Постанова

від 21.10.2019 по справі 645/6843/15-ц

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Постанова

Іменем України

Справа № 645/6843/15-ц

Провадження № 22-ц/818/4598/19

15 жовтня 2019 року

м. Харків

Харківський апеляційний суд в складі колегії:

головуючого - Сащенко І.С.

суддів - Коваленко І.П., Овсяннікової А.І.

за участю секретаря Іманвердізаде А.А.

учасники справи:

стягувач - ОСОБА_1 ,

боржник - Приватне акціонерне товариство Вищий навчальний заклад Міжрегіональна академія управління персоналом ,

особа, дії якої оскаржуються - державний виконавець Голосіївського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві Міністерства юстиції України Гапонова Ірина Євгенівна,

розглянув у відкритому судовому засіданні в місті Харкові апеляційні скарги ОСОБА_1 та Приватного акціонерного товариства Вищий навчальний заклад Міжрегіональна академія управління персоналом

на ухвалу Фрунзенського районного суду м. Харкова від 11 липня 2019 року (суддя - Мартинова О.М.) по справі за скаргою ОСОБА_1 на дії державного виконавця Голосіївського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві Міністерства юстиції України Гапонової Ірини Євгенівни по ревізії рішення Фрунзенського районного суду м. Харкова від 18.12.2017 року по справі №645/6843/15-ц, бездіяльність державного виконавця, начальника Голосіївського районного відділу державної виконавчої міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві Міністерства юстиції України, -

встановив:

ОСОБА_1 звернулася до суду зі скаргою на дії, бездіяльність державного виконавця, начальника ВДВС, в якій просила:

-визнати дії державного виконавця Голосіївського районного відділу державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві Міністерства юстиції України Гапонової І.Є. по ревізії рішення Фрунзенського районного суду м. Харкова від 18 грудня 2017 року по справі № 645/6843/15-ц, зазначеного у виконавчому документі Фрунзенського районного суду м. Харкова від 21 лютого 2019 року та винесення процесуальних документів, постанов виконавчого провадження №58560311, неправомірними, незаконними;

-визнати факт бездіяльності державного виконавця, начальника Голосіївського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві Міністерства юстиції України щодо відсутностійого контролю за діями і рішеннями державного виконавця Гапонової І.Є. при здійсненні виконавчого провадження № 58560311 за виконавчим листом від 21 лютого 2019 року при виконанні у примусовому порядку рішення Фрунзенського районного суду міста Харкова від 18 грудня 2017 року по справі 645/6843/15-ц щодо стягнення визначеної цим рішенням суми без будь-яких відрахувань з неї за рахунок ОСОБА_1 , а саме - щодо стягнення частини визначеної судовим рішенням суми у розмірі 93121,01 гривень та щодо відсутності належного реагування з його боку на факти спотворення державним виконавцем Гапоновою І.Є. у винесених нею процесуальних документах зазначеної у виконавчому документі від 21 лютого 2019 року резолютивної частини судового рішення по справі 645/6843/15-ц із подальшим здійсненням на їх підставі виконавчих дій не у визначений Законом України Про виконавче провадження спосіб, порядок і невиконанням судового рішення, бездіяльність державного виконавця, начальника Голосіївського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві Міністерства юстиції України - неправомірною, незаконною;

-визнати постанови, винесені державним виконавцем Гапоновою І.Є., такими, що не відповідають зазначеній у виконавчому документі від 21 лютого 2019 року, виданому Фрунзенським районним судом міста Харкова по справі 645/6843/15-ц, резолютивній частині судового рішення від 18 грудня 2017 року по цій справі;

- зобов`язати державного виконавця, який здійснюватиме виконавче провадження № 58560311 у встановленому законом порядку, усунути допущені порушення і поновити порушене право заявника: привести постанови виконавчого провадження № 58560311 про його відкриття та інші у відповідність виконавчому документу від 21 лютого 2019 року, виданому Фрунзенським районним судом міста Харкова на виконання рішення цього суду від 18 грудня 2017 року по справі 645/6843/15-ц щодо стягнення визначеної ним суми, внести до постанов виконавчого провадження № 58560311 зазначене у виконавчому документі суду від 21 лютого 2019 року, виданому на виконання рішення від 18 грудня 2017 року по справі 645/6843/15-ц, у повному обсязі;

- визнати постанову про закінчення виконавчого провадження № 58560311 від 21 березня 2019 року неправомірною, незаконною і зобов`язати начальника Голосіївського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві Міністерства юстиції України усунути порушення і поновити порушене право заявника - скасувати її;

- визнати постанову виконавчого провадження № 58560311 про зняття арешту з коштів від 21 березня 2019 року неправомірною, незаконною і зобов`язати начальника Голосіївського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві Міністерства юстиції України усунути порушення і поновити порушене право заявника - скасувати її;

- зобов`язати державного виконавця Голосіївського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві Міністерства юстиції України, який здійснюватиме виконавче провадження № 58560311, поновити порушене право заявника: відновити виконавче провадження № 58560311 по виконанню рішення Фрунзенського районного суду міста Харкова від 18 грудня 2017 року по справі № 645/6843/15-ц за виконавчим листом від 21 лютого 2019 року про стягнення з ПрАТ ВНЗ МАУП на користь ОСОБА_1 визначеної цим рішенням суми - стягнути недостягнуту за цим рішенням суму розміром 93121,01 гривень у примусовому порядку;

- зобов`язати начальника Голосіївського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві Міністерства юстиції України не пізніше ніж у місячний строк з дня одержання ухвали за цією скаргою та повідомити Фрунзенський районний суд міста Харкова про її виконання;

- зобов`язати державного виконавця, начальника Голосіївського РВ ДВС міста Києва ГТУЮ у місті Києві, після відновлення виконавчого провадження № 58560311 забезпечити направлення до Фрунзенського районного суду та заявнику: постанов виконавчого провадження № 58560311, приведених у відповідність виконавчому документу суду від 21 лютого 2019 року, постанови про скасування постанови про закінчення виконавчого провадження № 58560311, постанови про скасування постанови про зняття арешту з коштів, винесеної у виконавчому провадженні № 58560311, постанови про відновлення виконавчого провадження № 58560311, для створення Фрунзенському районному суду міста Харкова у тому числі підстав для пред`явлення повернутого йому виконавчого листа по справі № 645/6843/15-ц від 21 лютого 2019 року до виконання Голосіївському РВ ДВС міста Києва ГТУЮ у місті Києві.

В обґрунтування скарги зазначала, що 23 лютого 2019 року нею на ім`я начальника Голосіївського РВ ДВС м. Київ ГТУЮ у м. Києві Міністерства юстиції України направлено заяву 1 про примусове виконання рішення Фрунзенського районного суду м. Харкова від 18 грудня 2017 року по справі № 645/6843/15-ц та відкриття виконавчого провадження за виконавчим листом від 21 лютого 2019 року. Вважає, що зміст резолютивної частини рішення по справі № 645/6843/15-ц державним виконавцем Гапоновою І.Є. спотворено, а саме: витлумачено на власний розсуд і у постанові про відкриття виконавчого провадження № 58560311 та інших постановах цього виконавчого провадження викладено в інший ніж судова редакція цієї частини із ревізією у такій спосіб цього рішення суду. В заяві 1 від 23 лютого 2019 року стягувач повідомила державного виконавця про те, що рішення від 18 грудня 2017 року, яке набрало законної сили, у добровільному порядку боржником ПрАТ ВНЗ МАУП у повному обсязі не виконане (виконане частково сплатою суми 384422,63 грн.), а також, що з останнього залишилось стягнути 93121,01 грн. Крім того, в заяві 1 від 23 лютого 2019 року було наголошено на тому, що зазначена у судовому рішенні сума у розмірі 477543,64 грн., відповідно до змісту зазначеного рішення, має бути стягнута без будь-яких відрахувань з неї за рахунок ОСОБА_1 , у зв`язку з невиконанням рішення Фрунзенського районного суду м. Харкова від 23 квітня 2010 року по справі № 2-79/10 про поновлення на роботі.

Вважає, що державний виконавець Гапонова І.Є. та начальник Голосіївського РВ ДВС м. Київа ГТУЮ у м. Києві Міністерства юстиції України розуміли, що мало бути стягнуто на користь стягувача саме визначена судовим рішенням сума, а не будь-яка інша. Зазначає, що 7 березня 2019 року державним виконавцем Гапоновою І.Є., на підставі виконавчого листа від 21 лютого 2019 року ВП № 58560311, було розпочато виконання рішення по справі № 645/6843/15-ц у вказаній частині у примусовому порядку та винесено постанови про відкриття ВП № 58560311 від 7 березня 2019 року, про арешт коштів від 7 березня 2019 року, про арешт майна від 12 березня 2019 року, проте із спотворенням у постановах резолютивної частини рішення по справі, виклавши в іншій ніж у судовому рішенні, виконавчому документі редакції.

Вказує на те, що державним виконавцем, не стягнувши з боржника ніяких коштів, закінчено виконавче провадження № 58560311 про що винесено постанову від 21 березня 2019 року, а також постановою від 21 березня 2019 року знято арешт з коштів. Результатом вказаних вище неправомірних, незаконних дій державного виконавця Гапонової І.Є. та неправомірної, незаконної бездіяльності начальника Голосіївського РВ ДВС м. Київ ГТУЮ в м. Києві стало нездійснення на завершальній стадії судового провадження по справі № 645/6843/15-ц невиконання рішення по справі у вказаній виконавчим документом частині, а саме: не стягнуто на користь ОСОБА_1 грошових коштів у розмірі 93121,01 грн.

В судовому засіданні стягувач ОСОБА_1 підтримала викладені в скарзі вимоги та просила їх задовольнити.

Державний виконавець Гапонова І.Є. та начальник Голосіївського районного відділу ДВС м. Київ ГТУЮ у м. Києві Міністерства юстиції України в судове засідання не з`явилися.

Ухвалою Фрунзенського районного суду м.Харкова від 11 липня 2019 року скаргу ОСОБА_1 задоволено частково.

Визнано дії державного виконавця Голосіївського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві Міністерства юстиції України Гапонової І.Є., щодо винесення постанов виконавчого провадження № 58560311 про закриття виконавчого провадження та про зняття арешту з коштів від 21.03.2019 року неправомірними. Визнано постанову про закінчення виконавчого провадження № 58560311 від 21 березня 2019 року, винесену державним виконавцем Голосіївського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві Міністерства юстиції України Гапоновою І.Є. неправомірною та зобов`язано начальника Голосіївського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві Міністерства юстиції України скасувати її.

Визнано постанову у виконавчому провадженні № 58560311 про зняття арешту з коштів від 21 березня 2019 року, винесену державним виконавцем Голосіївського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві Міністерства юстиції України Гапоновою І.Є. неправомірною та зобов`язано начальника Голосіївського районного відділу державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві Міністерства юстиції України - скасувати її.

Зобов`язано державного виконавця Голосіївського районного відділу державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві Міністерства юстиції України, який здійснюватиме виконавче провадження № 58560311, відновити виконавче провадження № 58560311 по виконанню рішення Фрунзенського районного суду міста Харкова від 18 грудня 2017 року по справі № 645/6843/15-ц за виконавчим листом від 21 лютого 2019 року. В іншій частині вимог відмовлено.

Не погодившись з вказаним рішенням суду ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу скасувати та постановити нову, якою задовольнити її скаргу в повному обсязі.

Скарга мотивована неповним з`ясуванням судом обставин, що мають значення для справи; невідповідністю висновків суду обставинам справи; порушенням норм матеріального та процесуального права. Вважає, що постанови у виконавчому провадженні не відповідають змісту виконавчого документа. Також судом першої інстанції не було прийнято до уваги те, що вона зверталась до начальника Голосіївського РВ ДВС м. Київ ГТУЮ у м. Києві з метою впливу на державного виконавця та усунення порушень, однак її звернення було проігнороване.

Також з апеляційною скаргою звернулося Приватне акціонерне товариство Вищий навчальний заклад Міжрегіональна академія управління персоналом , в якій просить ухвалу скасувати та постановити нову, якою відмовити у задоволенні скарги ОСОБА_1 у повному обсязі.

Скарга мотивована неповним з`ясуванням судом обставин, що мають значення для справи; порушенням норм матеріального та процесуального права. Зазначає, що на виконання рішення суду Харківським інститутом ПрАТ ВНЗ МАУП виплачено ОСОБА_1 середню заробітну плату та відповідних податків та зборів за місцезнаходженням свого відокремленого підрозділу, в якому працює заявник.

У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_1 просить аргументи, викладені в апеляційній скарзі ПрАТ ВНЗ МАУП відхилити та прийняти доводи, викладені нею в апеляційній скарзі.

Вислухавши доповідь судді, пояснення осіб, що з`явилися, вивчивши апеляційну скаргу та матеріали справи, судова колегія вважає, що апеляційні скарги задоволенню не підлягають.

У відповідності до положень ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Задовольняючи скаргу ОСОБА_1 частково, суд першої інстанції виходив із того, що право заявника щодо виконання рішення Фрунзенського районного суду міста Харкова від 18 грудня 2017 року є порушеним та підлягає захисту шляхом визнання дій державного виконавця Голосіївського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві Міністерства юстиції України Гапонової І.Є., щодо винесення постанов виконавчого провадження № 58560311 про закриття виконавчого провадження та про зняття арешту з коштів від 21.03.2019 року неправомірними та зобов`язання начальника Голосіївського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві Міністерства юстиції України їх скасувати. Також зобов`язано державного виконавця відновити виконавче провадження по виконанню вищевказаного судового рішення.

При цьому доводи заявника щодо бездіяльності начальника Голосіївського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ вважав недоведеними, а інші вимоги скарги - передчасними.

Колегія суддів з такими висновками суду першої інстанції погоджується, оскільки вони відповідають обставинам справи і вимогам закону.

Встановлено, що рішенням Фрунзенського районного суду від 18 грудня 2017 року, в незміненій під час апеляційного перегляду частині, стягнуто з ПрАТ ВНЗ МАУП на користь ОСОБА_1 середню заробітну плату за час її вимушеного прогулу з 24 квітня 2010 року по день ухвалення рішення суду відповідно до розрахунку на 15 грудня 2017 року у розмірі 477 543 грн. 64 коп. без будь-яких відрахувань з неї за рахунок ОСОБА_1 , у зв`язку з невиконанням рішення Фрунзенського районного суду м. Харкова від 23 квітня 2010 року по справі 2-79/10 про поновлення на роботі; при цьому місячні суми заробітних плат ОСОБА_1 за 93-місячний період її вимушеного прогулу з 24 квітня 2010 року по 15 грудня 2017 року, які при їх перерахуванні/сплаті ПрАТ ВНЗ МАУП ОСОБА_1 мають бути помісячно відображені у первинних бухгалтерських та інших документах структурного підрозділу, роботодавця, страхувальника і податкового агента ОСОБА_1 - Харківського інституту ПрАТ ВНЗ МАУП , дорівнюють: за період з 24 квітня 2010 року по З0 квітня 2010 року у розмірі 1 244,90 грн.; за період з 01 травня 2010 року по 31 травня 2010 року у розмірі 4 232,66 грн.; за період з 01 червня 2010 року по 30 червня 2010 року у розмірі 5 228,58 грн.; за період з 01 липня 2010 року по 31 липня 2010 року у розмірі 5 477,56 грн.; за період з 01 серпня 2010 року по 31 серпня 2010 року у розмірі 5 228,58 грн.; за період з 01 вересня 2010 року по 30 вересня 2010 року у розмірі 5 477,56 грн.; за період з 01 жовтня 2010 року по 31 жовтня 2010 року у розмірі 5 228,58 грн.; за період з 01 листопада 2010 року по 30 листопада 2010 року у розмірі 5 477,56 грн.; за період з 01 грудня 2010 року по 31 грудня 2010 року у розмірі 5 726,54 грн.; за кожний із 83-х місяців періоду з 01 січня 2011 року по 30 листопада 2017 року у розмірі 5 198,58 грн.; за період з 01 грудня 2017 року по 15 грудня 2017 року у розмірі 2 738,78 грн.; визначену суму стягнуто одномоментно або частинами, перераховуючи при неодномоментному її перерахуванні стягнуті з ПрАТ ВНЗ МАУП частини визначеної рішенням суду суми на банківський рахунок ОСОБА_1 не рідше одного разу на місяць; стягнуто з ПрАТ ВНЗ МАУП на користь ОСОБА_1 суму моральної шкоди у розмірі 100 000 грн; стягнуто з ПрАТ ВНЗ МАУП на користь держави судовий збір у розмірі 6090,00 грн. щодо вимог майнового характеру та 487,20 грн. щодо вимог немайнового характеру.

Постановою Апеляційного суду Харківської області від 18 червня 2018 року рішення Фрунзенського районного суду м. Харкова від 18 грудня 2017 року в частині стягнення на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу, стягнення моральної шкоди, а також в частині відмови у задоволенні іншої частини позовних вимог та в частині стягнення на користь держави судового збору залишено без змін.

Постановою Верховного Суду від 24 вересня 2018 року рішення Фрунзенського районного суду м. Харкова від 18 грудня 2017 року в незміненій під час апеляційного перегляду частині та постанову Апеляційного суду Харківської області від 18 червня 2018 року залишено без змін.

Ухвалою Апеляційного суду Харківської області від 10 грудня 2018 року у роз`ясненні постанови Апеляційного суду Харківської області від 18 червня 2018 року за заявою приватного акціонерного товариства Вищий навчальний заклад Міжрегіональна Академія управління персоналом по справі за позовом ОСОБА_1 до приватного акціонерного товариства Вищий навчальний заклад Міжрегіональна Академія управління персоналом - відмовлено. Як вбачається зі змісту зазначеної вище ухвали, колегією суддів Апеляційного суду Харківської області зазначено, що постановою Апеляційного суду Харківської області від 18 червня 2018 року залишено без змін рішення Фрунзенського районного суду м. Харкова від 18 грудня 2018 року в частині стягнення з відповідача середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу ОСОБА_1 з 24 квітня 2010 року по день ухвалення рішення суду відповідно до розрахунку на 15 грудня 2017 року у розмірі 477 543 грн. 64 коп. без будь-яких відрахувань з неї за рахунок ОСОБА_1 Тобто рішення про стягнення з відповідача середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу ОСОБА_1 Апеляційним судом Харківської області не ухвалювалось. Отже, підстави для задоволення заяви про роз`яснення постанови Апеляційного суду Харківської області від 18 червня 2018 року відсутні. Разом з тим, колегією суддів Апеляційного суду Харківської області роз`яснено ПрАТ ВНЗ МАУП можливість звернутися до Фрунзенського районного суду м. Харкова із заявою про роз`яснення рішення від 18 грудня 2017 року.

На підставі рішення Фрунзенського районного суду м. Харкова від 18 грудня 2017 року видано виконавчий лист № 645/6843/15-ц, який направлено стягувачем ОСОБА_1., разом з заявою про примусове виконання судового рішення та відкриття виконавчого провадження, до Голосіївського районного відділу ДВС м. Київ ГТУЮ у м. Києві Міністерства юстиції України та отримано останнім 28 лютого 2019 року.

Постановою від 7 березня 2019 року державного виконавця Голосіївського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві Гапонової І.Є. відкрито виконавче провадження № 58560311 з виконання виконавчого листа № 645/6843/15-ц, виданого Фрунзенським районним судом м. Харкова 21.02.2019 року про стягнення з Приватного акціонерного товариства Вищий навчальний заклад Міжрегіональна академія управління персоналом на користь ОСОБА_1 заробітної плати на час її вимушеного прогулу з 24.04.2010 року по день ухвалення рішення суду відповідно до розрахунку на 15.12.2017 року у розмірі 477 543,64 грн.

Відповідно до вимог чинного законодавства на адресу боржника та стягувача 07.03.2019 року державним виконавцем направлено відповідну постанову.

Постановою державного виконавця Голосїївського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві Гапонової І.Є. від 7 березня 2019 року, при примусовому виконанні виконавчого листа № 645/6843/15-ц, виданого Фрунзенським районним судом м. Харкова 21.02.2019 року про стягнення з Приватного акціонерного товариства Вищий навчальний заклад Міжрегіональна академія управління персоналом на користь ОСОБА_1 заробітної плати на час її вимушеного прогулу з 24.04.2010 року по день ухвалення рішення суду відповідно до розрахунку на 15.12.2017 року у розмірі 477 543,64 грн., накладено арешт на грошові кошти, що містяться на рахунку боржника, про що також направлено відповідне повідомлення на адресу боржника та стягувача.

12 березня 2019 року постановою державного виконавця Голосіївського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві Гапонової І.Є., при примусовому виконанні виконавчого листа № 645/6843/15-ц, виданого Фрунзенським районним судом м. Харкова 21.02.2019 року про стягнення з Приватного акціонерного товариства Вищий навчальний заклад Міжрегіональна академія управління персоналом на користь ОСОБА_1 заробітної плати на час її вимушеного прогулу з 24.04.2010 року по день ухвалення рішення суду відповідно до розрахунку на 15.12.2017 року у розмірі 477 543,64 грн., накладено арешт на все майно, що належить боржнику.

Постановою державного виконавця Голосіївського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві Гапонової І.Є. від 21 березня 2019 року, при примусовому виконанні виконавчого листа № 645/6843/15-ц, виданого Фрунзенським районним судом м. Харкова 21.02.2019 року про стягнення з Приватного акціонерного товариства Вищий навчальний заклад Міжрегіональна академія управління персоналом на користь ОСОБА_1 заробітну плату на час її вимушеного прогулу з 24.04.2010 рок по день ухвалення рішення суду відповідно до розрахунку на 15.12.2017 року у розмірі 477 543,64 грн., у зв`язку з сплатою боргу боржником у повному обсязі знято арешт з рахунків, що належать боржнику.

Постановою від 21 березня 2019 року державного виконавця Голосіївського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві Гапонової І.Є., при примусовому виконанні виконавчого листа № 645/6843/15-ц, виданого Фрунзенським районним судом м. Харкова 21.02.2019 року про стягнення з Приватного акціонерного товариства Вищий навчальний заклад Міжрегіональна академія управління персоналом на користь ОСОБА_1 заробітну плату на час її вимушеного прогулу з 24.04.2010 року по день ухвалення рішення суду відповідно до розрахунку на 15.12.2017 року у розмірі 477 543,64 грн., у зв`язку зі сплатою боргу боржником, на момент надходження виконавчих документів на виконання, виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа № 645/6843/15-ц, виданого Фрунзенським районним судом м. Харкова 21.02.2019 року закінчено.

Зі змісту платіжних доручень убачається, що 20 листопада 2018 року боржником сплачено стягувану заборгованість за рішенням Фрунзенського районного суду м. Харкова від 18 грудня 2017 року у розмірі 384 422, 63 грн. (платіжне доручення № 277 від 20.11.2018 року), 21 січня 2019 року боржником сплачено ЄСВ 22% за січень 2019 року, нарахований на заробітну плату з 24.04.2010 року по 15.12.2017 року ОСОБА_1 згідно рішення суду, у розмірі 105 059,60 грн. (платіжне доручення № 18 від 21.01.2019 року), 19 лютого 2019 року боржником сплачено ПДФО із заробітної плати ОСОБА_1 згідно рішення суду за 2010-2017 р.р., утриманих на перерахованих до бюджету повністю, у розмірі 85 957,86 грн. (платіжне доручення № 44 від 19.02.2019 р.), 19 лютого 2019 року боржником сплачено військовий збір 1,5% із заробітної плати ОСОБА_1 за рішенням суду за 2010-2017 р.р., перераховано повністю, у розмірі 7 163,25 грн., платіжне доручення № 47 від 19.02.2019 р.).

Таким чином, рішенням Фрунзенського районного суду м. Харкова від 18 грудня 2017 року стягнуто з боржника на користь стягувана середню заробітну плату за час вимушеного прогулу у розмірі 477 543 грн. 64 коп. без будь-яких відрахувань за рахунок ОСОБА_1 , а сплачено боржником на користь стягувача заборгованість у розмірі 384 422, 63 грн., що свідчить про невиконання рішення суду у повному обсязі.

Відповідно до положень п. 9 ч. 2 ст. 129 Конституції України та ст. 18 ЦПК України однією з основних засад судочинства є обов`язковість рішень суду.

Статтею 18 ЦПК України передбачено, що судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Відповідно до ст. 1 Закону України Про виконавче провадження , виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього закону, а також рішеннями, які відповідно до цього закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно ч. 1 ст. 5 Закону, примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів .

Статтею 447 ЦПК України визначено, що сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Згідно з частиною 1 статті 4 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором

За змістом частини 1 статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість, роз`яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов`язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій; сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом (частина 3, пункти 3, 4 частини 5 статті 12 ЦПК України).

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (частина 6 статті 81 ЦПК України).

Згідно ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Оскарження рішень, дій або бездіяльності виконавців та посадових осіб органів державної виконавчої служби, передбачений ст.74 Закону України Про виконавче провадження , відповідно до якої рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

Рішення, дії або бездіяльність державного виконавця також можуть бути оскаржені стягувачем та іншими учасниками виконавчого провадження (крім боржника) до начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець. Рішення, дії та бездіяльність начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, можуть бути оскаржені до керівника органу державної виконавчої служби вищого рівня.

Начальник відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, при здійсненні контролю за рішеннями, діями державного виконавця під час виконання рішень має право у разі, якщо вони суперечать вимогам закону, своєю постановою скасувати постанову або інший процесуальний документ (або їх частину), винесені у виконавчому провадженні державним виконавцем, зобов`язати державного виконавця провести виконавчі дії в порядку, встановленому цим Законом.

Положеннями п.п.1,5 ст. 26 Закону України Про виконавче провадження передбачено, що виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону за заявою стягувача про примусове виконання рішення. Виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.

Відповідно до п.7 Розділу І Інструкції з організації примусового виконання рішень постанова як окремий документ містить такі обов`язкові реквізити:

номер виконавчого провадження;

вступну частину із зазначенням:

назви постанови, дати видачі постанови та місця її винесення;

найменування органу державної виконавчої служби, прізвища, імені та по батькові державного виконавця, який виніс постанову або прізвища, імені та по батькові приватного виконавця, який виніс постанову, найменування виконавчого округу, в якому він здійснює діяльність;

назви виконавчого документа, коли та ким виданий, резолютивної частини документа (далі - реквізити виконавчого документа);

за зведеним виконавчим провадженням - прізвища, імені та по батькові боржника - фізичної особи, повного найменування боржника - юридичної особи та дати об`єднання виконавчих проваджень у зведене;

мотивувальну частину із зазначенням мотивів, з яких виконавець прийняв відповідне рішення (дійшов певних висновків), і посилання на норму закону, на підставі якого винесено постанову;

резолютивну частину із зазначенням:

прийнятого виконавцем рішення;

строку і порядку оскарження постанови.

До постанов можуть вноситись також інші відомості, визначені Законом, цією Інструкцією та іншими нормативно-правовими актами.

Разом з цим при винесенні постанови про відкриття виконавчого провадження та інших постанов у вказаному виконавчому провадженні по виконанню рішення Фрунзенського районного суду міста Харкова від 18 грудня 2017 року встановлено невідповідність їх вступної частини змісту виконавчого листа, що на думку завника вплинуло на порядок його виконання.

Із матеріалів справи вбачається, що, крім іншого, вказані обставини були підставою звернення ОСОБА_1 до начальника Голосіївського районного відділу державної виконавчої міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві Міністерства юстиції України із скаргою на дії державного виконавця.

Згідно положень Закону України Про виконавче провадження начальник відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, або виконавець з власної ініціативи чи за заявою сторони виконавчого провадження може виправити допущені у процесуальних документах, винесених у виконавчому провадженні, граматичні чи арифметичні помилки, про що виноситься відповідна постанова.

Із відповідною заявою ОСОБА_1 не зверталась.

Про вказані недоліки зазначила у скарзі, поданій вже після закриття виконавчого провадження.

За таких обставин, допущені в постановах у виконавчому провадженні помилки не можуть бути підставою для визнання дій державного виконавця, а також начальника ВДВС неправомірними.

Визнання факту невідповідності постанов діючому законодавству та зобов`язання усунути зазначені вище недоліки не є належним способом захисту, оскільки питання про усунення недоліків у вказаних постановах, зокрема зазначення способу і порядку виконання судового рішення відповідно до виконавчого листа може бути вирішено у інший спосіб, передбачений законом.

Відповідно до ч. 3 ст. 451 Цивільного процесуального кодексу України, якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і права чи свободи заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення вимог ОСОБА_1 в цій частині.

У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника) ( ч.2 ст.451 ЦПК України).

Як зазначалось вище, боржником на користь стягувача було сплачено заборгованість у розмірі 384 422, 63 грн., замість 477 543 грн. 64 коп., як це було передбачено рішенням Фрунзенського районного суду м. Харкова від 18 грудня 2017 року.

Доводи ПрАТ ВНЗ МАУП про те, що рішення суду будо виконано у повному обсязі, а недоплачений на думку ОСОБА_1 розмір заборгованості становлять суми відрахувань, здійснених боржником у відповідності до Податкового кодексу України, колегією суддів не приймаються, оскільки вищевказаним рішенням було постановлено стягнути на користь ОСОБА_1 середню заробітну плату за час її вимушеного прогулу саме у сумі 477 543 грн. 64 коп. без будь-яких відрахувань з неї за рахунок стягувача.

Невиконання рішення суду в цій частині порушить конституційне право ОСОБА_1 щодо обов`язковості судового рішення.

У відповідності до п. 9 ч. 1 статті 39 Закону України Про виконавче провадження виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом. Вказані обставини є підставою для зняття виконавцем арешту з майна (коштів) боржника згідно п.2 ч.4 ст.59 цього Закону.

Отже рішення суду в частині задоволених вимог ОСОБА_1 про визнання постанов про закінчення виконавчого провадження, а також зняття арешту з коштів боржника неправомірними та незаконними та їх скасування відповідає обставинам справи. Недостягнута сума за рішенням суду має бути стягнута у примусовому порядку, у зв`язку з чим виконавче провадження підлягає відновленню .

Що стосується вимог скарги про зобов`язання начальника Голосіївського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві Міністерства юстиції України не пізніше ніж у місячний строк з дня одержання ухвали за цією скаргою та повідомити Фрунзенський районний суд міста Харкова про її виконання та зобов`язання державного виконавця, начальника Голосіївського РВ ДВС міста Києва ГТУЮ у місті Києві, після відновлення виконавчого провадження № 58560311 забезпечити направлення до Фрунзенського районного суду та заявнику постанов, колегія суддів погоджується з висновком суду про їх передчасність, оскільки право ОСОБА_1 у цій частині не є порушеним.

Ухвала суду постановлена з додержанням норм матеріального і процесуального права, підстав для її скасування при апеляційному розгляді справи не встановлено.

Крім того, Європейський суд з прав людини вказав, що п. 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Відповідно до положень ст. 375 ЦПК України, а також враховуючи додержання судом норм матеріального та процесуального права під час ухвалення оскаржуваного рішення, дане рішення підлягає залишенню без змін.

Керуючись ст.ст.367, 374, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, колегія суддів,

постановив:

Апеляційні скарги ОСОБА_1 таПриватного акціонерного товариства Вищий навчальний заклад Міжрегіональна академія управління персоналом - залишити без задоволення.

Ухвалу Фрунзенського районного суду м. Харкова від 11 липня 2019 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанов складено 21 жовтня 2019 року.

Головуючий І.С. Сащенко

Судді А.І. Овсяннікова

І.П. Коваленко