Постанова

від 20.01.2021 по справі 393/136/19

КРОПИВНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

20 січня 2021 року м. Кропивницький

справа № 393/136/19

провадження № 22-ц/4809/34/21

Кропивницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах: головуючого судді Єгорової С. М., суддів: Голованя А. М., Чельник О. І.,

секретар судового засідання Кравченко Я. С.,

учасники справи:

позивач - Приватне сільськогосподарське підприємство ТОПАгро ,

представник позивача - адвокат Назаренко Юрій Володимирович,

відповідач - ОСОБА_1 ,

представник відповідача - адвокат Ігнатенко Володимир Васильович,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції цивільну справу за апеляційною скаргою адвоката Назаренка Юрія Володимировича, який представляє інтереси Приватного сільськогосподарського підприємства ТОПАгро , на рішення Новгородківського районного суду Кіровоградської області від 09 жовтня 2019 року у складі головуючого судді Рачкелюка Ю. В.

УСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог і рішення суду першої інстанції.

19.03.2019 Приватне сільськогосподарське підприємство ТОПАгро (далі ПАТ ТОПАгро ) звернулось в суд з позовом до ОСОБА_1 про визнання поновленим на той самий строк та на тих самих умовах договору оренди земельної ділянки, кадастровий №3523483600:02:001:0085 від 15 січня 2008 року № 6, зареєстрований за № 040837500042 від 17.12.2008 року, що укладений між ПСП ТОПАгро (код: 30898977) та ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ).

Позовні вимоги мотивовано тим, що що відповідно вказаного договору в оренду була передана земельна ділянка кадастровий номер 3523483600:02:001:0085, строком на 10 років з моменту його державної реєстрації. Після закінчення строку дії даного договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк.

ПСП ТОПАгро належно виконувало обов`язки за умовами договору оренди, а отже має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк. З метою реалізації вищевказаного переважного права на поновлення договору оренди 05.11.2018 орендар надіслав ОСОБА_1 лист-повідомлення про бажання продовжити дію договору разом із додатковою угодою. Вказаний лист-повідомлення одержано орендодавцем 29.11.2018. Станом на 21.01.2019 від орендодавця не надійшло відповіді на лист-повідомлення орендаря, що на думку позивача, за умовами норм ст. 33 ЗУ Про оренду землі дає підстави для продовження дії договору оренди на той же строк та на тих же умовах. ПСП ТОПАгро продовжує використовувати земельну ділянку та сплачує відповідні кошти до бюджету як платник єдиного податку. Земельна ділянка оброблена та підготовлена під посів, закуплено відповідні товарні матеріальні ресурси для завершення весняно-польових робіт. Отже, в даному випадку, у сторін договору виникло зобов`язання щодо підписання відповідної додаткової угоди протягом місяця з моменту його автоматичної пролонгації. 21.01.2019 орендарем підписано текст додаткової угоди та надіслано цю додаткову угоду на підпис орендодавцю. Орендодавець не виконав свого зобов`язання щодо підписання додаткової угоди, що змусило позивача звернутися до суду за захистом свого порушеного права на поновлення договору оренди землі в силу ст. 15, 16 ЦК України та ч.8 ст.33 ЗУ Про оренду землі .

Рішенням Новгородківського районного суду Кіровоградської області від 09 жовтня 2019 року відмовлено у задоволенні позову.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд виходив з його необґрунтованості та недоведеності.

Суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для поновлення договору оренди землі на той самий строк і на тих самих умовах, що передбачені договором, оскільки орендодавець ще до спливу дії договору повідомила про небажання продовжувати орендні відносини з цим орендарем.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу.

Представник позивача адвокат Назаренко Ю. В. подав апеляційну скаргу, в якій з підстав неправильного застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права ставить питання про скасування судового рішення і ухвалення нового рішення про задоволення позову, просив визнати поновленим на той самий строк та на тих самих умовах договір оренди земельної ділянки (кадастровий №3523483600:02:001:0085) від 15 січня 2008 року, зареєстрований за № 040837500042 від 17.12.2008, укладений між Приватним сільськогосподарським підприємством ТОПАгро (код: 30898977) та ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ).

Зазначив, що суд неповно з`ясував усі фактичні обставини справи та не дав належної оцінки наявним у матеріалах справи доказам.

Вказав, що ПСП ТОПАгро не отримувало листа-повідомлення від орендодавця і не могло отримувати, оскільки його було адресовано іншій особі.

Стверджує, що ПСП ТОПАгро належно виконувало обов`язки за умовами договору оренди, а отже має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк.

ПСП ТОПАгро продовжує використовувати земельну ділянку та сплачує відповідні кошти до бюджету як платник єдиного податку. Земельна ділянка була оброблена та підготовлена під посів, закуплено відповідні товарні матеріальні ресурси для завершення весняно-польових робіт.

21.01.2019 орендарем підписано текст додаткової угоди та надіслано цю додаткову угоду на підпис орендодавцю.

Станом на день подачі позову орендодавець не виконав свого зобов`язання щодо підписання додаткової угоди.

Позивач звернувся до суду за захистом свого порушеного права на поновлення договору оренди землі в силу ст.ст.15,16 ЦК України та ч.8 ст. 33 ЗУ Про оренду землі .

Відзив на апеляційну скаргу не подано.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлявся відповідно до вимог ст.ст. 128-131 ЦПК України.

Частиною 2 статті 372 ЦПК України передбачено, що неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Позиція апеляційного суду.

Відповідно до ст.ст. 367, 368 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.

З урахуванням вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно зі ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; як розподілити між сторонами судові витрати; чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення; чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову. При ухваленні рішення суд не може виходити за межі позовних вимог.

Заслухавши представника відповідача адвоката Ігнатенка В. В., який заперечував проти задоволення скарги, вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції у межах, передбачених ст. 367 ЦПК України, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а судове рішення без змін.

Встановлені судом першої інстанції неоспорені обставини, а також обставини встановлені апеляційним судом.

На підставі державного акта на право власності на земельну ділянку серії III КР № 012026 від 28.05.2002 ОСОБА_1 належить земельна ділянка (кадастровий номер 3523483600:02:001:0085) загальною площею 10,92 га ріллі, яка розташована на території Новоандріївської сільської ради Новгородківського району, Кіровоградської області з цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (а.с. 11).

15.01.2008 між ПАТ ТОПАгро та ОСОБА_1 було укладено договір оренди земельної ділянки № 6, строком дії - 10 років з моменту його державної реєстрації (а.с.6-10).

Реєстрація договору проведена в Новгородківському відділі Кіровоградської регіональної філії Центра Державного Земельного Кадастру, про що в Державному реєстрі земель вчинено запис за № 040837500042 від 17.12.2008.

05.11.2018 ПАТ ТОПАгро направило ОСОБА_1 лист-повідомлення про поновлення договору оренди (у порядку, передбаченому статтею 33 закону України Про оренду землі ) про намір скористатися переважним правом шляхом поновлення договору оренди на новий строк. До вказаного листа-повідомлення долучено проект відповідної додаткової угоди, в якому запропоновано інші умови договору, а саме: строк дії договору - 20 років замість 10 років, змінено розмір орендної плати - за кожен повний календарний рік використання земельної ділянки - 37 000, 00 грн (а. с. 14-18).

29.11.2018 ОСОБА_1 одержала лист-повідомлення позивача від 03.11.2018, на який надіслала на зазначену орендарем адресу лист-повідомлення про заперечення проти поновлення договору оренди землі від 07.12.2018, цінним листом з описом вкладення (ф.107) та рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, зі штрих кодовим трек-номером 2500665065138, в якому йдеться про те, що відповідач після закінчення дії оспорюваного договору оренди землі, не має наміру на його продовження в подальшому (а.с. 47-49).

При цьому, з незалежних від відповідача обставин, конверт з листом запереченням не був вручений позивачу, 16.01.2019 повернутий з відміткою за закінченням терміну зберігання (а.с. 49-50).

Протягом місячного строку додаткова угода до договору оренди сторонами укладена не була.

Згідно копії видаткового касового ордеру від 28.11.2018 ОСОБА_1 отримала орендну плату за 2018 рік (а.с. 13).

Мотиви, з яких виходить колегія суддів апеляційного суду.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує право на справедливий судовий розгляд.

Кожна особа має право в порядку, встановленому ЦПК України, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (ч.1 ст.4 ЦПК).

Частинами 1 та 3 статті 13 ЦПК встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом (ч.ч. 1, 2 ст. 12 ЦПК).

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч. 1 ст. 76 ЦПК).

Відповідно до частини четвертої статті 124 ЗК України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем. Підставою для укладення договору оренди може бути цивільно-правовий договір про відчуження права оренди.

Згідно з частиною першою статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу та інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).

Відповідно до частини другої статті 792 ЦК України майнові відносини, що виникають з договору найму (оренди) земельної ділянки, є цивільно-правовими, ґрунтуються на засадах рівності, вільного волевиявлення та майнової самостійності сторін договору та, крім загальних норм цивільного законодавства, вони регулюються також актами земельного законодавства України, Законом України Про оренду землі .

Статтею 13 Закону України Про оренду землі передбачено, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно до статті 19 Закону України Про оренду землі строк дії договору оренди землі визначається за згодою сторін, але не може перевищувати 50 років. При передачі в оренду сільськогосподарських угідь для ведення товарного сільськогосподарського виробництва строк дії договору оренди земельних ділянок визначається з урахуванням періоду ротації основної сівозміни згідно з проєктами землеустрою.

Договір оренди землі припиняється в разі закінчення строку, на який його було укладено (стаття 31 Закону України Про оренду землі ).

Частинами першою-п`ятою статті 33 Закону України Про оренду землі передбачено, що по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов`язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі). Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі. Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю надсилається лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

Таким чином, відповідно до статті 33 Закону України Про оренду землі реалізація переважного права на поновлення договору оренди землі можлива лише за умови дотримання встановленої цією нормою процедури та за наявності волевиявлення сторін.

Отже, для застосування частини першої статті 33 Закону України Про оренду землі та визнання за орендарем переважного права на поновлення договору оренди землі необхідна наявність таких юридичних фактів: орендар належно виконує свої обов`язки за договором; орендар до закінчення строку дії договору повідомив орендодавця в установлені строки про свій намір скористатися переважним правом на укладення договору на новий строк; до листа-повідомлення орендар додав проєкт додаткової угоди; орендодавець протягом місяця не повідомив про наявність заперечень щодо поновлення договору та своє рішення.

Частиною четвертою статті 33 Закону України Про оренду землі передбачено, що у разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється.

Таким чином, для поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених частиною шостою статті 33 Закону України Про оренду землі , необхідна наявність таких юридичних фактів: орендар належно виконує свої обов`язки за договором оренди; до закінчення строку дії договору він повідомив орендодавця в установлені строки про свій намір скористатися переважним правом на укладення договору на новий строк; до листа-повідомлення орендар додав проект додаткової угоди, продовжує користуватись виділеною земельною ділянкою; орендодавець письмово не повідомив орендаря про відмову в поновленні договору оренди.

Вказана правова позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 10 квітня 2018 року у справі № 594/376/17-ц.

Отже, за наявності вираженого волевиявлення орендодавця на відмову від продовження оренди та заявленої вимоги власника про повернення земельної ділянки, направлення орендарем пропозиції про продовження відносин оренди не може бути підставою для поновлення орендних відносин між сторонами.

Судом установлено, що ОСОБА_1 , до закінчення строку дії договору оренди повідомила ПАТ ТОПАгро про небажання продовжувати орендні правовідносини з останнім.

Отже, вказане свідчить про те, що сторони не досягли домовленості щодо істотних умов, і за таких обставин переважне право орендаря, а саме ПАТ ТОПАгро , припинилось.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд обґрунтовано виходив із того, що реалізація переважного права на поновлення договору оренди землі можлива лише за умови дотримання встановленої статтею 33 Закону України Про оренду землі процедури та за наявності волевиявлення сторін, тоді як в цій справі відсутнє відповідне волевиявлення орендодавця.

Вказані висновки суду відповідають правовій позиції, висловленій Верховним Судом у постановах від 23 вересня 2020 року у справі № 709/1900/17, від 22 травня 2019 року у справі № 709/1899/17, від 20 травня 2020 року у справі № 709/1903/17, і підстав для відступу від вказаного правового висновку немає.

Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Відповідно до ч. 1 ст. 321 ЦК України ніхто не може бути протиправно обмежений у здійсненні права власності.

Згідно із частиною першою статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків.

Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).

Частиною першою статті 638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Чинне законодавство не передбачає автоматичного продовження або поновлення договору оренди землі, оскільки існує законодавчо визначений порядок поновлення договору оренди землі та зобов`язання учасників такого договору щодо здійснення певних дій задля продовження або припинення дії договору.

Отже, аналіз зазначених правових норм дає підстави для висновку, що переважне право орендаря, яке підлягає захисту відповідно до статті 3 ЦПК України, буде порушене в разі укладення договору оренди з новим орендарем при дотриманні процедури повідомлення попереднього орендаря про намір реалізувати переважне право, і відсутності протягом місяця повідомлення орендодавця про наявність заперечень та свого рішення.

Зазначений висновок містить постанова Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2018 року у справі № 594/376/17-ц.

Суд першої інстанції дійшов правильного висновку про безпідставність позовних вимог, оскільки з врахуванням строку дії договору оренди до 17.12.2018, орендодавець ОСОБА_1 висловила свої заперечення щодо його продовження, як до закінчення дії договору - 08.12.2019, так і протягом місяця після спливу визначеного сторонами строку - 30.12.2018 надіслала на адресу орендаря ПАТ ТОПАгро листи-повідомлення про заперечення проти поновлення договору оренди землі, цінним листом з описом вкладення та рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, які з незалежних від обставин повернуті з відміткою за відмовою адресата від одержання; за закінченням терміну зберігання (а.с. 47-57).

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року). Оскаржене судове рішення відповідає критерію обґрунтованості судового рішення.

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.

Враховуючи викладене, суд першої інстанції з дотриманням норм процесуального права повно і всебічно дослідив обставини, на які посилався позивач в обґрунтування своїх доводів, надані докази, дав їм належну правову оцінку, правильно визначив характер спірних правовідносин і застосував норми закону, що їх регулює, правомірно дійшов висновку про відмову у задоволенні вимог щодо визнання поновленим договору оренди земельної ділянки від 15.01.2008, укладеного між ОСОБА_1 та ПАТ ТОПАгро .

Доводи апеляційної скарги не можуть бути підставою для скасування законного і обґрунтованого судового рішення, оскільки по своїй суті зводяться до незгоди з висновком суду першої інстанції щодо установлення обставин справи, є аналогічними доводам позову, містять посилання на факти, що були предметом дослідження й оцінки судом, який обґрунтовано їх спростував.

Доводи позивача щодо наявності передбачених ст. 33 Закону України "Про оренду землі" підстав для поновлення договору оренди не грунутуються на доказах і є безпідставними з урахуванням вище наведених норм матеріального права, що були правильно застосовані судом першої інстанції.

Апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржене судове рішення - без змін із підстав, передбачених статтею ст. 375 ЦПК України.

Оскільки оскаржене судове рішення залишене без змін, а скарга без задоволення, то згідно ст. 141 ЦПК України судовий збір за подання апеляційної скарги покладається на особу, яка подала апеляційну скаргу, і поверненню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 367, 368, 371, 374, 375, 381-384, 389, 390 ЦПК України, Кропивницький апеляційний суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу адвоката Назаренка Юрія Володимировича, який представляє інтереси Приватного сільськогосподарського підприємства ТОПАгро , залишити без задоволення.

Рішення Новгородківського районного суду Кіровоградської області від 09 жовтня 2019 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст складено 29.01.2021.

Головуючий С. М. Єгорова

Судді А. М. Головань

О. І. Чельник