Постанова

від 15.10.2019 по справі 908/2490/18

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 жовтня 2019 року

м. Київ

Справа № 908/2490/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Кролевець О.А. - головуючий, Губенко Н.М., Кондратова І.Д.

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Житломасив"

на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 23.05.2019

(головуючий суддя Чус О.В., судді Кузнецов В.О., Вечірко І.О.)

та рішення Господарського суду Запорізької області від 19.02.2019

(суддя Дроздова С.С.)

у справі № 908/2490/18

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Житломасив"

до Виконавчого комітету Мелітопольської міської ради Запорізької області

про стягнення 277 354, 62 грн шкоди у вигляді упущеної вигоди,

ВСТАНОВИВ:

1. У зв`язку з відпусткою судді Студенця В.І., склад судової колегії суду касаційної інстанції змінився, що підтверджується Витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 27.08.2019, який наявний в матеріалах справи.

Короткий зміст позовних вимог і заперечень

2. Товариство з обмеженою відповідальністю "Житломасив" (далі - ТОВ "Житломасив") звернулося до суду з позовом до Виконавчого комітету Мелітопольської міської ради Запорізької області (далі - ВК Мелітопольської міськради) про стягнення 277 354, 62 грн шкоди у вигляді упущеної вигоди.

Позов обґрунтовано тим, що внаслідок прийняття незаконних рішень ВК Мелітопольської міськради № 29/4 від 19.02.215, № 13/2 від 22.01.2015, на підставі яких укладено договір про надання послуг з управління будинками та спорудами, яким передано управління житловим фондом підконтрольному та підзвітному раді Комунальному підприємству "Житломасив" Мелітопольської міської ради Запорізької області (далі - КП "Житломасив" ММР ЗО), у зв`язку з чим, позивача було усунуто від виконання обов`язків за договорами укладеними між ним та ВК Мелітопольською міськрадою, та скасовано тарифи для ТОВ "Житломасив", вказаними діями останньому завдано шкоду у вигляді упущеної вигоди; її розмір визначається сумою доходів (прибутку), які ТОВ "Житломасив" могло б одержати за звичайних обставин від надання послуг за кожним будинком окремо за період з 13.11.2015 по 18.02.2016.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

3. Рішенням Господарського суду Запорізької області 19.02.2019, залишеним без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 23.05.2019, у задоволенні позову ТОВ "Житломасив" відмовлено.

Рішення і постанову мотивовано необґрунтованістю позовних вимог, недоведеністю позивачем підстав для нарахування шкоди у вигляді упущеної вигоди, не наведенням позивачем доводів щодо наявності усіх елементів складу цивільного правопорушення, необхідних для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування майнової шкоди.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу

4. Не погоджуючись з висновками судів попередніх інстанцій ТОВ "Житломасив" звернулась з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Центрального апеляційного господарського суду від 23.05.2019 та рішення Господарського суду Запорізької області 19.02.2019 та прийняти нове рішення про задоволення позову.

На думку скаржника, висновки судів попередніх інстанцій про необґрунтованість позовних вимог не відповідають фактичним обставинам справи, оскільки вимоги позивача щодо розміру шкоди ґрунтуються на встановлених виконавчим комітетом ради тарифах з відповідними коефіцієнтами рентабельності. Базою нарахування суми є акти приймання-передачі будинків в управління, договори на послуги з утримання нежитлових приміщень.

Судами не надано оцінки правильності розрахунку позивача, не проаналізовано вихідні дані та застосовану позивачем формулу розрахунку.

Судами попередніх інстанцій не застосовано приписи статті 1173 Цивільного кодексу України, що є порушенням норм матеріального права.

Узагальнений виклад позиції інших учасників справи

5. ВК Мелітопольської міськради у відзиві на касаційну скаргу, просить залишити скаргу без задоволення, а прийняті у справі судові рішення без змін, посилаючись на безпідставність доводів та вимог викладених у касаційній скарзі.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

6. Як встановлено судами попередніх інстанцій, рішенням ВК Мелітопольської міськради від 20.12.2012 № 217/4 ТОВ "Житломасив" було визначено виконавцем послуг з утримання та управління будинками, спорудами, житловими комплексами або комплексами будинків і споруд в житловому фонді територіальної громади міста Мелітополя.

Рішеннями ВК Мелітопольської міськради від 20.12.2012 № 218/2 та №218/4 були встановлені тарифи на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій для населення в житловому фонді територіальної громади міста Мелітополя, а саме: від 20.12.2012 № 218/2 Про застосування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій для населення згідно з рішенням виконавчого комітету Мелітопольської міської ради Запорізької області від 13.02.2012 № 16; від 20.12.2012 № 218/4 Про застосування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій для власників (орендарів) нежитлових приміщень у житлових будинках (гуртожитках) для ТОВ Комфорт-Мелітополь згідно з рішенням виконавчого комітету Мелітопольської міської ради Запорізької області від 24.11.2011 № 203/2.

На підставі рішення виконавчого комітету Мелітопольської міської ради від 20.12.2012 № 217/4 - 29.12.2012 між ТОВ "Житломасив" (Управитель) та КП "Житломасив" Мелітопольської міської ради Запорізької області (Замовник) укладено договір про надання послуг з управління будинками, спорудами, житловими комплексами або комплексами будинків і споруд, відповідно до п. 1.1. якого, Управителю для виконання (надання) послуг з управління будинками, спорудами, житловими комплексами або комплексами будинків і споруд передається житловий фонд комунальної власності територіальної громади м. Мелітополя за переліком згідно з додатком 1 до цього договору.

Управителю для виконання (надання) послуг з управління будинками, спорудами, житловими комплексами або комплексами будинків і споруд передається житловий фонд комунальної власності територіальної громади м. Мелітополя за переліком згідно з додатком 1 до цього договору (п. 1.1 договору).

Відповідно до п. 1.2. договору Управитель зобов`язується надавати Замовникові послуги з управління будинками, спорудами, житловими комплексами або комплексами будинків і споруд та об`єктів благоустрою, що розташовані на прибудинкових територіях (об`єкти) та послуг з утримання будинків, споруд, житлових комплексів або комплексів будинків і споруд та прибудинкових територій для забезпечення їх сталого функціонування відповідно до цільового призначення, збереження їх споживчих властивостей та організації забезпечення потреби споживачів у своєчасному отриманні житлово-комунальних послуг відповідної якості (послуги). Тарифи на житлово-комунальні послуги встановлюються згідно з чинним законодавством.

Згідно з п. 1.3 договору, загальні відомості про об`єкти зазначаються в актах прийняття-передачі об`єктів, форма яких визначена додатком 2 до цього договору.

Пунктом 1.4 договору встановлено, що в управління передаються об`єкти, що є на балансі Замовника.

Відповідно до п. 6.1 договору термін дії договору: з 01.01.2013 р. по 31.12.2022 р.

Додатком № 1 до договору від 29.12.2012 визначено (встановлено) перелік житлового фонду комунальної власності територіальної громади м. Мелітополя, який передається в управління ТОВ "Комфорт-Мелітополь".

Додатком 2 до договору від 29.12.2012 є Акт прийняття-передачі об`єкта з управління.

29.12.2012 р. між ТОВ "Житломасив" (Виконавець) та Виконавчим комітетом Мелітопольської міської ради Запорізької області (Виконком) укладено Договір з Виконавцем, який надає житлово-комунальні послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій у житловому фонді м. Мелітополя.

Згідно з рішенням виконавчого комітету Мелітопольської міської ради Запорізької області від 20.12.12 № 217/4 "Про визначення виконавців (надавачів) комунальних послуг у житловому фонді м. Мелітополя" виконком вирішив визначити виконавцем, що надає послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій у житловому фонді м. Мелітополя ТОВ "Житломасив" (п. 1.1 Договору).

Відповідно до п. 1.2 Договору, загальні відомості про житловий фонд м. Мелітополя у якому ТОВ "Житломасив" виконує (надає) послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій зазначені в додатку № 1 до цього Договору, який є його невід`ємною частиною.

Згідно із п. 3.1 Договору, у разі порушення своїх зобов`язань сторони несуть відповідальність, визначену цим договором та законодавством. Порушенням зобов`язання є його невиконання або неналежне виконання.

Пунктом 4.1 Договору передбачено, що цей Договір набирає чинності з 01.01.13 і діє до 31.12.2022 р.

Додатком № 1 до вказаного Договору від 29.12.2012 р. визначено перелік комунальної власності територіальної громади м. Мелітополя, в якому ТОВ "Житломасив" є виконавцем, що надає житлово-комунальні послуги з утримання будинків і споруд та при будинкових територій.

12.12.2014 Управлінням ЖКГ Мелітопольської міської ради Запорізької області проведено конкурс на визначення виконавця послуг з управління будинків, споруд, житлових комплексів або комплексів споруд та прибудинкових територій в житловому фонді територіальної громади міста Мелітополя.

Протоколом оцінки конкурсних пропозицій на проведення конкурсу на визначення виконавця послуг з управління будинків, споруд, житлових комплексів або комплексів споруд та прибудинкових територій в житловому фонді територіальної громади м. Мелітополя (далі - конкурс) від 17.12.2014 № 5 переможцем Конкурсу конкурсною комісією визначено КП "Житломасив" ММР ЗО.

Рішенням ВК Мелітопольської міськради від 18.12.2014 № 214 "Про внесення змін до рішення виконавчого комітету Мелітопольської міської ради Запорізької області від 20.12.2012 р. № 217/4 "Про визначення виконавців (надавачів) комунальних послуг у житловому фонді м. Мелітополя" виконавчий комітет у зв`язку з проведенням конкурсу по визначенню виконавців послуг з управління будинків, споруд, житлових комплексів або комплексів споруд та прибудинкових територій в житловому фонді територіальної громади м. Мелітополя, керуючись ст. 30 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", ст.ст. 27, 28 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 р. № 631 "Про затвердження Порядку проведення конкурсу з надання житлово-комунальних послуг", п. 5.6 Регламенту виконавчого комітету Мелітопольської міської ради Запорізької області, рішенням виконавчого комітету Мелітопольської міської ради від 17.07.2014 р. № 122 "Про затвердження Переліку житлово-комунальних послуг, право на здійснення яких виборюється на конкурсних засадах", протоколом засідання конкурсного комітету на визначення виконавця послуг з управління будинків, споруд, житлових комплексів або комплексів споруд та прибудинкових територій в житловому фонді територіальної громади м. Мелітополя від 17.12.2014 р., вирішив, зокрема: 1. Внести зміни до рішення виконкому Мелітопольської міської ради Запорізької області від 21.12.12 № 217/4 "Про визначення виконавців (надавачів) комунальних послуг у житловому фонді м. Мелітополя", а саме: п. п. 1, 2, 3 викласти в наступній редакції: - КП "Житломасив" Мелітопольської міської ради Запорізької області виконавцем (надавачем) послуг з ремонту приміщень, будинків, споруд;

- КП "Житломасив" Мелітопольської міської ради Запорізької області виконавцем (надавачем) послуг з управління будинками, спорудами, житловими комплексами або комплексами будинків і споруд;

- КП "Житломасив" Мелітопольської міської ради Запорізької області виконавцем (надавачем) послуг з утримання будинків, споруд, житлових комплексів або комплексів будинків і споруд та прибудинкової території;

2. КП "Житломасив" підготувати та укласти із споживачами договори надання житлово-комунальних послуг з визначенням відповідальності дотримання умов їх виконання згідно з Типовим договором затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20.05.09 № 529.

2. Рішення набуває чинності з 01.01.2015 р.

Рішенням ВК Мелітопольської міськради від 22.01.2015 № 13/2 "Про втрату чинності рішень виконавчого комітету Мелітопольської міської ради Запорізької області від 20.12.2012 р. № 218/2, від 20.12.2012 р. № 218/3, від 20.12.2012 р. № 218/4", відповідно до результатів проведеного конкурсу та визначення КП "Житломасив" ММР ЗО виконавцем послуг з утримання будинків, споруд, житлових комплексів або комплексів споруд та прибудинкових території в житловому фонді територіальної громади м. Мелітополя (протокол конкурсного комітету від 17.12.2014 р. № 5), керуючись ст. 30 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", ст. 27, 28 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" ВК Мелітопольської міськради вирішив вважати такими, що втратили чинність, зокрема, рішення виконавчого комітету Мелітопольської міської ради Запорізької області: - від 20.12.2012 № 218/2 "Про застосування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій для населення згідно з рішенням виконавчого комітету Мелітопольської міської ради Запорізької області від 13.02.2012 № 16"; - від 20.12.2012 № 218/3 "Про застосування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій для власників (орендарів) нежитлових приміщень у житлових будинках (гуртожитках) для ТОВ "Житломасив" згідно з рішенням виконавчого комітету Мелітопольської міської ради Запорізької області від 24.11.2011 № 203/1".

Рішенням ВК Мелітопольської міськради від 19.02.2015 № 29/4 "Про визначення виконавців (надавачів) комунальних послуг у житловому фонді м. Мелітополя та втрату чинності рішень виконавчого комітету Мелітопольської міської ради Запорізької області від 20.12.2012 р. № 217/4, від 18.12.2014 р. № 214" виконком ради у зв`язку з проведенням конкурсу по визначенню виконавців послуг з управління будинків, споруд, житлових комплексів або комплексів споруд та прибудинкових територій в житловому фонді територіальної громади м. Мелітополя, керуючись ст. 30 Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні", ст.ст. 27, 28 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 №631 "Про затвердження Порядку проведення конкурсу з надання житлово-комунальних послуг", згідно з Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 № 630, наказом Держжитлокомунгоспу України від 25.04.2005 № 60 "Про затвердження Порядку визначення виконавця житлово-комунальних послуг у житловому фонді", п. 5.6 Регламенту виконавчого комітету Мелітопольської міської ради Запорізької області, рішенням виконавчого комітету Мелітопольської міської ради від 17.07.2014 р. № 122 "Про затвердження Переліку житлово-комунальних послуг, право на здійснення яких виборюється на конкурсних засадах", виконавчий комітет Мелітопольської міської ради, зокрема, вирішив:

- КП "Житломасив" Мелітопольської міської ради Запорізької області виконавцем (надавачем) послуг з ремонту приміщень, будинків, споруд;

- КП "Житломасив" Мелітопольської міської ради Запорізької області виконавцем (надавачем) послуг з утримання, будинків, споруд, житлових комплексів або комплексів будинків і споруд та прибудинкових територій;

- КП "Житломасив" Мелітопольської міської ради Запорізької області виконавцем (надавачем) послуг з управління будинками, спорудами, житловими комплексами або комплексами будинків і споруд.

3. Вважати такими, що втратили чинність, рішення виконавчого комітету Мелітопольської міської ради Запорізької області:

- від 20.12.2012 № 217/4 "Про визначення виконавців (надавачів) комунальних послуг у житловому фонді м. Мелітополя";

- від 18.12.2014 № 214 "Про внесення змін до рішення виконавчого комітету Мелітопольської міської ради Запорізької області від 20.12.2012 р. № 217/4 "Про визначення виконавців (надавачів) комунальних послуг у житловому фонді м. Мелітополя".

4. Рішення набуває чинності з моменту його прийняття.

Разом з цим, судами встановлено, що постановою Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 25.06.2015 по справі № 320/459/15-а, яка набрала законної сили 14.08.2015 , визнано протиправними дії Управління ЖКГ Мелітопольської міської ради Запорізької області щодо підготовки та проведення конкурсу на визначення виконавця послуг з управління будинків, споруд, житлових комплексів або комплексів споруд та прибудинкових територій в житловому фонді територіальної громади міста Мелітополя, результати якого були оформлені протоколом конкурсної комісії від 17.12.2014 № 5. Визнано недійсними результати конкурсу проведеного Управлінням ЖКГ Мелітопольської міської ради Запорізької області на визначення виконавця послуг з управління будинків, споруд, житлових комплексів або комплексів споруд та прибудинкових територій в житловому фонді територіальної громади міста Мелітополя, оформлені протоколом конкурсної комісії від 17.12.2014 № 5. Крім того, визнано не чинним протокол конкурсної комісії № 5 оцінки пропозицій на проведення конкурсу на визначення виконавця послуг з управління будинків, споруд, житлових комплексів або комплексів споруд та прибудинкових територій в житловому фонді територіальної громади міста Мелітополя від 17.12.2014 за результатами конкурсу, проведеного Управлінням ЖКГ Мелітопольської міської ради Запорізької області на підставі рішення виконавчого комітету Мелітопольської міської ради № 122 від 17.07.2014.

Постановою Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 19.11.2015 у справі № 320/2283/15-а, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 18.02.2016, визнано протиправним та не чинним з моменту прийняття рішення виконавчого комітету Мелітопольської міської ради Запорізької області від 19.02.2015 № 29/4 "Про визначення виконавців (надавачів) комунальних послуг у житловому фонді м. Мелітополя та втрату чинності рішень виконавчого комітету Мелітопольської міської ради Запорізької області від 20.12.2012 р. № 217/4, від 18.12.2014 р. № 214", в частині визначення: - КП "Житломасив" ММР ЗО виконавцем (надавачем) послуг з ремонту приміщень, будинків, споруд;

- КП "Житломасив" ММР ЗО виконавцем (надавачем) послуг з утримання будинків, споруд, житлових комплексів або комплексів будинків і споруд та при будинкових територій;

- КП "Житломасив" ММР ЗО виконавцем (надавачем) послуг з управління будинками, спорудами, житловими комплексами або комплексами будинків і споруд та в частині визнання втратившим чинність рішення виконавчого комітету Мелітопольської міської ради від 20.12.2012 № 217/4 "Про визначення виконавців (надавачів) комунальних послуг у житловому фонді м. Мелітополя".

Постановою Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 25.12.2015 у справі № 320/4850/15-а, яка набрала законної сили 16.01.2016, визнано протиправним та нечинним з моменту прийняття рішення виконавчого комітету Мелітопольської міської ради Запорізької області від 22.01.2015 р. № 13/2 "Про втрату чинності рішень виконавчого комітету Мелітопольської міської ради Запорізької області від 20.12.2012 р. № 218/2, від 20.12.2012 р. № 218/3, від 20.12.12 № 218/4".

23.12.2014 на підставі проведеного конкурсу та прийнятого рішення ВК Мелітопольської міськради від 18.12.2014 № 214, між Мелітопольською міською радою Запорізької області та КП "Житломасив" було укладено Договір на надання послуг з управління будинками, спорудами, житловими комплексами або комплексами будинків і споруд. За вказаним Договором від 23.12.2014 Мелітопольська міська рада передала КП "Житломасив" майно комунальної власності, яке знаходилось в управлінні ТОВ "Житломасив" згідно актів приймання-передачі.

Крім того, не погодившись з укладеним договором ТОВ "Житломасив" звернулось до господарського суду. За результатами судового розгляду рішенням Господарського суду Запорізької області від 01.03.2017 у справі № 908/54/17, залишеним без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 21.06.2017, залишеною в силі постановою Вищого господарського суду України від 06.11.2017, визнано недійсним з моменту укладення договір від 23.12.2014 про надання послуг з управління будинками, спорудами, житловим комплексом або комплексом будинків і споруд, укладений між Мелітопольською міськрадою Запорізької області та КП "Житломасив".

Позивач вважає, що внаслідок прийняття незаконних рішень ВК Мелітопольської міськради № 29/4 від 19.02.215, № 13/2 від 22.01.2015, товариству завдано шкоду у вигляді упущеної вигоди, а її розмір визначається сумою доходів (прибутку), які ТОВ "Житломасив" могло б одержати за звичайних обставин від надання послуг за кожним будинком окремо за період з 13.11.2015 по 18.02.2016.

Позиція Верховного Суду

7. Касаційний господарський суд, здійснивши розгляд касаційної скарги у письмовому провадженні, обговоривши доводи, наведені скаржником у касаційній скарзі, перевіривши матеріали справи, надану господарськими судами попередніх інстанцій юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши дотримання судами норм процесуального права, вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

8. Спір у справі стосується стягнення з ВК Мелітопольської міськради 277 354, 62 грн шкоди у вигляді упущеної вигоди, яку, як вважає ТОВ "Житломасив" могло одержати за звичайних обставин від надання послуг за кожним будинком окремо за період з 13.11.2015 по 18.02.2016.

9. Стаття 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) встановлює, що підставою виникнення цивільних прав і обов`язків є завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.

10. Загальні положення про цивільно-правову відповідальність за завдання позадоговірної майнової шкоди передбачені у статті 1166 ЦК України, відповідно до якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам юридичної особи, а також шкода, завдана її майну, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

11. Стаття 1173 ЦК України передбачає, що шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.

На відміну від загальної норми статті 1166 ЦК України, яка вимагає встановлення усіх чотирьох елементів цивільного правопорушення (протиправної поведінки, наявності шкоди, причинного зв`язку між протиправною поведінкою та завданою шкодою, вини заподіювача шкоди), спеціальна норма статті 1173 ЦК України, на підставі якої заявлені позовні вимоги у даній справі, передбачає відшкодування шкоди незалежно від вини державного органу та його посадової або службової особи.

Разом з цим, необхідною підставою для притягнення органу державної влади до відповідальності у вигляді стягнення шкоди є наявність трьох елементів цивільного правопорушення: неправомірні дії цього органу, наявність шкоди та причинний зв`язок між неправомірними діями і заподіяною шкодою; довести наявність цих елементів має позивач, який звернувся з позовом про стягнення шкоди на підставі статті 1173 ЦК України.

Відсутність хоча б одного з цих елементів виключає відповідальність за заподіяну шкоду.

12. Водночас, частини перша і третя статті 13 ГПК України регламентують, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін; кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом;

13. Частина перша статті 74 ГПК України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Як вказувалось, ТОВ "Житломасив" звернулось з вимогами про стягнення з ВК Мелітопольської міськради 277 354, 62 грн шкоди у вигляді упущеної вигоди.

14. Відповідно до частини 2 статті 22 ЦК України збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

15. Статтею 225 Господарського кодексу України (далі - ГК України) передбачено, що до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Збитки - це об`єктивне зменшення будь-яких майнових благ кредитора, яке пов`язане з утиском його інтересів як учасника певних суспільних відносин і яке виражається у зроблених ним витратах, у втраті або пошкодженні його майна, у втраті доходів, які він повинен був отримати.

Статтею 22 ЦК України визначено поняття збитків, яке поділяється на дві частини (види): реальні збитки і упущена вигода.

При визначенні неодержаних доходів (упущеної вигоди) враховуються заходи, вжиті кредитором щодо їх одержання.

Отже, для правильного вирішення спорів, пов`язаних з відшкодуванням шкоди, важливе значення має розподіл між сторонами обов`язку доказування, тобто визначення, які юридичні факти повинен довести позивач або відповідач.

Виходячи з цього, позивач повинен довести факт спричинення збитків, обґрунтувати їх розмір, довести безпосередній причинний зв`язок між правопорушенням та заподіянням збитків і розмір відшкодування. Важливим елементом доказування наявності збитків є встановлення причинного зв`язку між протиправною поведінкою та шкодою потерпілої сторони.

16. Враховуючи припис частини четвертої статті 623 ЦК України, на кредитора покладений обов`язок довести розмір збитків, заподіяних йому порушенням зобов`язання. При цьому кредитор повинен не тільки точно підрахувати розмір збитків, але й підтвердити їх документально. При визначенні розміру упущеної вигоди мають враховуватися тільки ті точні дані, які безспірно підтверджують реальну можливість отримання грошових сум або інших цінностей, якби зобов`язання було виконано боржником належним чином.

Крім того, законодавець встановлює, що при визначенні неодержаних доходів (упущеної вигоди) враховуються заходи, вжиті кредитором щодо їх одержання. Тобто, доказуючи наявність упущеної вигоди, кредитор має довести факти вжиття певних заходів щодо одержання таких доходів. Якщо неодержання кредитором очікуваних доходів є наслідком недбалої поведінки самого кредитора, така упущена вигода не підлягатиме відшкодуванню. Отже, підставою для відшкодування упущеної вигоди є протиправні дії, які мали наслідком неотримання позивачем доходу, на який він розраховував.

Позивач обґрунтовує свої позовні вимоги тим, що внаслідок вчинення неправомірних дій з прийняття рішень ВК Мелітопольської міськради з проведення конкурсу на визначення виконавця послуг, укладання договорів з іншим виконавцем тих самих послуг при наявності діючих договорів з ТОВ "Житломасив", прийняття рішень з виключення ТОВ "Житломасив" з переліку виконавців послуг та скасування тарифів для ТОВ "Житломасив" - є виною відповідача, наслідком якої ТОВ "Житломасив" завдано шкоду у вигляді упущеної вигоди. Сума шкоди (упущеної вигоди ) ТОВ "Житломасив" визначається сумою доходів (прибутку), які ТОВ "Житломасив" могло б одержати за звичайних обставин від надання послуг за кожним будинком окремо за період з 13.11.2015 по 18.02.2016.

Позивач стверджує, що прийняттям органом місцевого самоврядування незаконних рішень, укладанням незаконного договору з передачею у фактичне управління житлового фонду підконтрольному ті підзвітному комунальному підприємству відповідача, позивача було усунуто від виконання обов`язків, які передбачені діючими договорами та чинними рішеннями компетентного органу, що є причиною, а завдана шкода у вигляді упущеної вигоди позивачу є наслідком такої протиправної поведінки Мелітопольської міської ради Запорізької області та її виконавчих органів.

Разом з цим, суд касаційної інстанції акцентує увагу, що судами попередніх інстанцій встановлено, що вимоги позивача про стягнення упущеної вигоди базуються на розрахунку суми доходів (прибутку), які позивач міг би одержати за звичайних обставин від надання послуг за кожним із будинків окремо за вказаний період.

Перевіряючи в ході розгляду справи по суті спору вірність розрахунків позивача, а також враховуючи заперечення відповідача (в частині того, що у наданих позивачем розрахунках не враховані витрати, а враховано лише чистий прибуток), суди попередніх інстанцій дійшли висновку про те, що вказані розрахунки завданої шкоди у вигляді упущеної вигоди є суто теоретичними, побудованими на можливих очікуваннях отримання певного доходу та не підтверджені відповідними первісними бухгалтерськими документами, які (документи) б свідчили про завдання шкоди позивачу у цій справі у вигляді упущеної вигоди у розмірі 277 354, 62 грн та такий розмір завданої шкоди підтверджено відповідним розрахунком.

Врахувавши наведені законодавчі приписи та встановивши, що: позивачем не доведено наявності складу цивільного правопорушення, як необхідної умови застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків у вигляді упущеної вигоди, завданих на думку позивача, усуненням його від виконання послуг з обслуговування будинків оскільки позивачем не доведено об`єктивну та суб`єктивну сторони завданих відповідачем збитків, завдання збитків, причинно-наслідковий зв`язок між діями та завданими позивачем збитками в розмірі 277 354, 62 грн, позивачем не надано жодних належних доказів на підтвердження можливості реального отримання доходів у розмірі 277 354, 62 грн за звичайних обставин, а також вжиття кредитором заходів для їх одержання, що є необхідним при заявлені до стягнення упущеної вигоди, заявлена позивачем до стягнення сума коштів, являє собою дохід, який позивач міг би отримати від надання послуг, однак, позивачем не враховано витрати на надання вказаних послуг, тобто, вказані розрахунки завданої шкоди у вигляді упущеної вигоди є суто теоретичними, побудованими на можливих очікуваннях отримання певного доходу та не підтверджені відповідними первісними бухгалтерськими документами, які б свідчили про завдання шкоди позивачу у цій справі у вигляді упущеної вигоди у розмірі 277 354, 62 грн, вказане не свідчить про наявність збитків у розумінні норм Цивільного кодексу України і, відповідно, не є ні упущеною вигодою, ні реальними збитками, а тому, суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку, що підстави для задоволення позову відсутні.

Отже суд касаційної інстанції погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що позивачем не обґрунтовано та не доведено належними та допустимими доказами наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, необхідних для застосування до відповідача такої міри відповідальності, як відшкодування майнової шкоди, що є підставою для відмови у задоволенні позову у повному обсязі.

Разом з цим, суд касаційної інстанції зауважує, що позивач вже звертався у 2017 до господарського суду з позовом до Мелітопольської міської ради про відшкодування завданої шкоди прийнятими незаконними рішеннями органу місцевого самоврядування (розрахованої за інший ніж у даній справі період, саме з 01.01.2015 по 20.06.2017), але йому було відмовлено в задоволені позовних вимог через не підтвердження належними доказами розрахунку збитків у вигляді неодержаних доходів, що підтверджується рішенням Господарського суду Запорізької області від 02.04.2018 у справі № 908/2604/17, залишеним без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 11.12.2018.

Вказані судові рішення залишено без змін постановою Верховного Суду від 12.03.2019 у справі № 908/2604/17.

Щодо доводів касаційної скарги про незастосування судами статті 1173 ЦК України при розгляді справ, слід вказати наступне.

З урахуванням наведених законодавчих приписів, які встановлюють умови відшкодування збитків (у вигляді упущеної вигоди), завданої особі незаконними рішеннями, дією або бездіяльністю, зокрема, органу місцевого самоврядування, є видом цивільно-правової відповідальності, для застосування якої необхідна наявність таких елементів складу цивільного правопорушення, як протиправна поведінка (у вигляді дії чи бездіяльності), негативний результат такої поведінки, тобто наявність збитків, і причинний зв`язок між протиправною поведінкою та збитками.

Доведення одночасного існування усіх цих елементів складу цивільного правопорушення є обов`язком особи, яка заявляє відповідну позовну вимогу.

Судовими інстанціями у розгляді даної справи встановлено недоведення ТОВ "Житломасив" наявності зазначених елементів складу цивільного правопорушення, як необхідної умови застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків у вигляді упущеної вигоди.

Відтак, не зазначення у судових рішеннях приписів статті 1173 ЦК України не призвело до прийняття неправильного рішення у справі, а тому доводи касаційної скарги про незастосування судами статті 1173 ЦК України відхиляються судом касаційної інстанції.

17. Відповідно до частин 1, 2 статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Поряд з тим інші аргументи касаційної скарги, стосуються питань, пов`язаних або із встановленими попередніми судовими інстанціями обставинами справи, або з оцінкою доказів у ній (чи того й іншого разом). Проте згідно з імперативним приписом частини другої статті 300 ГПК України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. Тому перевірка зазначених аргументів перебуває поза межами розгляду даної справи судом касаційної інстанції.

Саме лише прагнення скаржника здійснити нову перевірку обставин справи та переоцінку доказів у ній не є підставою для скасування оскаржуваних судових рішень.

18. Наведене знаходить підтвердження за практикою Європейського суду з прав людини, згідно з якою, зокрема: - одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення; відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами (рішення у справі "Рябих проти Росії", заява № 52854/99);

- принцип юридичної визначеності вимагає поваги до принципу res judicate, тобто поваги до остаточного рішення суду. Згідно з цим принципом жодна сторона не має права вимагати перегляду остаточного та обов`язкового до виконання рішення суду лише з однією метою - домогтися повторного розгляду та винесення нового рішення у справі. Відхід від цього порядку можливий лише тоді, коли цього вимагають відповідні вагомі і непереборні обставини (рішення зі справ "Понамарьов проти України", заява № 3236/03; "Христов проти України", заява № 24465/04; "Устименко проти України", заява № 32053/13; "Желтяков проти України, заява № 4994/04).

Водночас зі змісту касаційної скарги та інших матеріалів справи не вбачається і скаржником не наведено особливих і непереборних обставин, що могли б бути підставою для відходу від згаданого принципу як одного з аспектів верховенства права.

Ураховуючи наведені положення законодавства та обставини, установлені судом, зважаючи на межі перегляду справи судом касаційної інстанції, передбачені статтею 300 ГПК, колегія суддів зазначає, що оскаржувані судові рішення постановлено із додержанням норм матеріального і процесуального права, тому правових підстав для їх зміни чи скасування не вбачається, тому суд касаційної інстанції дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а рішення суду першої інстанції та постанови апеляційного господарського суду без змін.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

19. Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та апеляційної інстанції без змін, а скаргу - без задоволення.

20. Відповідно до частини 1 статті 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

21. Ураховуючи межі перегляду справи у касаційній інстанції, Суд вважає, що обґрунтованих доводів щодо неправильності застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права касаційна скарга не містить, доводи скарги не спростовують висновків судів попередніх інстанцій щодо відсутності підстав для задоволення позову, у зв`язку з чим, суд касаційної інстанції касаційну скаргу залишає без задоволення, а рішення суду першої інстанції та постанову апеляційного господарського суду без змін.

Розподіл судових витрат

22. Оскільки підстав для скасування оскаржуваних судових рішень немає, судовий збір за подання касаційної скарги слід покласти на скаржника.

Ураховуючи наведене та керуючись ст.ст. 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Житломасив" залишити без задоволення.

2. Постанову Центрального апеляційного господарського суду від 23.05.2019 та рішення Господарського суду Запорізької області від 19.02.2019 у справі № 908/2490/18 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя О.А. Кролевець

Судді Н.М. Губенко

І.Д. Кондратова