Рішення

від 07.10.2019 по справі 480/1189/19

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 жовтня 2019 р. Справа № 480/1189/19

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Шевченко І.Г.,

за участю секретаря судового засідання - Мельник О.П.,

представника позивача - Рубан О.О.,

представника відповідачів - Четвертак Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ЕкономіК" до Управління з питань праці Сумської міської ради, Сумської міської ради про визнання протиправними та скасування припису та постанови,-

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю ЕкономіК (далі - позивач, ТОВ ЕкономіК ) звернулося до суду з позовною заявою до Управління з питань праці Сумської міської ради (далі - відповідач-1, Управління з питань праці СМР), в якій просило визнати протиправними та скасувати припис про усунення виявлених порушень №ОМС-СМ 902/1140/АВ/П від 19.03.2019 та постанову про накладання штрафу уповноваженими посадовими особами №ОМС-СМ902/1140/АВ/П/МГ-ФС від 26.03.2019.

Свої вимоги мотивував тим, що висновки щодо виявлених порушень, викладені в акті інспекційного відвідування, не відповідають дійсності та не мають належного правового обґрунтування, тому оскаржувані припис про усунення порушень та постанова про накладення штрафу є протиправними та такими, що підлягають скасуванню. Так, зазначив, що перевірка дотримання вимог трудового законодавства проводилась головним спеціалістом управління з питань прані СМР за грудень 2018 року. Інспектор праці вимагала надати саме документи, виключно стосовно вказаного періоду (грудень 2018 року). В той же час, директором підприємства під час інспекційного відвідування для перевірки були надані бухгалтерська довідка щодо проведення індексації заробітної плати в січні 2019 року, платіжно-розрахункові відомості за січень 2019 року та пояснення, в яких зазначалось, що індексація за грудень 2018року проведена у січні 2019 року. Вважає, що на час інспекційного відвідування (15.03.2019 - 18.03.2019) порушення, встановлені інспектором праці, фактично були усунені підприємством в періоді, наступному за періодом, що перевірявся, самостійно.

Ухвалою суду від 11.04.2019 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.

Представник відповідача-1, не погодившись з позовними вимогами, подав до суду відзив на позовну заяву (а.с.38-44), в якому заперечував проти позовних вимог та вказав, що оскаржувані припис та постанова є правомірними, прийнятими у порядку, в межах та у спосіб, передбачений законодавством, а тому скасуванню не підлягають.

Так, під час інспекційного відвідування та вивчення розрахунково-платіжних відомостей було встановлено, що працівникам ОСОБА_1 та ОСОБА_2 індексація грошового доходу в грудні 2018р. підприємством позивача не була проведена.

У зв`язку з цим, представник відповідача, з посиланням на ст.ст.8.9,12,33 Закону України Про оплату праці , зазначає, що оскільки індексація заробітної плати є і мінімальною державною гарантією в оплаті праці, і державною соціальною гарантією, оскільки стосується працівників і їх сімей, вважає, що оскаржувані приписи та постанова є правомірними.

Підготовче засідання 20.05.2019 (а.с.51) було відкладено, у зв`язку з витребуванням додаткових доказів у справі. Крім того, ухвалою суду, занесеною до протоколу судового засідання від 20.05.2019, до участі у розгляді справи залучено в якості співвідповідача Сумську міську раду (далі - відповідач-2, СМР) та встановлено СМР строк для подання відзиву на позов.

За клопотанням представника позивача (а.с.85) підготовче засідання 11.06.2019 було відкладено на 27.06.2019 (а.с.89), а в засіданні 27.06.2019 - оголошено перерву до 15.07.2019 з метою надання часу сторонам для подання додаткових доказів у справі, заяв по суті спору (а.с.103).

Представник відповідача-2 подала до суду відзив на позов (а.с.97-101), в якому представник просив відмовити у задоволенні позову з підстав, зазначених у відзиві, поданому представником Управління з питань праці СМР.

Представником позивача 09.07.2019 було надано відповідь на відзив (а.с.118-124), в якій позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити та наголосив, що позивач ще до початку проведення інспекційного відвідування, виявив допущене порушення в грудні 2018 року та виправив його у січні 2019 року, на підтвердження чого було надано бухгалтерську довідку щодо проведення індексації заробітної плати в січні 2019р., відповідні накази та платіжно-розрахункові відомості за січень 2019р. У зв`язку з цим вважає, що відповідно до ст.265 КЗпП України, до позивача, який самостійно усунув порушення, не можуть бути застосовані санкції.

Ухвалою суду, занесеною до протоколу судового засідання від 15.07.2019 (а.с.126), було закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 01.08.2019, однак, за клопотанням представника позивача (а.с.131), розгляд справи було відкладено на 07.10.2019 (а.с.132).

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала та просила суд їх задовольнити з підстав, викладених у позові та відповіді на відзив.

Представник відповідачів заперечувала проти задоволення позовних вимог та просила суд у їх задоволенні відмовити у зв`язку з необґрунтованістю з підстав, викладених у відзиві.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні матеріали справи, заяви по суті справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи та об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

В судовому засіданні було встановлено, що позивач зареєстрований як юридична особа.

25.02.2019 до відповідача надійшов лист Сумського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області №3858/08-13 від 15.02.2019 (а.с.67) з інформацією щодо страхувальників, у яких протягом року не підвищувалась заробітна плата, або сума підвищення становить менше суми нарахованої індексації за грудень 2018р. (а.с.67зворот).

Відповідно до п.п.3,6 п.5 Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №295 від 26.04.2017, тут і далі чинного на час виникнення спірних правовідносин (далі - Порядок №295), інспекційні відвідування проводяться за рішенням керівника органу контролю про проведення інспекційних відвідувань з питань виявлення неоформлених трудових відносин, прийнятим за результатами аналізу інформації, отриманої із засобів масової інформації, інших джерел, доступ до яких не обмежений законодавством, та джерел, зазначених у підпунктах 1, 2, 4 - 7 цього пункту (пп.3), в тому числі за інформацією Пенсійного фонду України та його територіальних органів про: роботодавців, у яких протягом року не проводилась індексація заробітної плати або сума підвищення заробітної плати становить менше суми нарахованої індексації (пп.6).

28.02.2019 відповідачем на адресу управління Держпраці у Сумській області на підставі п.5 Порядку №295 направлено листа №138/19.2-11 Про повідомну реєстрацію інспекційного відвідування (а.с.58), на що отримано відповідь від 11.03.2019 №18-28/04/2189/2019 (а.с.59).

На підставі інформації, наданої Сумським об`єднаним управлінням Пенсійного фонду України в Сумській області відповідно до листа від 15.02.2019 №3858/08-14 щодо страхувальників, у яких протягом року не підвищувалася заробітна плата або сума підвищення становила менше суми нарахованої індексації за грудень 2018 року, відповідно до Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності , ст. 34 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні , Порядку №295, відповідачем було видано наказ про проведення інспекційного відвідування №33 від 28.02.2019 (а.с.57).

На підставі вказаного наказу було оформлено направлення №ОМС-СМ902/31 від 14.03.2019, виданого начальником управління з питань праці СМР на проведення інспекційного відвідування - ТОВ ЕкономіК головним спеціалістом відділу з питань праці СМР Тимошенко Людмилою Юріївною (а.с.60).

Відповідно до наказу та направлення контролю підлягали питання дотримання трудового законодавства в частині додержання мінімальних державних гарантій в оплаті праці за грудень 2018 року.

В періоді з 15.03.2019 по 18.03.2019 було проведено інспекційне відвідування ТОВ ЕкономіК , за результатами якого складено акт інспекційного відвідування юридичної особи, яка використовує найману працю №ОМС-СМ 902/1140/АВ від 18.03.2019 (а.с.7-15,61-66), яким зафіксовано порушення позивачем вимог ч.6 ст.95 Кодексу законів про працю України, статті 33 Закону України Про оплату праці , а саме: за наданими до інспекційного відвідування документами у грудні 2018 року індексація грошових доходів працівників не проводилася. Відповідно до розрахунково-платіжної відомості за грудень 2018року по працівникам ОСОБА_1 та ОСОБА_2 індексація грошового доходу по працівникам в розрахунково-платіжній відомості не зазначено (а.с.68-69).

При цьому, варто відмітити, що акт представником позивача був підписаний без зауважень, про що представником позивача проставлений підпис (а.с.64), у зв`язку з цим, протягом наступного робочого дня після підписання акта інспекційного відвідування, з урахуванням приписів п.24 Порядку №295, 19.03.2019 управління з питань праці СМР склало припис про усунення виявлених порушень №ОМС-СМ902/1140/АВ/П, яким у строк до 10.04.2019 зобов`язано усунути порушення, виявлені в ході інспекційного відвідування, а саме виконання ч.6 ст.95 КЗпП, статті 33 Закону України Про оплату праці (а.с.13-15,72-73).

В той же час, не погоджуючись із висновками, зазначеними в акті інспекційного відвідування, представником позивача 21.03.2019 було надано до управління з питань праці СМР заперечення на акт інспекційного відвідування (а.с.77,112,121-122), на яке було надано відповідь листом відповідача-1 від 22.03.2019 (а.с.78,123-124).

Відповідно до п.27 Порядку №295 у разі наявності порушень вимог законодавства про працю, зафіксованих актом інспекційного відвідування або актом невиїзного інспектування, після розгляду зауважень об`єкта відвідування (у разі їх надходження) інспектор праці проводить аналіз матеріалів інспекційного відвідування або невиїзного інспектування, за результатами якого вносить припис та/або вживає заходів до притягнення винної у допущенні порушень посадової особи до встановленої законом відповідальності.

Згідно п.п.6,7 Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2013 №509, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин (далі - Порядок №509) про розгляд справи уповноважені посадові особи письмово повідомляють суб`єктів господарювання та роботодавців не пізніше ніж за п`ять днів до дати розгляду рекомендованим листом чи телеграмою, телефаксом, телефонограмою або шляхом вручення повідомлення їх представникам, про що на копії повідомлення, яка залишається в уповноваженої посадової особи, що надіслала таке повідомлення, робиться відповідна позначка, засвідчена підписом такого представника. Справа розглядається за участю представника суб`єкта господарювання або роботодавця, щодо якого її порушено. Справу може бути розглянуто без участі такого представника у разі, коли його поінформовано відповідно до пункту 6 цього Порядку і від нього не надійшло обґрунтоване клопотання про відкладення її розгляду.

19.03.2019 управління з питань праці СМР видало рішення щодо розгляду справи про накладення штрафу №ОМС-СМ902/1140/АВ/П/МГ, відповідно до якого розгляд справи було призначено на 26.03.20198 (а.с.74-75), про що позивачеві направлено повідомлення про розгляд справи (а.с.76).

26.03.2019 за результатами розгляду, за участю представника позивача, справи начальником управління з питань праці СМР було прийнято постанову №ОМС-СМ902/1140/АВ/П/МГ-ФС, якою на ТОВ ЕкономіК за порушення у грудні 2018 року ч.6 ст.95 Кодексу законів про працю України, статті 33 Закону України Про оплату праці , а саме: не нарахування індексації заробітної плати працівників підприємства, на підставі абз.4 ч.2 ст.265 Кодексу законів про працю України накладено штраф у розмірі 83460,00грн. (а.с.16-17,79).

Надаючи правову оцінку висновкам, викладених в оскаржуваній постанові, суд виходить з наступного.

За приписами ч.1 ст. 2 Закону України Про індексацію грошових доходів населення від 03.07.1991 №1282-ХІІ індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, в тому числі оплата праці (грошове забезпечення). Індексація доходів працюючого населення проводиться за основним місцем роботи (ст. 10 вказаного закону).

Відповідно до частин 1,2 статті 12 Закону України Про оплату праці від 24.03.1995 №108/95-ВР ( далі - Закон України Про оплату праці ) норми оплати праці (за роботу в надурочний час; у святкові, неробочі та вихідні дні; у нічний час; за час простою, який мав місце не з вини працівника; при виготовленні продукції, що виявилася браком не з вини працівника; працівників, молодше вісімнадцяти років, при скороченій тривалості їх щоденної роботи тощо) і гарантії для працівників (оплата щорічних відпусток; за час виконання державних обов`язків; для тих, які направляються для підвищення кваліфікації, на обстеження в медичний заклад; для переведених за станом здоров`я на легшу нижчеоплачувану роботу; переведених тимчасово на іншу роботу у зв`язку з виробничою необхідністю; для вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років, переведених на легшу роботу; при різних формах виробничого навчання, перекваліфікації або навчання інших спеціальностей; для донорів тощо), а також гарантії та компенсації працівникам в разі переїзду на роботу до іншої місцевості, службових відряджень, роботи у польових умовах тощо встановлюються Кодексом законів про працю України та іншими актами законодавства України.

Норми і гарантії в оплаті праці, передбачені частиною першою цієї статті та Кодексом законів про працю України, є мінімальними державними гарантіями.

Розмір мінімальної заробітної плати визначається з урахуванням потреб працівників та їх сімей, вартісної величини достатнього для забезпечення нормального функціонування організму працездатної людини, збереження її здоров`я набору продуктів харчування, мінімального набору непродовольчих товарів та мінімального набору послуг, необхідних для задоволення основних соціальних і культурних потреб особистості, а також загального рівня середньої заробітної плати, продуктивності праці та рівня зайнятості (стаття 9 Закону України Про оплату праці ).

Статтею 2 Закону України Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії від 05.10.2000 №2017-ІІІ визначено, що на основі соціальних стандартів визначаються розміри основних соціальних гарантій: мінімальних розмірів заробітної плати та пенсії за віком, інших видів соціальних виплат і допомоги, а статтею цього ж Закону передбачено, що індексацію доходів населення, яка встановлюється для підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін, віднесено до державних соціальних гарантій, що, згідно зі статтею 19 цього Закону, є обов`язковими для всіх підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.

Мінімальні розміри ставок (окладів) заробітної плати, як мінімальні гарантії в оплаті праці, визначаються генеральною угодою (стаття 11 Закону України Про оплату праці ).

Водночас, статтею 95 Кодексу законів про працю України визначено, що мінімальна заробітна плата - це встановлений законом мінімальний розмір оплати праці за виконану працівником місячну (годинну) норму праці. Мінімальна заробітна плата є державною соціальною гарантією, обов`язковою на всій території України для підприємств, установ, організацій усіх форм власності і господарювання та фізичних осіб, які використовують працю найманих працівників, за будь-якою системою оплати праці. Заробітна плата підлягає індексації у встановленому законодавством порядку.

Системний аналіз вказаних норм свідчить про те, що індексація заробітної плати є і мінімальною державною гарантією в оплаті праці, і державною соціальною гарантією, оскільки стосується працівників і їх сімей.

Вказаний висновок узгоджується з правою позицією Верховного Суду, викладеної у постанові від 12.04.2018 у справі №816/2325/16.

Правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення визначає Порядок проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078 (далі - Порядок №1078), який поширюється на підприємства, установи та організації незалежно від форми власності і господарювання, а також на фізичних осіб, що використовують працю найманих працівників.

Так, відповідно до пункту 4 Порядку №1078 індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення. Оплата праці, у тому числі працюючим пенсіонерам, грошове забезпечення, розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, допомога по безробіттю, що надається залежно від страхового стажу у відсотках середньої заробітної плати, стипендії індексуються у межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб. Сума індексації грошових доходів громадян визначається як результат множення грошового доходу, що підлягає індексації, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків.

Згідно із п. 5 Порядку №1078, у разі підвищення тарифних ставок (окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, визначених у пункті 2 цього Порядку, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків.

Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.

Сума індексації у місяці підвищення грошових доходів, зазначених у абзаці першому цього пункту, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу.

Якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу.

У разі зростання заробітної плати за рахунок інших її складових без підвищення тарифних ставок (окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення заробітної плати. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові заробітної плати, які не мають разового характеру.

Таким чином, фіксована сума індексації виплачується до наступного підвищення тарифної ставки (окладу), при якому сума збільшення заробітної плати перевищить фіксовану суму індексації.

При цьому, індексація заробітних плат найманих працівників підлягає нарахуванню та виплаті разом із заробітною платою. Вказаний висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеної у постанові від 13 червня 2019 року у справі №804/4768/18.

Представник позивача в ході інспекційного відвідування визнав той факт, що заробітна плата працівників не індексувалась у грудні 2018р. та пояснив, що це сталось внаслідок бухгалтерської помилки, яку було виправлено в наступному місяці - січні 2019р. На підтвердження вказаного надав, зокрема, розрахунок заробітної плати за грудень 2018р., а також бухгалтерську довідку за січень 2019р. (а.с.70-71,111зворот).

При цьому, представник позивача, в обґрунтування своєї позиції наголошував, що оскільки фактично розрахунки з працівниками щодо нарахованої на заробітну плату індексації проведено ще до початку перевірки, припис щодо усунення порушення, та постанова винесені протиправно.

Суд не приймає дані доводи до уваги, враховуючи наступне.

Як встановлено в судовому засіданні, під час інспекційного відвідування, представником позивача були надані: копії наказів про затвердження штатного розкладу (а.с.24-29,106-108), відомість нарахування коштів за грудень 2018р. та січень 2019р. (а.с.19-21,68-69,108зворот-109), розрахунок заробітної плати за грудень 2018р. (а.с.22, 111), бухгалтерську довідку за січень 2019р. (а.с.111 зворот).

Разом з тим, надана бухгалтерська довідка за січень 2019р. (а.с.111зворот), та копії відомостей нарахування коштів на карткові рахунки співробітників (а.с.108-109) без наданих платіжних доручень та розрахунку заробітної плати за січень 2019р., що були надані вже після внесення припису (а.с.113-115), на переконання суду, не могли свідчити про усунення порушень позивачем ще до початку перевірки, оскільки з вказаних доказів (без наданих платіжних доручень та розрахунку заробітної плати за січень 2019р.) не вбачається, коли саме позивачем здійснено нарахування та виплату індексації на заробітну плату працівників, в той час, як з розрахунку заробітної плати за грудень 2018р. вбачалось, що за грудень 2018р. не було проведено індексування заробітної плати.

Відповідно до п. 23 Порядку №295 припис є обов`язковою для виконання у визначені строки письмовою вимогою інспектора праці про усунення об`єктом відвідування порушень законодавства про працю, виявлених під час інспекційного відвідування або невиїзного інспектування.

Згідно із абзацу 4 частини другої статті 265 Кодексу законів про працю України юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі недотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці - у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення.

Враховуючи встановлені в судовому засіданні обставини у справі та досліджені докази, суд приходить до висновку, приймаючи до уваги, що акт інспекційного відвідування був підписаний без зауважень, а надані докази на підтвердження усунення порушення були надані вже після складання припису, оскаржувані постанова та припис прийняті з дотриманням норм чинного на час їх прийняття законодавства України, вони відповідають критеріям правомірності, визначених в ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому суд не вбачає підстав для задоволення позову.

При цьому, доводи представника позивача, з посиланням на ст. 265 Кодексу законів про працю України щодо звільнення від відповідальності, оскільки позивачем самостійно усунено порушення до початку інспекційного відвідування не спростовують вказані висновки суду, оскільки чинне законодавство України про працю не передбачає пом`якшуючих чи обтяжуючих обставин для звільнення від відповідальності юридичних та фізичних осіб-підприємців, які використовують найману працю, з урахуванням виду встановленого порушення, розміру порушення, факту усунення порушення тощо.

Навпаки, частиною першою ст. 265 Кодексу законів про працю України передбачено, що посадові особи органів державної влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, винні у порушенні законодавства про працю, несуть відповідальність згідно з чинним законодавством, а частиною другою цієї статті чітко встановлено види порушень законодавства про працю та розмір відповідальності у вигляді штрафу за певний вид правопорушення законодавства про працю.

Крім того, відповідно до пункту 29 Порядку № 295 заходи до притягнення об`єкта відвідування та його посадових осіб до відповідальності за використання праці неоформлених працівників, несвоєчасну та не у повному обсязі виплату заробітної плати, недодержання мінімальних гарантій в оплаті праці вживаються одночасно із внесенням припису незалежно від факту усунення виявлених порушень у ході інспекційного відвідування або невиїзного інспектування.

Вказані висновки узгоджуються з правовою позицією, викладеною Верховним Судом у постановах від 22 березня 2018 року у справі №697/2073/17, від 13 червня 2019 року у справі №804/4768/18.

У зв`язку з тим, що у задоволенні позову відмовлено, розподіл судових витрат, понесених позивачем, відповідно до ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України не здійснюється.

Керуючись ст.ст. 90, 241, 242, 243, 244, 245, 246, 250, 255, 295, 297, п.15.5 Розділу VІІ Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позовної заяви товариства з обмеженою відповідальністю "ЕкономіК" (40000, м.Суми, вул.Першотравнева, буд.24, кв.25, код ЄДРПОУ 23298930) до Управління з питань праці Сумської міської ради (40030, майдан Незалежності, буд.2, код ЄДРПОУ 23823253), Сумської міської ради (40030, майдан Незалежності, буд.2, код ЄДРПОУ 23823253) про визнання протиправними та скасування припису та постанови - відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст судового рішення складено 17.10.2019.

Суддя І.Г. Шевченко