради від 04.02.2014 року № 37/43) в постійне користування саме під реконструкцію та будівництво нежитлових приміщень під муніципальний торговий комплекс на всю земельну ділянку загальною площею 4.000 га. по вул. 8 Повздовжній 2 в.

Самочинного будівництва, визначеного ст. 376 ЦК України, не було, що підтверджують зареєстровані декларації про початок виконання будівельних робіт, які до тепер не оскаржені у судовому порядку та є чинними. Зареєстровані декларації про готовність об`єкта до експлуатації, на які посилається прокурор теж чинні, що відповідно до ст. 39 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , вказує на відсутність підстав для задоволення позовних вимог щодо визнання незаконним та скасування виданого ТОВ КРИСТМАС. свідоцтва про право власності № 19080220 від 17.03.2014 та скасування запису про право власності № 17855998 від 30.11.2016.

Також суд першої інстанції відмовив у задоволенні вимоги щодо усунення перешкод в користуванні територіальною громадою міста Миколаєва в особі Миколаївської міської ради земельної ділянкою шляхом знесення муніципального торгового комплексу, оскільки вона є похідною від зазначених вимог прокурора.

15.08.2019 до Південно-західного апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга Першого заступника прокурора Миколаївської області на рішення господарського суду Миколаївської області від 10.07.2019 у справі № 915/420/19, в якій скаржник просить скасувати рішення Господарського суду Миколаївської області від 10.07.2019 у справі № 915/420/19 та ухвалити нове, яким позов задовольнити повністю.

Як на підставу викладених у скарзі вимог, апелянт посилається на порушення норм процесуального та неправильне застосування норм матеріального права.

Апелянт зазначає, що підставою недійсності інвестиційного договору, укладеного 10.06.2012 між КП Миколаївської міської ради Міське ринкове господарство та ТОВ КРИСТМАС. , прокурором було зазначено відсутність у комунального підприємства необхідного обсягу цивільної дієздатності на його укладення, що передбачено положеннями ст. 203 ЦК України.

Прокурор вказує, що згідно з положеннями статуту КП ММР Міське ринкове господарство , затвердженого рішенням Миколаївської міської ради № 10/16 від 20.10.2011, зазначене підприємство не має права безоплатно передавати належне йому майно іншим юридичним особам чи громадянам, крім випадків передбачених законом.

Прокурор наголошує, що за умовами інвестиційного договору, КП ММР Міське ринкове господарство здійснює інвестування у вигляді права користування об`єктом нерухомості - будівлями трамвайного депо та проведення проектування і реконструкції або знесення нежитлового об`єкту для розміщення муніципального ринку.

Як зазначає прокурор, відповідно до свідоцтва про право власності від 16.11.2011, на час укладення спірного інвестиційного договору, нежитлові будівлі трамвайного депо № 2 по вул. 8 Поздовжній, 2в у м . Миколаєві перебували у власності територіальної громади м. Миколаєва в особі Миколаївської міської ради з правом господарського відання КП ММР Міське ринкове господарство , тому спірний інвестиційний договір міг бути укладений лише за згодою уповноваженого органу місцевого самоврядування - виконавчого комітету Миколаївської міської ради. Проте виконком Миколаївської міської ради згоди на укладання спірного інвестиційного договору - не надавав.

Також апелянт зазначає, що статтею 90 Земельного кодексу України передбачено, що споруджувати на землі будівлі наділений лише власник земельної ділянки, проте на час укладення інвестиційного договору, у КП ММР Міське ринкове господарство будь-яке речове право на земельну ділянку було відсутнє. Лише через два місяці після укладення інвестиційного договору, рішенням Миколаївської міської ради № 19/42 від 21.08.2012 земельна ділянка по вул. 8 Поздовжня, 2в у м. Миколаєві була вилучена у КП Миколаївелектротранс та надана у постійне користування КП ММР Міське ринкове господарство .

Таким чином, на думку апелянта, спірний інвестиційний договір укладено КП ММР Міське ринкове господарство усупереч ст. 203 ЦК України, за відсутності необхідного обсягу цивільної дієздатності, без погодження органу управління, що свідчить про його недійсність.

Крім іншого, апелянт вказує, що судом не враховано, що на час прийняття Миколаївською міською радою рішення № 37/43 від 04.02.2014 про викладення у новій редакції п. 1.3. розділу 1 рішення міської ради № 19/42 від 21.08.2012, на земельній ділянці вже були наявні побудовані ТОВ КРИСТМАС. об`єкти муніципального торгового комплексу.

Апелянт стверджує, що на момент прийняття Миколаївською міської радою рішення від 04.02.2014 № 37/43 та укладення договору суперфіцію від 06.03.2014, на земельній ділянці площею 40000кв.м. знаходилися самовільно побудовані ТОВ КРИСТМАС. об`єкти нерухомості, право власності на які останнім могло бути оформлено лише за наявності належних правовстановлюючих документів на землю відповідно до вимог ст. 376 ЦК України.

Апелянт також вважає, що при прийнятті спірного рішення № 37/43 від 04.02.2014 та укладенні договору про встановлення суперфіцію від 06.03.2014, Миколаївською міською радою порушено встановлений ст. 134 Земельного кодексу України порядок надання прав на земельну ділянку комунальної власності, у зв`язку з чим зазначений договір відповідно до вимог ст.ст. 203, 215 ЦК України підлягає визнанню недійсним.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 20.08.2019 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Першого заступника прокурора Миколаївської області на рішення господарського суду Миколаївської області від 10.07.2019року у справі № 915/420/19; встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу до 06.09.2019; роз`яснено учасникам справи про їх право до 06.09.2019 подати до суду заяви чи клопотання стосовно призначення експертизи, витребування доказів, судових доручень щодо збирання доказів, залучення у справі спеціаліста, перекладача, вжиття заходів забезпечення позову, відводів, затвердження мирових угод тощо, а також надати заперечення на заяви та клопотання інших осіб із доказами направлення копій таких заяв або заперечень іншим учасникам справи.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 16.09.2019 призначено справу № 915/420/19 до розгляду на 07 жовтня 2019 року о 12:00 год.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 07.10.2019 оголошено перерву у судовому засіданні до 16.10.2019 року об 11:00 год.

У судове засідання 16.10.2019 з`явився Прокурор та представник відповідача-3 ТОВ КРИСТМАС. , представники відповідача-1 Комунального підприємства Миколаївської міської ради Міське ринкове господарство та відповідача-2 Миколаївської міської ради у судове засідання 16.10.2019 не з`явились, хоча про дату, час та місце проведення судового засідання були повідомлені належним чином, про що свідчать штамп канцелярії Південно-західного апеляційного господарського суду на зворотній стороні ухвали від 07.10.2019, а також Рекомендовані повідомлення про вручення поштового відправлення, реєстр поштових відправлень Південно-західного апеляційного господарського суду та роздруківка з сайту Укрпошти.

Статтею 120 частинами 3, 7 Господарського процесуального кодексу України передбачено наступне:

Виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Також необхідно зазначити, що за змістом статті 2 Закону України Про доступ до судових рішень кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі. Ухвала Південно-західного апеляційного господарського суду від 07.10.2019 року, якою було призначено справу № 915/420/19 до розгляду на 16.10.2019 року об 11:00 год., була оприлюднена 09.10.2019 на офіційному веб-порталі судової влади України в Реєстрі судових рішень. Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України.

Апелянт направив апеляційну скаргу до господарського суду та в копії - іншим сторонам по справі. Отримавши апеляційну скаргу сторони не були позбавлені можливості дізнатися в суді апеляційної інстанції про подальший перебіг питання щодо зазначеної апеляційної скарги та своєчасно ознайомлюватися з відповідними судовими рішеннями в Єдиному державному реєстрі судових рішень. Сторони у розумні інтервалу часу мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження, та зобов`язані сумлінно користуватися наданими їм процесуальними правами (рішення Європейського суду з прав людини від 03.04.2008 у справі Пономарьов проти України .)

Явка представників сторін у судове засідання, призначене на 16.10.2019рік, не визнавалась апеляційним господарським судом обов`язковою, про наявність у сторін доказів, які відсутні у матеріалах справи та без дослідження яких неможливо розглянути апеляційну скаргу по суті, до суду не повідомлялося.

Таким чином, на думку колегії суддів, в даному судовому засіданні повинен відбутися розгляд апеляційної скарги по суті, не дивлячись на відсутність представників сторін, повідомлених про судове засідання належним чином. Відсутність окремих представників сторін у даному випадку не перешкоджає вирішенню спору та не повинно заважати здійсненню правосуддя у встановлений законом строк.

Крім того, колегія суддів апеляційного господарського суду звертає увагу, що 07.10.2019 від Миколаївської міської ради до Південно-західного апеляційного господарського суду надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника Миколаївської міської ради, у зв`язку з великою завантаженістю та неможливістю прибуття у судове засідання.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин:

Розпорядженням Управління з використання та розвитку комунальної власності Миколаївської міської ради від 17.10.2011 № 431р Про вилучення комунального майна з балансу КП ММР Миколаївелектротранс та закріплення його за КП Міське ринкове господарство , вирішено вилучити у КП ММР Миколаївелектротранс комунальне майно, що розташовано на території трамвайного депо № 2 по вул. 8 Повздовжній, 2, згідно з додатком № 1 до розпорядження; КП Міське ринкове господарство прийняти на баланс вищезазначене комунальне майно.

Відповідно до Статуту Комунальне підприємство Миколаївської міської ради Міське ринкове господарство є комунальним унітарним комерційним підприємством, заснованим на комунальній власності територіальної громади міста Миколаєва, інтереси якої, у межах повноважень, визначених законодавством України, представляє Миколаївська міська рада.

Відповідно до Розділу 5 Статуту, джерелами формування майна Підприємства, окрім іншого, є: майно, передане йому власником або Органом управління; майно, придбане у інших суб`єктів; доходи, одержані від реалізації продукції. Підприємство не має право безоплатно передавати належне йому майно іншим юридичним особам чи громадянам, крім випадків, передбачених законом. Відчужувати майнові об`єкти, що належать до основних фондів, Підприємство має право лише за рішенням Власника та за попередньою згодою з Органом управління і лише на конкурентних засадах, якщо інше не встановлено законом. Передача Підприємством в оренду нерухомого майна, що належить йому на праві господарського відання, здійснюється за згодою Органу управління в установленому чинним законодавством порядку. Підприємство здійснює володіння, користування землею та іншими природними ресурсами відповідно до мети своєї діяльності та чинного законодавства. Вирішення питання щодо оформлення земельних правовідносин, у тому числі вилучення або відмови від земель, наданих у постійне користування або іншим чином закріплених за Підприємством, здійснюється за погодженням з Органом управління.

Пунктом 6.2. Статуту передбачені обов`язки Підприємства:

- здійснює будівництво, реконструкцію, а також капітальний ремонт основних фондів, забезпечує своєчасне освоєння та введення в дію придбаного обладнання;

- придбає необхідні матеріальні ресурси у підприємств, організацій та установ незалежно від форм власності, а також у фізичних осіб.

Згідно із Розділом 7 Статуту, Підприємство очолює його директор. Призначення директора на посаду здійснюється міським головою, шляхом укладання з ним контракту. Директор Підприємства самостійно вирішує питання діяльності Підприємства за винятком тих, що віднесені Статутом до компетенції Власника та Органу управління, або регулюються колективним договором. Директор Підприємства, окрім іншого: діє без доручення від імені Підприємства, розпоряджається коштами та майном Підприємства відповідно до чинного законодавства та цього Статуту; укладає договори, видає доручення, відкриває в установах банків розрахунковий та інші рахунки; вирішує інші питання, віднесенні чинним законодавством, Органом управління, Статутом підприємства та контрактом до компетенції директора.

10.06.2012 між Комунальним підприємством Миколаївської міської ради Міське ринкове господарство та Товариством з обмеженою відповідальністю КРИСТМАС. укладено інвестиційний договір (далі по тексту - Договір).

Згідно п. 1.1. Договору, сторони на умовах цього Договору зобов`язуються здійснити спільне інвестування у будівництво з реконструкції нежитлового об`єкту для розміщення муніципального ринку по вул. Восьма Поздовжній , 2-в у м. Миколаєві.

Відповідно до п. 1.2. Договору, для досягнення мети, зазначеної у пункті 1.1. цього Договору, Сторони, надають інвестиції у виді майнових та інтелектуальних цінностей, зокрема шляхом розробки проектно-кошторисної документації реконструкції Об`єкту, фінансування придбання необхідних будівельних матеріалів та конструкцій, ведення всіх будівельно-монтажних та пусконалагоджувальних робіт, а також шляхом трудової участі своїх працівників.

Як передбачено п. 2.1. Договору, для досягнення мети, визначеної цим Договором, КП ММР Міське ринкове господарство здійснює інвестування у виді права користування Об`єктом, а також правом на проведення проектування та реконструкції нежитлового об`єкту для розміщення муніципального ринку по вул. Восьма Поздовжня, 2-в у м. Миколаєві.

Зазначені у даному пункті будівлі та споруди належать на праві комунальної власності територіальній громаді м. Миколаєва на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого виконкомом Миколаївської міської ради 16.11.2011, та закріплені за КП ММР Міське ринкове господарство на праві господарського відання та на підставі розпорядження управління з використання та розвитку комунальної власності Миколаївської міської ради від 17.10.2011 № 431.

Пунктом 2.2. Договору визначено, що для досягнення мети, визначеної цим Договором, ТОВ КРИСТМАС. вносить інвестиції у будівництво Об`єкту шляхом фінансування всього комплексу робіт з виготовлення проекту землеустрою та оформлення документів на право користування земельною ділянкою, проектування, отримання документів дозвільного характеру на будівництво (виконання будівельних робіт з реконструкції), проведення будівельних робіт на умовах визначених цим Договором та чинним законодавством у сфері містобудівної діяльності, введення об`єкту в експлуатацію.

Згідно п. 2.3. Договору, створене в результаті даного інвестиційного проекту (проекту будівництва) новий Об`єкт перша, друга, третя та четверта черга є власністю ТОВ КРИСТМАС. , п`ята та шоста черга є власністю територіальної громади м. Миколаєва.

Право власності на частини збудованого Об`єкту кожна із Сторін оформляє самостійно після прийняття в експлуатацію Об`єкту, в порядку встановленому законодавством у сфері містобудівної діяльності, та складання акту розподілу будівель та споруд у складі Об`єкту.

21 серпня 2012 року Миколаївської міською радою прийнято рішення № 19/42, відповідно якого:

- затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки в постійне користування загальною площею 40000кв.м ., у тому числі 603 кв.м. під капітальною забудовою, 4655 кв.м. під тимчасовою забудовою, 2312 кв.м. під спорудами, 32246 кв.м. під проїздами, проходами та площадками, 184 кв.м. під зеленими насадженнями, за рахунок земельної ділянки КП ММР Миколаївелектротранс , зарахувавши її до земель комерційного використання, для реконструкції та подальшого обслуговування нежитлових приміщень під муніціпальний торговий ринок по вул. 8 Поздовжній, 2в ;

- припинено КП ММР Миколаївелектротранс право користування земельною ділянкою площею 40000кв.м. по вул. 8 Поздовжній, 2 ;

- внесено зміни до Державного акта на право постійного користування землею № 365 від 16.10.2000 (підстава: нотаріально посвідчена згода КП ММР Миколаївелектротранс від 24.07.12 щодо вилучення частини земельної ділянки);

- надано комунальному підприємству Миколаївської міської ради Міське ринкове господарство в постійне користування земельну ділянку загальною площею 40000кв.м. для реконструкції та подальшого обслуговування нежитлових приміщень під муніціпальний торговий комплекс по вул. 8 Поздовжній, 2в .

Як вбачається з матеріалів справи, 16.12.2013 КП ММР Міське ринкове господарство та ТОВ КРИСТМАС. звернулись до Миколаївської міської ради з клопотанням щодо надання дозволу на оформлення договору суперфіція для реалізації інвестиційного договору (реконструкції та будівництва нежитлових приміщень муніципального торгового комплексу на всю земельну ділянку загальною площею 4.000 га по вул. 8 Повздовжній 2-В в Ленінському районі м. Миколаєва ).

04.03.2014 нотаріально посвідченим листом Комунальне підприємство Миколаївської міської ради Міське ринкове господарство надало згоду на укладення з Товариством з обмеженою відповідальністю КРИСТМАС. договору стосовно земельної ділянки площею 4000 кв.м, розташованої за адресою м. Миколаїв , вул. 8 Поздовжня 2-в.

З огляду на звернення КП ММР Міське ринкове господарство та ТОВ КРИСТМАС. (учасників інвестиційного договору) рішенням Миколаївської міської ради від 04.02.2014 №37/43 внесено зміни до рішень міської ради та виконкому міської ради:

6. Пункт 1.3. розділу 1 рішення міської ради від 21.08.2012 № 19/42 викласти в редакції:

1.3. Надати комунальному підприємству Миколаївської міської ради Міське ринкове господарство в постійне користування земельну ділянку загальною площею 40000 кв.м для реконструкції та подальшого обслуговування нежитлових приміщень під муніципальний торговий комплекс по вул. 8 Поздовжній, 2в, з правом укладання договору суперфіцію з товариством з обмеженою відповідальністю КРИСТМАС. .

06.03.2014 року між Миколаївською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю КРИСТМАС. було укладено нотаріально посвідчений договір про встановлення суперціфія.

Відповідно до п. 1.1. Договору про встановлення суперціфія, Миколаївська міська рада встановлює право користування земельною ділянкою для забудови (суперфіцій) та надає, а Товариство з обмеженою відповідальністю КРИСТМАС. приймає в строкове платне користування земельну ділянку загальною площею 40 000 кв. м з кадастровим № 4810136900:02:009:0003, розташовану за адресою: Миколаївська область, м. Миколаїв, Ленінський район, вул. 8 Поздовжня, 2-в, яка є власністю територіальної громади м. Миколаєва (об`єкта нерухомого майна № 229312548101) та знаходиться у постійному користуванні у Комунального підприємства Миколаївської міської ради Міське ринкове господарство відповідно до державного акта на право постійного користування земельною ділянкою серії ЯЯ № 193867, зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі 27.09.2012 р. за № 481010003000063, для реконструкції та подальшого обслуговування нежитлових приміщень під муніципальний торговий комплекс .

Згідно п. 2.1. Договору про встановлення суперфіція, суперфіцій встановлюється на земельну ділянку площею 40000 кв.м без її вилучення з постійного користування у Комунального підприємства Миколаївської міської ради Міське ринкове господарство для реконструкції та подальшого обслуговування нежитлових приміщень під муніципальний торговий комплекс з дотриманням цільового призначення земельної ділянки .

Пунктом 2.3. Договору про встановлення суперфіція, земельна ділянка, яка надається у користування Товариству з обмеженою відповідальністю КРИСТМАС. , перебуває у комунальній власності територіальної громади м. Миколаєва, від імені якої, у відповідності до Закону України Про місцеве самоврядування в Україні та Земельного кодексу України діє Миколаївська міська рада .

Як визначено п. 2.4. Договору про встановлення суперфіція, на час укладання цього Договору на земельній ділянці знаходяться нежитлові будівлі та споруди, що належать на праві комунальної власності територіальній громаді м. Миколаєва Миколаєвської області згідно зі свідоцтвом про право власності на нерухоме майно серії НОМЕР_1 , виданим виконавчим комітетом Миколаївської міської ради 16.11.2011 та закріплені на праві повного господарського відання за Комунальним підприємством Миколаївської міської ради Міське ринкове господарство та на підставі розпорядження Управління з використання та розвитку комунальної власності Миколаївської міської ради від 17.10.2011 № 431р.

01.12.2014 укладено нотаріально посвідчений договір про внесення змін № 1 до Договору про встановлення суперфіція, посвідченого Ласурія С.А., приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу, 06 березня 2014 року за реєстровим № 321, який зареєстрований у Миколаївській міській раді в книзі реєстрації договорів про встановлення суперфіція 06.03.2014 за № 2, яким внесено зміни у підпункт 3.1. розділу 3 Договору.

Прокурор, звертаючи до господарського суду із позовними вимогами про визнання недійсним інвестиційного Договору, визнання недійсним та скасування п. 6 розділу 3 рішення Миколаївської міської ради від 04.02.2014 № 37/43; визнання недійсним укладеного 06.03.2014 між Миколаївською міською радою та ТОВ КРИСТМАС. договору про встановлення суперфіція № 321, який зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про що вчинено запис № 4897118; визнання незаконним та скасування виданого ТОВ КРИСТМАС. свідоцтва про право власності № 19080220 від 17.03.2014 на муніципальний торговий комплекс по вул. 8 Поздовжня, 2в/7; визнання незаконним та скасування запису про право власності № 17855998 від 30.11.2016 ТОВ КРИСТМАС. на об`єкт незавершеною будівництва - муніципальний торговий комплекс по вул. 8 Поздовжній, 2в, посилається на порушені права територіальної громади міста Миколаєва як власника земельної ділянки комунальної власності, яка перебуває у користуванні Комунального підприємства Миколаївської міської ради Міське ринкове господарство на праві постійного користування та на якій за умовами оспорюваного інвестиційного Договору планується будівництво і реконструкція об`єкту інвестицій - муніципального торгового комплексу, на всю земельну ділянку загальною площею 4.000 га. по вул. 8 Повздовжній 2-В в Ленінському районі м. Миколаєва.

Згідно зі статтею 28 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать делеговані повноваження сприяння здійсненню інвестиційної діяльності на відповідній території.

Статтею 29 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні передбачено, що до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать власні (самоврядні) повноваження з управління в межах, визначених радою, майном, що належить до комунальної власності відповідних територіальних громад.

Відповідно до положень ст. 80 Земельного кодексу України суб`єктами права на землі комунальної власності є територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування.

Як передбачено ч. 1 ст. 83 Земельного кодексу України землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст, є комунальною власністю.

Відповідно до частини 1 статті 92 Земельного кодексу України право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку.

Статтями 122, 123, 124 ЗК України передбачено, що міські ради передають земельні ділянки у власність або користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб. Надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі - продажу права оренди земельної ділянки.

Частиною 4 статті 26 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності передбачено, що право на забудову земельної ділянки реалізується її власником або користувачем за умови використання земельної ділянки відповідно до вимог містобудівної документації.

Відповідно до ч. 5 статті 26 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , проектування та будівництво об`єктів здійснюється власниками або користувачами земельних ділянок.

Колегія суддів апеляційного господарського суду звертає увагу, що в матеріалах даної справи міститься рішення Господарського суду Миколаївської області від 07.12.2016 по справі № 915/1121/16 за позовом Комунального підприємства Миколаївської міської ради Міське ринкове господарство до Миколаївської міської ради та Товариства з обмеженою відповідальністю КРИСТМАС. про визнання недійсним договору про встановлення суперфіція та договору про внесення змін до нього, скасування рішення про державну реєстрацію.

Рішенням Господарського суду Миколаївської області від 07.12.2016 по справі № 915//1121/16 в задоволенні позовних вимог в частині визнання недійсним договору про встановлення суперфіція від 06.03.2014 та договору про внесення змін № 1 від 01.12.2014 до договору про встановлення суперфіція від 06.03.2014, укладених між Миколаївською міською радою (54027, м. Миколаїв, вул. Адміральська, 20, код 26565573) та Товариством з обмеженою відповідальністю КРИСТМАС. (54055, м. Миколаїв, проспект Центральний, 101, код 36621953), по земельній ділянці площею 4 га з кадастровим номером 4810136900:02:009:0003 - відмовлено; в частині позовних вимог стосовно скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень з індексним № 11444664 від 06.03.2014, прийнятого приватним нотаріусом Ласурією Світланою Анатоліївною, Миколаївський міський нотаріальний округ, Миколаївська область - провадження у справі припинено. Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 01.02.2017 та постановою Вищого господарського суду України від 14.06.2017, рішення Господарського суду Миколаївської області від 07.12.2016 по справі № 915/1121/16 - залишено без змін.

В постанові від 14.06.2017 по справі № 915/1121/16 Вищий господарський суд України зазначив наступне.

За приписами статті 12 Земельного кодексу України до повноважень міських рад відноситься розпорядження землями територіальних громад.

За положеннями ст. 102-1 Земельного кодексу України встановлено, що право користування чужою земельною ділянкою для забудови (суперфіцій) виникає на підставі договору між власником земельної ділянки та особою, яка виявила бажання користуватися цією земельною ділянкою для таких потреб, відповідно до Цивільного кодексу України.

Згідно з ч. 1 ст. 413 Цивільного кодексу України власник земельної ділянки має право надати її в користування іншій особі для будівництва промислових, побутових, соціально - культурних, житлових та інших споруд і будівель (суперфіцій). Таке право виникає на підставі договору або заповіту.

Як вбачається з матеріалів справи та було встановлено судами першої та апеляційної інстанції, з огляду на звернення позивача та відповідача-2 (учасників інвестиційного договору), рішенням Миколаївської міської ради від 04.02.2014р. № 37-43 внесено зміни до пункту 3.3. розділу 1 рішення від 21.08.2012р. №19/42, яким передбачено укладання договору суперфіцію з відповідачем-2, земельної ділянки площею 4000 кв.м., розташованої за адресою м. Миколаїв, вул. 8 Повздовжня, 2- в.

За таких обставин, враховуючи наведені норми права, господарські суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку, що позовні вимоги про визнання недійсними договору про встановлення суперфіцію від 06.03.2014 й договору про внесення змін №1 від 01.12.2014 до договору про встановлення суперфіцію від 06.03.2014, укладених між Миколаївською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю КРИСТМАС. по земельній ділянці площею 4 га з кадастровим номером 4810136900:02:009:0003, задоволенню не підлягають, оскільки оспорювані договори укладені в межах повноважень, наданих Миколаївській міській раді п. 34 ч. 1 ст. 26 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні , ст.ст. 12, 102-1 Земельного кодексу України, ст.ст. 413-417 Цивільного кодексу України.

Як встановлено судом першої інстанції, на частину об`єкта інвестування - частину площі реконструкції та будівництва нежитлових приміщень муніципального торгового комплексу, розташованих на земельній ділянці загальною площею 4.000 га. по вул. 8 Поздовжній 2в в Ленінському районі м. Миколаєва, в розмірі, необхідному для використання, як самостійного об`єкту за цільовим призначенням, за результатами виконання Договору набуває право комунальної власності територіальна громада міста Миколаєва.

Отже, виходячи з наведених норм законодавства, ураховуючи встановлені судом обставини та укладення спірного інвестиційного Договору за участю осіб, як сторін Договору, яким надано право управляти майном комунальної власності (Відповідач 1), надано право користуватись на праві постійного користування земельною ділянкою, на якій планується реалізація інвестиційного проекту згідно з умовами Договору (Відповідач 3), а також яким надано право на забудову земельної ділянки, на якій планується будівництво об`єкта за Договором (Відповідач 1 та Відповідач 2 відповідно до частини 4 статті 26 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності ), колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується з доводами суду першої інстанції, що укладення інвестиційного договору; внесення змін до п. 1.3 розділу рішення Миколаївської міської ради від 21.08.2012 № 91/42 (п. 6 розділу 3 рішення Миколаївської міської ради від 04.02.2014 №37/43); укладення договору про встановлення суперфіцію № 321 від 06.03.2014 з урахуванням договору про внесення змін до цього договору за № 1 від 01.12.2014, а також реєстрація 17.03.2014 за № 19080220 права власності на оспорюваний об`єкт - муніципальний торговий комплекс, за встановлених у цій справі обставин не може розцінюватись як таке, що порушує інтереси держави в особі територіальної громади м. Миколаєва. Усі дії осіб, а саме Миколаївської міської ради, яка безпосередньо представляє інтереси територіальної громади, та Комунального підприємства Миколаївської міської ради Міське ринкове господарство , пов`язані із використанням земельної ділянки під будівництво муніципального торгового комплексу, були направлені на дотримання інтересів територіальної громади міста з метою облаштування та вдосконалення торгівельної інфраструктури міста із залученням коштів інвестора. Спірна земельна ділянка із постійного користування Комунального підприємства Миколаївської міської ради Міське ринкове господарство не вибувала протягом періоду будівництва та реконструкції об`єкту нерухомості, також вказана земельна ділянка залишається об`єктом права комунальної власності територіальної громади, використовувалася земельна ділянка відповідно до її цільового призначення - для реконструкції та подальшого обслуговування нежитлових приміщень під муніципальний торговий комплекс по вул. 8 Поздовжній, 2в, що вказує на відсутність порушень щодо речових прав на вказану земельну ділянку з боку відповідачів у даній справі.

Звертаючись із позовом у цій справі щодо недійсності інвестиційного Договору, п. 6 розділу 3 рішення Миколаївської міської ради від 04.02.2014 № 37/43, договору про встановлення суперфіцію № 321 від 06.03.2014 з урахуванням договору про внесення змін № 1 від 01.12.2014, свідоцтва про право власності № 19080220 від 17.03.2014, Прокурор оспорює законність дій Відповідача 1 та Відповідача 2 щодо укладення ними Договору, які полягають у реалізації ними у такий спосіб прав з управління власністю та постійного користування земельною ділянкою, повноваження з розпорядження якою належить Миколаївській міській раді, тобто спір в частині інвестиційного договору по суті стосується реалізації прав власності та постійного користування на земельну ділянку, однак не має на меті захисту прав власника та землекористувача цієї земельної ділянки (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного суду від 20.11.2018 у справі № 921/7/2018).

У рішенні Європейського суду з прав людини від 20.10.2011 у справі Рисовський проти України ЄСПЛ підкреслив особливу важливість принципу належного урядування . Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (рішення ЄСПЛ у справах Беєлер проти Італії , Онер`їлдіз проти Туреччини , Megadat.com S.r.l. проти Молдови , Москаль проти Польщі ). Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок ( Лелас проти Хорватії від 20.05.2010, Тошкуце та інші проти Румунії від 25.11.2008) і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси ( Онер`їлдіз проти Туреччини та Беєлер проти Італії ).

Принцип належного урядування , як правило, не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість. Будь-яка інша позиція була б рівнозначною, inter alia, санкціонуванню неналежного розподілу обмежених державних ресурсів, що саме по собі суперечило б загальним інтересам. З іншого боку, потреба виправити минулу "помилку" не повинна непропорційним чином втручатися в нове право, набуте особою, яка покладалася на легітимність добросовісних дій державного органу. Іншими словами, державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків. Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються.

Стаття 1 Першого протоколу до Конвенції визначає, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше, як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Концепція майна в розумінні статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, має автономне значення, тобто не обмежується власністю на матеріальні речі та не залежить від формальної класифікації у внутрішньому праві: певні інші права та інтереси, що становлять активи, також можуть вважатись правом власності , а відтак і майном . До таких активів може відноситись право оренди (рішення у справі Ятрідіс проти Греції від 25.03.1999).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі Стретч проти Сполученого Королівства від 24 червня 2003 року зазначено, що наявність порушень з боку органу публічної влади при укладенні договору щодо майна не може бути підставою для позбавлення цього майна іншої особи, яка жодних порушень не вчинила. Оскільки особу позбавили права на її майно лише з тих підстав, що порушення були вчиненні з боку публічного органу, а не громадянина, в такому випадку мало місце непропорційне втручання у право заявника на мирне володіння своїм майном та відповідно відбулось порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції.

Суд вважає, що задоволення позовної вимоги про визнання недійсним інвестиційного Договору за наведених вище обставин - відсутності заперечень щодо користування земельною ділянкою шляхом реалізації на цій земельній ділянці інвестиційного проекту з будівництва об`єкта як з боку власника, так і з боку постійного землекористувача - становило б таке непропорційне втручання у мирне володіння та користування майном.

Щодо доводів прокурора стосовно не погодження інвестиційного договору Миколаївською міською радою чи її органами (установами), слід зазначити наступне.

Інвестиційний договір як окремий вид цивільно-правових договорів може містити положення різних видів цивільно-правових договорів залежно від предмета і цілей інвестування та передбачає як грошові, так і майнові права (обов`язки) сторін договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні , сільський, селищний, міський голова є головною посадовою особою територіальної громади відповідно села (добровільного об`єднання в одну територіальну громаду жителів кількох сіл), селища, міста.

Відповідно до п.п. 14 та 16 ч.4 ст. 42 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні , міський голова представляє територіальну громаду, раду та її виконавчий комітет у відносинах з державними органами, іншими органами місцевого самоврядування, об`єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форм власності, громадянами, а також у міжнародних відносинах відповідно до законодавства і укладає від імені територіальної громади, ради та її виконавчого комітету договори відповідно до законодавства, а з питань, віднесених до виключної компетенції ради, подає їх на затвердження відповідної ради.

Крім того, 16.12.2013 КП ММР Міське ринкове господарство та ТОВ КРИСТМАС. звертались до Миколаївської міської ради з клопотанням щодо надання дозволу на оформлення договору суперфіція для реалізації інвестиційного договору (реконструкції та будівництва нежитлових приміщень муніципального торгового комплексу на всю земельну ділянку загальною площею 4.000 га. по вул. 8 Поздовжній 2 в в Ленінському районі м. Миколаєва.

Рішенням Миколаївської міської ради від 04.02.2014 № 37/43 внесено зміни до рішень міської ради та виконкому міської ради:

6. Пункт 1.3. розділу 1 рішення міської ради від 21.08.2012 № 19/42 викласти в редакції:

1.3. Надати комунальному підприємству Миколаївської міської ради Міське ринкове господарство в постійне користування земельну ділянку загальною площею 40000 кв.м для реконструкції та подальшого обслуговування нежитлових приміщень під муніципальний торговий комплекс по вул. 8 Поздовжній, 2в, з правом укладання договору суперфіцію з товариством з обмеженою відповідальністю КРИСТМАС. .

06.03.2014 року між Миколаївською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю КРИСТМАС. було укладено нотаріально посвідчений договір про встановлення суперціфія.

Також колегія суддів апеляційного господарського суду звертає увагу, що спірний Інвестиційний договір не містить умов щодо відчуження комунального майна, земельна ділянка перебуває у комунальній власності територіальної громади м. Миколаєва, що також підтверджується умовами договору про встановлення суперфіція (п. 2.3.).

Згідно ч. 5 ст. 203 Цивільного кодексу України, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

З урахуванням викладеного, колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується з висновками суду першої інстанції, що Миколаївська міська рада погодила не тільки укладення інвестиційного договору, а й його подальше виконання шляхом надання згоди на укладення договору суперфіцію.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч. 2 ст. 24 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні , органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією і законами України, та керуються у своїй діяльності Конституцією і законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, прийнятими у межах їхньої компетенції.

Як передбачено ч. 3 ст. 10 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні , представницькі органи місцевого самоврядування, сільські, селищні, міські голови, виконавчі органи місцевого самоврядування діють за принципом розподілу повноважень у порядку і межах, визначених цим та іншими законами.

Відповідно до ст. 25 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні , сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання.

Згідно п. 34 ч. 1 ст. 26 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні , виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються питання регулювання земельних відносин.

Статтею 102-1 Земельного кодексу України передбачено, що право користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) і право користування чужою земельною ділянкою для забудови (суперфіцій) виникають на підставі договору між власником земельної ділянки та особою, яка виявила бажання користуватися цією земельною ділянкою для таких потреб, відповідно до Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 413 ЦК України, власник земельної ділянки має право надати її в користування іншій особі для будівництва промислових, побутових, соціально-культурних, житлових та інших споруд і будівель (суперфіцій). Таке право виникає на підставі договору або заповіту.

Як вірно зазначено судом першої інстанції, фактично договір суперфіцію від 06.03.2014 укладено для реалізації інвестиційного договору від 10.06.2012 (відповідно до якого ТОВ КРИСТМАС. є забудовником), він встановлює право користування земельною ділянкою для забудови. Таким чином, ТОВ КРИСТМАС. набув інше речове право, яке не змінює право КП ММР Міське ринкове господарство як постійного землекористувача.

Тому суд першої інстанції правомірно відхилив вимоги прокурора щодо скасування п. 6 розділу 3 рішення ММР від 04.02.2014 року № 37/43 та визнання вказаного договору суперфіцію недійсним, через порушення на думку прокурора саме того, що об`єкти муніципального торгового комплексу були вже побудовані на момент прийняття оскарженого рішення, а також порушено порядок визначений ст.ст. 124 та 134 Земельного кодексу України, оскільки оскаржуване рішення прийнято для реалізації інвестиційного договору від 10.06.2012, відповідно до якого ТОВ КРИСТМАС. є забудовником. Але, договір суперфіцію не є договором оренди землі, він має іншу правову природу (інститути) - інше речове право, а саме встановлює право користування земельною ділянкою для забудови . Крім того, вказане речове право забудовника не змінює право КП ММР Міське ринкове господарство на постійне землекористування оскаржуваної земельної ділянки.

Щодо доводів прокурора про те, що оформлення за ТОВ КРИСТМАС. права власності на об`єкти нерухомості, розташовані на спірній земельній ділянці, суперечить земельному законодавству, оскільки останній на момент отримання дозвільних документів на початок виконання будівельних робіт та введення об`єктів в експлуатацію будь-яких договорів не укладав, слід зазначити наступне.

Відповідно до наявних в матеріалах справи документів, земельна ділянка Миколаївською міською радою надана Комунальному підприємству Миколаївської міської ради Міське ринкове господарство (рішення Миколаївської міської ради від 21.08.2012 № 19/42 з урахуванням внесених змін п. 6 розділу 3 рішення Миколаївської міської ради від 04.02.2014 року № 37/43) в постійне користування саме під реконструкцію та будівництво нежитлових приміщень під муніципальний торговий комплекс на всю земельну ділянку загальною площею 4.000 га. по вул. 8 Поздовжній, 2в, та на виконання мети договору інвестування від 10.06.2012 , укладеного з ТОВ КРИСТМАС. .

Самочинного будівництва, визначеного ст. 376 ЦК України, не було, що підтверджують зареєстровані декларації про початок виконання будівельних робіт (т. 1, а.с. 69-74), які до тепер не оскаржені у судовому порядку та є чинними. До того ж, зареєстровані декларації про готовність об`єкта до експлуатації (т. 1, а.с. 75-84), на які посилається прокурор теж чинні, що відповідно до ст. 39 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , вказує на відсутність підстав для задоволення даної позовної вимоги щодо визнання незаконним та скасування виданого ТОВ КРИСТМАС. свідоцтва про право власності № 19080220 від 17.03.2014 та скасування запису про право власності № 17855998 від 30.11.2016.

Іншого цільового використання земельної ділянки, на якій розміщено частково належний на праві приватної власності ТОВ КРИСТМАС. муніципальний торговий комплекс, позивачем не доведено.

Згідно зі ст.ст. 316, 317 ЦК України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності (ст. 41 Конституції України).

Власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном (ст. 391 ЦК України).

Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків (ст. 152 ЗК України).

Також суд першої інстанції правомірно відмовив у задоволенні вимоги щодо усунення перешкод в користуванні територіальною громадою міста Миколаєва в особі Миколаївської міської ради земельної ділянкою шляхом знесення муніципального торгового комплексу, оскільки вона є похідною від вищезазначених позовних вимог прокурора. Наявність будь-яких перешкод користування спірною земельною ділянкою для територіальної громади прокурором у даній справі не доведено.

За викладених обставин та з врахуванням норм діючого законодавства, колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується з висновками суду першої інстанції, що підстав для задоволення позову немає, а тому заявлені Прокурором вимоги не підлягають задоволенню.

Що стосується заяви Товариства з обмеженою відповідальністю КРИСТМАС. про застосування наслідків спливу строку позовної давності, колегія суддів апеляційного господарського суду зазначає, що позовна давність застосовується лише за наявності порушеного права особи . Якщо таке право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстави його необґрунтованості. Оскільки судом першої інстанції відмовлено в задоволенні позовних вимог прокурора по суті спору, то підстави для застосування строку позовної давності - відсутні.

Висновки суду апеляційної інстанції :

З врахуванням того, що колегією суддів не встановлено з боку суду першої інстанції порушень норм процесуального закону та неправильного застосування норм матеріального закону, а також інших підстав для скасування або зміни оскарженого рішення господарського суду, тому апеляційна скарга залишається без задоволення, а рішення господарського суду Миколаївської області від 10.07.2019 по справі № 915/420/19 - без змін.

Витрати апелянта на сплату судового збору за подачу апеляційної скарги покладаються на скаржника у зв`язку із відмовою у задоволенні апеляційної скарги.

Керуючись статтями 269-270, 275-276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Південно-західний апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Першого заступника прокурора Миколаївської області залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Миколаївської області від 10.07.2019 по справі № 915/420/19 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду у випадках і строки, передбачені ст.ст. 287, 288 ГПК України.

Повний текст постанови складено та підписано 21.10.2019.

Головуючий К.В. Богатир

Судді: В.В. Бєляновський

М.А. Мишкіна