Рішення

від 21.10.2019 по справі 378/509/19

СТАВИЩЕНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний номер: 378/509/19

Провадження № 2/378/216/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" жовтня 2019 р. Ставищенський районний суд Київської області в складі:

головуючого - судді: Скороход Т. Н.

за участю секретаря: Соколової О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Ставище справу за позовом ОСОБА_1 до Ставищенської районної державної адміністрації про визнання права власності в порядку спадкування, -

ВСТАНОВИВ:

До суду з вказаним позовом звернулася ОСОБА_1 , посилаючись на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її мати ОСОБА_2 , спадщину після смерті якої прийняла вона, спадкоємиця за законом, яка отримала свідоцтва про право на спадщину за законом на частину спадкового майна. Інші спадкоємці за законом ОСОБА_3 та ОСОБА_4 відмовилися від прийняття спадщини. До спадкового майна також належать земельні ділянки: кадастровий номер 3224282800:02:002:0259, площею 0,8300 га, та кадастровий номер 3224282800:02:002:0260, площею 0,1550 га, цільове призначення - для ведення особистого селянського господарства, розташовані на території Журавлиської сільської ради (за межами населеного пункту), право спадкодавця на які посвідчується державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЯА № 257487, виданим Ставищенською РДА. Проте, оформити право власності в порядку спадкування на вказані земельні ділянки вона не має можливості, оскільки даний державний акт у неї відсутній, так як став підставою для розроблення технічної документації по поділу земельної ділянки та переданий разом із документацією із землеустрою до Міжрайонного управління у Ставищенському та Таращанському районах ГУ Держгеокадастру у Київській області для реєстрації земельних ділянок у Державному земельному кадастрі та станом на сьогоднішній день є нечинним. У 2010 році ОСОБА_2 звернулася до ПП „Умань-Земпроект» із заявою про виготовлення технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки, проте, не встигла зареєструвати дане право, оскільки померла.

Позивач просить суд визнати за нею право власності в порядку спадкування на земельні ділянки, кадастровий номер 3224282800:02:002:0259, площею 0,8300 га, та кадастровий номер 3224282800:02:002:0260, площею 0,1550 га, цільове призначення - для ведення особистого селянського господарства, розташовані на території Журавлиської сільської ради (за межами населеного пункту).

Позивач в судове засідання не прибула, направила до суду заяву, в якій позовні вимоги підтримала, просить справу розглядати без її участі (а.с. 107).

Представник відповідача Ставищенської районної державної адміністрації в судове засідання не прибув, Ставищенська РДА направила до суду лист, в якому позовні вимоги визнала, просить справу розглядати без участі представника (а.с. 125).

Суд, розглянувши матеріали справи, дослідивши письмові докази, вважає, що в задоволенні позову слід відмовити, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати позивача - ОСОБА_2 (а.с. 65).

До спадкового майна померлої належить 1/147 частина земельної ділянки, площею 148.6671 га кадастровий номер 3224282800:02:002:0001, розташована на території Журавлиської сільської ради Ставищенського району Київської області цільове призначення - ведення особистого селянського господарства, яка належала померлій на підставі державного акта на право власності на земельну ділянку серія ЯА № 257497 , виданого 4 березня 2005 року на підставі розпорядження Ставищенської РДА від 21 січня 2005 року № 34 та зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 010534900027 (а.с. 74).

Вказаний державний акт на право власності на земельну ділянку на бланку серія ЯА № 257497 був втрачений, про що зроблене оголошення в газеті „Сільські обрії» від 14 листопада 2017 року (а.с. 60).

З копії листа відділу у Ставищенському районі Міжрайонного управління у Ставищенському та Таращанському районах Головного управління Держгеокадастру у Київській області від 15 травня 2019 року (а.с. 62) вбачається, що згідно книги записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі зареєстрований державний акт серії ЯА №257497 без будь-яких відміток про скасування, другий примірник даного державного акту обліковується в Державному фонді документації вказаного відділу без будь-яких відміток про скасування, а також технічна документації щодо поділу земельної ділянки, яка знаходилася у спільній власності громадян не обліковується.

Вартість земельної ділянки кадастровий номер 3224282800:02:002:0259, становить 36044,45 гривень (а.с. 76).

З копії матеріалів спадкової справи (а.с. 63-73) встановлено, що після смерті ОСОБА_2 спадщину прийняла позивач, яка отримала свідоцтва про право на спадщину на частину спадкового майна. Інший спадкоємець, чоловік померлої ОСОБА_3 , звернувся до Ставищенської районної державної нотаріальної контори із заявою про відмову від прийняття спадщини.

28 березня 2019 року державний нотаріус Ставищенської районної державної нотаріальної контори Цимбалюк В.М. відмовила позивачу у видачі свідоцтва про право на спадщину через відсутність правовстановлюючого документу та витяги із державного земельного кадастру (а.с. 61).

Земельні відносини регулюються Конституцією України, Земельним кодексом України, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами (ст. 3 Земельного кодексу України).

Право власності на землю набувається та реалізується на підставі Конституції України, Земельного кодексу України, а також інших законів, що видаються відповідно до них (ст. 78 Земельного кодексу України).

Згідно статті 79 ЗК України земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами. Законодавством також встановлено, що межі земельних ділянок визначаються в технічній документації із землеустрою та в натурі (на місцевості).

У відповідності до вимог ч.ч.1, 3, 4, 9, 10 ст. 79-1 ЗК України формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі. Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера. Земельна ділянка може бути об`єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї. Державна реєстрація речових прав на земельні ділянки здійснюється після державної реєстрації земельних ділянок у Державному земельному кадастрі.

Згідно ч. ч. 1, 4 ст. 88 ЗК України володіння, користування та розпорядження земельною ділянкою, що перебуває у спільній частковій власності, здійснюються за згодою всіх співвласників згідно з договором, а у разі недосягнення згоди - у судовому порядку. Учасник спільної часткової власності на земельну ділянку має право на отримання в його володіння, користування частини спільної земельної ділянки, що відповідає розміру належної йому частки.

За нормою статті 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених Земельним кодексом України або за результатами аукціону.

Повноваження органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування щодо передачі земельних ділянок у власність або у користування визначенні статтею 122 Земельного кодексу України.

Частиною першою статті 121 Земельного кодексу України визначено норми безоплатної передачі земельних ділянок громадянами України. Так, за нормою частини 1 б статті 121 Земельного кодексу України громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення особистого селянського господарства - не більше 2,0 га.

Згідно частини 1 статті 125 ЗК України право власності на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації.

Порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами України визначений статтею 118 Земельного кодексу України.

Відповідно до вимог частини 6 ст. 118 Земельного кодексу України громадянин, зацікавлений в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення особистого селянського господарства у межах норм безоплатної приватизації, подає клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 Земельного кодексу України. У клопотанні зазначається цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки.

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 Земельного кодексу України, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.

Як вбачається із статті 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ст.ст. 1220 ч. 1, 1223 ч. 3 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Відповідно до ч. 2 статті 1223 ЦК України у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

Згідно статті 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Як встановлено ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Не допускається прийняття спадщини з умовою чи із застереженням. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Згідно ч. 2 ст. 373 ЦК України право власності на землю (земельну ділянку) набувається і здійснюється відповідно до закону.

Згідно ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановлених цим кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Статтею 11 ЦК України передбачені підстави виникнення цивільних прав та обов`язків.

Згідно ч.1 ст.12 ЦК України особа здійснює свої цивільні права вільно, на власний розсуд.

Згідно ч.1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках.

Відповідно до ч.ч.1, 5, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Судом встановлено, що на підставі державного акта на право власності на земельну ділянку серія ЯА № 257497 , виданого 4 березня 2005 року на підставі розпорядження Ставищенської РДА від 21 січня 2005 року № 34 та зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 010534900027 ОСОБА_2 належить 1/147 частина земельної ділянки, площею 148.6671 га кадастровий номер 3224282800:02:002:0001, розташована на території Журавлиської сільської ради Ставищенського району Київської області цільове призначення - ведення особистого селянського господарства.

Проте, позивачем на підставі належних та допустимих доказів не доведено, що ОСОБА_2 за життя було виділено, як окрему належну їй на підставі державного акта на право власності на земельну ділянку серія ЯА № 257497 , частку земельної ділянки .

Доказів про встановлення землевпорядними організаціями меж 1/147 частки вказаної земельної ділянки в натурі (на місцевості) померлій позивачем суду також не надано і в судовому засіданні їх не встановлено.

Відповідно до підпунктів 2,3 пункту 13-2 Порядку ведення Поземельної книги, затвердженого Постановою КМУ від 9 вересня 2009 р. N 1021 (що був чинним та діяв на момент спірних правовідносин), державна реєстрація земельної ділянки здійснюється територіальним органом Держземагентства за її місцезнаходженням на підставі заяви набувача права на земельну ділянку; спадкоємця громадянина України, щодо якого прийнято рішення про передачу безоплатно у приватну власність земельної ділянки, прийняте відповідно до законодавства.

Відповідно до копій витягів з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 2 квітня 2019 року (а.с. 78-83) та листа відділу у Ставищенському районі Міжрайонного управління у Ставищенському та Таращанському районах Головного управління Держгеокадастру у Київській області від 15 травня 2019 року (а.с. 62) за ОСОБА_2 зареєстровано право власності на земельні ділянки: кадастровий номер 3224282800:02:002:0259, площею 0,8300 га, та кадастровий номер 3224282800:02:002:0260, площею 0,1550 га, цільове призначення - для ведення особистого селянського господарства, на підставі розпорядження Ставищенської РДА від 21 січня 2005 року № 34, посвідчене державним актом від 04.03.2005 року ЯА 257487. Дані земельні ділянки були зареєстровані на підставі технічної документації щодо поділу та об`єднання земельних ділянок, розробленої ПП Умань-Земпроект 2012.

Вказані докази, надані позивачем, суд не приймає, як належні та допустимі докази на підтвердження належності виділення та реєстрації за ОСОБА_2 належної їй на підставі державного акта на право власності на земельну ділянку серія ЯА № 257497 частки у складі земельної ділянки, оскільки в даних витягах зазначено документ, що посвідчує право - державний акт серії ЯА №257487 та який зазначає у позовній заяві позивач, а не державний акт серія ЯА № 257497 , копія якого знаходиться у матеріалах справи ( а. с.74) та відомості про який містяться у листі відділу у Ставищенському районі Міжрайонного управління у Ставищенському та Таращанському районах Головного управління Держгеокадастру у Київській області від 15 травня 2019 року (а. с.62).

Крім того, з даних витягів неможливо встановити особу, за заявою якої була здійснена дана реєстрація та дату державної реєстрації спірних земельних ділянок, в яких зазначено документ, який посвідчує особу власника - СК 020131 20.04.2012, враховуючи, що ОСОБА_2 , якій, як зазначено у позовній заяві, належать земельні ділянки: кадастровий номер 3224282800:02:002:0259, площею 0,8300 га, та кадастровий номер 3224282800:02:002:0260, площею 0,1550 га, померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серія НОМЕР_1 (а. с.65).

В судовому засіданні не знайшли свого підтвердження зазначені у позовній заяві обставини щодо чинності протоколу загальних зборів працівників соціальної сфери та пенсіонерів з їх числа, а також працюючих с. Журавлиха, які не мають земельної частки (паю) від 7 червня 2004 року, розпорядження Ставищенської РДА від 21 січня 2005 року за №34 № "Про видачу державних актів на право спільної часткової власності на землю для ведення особистого селянського господарства на території Журавлиської сільської ради Ставищанського району , яким передано у власність ОСОБА_2 земельної ділянки площею 1,00 га, та державного акту серії ЯА №257487 від 04.03.2005 року на 147 осіб, а позивачем даних обставин не доведено.

Відповідно до ч. 6 ст. 81 ЦПК України доказування не може грунтуватися на припущеннях.

На підставі вищевикладеного, оскільки позивачем не доведено, що земельні ділянки кадастровий номер 3224282800:02:002:0259, площею 0,8300 га та кадастровий номер 3224282800:02:002:0260, площею 0,1550 га були виділені з спільної часткової власності належної померлій частки із складу земельної ділянки, право власності на яку посвідчується державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЯА № 257497 , тому у задоволенні позовних вимог слід відмовити.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

До позовної заяви додана квитанція від 3 квітня 2019 року №. 0.0.1315336436.1 (а. с.1). Відповідно до витягу з Комп`ютерної програми Д-3 та довідки керівника апарату суду від 2 травня 2019 року (а. с. 20-21) судовий збір, сплачений відповідно до вказаної квитанції в сумі 768,40 гривень, приєднаний до іншої цивільної справи 378/509/19, провадження № 2/378/137/19 за позовом ОСОБА_1 . Оскільки, при подачі даної позовної заяви позивачем не надано суду доказів сплати судового збору по даній справі, тому судовий збір слід покласти на позивача.

Керуючись ст. ст. 15 ч. 1, 1216, 1218, 1220, 1225, 1261, 1268 ЦК України, ст. ст. 79-1, 81, 88,118, 121, 125, 126 ЗК України, ст. ст. 2, 12, 81, 141, 247, 263-265, 268 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до Ставищенської районної державної адміністрації про визнання права власності в порядку спадкування відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь спеціального фонду Державного бюджету України судовий збір в розмірі 768 (сімсот шістдесят вісім) гривень 40 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Київського апеляційного суду через Ставищенський районний суд Київської області протягом тридцяти днів.

Суддя Т. Н. Скороход