Рішення

від 10.10.2019 по справі 1.380.2019.004115

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №1.380.2019.004115

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 жовтня 2019 року

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Брильовського Р.М.

секретар судового засідання Лепех А.М..

за участю:

представника позивача - Поронюка І.Б.

представника відповідача - Сивоуса С.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Львові справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Любинецький Млин" до Головного управління Держпраці у Львівській області про визнання протиправною та скасування постанови,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Любинецький Млин звернулося до Головного управління Держпраці у Львівській області з позовом, у якому позивач просить суд визнати протиправною та скасувати постанову Головного управління Держпраці в Львівській області про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами № ЛВ 2477/893/АВ/ФС від 23.05.2019.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 23.05.2019 Головним управлінням Держпраці у Львівській області прийнято постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами № ЛВ 2477/893/АВ/ФС. Вказує, що підставою для накладення штрафу першим заступником начальника Головного управління Держпраці у Львівській області стали виявлені порушення в акті інспекційного відвідування юридичної особи, яка використовує найману працю № ЛВ2477/893/АВ від 24 квітня 2019 року щодо допущення до роботи працівників без оформлення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Позивач вважає, що відповідач безпідставно не врахував наданих ним договорів про виконання робіт та актів здавання-приймання виконаних робіт, тому у позивача не було підстав для констатації факту порушення, що зафіксоване в акті інспекційного відвідування юридичної особи, яка використовує найману працю № ЛВ2477/893/АВ від 24.04.2019, який не було складено в день інспекційного відвідування. Інспектор праці здійснив відеофіксацію невідомої особи, не вжив заходів для ідентифікації такої та дійшов безпідставних та необґрунтованих висновків про виконання такою особою трудових функції в інтересах позивача та, відповідно, вчинення порушення. В акті зафіксовано ОСОБА_2 , однак особа з таким прізвищем ніколи не була на ТОВ Любинецький Млин . Директор ТОВ Любинецький Млин був відсутній на території Товариства, оскільки здійснював постійний догляд за своїм тяжко хворим батьком, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Інша уповноважена ним особа не була присутня при проведенні інспекційного відвідування. Зокрема, вказує, що позивач не був ознайомлений з направленням на проведення перевірки до початку її проведення і таке не було йому вручене. Під час ознайомлення з матеріалами інспекційного відвідування представником ТОВ Любинецький Млин Поронюком І.Б. виявлено, що направлення на проведення перевірки у ТОВ Любинецький Млин не відповідає вимогам ст. 7 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності , оскільки не містить підстави для проведення інспекційного відвідування. ТОВ Любинецький Млин було позбавлено можливості ознайомитися з підставою проведення позапланового заходу, яка не зазначена в направленні. У зв`язку із тим, що посадова особа - директор ТОВ Любинецький Млин не був присутній при проведенні інспекційного відвідування, останній не мав можливості ознайомитися з правами ТОВ Любинецький Млин , вимагати від посадових осіб органу державного нагляду додержання вимог законодавства при здійсненні інспекційного відвідування та скористатися правом на відмову у допуску до проведення інспекційного відвідування. Вказує, що позапланове інспекційне відвідування у ТОВ Любинецький Млин проведено незаконно, тому акт, що отриманий в результаті такої перевірки не може бути визнано допустимим доказом у справі, а рішення прийняте за наслідками незаконної перевірки, на підставі акта, що є недопустимим доказом, не може вважатися правомірним та підлягає скасуванню. Головне управління Держпраці у Львівській області не мало права розпочинати проведення інспекційного відвідування за відсутності керівника або уповноваженої ним особи, натомість було зобов`язане скласти акт про неможливість інспекційного відвідування. ТОВ Любинецький Млин виконало Припис про усунення виявлених порушень № ЛВ2477/893/АВ/П від 24 квітня 2019 року, про що повідомило ГУ Держпраці у Львівській області, тому у відповідача не було жодних підстав для застосування штрафу до ТОВ Любинецький Млин .

Відповідач подав відзив на позов, в якому просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог. Свої заперечення обґрунтовує тим, що 11.04.2019 на адресу Головного управління Держпраці у Львівській області надійшло повідомлення № 2486 від 28.03.2019 Сколівського РВ ДВС ГТУЮ у Львівській області, в якому зазначено про порушення ТОВ Любинецький Млин порядку оформлення трудових відносин. На підставі п. 3, п. 5 Порядку начальником Управління було видано наказ від 22.04.2019 р. № 0953-П та направлення від 22.04.2019 № 0953, якими інспекторам праці - головним державним інспекторам Кучмі М.І. та Гуцолу В.Т. доручено провести інспекційне відвідування на предмет додержання вимог законодавства про працю в частині оформлення трудових відносин у ТОВ Любинецький Млин . Зокрема, 23.04.2019 було здійснено вихід до ТОВ Любинецький Млин , де виявлено 5 осіб, що виконують трудові функції для забезпечення повноцінної роботи млину. О 14:32 од. здійснено спробу пройти на територію Товариства, при вході котрого виявлено особу, що виконувала функцію охоронника, при розмові з котрим встановлено, що це ОСОБА_4 , котрий зазначає, що працює охоронцем у даному Товаристві приблизно три роки та жодних документів щодо працевлаштування не укладав. Варто зазначити, що вищевказану особу зафіксовано засобами відеотехніки за виконанням трудової функції, а саме відкриттям брами Товариства для проїзду вантажівки на територію та наявність у нього ключів від брами Товариства. ОСОБА_5 , зафіксований засобами відеотехніки за виконанням трудової функції, а саме розфасовування борошна у мішки. Вищезазначений повідомив, що він лише стажується та жодних документів станом на 23.04.2019 не підписував. Даний факт підтвердив і ОСОБА_6 , який працює у ТОВ Любинецький Млин на посаді начальника виробництва. ОСОБА_7 , зафіксований засобами відеофіксації за виконанням трудової функції, а саме перевозення мішків з борошном ручним навантажувачем та складанням порожніх мішки в приміщенні млину. При розмові з інспектором праці відлучився від трудової функції та лише повідомив своє прізвище, ім`я та по батькові. ОСОБА_2 , зафіксований засобами відеофіксації за виконання трудової функції, а саме фасування борошна у мішки в приміщенні млину. Повідомив інспектору праці своє прізвище ім`я та по батькові та повідомив, що працює у млині вже пів року. Особа 1, зафіксований засобами відео фіксації за виконання трудової функції, в приміщенні млину та котельні, який відмовився представлятись, однак зазначив, що працює у даному Товаристві. При огляді первинних документів, зокрема, особових карток форми П-2 із фотокартками працівників, котрі надали посадові особи Товариства, що Особа 1 відсутня. Вказує, що з огляду на наведене, вбачається порушення ТОВ Любинецький Млин вимог трудового законодавства, зокрема в частині належного оформлення трудових відносин. Стверджує, що виконання позивачем вимог припису не може бути підставою для не прийняття оскаржуваної постанови, оскільки відповідач не зобов`язаний забезпечувати дотримання вимог ч. 11 ст. 7 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності . Таким чином, притягнення позивача до фінансової відповідальності за порушення вимог законодавства про працю шляхом винесення постанови №ЛВ2477/893/АВ/ФС від 23.05.2019 відбулося відповідно до чинного законодавства.

Позивачем подано до суду відповідь на відзив, в якій зазначено, що заперечення, викладені у відзиві на позовну заяву не можуть бути підставою для відмови у задоволенні позову. Позивач зазначає, що акт перевірки є службовим документом, який підтверджує факт проведення перевірки, зокрема, щодо дотримання законодавства про працю та зайнятість населення і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог цього законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи Держпраці. Порушення законодавства про працю та зайнятість населення можуть бути встановлені лише за результатами перевірки (інспекційного відвідування), які оформлюються актом. Оскільки, перевірку ТОВ Любинецький Млин проведено з порушенням порядку, який визначений Законом №877-V, то Акт інспекційного відвідування в силу вимог статті 74 КАС України, слід вважати недопустимим доказом. Стверджує, що Відповідачем належним чином не встановлено прізвища, ім`я та по батькові осіб, що на думку інспекторів ГУ Держпраці у Львівській області виконували трудові функції для забезпечення роботи млина та не вчинено інших дій з метою ідентифікації осіб зафіксованих на відео. Тому акт, отриманий в результаті перевірки базується на припущеннях та не може бути достатнім доказом для підтвердження викладених в ньому обставин. Зазначає, що при винесенні оскаржуваної постанови ГУ Держпраці у Львівській області було зобов`язане керуватися ч. 11 ст. 7 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності , Постанова Кабінету Міністрів України № 295 Про деякі питання реалізації статті 259 Кодексу законів про працю України та статті 34 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні визнана нечинною на підставі постанови Шостого апеляційного адміністративного суду у справі № 826/8917/17 з 14.05.2019, а іншого нормативно-правового акту, який регулював би дані правовідносини на той час не було.

Відповідачем подано до суду заперечення. Свої заперечення обґрунтовує тим, що ТОВ Любинецький Млин порушило вимоги законодавства в частині належного оформлення трудових відносин. За результатами інспекційного відвідування складається акт і у разі виявлення порушень законодавства - припис про їх усунення. Акт складається у двох примірниках, які підписуються інспектором праці, що його проводив, та керівником об`єкта відвідування або його уповноваженим представником. За результатами інспекційного відвідування ТОВ Любинецький Млин було складено акт інспекційного відвідування № ЛВ2477/893/АВ від 24.04.2019, у якому зафіксовано порушення ч. 1, 3 ст. 24 КЗпП України та ПКМУ № 413. Акт інспекційного відвідування було складено у повній відповідності до вимог Порядку № 295, тому доводи позивача про те, що вказаний акт інспекційного відвідування не можна вважати допустимим доказом є безпідставними. Посилаючись на ст. 17 Конвенції організації праці № 81 Про інспекцію праці у промисловості й торгівлі , вказує, що інспектори праці можуть на свій розсуд вирішувати питання щодо того, чи слід робити попередження або давати пораду замість того, щоб порушувати або рекомендувати порушувати переслідування, тому винесення постанови № ЛВ2477/893/АВ/ФС від 23.05.2019 має законний та правомірний характер.

Представником позивача подано до суду письмові пояснення, зі змісту яких вбачається, що відповідач не мав право розпочинати, а позивач мав право не допускати інспекторів праці ГУ Держпраці у Львівській області до проведення інспекційного відвідування. Інспекторами праці незаконно проводилася перевірка з приводу ознайомлення працівників із записами в трудових книжках, оскільки відповідно до направлення ГУ Держпраці у Львівській області від 22.04.2019 предметом інспекційного відвідування є дотримання вимог законодавства в частині оформлення трудових відносин, тому відповідач вийшов за межі предмету перевірки. Відповідачем порушено принципи здійснення державного нагляду (контролю). Позивач вказує, що постанову про накладення штрафу в рамках того чи прийнята вона на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, необхідно перевірити, починаючи із законності проведення перевірки, за результатами якої складено акт інспекційного відвідування, на підставі якого прийняте рішення про накладення штрафу. Зазначає, що факт будь-якого правопорушення повинен бути підтверджений виключно допустимими доказами. Отже, суд не вправі брати до уваги акт інспекційного відвідування (невиїзного інспектування) юридичної особи (фізичної особи), яка використовує найману працю № ЛВ2477/893/АВ від 24 квітня 2019 року, при винесенні рішення у даній справі. Стверджує, що подані відповідачем електронні докази не є належними і допустимими та не можуть бути взяті до уваги судом при вирішенні даної справи, оскільки подана до суду електронна копія не засвідчена електронним цифровим підписом. Крім того вказує, що до акту не долучено копії паспортів чи письмові пояснення зафіксованих осіб, що могли б підтвердити їх працевлаштування. З матеріалів справи також не вбачається, які трудові функції виконували зазначені в акті особи.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав з підстав, викладених у позовній заяві, відповіді на відзив та письмових поясненнях, просив такий задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав, з підстав викладених у відзиві на позов та запереченнях, просив відмовити у задоволенні позову.

12.08.2019 ТОВ "Любинецький Млин" через канцелярію Львівського окружного адміністративного суду подало разом з позовною заявою заяву про забезпечення позову у справі №1.380.2019.004115, в якій заявник просить суд зупинити дію постанови Головного управління Держпраці у Львівській області про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами від 23.05.2019 № ЛВ 2477/893/АВ/ФС.

14.08.2019 року ухвалою Львівського окружного адміністративного суду було прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 14.08.2019 р. було задоволено заяву про забезпечення позову та вирішено зупинити дію постанови Головного управління Держпраці у Львівській області про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами від 23.05.2019 № ЛВ 2477/893/АВ/ФС до набрання законної сили рішенням у справі №1.380.2019.004115.

Представником відповідача подано до суду клопотання про виклик свідка, у задоволенні якого було відмовлено за необґрунтованістю, оскільки представник відповідача не навів обставин, які може підтвердити особа, що може бути викликана як свідок.

У підготовчому засіданні 10.10.2019 суд протокольною ухвалою закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду.

Заслухавши доводи представників позивача та відповідача, з`ясувавши обставини, на які позивач та відповідач посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, суд встановив такі правовідносини.

11.04.2019 Головне управління Держпраці у Львівській області отримало від начальника Сколівського районного ВДВС ГТУЮ у Львівській області повідомлення про можливі порушення ТОВ Любинецький Млин порядку оформлення трудових відносин осіб, які мають зобов`язання за рішенням суду.

22.04.2019 Головне управління Держпраці у Львівській області прийняло наказ № 0953-П про проведення інспекційного відвідування у ТОВ Любинецький Млин та направлення від 22.04.2019 № 0953.

У період з 23.04.2019 р. головним державним інспектором Кучмою Марією Ігорівною проведено інспекційне відвідування у ТОВ Любинецький Млин .

За результатами інспекційного відвідування складено акт інспекційного відвідування юридичної особи, яка використовує найману працю № ЛВ2477/893/АВ від 24.04.2019 року та припис про усунення виявлених порушень № ЛВ2477/893/АВ/П від 24.04.2019 року.

23.05.2019 р. директором ТОВ Любинецький Млин було подано до ГУ Держпраці у Львівській області заяву про долучення документів на 59 аркушах та пояснень, в яких повідомлено про виконання припису про усунення виявлених порушень від 24.04.2019 р. та про те, що ТОВ Любинецький Млин не допускало до роботи працівника Особа 1.

23 травня 2019 року ГУ Держпраці прийняло постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами № ЛВ 2477/893/АВ/ФС відповідно до якої на ТОВ Любинецький Млин накладено штраф у розмірі 625 950,00 грн. за порушення вимог ч. 1, 3 ст. 24 КЗпП України та ПКМУ № 413.

Позивач не погоджується із таким рішенням відповідача, вважає його протиправним, тому звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним відносинам, що виникли між сторонами, суд виходив з наступного.

Відповідно до п. 1 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою КМУ від 11 лютого 2015 року N 96, Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття (далі - загальнообов`язкове державне соціальне страхування) в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.

Згідно з п. 7 Положення №96 Держпраці здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Статтею 259 КЗпП України визначено, що державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2017 року №295 затверджено Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю (далі - Порядок №295), який визначає процедуру здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю юридичними особами (включаючи їх структурні та відокремлені підрозділи, які не є юридичними особами) та фізичними особами, які використовують найману працю (далі - об`єкт відвідування).

Згідно з п. 2 Порядку №295 державний контроль за додержанням законодавства про працю здійснюється у формі проведення інспекційних відвідувань та невиїзних інспектувань інспекторами праці Держпраці та її територіальних органів, виконавчих органів міських рад міст обласного значення та сільських, селищних, міських рад об`єднаних територіальних громад (з питань своєчасної та у повному обсязі оплати праці, додержання мінімальних гарантій в оплаті праці, оформлення трудових відносин).

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку (ч.2 ст.2 КАС України).

За змістом п.1 ч.2 ст.2 КАС України, суди, перевіряючи рішення, дії чи бездіяльність суб`єктів владних повноважень, в першу чергу повинні з`ясувати, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

23.05.2019 року відповідачем прийнята постанова на підставі абз. 2 ч. 2 ст. 265 КЗпП України за допущення до роботи працівників без оформлення трудового договору, прийняттю якої передувало проведення інспекційного відвідування, за результатами якого 24.04.2019 складено акт інспекційного відвідування юридичної особи, яка використовує найману працю.

З цього слідує, що постанову про накладення штрафу в рамках того, чи прийнята вона на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, необхідно перевірити починаючи з законності проведення перевірки, за результатами якої складено акт інспекційного відвідування, на підставі якого прийняте рішення про накладення штрафу.

Відповідно до преамбули Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності №877-V від 05.04.2007 (далі - Закон №877-V), цей Закон визначає правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю).

Згідно з дефініцією наведеною у статті 1 Закону №877-V державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Заходами державного нагляду (контролю) є планові та позапланові заходи, які здійснюються шляхом проведення перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та інших дій.

Згідно з ч. 4 ст.2 Закону №877-V заходи контролю здійснюються, зокрема органами державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами.

Відповідно до ч.5 ст.2 Закону № 877-V зазначені у частині четвертій цієї статті органи, що здійснюють державний нагляд (контроль) у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зобов`язані забезпечити дотримання вимог статті 1, статті 3, частин першої, четвертої, шостої - восьмої, абзацу другого частини десятої, частин тринадцятої та чотирнадцятої статті 4, частин першої - четвертої статті 5, частини третьої статті 6, частин першої - четвертої та шостої статті 7, статей 9, 10, 19, 20, 21, частини третьої статті 22 цього Закону.

Згідно з ч. 1 ст. 3 Закону № 877-V державний нагляд (контроль) здійснюється за принципами: пріоритетності безпеки у питаннях життя і здоров`я людини, функціонування і розвитку суспільства, середовища проживання і життєдіяльності перед будь-якими іншими інтересами і цілями у сфері господарської діяльності; підконтрольності і підзвітності органу державного нагляду (контролю) відповідним органам державної влади; рівності прав і законних інтересів усіх суб`єктів господарювання; гарантування прав та законних інтересів кожного суб`єкта господарювання; об`єктивності та неупередженості здійснення державного нагляду (контролю), неприпустимості проведення перевірок суб`єктів господарювання за анонімними та іншими безпідставними заявами, а також невідворотності відповідальності осіб за подання таких заяв; здійснення державного нагляду (контролю) лише за наявності підстав та в порядку, визначених законом; відкритості, прозорості, плановості й системності державного нагляду (контролю); неприпустимості дублювання повноважень органів державного нагляду (контролю) та неприпустимості здійснення заходів державного нагляду (контролю) різними органами державного нагляду (контролю) з одного й того самого питання; невтручання органу державного нагляду (контролю) у діяльність суб`єкта господарювання, якщо вона здійснюється в межах закону; відповідальності органу державного нагляду (контролю) та його посадових осіб за шкоду, заподіяну суб`єкту господарювання внаслідок порушення вимог законодавства, порушення прав та законних інтересів суб`єкта господарювання; дотримання умов міжнародних договорів України; незалежності органів державного нагляду (контролю) від політичних партій та будь-яких інших об`єднань громадян; наявності одного органу державного нагляду (контролю) у складі центрального органу виконавчої влади. презумпції правомірності діяльності суб`єкта господарювання у разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів допускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов`язків суб`єкта господарювання та/або повноважень органу державного нагляду (контролю); орієнтованості державного нагляду (контролю) на запобігання правопорушенням у сфері господарської діяльності; недопущення встановлення планових показників чи будь-якого іншого планування щодо притягнення суб`єктів господарювання до відповідальності та застосування до них санкцій; здійснення державного нагляду (контролю) на основі принципу оцінки ризиків та доцільності.

Відповідно до п. 16 Порядку № 295 у разі відсутності об`єкта відвідування або уповноваженої ним особи за місцезнаходженням (адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, інших документах, що стали підставою для проведення відвідування) складається акт про неможливість проведення інспекційного відвідування або невиїзного інспектування із зазначенням відповідних причин, який за можливості підписується керівником об`єкта відвідування або іншою уповноваженою особою.

Статтею 10 Закону № 877-V передбачено, що суб`єкт господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) має право:

бути поінформованим про свої права та обов`язки; вимагати від посадових осіб органу державного нагляду (контролю) додержання вимог законодавства;

перевіряти наявність у посадових осіб органу державного нагляду (контролю) службового посвідчення та посвідчення (направлення) і одержувати копію посвідчення (направлення) на проведення планового або позапланового заходу;

не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення державного нагляду (контролю), якщо:

державний нагляд (контроль) здійснюється з порушенням передбачених законом вимог щодо періодичності проведення таких заходів;

посадова особа органу державного нагляду (контролю) не надала копії документів, передбачених цим Законом, або якщо надані документи не відповідають вимогам цього Закону;

суб`єкт господарювання не одержав повідомлення про здійснення планового заходу державного нагляду (контролю) в порядку, передбаченому цим Законом;

посадова особа органу державного нагляду (контролю) не внесла запис про здійснення заходу державного нагляду (контролю) до журналу реєстрації заходів державного нагляду (контролю) (за наявності такого журналу в суб`єкта господарювання);

тривалість планового заходу державного нагляду (контролю) або сумарна тривалість таких заходів протягом року перевищує граничну тривалість, встановлену частиною п`ятою статті 5 цього Закону, або тривалість позапланового заходу державного нагляду (контролю) перевищує граничну тривалість, встановлену частиною четвертою статті 6 цього Закону;

орган державного нагляду (контролю) здійснює повторний позаплановий захід державного нагляду (контролю) за тим самим фактом (фактами), що був (були) підставою для проведеного позапланового заходу державного нагляду (контролю);

органом державного нагляду (контролю) не була затверджена та оприлюднена на власному офіційному веб-сайті уніфікована форма акта, в якій передбачається перелік питань залежно від ступеня ризику;

у передбачених законом випадках посадові особи не надали копію погодження центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики з питань державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, або відповідного державного колегіального органу на здійснення позапланового заходу державного нагляду (контролю);

бути присутнім під час здійснення заходів державного нагляду (контролю), залучати під час здійснення таких заходів третіх осіб;

вимагати нерозголошення інформації, що становить комерційну таємницю або є конфіденційною інформацією суб`єкта господарювання;

одержувати та ознайомлюватися з актами державного нагляду (контролю);

надавати органу державного нагляду (контролю) в письмовій формі свої пояснення, зауваження або заперечення до акта;

оскаржувати в установленому законом порядку неправомірні дії органів державного нагляду (контролю) та їх посадових осіб;

отримувати консультативну допомогу від органу державного нагляду (контролю) з метою запобігання порушенням під час здійснення заходів державного нагляду (контролю);

вести журнал реєстрації заходів державного нагляду (контролю) та вимагати від посадових осіб органів державного нагляду (контролю) внесення до нього записів про здійснення таких заходів до початку їх проведення;

вимагати припинення здійснення заходу державного нагляду (контролю) у разі:

перевищення посадовою особою органу державного нагляду (контролю) визначеного цим Законом максимального строку здійснення такого заходу;

використання посадовими особами органу державного нагляду (контролю) неуніфікованих форм актів;

з`ясування посадовими особами під час здійснення позапланового заходу державного нагляду (контролю) питань, інших ніж ті, необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення такого заходу.

Судом встановлено, що інспекційне відвідування ТОВ Любинецький Млин було розпочато та проведено за відсутності керівника чи уповноваженої ним особи, тому позивач не міг користуватися правами передбаченими Законом № 877-V, що є грубим порушенням встановленого законом порядку та основних принципів проведення інспекційного відвідування.

Згідно з ч. 1 ст. 7 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ (рішення, розпорядження), який має містити найменування суб`єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки. На підставі наказу (рішення, розпорядження) оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю), яке підписується керівником органу державного нагляду (контролю) (головою державного колегіального органу) або його заступником (членом державного колегіального органу) із зазначенням прізвища, ім`я та по батькові і засвідчується печаткою.

Відповідно до ч. 3 ст. 7 Закону № 877-V у посвідченні (направленні) на проведення заходу зазначаються: найменування органу державного нагляду (контролю), що здійснює захід; найменування суб`єкта господарювання та/або його відокремленого підрозділу або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснюється захід; місцезнаходження суб`єкта господарювання та/або його відокремленого підрозділу, щодо діяльності яких здійснюється захід; номер і дата наказу (рішення, розпорядження), на виконання якого здійснюється захід; перелік посадових осіб, які беруть участь у здійсненні заходу, із зазначенням їх посади, прізвища, ім`я та по батькові; дата початку та дата закінчення заходу; тип заходу (плановий або позаплановий); форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд, інспектування тощо); підстави для здійснення заходу; предмет здійснення заходу; інформація про здійснення попереднього заходу (тип заходу і строк його здійснення).

Підстави для проведення інспекційного відвідування передбачені ст. 6 Закону № 877-V та п. 5 Порядку №295.

Як вбачається зі змісту направлення ГУ Держпраці у Львівській області від 22.04.2019 р. № 0953, таке видане на виконання наказу від 22.04.2019 р. № 0953-П, який також зазначено як підставу для проведення інспекційного відвідування.

Підстава проведення інспекційного відвідування у направленні від 22.04.2019 р. з посиланням на відповідну норму нормативно-правового акта не вказана, що свідчить про невідповідність направлення вимогам Закону № 877-V.

Згідно з ч. 3 ст. 6 Закону № 877-V суб`єкт господарювання повинен ознайомитися з підставою проведення позапланового заходу з наданням йому копії відповідного посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю).

Позивач не мав можливості ознайомитися з підставою проведення інспекційного відвідування, тому ТОВ Любинецький Млин було позбавлене права не допустити відповідача до проведення інспекційного відвідування.

Відповідно до п. 20 Порядку № 295 акт складається в останній день інспекційного відвідування або невиїзного інспектування у двох примірниках, які підписуються інспектором праці, що його проводив, та керівником об`єкта відвідування або його уповноваженим представником. Один примірник акта залишається в об`єкта відвідування.

В акті інспекційного відвідування вказано, що такий складено 24 квітня 2019 року в присутності директора Решітника З.Б . Наведені обставини не відповідають дійсності, оскільки директор ТОВ Любинецький Млин не був присутній при проведенні інспекційного відвідування та отримав акт інспекційного відвідування юридичної особи, яка використовує найману працю № ЛВ2477/893/АВ від 24.04.2019 року лише 04.05.2019 р., що підтверджується його підписом на вказаному акті.

Згідно з ч.2 ст.72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Акт перевірки є службовим документом, який підтверджує факт проведення перевірки, зокрема, щодо дотримання законодавства про працю та зайнятість населення і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог цього законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи Держпраці.

Відповідно до ст. 74 КАС України суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом.

Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Частиною 2 ст. 77 передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Доказ вважається допустимим, якщо він отриманий уповноваженим суб`єктом з дотриманням належної правової процедури та є закріпленим у відповідному джерелі.

Сам факт будь-якого правопорушення має бути підтверджено виключно допустимими доказами.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним судом в постанові від 27.02.2018 у справі № 813/2451/17.

Порушення законодавства про працю та зайнятість населення можуть бути встановлені лише за результатами перевірки (інспекційного відвідування), які оформлюються актом.

Оскільки судом встановлено грубі порушення порядку проведення перевірки, який встановлений Законом №877-V акт інспекційного відвідування № ЛВ2477/893/АВ від 24.04.2019 року, в силу вимог статті 74 КАС України слід вважати недопустимим доказом.

Виходячи з цього, прийнята на підставі такого акта, який є недопустимим доказом, оспорювана постанова є протиправною та підлягає скасуванню.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постановах від 12.06.2018 у справі №821/597/17), від 20.03.2018 у справі №810/1438/17, від 14.05.2019 у справі №813/8011/14, від 16.01.2018 у справі №826/442/13, від 19.03.2019 у справі №808/8234/15), в який суд касаційної інстанції вказав, що акт, отриманий в результаті перевірки, виходячи з положень допустимості доказів, закріплених статтею 74 КАС України, не може визнаватися допустимим доказом у справі, якщо він одержаний з порушенням порядку, встановленого законом. Рішення прийняте за наслідками незаконної перевірки на підставі акта перевірки, який є недопустимим доказом, не може вважатися правомірним та підлягає скасуванню.

Щодо самого правопорушення суд зазначає наступне.

Згідно з ст. 24 КЗпП України трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі. Додержання письмової форми є обов`язковим при організованому наборі працівників, при укладенні трудового договору про роботу в районах з особливими природними географічними і геологічними умовами та умовами підвищеного ризику для здоров`я, при укладенні контракту, у випадках, коли працівник наполягає на укладенні трудового договору у письмовій формі, при укладенні трудового договору з неповнолітнім (стаття 187 цього Кодексу); 6) при укладенні трудового договору з фізичною особою, в інших випадках, передбачених законодавством України.

Працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Особі, запрошеній на роботу в порядку переведення з іншого підприємства, установи, організації за погодженням між керівниками підприємств, установ, організацій, не може бути відмовлено в укладенні трудового договору. Забороняється укладення трудового договору з громадянином, якому за медичним висновком запропонована робота протипоказана за станом здоров`я.

Відповідно до ст.29 КЗпП України до початку роботи за укладеним трудовим договором власник або уповноважений ним орган зобов`язаний роз`яснити працівникові його права і обов`язки та проінформувати під розписку про умови праці, наявність на робочому місці, де він буде працювати, небезпечних і шкідливих виробничих факторів, які ще не усунуто, та можливі наслідки їх впливу на здоров`я, його права на пільги і компенсації за роботу в таких умовах відповідно до чинного законодавства і колективного договору, ознайомити працівника з правилами внутрішнього трудового розпорядку та колективним договором, визначити працівникові робоче місце, забезпечити його необхідними для роботи засобами, проінструктувати працівника з техніки безпеки, виробничої санітарії, гігієни праці і протипожежної охорони.

Згідно з ст.265 КЗпП України юридичні та фізичні особи-підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі, зокрема, фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та податків - у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення.

Відповідно до положень Постанови №413 повідомлення про прийняття працівника на роботу подається власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом (особою) чи фізичною особою до територіальних органів Державної фіскальної служби за місцем обліку їх як платника єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за формою згідно з додатком до початку роботи працівника за укладеним трудовим договором.

Інформація, що міститься у повідомленні про прийняття працівника на роботу, вноситься до реєстру страхувальників та реєстру застрахованих осіб відповідно до Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування .

Аналізуючи наведені вище норми, суд враховує, що правовою підставою для прийняття постанови про накладення штрафу є, зокрема, встановлення факту допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору. При цьому, такий факт допуску повинен бути належним чином зафіксований, зокрема, в акті перевірки, на підставі якого можуть бути накладені штрафи та доведений належними доказами.

Зі змісту положень статті, яка передбачає відповідальність суб`єктів господарювання за порушення трудового законодавства, а саме ст.265 КЗпП України, вбачається спеціальний суб`єкт відповідальності за порушення наведені в цій статті, якими є юридичні особи та фізичні особи-підприємці, які використовують найману працю.

Таким чином, можливість контролюючого органу застосувати штраф до об`єкта перевірки залежить від доведеності того, що об`єкт перевірки є суб`єктом відповідальності, зокрема, за ст.265 КЗпП України.

Зі змісту акту інспекційного відвідування юридичної особи, яка використовує найману працю № ЛВ2477/893/АВ від 24.04.2019 року вбачається, що 23.04.2019 р. було здійснено вихід у ТОВ Любинецький Млин (далі - Товариство), що знаходиться за адресою: 82456, Львівська область, Стрийський район, с. Любинці, вул. Стрийська, 73А, де виявлено 5 осіб, що виконують трудові функції для забезпечення повноцінної роботи млину. О 14:32 було здійснено спробу пройти на територію Товариства, при вході котрого виявлено особу, що виконувала функцію охоронника, при розмові з котрим встановлено, що це ОСОБА_4 , котрий зазначає, що працює охоронцем у даному Товаристві приблизно три роки та жодних документів щодо працевлаштування не укладав. Варто зазначити, що вищевказану особу зафіксовано засобами відеотехніки за виконанням трудової функції, а саме: відкриття брами Товариства для проїзду вантажівки на територію та наявність у нього ключів від брами Товариства. ОСОБА_5 , зафіксований засобами відео техніки за виконанням трудової функції, а саме: розфасовував борошно у мішки. Вищезазначений повідомив, що він лише стажується та жодних документів станом на 23.04.2019 р. не підписував. Даний факт підтвердив і ОСОБА_6 який працює у ТОВ Любинецький Млин на посаді начальника виробництва. ОСОБА_7 , зафіксований засобами відеофіксації за виконанням трудової функції, а саме: перевозив мішки з борошном ручним навантажувачем та складав порожні мішки в приміщенні млину. При розмові з інспектором праці відлучився від трудової функції та лише повідомив своє прізвище, ім`я та по-батькові. ОСОБА_2 , зафіксований засобами відео фіксації за виконання трудової функції, а саме: фасував борошно у мішки в приміщенні млину. Повідомив інспектору праці своє прізвище ім`я та по-батькові та повідомив, що працює у млині вже пів року. Особа 1, зафіксований засобами відео фіксації за виконання трудової функції, в приміщенні млину та котельні, який відмовився представлятись, однак зазначив, що працює у даному Товаристві. При огляді первинних документів, зокрема, особових карток форми П-2 із фотокартками працівників, котрі надали посадові особи Товариства, що Особа 1 відсутня. Товариством не надано жодних документів, що підтверджують укладення трудових чи цивільно-правових договорів із вищезазначеними особами, а відтак Товариством порушено вимоги ч. 1 та 3 ст. 24 КЗпП України та ПКМУ № 413.

На підтвердження обставин, що викладені в акті інспекційного відвідування юридичної особи, яка використовує найману працю № ЛВ2477/893/АВ від 24.04.2019 року відповідачем долучено до матеріалів справи диск з фотографіями та відеозаписами інспекційного відвідування ТОВ Любинецький Млин .

Дослідивши наведені докази, суд дійшов до висновку, що обставини, викладені в акті інспекційного відвідування юридичної особи, яка використовує найману працю № ЛВ2477/893/АВ від 24.04.2019 року не знайшли свого підтвердження.

Як вбачається з відеозапису, ОСОБА_4 зазначив лише, що працює в охороні, при цьому не вказував про те, що працює у ТОВ Любинецький Млин три роки, як це зазначено в акті інспекційного відвідування.

Згідно з актом інспекційного відвідування ОСОБА_7 повідомив своє прізвище, ім`я та по-батькові, однак в акті міститься лише його прізвище та ім`я, також не встановлено по-батькові ОСОБА_5 .

Як зазначено у вказаному акті, за виконанням трудової функції на ТОВ Любинецький Млин було зафіксовано ОСОБА_2 . Позивач заперечував присутність на території товариства особи з вказаним прізвищем. При огляді відеозапису встановлено, що інспектором праці не було зафіксовано на відеозапис особу з прізвищем ОСОБА_2 .

Зафіксувавши в акті інспекційного відвідування Особу 1, інспектор праці не вжив заходів для ідентифікації цієї особи та не встановив чи Особа 1 була допущена до роботи без укладення трудового договору.

Дослідивши відеозаписи надані відповідачем, суд дійшов до висновку, що інспекторами праці не зафіксовано, які саме трудові функції виконували ОСОБА_7 , ОСОБА_5 , ОСОБА_2 та Особа 1.

Інших доказів на підтвердження обставин, що викладені в акті інспекційного відвідування, відповідачем до матеріалів справи не долучено, зокрема до акту не долучено копії паспортів чи письмові пояснення зазначених в ньому осіб, що могли б підтвердити допуск до роботи без укладення трудового договору.

Отже, суд приходить до висновку, що відповідачем не доведено порушення позивачем вимог ч. 3 ст. 24 КЗпП України та ПКМУ №413, які зафіксовані в акті інспекційного відвідування юридичної особи, яка використовує найману працю № ЛВ2477/893/АВ від 24.04.2019 року та постанові про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами № ЛВ 2477/893/АВ/ФС.

Крім цього, позивачем виконано припис про усунення виявлених порушень № ЛВ2477/893/АВ/П від 24.04.2019 р., що не оспорюється сторонами по справі.

Посилання відповідача на те, що виконання припису про усунення виявлених порушень не може бути підставою для звільнення Позивача від фінансової відповідальності за порушення вимог законодавства про працю, оскільки відповідач не зобов`язаний дотримуватися вимог ч. 11 ст. 7 Закону №877-V, не беруться судом до уваги з огляду на наступне.

Згідно з ч.4 ст.2 Закону №877-V, заходи контролю здійснюються, зокрема органами державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами. Відповідно до ч.5 ст.2 Закону № 877-V, зазначені у частині четвертій цієї статті органи, що здійснюють державний нагляд (контроль) у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зобов`язані забезпечити дотримання вимог статті 1, статті 3, частин першої, четвертої, шостої - восьмої, абзацу другого частини десятої, частин тринадцятої та чотирнадцятої статті 4, частин першої - четвертої статті 5, частини третьої статті 6, частин першої - четвертої та шостої статті 7, статей 9, 10, 19, 20, 21, частини третьої статті 22 цього Закону.

Тлумачення цієї норми вказує на те, що органи державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення, у першу чергу, повинні ураховувати особливості правового регулювання, визначені законами у відповідній сфері та міжнародними договорами, одночасно, звертаючи увагу на правила, перелічені в частині п`ятій статті 2 Закону №877-V, та, якщо певні правовідносини не врегульовані законами у відповідній сфері та міжнародними договорами, звертатись до інших норм Закону №877-V. Закону, який би регулював правовідносини зі здійснення державного нагляду (контролю) у сфері дотримання законодавства про працю та зайнятість населення на цей час немає, а тому спеціальним законодавчим актом, який регулює ці правовідносини є Закон №877-V незважаючи на те, що він регулює правовідносини зі здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності для багатьох органів контролю.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 31.01.2019 по справі №809/799/17.

Згідно з ч. 11 ст. 7 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності у разі виконання в повному обсязі та у встановлений строк припису, розпорядження, рішення, іншого розпорядчого документа про усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу нагляду (контролю), фінансові та адміністративні санкції, заходи реагування до суб`єкта господарювання, його посадових осіб не застосовуються.

Виняток з цього правила було передбачено п. 29 Постанови Кабінету Міністрів України № 295 від 29.04.2017, згідно з яким заходи до притягнення об`єкта відвідування та його посадових осіб до відповідальності за використання праці неоформлених працівників, несвоєчасну та не у повному обсязі виплату заробітної плати, недодержання мінімальних гарантій в оплаті праці вживаються одночасно із внесенням припису незалежно від факту усунення виявлених порушень у ході інспекційного відвідування або невиїзного інспектування, яка визнана нечинною на підставі постанови Шостого апеляційного адміністративного суду у справі № 826/8917/17 з 14.05.2019 р.

При прийнятті оскаржуваної постанови ГУ Держпраці у Львівській області було зобов`язане керуватися Законом України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності , оскільки іншого нормативно-правового акту, який регулював би дані правовідносини на той час не було.

Посилання Відповідача на постанову Верховного Суду від 22.03.2018 у справі № 697/2073/17 є необґрунтованим, оскільки відповідно до ст. 259 КЗпП України державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Верховний Суд, формуючи правову позицію у даній справі, керувався та враховував положення постанови Кабінету Міністрів України №295 Про деякі питання реалізації статті 259 Кодексу законів про працю України та статті 34 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні , яка була нечинною при винесенні постанови, що оскаржується по даній справі.

Тому у відповідача не було законних підстав для прийняття постанови про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами № ЛВ 2477/893/АВ/ФС від 23.05.2019 р., у зв`язку із виконанням позивачем припису про усунення виявлених порушень № ЛВ2477/893/АВ/П від 24.04.2019 р.

Системний аналіз наведених правових норм при застосуванні до правовідносин, що є предметом судового дослідження вказує на те, що відповідач, який є суб`єктом владних повноважень при прийнятті оскаржуваного рішення діяв не на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, без дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія), без урахуванням права особи на участь у проведенні інспекційного відвідування, а тому оскаржувана постанова підлягає скасування, а позов задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст. 19-21, 72-77, 242-246, 255, 293, 295, підп.15.5 п.15 Перехідних положень КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправною та скасувати постанову Головного управління Держпраці у Львівській області про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами від 23.05.2019 № ЛВ 2477/893/АВ/ФС.

Стягнути з Головного управління Держпраці у Львівській області (пл. Міцкевича, 8, м. Львів, 79005, код ЄДРПОУ 39778297) за рахунок його бюджетних асигнувань 9389 (дев`ять тисяч триста вісімдесят дев`ять) грн. 25 коп. сплаченого судового збору на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Любинецький Млин" (вул. Стрийська, 73А, с. Любинці, Стрийський район, Львівська область, 82456, код ЄДРПОУ 39086297).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається через Львівський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 21.10.2019.

Суддя Р.М. Брильовський