Рішення

від 15.10.2019 по справі 902/495/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"15" жовтня 2019 р. Cправа № 902/495/19

Господарський суд Вінницької області у складу судді Матвійчука Василя Васильовича , розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом : ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )

ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 )

ОСОБА_3 ( АДРЕСА_3 )

до : Колективного монтажно-налагоджуваного управління "Спецсільгоспмонтаж"

(вул. Олега Антонова, буд. 19, м. Вінниця, 21034)

про визнання недійсним рішення загальних зборів

за участю секретаря судового засідання Марущак А.О.,

представників сторін:

позивачів Цвик А.О. згідно ордерів;

відповідача Мельник В.О . згідно ордеру, ОСОБА_10 керівник

У С Т А Н О В И В :

На розгляд Господарського суду Вінницької області надійшла позовна заява № б/н від 20.06.2019 громадян ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 з наступними позовними вимогами:

- визнати недійсним рішення Загальних зборів членів Колективного монтажно-налагоджувального управління "Спецсільгоспмонтаж" від 01.12.2018р. про виключення із складу членів Колективного монтажно-налагоджувального управління "Спецсільгоспмонтаж" ОСОБА_1, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та виплату ОСОБА_1 внеску до статутного капіталу 7400 грн, ОСОБА_2 внеску до статутного капіталу 22 524 грн, ОСОБА_3 внеску до статутного капіталу 13 419 грн, оформлене протоколом № 3 від 01.12.2018р.;

- визнати недійсним рішення Загальних зборів членів Колективного монтажно-налагоджувального управління "Спецсільгоспмонтаж" від 01.12.2018р. про зменшення розміру статутного капіталу КМНУ "Спецсільгоспмонтаж" на суму пайових внесків вибувших членів в зв`язку із виходом (виключенням) із членів Колективного монтажно-налагоджувального управління "Спецсільгоспмонтаж" ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , оформленого протоколом № 3 від 01.12.2018р.;

- визнати недійсним рішення Загальних зборів членів Колективного монтажно-налагоджувального управління "Спецсільгоспмонтаж" від 01.12.2018р. про затвердження статуту КМНУ "Спецсільгоспмонтаж" в новій редакції, оформлене протоколом № 3 від 01.12.2018р.

Ухвалою суду від 25.06.2019 за вказаним позовом відкрито провадження у справі №902/495/19 з призначенням до розгляду за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 15.07.2019.

В підготовчому засіданні 15.07.2019 судом оголошено перерву до 27.08.2019.

За результатами судового засідання 27.07.2018, за клопотанням представника позивачів, продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів, підготовче засідання відкладено на 17.09.2019.

При розгляді справи 17.09.2019 судом оголошено перерву до 26.09.2019.

Протокольною ухвалою, за письмовою заявою представників сторін, суд закрив підготовче провадження та перейшов до розгляду справи по суті, оголосив перерву в судовому засіданні до 07.10.2019.

В судовому засіданні 07.10.2019 судом оголошено перерву до 15.10.2019.

На визначену судом дату з`явились представник позивачів, та представники відповідача.

В судовому засіданні 15.10.2019 прийнято судове рішення.

Відповідно до ст. 219 Господарського процесуального кодексу України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті.

Після виходу суду з нарадчої кімнати, у судовому засіданні 15.10.2019 судом проголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Стислий виклад позицій учасників судового процесу.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивачі посилаються на те, що є членами Колективного монтажно-налагоджуваного управління "Спецсільгоспмонтаж" .

В листопаді 2018 року позивачі отримали повідомлення, в яких було зазначено, що 01.12.2018 відбудуться Загальні збори членів Монтажно-налагоджувального управління "Спецсільгоспмонтаж", за адресою АДРЕСА_7. Водночас, пунктом 1.8. статуту відповідача його місцезнаходження визначене за адресою 21034, Вінницька область, місто Вінниця, провулок Олега Антонова, будинок 19 .

Таким чином, позивачі вважають, що проведення Зборів за адресою АДРЕСА_7 . є порушенням вимог закону та установчих документів.

Також позивачі наголошують, що 01.12.2018 належним чином уповноважені довіреністю представники позивачів прибули в призначений час за адресою АДРЕСА_7 для реєстрації та участі в Зборах. Проте, у зазначений в повідомленні час, жоден з членів КМНУ "Спецсільгоспмонтаж" або їх представників, крім представників позивачів, не з`явився. Лише 10.12.2018 останні дізналися про існування Протоколу № 3 Загальних зборів членів монтажно-налагоджувального управління СПЕЦСІЛЬГОСПМОНТАЖ від 01.12.2018 року, яким були оформлені рішення, прийняті Загальними зборами.

На переконання позивачів, відповідач припустився численних порушень закону як під час підготовки та проведення Зборів так і під час прийняття ухвалених на ньому рішень. З огляду на що позивачі вважають, що оскаржувані рішення є протиправними та підлягають визнанню недійсними.

Відповідач у відзиві заперечує проти позову посилаючись на наступне.

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб- підприємців та громадських формувань зазначено, що організаційно-правова форма КМНУ Спецсільгоспмонтаж - колективне підприємство.

Істотна відмінність колективного підприємства від господарських товариств полягає у тому, що всі члени трудового колективу мають один голос незалежно від розміру пайового внеску. Право голосу обумовлено особистою трудовою участю працівника у діяльності колективного підприємства.

Установчими документами колективного підприємства є статут положення та протокол загальних зборів членів трудового колективу.

Відповідно до Положення КМНУ Спецсільгоспмонтаж розділ 3 и.3.5 вибуття членів (пайовиків) наступає зокрема при звільненні за власним бажанням.

Згідно п. 4.9 Статуту КМНУ Сиецсільгоспмонтаж членами підприємства не можуть бути особи які розірвали трудові відносини із підприємством.

Відповідно до розділу 4 Статуту КМНУ Спецсільгоспмонтаж членство у Підприємстві можливе лише у випадку коли член підприємства перебуває у трудових відносинах та бере участь у діяльності підприємства.

Посилаючись на ту обставину, що позивачі не є працівниками КМНУ Спецсільгоспмонтаж , оскільки вони розірвали трудові відносини, відповідач вважає, що позивачі не можуть були членами Підприємства.

Пояснюючи питання проведення Загальних зборів за адресою: АДРЕСА_7 , відповідач вказує, що в адміністративні будівлі КМНУ Спецсільгоспмонтаж відсутнє теплопостачання, тому коли призначались (в холодний період року) загальні збори членів, було прийнято рішення орендувати приміщення що опалюється, на період проведення загальних зборів.

15.10.2018 було укладено договір суборенди № 15 10-2018 з ТОВ База сільськогосподарського зберігання згідно якого об`єктом суборенди було нежитлове приміщення площею 50 кв.м. яке знаходиться в будівлі № 19 що розташована на території майнового комплексу в АДРЕСА_7

Після укладення договору суборенди всім членам КМНУ Спецсільгоспмонтаж було направлено цінні листи з повідомленням про призначення загальних зборів де було зазначено час проведення зборів, місце проведення зборів та порядок денний.

При цьому, а ні позивачі, а ні їх представники з моменту отримання повідомлення не звертались з жодними питаннями щодо проведення загальних зборів до адміністрації КМНУ Спецсільгоспмонтаж .

У відповіді на відзив позивачі наводять свої заперечення проти доводів відповідача та вказують, твердження відповідача про автоматичну належність колективних підприємств до підприємств колективної власності в розумінні Господарського кодексу України є безпідставним.

До 01.01.2004 року колективні підприємства створювались та діяли па підставі Закону України Про підприємства в Україні .

01.01.2004 року ЗУ Про підприємства в Україні втратив чинність відповідно до Прикінцевих положень Господарського кодексу України.

Частиною 1 статті 93 Господарського кодексу України визначено поняття підприємства колективної власності, та встановивши, що підприємством колективної власності визнається корпоративне або унітарне підприємство, що діє па основі колективної власності засновника (засновників).

В частині 2 статті 93 Господарського кодексу України законодавець визначив перелік організаційно-правових форм, в яких можуть існувати підприємства колективної власності, встановивши, що підприємствами колективної власності є виробничі кооперативи, підприємства споживчої кооперації, підприємства громадських та релігійних: організацій, інші підприємства, передбачені законом.

Виходячи з норм ГК України колективні підприємства не відносяться ні до виробничих кооперативів, ні до підприємств споживчої кооперації ні до підприємств громадських та релігійних організацій. При цьому інших організаційно-правових форм, в яких могли б існувати підприємства колективної власності, законом не передбачено.

Жодне з положень статуту відповідача прямо не встановлює, шо він є колективним підприємством. Мене того ні статут ні найменування відповідача взагалі не містять визначення його організаційно-правової форми.

Отже, його організаційно-правова форма визначається положеннями закону.

Віднесення відповідачем себе до підприємств колективної власності є хибним. Відповідно до частини 1 статті 93 ГК України підприємством колективної власності є підприємство, що діє на основі колективної власності засновника (засновників).

Жодне з положень Статуту відповідача не містить норми, яка б визначала, що від діє на основі колективної власності засновника (засновників).

Крім того, в пункті 5.3. КМНУ Спецсільгоспмонтаж визначено, що Підприємство має статутний капітал. При цьому, згідно з відомостями, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців га громадських формувань, статутний капітал відповідача поділений на частки між учасниками.

Положення Господарського кодексу України, які регулюють створення га діяльність підприємств колективної власності, не передбачають формування в цих підприємствах статутного капіталу, допускаючи створення фондів.

Таким чином, враховуючи положення статуту відповідача, на переконання позивачів, очевидним є те, що КМНУ Спецсільгоспмонтаж є господарським товариством в розумінні Закону України Про господарські товариства .

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

Колективне монтажно-налагоджувальне управління Спецсільгоспмонтаж (надалі Підприємство) зареєстроване рішенням № 23 від 15.01.1992 виконавчого комітету Замостянської районної ради в місті Вінниці , на основі підприємницької ініціативи засновника - трудового колективу, за взаємною згодою його членів, шляхом об`єднання майнових і грошових вкладів та інтересів. (п. 1.1. Статуту в редакції від 12.07.2018)

Місцезнаходженням Підприємства є: 21034, Вінницька область, м. Вінниця, провулок Олега Антонова, будинок 19. (п. 1.8. Статуту в редакції від 12.07.2018)

Членами Підприємства можуть бути громадяни, які досягли 16-річного віку, виявили бажання і підтвердили здатність брати участь у його діяльності, пропрацювавши на Підприємстві не менше 3 років та сплативши пайовий внесок (вклад) в розмірі не менше трьох мінімальних заробітних плат. (п. 4.1. Статуту в редакції від 12.07.2018)

Вищим органом самоврядування Підприємства є загальні збори колективу. (п. 8.1. Статуту в редакції від 12.07.2018)

Як встановлено судом, та не заперечується учасниками процесу, ОСОБА_1 відповідно до наказу КМНУ Спецсільгоспмонтаж № 38-к від 27.07.1995 звільнений з посади інженера ВТВ з 27.07.1995 за власним бажанням.

ОСОБА_2 відповідно до відповідно до наказу КМНУ Спецсільгоспмонтаж № 1-к від 04.01.2005 звільнений з посади техніка-налагоджувальника з 04.01.2005 за власним бажанням.

ОСОБА_3 відповідно до наказу КМНУ Спецсільгоспмонтаж № 2-к від 20.05.2013 звільнений з посади слюсара-налагоджувальника з 20.05.2013 за власним бажанням.

За доводами позивачів в листопаді 2018 року ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 отримали повідомлення про проведення 01 грудня 2018 року Загальних зборів членів Колективного монтажно-налагоджувального управління Спецсільгоспмонтаж .

01 грудня 2018 року представники ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 - ОСОБА_6 та ОСОБА_7 прибули за адресою АДРЕСА_7 . для реєстрації та участі в Зборах.

За адресою АДРЕСА_7 . ОСОБА_6 та ОСОБА_7 виявили приватний будинок, в якому проживає ОСОБА_8 .

Суд критично оцінює означені доводи позивачів, оскільки матеріали справи не містять відповідних доказів, і позивачами в процесі розгляду справи не доведено вказаних обставин.

Також суд зауважує, що матеріали справи містять засвідчену копію повідомлення про проведення позачергових Загальних зборів КМНУ Спецсільгоспмонтаж 01.12.2018, адресованого ОСОБА_3 .

За змістом означеного повідомлення, ОСОБА_3 повідомлено про проведення позачергових загальних зборів членів КМНУ Спецсільгоспмонтаж , що будуть проводитись 01.12.2018 за адресою: м. Вінниця, вел. Немирівське шосе, 103, к.21. з вказівкою про реєстрацію учасників зборів - з 09.00 по 10.00 .

Відповідно до порядку денного позачергових зборів КМНУ Спецсільгоспмонтаж , наведеного в повідомленні, на збори виносились наступні питання:

Виключення із складу членів (учасників, засновників) КМНУ Спецсільгоспмонтаж ;

Зменшення розміру статутного капіталу (пайового внеску) КМНУ Спецсільгоспмонтаж ;

Затвердження статуту КМНУ Спецсільгоспмонтаж в новій редакції та проведення державної реєстрації.

01 грудня 2018 року, в кімнаті 21, яка знаходиться в будівлі № 19, що розташована на території майнового ВАТ Вінницяплодовочпостач за адресою м. Вінниця, вул. Немирівське шосе, 103 к. 21., були проведені Загальні збори членів КМНУ Спецсільгоспмонтаж результати якого оформлено протоколом № 3.

Із змісту протоколу загальних зборів № 3 від 01.12.2018 вбачається, що порядок денний складається із наступних питань:

1. Виключення із складу членів (учасників, засновників) КМНУ Спецсільгоспмонтаж .

2.Зменшення розміру статутного капіталу (пайового внеску) КМНУ Спецсільгоспмонтаж .

3. Затвердження статуту КМНУ Спецсільгоспмонтаж в новій редакції та проведення державної реєстрації.

За результатами обговорення загальними зборами було прийнято наступні рішення щодо питань викладених у порядку денному:

1. Виключення із складу членів (учасників, засновників) КМНУ Спецсільгоспмонтаж .

Вирішили: виключити із складу членів КМНУ Спецсільгоспмонтаж ОСОБА_9 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та виплату ОСОБА_9 внеску до статутного капіталу 10 410 грн., ОСОБА_1 - внеску до статутного капіталу 7 400 грн., ОСОБА_2 - внеску до статутного капіталу 22 524 грн., ОСОБА_3 - внеску до статутного капіталу 13 419 грн..

2.Зменшення розміру статутного капіталу (пайового внеску) КМНУ Спецсільгоспмонтаж .

Вирішили: зменшити розмір статутного капіталу КМНУ Спецсільгоспмонтаж на суму пайових внесків вибувших членів в зв`язку із виходом (виключенням) із членів КМНУ Спецсільгоспмонтаж ОСОБА_9 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

2.Зменшення розміру статутного капіталу (пайового внеску) КМНУ Спецсільгоспмонтаж .

Вирішили: затвердити статут КМНУ Спецсільгоспмонтаж в новій редакції. Провести державну реєстрацю змін до установчих документів на предмет зміни складу членів підприємства, шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських організацій.

Рішення про виключення ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 зі складу членів КМНУ Спецсільгоспмонтаж було прийняте у зв`язку із розірванням ними трудових відносин з відповідачем, а також тим, що позивачі вкотре не приймають участь в загальних зборах членів.

На думку позивачів, рішення, прийняті Зборами, взяти участь в яких їх представники були позбавлені можливості, є протиправними та порушують їх охоронювані законом права та інтереси.

Наведені обставини стали підставою для звернення позивачів до суду за захистом своїх порушених прав та інтересів.

Визначаючись щодо заявлених позовних вимог та надаючи юридичну оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Згідно зі ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принципи верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу.

Стаття 15 Цивільного кодексу України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права в разі його порушення або оспорювання. Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Звернення до господарського суду з позовною заявою є засобом захисту порушеного прав і охоронюваних законом інтересів. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси в спосіб, визначений законом.

Таким чином, об`єктом захисту є порушене, невизнане або оспорюване право чи законний інтерес. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи.

Під порушенням слід розуміти такий стан суб`єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб`єктивне право особи зменшилось або зникло як таке, порушення права пов`язане з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.

У розумінні закону, суб`єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.

Відповідно до частини 1 статті 83 Господарського кодексу України юридичні особи можуть створюватися у формі товариств, установ та в інших формах, встановлених законом.

Підприємство - самостійний суб`єкт господарювання, створений компетентним органом державної влади або органом місцевого самоврядування, або іншими суб`єктами для задоволення суспільних та особистих потреб шляхом систематичного здійснення виробничої, науково-дослідної, торговельної, іншої господарської діяльності в порядку, передбаченому цим Кодексом та іншими законами. Підприємство, якщо законом не встановлено інше, діє на основі статуту або модельного статуту. Підприємства незалежно від форми власності, організаційно-правової форми, а також установчих документів, на основі яких вони створені та діють, мають рівні права та обов`язки (частини 1 та 3 статті 62 Господарського кодексу України).

Підприємство, якщо законом не встановлено інше, діє на основі статуту або модельного статуту. Підприємства незалежно від форми власності, організаційно-правової форми, а також установчих документів, на основі яких вони створені та діють, мають рівні права та обов`язки (частина 3 статті 62 Господарського кодексу України).

Відповідно до статті 93 Господарського кодексу України підприємством колективної власності визнається корпоративне або унітарне підприємство, що діє на основі колективної власності засновника (засновників). Підприємствами колективної власності є виробничі кооперативи, підприємства споживчої кооперації, підприємства громадських та релігійних організацій, інші підприємства, передбачені законом. Господарська діяльність кооперативів повинна здійснюватися відповідно до вимог цього Кодексу, інших законодавчих актів.

Судом встановлено що згідно з пунктами 1.3, 4.1, 5.2, 8.1, 8.2, 8.4, 8.4.1, 8.5, 8.6.1 статуту Колективного монтажно-налагоджувального управління "Спецсільгоспмонтаж", затвердженого протоколом № 2 від 12.07.2018 загальних зборів трудового колективу, підприємство діє на основі статуту, статутний капітал якого формують грошові та матеріальні внески членів підприємства, які не можуть бути меншими як три мінімальні заробітні плати. Вищим органом самоврядування підприємства є загальні збори трудового колективу, а виконавчим органом управління підприємством є Правління, яке очолює Голова правління, який здійснює керівництво у період між засіданнями. До складу Зборів входять всі члени трудового колективу, а кожен член володіє тільки одним голосом. Прийняття рішень здійснюється простою більшістю голосів членів, що присутні на зборах. Збори вважаються правомочними, якщо на них присутні більше половини членів трудового колективу.

Отже, позивачі є членами підприємства колективної власності (об`єднання громадян на засадах членства, що базується на їх особистій трудовій участі та об`єднанні майнових пайових внесків; кожний член має один голос), управління і діяльність якого здійснюється відповідно до його установчих документів (статуту), положень Господарського кодексу України (глава 10 "Підприємства колективної власності" розділу II "Суб`єкти господарювання" ГК України), інших нормативно-правових актів з питань кооперації.

І лише в частині, не врегульованій цими актами, за аналогією можуть застосовуватися відповідні положення Цивільного кодексу України та інших законів, якими регулюються діяльність господарських товариств, зокрема, товариства з обмеженою відповідальністю (стаття 8 Цивільного кодексу України).

Аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд у складі Касаційного господарського суду у постанові № 902/671/18 від 18.09.2019.

До 01.01.2004 колективні підприємства створювались та діяли на підставі Закону України Про підприємства в Україні .

Відповідно до Прикінцевих положень Господарського кодексу України з 01.01.2004 ЗУ Про підприємства в Україні втратив чинність.

Отже, на момент виникнення спору, відсутній закон, який би безпосередньо врегульовував діяльність колективних підприємств.

Згідно з ч. 1 ст. 167 Господарського кодексу України корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

Згідно із ст. 10 Закону України "Про господарські товариства" учасники товариства мають право: брати участь в управлінні товариством в порядку, визначеному установчими зборами; брати участь у розподілі прибутку товариства та одержувати його частку (дивіденди); вийти в установленому порядку з товариства; одержувати інформацію про діяльність товариства; здійснити відчуження часток у статутному капіталі або цінних паперів. Учасники можуть мати також інші права, передбачені законодавством і установчими документами товариства.

Відповідно до статті 97 ЦК України управління товариством здійснюють його органи. Органами управління товариством є загальні збори його учасників і виконавчий орган, якщо інше не встановлено законом.

Приписами ст.98 ЦК України унормовано, що загальні збори учасників товариства мають право приймати рішення з усіх питань діяльності товариства, у тому числі і з тих, що належать до компетенції інших органів товариства. Рішення загальних зборів приймаються простою більшістю від числа присутніх учасників, якщо інше не встановлено установчими документами або законом. Рішення про внесення змін до статуту товариства, відчуження майна товариства на суму, що становить п`ятдесят і більше відсотків майна товариства, та про ліквідацію товариства приймаються більшістю не менш як у 3/4 голосів, якщо інше не встановлено законом. Учасник товариства не має права голосу при прийнятті загальними зборами товариства рішень з питань щодо вчинення з ним правочину та щодо спору між ним і товариством, якщо інше не встановлено законом. Це правило не застосовується у товаристві з одним учасником. Порядок скликання загальних зборів визначається в установчих документах товариства. Учасники товариства, що володіють не менш як десятьма відсотками голосів, можуть вимагати скликання загальних зборів. Якщо вимога учасників про скликання загальних зборів не виконана, ці учасники мають право самі скликати загальні збори.

Відповідно до статті 15 Закону України "Про кооперацію" загальні збори членів кооперативу правомочні вирішувати питання, якщо на них присутні більше половини його членів, а збори уповноважених - за наявності не менше двох третин уповноважених. Кожний член кооперативу чи уповноважений кооперативу має один голос, і це право не може бути передано іншій особі. Рішення загальних зборів членів (зборів уповноважених) кооперативу про прийняття, внесення змін до статуту, вступ до кооперативного об`єднання або вихід з нього та про реорганізацію або ліквідацію кооперативу вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало не менш як 75 відсотків членів кооперативу, присутніх на загальних зборах кооперативу. З інших питань рішення приймаються простою більшістю голосів членів (уповноважених) кооперативу, присутніх на його загальних зборах. Рішення загальних зборів членів (зборів уповноважених) кооперативу приймаються відповідно до його статуту відкритим або таємним голосуванням.

Відповідно до усталеної судової практики Верховного Суду підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів учасників (акціонерів, членів) юридичної особи можуть бути: невідповідність рішень загальних зборів нормам законодавства; порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів; позбавлення учасника (акціонера, члена) юридичної особи можливості взяти участь у загальних зборах (постанова Касаційного господарського суду в складі Верховного Суду від 27.03.2018 р. у справі № 904/9431/15).

При цьому, безумовною підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів у зв`язку з порушенням прямих вказівок закону є: 1) прийняття загальними зборами рішення за відсутності кворуму для проведення загальних зборів чи прийняття рішення або у разі неможливості встановлення наявності кворуму; 2) прийняття загальними зборами рішень з питань, не включених до порядку денного загальних зборів товариства; 3) прийняття загальними зборами рішень з питань, не включених до порядку денного, на розгляд яких не було отримано згоди усіх присутніх на загальних зборах; 4) відсутність протоколу загальних зборів, підписаного головою і секретарем зборів.

Під час вирішення питання про недійсність рішень загальних зборів у зв`язку з іншими порушеннями, допущеними під час їх скликання та проведення, господарський суд повинен оцінити, як ці порушення вплинули на прийняття загальними зборами відповідного рішення. Якщо за результатами розгляду справи факт такого порушення не встановлено, господарський суд не має підстав для задоволення позову.

Як встановлено судом, підставами виключення позивачів зі складу членів КМНУ Спецсільгоспмонтаж слугували розірвання ними трудових відносин з відповідачем, а також те, що позивачі вкотре не приймають участь в загальних зборах членів.

Виключення зі складу членів підприємства є особливою, порівняно з іншими, формою припинення корпоративних відносин, яка вирізняється з-поміж інших примусовим характером позбавлення корпоративних прав.

Зважаючи на відсутність закону, який прямо регулює корпоративні відносини щодо колективних підприємств, дані відносини, зокрема питання виключення з колективного підприємства повинні регулюватись із застосуванням принципу аналогії закону.

Нормою, яка регулює подібні за змістом відносини є ст. 98 Господарського кодексу України, згідно з ч. 4 якої членство у виробничому кооперативі припиняється у разі виключення з кооперативу у випадках і в порядку, визначених статутом.

Дане положення співвідноситься з ч. 2 ст. 62 Господарського кодексу України, відповідно до якої підприємство, якщо законом не встановлено інше, діє на основі статуту або модельного статуту.

Таким чином, виключення з колективного підприємства можливе лише у випадках, визначених статутом та з дотриманням встановленої ним процедури.

Проте, статут КМНУ Спецсільгоспмонтаж в редакції від 12.07.2018, яка діяла на момент прийняття оскаржуваного рішення, не передбачав ні можливості виключення його членів, зокрема й у випадку припинення ними трудових відносин з підприємством, ні процедури (порядку) його реалізації.

Інші правові норми, які регулюють подібні за змістом правовідносини, також не допускають виключення особи зі складу членів підприємства з підстав припинення трудових відносин в якості підстави.

Відповідно до статті 100 Цивільного кодексу України учасники товариства мають право вийти з товариства, якщо інше не випливає із закону. Учасник товариства у випадках та в порядку, встановлених законом, може бути виключений з товариства.

Відповідно до ст. 64 Закону України Про господарські товариства учасника товариства з обмеженою відповідальністю, який систематично не виконує або неналежним чином виконує обов`язки, або перешкоджає своїми діями досягненню цілей товариства, може бути виключено з товариства на основі рішення, за яке проголосували учасники, що володіють у сукупності більш як 50 відсотками загальної кількості голосів учасників товариства.

Відповідно до ч. 2 ст. 52 Закону України Про господарські товариства якщо учасники до закінчення першого року з дня державної реєстрації товариства не внесли (не повністю внесли) свої вклади, загальні збори учасників приймають одне з таких рішень: про виключення із складу товариства тих учасників, які не внесли (не повністю внесли) свої вклади, та про визначення порядку перерозподілу часток у статутному капіталі; про зменшення статутного капіталу та про визначення порядку перерозподілу часток у статутному капіталі; про ліквідацію товариства.

Згідно з ч. 2 ст. 15 Закону України Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю якщо учасник товариства не вніс вклад для погашення заборгованості протягом наданого додаткового строку, виконавчий орган товариства має скликати загальні збори учасників, які можуть прийняти одне з таких рішень:

1) про виключення учасника товариства, який має заборгованість із внесення вкладу;

2) про зменшення статутного капіталу товариства на розмір неоплаченої частини частки учасника товариства;

3) про перерозподіл неоплаченої частки (частини частки) між іншими учасниками товариства без зміни розміру статутного капіталу товариства та сплату такої заборгованості відповідними учасниками;

4) про ліквідацію товариства.

Жодних інших підстав для виключення члена з товариства законом не передбачено. Отже, припинення трудових відносин між підприємством та його членом не є підставою для його виключення зі складу товариства.

Відтак, виключення позивачів з підстави припинення трудових відносин є неправомірним.

Щодо другої підстави, яка слугувала виключенням позивачів зі складу членів Підприємства, то ця обставина також не може спричинити виключення.

Відповідно до статті 29 Закону України Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю загальні збори учасників є вищим органом товариства. Кожен учасник товариства має право бути присутнім на загальних зборах учасників, брати участь в обговоренні питань порядку денного і голосувати з питань порядку денного загальних зборів учасників. Аналогічні за змістом положення містяться в ст. 116 Цивільного кодексу України, ст. 10 Закону України Про господарські товариства , ч. 1 ст. 99 Господарського кодексу України та ст. 5 Закону України Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю .

Таким чином участь в Зборах є не обов`язком, а правом позивачів, реалізація якого залежить виключно від їх бажання та доброї волі.

Аналогічні висновки містяться в п. 8 розділу ІІІ Огляду Верховного суду за результатами вивчення судової практики розгляду господарськими судами справ щодо корпоративних спорів, корпоративних прав та цінних паперів за період з 01.01.2018 по 30.11.2018., відповідно до якого аналіз судової практики розгляду спорів з таким предметом позову свідчить про те, що господарські суди дотримуються єдиної правової позиції, яка полягає у тому, що участь у загальних зборах та голосування на них є правом, а не обов`язком учасника (акціонера, члена).

Таким чином, розірвання позивачами трудових відносин з відповідачем, а також те, що позивачі не брали участі в загальних зборах не є підставою для їх виключення з числа членів КМНУ Спецсільгоспмонтаж ні відповідно до Статуту ні в силу припису закону.

Обґрунтованими суд визнає і доводи позивачів що проведення Зборів за адресою АДРЕСА_7. є порушенням вимог закону та установчих документів.

Так, за змістом ч.7 ст. 33 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" загальні збори учасників проводяться за місцезнаходженням товариства, якщо інше не встановлено статутом товариства. Проведення загальних зборів за межами території України допускається лише за одностайною письмовою згодою всіх учасників товариства.

Місцезнаходженням юридичної особи є фактичне місце ведення діяльності чи розташування офісу, з якого проводиться щоденне керування діяльністю юридичної особи (переважно знаходиться керівництво) та здійснення управління і обліку. (ст. 93 ЦК України)

Відповідно до ч. 4 ст. 89 Цивільного кодексу України до єдиного державного реєстру вносяться відомості про організаційно-правову форму юридичної особи, її найменування, місцезнаходження, органи управління, філії та представництва, мету установи, а також інші відомості, встановлені законом.

За відомостями з єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань місцезнаходженням КМНУ Спецсільгоспмонтаж є наступна адреса: вул. Олега Антонова, будинок 19, м. Вінниця.

Пунктом 1.8. Статуту Підприємства місцезнаходження визначене за адресою вул. Олега Антонова, будинок 19, м. Вінниця. Інших положень порівняно з нормами, встановленими Законом Статутом не визначено.

З огляду на наведене, проведення позачергових Загальних зборів членів Підприємства 01.12.2018 за адресою вул. Немирівнське шосе, 103, к.21 є порушенням вимог закону та Статуту Підприємства.

Доводи відповідача щодо холодної пори року та відсутності опалення в приміщенні в адміністрації будівлі Підприємства, та в результаті цього укладення 15.10.2018 договору суборенди № 15/10-2018 є непереконливими, а навпаки доводять порушення останнім наведених вище положень.

Відповідно до статті 4 ГПК України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується.

Статтею 14 ГПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Згідно з положеннями статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.

Судом кожній стороні судом була надана розумна можливість, представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони, в т.ч. подати докази на підтвердження своїх вимог та заперечень, прийняти участь у досліджені доказів, надати пояснення, обґрунтувати перед судом переконливість поданих доказів та позицій по справі, скористатись іншими процесуальними правами.

Як зазначалось вище, суд процесуальним законом позбавлений права на збирання доказів по справі з власної ініціативи, що було б порушенням рівності прав учасників судового процесу.

Згідно з ч.4 ст. 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідач не надав до суду належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів в спростування позовних вимог позивачів, а доводи останнього є непереконливими для суду.

Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Зважаючи на наведене вище, в його сукупності та виходячи з принципів законності, розумності і справедливості, суд дійшов висновку про задоволення позову.

Відповідно до ст. 129 ГПК України витрати на судовий збір підлягають віднесенню на відповідача.

Керуючись статтями 2, 5, 7, 8, 10, 11, 13, 14, 15, 18, 42 45, 46, 73, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 91, 123, 129, 191, 231, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 242, 326 Господарського процесуального кодексу України, суд -

У Х В А Л И В:

Позов задоволити.

Визнати недійсним рішення Загальних зборів членів Колективного монтажно-налагоджувального управління "Спецсільгоспмонтаж" від 01.12.2018р. про виключення із складу членів Колективного монтажно-налагоджувального управління "Спецсільгоспмонтаж" ОСОБА_1, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та виплату ОСОБА_1 внеску до статутного капіталу 7400 грн, ОСОБА_2 внеску до статутного капіталу 22 524 грн, ОСОБА_3 внеску до статутного капіталу 13 419 грн, оформлене протоколом № 3 від 01.12.2018р..

Визнати недійсним рішення Загальних зборів членів Колективного монтажно-налагоджувального управління "Спецсільгоспмонтаж" від 01.12.2018р. про зменшення розміру статутного капіталу КМНУ "Спецсільгоспмонтаж" на суму пайових внесків вибувших членів в зв`язку із виходом (виключенням) із членів Колективного монтажно-налагоджувального управління "Спецсільгоспмонтаж" Тихонова Івана ОСОБА_5 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , оформленого протоколом № 3 від 01.12.2018р.;

Визнати недійсним рішення Загальних зборів членів Колективного монтажно-налагоджувального управління "Спецсільгоспмонтаж" від 01.12.2018р. про затвердження статуту КМНУ "Спецсільгоспмонтаж" в новій редакції, оформлене протоколом № 3 від 01.12.2018р.

Стягнути з Колективного монтажно-налагоджувального управління "Спецсільгоспмонтаж" ( вул. Олега Антонова, буд.19, м. Вінниця, 21034, код ЄДРПОУ 00911003) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) 5 763 (п`ять тисяч сімсот шістдесят три) грн 00 коп. - витрат зі сплати судового збору.

Стягнути з Колективного монтажно-налагоджувального управління "Спецсільгоспмонтаж" ( вул. Олега Антонова, буд.19, м. Вінниця, 21034, код ЄДРПОУ 00911003) на користь ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) 5 763 (п`ять тисяч сімсот шістдесят три) грн 00 коп. - витрат зі сплати судового збору.

Стягнути з Колективного монтажно-налагоджувального управління "Спецсільгоспмонтаж" ( вул. Олега Антонова, буд.19, м. Вінниця, 21034, код ЄДРПОУ 00911003) на користь ОСОБА_3 ( АДРЕСА_3 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 ) 5 763 (п`ять тисяч сімсот шістдесят три) грн 00 коп. - витрат зі сплати судового збору.

Копію рішення направити учасникам рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення.

Рішення суду набирає законної сили у строки передбачені ст. 241 ГПК України.

Рішення може бути оскаржене до Північно-Західного апеляційного господарського суду, в порядку та строки визначені ст.ст. 256, 257 ГПК України.

Повне рішення складено 21 жовтня 2019 р.

Суддя Матвійчук В.В.

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )

3 - ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 )

4 - ОСОБА_3 ( АДРЕСА_3 )

5 - КМНУ "Спецсільгоспмонтаж" (вул. Олега Антонова, буд. 19, м. Вінниця, 21034)