Рішення

від 21.10.2019 по справі 815/1684/13-а

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 815/1684/13-а

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 жовтня 2019 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Корой С.М., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами загального позовного провадження справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Іллічівський олійний термінал до Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю Іллічівський олійний термінал звернулось з позовом до Державної податкової інспекції у м. Іллічівську Одеської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 02.11.2012 № 0002252200, № 0002242200.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 30.04.2013 року, залишеною без змін Одеського апеляційного адміністративного суду від 23.10.2013 року, позовні вимоги задоволено частково. Скасовано податкове повідомлення-рішення №0002252200 від 02.11.2012 щодо зменшення суми від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 332 318,00 грн. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 28 березня 2019 року касаційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю Іллічівський олійний термінал та Державної податкової інспекції у місті Іллічівську Головного управління Міндоходів в Одеській області задоволено частково. Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 30.04.2013 та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 23.10.2013 скасовано, а справу направлено на новий розгляд до Одеського окружного адміністративного суду.

10.05.2019 року справа повернулась до Одеського окружного адміністративного суду та відповідно до Витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.05.2019 року визначено головуючого суддю у справі Корой С.М.

Ухвалою суду від 15.05.2019 року судом прийнято до свого провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Іллічівський олійний термінал до Державної податкової інспекції у м. Іллічівську Одеської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 02.11.2012 № 0002252200, № 0002242200, вирішено розпочати розгляд адміністративної справи спочатку за правилами загального позовного провадження, суддею одноособово.

08.07.2019 року (вх. №24213/19) від представника ГУ ДФС в Одеській області надійшло клопотання про заміну відповідача по справі - Державну податкову інспекцію у м. Іллічівську Одеської області Державної податкової служби на належного - Головне управління ДФС в Одеській області.

Так, предметом розгляду у даній справі є податкові повідомлення-рішення від 02.11.2012 № 0002252200, № 0002242200, які прийняті Державною податковою інспекцією у м. Іллічівську Одеської області Державної податкової служби.

Судом встановлено, що територіальні органи Державної податкової служби реорганізовано шляхом приєднання до відповідних територіальних органів Міністерства доходів та зборів.

Так, згідно постанови Кабінету міністрів України № 229 від 20.03.2013 року Про утворення територіальних органів Міністерства доходів і зборів , правонаступником Державної податкової інспекції у місті Іллічівську Одеської області Державної податкової служби (код ЄДРПОУ 20949456 ) є Державна податкова інспекція у м. Іллічівську Головного управління Міндоходів в Одеській області (код ЄДРПОУ 38759137), про що внесено відповідну інформацію до Єдиного держаного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Разом з цим, згідно інформації з Єдиного держаного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо юридичної особи Державної податкової інспекції у м. Іллічівську Головного управління Міндоходів в Одеській області (код ЄДРПОУ 38759137), 01.10.2015 року до реєстру внесено запис про державну реєстрацію припинення вказаної юридичної особи.

При цьому в графі дані про юридичних осіб-правонаступників: повне найменування та місцезнаходження юридичних осіб-правонаступників, їх ідентифікаційні коди зазначено: Чорноморська об`єднана Державна податкова інспекція Головного управління ДФС в Одеській області. Код ЄДРПОУ: 39551135. Місцезнаходження: 68001, Одеська обл., місто Чорноморськ, вулиця Шевченка, будинок 3 .

В той же час, 15.05.2019 року до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, внесено запис про державну реєстрацію припинення Чорноморської об`єднаної Державної податкової інспекції Головного управління ДФС в Одеській області (код ЄДРПОУ 39551135).

Відповідно до п.1 Положення про Головне управління ДФС в Одеській області, затвердженого наказом ДФС від 01.02.2019 року №80, Головне управління ДФС в Одеській області є правонаступником усіх прав та обов`язків, зокрема, Чорноморської об`єднаної Державної податкової інспекції Головного управління ДФС в Одеській області.

Статтею 52 КАС України визначено, що у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов`язкові для особи, яку він замінив.

Зважаючи на вищевикладене, суд ухвалою від 24 липня 2019 року замінив відповідача - Державну податкову інспекцію у м. Іллічівську Одеської області Державної податкової служби на належного Головне управління ДФС в Одеській області, а також розпочато розгляд справи спочатку та продовжено термін підготовчого провадження на 30 днів.

Ухвалою суду від 23.09.2019 року, занесеною до протоколу судового засідання, закрито підготовче провадження по справі та призначено справу до судового розгляду по суті.

У судове засідання 08.10.2019 року представники сторін не прибули, про дату, час та місце судового засідання повідомлялись належним чином та завчасно.

Від представника позивача 08.10.2019 року надійшло клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Згідно із ч. 9 ст. 205 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи наведене, у зв`язку із неприбуттям у судове засідання всіх учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце судового розгляду, а також за відсутності потреби заслухати свідка чи експерта, суд ухвалив продовжити розгляд справи в порядку письмового провадження за наявними у справі письмовими доказами.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, наданих заяв по суті справи і доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст. 72-79 КАС України, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

В обґрунтування позовних вимог Товариство з обмеженою відповідальністю Іллічівський олійний термінал зазначає, що відповідачем неправомірно зменшено від`ємне значення об`єкта оподаткування з податку на прибуток, господарські відносини з контрагентами ТОВ СП Рисоіл Термінал та ПП Оптторг підтверджені первинними документами. Таким чином, ТОВ Іллічівський олійний термінал правомірно відображені операції в податковому кредиті та віднесені затрати до складу валових витрат, а тому висновки інспектора про порушення позивачем норм податкового законодавства є припущеннями.

В свою чергу, відповідач заперечуючи проти задоволення позовних вимог, в тому числі посилаючись на доводи викладені в наданих до суду запереченнях проти адміністративного позову (Том 1 а.с. 191-196) та відзиві на позов (Том 3 а.с. 177-179) зазначає, що позивачем неправомірно віднесено до валових витрат затрати по контрагенту ТОВ СП Рисоіл Термінал , тому як ці витрати не підтверджені письмовими доказами та не правомірно віднесено до податкового кредиту суми податку на додану вартість по взаємовідносинам з ПП Оптторг та ТОВ СП Рисоіл Термінал .

Так, судом встановлено, що згідно Свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи Серія А00 № 275244 від 29.03.2006 року, виконавчим комітетом Іллічівської міської ради зареєстровано юридичну особу - ТОВ Іллічівський олійний термінал , номер запису про державну реєстрацію № 1 554 102 0000 001322 , ідентифікаційний код юридичної особи - 34169580, місцезнаходження юридичної особи: 68001, Одеська область, м. Іллічівськ, вул. Сухолиманська, 14.

04.04.2007 року позивача взято на податковий облік у ДПІ у м. Іллічівську Одеської області за № 2562, що підтверджується довідкою форми № 4-ОПП про взяття на облік платника податків № 3368 від 22.06.2007 року.

16.05.2006 року позивач зареєстрований платником податку на додану вартість ДПІ у м. Іллічівську, індивідуальний податковий номер 341695815030, Свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість № 21318177 від 16.05.2006 року.

Згідно Довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України № 491150 видами діяльності ТОВ Іллічівський олійний термінал за КВЕД є: транспортне оброблення вантажів, трубопровідний транспорт, допоміжне обслуговування водного транспорту, інша допоміжна діяльність у сфері транспорту.

На підставі наказу та направлень ДПІ у м. Іллічівську Одеської області, відповідно до плану-графіку, згідно із п. 82.1 ст. 82 Податкового Кодексу України, службовими особами ДПІ у м. Іллічівську Одеської області проведено виїзну планову перевірку ТОВ Іллічівський олійний термінал з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2010 року по 31.03.2012 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2010 року по 31.03.2012 року , за результатами якої складено акт № 1852/22-0301/34169580 від 16.10.2012 року.

На підставі зазначеного акту перевірки відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення:

- № 0002242200 від 02.11.2012 року щодо збільшення суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість у розмірі 75 593 грн. 00 коп., з яких: за основним платежем - 66 452 грн. 00 коп., за штрафними (фінансовими) санкціями - 9 051 грн. 00 коп., за порушення пп. 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 Закону України № 168/97-ВР від 03.04.1997 року Про податок на додану вартість (зі змінами та доповненнями, надалі - Закон України № 168/97-ВР від 03.04.1997 року) та п. 198.3, п. 198.4 ст. 198 Податкового Кодексу України № 2755-VI від 02.12.2010 року (зі змінами та доповненнями, надалі - Податковий Кодекс України);

- № 0002252200 від 02.11.2012 року щодо зменшення суми від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 332 318 грн. 00 коп., за порушення п. 5.1 ст. 5 Закону України № 283/97-ВР від 22.05.1997 року Про оподаткування прибутку підприємств (зі змінами та доповненнями, надалі - Закон України № 283/97-ВР від 22.05.1997 року) та п. 138.10 п. 138.1 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового Кодексу України.

Перевіркою достовірності відображених показників у поданих деклараціях з податку на прибуток підприємств за період з 01.10.2010 року по 31.03.2011 року встановлено, що в порушення п. 5.1 ст. 5 Закону України № 283/97-ВР ТОВ ІОТ у період з ІV квартал 2010 року - І квартал 2011 року віднесено до складу валових витрат - витрати на придбання послуг від ТОВ СП Рисоіл Термінал на загальну суму 139 913 грн. 00 коп. без підтвердження зв`язку понесених витрат із господарською діяльністю підприємства. Оприбуткування зазначених послуг підтверджено актами виконаних робіт.

Судом встановлено, що між ТОВ СП Рисоіл Термінал (оператор) та ТОВ Іллічівський олійний термінал (термінал) укладено договір про надання послуг № 1-И від 01.06.2006 року, за яким оператор зобов`язується надати ТОВ Іллічівський олійний термінал послуги з перевалки та зберігання олії рослинної на території терміналу з використанням його потужностей.

Послуги за договором № 1-И від 01.06.2006 року надавались з використанням потужностей, якими користується позивач за договором оренди № 1-А від 01.06.2006 року укладеного з Компанією (акціонерне товариство) УНІВЕРСАЛ ЛІКВІД ТЕРМІНАЛ СА , за яким позивачу передано у користування належне орендодавцю на праві власності майно (споруди та обладнання), яке являє собою суцільний термінал для надання послуг із зберігання та перевалки олії соняшникової.

На підтвердження виконання умов договору про надання послуг № 1-И від 01.06.2006 року позивачем надані наступні первинні документи: бухгалтерська довідка № 382 від 15.11.2012 року щодо переліку здійснюваних у період з 01.10.2010 року по 31.03.2012 року ТОВ СП Рисоіл Термінал господарських операцій за договором № 1-И від 01.06.2006 року; податкові накладні відповідно до яких ТОВ ІОТ придбавав у ТОВ СП Рисоіл Термінал послуги з перевалки та зберігання олії рослинної на території терміналу за період з 2010 року по 2012 рік; акти надання послуг щодо підтвердження понесення позивачем валових витрат; акти прийому-передачі виконаних робіт.

Враховуючи досліджені документи, суд дійшов висновку, що господарські операції позивача з контрагентом ТОВ СП Рисоіл Термінал відповідають приписам ч. 1 ст. 3, ст. 67 Господарського Кодексу України, оскільки діяльність цих суб`єктів була спрямована на надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність та здійснювались на підставі договору. Крім того, надані до суду первинні документи на виконання умов укладеного між позивачем та контрагентом ТОВ СП Рисоіл Термінал правочину складені у відповідності до вимог Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , тобто відповідають вимогам чинного законодавства щодо надання документу юридичної сили і доказовості.

Суд критично оцінює доводи відповідача про неправомірне віднесення позивачем до складу валових витрат витрати на придбання послуг від контрагента ТОВ СП Рисоіл Термінал з розвантаження олії із залізничних цистерн в резервуари ТОВ Іллічівський олійний термінал та подальшого їх навантаження на морські судна, а також послуги з навантаження на морські судна олії трубопроводом з Іллічіського олійно-екстракційного заводу, у зв`язку з не підтвердженням зв`язку понесених витрат із господарською діяльністю підприємства, оскільки згідно матеріалів справи штатним розписом ТОВ Іллічівський олійний термінал не передбачена посада стивідора за допомогою якого здійснюється завантаження на судно та послуги якого замовлялись позивачем у ТОВ СП Рисоіл Термінал , відповідно до штатного розпису якого передбачено цю посаду.

Крім того, відповідно до посадової інструкції старшого стивідора, на цю посаду призначаються особи, які мають спеціальну освіту та достатній рівень практичного досвіду у здійсненні вантажних операцій. Відтак, суд дійшов висновку, що навантажувально-розвантажувальні роботи на суднах не могли здійснюватись робітниками позивача самостійно.

Відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону України № 283/97-ВР від 03.04.1997 року, валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація товарів, які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Витрати, що враховуються при обчисленні об`єкта оподаткування, складаються відповідно до ч.ч. 2, 3 п. 138.1 ст. 138 зокрема із інших витрат, визначених згідно з пунктами 138.5, 138.10-138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу, крім витрат визначених у пп. 138.3 цієї статті та у ст. 139 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні № 966-XIV від 16.07.1999 р., бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Враховуючи зазначене, суд дійшов висновку, що відповідачем не доведено правомірність прийняття податкового повідомлення-рішення № 0002252200 від 02.11.2012 року, натомість позивачем обґрунтовано віднесено до складу валових витрат суму понесених ТОВ Іллічівський олійний термінал витрат здійснених, як компенсація вартості послуг отриманих від ТОВ СП Рисоіл Термінал , необхідних для здійснення власної господарської діяльності. Такий висновок підтверджується наявними в матеріалах справи належними письмовими доказами, які свідчать про відповідність понесених ТОВ Іллічівський олійний термінал витрат по взаємовідносинам з ТОВ СП Рисоіл Термінал приписам п.п.14.1.27 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, відповідно до п. 138.2 ст. 138 Податкового Кодексу України підтверджують здійснення платником податку витрат, на виконання приписів п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового Кодексу України підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку. Первинна документація позивача по взаємовідносинам з ТОВ СП Рисоіл Термінал оформлена у відповідності до ст. 2 Закону України № 996-XIV від 16.07.1999 року. Наданими до матеріалів справи доказами підтверджується виконання ТОВ СП Рисоіл Термінал своїх зобов`язань перед позивачем по завантаженню суден та понесення останнім витрат за отримані послуги, а тому податкове повідомлення-рішення № 0002252200 від 02.11.2012 року підлягає скасуванню.

Відповідно до п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Під час розгляду справи судом встановлено, що 06.01.2011 року між ПП Оптторг - продавець та ТОВ ІОТ укладено договір купівлі-продажу № 06/01/11 від 06.01.2011 року, за яким продавець зобов`язується поставляти продукцію покупцеві по заявці на товар, виписаній покупцем. Продавець виписує рахунки-фактури. Покупець зобов`язується прийняти та оплатити товар. Вартість товару визначається по виставленим рахункам-фактурам.

На підтвердження виконання умов зазначеного договору позивачем суду надано: службові записки на придбання матеріалів; заявки на придбання товару; рахунки-фактури; податкові накладні; видаткові накладні; акт списання № СпТ-000112 від 31.12.2011 року та банківські виписки в підтвердження понесення позивачем витрат на придбання замовлених товарів.

З наданих суду податкових накладних вбачається, що позивачем були придбані: розріджувач фарб, фарба ПФ сіра, бахали, пензель флейц, засіб від жиру, порошок пральний Тайд авт., горщики для квіті, дренаж, грунт, шпаклівка, алебастр, щебінь, пісок, цемент, земля для квітів, добриво для квітів та для цитрусових, сіль технічна.

Так, згідно акту перевірки, відповідачем не встановлено використання позивачем придбаних у ПП Оптторг товарно-матеріальних цінностей для поліпшення основних фондів. Разом з тим, суд вказує на те, що наданими позивачем документами, в тому числі первинними бухгалтерськими підтверджено понесення позивачем витрат на придбання замовлених товарів які в подальшому використані для поліпшення основних фондів.

Якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв`язку з таким придбанням (виготовленням), відповідно до п.п. 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 Закону України № 168/97-ВР від 03.04.1997 року, не включається до складу податкового кредиту.

Разом з тим, відповідачем не надано доказів того, що придбані позивачем матеріальні та нематеріальні активи (послуги), не призначались для їх використання в господарській діяльності позивача.

Враховуючи зазначене, а також те, що судом було встановлено правомірне віднесення до складу валових витрат суму понесених ТОВ Іллічівський олійний термінал витрат здійснених, як компенсація вартості послуг отриманих від ТОВ СП Рисоіл Термінал , необхідних для здійснення власної господарської діяльності, висновки відповідача про завищення ТОВ Іллічівський олійний термінал податкового кредиту за період з 01.10.2010 року по 31.03.2012 року всього у сумі 66 542 грн. 00 коп., яке відбулося у зв`язку з віднесенням до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість по витратам понесеним за придбаний у ПП Оптторг товар та операціям з ТОВ СП Рисоіл Термінал не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи, а відтак, податкове повідомлення-рішення № 0002242200 від 02.11.2012 року щодо збільшення суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість у розмірі 75 593 грн. 00 коп., з яких: за основним платежем - 66 452 грн. 00 коп., за штрафними (фінансовими) санкціями - 9 051 грн. 00 коп., за порушення пп. 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 Закону України № 168/97-ВР від 03.04.1997 року Про податок на додану вартість та п. 198.3, п. 198.4 ст. 198 Податкового Кодексу України № 2755-VI від 02.12.2010 року - є протиправним та підлягає скасуванню.

Згідно ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано; безсторонньо; добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно; з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно.

Так, принцип обґрунтованості рішення вимагає від суб`єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов`язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації.

Водночас, матеріали справи не містять доказів обґрунтованості прийнятих податкових повідомлень рішень від 02.11.2012 року № 0002252200 та № 0002242200.

Відповідно до ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову (ч. 2 ст. 71 КАС України).

Відповідачем як суб`єктом владних повноважень не виконано покладений на нього обов`язок доказування правомірності прийняття оскаржуваного наказу.

Відповідно до статті 161 КАС України, під час прийняття постанови суд вирішує наступні питання, зокрема:

1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються;

2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження.

Відповідно до положень ч. 1 статті 69 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці данні встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів та висновків експертів.

Згідно положень статті 86 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, матеріалів справи, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.

Решта доводів та заперечень сторін висновків суду по суті позовних вимог не спростовують.

Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі Серявін та інші проти України від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Матеріалами справи підтверджено, що позивачем сплачено судовий збір у загальному розмірі 2294 грн.

Таким чином, відповідно до ч.1 ст.139 КАС України, враховуючи задоволення позовних вимог, наявні підстави для стягнення з відповідача на користь позивача судового збору у розмірі 2294 грн.

Керуючись ст.ст. 2, 3, 5, 6, 8, 9, 14, 22, 139, 241, 242-246, 250, 255, 295, КАС України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю Іллічівський олійний термінал до Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень- задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення Державної податкової інспекції у м. Іллічівську Одеської області Державної податкової служби від 02.11.2012 року № 0002252200.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення Державної податкової інспекції у м. Іллічівську Одеської області Державної податкової служби від 02.11.2012 року № 0002242200.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС в Одеській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Іллічівський олійний термінал судові витрати у розмірі 2294 грн.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання до П`ятого апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Корой С.М.

.