Ухвала

від 03.10.2019 по справі 320/4646/19

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Єдиний унікальний № 320/4646/19 Слідчий суддя в 1 інст. ОСОБА_1

Провадження №11сс/807/766/19 Доповідач в 2 інст. ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 жовтня 2019 року місто Запоріжжя

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Запорізького апеляційного суду в складі

головуючого ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

при секретарі ОСОБА_5 ,

розглянула в апеляційному порядку у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження №62019100000000185 від 21 лютого 2019 року,

за участю прокурора ОСОБА_6 .

Представник ТОВ «Центаріс» - адвокат ОСОБА_7 звернулась до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою на ухвалу слідчого судді Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 13 червня 2019 року, якою задоволено клопотання прокурора відділу організації і процесуального керівництва розслідуванням, яке здійснюється слідчими ТУ ДБР, розташованого у місті Мелітополі, Генеральної прокуратури України ОСОБА_6 , про арешт майна по матеріалам кримінального №62019100000000185 від 21 лютого 2019 року, з наведенням переліку майна.

Своє рішення слідчий суддя мотивував тим, що нерухоме майно має доказове значення в даному кримінальному провадженні, слідчим доведено, що було вчинене кримінальне правопорушення, і що наявні ризики використання, відчуження, знищення або спотворення нерухомого майна, тому воно має значення для встановлення істини та обставин вчинення кримінального правопорушення.

В апеляційнійскарзі представникТОВ «Центаріс»-адвокат ОСОБА_7 просить поновити строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді, зазначену ухвалу слідчого судді скасувати в частині накладення арешту на семикімнатну квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , трикімнатну квартиру за адресою: АДРЕСА_2 .

В обґрунтування своїх вимог апелянт зазначає, що товариство є власником вказаного нерухомого майна. Однак клопотання прокурора не містить жодного доказу про придбання нерухомого майна товариством внаслідок вчинення кримінального правопорушення, товариство є добросовісним набувачем.

Зазначене підтверджується договорами купівлі-продажу від 30 грудня 2018 року, згідно з якими між ОСОБА_8 та ТОВ «Центаріс» укладені договори купівлі продажу квартир АДРЕСА_3 .

Згідно з ухвалою слідчого судді, до Мелітопольського міськрайонного суду надійшло клопотання прокурора відділу організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням, яке здійснюється слідчими ТУ ДБР, розташованого у м.Мелітополі, Генеральної прокуратури України ОСОБА_6 , про арешт майна по матеріалам кримінального провадження №62019100000000185 від 21 лютого 2019 року, про арешт майна ОСОБА_9 , ТОВ «Центаріс».

Клопотання обґрунтовано тим, що Другим слідчим відділом СУ ТУ ДБР, розташованого у м.Мелітополі здійснюється досудове розслідування кримінальному провадженні № 62019100000000185 від 21 лютого 2019 року за фактом постановлення 06 грудня 2018 року суддею Голопристанського районного суду Херсонської області ОСОБА_10 завідомо неправосудних ухвал у справах № 654/3782/18, № 654/3787/18 та заволодіння невстановленими особами чужим майном шляхом обману, вчинене в особливо великих розмірах.

Досудовим розслідуванням встановлено, що рішенням Голопристанського районного суду Херсонської області від 06 грудня 2018 року у справі № 654/3782/18 за позовною заявою ОСОБА_9 до ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 та ОСОБА_14 затверджено мирову угоду, укладену між ОСОБА_9 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 . За умовами мирової угоди стягнуто солідарно з ОСОБА_11 , ОСОБА_12 та ОСОБА_15 на користь ОСОБА_9 суму боргу в розмірі 9850000,00 грн, встановлено спосіб та порядок виконання рішення шляхом визнання за ОСОБА_9 права власності на майно, належне боржнику, а саме:

на квартиру, загальною площею 181.8 кв.м., житловою площею 80.9 кв.м., адреса: АДРЕСА_4 ;

АДРЕСА_5 , гараж, паркомісце, машиномісце №№ НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , НОМЕР_3 , АДРЕСА_6 , АДРЕСА_7 , АДРЕСА_8 , АДРЕСА_9 , АДРЕСА_10 , АДРЕСА_10 , АДРЕСА_11 , АДРЕСА_11 , АДРЕСА_12 , АДРЕСА_13 , АДРЕСА_14 , АДРЕСА_15 , АДРЕСА_16 , АДРЕСА_17 , АДРЕСА_18 , АДРЕСА_19 , АДРЕСА_20 , АДРЕСА_21 , АДРЕСА_22 , АДРЕСА_23 , АДРЕСА_24 , АДРЕСА_25 , АДРЕСА_26 , АДРЕСА_27 , АДРЕСА_28 , АДРЕСА_29 , АДРЕСА_29 , АДРЕСА_30 , АДРЕСА_31 , АДРЕСА_32 , АДРЕСА_33 , АДРЕСА_34 , АДРЕСА_35 , АДРЕСА_36 , АДРЕСА_37 , АДРЕСА_38 , АДРЕСА_39 , АДРЕСА_40 , АДРЕСА_41 , АДРЕСА_42 , АДРЕСА_43 , АДРЕСА_44 , АДРЕСА_45 (площею21,4 кв.м), АДРЕСА_46 , АДРЕСА_47 , АДРЕСА_48 , АДРЕСА_13 , АДРЕСА_45 , АДРЕСА_49 (площею21,5 кв.м.), АДРЕСА_50 (площею 21,5 кв.м), АДРЕСА_51 (площею 21,5 кв.м), АДРЕСА_52 (площею 21,5 кв.м), 259 (площею 21,5 кв.м), 283 (площею 21,5 кв.м), 301 (площею 21,4 кв.м), 35 (площею 21,6 кв.м);

АДРЕСА_5 , гараж, паркомісце, машиномісце: № НОМЕР_4 , НОМЕР_5 , НОМЕР_6 , НОМЕР_7 ;

АДРЕСА_5 , гараж, паркомісце, машиномісце: №№ НОМЕР_8 , НОМЕР_9 , НОМЕР_10 , НОМЕР_11 ;

АДРЕСА_5 , гараж, паркомісце, машиномісце: № НОМЕР_12 , НОМЕР_13 , НОМЕР_14 , НОМЕР_15 ;

АДРЕСА_5 , гараж, паркомісце, машиномісце: № НОМЕР_16 , НОМЕР_17 , НОМЕР_18 , НОМЕР_19 , АДРЕСА_53 , АДРЕСА_54 , АДРЕСА_55 , АДРЕСА_56 , НОМЕР_20 , НОМЕР_21 , НОМЕР_22 , НОМЕР_23 , НОМЕР_24 , НОМЕР_25 , АДРЕСА_57 , АДРЕСА_58 , НОМЕР_26 , НОМЕР_27 ;

квартиру, загальною площею 147,8 кв.м, житловою площею 65,0 кв.м, адреса: АДРЕСА_59 .

квартиру, загальною площею 65,0 кв.м, адреса: АДРЕСА_60 ;

квартиру, загальною площею 54,0 кв.м, адреса: АДРЕСА_61 ;

земельна ділянка, загальною площею 0,9223 га, адреса: АДРЕСА_62 , кадастровий номер 8000000000:69:263:0031;

двоповерхову будівлю, загальною площею 470 кв.м, адреса: АДРЕСА_63 , яка складається з першого поверху літ.А1, площею 235 кв.м, та другого поверху літ. А2, площею 235 кв.м.

Допитані потерпілі ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 показали, що вони є власниками вищевказаного майна, про ухвалу Голопристанського районного суду Херсонської області від 06 грудня 2018 року вони дізналися тільки у лютому 2019 року, позивача та жодного з відповідачів, вказаних в справі, вони не знали та не знають, про проведення судових засідань, де вирішувалося питання про належне їм майно, їх не повідомляли.

Постановою Херсонського апеляційного суду від 16 квітня 2019 ухвалу Голопристанського районного суду Херсонської області від 06 грудня 2018 року скасовано, справу направлено для розгляду за встановленою підсудністю до Дзержинського міського суду Донецької області. Постановою суду апеляційної інстанції констатовано численні грубі порушення норм процесуального права та неправильне застосування матеріального права.

Крім того, слідчим встановлено, що рішенням Голопристанського районного суду Херсонської області від 06 грудня 2018 року у справі №654/3787/18 за позовною заявою ОСОБА_8 до ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_14 затверджено мирову угоду, укладену між ОСОБА_8 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 . За умовами мирової угоди стягнуто солідарно з ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 на користь ОСОБА_8 суму боргу в розмірі 9850000,00 грн, встановлено спосіб та порядок виконання рішення шляхом визнання за ОСОБА_8 права власності на майно, а саме:

на квартиру семикімнатну за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 378,7 кв.м, житловою площею 180,3 кв. м;

на квартиру трикімнатну за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею 154,4 кв.м, житловою площею 75,3 кв. м.

Згідно із заявою потерпілої ОСОБА_23 , вона є єдиним власником квартири за адресою: АДРЕСА_1 . Про ухвалу Голопристанського районного суду Херсонської області від 06 грудня 2018 року вона дізналася тільки у лютому 2019 року, позивача та жодного з відповідачів вказаної справи вона не знала та не знає, про проведення судових засідань, де вирішувалося питання про належне їй майно, потерпілу не повідомляли.

Після винесення Голопристанським районним судом Херсонської області ухвал від 06 грудня 2018 року у справах №№ 654/3782/18, 654/3787/18 державним реєстратором філії Комунального підприємства Київської обласної ради «Аквабіоресурси» ОСОБА_24 на підставі ухвал 10 грудня 2018 року, 11 грудня 2018 року, тобто до дня набрання ними законної сили, здійснено реєстрацію власності на частину вище переліченого майна на користь громадян ОСОБА_9 , ОСОБА_25 .

Об`єкти нерухомості, перелічені в ухвалах, постановлених суддею Голопристанського районного суду Херсонської області ОСОБА_10 у справах № 654/3782/18, № 654/3787/18, є об`єктом кримінально протиправних дій та були отримані у власність ОСОБА_25 , ОСОБА_9 , ТОВ «Центаріс» внаслідок вчинення кримінального правопорушення. У зв`язку із викладеним, вказані об`єкти нерухомості визнані речовими доказами у кримінальному провадженні.

Досудовим розслідуванням встановлено факт відчуження майна, набутого внаслідок злочину. Так, установлено, що 10 грудня 2018 року (тобто до набрання судовим рішенням законної сили) державним реєстратором філії Комунального підприємства Київської обласної ради «Аквабіоресурси» ОСОБА_24 на підставі ухвали Голопристанського районного суду Херсонської області від 06 грудня 2018 року у справі №654/3787/18 здійснено державну реєстрацію права власності на семикімнатну за адресною: АДРЕСА_1 , загальною площею 378,7 кв.м, житловою площею 180,3 кв. м; трикімнатну квартиру за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею 154,4 кв.м, житловою площею 75,3 кв. м за ОСОБА_25 .

У подальшому, 30 грудня 2018 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_26 нотаріально засвідчено договори купівлі-продажу (№ 9962, № 9963 від 30 грудня 2018 року) квартир АДРЕСА_64 та АДРЕСА_65 , згідно з якими право власності на такі квартири зареєстровані за ТОВ «Центаріс» (код ЄДРПОУ - 42676759).

Таким чином, у сторони обвинувачення існують реальні підстави вважати, що нерухоме майно, яке є об`єктом злочинного посягання, може бути відчужене, що призведе до втрати речових доказів у кримінальному провадженні. У зв`язку із викладеним, виникла негайна необхідність накласти арешт на таке майно із забороною розпорядження таким майном. Оскільки у сторони обвинувачення існують обґрунтовані підставі вважати, що власники майна - ОСОБА_9 , ТОВ «Центаріс» набули право власності на нерухоме майно внаслідок вчинення злочину, існує необхідність розгляду клопотання про арешт майна без їх повідомлення.

Адвокат ОСОБА_7 жодного разу у судові засідання до апеляційного суду не з`явилась.

За клопотанням останньої судом апеляційної інстанції організовано відео конференцію з Шевченківським та Голосіївським районними судами м.Києва, проте і до вказаних судів на визначені дати адвокат ОСОБА_7 не з`явилась.

19 серпня 2019 року на адресу апеляційного суду надійшло електронною поштою повідомлення адвоката ОСОБА_7 на адресу директора ТОВ «Центаріс» ОСОБА_27 щодо розірвання договору про надання правничої допомоги від 16 липня 2019 року.

У судові засідання, призначені в подальшому на 22 серпня 2019 року, 05 вересня 2019 року, 17 вересня 2019 року, 03 жовтня 2019 року, будь-який представник ТОВ «Центаріс» не з`явився, про день, час та місце розгляду матеріалів кримінального провадження на адресу товариства, наявну в матеріалах провадження, направлялися відповідні повідомлення. Будь-які інші засоби зв`язку із вказаним товариством представником при поданні апеляційної скарги не вказано, клопотань про відкладення апеляційного розгляду на адресу апеляційного суду не надходило.

З врахуванням викладеного, колегія суддів приходить до висновку про можливість розгляду провадження за відсутності представника ТОВ «Центраіс», що не суперечить вимогам ч.4 ст.405 КПК України.

Заслухавши доповідь судді; прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги; перевіривши матеріали кримінального провадження, колегія суддів вважає, що остання не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до положень ст.170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Згідно з вимогами ч.ч.2,3 ст.170 КПК України, метою арешту майна є забезпечення збереження речових доказів (у цьому випадку арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу); спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

При вирішенні питання про арешт майна, слідчий суддя, відповідно до положень ч.2 ст. 173 КПК України, повинен був враховувати наступне: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

На думку колегії суддів, слідчим суддею ці положення закону враховані при розгляді клопотання.

Як убачається з матеріалів провадження, прокурор відділу організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням, яке здійснюється слідчими ТУ ДБР, розташованого у м.Мелітополі, Генеральної прокуратури України ОСОБА_6 звернувся до суду із клопотанням про накладення арешту на майно, в якому зазначив, що у сторони обвинувачення існують реальні підстави вважати, що нерухоме майно, яке є об`єктом злочинного посягання, може бути відчужене, що призведе до втрати речових доказів у кримінальному провадженні. У зв`язку із викладеним, виникла негайна необхідність накласти арешт на таке майно із забороною розпоряджатися таким майном. У сторони обвинувачення існують обґрунтовані підставі вважати, що власники майна - ОСОБА_9 , ТОВ «Центаріс» набули право власності на нерухоме майно внаслідок вчинення злочину, з порушенням вимог чинного законодавства.

На підтвердження доводів клопотання прокурор надав витяг з ЄРДР за №620191000000000185 від 21 лютого 2019 року,за ознакамикримінального правопорушення,передбаченого ч.2 ст.375 КК України, та інші документи, якими, на думку органу досудового розслідування, підтверджується необхідність зазначеного арешту.

З клопотання вбачається, що метою накладення арешту є забезпечення збереження речових доказів у провадженні.

Відповідно до вимог ст.98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення. Документи є речовими доказами, якщо вони містять ознаки, зазначені вчастині першій цієї статті.

Як встановлено слідчим суддею, в матеріалах, доданих до клопотання, міститься достатньо відомостей на підтвердження того, що вилучене майно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України.

Постановою прокурора відділу організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням, яке здійснюється слідчими ТУ ДБР, розташованого у м.Мелітополі, Генеральної прокуратури України ОСОБА_6 від 12 червня 2019 року семикімнатна квартира, розташована за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 378,7 кв.м, житловою площею 180,3 кв.м; та трикімнатна квартира, розташована за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею 154,4 кв.м, житловою площею 75,3 кв.м визнані речовими доказами у кримінальному провадженні (а.с.60-63).

Згідно з повідомленням ОСОБА_23 про кримінальне правопорушення, вона є єдиним власником квартири за адресою: АДРЕСА_1 . 13 березня 2019 року їй стало відомо про порушення її прав в рамках розгляду Голопристанським районним судом Херсонської області цивільної справи №654/3787/18 під головуванням судді ОСОБА_10 , за результатом розгляду якої 06 грудня 2018 року постановлено ухвалу про затвердження мирової угоди і безпідставно, без будь-яких правовстановлюючих документів, визнано право власності на вищезазначені об`єкти нерухомого майна за ОСОБА_8 (а.с.53-55).

Як убачається з договору купівлі продажу від 05 жовтня 2015 року, витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, ОСОБА_23 була власником нерухомого майна: семикімнатної квартири АДРЕСА_66 . (а.с.56-58,59).

Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна підтверджується, що після винесення Голопристанським районним судом Херсонської області ухвал від 06 грудня 2018 року у справах №№ 654/3782/18, 654/3787/18 державним реєстратором філії Комунального підприємства Київської обласної ради «Аквабіоресурси» ОСОБА_24 на підставі ухвал 10 грудня 2018 року, 11 грудня 2018 року, тобто до дня набрання ними законної сили, здійснено реєстрацію власності на частину вище переліченого майна, а саме: здійснено державну реєстрацію права власності на семикімнатну квартиру за адресною: АДРЕСА_1 , загальною площею 378,7 кв.м, житловою площею 180,3 кв.м; трикімнатну квартиру за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею 154,4 кв.м, житловою площею 75,3 кв. м за ОСОБА_25 . 30 грудня 2018 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_26 нотаріально засвідчено договори купівлі-продажу (№ 9962, № 9963 від 30 грудня 2018 року) квартир АДРЕСА_64 та АДРЕСА_67 , згідно яких право власності на такі квартири зареєстровані за ТОВ «Центаріс» (код ЄДРПОУ - 42676759) (а.с.99-119).

Оскільки наявнів матеріалахпровадження відомостідають обґрунтованіпідстави вважати,що розпорядження вказаним майном, може призвести до його відчуження чи настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню, слідчий суддя прийшов до правильного та обґрунтованого висновку про можливість задоволення клопотання слідчого.

Доводи апеляційної скарги, в т.ч. і про те, що ТОВ «Центаріс», є передчасними і мають перевірятися в ході досудового розслідування у встановленому законом порядку.

Отже, підстав для задоволення апеляційної скарги і скасування вищевказаної ухвали слідчого судді не вбачається.

Керуючись ст.ст.407, 422 КПК України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

апеляційну скаргу представника ТОВ «Центаріс» - адвокату ОСОБА_7 залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого судді Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 13 червня 2019 року, якою задоволено клопотання прокурора відділу організації і процесуального керівництва розслідуванням, яке здійснюється слідчими ТУ ДБР, розташованого у місті Мелітополі, Генеральної прокуратури України ОСОБА_6 , про арешт майна по матеріалам кримінального №62019100000000185 від 21 лютого 2019 року, з наведенням переліку майна, залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4

Дата документу 03.10.2019 Справа № 320/4646/19