Ухвала

від 17.10.2019 по справі 607/24447/19

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

17.10.2019 Справа №607/24447/19

17 жовтня 2019 року м.Тернопіль

Суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області Черніцька І.М., при вирішенні питання про прийняття позовної заяви ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Клініка Джіо Ваніле про визнання її звільненою, зобов`язання внести запис до трудової книжки, стягнення невиплачених сум відпускних, лікарняних, середнього заробітку за час затримки розрахунку, та відшкодування моральної шкоди,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулась в суд з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Клініка Джіо Ваніле про визнання її звільненою, зобов`язання внести запис до трудової книжки, стягнення невиплачених сум відпускних, лікарняних, середнього заробітку за час затримки розрахунку, та відшкодування моральної шкоди.

Встановлено, що позовна заява не відповідає вимогам ст. 177 ЦПК України, зокрема: не сплачено судовий збір.

Позивач вказала, що вона звільнена від сплави судового збору на підставі п.1 ст.5 ЗУ Про судовий збір .

Відповідно до вимог пункту 1 частини першої статті 5 Закону України Про судовий збір від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.

У відповідності до вимог ст. 1 Закону України Про оплату праці заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Згідно з вимогами ст. 2 Закону України Про оплату праці , до структури заробітної плати входять: 1) Основна заробітна плата. Це - винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов`язки). Вона встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців. 2) Додаткова заробітна плата. Це - винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов`язані з виконанням виробничих завдань і функцій. 3) Інші заохочувальні та компенсаційні виплати. До них належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, виплати в рамках грантів, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства, або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.

Згідно із вимогами ст. 1 Конвенції Про захист заробітної плати № 95, ухваленої генеральною конференцією Міжнародної організації праці та ратифікованої Україною 30 червня 1961 року, термін заробітна плата означає, незалежно від назви й методу обчислення, будь-яку винагороду або заробіток, які можуть бути обчислені в грошах і встановлені угодою або національним законодавством, що їх роботодавець повинен заплатити працівникові за працю, яку виконано чи має бути виконано, або за послуги, котрі надано чи має бути надано.

У Рішенні від 15 жовтня 2013 року № 8-рп/2013 у справі № 1-13/2013 Конституційний Суд України зазначив, що поняття заробітна плата і оплата праці , які використано у законах, що регулюють трудові правовідносини, є рівнозначними в аспекті наявності у сторін, які перебувають у трудових відносинах, прав і обов`язків щодо оплати праці, умов їх реалізації та наслідків, що мають настати у разі невиконання цих обов`язків, а також дійшов висновку, що під заробітною платою, що належить працівникові, необхідно розуміти усі виплати, на отримання яких працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій, установлених законодавством для осіб, які перебувають у трудових правовідносинах з роботодавцем, незалежно від того, чи було здійснене нарахування таких виплат.

Крім того, на підставі статті 2 Закону України Про оплату праці структуру заробітної плати можна визначити, беручи до уваги положення Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Державного комітету статистики України від 13 січня 2004 року № 5 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 27 січня 2004 року за № 114/8713 (далі - Інструкція № 114/8713), розробленої відповідно до Закону України від 17 вересня 1992 року N 2614-XII Про державну статистику та Закону України Про оплату праці з урахуванням міжнародних рекомендацій у системі статистики оплати праці й стандартів Системи національних рахунків (за змістом преамбули цієї Інструкції).

Відповідно до пункту 1.3 Інструкції № 114/8713 для оцінки розміру заробітної плати найманих працівників застосовується показник фонду оплати праці. До фонду оплати праці включаються нарахування найманим працівникам у грошовій та натуральній формі (оцінені в грошовому вираженні) за відпрацьований та невідпрацьований час, який підлягає оплаті, або за виконану роботу незалежно від джерела фінансування цих виплат. Фонд оплати праці складається з: фонду основної заробітної плати; фонду додаткової заробітної плати; інших заохочувальних та компенсаційних виплат.

При цьому, інші виплати, що не належать до фонду оплати праці, встановлені в розділі 3 Інструкції № 114/8713, згідно з пунктом 3.9 якого до них відносяться суми, нараховані працівникам за час затримки розрахунку при звільненні.

Відтак, позивачка є звільненою від сплати судового збору за позовні вимоги про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку та відпускних.

Пільг щодо сплати судового збору за позовні вимоги про визнання особи звільненої з посади, зобов`язання внести записи до трудової книжки, стягнення невиплачених сум лікарняних та відшкодування моральної шкоди Законом України Про судовий збір не передбачено та останні не є тотожними вимогами про поновлення на роботі та стягнення заробітної плати.

Таким чином, за позовні вимоги, які випливають із трудових відносин, крім подання позовів про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі, судовий збір справляється за ставками, визначеними підпунктом 7 пункту 1 частини другої статті 4 цього Закону.

Саме така правова позиція висловлена Верховним судом у справі за №127/6694/17 від 05 квітня 2018 року.

Відповідно до положень ст. 177 ЦПК України до позовної зави позивач повинен додати документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

В силу вимог ст. 4 Закону України Про судовий збір за подання позовів немайнового характеру фізичною собою, сплачується судовий збір за ставкою 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 768,40 грн.

Згідно з вимогами п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України Про судовий збір , при поданні до суду позовної заяви майнового характеру фізичною собою, сплачується судовий збір за ставкою 1% ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму працездатних осіб (768, 40 грн). та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (8810, 00грн.).

Відповідно до вимог ч.3 ст.6 ЗУ Про судовий збір за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

Таким чином, позивачу слід оплатити судовий збір у наступних розмірах: щодо вимог про визнання її звільненої з посади та зобов`язання внести записи до трудової книжки - 768,40 грн., стягнення невиплаченої суми лікарняних - 768,40 грн.; відшкодування моральної шкоди у розмірі 768,40 грн., на загальну суму 2305,20 грн.

Згідно з вимогами ч.1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог викладених у ст.ст. 175 і 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення позивачу ухвали.

Враховуючи вищенаведені вимоги закону, позовну заяву слід залишити без руху і надати позивачам строк до десяти днів з дня вручення ухвали для усунення вищезазначених недоліків, а саме: сплатити судовий збір у розмірі 2305,20 грн. та надати оригінал документа, що підтверджує сплату судового збору.

Судовий збір сплатити за наступними реквізитами рахунку та оригінал квитанції про оплату подати до суду у вищевказаний строк: Отримувач : УК у м. Тернополі/м. Тернопіль/ 22030101; Код отримувача: (ЄДРПОУ) 37977726; Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); Рахунок отримувача: UA748999980000031211206019002; Код класифікація доходів бюджету: 22030101.

На підставі наведеного і, керуючись ст.ст. 175, 177, 184 ЦПК України, суддя,-

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Клініка Джіо Ваніле про визнання її звільненою, зобов`язання внести запис до трудової книжки, стягнення невиплачених сум відпускних, лікарняних, середнього заробітку за час затримки розрахунку, та відшкодування моральної шкоди слід залишити без руху і надати позивачу строк до десяти днів з дня вручення ухвали суду, для усунення недоліків, а саме: сплатити судовий збір у розмірі 2305,20 грн. та надати оригінал документа, що підтверджує сплату судового збору.

У випадку виконання позивачем вищевказаних вимог ухвали у визначений термін, позовна заява буде вважатись поданою у день первісного подання її до суду. Інакше заява вважається неподаною та повертається позивачу.

СуддяІ. М. Черніцька