Постанова

від 10.10.2019 по справі 911/1774/15

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" жовтня 2019 р. Справа№ 911/1774/15

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Остапенка О.М.

суддів: Отрюха Б.В.

Сотнікова С.В.

за участю секретаря судового засідання: Добродзій Є.В.

у присутності представника скаржника Дорошенка Г.Г. на підставі ордеру

розглянувши апеляційну скаргу Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" на ухвалу господарського суду Київської області від 10.07.2019 року

у справі № 911/1774/15 (суддя Лопатін А.В.)

за заявою Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Граніти Дніпра"

про банкрутство

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Київської області від 10.07.2019 року у справі № 911/1774/15, серед іншого, відхилено кредиторські вимоги АТ КБ "Приватбанк" до боржника на суму 7 730 872,68 грн.

Не погоджуючись із зазначеною ухвалою місцевого господарського суду, АТ КБ "Приватбанк" звернулося до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду Київської області від 10.07.2019 року у даній справі в зазначеній частині та прийняти нове рішення, яким відповідну заяву банку про визнання кредиторських вимог задовольнити, посилаючись на неповне з`ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями зазначену апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Остапенко О.М., судді: Грек Б.М., Сотніков С.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 19.08.2019 року апеляційну скаргу АТ КБ "Приватбанк" на ухвалу господарського суду Київської області від 10.07.2019 року у справі № 911/1774/15 залишено без руху та встановлено строк для усунення зазначених в ухвалі недоліків протягом 10 днів з дня отримання відповідної ухвали.

29.08.2019 року, згідно відтиску штампу канцелярії суду, тобто у встановлений судом строк, скаржником на виконання ухвали суду від 19.08.2019 року подано оригінал квитанції про доплату судового збору у розмірі 3 842,01 грн.

Ухвалою суду від 30.08.2019 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою АТ КБ "Приватбанк" на ухвалу господарського суду Київської області від 10.07.2019 року у справі № 911/1774/15, встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу та призначено справу до розгляду на 26.09.2019 року за участю повноважних представників учасників провадження у справі.

У зв`язку з перебуванням судді Грека Б.М. у відпустці, витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.09.2019 для розгляду справи № 911/1774/15 сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Остапенко О.М., судді: Сотніков С.В., Отрюх Б.В.

Ухвалою суду від 26.09.2019 року вищевказаною колегією суддів прийнято до провадження справу №911/1774/15 за апеляційною скаргою АТ КБ "Приватбанк" на ухвалу господарського суду Київської області від 10.07.2019 року.

Іншою ухвалою суду від 26.09.2019 року відкладено розгляд справи на 10.10.2019 року на підставі ст. 216 ГПК України.

Представник скаржника в судовому засіданні 10.10.2019 року вимоги апеляційної скарги підтримав, просив її задовольнити, скасувати ухвалу господарського суду Київської області від 10.07.2019 року у даній справі в частині відхилення кредиторських вимог АТ КБ "Приватбанк" до боржника на суму 7 730 872,68 грн. та прийняти нове рішення, яким відповідну заяву банку про визнання кредиторських вимог задовольнити.

Представники інших учасників провадження у справі в судове засідання не з`явились, причини неявки суду не повідомили. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. Клопотань про відкладення розгляду справи не направляли.

Згідно ч. 12 ст. 270 ГПК України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час та місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

10.10.2019 року оголошено вступну та резолютивну частини постанови Північного апеляційного господарського суду у даній справі.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства та заслухавши пояснення представника скаржника, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що у задоволенні апеляційної скарги слід відмовити, а ухвалу господарського суду Київської області від 10.07.2019 року у справі №911/1774/15 в оскаржуваній частині - залишити без змін, виходячи з наступного.

Згідно зі статтею 270 ГПК України у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі.

У відповідності до вимог ч.ч. 1, 2 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Відповідно до ч. 6 ст. 12 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закону про банкрутство).

Як вбачається з матеріалів справи, у провадженні господарського суду Київської області перебуває справа № 911/1774/15 про банкрутство ТОВ "Граніти Дніпра", провадження у якій порушено ухвалою суду від 12.05.2015 року за заявою АТ КБ "Приватбанк".

Ухвалою господарського суду Київської області від 27.04.2016 року затверджено реєстр вимог кредиторів боржника в сумі 61 671 409,24 грн., до якого включено грошові вимоги ПАТ КБ "Приватбанк" у розмірі 61 671 409,24 грн., з яких: 7 308,00 грн. першої черги, 34 108 053,81 грн. - четвертої черги, 27556 047,43 грн. - шостої черги.

Постановою господарського суду Київської області від 21.09.2016 року боржника визнано банкрутом, відкрито його ліквідаційну процедуру, ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Чичву О.С.

26.03.2019 року до господарського суду Київської області надійшла заява АТ КБ Приватбанк" про визнання поточних кредиторських вимог до боржника у розмірі 7 730 872,68 грн., яка виникла за період процедури банкрутства ТОВ "Граніти Дніпра".

Ліквідатором банкрута згідно клопотання від 10.06.2019 року №02-15/053, визнано поточні кредиторські вимоги ПАТ КБ "Приватбанк" на суму 7730872,68 грн.

За наслідками розгляду заявлених вимог, ухвалою господарського суду Київської області від 10.07.2019 року, серед іншого, відхилено кредиторські вимоги АТ КБ "Приватбанк" до боржника на суму 7 730 872,68 грн.

Відмовляючи у задоволенні вказаних вимог місцевий господарський суд виходив з безпідставності їх нарахування, оскільки проценти за користування кредитом та винагороду (комісію) нараховано за період після закінчення строку кредитування за кредитним договором з урахуванням наявності рішення суду про стягнення з боржника на користь кредитодавця заборгованості за вказаним кредитним договором.

В обґрунтування поданої апеляційної інстанції скаржник вказує, що за умовами укладеного кредитного договору сторони погодили нарахування процентів за користування кредитними коштами до повного погашення кредиту, а відтак, на думку апелянта, відповідні поточні вимоги до боржника нараховані банком правомірно.

Переглядаючи в апеляційному порядку законність винесення оскаржуваної ухвали в оскаржуваній частині, колегія суддів не вбачає підстав для її скасування з огляду на наступне.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, ПАТ КБ "Приватбанк" заявлено поточні кредиторські вимоги до боржника на суму 7106842,14 грн. заборгованості по відсоткам за користування кредитом та 624030,54 грн. заборгованості з винагороди за користування кредитними коштами.

Кредитором обґрунтовано вищенаведені грошові вимоги тим, що ухвалою суду від 12.05.2015 року у справі № 911/1774/15 визнано його безспірні грошові вимоги у вигляді заборгованості за кредитом у сумі 540 000,00 доларів США, еквівалент якої за офіційним курсом Національного банку України станом на 22.04.2015 року становить 12 029 136,66 грн., заборгованості по відсоткам у сумі 880 289,99 доларів США, еквівалент якої за офіційним курсом Національного банку України станом на 22.04.2015 року становить 19609497,38 грн., заборгованості за комісією у сумі 24 182,05 доларів США, еквівалент якої за офіційним курсом Національного банку України станом на 22.04.2015 року становить 538 683,67 грн., та судового збору у сумі 68 820,00 грн.

В подальшому, ухвалою суду від 27.04.2016 року визнано додаткові грошові вимоги ПАТ КБ "Приватбанк" до ТОВ "Граніти Дніпра" на суму 29419181,53 грн.; затверджено реєстр вимог кредиторів ТОВ "Граніти Дніпра" в сумі 61 671 409,24 грн. до якого включено ПАТ КБ "Приватбанк" з грошовими вимогами у розмірі 61 671 409,24 грн., з яких: 7 308,00 грн. підлягають задоволенню в першу чергу, 34 108 053,81 грн. - четверту чергу, 27 556 047,43 грн. - в шосту чергу.

Разом з тим, як зазначає кредитор, за період процедури банкрутства ТОВ "Граніти Дніпра" заборгованість останнього за кредитним договором від 28.01.2008 року № КГ-252Д збільшилась.

Поряд з зазначеним, в обґрунтування прострочення боржником зобов`язань за вказаним кредитним договором, заявник посилається на те, що умовами кредитного договору від 28.01.2008 року № КГ-252Д сторони передбачили строк повернення кредиту - 28.07.2008 року, який, в подальшому, додатковою угодою від 28.07.2008 року № 1 до кредитного договору був продовжений до 28.01.2009 року.

Судом встановлено, що грошові вимоги ПАТ КБ "Приватбанк", які включено до реєстру вимог кредиторів ТОВ "Граніти Дніпра" ухвалою від 27.04.2016 року, були заявлені кредитором виходячи з розміру заборгованості боржника за кредитним договором від 28.01.2008 року № КГ-252Д наявної станом на дату порушення провадження у даній справі, тобто - 12.05.2015 року.

Умовами кредитного договору від 28.01.2008 року № КГ-252Д сторони передбачили строк повернення кредиту - 28.07.2008 року, який, в подальшому, додатковою угодою від 28.07.2008 року № 1 до вказаного кредитного договору продовжили до 28.01.2009 року.

Поняття "строк договору", "строк виконання зобов`язання" та "термін виконання зобов`язання" згідно з приписами ЦК України мають різний зміст.

Відповідно до частини першої статті 251 ЦК України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. А згідно з частиною другою цієї статті терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення.

Строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами, а термін - календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати (стаття 252 ЦК України).

Строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору (частина перша статті 631 ЦК України). Цей строк починає спливати з моменту укладення договору (частина друга вказаної статті), хоча сторони можуть встановити, що його умови застосовуються до відносин між ними, які виникли до укладення цього договору (частина третя цієї статті). Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору (частина четверта статті 631 ЦК України).

Відтак, закінчення строку договору, який був належно виконаний лише однією стороною, не звільняє другу сторону від відповідальності за невиконання чи неналежне виконання нею її обов`язків під час дії договору.

Поняття "строк виконання зобов`язання" і "термін виконання зобов`язання" охарактеризовані у статті 530 ЦК України. Згідно з приписами її частини першої, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

З огляду на викладене строк (термін) виконання зобов`язання може збігатися зі строком договору, а може бути відмінним від нього, зокрема коли сторони погодили строк (термін) виконання ними зобов`язання за договором і визначили строк останнього, зазначивши, що він діє до повного виконання вказаного зобов`язання.

В даному випадку, сторони договору погодили строк повернення кредиту до 28.01.2009 року.

Відповідно до частини другої статті 1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 ("Позика") глави 71 ("Позика. Кредит. Банківський вклад"), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

В силу ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то у разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього кодексу.

Згідно з ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

За умовами договору сторони погодили щомісячну сплату відсотків за кредитом та винагороду (комісію) на суму залишку заборгованості за кредитом, який наданий до 28.01.2009 р.

Відтак, у межах строку кредитування до 28.01.2009 року боржник мав, зокрема, повертати банку кредит, сплачувати проценти та винагороду (комісію). Починаючи з 28.01.2009 року, боржник мав обов`язок незалежно від пред`явлення вимоги банком повернути всю заборгованість за кредитним договором.

Отже, припис абз. 2 ч. 1 ст. 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.

Колегія суддів зазначає, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання. (Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду у постанові від 28.03.2018 року у справі 444/9519/12 та у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 08.08.18 у справі №4/5025/1437/11 про банкрутство).

Згідно з ч. 6 ст. 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Частиною четвертою статті 236 ГПК України встановлено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

З огляду на наведене, оскільки проценти за користування кредитом та винагороду (комісію) нараховано в період після закінчення строку кредитування за кредитним договором від 28.01.2008 року № КГ-252Д, а також враховуючи наявність рішення суду про стягнення з боржника на користь кредитодавця заборгованості за вказаним кредитним договором, що підтверджується пред`явленою банком вимогою до позичальника за зобов`язаннями, що виникли на підставі кредитного договору від 28.01.2008 року № КГ-252Д, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про безпідставність нарахування та заявлення АТ КБ "Приватбанк" до боржника грошових вимоги в сумі 7 730 872,68 грн., у зв`язку з чим такі вимоги правомірно відхилені.

Отже, посилання скаржника на законність нараховування передбачених договором процентів до повного погашення заборгованості за кредитом не знайшли свого підтвердження під час перегляду справи в суді апеляційної інстанції.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла до висновку, що оскаржувану ухвалу прийнято у відповідності до норм чинного законодавства, доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, є недоведеними, безпідставними, необґрунтованими та правильності висновків суду першої інстанції не спростовують, з огляду на що правових підстав для її задоволення та скасування ухвали місцевого господарського суду в частині відхилення кредиторських вимог банку до боржника на суму 7730872,68 грн. не вбачається.

Керуючись статтями 255, 269, 270, 271, 273, 275, 276, 281-284 ГПК України та Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" на ухвалу господарського суду Київської області від 10.07.2019 року у справі №911/1774/15 залишити без задоволення.

2. Ухвалу господарського суду Київської області від 10.07.2019 року у справі № 911/1774/15 в чистині відхилення кредиторських вимог АТ КБ "Приватбанк" до боржника на суму 7 730 872,68 грн. залишити без змін.

3. Копію постанови суду надіслати учасникам провадження у справі.

4. Справу повернути до господарського суду Київської області.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строки, передбачені ст.ст. 286-291 ГПК України.

Повний текст постанови підписано 21.10.2019 року.

Головуючий суддя О.М. Остапенко

Судді Б.В. Отрюх

С.В. Сотніков