Рішення

від 02.10.2019 по справі 440/970/19

БУСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Єдиний унікальний номер №440/970/19

Провадження № 2/440/1438/2019

02 жовтня 2019 року

Буський районний суд Львівської області

в складі:головуючого-судді Журибіда Б. М.

при секретарі Гута О.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Буську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну розміру аліментів,-

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернувся в суд з означеним позовом. Позовні вимоги мотивує тим, що згідно виконавчого листа №2-410/09 виданого Буським районним судом Львівської області, з нього стягуються аліменти в користь ОСОБА_3 на утримання дітей ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в розмірі 1/3 частки усіх видів заробітку (доходу) але не менше ніж 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, до досягнення дітьми повноліття, починаючи з 04.06.2009 р. Старший син ОСОБА_4 , вже досяг повноліття, тому відповідно до виконавчого листа аліменти на його утримання вже не повинні стягуватися. Однак, станом на 22.05.2019 року державний виконавець й надалі продовжує стягувати, аліменти в розмірі 1/3 частки від заробітку. Крім цього, 09 квітня 2019 року Буським районним судом прийнято рішення, за яким з нього стягують аліменти на час навчання сина ОСОБА_6 , в твердій грошовій сумі 1700 грн. щомісячно, до закінчення сином навчання, або до досягнення ним двадцяти трьох років. Таким чином, стягуються аліменти в подвійному розмірі, що ставить в скрутне матеріальне становище його та його сім`ю. Останній не працює, його батько, ОСОБА_7 часто хворіє, постійно походить лікування та обстеження, на що потрібні кошти. В подальшому, подав заяву про уточнення позовних вимог, просить долучити до матеріалів справи копію трудового договору, за умовами якого працює за кордоном, розмір його заробітної плати становить 6750,00 гривень. Просить суд зменшити розмір аліментів, що стягуються на утримання сина ОСОБА_5 , та стягувати такі в твердій грошовій сумі 1100 грн, щомісячно, до досягнення ним повноліття.

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, подав письмову заяву з проханням справу слухати у його відсутності.

Відповідач ОСОБА_2 , її представник ОСОБА_9 також подали письмову заяву з проханням справу слухати у їх відсутності, проти позовних вимог заперечують повністю, просять відмовити в задоволенні таких за безпідставністю.

Оскільки в матеріалах справи достатньо доказів для розгляду справи без участі сторін, суд у відповідності до ст. ст. 211, 247 ЦПК України вважає за можливе заслухати справу на підставі наявних доказів, без фіксування судового засідання звукозаписувальними технічними засобами.

Дослідивши матеріали справи у їх сукупності, суд приходить до переконання, що позовні вимоги до задоволення не підлягають, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України, до суду може звернутись кожна особа за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Судом встановлено, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі, в якому в них народились сини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Згідно рішення Буського районного суду від 19.06.2009 року, позивач сплачував на утримання синів ОСОБА_6 та ОСОБА_5 в розмірі 1/3 частки від усіх видів його заробітку, але не менше 30% прожиткового мінімуму, для дитини відповідного віку, починаючи з 04.06.2009 року, до повноліття дітей.

Оскільки старший син сторін ОСОБА_4 досяг повноліття, відповідач звернулася до суду з позовом про стягнення аліментів з позивача на час навчання сина.

Рішенням Буського районного суду від 09.04.2019 року такий позов задоволено, вирішено стягувати з позивача в користь відповідачки на утримання повнолітнього сина ОСОБА_6 , на час його навчання, аліменти в твердій грошовій сумі 1700 гривень щомісячно, починаючи з 13.11.2018 року, до закінчення навчання або досягнення сином двадцяти трьох років. Рішення не оскаржувалося та набрало законної сили.

Згідно положень ст.ст. 180, 181 Сімейного кодексу України, батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі і (або) натуральній формі.

Як вбачається з положень ч.1 ст. 199 СК України, якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов`язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу.

Відповідно до роз`яснень даних в п.п. 17, 20 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів" № 3 від 15 травня 2006 року, обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов`язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв`язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.

Відповідно до вимог ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.

Згідно ст. 192 Сімейного кодексу України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до частин першої, другої, статті 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Згідно зі статтею 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Враховуючи зміст ст.ст. 181, 192 СК України, розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. Отже, у зв`язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів матір дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. Значне погіршення матеріального становища батька може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів.

Згідно п.п.3 п.17 Постанови Пленуму Верховного Суду України №3 від 15.05.2006 р. Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів , вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд повинен ураховувати: стан здоров`я, матеріальне становище дитини і платника аліментів; наявність в останнього інших неповнолітніх дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, повнолітніх дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.

Виходячи з наведених положень закону, при вирішенні вимог щодо зміни розміру раніше стягнутих аліментів, суд враховує матеріальний та сімейний стан як платника аліментів, так і стягувача.

Як вказує позивач у позовній заяві, його матеріальний стан, з часу присудження аліментів, погіршився, оскільки не працює, немає постійного заробітку, має на утриманні батька ОСОБА_7 , який постійно хворіє та потребує догляду. Крім того, державний виконавець, станом на 22.05.2019 року продовжує стягувати аліменти в розмірі 1/3 частки всіх його доходів, хоча старший син вже досяг повноліття і позивач сплачує аліменти на час його навчання в сумі 1700 гривень. Таким чином, сплачує аліменти в подвійному розмірі, що ставить позивача та його сім`ю в скрутне матеріальне становище.

Суд не вважає належним і допустимим доказом погіршення матеріального становища позивача довідки Сторонибабської сільської ради Буського району про те що позивач не працює, також те що його батько хворіє, про що подав і виписки з медичної карти хворого. Однак, хвороба батька не звільняє позивача від обов`язку утримання та матеріального забезпечення сина.

Крім того, всупереч наведеного вище, позивач подав суду копію трудового договору від 02 квітня 2019 року, з якого вбачається що останній офіційно працевлаштований як працівник будівельних робіт СК-БУД Сандра Клімек у Варшаві Республіка Польша, отримує постійний дохід.

Матеріальний стан відповідачки, з часу винесення вище згаданих рішень суду щодо стягнення аліментів на дітей, не змінився.

Законом України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення захисту права дитини на належне утримання шляхом вдосконалення порядку стягнення аліментів від 17 травня 2017 року № 037-VIII частину другу статті 182 СК України викладено в такій редакції: Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Отже, вказаним законом збільшено мінімальний розмір аліментів, які підлягають стягненню з платника аліментів. Визначаючи розмір аліментів на дитину (дітей), суд не може визначити їх розмір на одну дитину менше ніж 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку (до внесення змін у статтю 182 СК України, яким визначався розмір - 30 %).

Таким чином, зміна закону, яким встановлюється мінімальний розмір аліментів, які підлягають стягненню з платника аліментів на одну дитину, не є підставою для зміни розміру аліментів відповідно до статті 192 СК України.

Крім того, суд не може перекласти на себе обов`язок державного виконавця щодо визначення розміру стягуваних аліментів, які стягуються в частці доходу платника, не визначає мінімальний розмір аліментів на одну дитину, оскільки такий встановлюється законом, а не судовим рішенням. При присудженні аліментів, суд враховує, що їх розмір на одну дитину не може бути меншим, ніж визначений законом, зокрема, частиною другою статті 182 СК України.

Згідно роз`яснень, викладених у пункті 17 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року за № 3 Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів зміна законодавства в частині визначення мінімального розміру аліментів на одну дитину не є підставою для перегляду постановлених раніше судових рішень про їх стягнення.

Частиною першою статті 3 Конвенції про права дитини визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

З огляду на наведене, суд приходить до висновку, що обставин, передбачених ст. 192 СК України, які є підставою для зміни розміру аліментів, позивачем не доведено, та судом не здобуто, тому позовні вимоги задоволенню не підлягають.

В силу вимог ст. 141 ЦПК України, з позивача слід стягнути в користь держави судовий збір в розмірі 768,40 грн.

Керуючись ст.ст. 4, 7, 12, 13, 141, 247, 258-259, 264, 265, 354 ЦПК України, ст. ст. 180, 182, 184, 185,192 СК України, суд -

ухвалив :

в позові ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну розміру аліментів, які стягуються згідно рішення Буського районного суду від 19.06.2009 року, відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , що зареєстрований в с. Сторонибаби Буського району Львівської області, 768,40 гривень судового збору в користь держави.

Рішення може бути оскаржене до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а для осіб, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, в цей же строк з дня його отримання, через Буський районний суд Львівської області.

Суддя: Б. М. Журибіда