Ухвала

від 21.10.2019 по справі 918/519/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Господарський суд Рівненської області

вул. Набережна, 26-А, м. Рівне, 33013

УХВАЛА

про вирішення заяви про відвід

21 жовтня 2019 р. м. Рівне Справа №918/519/19

Господарський суд Рівненської області у складі судді О.Андрійчук, за участю секретаря судового засідання Б.Рижого, розглянувши за правилами загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк"

до відповідача-1 Товариства з обмеженою відповідальністю "Хімбудрезерв",

до відповідача-2 ОСОБА_1

про стягнення 114 752,30 грн за кредитним договором,

без участі представників сторін,

УСТАНОВИВ:

У липні 2019 року Акціонерне товариство комерційний банк "Приватбанк" звернулося до Господарського суду Рівненської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Хімбудрезерв" та ОСОБА_1 , в якій просить стягнути солідарно з відповідачів 114 752,30 грн за договором від 21.12.2018 року, з яких: 100 000,00 грн - заборгованість за кредитом, 8 458,30 грн - заборгованість по процентам за користування кредитом та 6 294,00 грн - пеня за несвоєчасність виконання зобов`язань за договором.

Ухвалою суду від 06.08.2019 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 02.09.2019 року.

Ухвалою суду від 02.09.2019 року у судовому засіданні оголошено перерву на 18.09.2019 року та запропоновано позивачу у строк до 30.09.2019 року надати суду докази того, що витяг з "Умов та Правил надання банківських послуг", що долучений до матеріалів справи, викладений у редакції, чинній на дату укладення кредитного договору з відповідачем-1.

Ухвалою суду від 18.09.2019 року продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів, оголошено перерву у судовому засіданні на 07.10.2019 року та повторно запропоновано позивачу у строк до 30.09.2019 року надати суду докази того, що витяг з "Умов та Правил надання банківських послуг", що долучений до матеріалів справи, викладений у редакції, чинній на дату укладення кредитного договору з відповідачем-1.

Ухвалою суду від 07.10.2019 року закрито підготовче провадження, справу призначено до судового розгляду по суті на 21.10.2019 року.

21.10.2019 року від представника відповідча-2 надійшла заява про відвід судді, яка обґрунтована тим, що 17.09.2019 року останній повідомив суд про представлення інтересів відповідача-2 у цій справі, заразом, усупереч вимогам ст. 120 ГПК України, на адресу представника не надходило жодного повідомлення про судові засідання у справі, що є обмеженням доступу до суду. Крім того, заявник зазначає, що в порушенням вимог ст. 74 ГПК України суд витребовував у позивача докази з власної ініціативи. Зважаючи на викладене, представник відповідача-2 заявляє відвід судді з підстав наявності сумнівів в об`єктивності та неупередженості суду через порушення вимог ч. 4 ст. 74, ст. 120 ГПК України.

Суд, розглянувши заяву про відвід судді, встановив таке.

Як убачається з матеріалів справи, 17.09.2019 року представником відповідача-2 подано до суду клопотання, в якому останній просив суд надати можливість ознайомитися з матеріалами справи та відкласти підготовче засідання на іншу дату, яке задоволене ухвалою суду від 18.09.2019 року.

Вказане клопотання свідчить про обізнаність представника відповідача-2 з тим, що спір знаходиться на розгляді в суді. Крім того, вказане клопотання подане на стадії підготовчого провадження, після його подання відбулося два підготовчих засідання (18.09.2019 року та 07.10.2019 року), заява про відвід подана в день проведення третього судового засідання (по суті спору), тобто більш ніж через місяць від дня подання клопотання про ознайомлення з матеріалами справи.

Надходження клопотання про ознайомлення з матеріалами справи напередодні судового засідання, заяви про відвід судді в день судового засідання свідчить про обізнаність представника відповідача-2 з датами судових засідань у цій справі. Про вказане свідчить також зміст поданої заяви, який зводиться до невручення представнику відповідача-2 ухвал суду, а не про позбавлення його права знати про дату та час проведення судових засідань у цій справі.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено право кожного на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. У рішенні у справі "Пономарьов проти України" Європейський суд з прав людини зробив, зокрема, висновок про те, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Щодо посилання представника відповідача-2 на те, що суд, не повідомивши його про час та місце проведення судових засідань, обмежив право доступу до суду, то слід зазначити таке.

Стаття 6 Конвенції гарантує не право бути особисто присутнім у судовому засіданні під час розгляду цивільної справи, а більш загальне право ефективно представляти свою справу в суді та нарівні з протилежною стороною користуватися правами, передбаченими принципом рівності сторін. Пункт 1 ст. 6 Конвенції надає Державам можливість на власний розсуд обирати засоби гарантування цих прав сторонам провадження. Отже, питання особистої присутності, форми здійснення судового розгляду, усної чи письмової, а також представництва у суді є взаємопов`язаними та мають аналізуватися у більш ширшому контексті справедливого суду , гарантованого ст. 6 Конвенції. Суд повинен встановити, чи було надано заявнику, стороні цивільного провадження, розумну можливість ознайомитися з зауваженнями або доказами, наданими іншою стороною, та представити свою справу в умовах, що не ставлять його у явно гірше становище порівняно з опонентом протилежною стороною (рішення у справі "Лопушанський проти України").

Як зазначалося, суд задоволив клопотання представник відповідача-2 від 17.09.2019 року, відклавши підготовче засідання, яке відбулося 18.09.2019 року, на іншу дату, а також продовживши строк підготовчого провадження на 30 днів.

Заразом представник відповідача-2 з матеріалами справи так і не ознайомився, відзиву на позовну заяву не подав. При цьому, слід зазначити, що реалізація права на ознайомлення з матеріалами справи та викладення власної позиції з приводу заявлених позовних вимог не знаходяться у прямому взаємозв`язку з отриманням ухвал суду про відкладення розгляду справи чи оголошення перерви в судовому засіданні, зважаючи на обізнаність як відповідач-2 так і його представника про перебування справи на розгляді в суді та про її рух.

Отже, судом забезпечено право відповідача-2 на ознайомлення з позицією іншої сторони, а також право на подання відзиву (на ефективне представлення своєї власної позиції) в умовах рівності сторін.

Щодо витребування у позивача доказів, то суд вважає за необхідне зазначити таке.

У силу вимог ст. 177 ГПК України завданнями підготовчого провадження є: 1) остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; 2) з`ясування заперечень проти позовних вимог; 3) визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; 4) вирішення відводів; 5) визначення порядку розгляду справи; 6) вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті. Підготовче провадження починається відкриттям провадження у справі і закінчується закриттям підготовчого засідання.

Приписами ст. 2 ГПК України унормовано, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі. Основними засадами (принципами) господарського судочинства є: верховенство права; змагальність, пропорційність тощо.

Отже, під час підготовчого провадження суд з`ясовує предмет та підстави позову, визначає обставин справи, які підлягають встановленню, та збирає відповідні докази.

Відтак, суд, реалізуючи свої дискреційні повноваження, спрямовані на досягнення завдань господарського судочинства, ухвалами від 02.09.2019 року та 18.09.2019 року запропонував позивачу надати (а не витребував у нього) докази того, що витяг з "Умов та Правил надання банківських послуг", що долучений до матеріалів справи, викладений у редакції, чинній на дату укладення кредитного договору з відповідачем-1.

Відповідно до п. 5 ч. 1, ч. 2 ст. 35 ГПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді.

Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу (ч. 4 ст. 35 ГПК України).

Відвід - це процесуальний інститут, що містить умови, за яких особа не може брати участь у конкретній справі. Підстави відводу судді - це обставини, за наявності яких суддя не може брати участі в розгляді конкретної справи. Ці обставини можуть бути суб`єктивного характеру і стосуватися особистих зв`язків судді з особами, які беруть участь у справі, або його особистої поведінки щодо розгляду справи, чи об`єктивного характеру і стосуватися процесуального статусу судді у справі, яка розглядалася раніше.

Статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини закріплені основні процесуальні гарантії, якими може скористатися особа при розгляді її цивільного позову в національному суді, серед яких - розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Що стосується питання "незалежності" для цілей п. 1 ст. 6 Конвенції, то судовою практикою Суду встановлено, що у цієї вимоги є два аспекти, суб`єктивний та об`єктивний. По-перше, суд має бути суб`єктивно незалежним, тобто у жодного із членів трибуналу не має бути персональних упереджень або необ`єктивності. Персональна неупередженість презюмується, якщо немає доказів про протилежне. По-других, трибунал має також бути неупередженим із об`єктивної точки зору, тобто ним мають надаватися достатні гарантії відсутності будь-яких обґрунтованих сумнівів у цьому відношенні (рішення у справі "Кііскінен проти Фінляндії"). Згідно із об`єктивним критерієм, особливо необхідно визначити, поза межами особистої поведінки суддів, чи немає підтверджених фактів, які могли б спричинити сумніви у неупередженості суддів (рішення у справах "Клейн та інші проти Нідерландів", "Агрокомплекс проти України").

Відповідно до усталеної практики Суду існування безсторонності для цілей п. 1 ст. 6 Конвенції повинно визначатися на підставі суб`єктивного критерію, в контексті якого слід враховувати особисті переконання та поведінку певного судді, що означає необхідність встановити, чи мав суддя у певній справі будь-яку особисту зацікавленість або упередженість, а також на підставі об`єктивного критерію, в контексті якого необхідно встановити, чи забезпечував суд і, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії аби виключити будь-які обґрунтовані сумніви щодо його безсторонності (рішення у справах "Фей проти Австрії", "Ветштайн проти Швейцарії". Отже, у кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про небезсторонність суду (рішення у справах "Пуллар проти Сполученого Королівства", "Газета "Україна-центр" проти України").

При вирішенні того, чи є у справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезстороннім, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими (рішення у справі "Газета "Україна-центр" проти України").

Враховуючи викладене, суд вважає заяву про відвід судді необґрунтованою.

За ч. 3 ст. 38 ГПК України відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Самовідвід може бути заявлений не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Після спливу вказаного строку заявляти відвід (самовідвід) дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.

Частинами 1-3, 7 11 ст. 39 ГПК України передбачено, що питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу, він вирішує питання про зупинення провадження у справі. У цьому випадку вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 32 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід. Питання про відвід має бути розглянуто не пізніше двох днів з дня надходження заяви про відвід, а у випадку розгляду заяви про відвід суддею іншого суду - не пізніше десяти днів з дня надходження заяви про відвід. За результатами вирішення заяви про відвід суд постановляє ухвалу.

Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 228, п. 9 ч. 1 ст. 229 ГПК України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку надходження заяви про відвід судді. Провадження у справі зупиняється у випадку, встановленому п. 5 ч. 1 ст. 228 цього Кодексу - до вирішення питання про відвід.

З урахуванням викладеного, зважаючи, що суд дійшов висновку про необґрунтованість заявленого відводу, провадження у справі підлягає зупиненню.

Керуючись ст.ст. 35, 38, 39, 228, 229, 234, 235 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

Провадження у справі № 918/519/19 зупинити до вирішення питання про відвід судді О. Андрійчук у цій справі.

Матеріали справи із заявою про відвід судді О. Андрійчук передати уповноваженій особі апарату суду, яка здійснює реєстрацію в автоматизованій системі документообігу Господарського суду Рівненської області, для автоматизованого визначення судді в порядку, встановленому ст. 32 ГПК України, для розгляду заяви про відвід судді О. Андрійчук.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена у порядку та строк, передбачені ст.ст. 255-257 ГПК України.

Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається: http://rv.arbitr.gov.ua.

Ухвала підписана 21.10.2019 року.

Суддя О. Андрійчук