Постанова

від 04.02.2020 по справі 1.380.2019.004115

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 лютого 2020 рокуЛьвівСправа № 1.380.2019.004115 пров. № 857/12694/19

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Довгополова О.М.,

суддів Гудима Л.Я., Пліша М.А.,

з участю секретаря судового засідання Хітрень О.Ю.,

представника позивача Пронюка І.Б.,

представника відповідача Сивус С.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляційну скаргу Головного управління Держпраці у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 10 жовтня 2019 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Любинецький Млин до Головного управління Держпраці у Львівській області про визнання протиправною та скасування постанови, -

суддя (судді) в суді першої інстанції - Брильовський Р.М.,

час ухвалення рішення - 13:24:01,

місце ухвалення рішення - м. Львів,

дата складання повного тексту рішення - 21.10.2019 року,

ВСТАНОВИВ:

ТзОВ Любинецький Млин звернулось до суду з позовом до Головного управління Держпраці у Львівській області, в якому просило визнати протиправною та скасувати постанову відповідача про накладення штрафу від 23.05.2019 року № ЛВ 2477/893/АВ/ФС.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 10 жовтня 2019 року позов задоволено.

Рішення мотивоване тим, що посадовою особою Головного управління Держпраці у Львівській області було допущено грубі порушення порядку проведення перевірки, встановлені законодавством, з зв`язку з чим акт інспекційного відвідування від 24.04.2019 року, на переконання суду, не можна вважати допустимим доказом в силу вимог статті 74 Кодексу адміністративного судочинства України. Також суд, дослідивши надані відповідачем відеозаписи та письмові докази, дійшов висновку, що інспектором праці не зафіксовано, які саме трудові функції виконували ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та Особа 1, вказані в акті інспекційного відвідування, а щодо останнього інспектор взагілі не вжив заходів для ідентифікації цієї особи. Інших доказів на підтвердження обставин, що викладені в акті інспекційного відвідування, відповідач не надав, зокрема до акту не долучено копії паспортів чи письмові пояснення зазначених в ньому осіб, що могли б підтвердити допуск до роботи без укладення трудового договору. За таких обставин суд дійшов висновку, що відповідачем не доведено порушення позивачем вимог ч. 3 ст. 24 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) та постанови Кабінету Міністрів України від 17.06.2015 року № 413 Про порядок повідомлення Державній фіскальній службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу (далі - Порядок № 413), які зафіксовані в акті інспекційного відвідування. Крім того, суд зазначив, що ТзОВ Любинецький Млин у встановлений строк виконало вимоги припису про усунення виявлених порушень, чого відповідач не заперечує, в зв`язку з чим, на думку суду, у Головного управління Держпраці у Львівській області не було законних підстав для накладення штрафу спірною постановою. Враховуючи наведене вище, суд дійшов висновку, що оскаржена постанова відповідача від 23.05.2019 року № ЛВ 2477/893/АВ/ФС є протиправною та підлягає скасуванню.

Рішення в апеляційному порядку оскаржив відповідач. Вважає, що воно ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, суд неповно з`ясував обставини, що мали значення для вирішення справи і висновки суду не відповідають обставинам справи. Просить скасувати рішення і ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити.

На обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що підставою проведення спірного інспекційного відвідування позивача було повідомлення органу державної виконавчої служби щодо можливого порушення ТзОВ Любинецький Млин порядку оформлення трудових відносин з найманими працівниками, для чого керівник Головного управління Держпраці у Львівській області видав відповідний наказ і виписав направлення. 23.04.2019 року було здійснено вихід до ТзОВ Любинецький Млин , де виявлено 5 осіб, що виконують трудові функції для забезпечення повноцінної роботи млину - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та Особа 1 (невстановлено особу), що підтверджується здійсненою інспектором фіксацією засобами відеотехніки, де видно факти виконання цими особами своїх трудових функцій, а саме здійснення охорони території, розфасовування борошна у мішки, перевезення мішків з борошном ручним навантажувачем та складанням порожніх мішків в приміщенні млину, а також вказані особи повідомили свої прізвища та усно підтвердили, що працюють у млині. Також при огляді первинних документів, зокрема, особових карток форми П-2 із фотокартками працівників, які надали посадові особи позивача, встановлено, що Особа 1 відсутня. Апелянт вважає, що інспекційне відвідування проведене у встановленому законом порядку, а складений за його результатами акт також відповідає вимогам законодавства. Зокрема, звертає увагу суду, що інспектор не повідомляв керівника чи іншу уповноважену особу ТзОВ Любинецький Млин про проведення інспекційного відвідування в силу норм абз. 2 п. 8 Порядку № 295, згідно з яким про проведення інспекційного відвідування з питань виявлення неоформлених трудових відносин інспектор праці повідомляє об`єкту відвідування або уповноваженій ним посадовій особі, якщо тільки він не вважатиме, що таке повідомлення може завдати шкоди інспекційному відвідуванню. За таких обставин апелянт вважає безпідставними доводи позивача про те, що вказаний акт інспекційного відвідування не можна вважати допустимим доказом. Також відповідач вважає, що виконання позивачем вимог припису про усунення порушень, виявлених в ході контрольного заходу, не може бути підставою для не прийняття оскаржуваної постанови, оскільки контролюючий орган в цьому випадку не зобов`язаний забезпечувати дотримання вимог ч. 11 ст. 7 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності . При цьому, відповідач посилається на норми ст. 17 Конвенції Міжнародної організації праці № 81 1947 року про інспекцію праці у промисловості й торгівлі, згідно з якою інспектори праці можуть на свій розсуд вирішувати питання щодо того, чи слід робити попередження або давати пораду замість того, щоб порушувати або рекомендувати порушувати переслідування. Крім того, виконання позивачем вимог припису від 24.04.2019 року, на його думку, свідчить про визнання ним фактів порушень, зафіксованих в акті інспекційного відвідування. Враховуючи наведене вище, відповідач переконаний, що притягнення ТзОВ Любинецький Млин до фінансової відповідальності за порушення вимог законодавства про працю шляхом винесення постанови від 23.05.2019 року № ЛВ2477/893/АВ/ФС відбулося відповідно до вимог законодавства.

Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому виклав свої заперечення, вважає вимоги та доводи апеляційної скарги безпідставними, просить залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як встановив суд, 11.04.2019 Головне управління Держпраці у Львівській області отримало від Сколівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області повідомлення про можливі порушення ТзОВ Любинецький Млин порядку оформлення трудових відносин осіб, які мають зобов`язання за рішенням суду.

22.04.2019 року керівник Головного управління Держпраці у Львівській області видав наказ № 0953-П про проведення інспекційного відвідування у ТзОВ Любинецький Млин та відповідне направлення від № 0953.

23.04.2019 року головний державний інспектор праці Головного управління Держпраці у Львівській області Кучма М.І. провела інспекційне відвідування у ТзОВ Любинецький Млин , за результатами якого складено акт інспекційного відвідування юридичної особи, яка використовує найману працю від 24.04.2019 року № ЛВ2477/893/АВ, в якому зафіксовано такі порушення вимог законодавства: виявлено випадки фактичного допуску відповідачем до роботи п`ятьох осіб, з якими не укладено трудові договори, а саме ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_4 та Особа 1 (особу не встановлено); встановлено порушення порядку ведення особових карток працівників форми П-2 (не у всіх працівників проставлені підписи про їх ознайомлення з кожним записом).

Також за результатами інспекційного відвідування відповідачем було винесено припис про усунення вказаних порушень від 24.04.2019 року № ЛВ2477/893/АВ/П у строк до 08.05.2019 року.

Директор ТзОВ Любинецький Млин отримав примірник зазначеного акта інспекційного відвідування 04.05.2019 року, що підтверджується його підписом на вказаному акті та не спростовано відповідачем.

23.05.2019 року директор ТОВ Любинецький Млин подав до Головного управління Держпраці у Львівській області заяву про долучення документів на 59 аркушах та пояснень, в яких повідомлено про виконання припису про усунення виявлених порушень від 24.04.2019 року та про те, що підприємство не допускало до роботи Особа 1.

Того ж дня, тобто 23.05.2019 року, Головне управління Держпраці у Львівській області прийняло постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами № ЛВ 2477/893/АВ/ФС, якою на ТзОВ Любинецький Млин накладено штраф у розмірі 625950,00 грн. за порушення вимог ч. ч.1, 3 ст. 24 КЗпП України та Порядку № 413, а саме за допущення до роботи зазначених в акті інспекційного відвідування працівників без оформлення трудового договору.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про протиправність оскарженої постанови відповідача, зважаючи на таке.

Щодо підстав та порядку проведення інспекційного відвідування колегія суддів зазначає таке.

Відповідно до ст. 259 КЗпП України державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Таким органом є Державна служба України з питань праці (Держпраці).

Відповідно до ст. 1 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності від 05.04.2007 року № 877-V (далі - Закон № 877-V) державний нагляд (контроль) - це діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища. Заходами державного нагляду (контролю) є планові та позапланові заходи, які здійснюються шляхом проведення перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та інших дій.

Згідно з ч. 4 ст. 2 Закону № 877-V заходи контролю здійснюються, зокрема органами державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами.

Відповідно до положень ч. ч. 1, 2, 5 ст. 7 Закону № 877-V для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ (рішення, розпорядження), який має містити найменування суб`єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки. На підставі наказу (рішення, розпорядження) оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю), яке підписується керівником органу державного нагляду (контролю) (головою державного колегіального органу) або його заступником (членом державного колегіального органу) із зазначенням прізвища, ім`я та по батькові і засвідчується печаткою.

Перед початком здійснення заходу посадові особи органу державного нагляду (контролю) зобов`язані пред`явити керівнику суб`єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу або уповноваженій ним особі (фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі) посвідчення (направлення) та службове посвідчення, що засвідчує посадову особу органу державного нагляду (контролю), і надати суб`єкту господарювання копію посвідчення (направлення). Посадова особа органу державного нагляду (контролю) без посвідчення (направлення) на здійснення заходу та службового посвідчення не має права здійснювати державний нагляд (контроль) суб`єкта господарювання. Суб`єкт господарювання має право не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходу, якщо вони не пред`явили документів, передбачених цією статтею.

Статтею 10 Закону № 877-V визначено, що суб`єкт господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) має право, серед іншого: бути поінформованим про свої права та обов`язки; вимагати від посадових осіб органу державного нагляду (контролю) додержання вимог законодавства; перевіряти наявність у посадових осіб органу державного нагляду (контролю) службового посвідчення та посвідчення (направлення) і одержувати копію посвідчення (направлення) на проведення планового або позапланового заходу; не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення державного нагляду (контролю), якщо, зокрема: державний нагляд (контроль) здійснюється з порушенням передбачених законом вимог щодо періодичності проведення таких заходів; посадова особа органу державного нагляду (контролю) не надала копії документів, передбачених цим Законом, або якщо надані документи не відповідають вимогам цього Закону; бути присутнім під час здійснення заходів державного нагляду (контролю), залучати під час здійснення таких заходів третіх осіб; одержувати та ознайомлюватися з актами державного нагляду (контролю); надавати органу державного нагляду (контролю) в письмовій формі свої пояснення, зауваження або заперечення до акта; вимагати припинення здійснення заходу державного нагляду (контролю) у разі, зокрема, з`ясування посадовими особами під час здійснення позапланового заходу державного нагляду (контролю) питань, інших ніж ті, необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення такого заходу.

Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 26.04.2017 року № 295 Деякі питання реалізації статті 259 Кодексу законів про працю України та статті 34 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні (далі - Порядок № 295).

Відповідно до п. 2 Порядку № 295 державний контроль за додержанням законодавства про працю здійснюється у формі проведення інспекційних відвідувань та невиїзних інспектувань інспекторами праці Держпраці та її територіальних органів, виконавчих органів міських рад міст обласного значення та сільських, селищних, міських рад об`єднаних територіальних громад (з питань своєчасної та у повному обсязі оплати праці, додержання мінімальних гарантій в оплаті праці, оформлення трудових відносин).

Пунктом 14 Порядку № 295 визначено права об`єкта інспекційного відвідування, аналогічні тим, що передбачені ст. 10 Закону № 877-V.

Водночас, згідно з п. 16 Порядку № 295 у разі створення об`єктом відвідування перешкод у діяльності інспектора праці (відмова у допуску до проведення відвідування (ненадання інформації, необхідної для проведення інспекційного відвідування або невиїзного інспектування; перешкода в реалізації інших прав, передбачених пунктом 11 цього Порядку), відсутності об`єкта відвідування або уповноваженої ним особи за місцезнаходженням (адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, інших документах, що стали підставою для проведення відвідування), відсутності документів, ведення яких передбачено законодавством про працю, складається акт про неможливість проведення інспекційного відвідування або невиїзного інспектування із зазначенням відповідних причин, який за можливості підписується керівником об`єкта відвідування або іншою уповноваженою особою.

Також колегія суддів враховує, що вичерпний перелік підстав для проведення органами Держпраці інспекційного відвідування визначені ст. 6 Закону № 877-V та п. 5 Порядку № 295.

Відповідач стверджує, що спірне інспекційне відвідування ТзОВ Любинецький Млин було призначене в зв`язку з отриманням від Сколівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області повідомлення про можливі порушення позивачем порядку оформлення трудових відносин осіб, які мають зобов`язання за рішенням суду.

Згідно із змістом наказу від 22.04.2019 року№ 0953-П про проведення інспекційного відвідування позивача, правовою підставою його призначення вказано пп. 3 п. 5 Порядку № 295, згідно з яким інспекційні відвідування проводяться за рішенням керівника органу контролю про проведення інспекційних відвідувань з питань виявлення неоформлених трудових відносин, прийнятим, зокрема, за результатами аналізу інформації, отриманої із засобів масової інформації, інших джерел, доступ до яких не обмежений законодавством.

Також відповідно до ч. 3 ст. 6 Закону № 877-V суб`єкт господарювання повинен ознайомитися з підставою проведення позапланового заходу з наданням йому копії відповідного посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю).

Проаналізувавши зміст наведених вище норм законодавства, колегія суддів зазначає, що ними, серед іншого, передбачено безумовні права суб`єкта господарювання (об`єкта контролю) до початку інспекційного відвідування знати про підставу його призначення, отримати документи, які є умовою початку перевірки посадовими особами органу контролю, бути поінформованим про свої права та обов`язки, бути присутнім під час здійснення заходів контролю, надавати свої пояснення, а також не допускати таких посадових осіб до здійснення заходу контролю чи вимагати припинення його здійснення у випадках, передбачених законодавством, зокрема, якщо посадова особа органу державного контролю не надала копії необхідних документів або якщо надані документи не відповідають вимогам цього Закону, з`ясування посадовими особами під час здійснення позапланового заходу державного контролю питань, інших ніж ті, необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення такого заходу.

При цьому, слід наголосити, що право недопуску посадових осіб органу контролю до проведення заходу контролю чи вимоги припинення його здійснення є встановленими законодавством способами захисту суб`єктом господарювання своїх прав та законних інтересів у правовідносинах з цими органами у випадках здійснення заходів контролю, які створюють відповідні правові наслідки, без законних підстав чи з порушеннями встановленої законом процедури (на думку суб`єкта господарювання).

Відповідно, для належної реалізації суб`єктом господарювання таких своїх прав очевидною є необхідність ознайомлення його органом контролю про підстави такого заходу, надання відповідних документів, роз`яснення прав і обов`язків до початку проведення такого заходу, внаслідок чого суб`єкт господарювання може визначити правомірність проведення заходу та дотримання встановленої законом процедури.

Однак, як встановив та обґрунтовано врахував суд першої інстанції, всупереч вимогам наведених норм інспекційне відвідування ТзОВ Любинецький Млин 23.04.2019 року було розпочато та проведено без повідомлення керівника чи іншої уповноваженої особи підприємства про підстави контрольного заходу, посадовою особою відповідача не було надано копію направлення на проведення інспекційного відвідування, не пред`явлено службового посвідчення, не роз`яснено представнику відповідача прав та обов`язків.

Враховуючи наведене вище, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позивач об`єктивно не мав можливості користуватися правами, передбаченими Законом № 877-V та Порядком № 295, зокрема, не допустити посадову особу відповідача до проведення інспекційного відвідування, що є грубим порушенням встановленого законом порядку та основних принципів проведення інспекційного відвідування.

Також суд першої інстанції правильно врахував, що у направленні від 22.04.2019 року № 0953 на проведення інспекційного відвідування не вказано підставу його проведення з посиланням на відповідну норму нормативно-правового акта, що грубо суперечить вимогам ч. 3 ст. 7 Закону № 877-V.

Крім того, відповідно до п. 20 Порядку № 295 акт складається в останній день інспекційного відвідування або невиїзного інспектування у двох примірниках, які підписуються інспектором праці, що його проводив, та керівником об`єкта відвідування або його уповноваженим представником. Один примірник акта залишається в об`єкта відвідування.

У зазначеному вище акті інспекційного відвідування № ЛВ2477/893/АВ вказано, що його складено 24.04.2019 року в присутності директора ТзОВ Любинецький Млин Решітника З. ОСОБА_7 .

Однак, як правильно зазначив суд першої інстанції, такі відомості не відповідають дійсності, оскільки директор підприємства не був присутній при проведенні інспекційного відвідування та отримав примірник даного акта лише 04.05.2019 року, що підтверджується його підписом на вказаному акті, чого відповідач не заперечив і не спростував.

Доводи Головного управління Держпраці у Львівській області про те, що інспектор ОСОБА_8 .І. не повідомляла керівника чи іншу уповноважену особу ТзОВ Любинецький Млин про проведення інспекційного відвідування в силу норм абз. 2 п. 8 Порядку № 295, згідно з яким про проведення інспекційного відвідування з питань виявлення неоформлених трудових відносин інспектор праці повідомляє об`єкту відвідування або уповноваженій ним посадовій особі, якщо тільки він не вважатиме, що таке повідомлення може завдати шкоди інспекційному відвідуванню, колегія суддів вважає необґрунтованими і не бере до уваги, оскільки будь-яких пояснень та доказів щодо об`єктивної наявності обставин, які б свідчили, що таке повідомлення може завдати шкоди інспекційному відвідуванню, відповідач суду не надав.

При цьому, зважаючи на передбачені законодавством відомості, які повинні відображатись в акті контрольного заходу (інспекційного відвідування), суд першої інстанції правильно вказав, що акт є службовим документом, який підтверджує факт проведення перевірки щодо дотримання законодавства про працю та зайнятість населення і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог цього законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи Держпраці.

Таким чином, оскільки судом встановлено суттєві порушення визначеної Законом № 877-V та Порядком № 295 процедури інспекційного відвідування ТзОВ Любинецький Млин , проведеного 23.04.2019 року посадовою особою Головного управління Держпраці у Львівській області, колегія суддів вважає правильним та обґрунтованим висновок суду першої інстанції про те, що акт інспекційного відвідування від 24.04.2019 року № ЛВ2477/893/АВ в силу вимог ст. 74 Кодексу адміністративного судочинства України не можна вважати допустимим доказом, оскільки він складений за результатами контрольного заходу, проведеного відповідачем без дотримання належної правової процедури та з грубими порушеннями порядку, встановленого законом, які не можна кваліфікувати як лише формальні.

Вказана обставина, на думку колегії суддів, є достатньою підставою для визнання протиправними рішень контролюючого органу, прийнятих за результатами такої перевірки, в даному випадку - постанови про накладення штрафу від 23.05.2019 року № ЛВ 2477/893/АВ/ФС.

Разом з тим, колегія суддів вважає доцільним надати оцінку висновкам контролюючого органу щодо зафіксованих в акті інспекційного відвідування порушень.

Підставою для прийняття відповідачем оскаржуваної постанови про накладення штрафу, як описано вище, був викладений в акті інспекційного відвідування від 24.04.2019 року висновок про фактичний допуск ТзОВ Любинецький Млин п`ятьох осіб до роботи без укладення трудових договорів, що є порушенням вимог ч. 3 ст. 24 КЗпП України та Порядку № 413.

Так, відповідно до ч. 3 ст. 24 КЗпП України працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

А відповідно до Порядку № 413 повідомлення про прийняття працівника на роботуподається власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом (особою) чи фізичною особою до територіальних органів Державної фіскальної служби за місцем обліку їх як платника єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за формою згідно з додатком до початку роботи працівника за укладеним трудовим договором одним із таких способів: засобами електронного зв`язку з використанням електронного цифрового підпису відповідальних осіб відповідно до вимог законодавства у сфері електронного документообігу та електронного підпису; на паперових носіях разом з копією в електронній формі; на паперових носіях, якщо трудові договори укладено не більше ніж із п`ятьма особами.

Згідно з абз. 2 ч. 2 ст. 265 КЗпП України юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та податків - у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, стосовно якого скоєно порушення.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 24 КЗпП України трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі. Додержання письмової форми є обов`язковим при організованому наборі працівників, при укладенні трудового договору про роботу в районах з особливими природними географічними і геологічними умовами та умовами підвищеного ризику для здоров`я, при укладенні контракту, у випадках, коли працівник наполягає на укладенні трудового договору у письмовій формі, при укладенні трудового договору з неповнолітнім (стаття 187 цього Кодексу); 6) при укладенні трудового договору з фізичною особою, в інших випадках, передбачених законодавством України. При укладенні трудового договору громадянин зобов`язаний подати паспорт або інший документ, що посвідчує особу, трудову книжку, а у випадках, передбачених законодавством, - також документ про освіту (спеціальність, кваліфікацію), про стан здоров`я та інші документи.

Згідно із ст. 29 КЗпП України до початку роботи за укладеним трудовим договором власник або уповноважений ним орган зобов`язаний роз`яснити працівникові його права і обов`язки та проінформувати під розписку про умови праці, наявність на робочому місці, де він буде працювати, небезпечних і шкідливих виробничих факторів, які ще не усунуто, та можливі наслідки їх впливу на здоров`я, його права на пільги і компенсації за роботу в таких умовах відповідно до чинного законодавства і колективного договору, ознайомити працівника з правилами внутрішнього трудового розпорядку та колективним договором, визначити працівникові робоче місце, забезпечити його необхідними для роботи засобами, проінструктувати працівника з техніки безпеки, виробничої санітарії, гігієни праці і протипожежної охорони.

Як правильно зазначив суд першої інстанції, відповідно до змісту наведених норм законодавства правовою підставою для прийняття постанови про накладення штрафу є, зокрема, встановлення факту допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору. При цьому, такий факт допуску повинен бути належним чином зафіксований, зокрема, в акті інспекційного відвідування, на підставі якого можуть бути накладені штрафи та доведений належними доказами.

В акті інспекційного відвідування від 24.04.2019 року № ЛВ2477/893/АВ описано наступне. 23.04.2019 року було здійснено вихід у ТзОВ Любинецький Млин (Товариство), що знаходиться за адресою: 82456, Львівська область, Стрийський район, с. Любинці, вул. Стрийська, 73А, де виявлено 5 осіб, що виконують трудові функції для забезпечення повноцінної роботи млину. О 14:32 було здійснено спробу пройти на територію Товариства, при вході котрого виявлено особу, що виконувала функцію охоронника, при розмові з котрим встановлено, що це ОСОБА_9 , котрий зазначає, що працює охоронцем у даному Товаристві приблизно три роки та жодних документів щодо працевлаштування не укладав. Варто зазначити, що вищевказану особу зафіксовано засобами відеотехніки за виконанням трудової функції, а саме: відкриття брами Товариства для проїзду вантажівки на територію та наявність у нього ключів від брами Товариства. Малицький Ігор, зафіксований засобами відео техніки за виконанням трудової функції, а саме: розфасовував борошно у мішки. Вищезазначений повідомив, що він лише стажується та жодних документів станом на 23.04.2019 р. не підписував. Даний факт підтвердив і ОСОБА_10 , який працює у ТОВ Любинецький Млин на посаді начальника виробництва. Цимбаліста Ігор, зафіксований засобами відеофіксації за виконанням трудової функції, а саме: перевозив мішки з борошном ручним навантажувачем та складав порожні мішки в приміщенні млину. При розмові з інспектором праці відлучився від трудової функції та лише повідомив своє прізвище, ім`я та по-батькові. ОСОБА_4 , зафіксований засобами відео фіксації за виконанням трудової функції, а саме: фасував борошно у мішки в приміщенні млину. Повідомив інспектору праці своє прізвище, ім`я та по-батькові та повідомив, що працює у млині вже пів року. Особа 1, зафіксований засобами відео фіксації за виконанням трудової функції, в приміщенні млину та котельні, який відмовився представлятись, однак зазначив, що працює у даному Товаристві. При огляді первинних документів, зокрема, особових карток форми П-2 із фотокартками працівників, котрі надали посадові особи Товариства, Особа 1 відсутня. Товариством не надано жодних документів, що підтверджують укладення трудових чи цивільно-правових договорів із вищезазначеними особами. На підтвердження обставин, що викладені у вказаному акті, відповідач надав суду компакт-диск з фотографіями та відеозаписами інспекційного відвідування.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що обставини, викладені в цьому акті, не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справу, а тому є необґрунтованими, зважаючи на таке.

Як встановлено із вказаного відеозапису, ОСОБА_9 зазначив лише, що працює в охороні, при цьому не вказував про те, що працює у ТзОВ Любинецький Млин три роки, як зазначено в акті інспекційного відвідування. Щодо ОСОБА_6 , ОСОБА_2 та Особа 1 не встановлено достовірно особових даних цих осіб, а саме по-батькові першого і другого, а щодо третього інспектор взагалі не вжила заходів для його ідентифікації. Щодо вказаної в акті особи ОСОБА_4 позивач заперечував присутність на території підприємства особи з вказаним прізвищем і згідно із відеозаписом інспектором праці не було зафіксовано особу з таким прізвищем.

Також суд першої інстанції правильно вказав, що інспектором в акті інспекційного відвідування не встановлено належним чином в якому статусі перебували зазначені вище особи на території підприємства та не зафіксовано, які саме трудові функції вони виконували.

Інших доказів на підтвердження обставин, що викладені в акті інспекційного відвідування, відповідачем до матеріалів справи не долучено, зокрема до акту не долучено копії паспортів чи письмові пояснення зазначених в ньому осіб, що могли б підтвердити допуск до роботи без укладення трудового договору.

При цьому, колегія суддів наголошує, що згідно із абз. 2 ч. 2 ст. 265 КЗпП України юридичні особи, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору за кожного працівника, стосовно якого скоєно порушення. Отже, відповідно до змісту наведеної норми передбачена відповідальність роботодавця за порушення вимог законодавства про працю, допущене щодо конкретного працівника (працівників), а тому для застосування штрафу обов`язковим є встановлення органом контролю точних та достовірних особових даних кожного працівника, щодо якого, на його думку, роботодавцем допущене порушення, чого відповідач у спірному випадку не зробив і не надав суду доказів вжиття необхідних та достатніх заходів для цього в межах своїх повноважень для встановлення таких відомостей чи доказів об`єктивної неможливості їх встановлення із зазначенням відповідних причин.

Крім того, колегія суддів враховує, що 23.05.2019 року директор ТзОВ Любинецький Млин подав до Головного управління Держпраці у Львівській області письмові пояснення та документи, що стосувалися предмета спірного інспекційного відвідування, зокрема, копії договорів про виконання робіт від 01.04.2019 року, укладених ним з ОСОБА_9 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 та ОСОБА_4 і копії актів здавання-приймання виконаних робіт до цих договорів від 30.04.2019 року, згідно з якими зазначені особи у квітні 2019 року виконували роботи у ТзОВ Любинецький Млин за вказаними договорами. Однак відповідач не надав наданим позивачем поясненням і документам будь-якої оцінки і не врахував їх при винесенні оскаржуваної постанови, що свідчить про неповне з`ясування ним всіх обставин, які стосуються спірних правовідносин.

Враховуючи наведене вище, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що Головним управлінням Держпраці у Львівській області не доведено належними, допустимими та достатніми доказами факту порушення ТзОВ Любинецький Млин у спірному випадку вимог ч. 3 ст. 24 КЗпП України та Порядку № 413, які зафіксовані в акті інспекційного відвідування від 24.04.2019 року № ЛВ2477/893/АВ.

Також колегія суддів враховує, що, як описано вище, за результатами інспекційного відвідування відповідачем було винесено припис про усунення вказаних порушень від 24.04.2019 року № ЛВ2477/893/АВ/П у строк до 08.05.2019 року.

Як зазначено вище, 23.05.2013 року директор ТзОВ Любинецький Млин подав до Головного управління Держпраці у Львівській області письмові пояснення та документи, що стосувалися предмета спірного інспекційного відвідування, зокрема, у поясненні стверджувалось про виконання вимог припису від 24.04.2019 року.

В ході розгляду даної справи судом відповідач зазначав, що виконання припису про усунення виявлених порушень не може бути підставою для звільнення позивача від фінансової відповідальності за порушення вимог законодавства про працю, оскільки у спірному випадку контролюючий орган не зобов`язаний дотримуватися вимог ч. 11 ст. 7 Закону №877-V.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про помилковість таких тверджень відповідача, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. ч. 4, 5 ст. 2 Закону № 877-V заходи контролю здійснюються, зокрема, органами державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами. Зазначені у частині четвертій цієї статті органи, що здійснюють державний нагляд (контроль) у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зобов`язані забезпечити дотримання вимог статті 1, статті 3, частин першої, четвертої, шостої - восьмої, абзацу другого частини десятої, частин тринадцятої та чотирнадцятої статті 4, частин першої - четвертої статті 5, частини третьої статті 6, частин першої - четвертої та шостої статті 7, статей 9, 10, 19, 20, 21, частини третьої статті 22 цього Закону.

Тлумачення цієї норми вказує на те, що органи державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення, у першу чергу, повинні ураховувати особливості правового регулювання, визначені законами у відповідній сфері та міжнародними договорами, одночасно звертаючи увагу на правила, перелічені в частині п`ятій статті 2 Закону №877-V, та, якщо певні правовідносини не врегульовані законами у відповідній сфері та міжнародними договорами, звертатись до інших норм Закону № 877-V. Закону, який би регулював правовідносини зі здійснення державного нагляду (контролю) у сфері дотримання законодавства про працю та зайнятість населення на цей час немає, а тому спеціальним законодавчим актом, який регулює ці правовідносини, є Закон № 877-V незважаючи на те, що він регулює правовідносини зі здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності для багатьох органів контролю.

Аналогічний висновок щодо застосування норм права висловлений Верховним Судом у постанові від 31.01.2019 року у справі № 809/799/17.

А відповідно до ч. 11 ст. 7 Закону № 877-V у разі виконання в повному обсязі та у встановлений строк припису, розпорядження, рішення, іншого розпорядчого документа про усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу нагляду (контролю), фінансові та адміністративні санкції, заходи реагування до суб`єкта господарювання, його посадових осіб не застосовуються.

Виняток з цього правила було передбачено п. 29 Порядку № 295, згідно з яким заходи притягнення об`єкта відвідування та його посадових осіб до відповідальності за використання праці неоформлених працівників, несвоєчасну та не у повному обсязі виплату заробітної плати, недодержання мінімальних гарантій в оплаті праці вживаються одночасно із внесенням припису незалежно від факту усунення виявлених порушень у ході інспекційного відвідування або невиїзного інспектування.

Однак вказана норма визнана нечинною з 14.05.2019 року постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 14.05.2019 року у справі № 826/8917/17, яка набрала законної сили.

Отже, як правильно зазначив суд першої інстанції, при прийнятті оскаржуваної постанови Головне управління Держпраці у Львівській області було зобов`язане керуватися описаними вище нормами Закону № 877-V, а саме врахувати і надати оцінку доводам позивача про виконання вимог припису.

Однак відповідач не надав будь-якої оцінки вказаним доводам позивача, що свідчить про те, що при винесенні оскарженої постанови не було враховано всіх обставин, які мали значення для правильного вирішення питання про наявність підстав для накладення на ТзОВ Любинецький Млин спірного штрафу.

Щодо посилання відповідача на норми ст. 17 Конвенції Міжнародної організації праці № 81 1947 року про інспекцію праці у промисловості й торгівлі, згідно з якою інспектори праці можуть на свій розсуд вирішувати питання щодо того, чи слід робити попередження або давати пораду замість того, щоб порушувати або рекомендувати порушувати переслідування, колегія суддів зазначає таке.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 26.09.2014 року у справі Суханов та Ільченко проти України зазначено, що будь-яке втручання державних органів у право на мирне володіння майном має бути законним і повинно переслідувати легітимну мету в інтересах суспільства. Будь-яке втручання також повинно бути пропорційним по відношенню до переслідуваної мети. Іншими словами, має бути забезпечено справедливий баланс між загальними інтересами суспільства та обов`язком захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідного балансу не буде досягнуто, якщо на відповідну особу або осіб буде покладено особистий та надмірний тягар. Легітимною метою вважається національна та громадська безпека, запобігання злочинам або заворушенням, забезпечення економічного добробуту, захист здоров`я і моралі, прав і свобод інших осіб, захист репутації, запобігання розголошення конфіденційної інформації, підтримка авторитету та безсторонності суду, контроль за користуванням майном відповідно до суспільних інтересів, забезпечення сплати податків, чи інших зборів або штрафів.

Також у рішенні Європейського суду з прав людини від 14.10.2010 року у справі Щокін проти України зазначено, що тлумачення та застосування національного законодавства є прерогативою національних органів. Суд, однак, зобов`язаний переконатися в тому, що спосіб, в який тлумачиться і застосовується національне законодавство, призводить до наслідків, сумісних з принципами Конвенції з точки зору тлумачення їх у світлі практики Суду.

Зважаючи на описані правові позиції Європейського суду з прав людини, колегія суддів вважає, що застосування Головним управлінням Держпраці у Львівській області до ТзОВ Любинецький Млин штрафу у спірному випадку без застосування попереджувальних заходів і встановлення їх наслідків, є непропорційним і передчасним.

Одночасно колегія суддів, проаналізувавши зміст наданих позивачем відповідачу 23.05.2019 року пояснень та документів, в яких він, серед іншого, зазначає про виконання припису від 24.04.2019 року, вважає, що у поясненнях відсутнє визнання фактів вчинення порушень вимог законодавства, вказаних в акті інспекційного відвідування щодо фактичного допуску до роботи працівників без укладення з ними трудових договорів, а навпаки, позивач надав копії договорів про виконання робіт від 01.04.2019 року, укладених ним з ОСОБА_9 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 та ОСОБА_4 і копії актів здавання-приймання виконаних робіт до цих договорів від 30.04.2019 року, згідно з якими зазначені особи у квітні 2019 року виконували роботи у ТзОВ Любинецький Млин за вказаними договорами, тобто доводив факт виконання цими особами робіт у млині на момент інспекційного відвідування на законних підставах, а саме на підставі цивільно-правових договорів.

Водночас, прийняття позивачем перелічених вище осіб на роботу на підставі їх заяв з 16.05.2019 року не має відношення до обставин, встановлених під час інспекційного відвідування 23.04.2019 року.

Також колегія суддів вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано відхилив посилання відповідача на висновки щодо застосування норм права, висловлені у постанові Верховного Суду від 22.03.2018 року у справі № 697/2073/17, оскільки у цій справі Верховний Суд, формуючи правову позицію у даній справі, керувався та враховував положення Порядку № 295, які втратили чинність на час винесення відповідачем оскаржуваної постанови.

Враховуючи описані вище обставини та норми законодавства, колегія суддів вважає правильним та обґрунтованим висновок суду першої інстанції про те, що оскаржена постанова Головного управління Держпраці у Львівській області від 23.05.2019 року № ЛВ 2477/893/АВ/ФС є протиправною та підлягає скасуванню.

За наведених обставин колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, тому оскаржуване рішення слід залишити без змін.

Керуючись ст. ст. 308, 310, п. 1 ч. 1 ст. 315, ст. ст. 316, 321, 322, ч. 1 ст. 325 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Держпраці у Львівській області залишити без задоволення.

Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 10 жовтня 2019 року у справі № 1.380.2019.004115 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня її прийняття (проголошення), а у разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення або розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи - протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя О. М. Довгополов судді М. А. Пліш Л. Я. Гудим Повне судове рішення складено 14.02.2020 року