Ухвала

від 22.10.2019 по справі 918/519/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Господарський суд Рівненської області

вул. Набережна, 26-А, м. Рівне, 33013

УХВАЛА

про вирішення заяви про відвід

22 жовтня 2019 р. м. Рівне Справа №918/519/19

Господарський суд Рівненської області у складі судді Качура А.М.,

розглянувши заяву ОСОБА_1 про відвід судді у справі №918/519/19

за позовом: Акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк"

до відповідача-1: Товариства з обмеженою відповідальністю "Хімбудрезерв"

до відповідача-2: ОСОБА_1

про стягнення 114 752,30 грн. за кредитним договором,

без повідомлення учасників справи,

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство комерційний банк "Приватбанк" звернулось до Господарського суду Рівненської області з позовом до відповідача 1: Товариства з обмеженою відповідальністю "Хімбудрезерв" та відповідача 2: ОСОБА_1 про солідарне стягнення 114 752,30 грн. заборгованості, з яких: 100 000,00 грн. заборгованість за кредитом, 8 458,30 грн. заборгованість по процентам за користування кредитом та 6 294,00 грн. пеня за несвоєчасність виконання зобов`язань за договором.

Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25 липня 2019 року, справу №918/519/19 передано на розгляд судді Андрійчук О.В.

Оскільки відповідачем 2 у даній справі, позивачем вказано фізичну особу, що не є підприємцем, на виконання вимог статті 176 Господарського процесуального кодексу України, судом направлено до Управління Державної міграційної служби у Рівненській області звернення про надання інформації щодо зареєстрованого місця проживання (перебування) фізичної особи.

05 серпня 2019 року органом державної міграційної служби надано відомості щодо зареєстрованого місце проживання ОСОБА_1 є: АДРЕСА_1 .

Ухвалою суду від 06 серпня 2019 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 02 вересня 2019 року.

Ухвалою суду від 02 вересня 2019 року у судовому засіданні оголошено перерву на 18 вересня 2019 року.

Ухвалою суду від 18 вересня 2019 року продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів, оголошено перерву у судовому засіданні на 07 жовтня 2019 року.

Ухвалою суду від 07 жовтня 2019 року закрито підготовче провадження, розгляд справи по суті призначено на 21 жовтня 2019 року.

21 жовтня 2019 року відповідачем 2 ( ОСОБА_1 ) подано заяву про відвід судді у справі №918/519/19.

Вказана заява аргументована тим, що 17 вересня 2019 року Майструк Сергій Миколайович (представник відповідача 2) повідомив суд про представлення інтересів відповідача 2 у справі №918/519/19.

Заявник зазначає, що статтею 120 ГПК України покладено обов`язок суду викликати учасників у справі в тому числі і представника сторони відповідача 2 шляхом направлення ухвали на адресу представника сторони.

Також у поданій заяві представник відповідача 2 зазначає, що його довіритель знаходилася за межами території України і не отримала повідомлення про судове засідання, є самозайнятою особою і постійно перебуває у відрядженнях.

Поряд з цим, станом на 21 жовтня 2019 року на адресу представника відповідача 2 не надходило жодного повідомлення про судові засідання у справі №918/519/19.

Заявником окремо виділена думка про те, що сторони не зобов`язані відстежувати рішення в ЄДРСР, а їх мають вручати останнім.

При цьому заявник зазначає, що всупереч вимогам частини 4 статті 74 ГПК України, суд витребував докази у позивача.

Зважаючи на викладене, відповідачем 2 заявлено відвід судді з підстав наявності сумнівів в об`єктивності та неупередженості суду через порушення вимог ч. 4 ст. 74, ст. 120 ГПК України.

Ухвалою суду від 21 жовтня 2019 року провадження у справі №918/519/19 зупинено до вирішення питання про відвід судді у цій справі. Одночасно вказаною ухвалою суду матеріали справи разом із заявою про відвід судді Андрійчук О.В. від розгляду справи №918/519/19 передано уповноваженій особі апарату суду, яка здійснює реєстрацію в автоматизованій системі документообігу Господарського суду Рівненської області, для автоматизованого визначення судді в порядку, встановленому ст. 32 ГПК України, для розгляду заяви про відвід судді Андрійчук О.В.

Згідно з положеннями ч. 3 ст. 39 ГПК України якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу, він вирішує питання про зупинення провадження у справі. У цьому випадку вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому ч.1 ст. 32 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

За результатами проведеного автоматизованого розподілу заяву про відвід судді у справі №918/519/19 передано для розгляду судді Качуру А.М.

Частинами 7, 8 та 11 ст. 39 ГПК України визначено, що питання про відвід має бути розглянуто не пізніше двох днів з дня надходження заяви про відвід, а у випадку розгляду заяви про відвід суддею іншого суду - не пізніше десяти днів з дня надходження заяви про відвід. Суд вирішує питання про відвід без повідомлення учасників справи. За результатами вирішення заяви про відвід суд постановляє ухвалу.

Право подавати заяву про відвід судді є однією з гарантій законності здійснення правосуддя і об`єктивності та неупередженості розгляду справи.

Підстави для відводу (самовідводу) судді визначені статтями 35, 36 ГПК України.

Відповідно до ч. 2, 3 ст. 38 ГПК України з підстав, зазначених у статтях 35 і 36 цього Кодексу, судді може бути заявлено відвід учасниками справи. Відвід повинен бути вмотивованим.

Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 35 ГПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді.

Відвід - це процесуальний інститут, що містить умови, за яких особа не може брати участь у конкретній справі. Підстави відводу судді - це обставини, за наявності яких суддя не може брати участі в розгляді конкретної справи. Ці обставини можуть бути суб`єктивного характеру і стосуватися особистих зв`язків судді з особами, які беруть участь у справі, або його особистої поведінки щодо розгляду справи, чи об`єктивного характеру і стосуватися процесуального статусу судді у справі, яка розглядалася раніше.

Статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини 1950 року закріплені основні процесуальні гарантії, якими може скористатися особа при розгляді її цивільного позову в національному суді, серед яких - розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Судовою практикою Європейського суду з прав людини встановлено, що у цієї вимоги (вимога щодо "незалежності") є два аспекти, суб`єктивний та об`єктивний.

Так, у рішенні у справі "Кііскінен проти Фінляндії" Європейський суд з прав людини наводить наступні стандарти.

По-перше, суд має бути суб`єктивно незалежним, тобто у жодного із членів трибуналу не має бути персональних упереджень або необ`єктивності. Персональна неупередженість презюмується, якщо немає доказів про протилежне. По-друге, трибунал має також бути неупередженим із об`єктивної точки зору, тобто ним мають надаватися достатні гарантії відсутності будь-яких обґрунтованих сумнівів у цьому відношенні (рішення у справі "Кііскінен проти Фінляндії").

Згідно із об`єктивним критерієм, особливо необхідно визначити, поза межами особистої поведінки суддів, чи немає підтверджених фактів, які могли б спричинити сумніви у неупередженості суддів (рішення у справах "Клейн та інші проти Нідерландів", "Агрокомплекс проти України").

Як видно з практики Європейського суду з прав людини існування безсторонності для цілей п. 1 ст. 6 Конвенції повинно визначатися на підставі суб`єктивного критерію, в контексті якого слід враховувати особисті переконання та поведінку певного судді, що означає необхідність встановити, чи мав суддя у певній справі будь-яку особисту зацікавленість або упередженість, а також на підставі об`єктивного критерію, в контексті якого необхідно встановити, чи забезпечував суд і, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії аби виключити будь-які обґрунтовані сумніви щодо його безсторонності (рішення у справах "Фей проти Австрії", "Ветштайн проти Швейцарії").

Тобто у кожній окремій справі необхідно з`ясовувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про небезсторонність суду (рішення у справах "Пуллар проти Сполученого Королівства", "Газета "Україна-центр" проти України").

Натомість, як видно зі змісту заяви про відвід, остання зводиться до того, що відповідачем 2 не отримано повідомлення про судові засідання, та разом з тим на переконання заявника судом всупереч вимогам статті 74 ГПК України витребувано докази у позивача, що, у свою чергу, у розумінні ст. 35 ГПК України не є підставою для відводу судді та не свідчить про упередженість чи необ`єктивність судді.

При цьому, як зазначалося, за висновком Європейського суду з прав людини у контексті суб`єктивного критерію особиста безсторонність судді презюмується, поки не доведено протилежного.

Варто зауважити, що при вирішенні питання відносно наявності у конкретній справі обґрунтованих причин для побоювань, що певний суддя був небезстороннім, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальною у такому випадку є відповідь на питання чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими (рішення у справі "Газета "Україна-центр" проти України").

Заявник зазначає, що станом на 21 жовтня 2019 року на адресу представника відповідача не надходило жодного повідомлення про судові засідання, при тому що 17 вересня 2019 року представник повідомив суд про представництво інтересів ОСОБА_1 .

Щодо вказаних обставин суд вважає за необхідне звернути увагу відповідача 2 на те, що як вбачається з матеріалів справи, ухвали суду про відкриття провадження у справі, про оголошення перерви та про закриття підготовчого провадження направлялись за на адресу сторони у справі (відповідача 2), при цьому іншої адреси для листування ані відповідачем 2, ані його представником не повідомлено суду.

Згідно з положеннями статті 232 ГПК України судовими рішеннями є: ухвали; рішення; постанови; судові накази.

Відповідно до статті 242 ГПК України, учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності в особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення, якщо така адреса відсутня.

Днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення, або день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Водочас, згідно з вимогами статті 120 ГПК України, часники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи.

Відповідно до положень статті 41 ГПК України, у справах позовного провадження учасниками справи є сторони та треті особи.

Статтею 61 ГПК України передбачено, що представник, який має повноваження на ведення справи в суді, здійснює від імені особи, яку він представляє, її процесуальні права та обов`язки.

Суд звертає увагу відповідача 2, що клопотання його представника про ознайомлення з матеріалами справи та відкладення розгляду справи подане до суду 17 вересня 2019 року не є заявою про повідомлення суду іншої адреси для листування.

Як видно з наявних в матеріалах справи поштових повідомлень, процесуальні документи по справі направлялись відповідачу 2.

Згідно з вимогами частини 4 статті 74 ГПК України суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.

У свою чергу, як видно зі змісту заяви про відвід, заявник зазначає, що судом витребовувались докази у позивача, що у свою чергу, у розумінні ст. 35 ГПК України не є підставою для відводу судді та не свідчить про упередженість чи необ`єктивність судді.

При цьому, за правилами частини 4 статті 35 ГПК України, незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Оцінивши доводи, викладені у заяві про відвід судді Андрійчук О,В., суд не бачить об`єктивних обставин, які викликають сумніви в безсторонності вказаного судді та, відповідно, у його неупередженості або об`єктивності.

За таких обставин заява представника відповідача 2 ОСОБА_1 про відвід судді Андрійчук О,В. не містить обґрунтованого посилання на обставини, які в розумінні ст. 35 ГПК України є підставою для відводу, у зв`язку з чим в задоволенні заяви необхідно відмовити.

Керуючись статтями 35, 39, 234, 235 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви представника відповідача 2 ОСОБА_1 про відвід судді Андрійчук О.В. у справі №918/519/19 відмовити.

Ухвала згідно з ч. 2 ст. 235 ГПК України набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.

Інформацію по справі, що розглядається, можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://rv.arbitr.gov.ua/sud5019/ .

Ухвала підписана 22 жовтня 2019 року.

Суддя Качур А.М.