Постанова

від 08.10.2019 по справі 910/10951/17

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" жовтня 2019 р. Справа№ 910/10951/17

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Сотнікова С.В.

суддів: Доманської М.Л.

Отрюха Б.В.

за участю секретаря судового засідання Титарєвої Г.І.,

представників:

від позивача - Ясінська Н.В.,

від відповідача-2 - Чемес В.М.,

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Юніверс медіа корпорейшн"

на рішення Господарського суду міста Києва

від 17.07.2019 (повний текст складено 29.07.2019, суддя Балац С.В.)

у справі №910/10951/17

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Юніверс медіа корпорейшн"

до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Авідіон",

2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Телерадіокомпанія "Україна",

3. Товариства з обмеженою відповідальністю "Юніверс медіа копірайт ЧМ",

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів: 1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Правничий дім "Копірайт",

2. Товариство з обмеженою відповідальністю "Авторське агентство "Чесна музика",

про стягнення 192000,00 грн,

ВСТАНОВИВ:

У липні 2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Юніверс медіа корпорейшн" (далі - позивач) звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Студія "Мамахохотала" (змінило найменування на ТОВ "Авідіон", далі - відповідач-1), Товариства з обмеженою відповідальністю "Телерадіокомпанія "Україна" (далі - Компанія, відповідач-2), Товариства з обмеженою відповідальністю "Мамахохотала" (змінило найменування на ТОВ "Юніверс медіа копірайт ЧМ", далі - відповідач-3) про стягнення по 64000,00 грн компенсації з кожного відповідача, а всього 192000,00 грн, за порушення виключних майнових авторських прав на музичний твір "ІНФОРМАЦІЯ_3" (рос. "ІНФОРМАЦІЯ_3"), автор слів та музики: ОСОБА_1 , у виконанні ОСОБА_4 (далі - спірний твір).

Позовні вимоги з посиланням на приписи статей 1, 15, 31, 50, 52 Закону України "Про авторське право і суміжні права" мотивовано неправомірним (без надання відповідного дозволу) використанням відповідачем-1 шляхом відтворення спірного твору у складі аудіовізуального твору " ІНФОРМАЦІЯ_5. ІНФОРМАЦІЯ_4", відтворенням відповідачем-2 спірного твору у складі аудіовізуального твору " ІНФОРМАЦІЯ_5. ІНФОРМАЦІЯ_4" шляхом розміщення у мережі Інтернет на належному йому веб-сайті nlotv .com, використанням відповідачем-3 спірного створу у складі аудіовізуального твору "ІНФОРМАЦІЯ_6. ІНФОРМАЦІЯ_4" під власними знаками для товарів та послуг, захищених свідоцтвами України №№ НОМЕР_1, НОМЕР_2.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 17.07.2019 позов задоволено частково; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Авідіон" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Юніверс медіа корпорейшн" компенсацію за порушення майнових авторських прав в сумі 41730,00 грн; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Юніверс медіа копірайт ЧМ" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Юніверс медіа корпорейшн" компенсацію за порушення майнових авторських прав в сумі 41730,00 грн; в іншій частині позовних вимог відмовлено повністю.

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, позивач звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду міста Києва від 17.07.2019 скасувати в частині відмови у задоволенні позову до Компанії, прийняти в цій частині нове рішення, яким позовні вимоги до Компанії задовольнити повністю; судові витрати покласти на відповідачів.

Апеляційна скарга мотивована тим, що рішення суду першої інстанції не відповідає фактичним обставинам справи, оскільки суд помилково встановив правомірність використання спірного товару з огляду на сплату відповідачем-2 роялті за його використання шляхом публічного сповіщення в ефірі телевізійного каналу, в той час як позивач обґрунтовує порушення майнових авторських прав відтворенням спірного твору у складі аудіовізуального твору "ІНФОРМАЦІЯ_6. ІНФОРМАЦІЯ_4" шляхом розміщення у мережі Інтернет на належному Компанії веб-сайті nlotv.com. На думку позивача, надані відповідачем-1 в укладеному з відповідачем-2 договорі № ТРК-021796/2015 від 05.01.2015 гарантії правомірного використання об`єктів авторського права не розповсюджують свою дію та не здатні відновити порушене право третіх осіб.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 16.08.2019 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Юніверс медіа корпорейшн".

У відповідності до ч. 10 ст. 32 ГПК України та згідно витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.09.2019 для розгляду справи № 910/10951/17, у зв`язку з перебуванням у відпустці суддів Остапенка О.М., Грека Б.М., сформовано колегію суддів у складі: Сотніков С.В. (головуючий, доповідач), Доманська М.Л., Отрюх Б.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 16.09.2019 постановлено здійснювати розгляд справи № 910/10951/17 по суті спочатку колегією суддів у складі: Сотніков С.В. (головуючий, доповідач), Доманська М.Л., Отрюх Б.В., яка визначена протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.09.2019.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 17.09.2019 відкладено розгляд справи на 08.10.2019.

В судовому засіданні представник Компанії заперечив доводи та вимоги апеляційної скарги, просив залишити її без задоволення, рішення суду першої інстанції без змін.

Представник позивача підтримав апеляційну скаргу, просив її задовольнити.

Відповідач-1 та відповідач-3 в судове засідання представників не направили, про причини неявки суд не повідомили, про день та час розгляду справи були повідомлені належним чином.

Відповідно до ст. 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Колегія суддів, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, вважає, що скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.

До об`єктів права інтелектуальної власності, відповідно до ч. 1 ст. 155 Господарського кодексу України та ч. 1 ст. 420 ЦК України, зокрема, літературні та художні твори, фонограми, відеограми, передачі (програми) організацій мовлення.

Об`єктом авторського права є твори, зокрема, музичні твори (з текстом або без тексту) (ст. 433 ЦК України).

Статтею 435 ЦК України передбачено, що первинним суб`єктом авторського права є автор твору. За відсутності доказів іншого автором твору вважається фізична особа, зазначена звичайним способом як автор на оригіналі або примірнику твору (презумпція авторства). Суб`єктами авторського права є також інші фізичні та юридичні особи, які набули прав на твори відповідно до договору або закону.

Відповідно до частини першої статті 15 Закону України "Про авторське право і суміжні права" (далі - Закон) до майнових прав автора (чи іншої особи, яка має авторське право) належать: а) виключне право на використання твору; б) виключне право на дозвіл або заборону використання твору іншими особами. Майнові права автора (чи іншої особи, яка має авторське право) можуть бути передані (відчужені) іншій особі згідно з положеннями Закону, після чого ця особа стає суб`єктом авторського права.

За приписами частини першої статті 31 Закону автор (чи інша особа, яка має авторське право) може передати свої майнові права, зазначені у статті 15 цього Закону, будь-якій іншій особі повністю чи частково. Передача майнових прав автора (чи іншої особи, яка має авторське право) оформляється авторським договором. Майнові права, що передаються за авторським договором, мають бути у ньому визначені. Майнові права, не зазначені в авторському договорі як відчужувані, вважаються такими, що не передані.

Слід зазначити, що з огляду на приписи статті 76 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) щодо обов`язку доказування і подання доказів господарському суду у вирішенні питання про те, якій стороні належить доводити обставини, що мають значення для справи про захист авторського права чи суміжних прав, слід враховувати таке:

1) позивач повинен довести належність йому авторського права та/або суміжних прав чи права на їх захист, а також факт використання об`єктів даних прав відповідачем;

2) відповідач має довести додержання ним вимог Цивільного кодексу України і Закону України "Про авторське право і суміжні права" при використанні ним твору та/або об`єкту суміжних прав; в іншому разі фізична або юридична особа визнається порушником авторського права та/або суміжних прав, і для неї настають наслідки, передбачені цими законодавчими актами.

У прийнятті судового рішення зі спору, пов`язаного з порушенням авторського права та/або суміжних прав, не є достатнім загальне посилання суду на використання твору та/або об`єкта суміжних прав позивачем: мають бути з`ясовані конкретні форма і спосіб використання кожного об`єкта такого права.

Як вбачається з матеріалів справи, Товариство з обмеженою відповідальністю "Звук-М" (рос. Общество с ограниченной ответственностью "Звук-М") як ліцензіар та позивач як ліцензіат уклали ліцензійний договір № 33-01/03/15 від 01.03.2015, за умовами якого ліцензіар надає за плату, на строк та на територію, а ліцензіат набуває на умовах виключної ліцензії права на використання творів, відеокліпів, фонограм та виконань, перелік яких затверджується сторонами в додатках до договору та зобов`язується сплачувати ліцензіару винагороду (роялті). Територія - Україна, строк - строк дії договору: до 31.12.2015.

Пунктом 1.3. Договору (в редакції Додаткової угоди №1.1 від 01.04.2017) сторонами узгоджено визначення, що "право на використання" - майнові авторські і суміжні права на використання творів, відеокліпів, фонограм та виконань, надані Ліцензіату по даному договору, на умовах виключної ліцензії відносно кожного з нижче вказаних способів використання, що включає право здійснювати самостійно та/або дозволяти третім особам здійснювати відносно творів, відеокліпів, фонограм та виконань, представлених як в оригінальній, так і в переробленій формі, у тому числі, але не виключно, у формі Мобільного контенту в межах території та протягом строку, наступними способами:

відтворення творів, відео кліпів, фонограм та виконань в будь-якій формі електронній, оптичній або іншій формі, в тому числі з використанням будь-яких технічних засобів та пристроїв, та з будь-якою метою включаючи, але не обмежуючись, в формі мобільного контенту, в мережі Інтернет (п. 1.3.1 додаткової угоди №1.1 до ліцензійного договору);

включення творів, відеокліпів, фонограм та виконань, а також будь-яких їх окремих частин (фрагментів) як складових частин при створенні інших творів (музичних, аудіовізуальних творів), що означає можливість синхронізації твору з відеорядом таких творів, а також у збірники (п. 1.3.2 додаткової угоди №1.1 до ліцензійного договору);

розповсюдження, в т.ч. доведення творів, відеокліпів, фонограм та виконань до загального відома публіки таким чином, що її представники можуть мати доступ до творів, відеокліпів, фонограм та виконань з будь-якого місця і в будь-який час за власним вибором (включно, але не обмежуючись, у формі мобільного контенту, в тому числі в мережі Інтернет) (п. 1.3.9. додаткової угоди №1.1 до ліцензійного договору).

Згідно з п. 7.1 даний договір набуває чинності з дати його підписання сторонами та діє до 31 грудня 2015 року, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами взятих на себе зобов`язань. При цьому, якщо за місяць до спливу строку дії даного договору жодна зі сторін письмово не сповістить іншу сторону про його припинення, договір вважається автоматично пролонгованим кожний раз на один календарний рік.

Докази на підтвердження розірвання ліцензійного договору матеріали справи не містять, а відтак колегія суддів вважає його дію продовженою на кожний наступний після 31.12.2015 календарний рік. Також, на підтвердження пролонгації договору на новий строк позивач подав лист ТОВ "Звук-М" № 65/16 від 19.09.2016, в якому ліцензіар підтвердив дію договору та його пролонгацію на 2016 рік.

Відповідно до додатку № 4 до ліцензійного договору № 33-01/03/15 від 01.03.2015, ліцензіар надав права на використання твору, фонограми та виконання на умовах виключної ліцензії, в тому числі право передачі третім особам в межах строку та території, а саме: назва твору " ІНФОРМАЦІЯ_3 " (рос. "ІНФОРМАЦІЯ_3"), автор музики та слів ОСОБА_1, частка прав у творі: 100%, виконавець: ОСОБА_4 , частка прав у фонограмі: 100 %.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Звук-М" (рос. Общество с ограниченной ответственностью "Звук-М") як ліцензіат та ОСОБА_1 (сценічний псевдонім ОСОБА_1) як ліцензіар уклали ліцензійний договір № 68/10 від 21.05.2010, за умовами якого ліцензіар передає ліцензіату виключні авторські права на використання творів, вказані у додатку № 1 до даного договору, як самостійно так і у складі аудіовізуальних творів (п. 2 статті 1 договору). Права передаються ліцензіату для володіння ними на території всього Світу (ст. 2 договору). Права передаються на строк 10 (десять) років (ст. 4 договору).

У додатку № 1 до договору № 68/10 від 21.05.2010 сторони погодили передачу ліцензіату виключні авторські та суміжні права щодо творів та фонограм з записом виконання, зокрема, назва твору: " ІНФОРМАЦІЯ_3 " (рос. "ІНФОРМАЦІЯ_3"), автор музики та слів: ОСОБА_1 , виконавець: ОСОБА_4 .

За визначенням ст. 1 Закону, виключне право - майнове право особи, яка має щодо твору, виконання, постановки, передачі організації мовлення, фонограми чи відеограми авторське право і (або) суміжні права, на використання цих об`єктів авторського права і (або) суміжних прав лише нею і на видачу лише цією особою дозволу чи заборону їх використання іншим особам у межах строку, встановленого цим Законом.

Таким чином, на підставі вказаних вище правочинів та ст. 31 Закону позивач набув на території України виключні майнові авторські права на спірний музичний твір - " ІНФОРМАЦІЯ_3 " (рос. "ІНФОРМАЦІЯ_3"), автор музики та слів: ОСОБА_1 (творчий псевдонім ОСОБА_1 ), виконавець: ОСОБА_4 , та став суб`єктом авторського права зі всіма правами, наданими статтею 15 Закону.

Як вбачається з матеріалів справи, наказом ТОВ "Юніверс медіа корпорейшн" № 01-11/08-16 про призначення комісії з огляду веб-сайту від 11.08.2016 створено на підприємстві комісію, на яку покладено обов`язок встановити та зафіксувати наявність або відсутність використання спірного твору на веб-сайті "nlotv.com".

За результати огляду веб-сайту, позивач склав Акт від 11.08.2016, відповідно до якого комісія виявила та зафіксувала два випадки використання спірного твору у складі аудіовізуального твору "ІНФОРМАЦІЯ_6. ІНФОРМАЦІЯ_4", а саме перше використання з 23 хв. 25 с по 23 хв. 35 с, друге використання з 28 хв. 30 с по 28 хв. 40 с.

Також, за результатами відео фіксації огляду веб-сайту шляхом захвату відео з екрану монітора створено відеофайл "CapturedMovie075_converted.mp4" тривалістю 15 хв. 03 с. Вказаний файл додано до матеріалів справи на оптичному носії інформації формату DVD-R.

У відзиві на апеляційну скаргу Компанія заперечила належність їй веб-сайту nlotv.com, у зв`язку з чим Північний апеляційний господарський суд витребував у Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтернет інвест" відомості про реєстранта (власника) доменного імені "nlotv.com" станом на 11.08.2016 та на теперішній час.

Згідно листа Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтернет інвест" № 822 від 01.10.2019, замовником послуги з реєстрації доменного імені "nlotv.com" станом на 11.08.2016 та на теперішній час є Товариство з обмеженою відповідальністю "Телерадіокомпанія "Україна" (код 05744121).

Під час дослідження матеріалів справи, апеляційний суд також встановив, що на веб-сайті "nlotv.com" та веб-сторінці за адресою в мережі Інтернет: ІНФОРМАЦІЯ_2 було розміщено аудіовізуальний твір "ІНФОРМАЦІЯ_6. ІНФОРМАЦІЯ_4", у складі якого був використаний спірний твір.

У матеріалах справи міститься висновок судової експертизи від 16.01.2019 № 19/9-3/30 (ІВ)-СЕ/18, який був складений на виконання ухвали Господарського суду міста Києва від 25.04.2018.

В результаті експертного дослідження судовий експерт дійшов висновку, що у складі аудіовізуального твору " ІНФОРМАЦІЯ_5", який зафіксовано в процесі дослідження сайту "nlotv.com" та записано на носій інформації (DVD диск - аркуш справи 46, 1 том) у формі файлу, назва якого містить ключову літерну послідовність CapturedMovie075_converted, мало місце відтворення частини твору "ІНФОРМАЦІЯ_3", а саме приспіву, автором якого є ОСОБА_1 (творчий псевдонім - ОСОБА_1 ) текст якого викладено у нотаріально засвідченому власному поясненні від 20.11.2017 (аркуш справи 66, 3 том).

Згідно з ч. 3 ст. 15 Закону виключне право автора (чи іншої особи, яка має авторське право) на дозвіл чи заборону використання твору іншими особами дає йому право дозволяти або забороняти, зокрема, відтворення творів.

Статтею 1 Закону визначено, що відтворення - виготовлення одного або більше примірників твору, відеограми, фонограми в будь-якій матеріальній формі, а також їх запис для тимчасового чи постійного зберігання в електронній (у тому числі цифровій), оптичній або іншій формі, яку може зчитувати комп`ютер.

З огляду на встановлені вище обставин справи, які підтверджені належними та достатніми доказами (актом фіксації від від 11.08.2016, відеофіксацією огляду веб-сайту - файл "CapturedMovie075_converted.mp4" на DVD-R диску, листа ТОВ "Інтернет інвест" № 822 від 01.10.2019, висновком судової експертизи від 16.01.2019 № 19/9-3/30 (ІВ)-СЕ/18)) колегія суддів доходить висновку, що Компанія на належному їй веб-сайті "nlotv.com" у мережі Інтернет використала спірний твір шляхом його відтворення у складі аудіовізуального твору "ІНФОРМАЦІЯ_6. ІНФОРМАЦІЯ_4".

Докази правомірного використання спірного твору, зокрема, отримання ліцензії на використання від позивача, що володіє виключними майновими авторськими права, Компанія суду не надала.

При цьому, апеляційний суд вважає помилковими висновки суду першої інстанції як такі, що не відповідають обставинам справи, про правомірне використання Компанією спірного твору на підставі укладеного з відповідачем-1 договору на створення аудіовізуальних творів № ТРК-021796/2015 від 05.01.2015, оскільки такий договір встановлює, змінює, припиняє цивільні права та обов`язки лише для його сторін, якою позивач, в даному випадку, не є.

При цьому, відповідач-1 передав Компанії майнові авторські права за договором на створення аудіовізуальних творів № ТРК-021796/2015 від 05.01.2015 на інший музичний твір - "ІНФОРМАЦІЯ_7" (автор ОСОБА_6 ), що не є предметом спірних правовідносин.

Такі авторські права, відповідач-1 отримав від третьої особи-2 на підставі ліцензійного договору № 23-К від 24.02.2015, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Правничий дім "Копірайт" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Авторське агентство "Чесна музика", на виконання договору № 12/11/14-ЮР про надання юридичних послуг між Товариством з обмеженою відповідальністю "Правничий дім "Копірайт" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Студія "Мамахохотала".

Також, безпідставними є висновки суду першої інстанції про правомірність використання спірного твору у зв`язку з укладенням ліцензійного договору № ТЕ-21/15_ТРК-027861/2015 від 16.10.2015.

З матеріалів справи вбачається, що між Компанією як користувачем та Державною організацією "Українське агентство з авторських та суміжних прав" як організацією колективного управління майновими правами суб`єктів авторського права на підставі свідоцтва № 3/2003 від 22.08.2003, укладений ліцензійний договір № ТЕ-21/15_ТРК-027861/2015 від 16.10.2015, предметом якого є надання Компанії права (невиключну ліцензію) на публічне сповіщення Творів (п. 2.1. Договору).

Як було встановлено вище, предметом спору у даній справі є використання відповідачем-2 спірного твору шляхом його відтворення у складі аудіовізуального твору у мережі Інтернет, а не шляхом публічного сповіщення (як приклад - в ефірі телевізійного каналу).

За таких обставин, посилання Компанії на ліцензійний договір № ТЕ-21/15_ТРК-027861/2015 від 16.10.2015 та на довідку до нього про використання музичних творів у складі аудіовізуального твору "ІНФОРМАЦІЯ_6. ІНФОРМАЦІЯ_4", шляхом його публічного сповіщення в ефірі телеканалу, сплату роялті за таке використання, є безпідставним.

За вказаних обставин, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про відмову в задоволенні позовних вимог до відповідача-2, оскільки Компанія не надала належні докази, на підтвердження правомірного використання спірного твору.

У пункті "г" частини першої статті 52 Закону встановлено, що за захистом свого авторського права і (або) суміжних прав суб`єкти авторського права та суміжних прав мають право звертатися в установленому порядку до суду та інших органів відповідно до їх компетенції.

При порушеннях будь-якою особою авторського права і (або) суміжних прав, передбачених статтею 50 цього Закону, недотриманні передбачених договором умов використання творів і (або) об`єктів суміжних прав, використанні творів і об`єктів суміжних прав з обходом технічних засобів захисту чи з підробленням інформації і (або) документів про управління правами чи створенні загрози неправомірного використання об`єктів авторського права і (або) суміжних прав та інших порушеннях особистих немайнових прав і майнових прав суб`єктів авторського права і (або) суміжних прав суб`єкти авторського права і (або) суміжних прав мають право: подавати позови про відшкодування збитків (матеріальної шкоди), включаючи упущену вигоду, або стягнення доходу, отриманого порушником внаслідок порушення ним авторського права і (або) суміжних прав, або виплату компенсацій.

Пунктом "г" частини другої вказаної статті передбачено, що суд має право постановити рішення чи ухвалу про виплату компенсації, що визначається судом, у розмірі від 10 до 50000 мінімальних заробітних плат, замість відшкодування збитків або стягнення доходу.

Тобто, використання твору без дозволу суб`єкта авторського права є порушенням авторського права, передбаченим пунктом "а" статті 50 Закону, за яке пунктом "г" частини другої статті 52 цього ж Закону передбачено можливість притягнення винної особи до відповідальності у вигляді сплати компенсації в розмірі від 10 до 50000 мінімальних заробітних плат.

Позивач визначив компенсацію в розмірі 20 мінімальних заробітних плат станом на день подання позову (3200,00 грн) за два випадки використання об`єкту авторського права на загальну суму 64000,00 грн, тобто у мінімальному розмірі, передбаченому пунктом "г" частини другої статті 52 Закону.

Колегія суддів вважає, що у визначенні розміру компенсації необхідно виходити з конкретних обставин справи і загальних засад цивільного законодавства, встановлених статтею 3 ЦК України, зокрема, справедливості, добросовісності та розумності.

У пункті 42 постанови Пленуму Верховного Суду України від 04.06.2010 № 5 "Про застосування судами норм законодавства у справах про захист авторського права і суміжних прав" зазначено, що розмір компенсації визначається судом у межах заявлених вимог у залежності від характеру порушення, ступеню вини відповідача та інших обставин. Зокрема, враховується: тривалість порушення та його обсяг (одно- або багаторазове використання об`єкта авторського права); передбачуваний розмір збитків потерпілої особи; розмір доходу, отриманого внаслідок правопорушення; кількість потерпілих осіб; наміри відповідача; наявність раніше вчинених відповідачем порушень виключного права даного позивача; можливість відновлення попереднього стану та необхідні для цього зусилля тощо. Відповідні мотиви визначення розміру компенсації мають бути наведені в судовому рішенні.

На думку колегії суддів, достатнім та співмірним буде застосування до Компанії відповідальності у вигляді стягнення компенсації у мінімальному розмірі (10 мінімальних заробітних плат), оскільки використаний один спірний твір у складі одного аудіовізуального твору, а станом на дату апеляційного розгляду даної справи Компанія припинила порушення авторських прав, видаливши відповідну сторінку з веб-сайту.

При цьому, при обрахунку суми компенсації необхідно застосувати приписи пункту 3 розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 6 грудня 2016 року № 1774-VIII, яким установлено, що мінімальна заробітна плата після набрання чинності цим Законом не застосовується як розрахункова величина для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат. До внесення змін до законів України щодо незастосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини вона застосовується у розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року, починаючи з 1 січня 2017 року.

Станом на 1 січня 2019 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 1921,00 грн, а відтак належить присудити до стягнення з Компанії на користь позивача 19210,00 грн компенсації у зв`язку з порушенням майнових авторських прав, частково задовольнивши позовні вимоги.

Колегія суддів вважає, що висновки, викладені у рішенні суду першої інстанції від 17.07.2019 не відповідають обставинам справи, що є підставою для його скасування в частині відмови в позові у відповідності із п. 2 ч. 1 ст. 277 ГПК України та ухвалення нового рішення в цій частині про часткове задоволення позовних вимог.

Згідно із частиною 1 статті 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Тобто, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір за подання апеляційної скарги в сумі 2400 грн.

Керуючись ст.ст. 129, 269, п. 2 ч. 1 ст. 275, ст.ст. 277, 282 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1.Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Юніверс медіа корпорейшн" задовольнити частково.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 17.07.2019 у справі № 910/10951/17 скасувати в частині відмови в задоволенні позовних вимог.

3. Прийняти в цій частині нове рішення.

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Юніверс медіа корпорейшн" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Телерадіокомпанія "Україна" задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Телерадіокомпанія "Україна" (87515, Донецька обл., м. Маріуполь, вул. Харлампіївська, буд. 17/25; ідентифікаційний код 05744121) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Юніверс медіа корпорейшн" (04119, м. Київ, вул. Зоологічна, буд. 4-А, офіс 139; ідентифікаційний код 39543428) компенсацію за порушення майнових авторських прав в сумі 19210 грн, 2400 грн витрат по сплаті судового збору в суді апеляційної інстанції.

В решті позовних вимог до Товариства з обмеженою відповідальністю "Телерадіокомпанія "Україна" відмовити.

4. Видачу відповідного наказу доручити Господарському суду міста Києва.

5. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду у строки, встановлені ст. 288 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 21.10.2019.

Головуючий суддя С.В. Сотніков

Судді М.Л. Доманська

Б.В. Отрюх