Ухвала

від 21.10.2019 по справі 1.380.2019.000958

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

21 жовтня 2019 року

Київ

справа №1.380.2019.000958

адміністративне провадження №К/9901/28159/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду :

судді-доповідача - Стеценка С.Г.,

суддів: Мороз Л.Л., Бучик А.Ю.,

перевіривши касаційну скаргу Головного управління Держпраці у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 16.05.2019 та на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 17.09.2019 у справі № 1.380.2019.000958 за позовом Будинку побуту Промінь до Головного управління Держпраці у Львівській області про визнання протиправною та скасування постанови № ЛВ 3560/1425/АВ/ФС,-

ВСТАНОВИВ:

У березні 2019 року Будинок побуту Промінь звернувся з адміністративним позовом до Головного управління Держпраці у Львівській області, в якому просив: визнати протиправною та скасувати постанову № ЛВ 3560/1425/АВ/ФС.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 16.05.2019 адміністративний позов задоволено повністю.

Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 17.09.2019 рішення Львівського окружного адміністративного суду від 16.05.2019 залишено без змін.

Не погоджуючись з прийнятими рішеннями суду першої та апеляційної інстанції, відповідач подав касаційну скаргу.

11.10.2019 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Головного управління Держпраці у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 16.05.2019 та на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 17.09.2019 у справі № 1.380.2019.000958.

Предметом оскарження в зазначеній справі є постанова суб`єкта владних повноважень щодо накладення штрафу.

Відповідно до ч. 4 ст. 12 КАС України виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах: 1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом; 2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; 4) щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років".

Згідно з п. 10 ч. 6 ст. 12 Кодексу адміністративного судочинства України ( далі - КАС України) для цілей цього Кодексу справами незначної складності є інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.

З урахуванням того, що за предметом спору дана справа не належить до тих, які повинні розглядатися виключно за правилами загального позовного провадження, тому з урахуванням предмету позову, характеру правовідносин, складності справи та сталої судової практики у подібних правовідносинах, колегія суддів вважає, що вищевказану касаційну скаргу подано на судове рішення у справі незначної складності.

Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України судові рішення у справах незначної складності не підлягають касаційному оскарженню, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Доведення вищезазначених обставин та, відповідно, права на касаційне оскарження судових рішень у справах незначної складності, покладається на особу, яка подає касаційну скаргу.

У касаційній скарзі скаржник не навів обставин, передбачених у п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Зазначене дає підстави вважати, що за поданою касаційною скаргою оскаржується судове рішення, яке не підлягає касаційному оскарженню.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

З огляду на наведене, колегія суддів вважає, що у відкритті касаційного провадження за поданою касаційною скаргою слід відмовити.

На підставі вищенаведеного та керуючись статтями 328, 333, 359 КАС України,-

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління Держпраці у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 16.05.2019 та на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 17.09.2019 у справі № 1.380.2019.000958 за позовом Будинку побуту Промінь до Головного управління Держпраці у Львівській області про визнання протиправною та скасування постанови № ЛВ 3560/1425/АВ/ФС.

Копію ухвали разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити заявникові.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

С.Г. Стеценко

Л.Л. Мороз

А.Ю. Бучик ,

Судді Верховного Суду