Рішення

від 09.10.2019 по справі 393/136/19

НОВГОРОДКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 393/136/19

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 жовтня 2019 року смт.Новгородка

Новгородківський районний суд Кіровоградської області

у складі: головуючого судді Рачкелюка Ю.В.,

за участі: секретаря судових засідань Шупрудько К.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження в залі суду смт. Новгородка цивільну справу за позовом ПСП ТОПАгро до ОСОБА_1 про визнання договору оренди земельної ділянки поновленим,

В С Т А Н О В И В:

19 березня 2019 року позивач звернувся з вищевказаним позовом та просить суд визнати поновленим на той самий строк та на тих самих умовах договір оренди земельної ділянки, кадастровий №3523483600:02:001:0085 від 15 січня 2008 року № 6 зареєстрований за № 040837500042 від 17.12.2008 року та укладений між ПСП ТОПАгро (код: 30898977) та ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ). В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що 15 січня 2008 року між ПСП ТОПАгро та ОСОБА_1 укладено договір оренди землі № 6 (надалі за текстом - Договір оренди). Відповідно до Договору оренди в оренду була передана земельна ділянка кадастровий номер 3523483600:02:001:0085. Згідно з пунктом 3.1. Договору оренди, його укладено строком на 10 років з моменту його державної реєстрації. Після закінчення строку дії даного Договору Орендар має переважне право поновлення його на новий строк. Договір оренди зареєстрований у Новгородківському відділі Кіровоградської регіональної філії Центра Державного Земельного Кадастру, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис за №040837500042 від 17.12.2008 року. ПСП ТОПАгро належно виконувало обов`язки за умовами Договору оренди, а отже має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк. З метою реалізації вищевказаного переважного права на поновлення Договору оренди 05.11.2018 року ОСОБА_1 було надіслано лист-повідомлення про бажання орендаря продовжити дію договору разом із додатковою угодою. Вказаний лист-повідомлення одержано орендодавцем 29.11.2018 року. Станом на 21.01.2019 року від орендодавця не надійшло відповіді на лист-повідомлення орендаря і за умовами норм ст. 33 ЗУ Про оренду землі договір оренди продовжив свою дію на той же строк та на тих же умовах в автоматичному порядку. ПСП ТОПАгро продовжує використовувати земельну ділянку та сплачує відповідні кошти до бюджету як платник єдиного податку. Земельна ділянка була оброблена та підготовлена під посів, закуплено відповідні товарні матеріальні ресурси для завершення весняно-польових робіт. Отже, в даному випадку, у сторін договору виникло зобов`язання щодо підписання відповідної додаткової угоди протягом місяця з моменту його автоматичної пролонгації. 21.01.2019 року орендарем підписано текст додаткової угоди та надіслано цю додаткову угоду на підпис орендодавцю. Станом на день подачі позову орендодавець не виконав свого зобов`язання щодо підписання додаткової угоди, що і змусило позивача звернутися до суду за захистом свого порушеного права на поновлення договору оренди землі в силу ст. 15, 16 ЦК України та ч.8 ст.33 ЗУ Про оренду землі .

Дана цивільна справа згідно ухвали суду про відкриття провадження від 26.03.2019 року призначена до розгляду за правилами загального позовного провадження.

В судове засідання призначене на 09.10.2019 року на 16:00 годину не з`явилися сторони, про розгляд справи були повідомленні належним чином. Представник позивача Назаренко Ю.В. до суду надіслав телефонограму від 09.10.2019 року, в якій просить суд розглянути справу без участі позивача та його представника, відповідь на відзив на позовну заяву до суду не надсилав.

Представник відповідача надав до суду заяву 09.10.2019 року, в якій просить провести розгляд справи без участі відповідача та його представника, в задоволенні позову відмовити повністю, у зв`язку з його необґрунтованістю та безпідставністю, врахувавши при цьому аргументи та докази надані стороною відповідача у відзиві на позовну заяву.

У відзиві на позовну заяву, яку представник відповідача надіслав до суду 07.05.2019 року вказано, що вимоги викладені в позовній заяві ПСП ТОПАгро є необґрунтованими та безпідставними. Так, дійсно між сторонами було укладено договір оренди землі 15.01.2008 року за № 6 про передачу в оренду земельної ділянки, кадастровий номер 3523483600:02:001:0085 (далі - Договір). Строк дії Договору становив 10 років з моменту його державної реєстрації. Останнім днем строку дії Договору є 17.12.2018 року. З метою реалізації вищевказаного переважного права на поновлення Договору 05.11.2018 року позивач надіслав відповідачу лист-повідомлення вих. №4 про бажання орендаря продовжити дію Договору із проектом додаткової угоди. Вказаний лист-повідомлення відповідачем одержано 29.11.2018 року, після чого ним було надіслано на адресу позивача лист-повідомлення про заперечення у поновленні Договору оренди землі від 07.12.2018 року цінним листом з описом вкладення (ф.107) та рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, виплату поштового переказу (ф.119) зі штрих кодовим трек-номером 2500665065138. При цьому, з незалежних від відповідача обставин конверт з його листом-повідомленням не був вручений позивачу та 16.01.2019 року повернувся відповідачу з довідкою ф.20 за закінченням терміну зберігання . Саме цим, на думку відповідача, пояснюється висновок позивача про відсутність відповіді на лист-повідомлення позивача від 03.11.2018 року. Оскільки на лист-повідомлення позивача від 03.11.2018 року відповідач 08.12.2018 року заперечив щодо поновлення Договору, як передбачено ч.5 ст. 33 Закону, тобто в межах місячного строку, то на думку представника відповідача, можна стверджувати про припинення у позивача переважного права на укладення Договору оренди землі за № 6 від 15.01.2008 року. Також, враховуючи твердження позивача про те, що договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені Договором, у порядку ч.6 ст. 33 Закону, у зв`язку з тим, що позивач продовжує користуватись земельною ділянкою після закінчення строку Договору, не відповідає дійсним обставинам справи. Оскільки строк дії Договору закінчився 17.12.2018 року, то лист-повідомлення орендаря про заперечення у поновленні Договору повинен був надсилатись (надаватись) відповідачем з 18.12.2018 року до 17.01.2019 року, тобто протягом місяця після закінчення строку Договору. 30.12.2018 року відповідач надіслала на адресу позивача лист-повідомлення про заперечення у поновленні Договору оренди землі від 30.12.2018 року, який цінним листом з описом вкладення (ф.107) та рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, виплату поштового переказу (ф.119) зі штрих кодовим трек-номером 2500665345017. При цьому, з незалежних від відповідача обставин, але через свідомі дії позивача, конверт з листом-повідомленням відповідача не був вручений позивачу та 01.02.2019 року повернувся відповідачу з довідкою ф.20 за відмовою адресата від одержання; за закінченням терміну зберігання . Тому позивач і не отримав вказаного заперечення від відповідача, а тому Договір, на думку представника відповідача не був поновлений на той самий строк та на тих самих умовах у порядку, передбаченому ч.6 ст.33 Закону, а тому відсутні підстави для задоволення позову. Крім того, відповідач ще раніше, 12.07.2018 року висловлював свою позицію у листі-повідомленні щодо небажання продовжувати дію оспорюваного Договору та надсилав лист позивачу, який був отриманий останнім 15.07.2018 року. Також, позивач жодним доказом не довів у встановленні ч.2 ст.83 ЦПК України строки, твердження про продовження використання ним земельної ділянки відповідача після закінчення строку Договору, сплати відповідних коштів до бюджету, обробітку землі, закупівлю відповідних товарно-матеріальних ресурсів.

Дослідивши наявні у справі докази, суд встановив такі обставини.

Відповідно до частини першої статті 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Стаття 15 ЦК України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України , кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною четвертою статті 124 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) передбачено, що передача в оренду земельних ділянок, які перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.

Згідно із вимогами ст. 41 Конституції України , ст. ст. 316 , 319 , 373 ЦК України власник самостійно визначає спосіб та порядок користування та розпорядження належною йому власністю, зокрема на свій розсуд обирає контрагента за договором та визначає умови договору з ним.

Відповідно до Закону України Про оренду землі укладання договору оренди не може бути примусом і передбачає право, а не обов`язок на переукладання договору оренди, ураховуючи при цьому положення ст. ст. 6 , 627 ЦК України щодо свободи договору, укладання його при наявності вільного волевиявлення особи, непорушність права власності та здійснення при цьому права власником відповідно до закону на власний розсуд, за своєю волею, незалежно від волі інших осіб, необхідності згоди обох сторін при укладенні чи зміні договору.

За змістом частини другої статті 792 ЦК України майнові відносини, що виникають з договору найму (оренди) земельної ділянки, є цивільно-правовими, ґрунтуються на засадах рівності, вільного волевиявлення та майнової самостійності сторін договору та, крім загальних норм цивільного законодавства щодо договору, договору найму, регулюються актами земельного законодавства - ЗК України , Законом України Про оренду землі .

Так, згідно державного акту на право власності на земельну ділянку серії III КР № 012026 від 28.05.2002 року земельна ділянка (кадастровий номер 3523483600:02:001:0085 ) загальною площею 10,92 га ріллі, яка розташована на території Новоандріївської сільської ради Новгородківського району, Кіровоградської області з цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва належить власнику ОСОБА_1 (а.с. 11).

15.01.2008 року між сторонами було укладено договір оренди земельної ділянки № 6. Відповідно до п.1.1 якого, орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне володіння та користування земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що знаходиться на території Новоандріївської сільської ради Новгородківського району Кіровоградської області (а.с. 6-10).

Реєстрація договору проведена в Новгородківському відділі Кіровоградської регіональної філії Центра Державного Земельного Кадастру, про що в Державному реєстрі земель вчинено запис за № 040837500042 від 17.12.2008 р .

Відповідно до статті 126 Земельного кодексу України право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень .

Відповідно до п. п. 3.1. п. III Договору оренди, строк дії договору становить 10 календарних років з моменту його державної реєстрації з урахуванням періоду ротації основної сівозміни. У разі закінчення строку дії даного Договору до моменту збирання врожаю Орендарем на земельній ділянці, переданій в оренду, дія даного договору вважається продовженою до моменту збирання врожаю Орендарем. Після закінчення строку дії даного Договору Орендар має переважне право поновлення його на новий строк.

Таким чином, враховуючи, те, що державна реєстрація договору оренди землі відбулась 17.12.2008 року, то строк дії договору мав скінчитися 17.12.2018 року.

Відповідно до ст. 33 Закону України Про оренду землі по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов`язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі).

Відповідно до ч. 2-5 ст. 33 Закону України Про оренду землі орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі. До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди.

Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону , узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

Тобто реалізація переважного права на поновлення договору оренди, яка передбачена частиною першою статті 33 Закону України Про оренду землі , можлива лише за умови дотримання встановленої цією нормою процедури і строків.

Так, позивачем було направлено орендодавцю 05.11.2018 року лист-повідомлення про поновлення договору оренди (у порядку передбаченому статтею 33 закону України Про оренду землі ) про намір скористатися переважним правом шляхом поновлення договору оренди на новий строк. До вказаного листа-повідомлення позивач додав проект відповідної додаткової угоди, в якому запропоновано інші умови дії договору, а саме: зазначено інший строк дії договору - 20 років замість 10 років та змінено розмір орендної плати, яка за кожен повний календарний рік використання земельної ділянки становить 37 000, 00 грн.(а. с. 14-18).

29.11.2018 року відповідач одержала лист-повідомлення позивача від 03.11.2018 року, після чого надіслала на адресу позивача лист-повідомлення про заперечення у поновленні Договору оренди землі від 07.12.2018 року цінним листом з описом вкладення (ф.107) та рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, виплату поштового переказу (ф.119) зі штрих кодовим трек-номером 2500665065138, в якому йдеться про те, що відповідач після закінчення дії оспорюваного договору оренди землі, наміру на його продовження в подальшому немає (а.с. 47-49). При цьому, з незалежних від відповідача обставин конверт з його листом-повідомленням не був вручений позивачу та 16.01.2019 року повернувся відповідачу з довідкою ф.20 за закінченням терміну зберігання (а.с. 49-50).

Протягом місячного строку додаткова угода до договору оренди сторонами укладена не була.

Крім того, в додатках до позовної заяви наданих позивачем міститься копія видаткового касового ордеру від 28.11.2018 року про отримання відповідачем орендної плати за 2018 рік, що свідчить про зустріч сторін (а.с. 13).

З письмових пояснень викладених у відзиві на позовну заяву представника відповідача вбачається, що строк дії укладеного між сторонами договору оренди, згідно п. п. 3.1. п. III, становить 10 років з моменту його державної реєстрації, тобто договір діяв до 17.12.2018 року, з урахуванням періоду ротації основної сівозміни. У листі від 07.12.2018 року відповідачем було викладено свою позицію щодо не бажання мати договірні відносини з позивачем, а отже свою волю щодо питання продовження договору оренди ним було вказано. Таким чином, ще до спливу строку дії договору орендодавцем було повідомлено орендаря про свою позицію не продовжувати строк дії договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Відповідно до ч. 1 ст. 321 ЦК України ніхто не може бути протиправно обмежений у здійсненні права власності.

Згідно із частиною першою статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків.

Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу , інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України ).

Частиною першою статті 638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Крім того, чинне законодавство не передбачає автоматичного продовження або поновлення договору оренди землі, оскільки існує законодавчо визначений порядок поновлення договору оренди землі та зобов`язання учасників такого договору щодо здійснення певних дій задля продовження або припинення дії договору.

Отже, аналіз зазначених правових норм дає підстави для висновку, що переважне право орендаря, яке підлягає захисту відповідно до статті 3 ЦПК України , буде порушене в разі укладення договору оренди з новим орендарем при дотриманні процедури повідомлення попереднього орендаря про намір реалізувати переважне право, і відсутності протягом місяця повідомлення орендодавця про наявність заперечень та свого рішення.

Зазначений висновок містить постанова Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2018 року у справі № 594/376/17-ц.

Оскільки строк дії Договору закінчився 17.12.2018 року, то лист-повідомлення орендаря про заперечення у поновленні Договору повинен був надсилатись (надаватись) відповідачем з 18.12.2018 року до 17.01.2019 року, тобто протягом місяця після закінчення строку Договору.

30.12.2018 року відповідач надіслала на адресу позивача лист-повідомлення про заперечення у поновленні Договору оренди землі від 30.12.2018 року, який цінним листом з описом вкладення (ф.107) та рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, виплату поштового переказу (ф.119) зі штрих кодовим трек-номером 2500665345017. При цьому, з незалежних від відповідача обставин, конверт з листом-повідомленням відповідача не був вручений позивачу та 01.02.2019 року повернувся відповідачу з довідкою ф.20 за відмовою адресата від одержання; за закінченням терміну зберігання .

Крім того, відповідач ще раніше, 12.07.2018 року висловлював свою позицію у листі-повідомленні щодо небажання продовжувати дію оспорюваного Договору та надсилав лист позивачу, який був отриманий останнім 15.07.2018 року.

21.01.2019 року позивачем було направлено на адресу відповідача лист-повідомлення про поновлення договору оренди (у порядку передбаченому статтею 33 закону України Про оренду землі ) про намір скористатися переважним правом шляхом поновлення договору оренди на новий строк, разом з додатковою угодою про поновлення договору оренди землі № 6 від 15.01.2008 року на строк до 17.12.2028 року і на тих самих умовах (а. с. 19-22). Але думка, позивача про те, що він продовжує користуватись земельною ділянкою після закінчення строку дії договору оренди, з моменту закінчення його державної реєстрації дійсності не відповідає , оскільки позивач жодним доказом не довів яким чином продовжує використання земельної ділянки відповідача після закінчення строку Договору, а саме: сплати відповідних коштів до бюджету, обробітку землі, закупівлю відповідних товарно-матеріальних ресурсів.

Так, відповідно до ч. 6 ст. 33 Закону України Про оренду землі у разі якщо орендар продовжує користуватись земельною ділянкою після закінчення строку дії оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору оренди листа-повідомлення про заперечення у поновленні договору оренди такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. У цьому випадку укладення додаткової угоди про поновлення договору оренди землі здійснюється із власником земельної ділянки, то слід зазначити наступне.

Вказана норма законодавства не застосовується, оскільки воля орендодавця щодо заперечень у поновленні договору оренди на новий строк була виказана за спливу договору оренди землі, а отже користування позивачем після спливу строку дії договору оренди є незаконним та буде порушувати права відповідача як власника земельної ділянки.

Щодо мовчазної згоди відповідача на продовження договору оренди землі, то слід зазначити, що мовчазна згода розповсюджується лише на випадки встановлені законом або договором, зокрема, якщо до даного правочину письмова форма є необов`язковою, він може вважатися вчиненим за умови вчинення сторонами таких дій, що засвідчують їхню волю до настання бажаного правового результату.

Таким чином, суд дійшов висновку, про відсутність підстав для поновлення договору оренди землі на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором, а отже й позовні вимоги позивача про поновлення договору оренди землі на той самий строк і на тих самих умовах задоволенню не підлягають.

Частиною 2 ст. 141 ЦПК України передбачено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 2) у разі відмови в позові - на позивача.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 4, 10, 12, 13, 81, 141, 263-265, 268, 272- 273, 354 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову ПСП ''ТОПАгро'' (місцезнаходження: вул. Леніна 44, с. Новоандріївка Новгородківський район Кіровоградська область, 28212, код 30898977) до ОСОБА_1 (с АДРЕСА_1 Новгородківський АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) про визнання договору оренди земельної ділянки поновленим - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Кропивницького апеляційного суду, шляхом подачі в 30-денний строк з дня його проголошення, апеляційної скарги через суд першої інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення було складено 18 жовтня 2019 року.

Головуючий суддя Ю. РАЧКЕЛЮК