Рішення

від 10.10.2019 по справі 520/6982/19

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Харків

10 жовтня 2019 р. № 520/6982/19

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Мельникова Р.В.,

за участю секретаря судового засідання - Дирявої К.І.,

представника позивача - Шафоростова В.О.,

представника відповідача - Саблукова Д.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮКО СТРОЙ" до Головного управління ДФС у Харківській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю "ЮКО СТРОЙ" звернулося до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати податкове-повідомлення рішення №00000281412 від 13.03.2019 р., прийняте ГУ ДФС у Харківській області, яким збільшено податкове зобов`язання на суму 31853 грн. та нараховано штрафні санкції 7963,25 грн.;

- визнати протиправним та скасувати податкове-повідомлення рішення №00000291412 від 13.03.2019 р., прийняте ГУ ДФС у Харківській області, яким встановлено завищення від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту на суму 108378 грн.;

- визнати протиправним та скасувати податкове-повідомлення рішення № 00000301412 від 13.03.2019 р., прийняте ГУ ДФС у Харківській області, яким зменшено податкове зобов`язання на суму 85914 грн.

В обґрунтування позову позивачем зазначено, що податковий орган прийняв протиправні податкові повідомлення-рішення, які підлягають скасуванню, оскільки ґрунтуються на помилкових висновках контролюючого органу, викладених у акті перевірки від 05.02.2019 року № 316/20-40-14-12-09/34633155.

Ухвалою суду від 22.07.2019 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у вищевказаній адміністративній справі та справу призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження.

Представник відповідача у наданому до суду відзиві на позов проти заявленого позову заперечував та зазначив, що податкові повідомлення-рішення було прийнято контролюючим органом у зв`язку із встановленням перевіркою обставин порушення Товариством з обмеженою відповідальністю "ЮКО СТРОЙ" норм діючого законодавства, які належним чином зафіксовано у акті перевірки. Отже, позовні вимоги позивача є такими, що не підлягають задоволенню.

Представник позивача у судове засідання прибув, позовні вимоги підтримав та просив суд задовольнити позов.

Представник відповідача у судове засідання прибув, проти заявленого позову заперечував з підстав, викладених у письмових запереченнях на позов.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, вивчивши доводи позову та заперечень проти нього, встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю "ЮКО СТРОЙ", код ЄДРПОУ - 34633155, зареєстровано у відповідності до норм діючого законодавства як суб`єкт господарювання.

Судовим розглядом справи встановлено, що на підставі наказу Головного управління ДФС у Харківській області від 21.01.2019 року №438, згідно з п.п. 78.1.1 п. 78.1 ст.78, ст. 82 Податкового кодексу України проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ "ЮКО СТРОЙ" (податковий номер 34633155) з питань дотримання вимог податкового законодавства України щодо господарських взаємовідносин з ТОВ Інтер-Торг 2016 (код за ЄДРПОУ 39996084) за червень 2016 року, з ТОВ Петра Транс Груп (код за ЄДРПОУ 40171681) за березень 2016 року, з ТОВ Альп Ресурс (код за ЄДРПОУ 40227896) за жовтень - грудень 2016 року, з ТОВ Атлон Трейдінг (код за ЄДРПОУ 40474159) за листопад 2016 року, з ТОВ ТК Прод-Маркет (код за ЄДРПОУ 40714048) за лютий 2017 року, а також даних щодо подальшої реалізації та/або використання у власній господарській діяльності придбаних товарів, результати якої оформлено у вигляді акту перевірки від 05.02.2019 року № 316/20-40-14-12-09/34633155.

Відповідно до висновків акту від 05.02.2019 року № 316/20-40-14-12-09/34633155, перевіркою, зокрема, встановлено порушення:

- п. 44.1 ст. 44, п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, п. 201.7, п.201.10 ст. 201 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 року із змінами та доповненнями, внаслідок завищення суми податкових зобов`язань по операціям оформленим як реалізація товарів на загальну суму ПДВ 85914 грн., в тому числі у листопаді 2016 року у сумі 45954 грн. та у грудні 2016 року у сумі 39960 грн.;

- пп. а п. 198.1, абз. 1 та 2 пп. 198.3 ст. 198 та п. 201.1, п.201.7 ст. 201 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 року із змінами та доповненнями, в результаті чого завищено податковий кредит на загальну суму 226145 грн., в тому числі у березні 2016 року у сумі 20319 грн., у червні 2016 року у сумі 12167 грн., у жовтні 2016 року у сумі 64742 грн., у листопаді 2016 року у сумі 52491 грн., у грудні 2016 року у сумі 68565 грн. та у лютому 2017 року у сумі 7861 грн., що призвело до заниження суми податку на додану вартість , що підлягає сплаті (перерахунку) до бюджету у розмірі 31853 грн. у жовтні 2016 року;

- п. 201.1, 200.4 ст. 200 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 року із змінами та доповненнями внаслідок завищення суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду у сум 108378 грн., у тому числі у березні 2016 року у сумі 20319 грн., у червні 2016 року у сумі 12167 грн., у грудні 2016 року у сумі 68031 грн. та у лютому 2017 року у сумі 7861 грн.

На підставі висновків акту перевірки від 05.02.2019 року № 316/20-40-14-12-09/34633155 контролюючим органом 13.03.2019 року прийнято податкові повідомлення-рішення:

- №00000281412, яким у зв`язку із встановленням порушення пп. а п. 198.1, абз. 1 та 2 пп. 198.3 ст. 198 та п. 201.1, п.201.7 ст. 201 Податкового Кодексу України збільшено податкове зобов`язання за платежем податок на додану вартість на суму 31853 грн. та нараховано штрафні санкції 7963,25 грн.;

- №00000291412, яким у зв`язку із встановленням порушення п. 201.1, 200.4 ст. 200 Податкового Кодексу України встановлено завищення від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту на суму 108378 грн.;

- № 00000301412, яким у зв`язку із встановленням порушення п. 44.1 ст. 44, п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, п. 201.7, п.201.10 ст. 201 Податкового Кодексу України зменшено податкове зобов`язання на суму 85914 грн.

Вважаючи зазначені податкові повідомлення-рішення протиправними, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Суд зазначає, що відповідно до пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до положень пп. 14.1.36 п. 14.1 ст.14 Податкового кодексу України господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Приписами підпункту 14.1.181 статті 14 Податкового кодексу України встановлено, податковий кредит - це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов`язання звітного періоду, визначена згідно з цим законом.

Відповідно до підпункту 14.1.156 статті Податкового кодексу України, податкове зобов`язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Порядок формування податкового кредиту передбачений статтею 198 Податкового кодексу України.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг.

Пунктом 198.2 статті 198 визначено, що датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Також, відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до пункту 198.6. статті 198 Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними / розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Пунктом 200.1 ст. 200 ПК України встановлено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. В свою чергу, право на віднесення сум податку до податкового кредиту, згідно п. 198.1 ст. 198 виникає, окрім іншого, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг. При цьому, відповідно до п. 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: або дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг, або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за встановленою ставкою, протягом такого звітного періоду, окрім іншого, у зв`язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст. 201 Кодексу).

Перевіряючи правомірність віднесення позивачем сум по вищезазначеним господарським операціям до таких, які підлягають оподаткуванню та формування податкового кредиту ПДВ, суд дійшов висновку про наступне.

Відповідно до ст. 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні, господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податку.

Відповідно до абзацу 11 вищезазначеної статті Закону первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до частини першої ст.9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Відповідно до вимог п.2.1 ст.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. № 88 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.1995 р. за № 168/704, первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Відповідно до абзацу другого пункту 2.1 зазначеного Положення, господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов`язань і фінансових результатів.

Аналіз вказаних норм свідчить про те, що будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичне здійснення господарської операції відсутнє, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені законодавством.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Із матеріалів справи вбачається, що в перевіряємому періоді позивач мав господарські взаємовідносини із ТОВ Інтер-Торг 2016 (код ЄДРПОУ 39996084), ТОВ Петра Транс Груп (код ЄДРПОУ 40171681), ТОВ Альп Ресурс (код ЄДРПОУ 40227896), ТОВ Атлон Трейдінг (код ЄДРПОУ 40474159), з ТОВ ТК Прод-Маркет (код ЄДРПОУ 40714048), ТОВ ІНЖЕК (код ЄДРПОУ 40797627).

Судом встановлено, що в рамках здійснення власної господарської діяльності господарські операції між позивачем та ТОВ Альп-Ресурс відбувалися в межах договорів підряду № 2202/2016 від 21.07.2016 р., договору підряду № 1411 від 14.11.2016 р., договору підряду № 19/2016 від 19.10.2016 р. та договору поставки № 1212/2016 від 12.12.2016 р.

Так, матеріали справи свідчать, що між ТОВ "ЮКО СТРОЙ", в якості замовника, та ТОВ Альп Ресурс , в якості підрядника, укладено договір підряду №2202/2016 від 21.07.2016 року, відповідно до умов якого підрядник зобов`язується за завданням замовника виконати та здати замовнику в установлений договором строк закінчені роботи з Роботи з улаштування зовнішніх мереж каналізації та електропостачання у смт. Петрівка, Станично-Луганського району Луганської області .

Судовим розглядом справи встановлено, що при виконанні робіт позивачем надавались підряднику матеріали, що підтверджується актами приймання-передачі матеріалу замовника №1, №2, № 3 від 21.07.2016 р.

На підтвердження реальності виконання умов зазначеного договору до суду надано копії наступних первинних документів: договірну ціну, довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за жовтень 2016 року, розрахунок загальновиробничих витрат № 1-2 за жовтень 2016 р., розрахунок про кошторисний прибуток № 5. розрахунок адміністративних витрат № 6, розрахунок витрат № 1140, відомість ресурсів за жовтень 2016 року, договірну ціною.

Матеріали справи свідчать, що у зв`язку з виконанням робіт між сторонами на виконання п. 5.2. договору складено акт приймання виконаних будівельних робіт № 1 від 26.10.2016 р. за формою № КБ2в.

Судом встановлено, що з метою виконання умов договору підряду після приймання-передачі виконаних робіт у повному обсязі було сплачено вартість робіт підрядника, що підтверджуються платіжними дорученням № 385 від 10.11.2016 року, № 391 від 18.11.2016 року. Також до матеріалів справи представником позивача долучено оборотно-сальдові відомості по рахунку 631 станом на теперішній час.

З наявних в матеріалах справи доказів вбачається, що між ТОВ "ЮКО СТРОЙ", в якості замовника, та ТОВ Альп Ресурс , в якості підрядника, укладено договір підряду №1411 від 14.11.2016 року, відповідно до умов якого підрядник зобов`язується за завданням замовника виконати та здати замовнику в установлений договором строк закінчені роботи з Монтаж зовнішніх мереж електропостачання смт. Петрівка Станично-Луганського району Луганської області .

Судовим розглядом справи встановлено, що при виконанні робіт позивачем надавались підряднику матеріали, що підтверджується актами приймання-передачі матеріалу замовника №1, від 14.11.2016 р., актом надання послуг № 15 від 19.12.2016 р.

На підтвердження реальності виконання умов зазначеного договору до суду надано копії наступних первинних документів: договірну ціну, довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за грудень 2016 року, відомість ресурсів до локального кошторису №02-001-007, відомість ресурсів до локального кошторису № 02-001-008, локальний кошторис № 02-001-010, розрахунок загальновиробничих витрат до локального кошторису №02-001-008, локальний кошторис №02-001-007, об`єктний кошторис № 02-001, локальний кошторис № 02-001-008.

Матеріали справи свідчать, що у зв`язку з виконанням робіт між сторонами на виконання п. 5.2. договору складено акт приймання виконаних будівельних робіт № 1 від 19.12.2016 р. за формою № КБ2в.

Судом встановлено, що з метою виконання умов договору підряду після приймання-передачі виконаних робіт у повному обсязі було сплачено вартість робіт підрядника, що підтверджуються платіжними дорученням №452 від 16.01.2017 року. Також до матеріалів справи представником позивача долучено оборотно-сальдові відомості по рахунку 631 станом на теперішній час.

Матеріали справи свідчать, що між ТОВ "ЮКО СТРОЙ", в якості замовника, та ТОВ Альп Ресурс , в якості підрядника, укладено договір підряду №19/2016 від 19.10.2016 року, відповідно до умов якого підрядник зобов`язується за завданням замовника виконати та здати замовнику в установлений договором строк закінчені роботи з Улаштування залізобетонної підлоги за адресою: Харківська обл., м. Дергачі, вул. Залізнична, 31.

Судовим розглядом справи встановлено, що при виконанні робіт позивачем надавались підряднику матеріали, що підтверджується актами приймання-передачі матеріалу замовника № 10 від 09.11.2016 р., № 8 від 08.11.2016 р., № 2 від 24.10.2016 р., № 6 від 01.11.2016 р., № 7 від 01.11.2016 р., № 1 від 21.10.2016 р., № 16 від 28.11.2016 р., № 5 від 01.11.2016 р., № 4 від 25.10.2016 р., № 14 від 14.11.2016 р., № 13 від 12.11.2016 р., № 11 від 10.11.2016 р., № 9 від 08.11.2016 р., № 12 від 10.11.2016 р., № 15 від 28.11.2016 р.

На підтвердження реальності виконання умов зазначеного договору до суду надано копії наступних первинних документів: довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за листопад 2016 року, відомість ресурсів за листопад 2016 року, розрахунок загальновиробничих витрат № 1-2 за листопад 2016 р., договірну ціну, акт приймання-передачі матеріалів №3 від 24.10.2016 р.

Матеріали справи свідчать, що у зв`язку з виконанням робіт між сторонами на виконання п. 5.2. договору складено акт приймання виконаних будівельних робіт № 1 від 30.11.2016 р. за формою № КБ2в.

Судом встановлено, що з метою виконання умов договору підряду після приймання-передачі виконаних робіт у повному обсязі було сплачено вартість робіт підрядника, що підтверджуються платіжними дорученням №407 від 01.12.2016 року. Також до матеріалів справи представником позивача долучено оборотно-сальдові відомості по рахунку 631 станом на теперішній час.

З наявних в матеріалах справи доказів вбачається, що між ТОВ "ЮКО СТРОЙ", в якості постачальника, та ТОВ Альп Ресурс , в якості покупця, укладено договір поставки №1212/2016 від 12.12.2016 року, відповідно до умов якого постачальник зобов`язується поставити та передати у власність покупця товар, визначений у специфікації (рахунку-фактурі) до цього договору, а покупець прийняти та оплатити товар в асортименті, кількості та за цінами, викладеними у додатках до цього договору, які є невід`ємною частиною цього договору. Відповідно до п.6.1 договору поставки № 1212/2016 від 12.12.2016 р. поставка товару здійснюється на умовах Інкотермс 2010, які зазначаються покупцем у замовленні.

На виконання умов договору сторонами складено та підписано специфікацію № 1 від 12.12.2016 р., в якій визначено, що продукцією, яка поставляється є фібра анкерна, а також постачальник зі складу власними силами та за свій кошт здійснює доставку матеріалу.

Реальність виконання умов зазначеного договору поставки підтверджується наявними в матеріалах справи копіями первинних документів, а саме видатковою накладною №546 від 13.12.2016 року, рахунком на оплату №548 від 12.12.2016 року.

Під час розгляду справи зі змісту наданих представником позивача пояснень судом встановлено, що поставка товару за вищевказаним договором відбувалася постачальником його силами та за його рахунок.

На виконання умов договору поставки було оплачено вартість товару, що підтверджується платіжним дорученням № 420 від 19.12.2016 р., №419 від 15.12.2016 р. Також до матеріалів справи представником позивача долучено оборотно-сальдові відомості по рахунку 631 станом на теперішній час.

Зі змісту наданих представником позивача пояснень судом встановлено, що придбана у постачальника фібра анкерна обсягом 8 т. була використана у господарській діяльності позивача. Так, представником позивача вказано, що придбаний у ТОВ Альп-Ресурс обсяг товару в рамках здійснення господарської діяльності було в подальшому продано ТОВ СП Ековтор на підставі видаткової накладної № 13 від 13.12.2016 та видаткової накладної № 11 від 25.11.2016 та здійснено перевезено покупцю на підставі товарно-транспортної накладної № Р687 від 13.12.2016 та товарно-транспортної накладної № Р662 від 25.11.2016.

Судовим розглядом справи встановлено, що між ТОВ "ЮКО СТРОЙ", в якості замовника, та ТОВ Інтер-Торг 2016 , в якості підрядника, укладено договір підряду №12/04/2016 від 12.04.2016 року, відповідно до умов якого замовник доручає, а підрядник виконує у відповідності з умовами договору, роботи з Виготовлення 960 м2 плити промислової підлоги у виробничому корпусі №70 за адресою: м. Харків, вул. Рудника,6, замовник зобов`язується у порядку та на умовах, визначених даним договором, прийняти виконані підрядником роботи та сплатити їх вартість.

На підтвердження реальності виконання умов зазначеного договору до суду надано копії наступних первинних документів: договірну ціну, відомість ресурсів, довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за липень 2016 року, розрахунок загальновиробничих витрат № 1-2, локальний кошторис на будівельні роботи, відомість ресурсів акту приймання за липень 2016 року, розрахунку №1-2 загальновиробничих витрат до акту за липень 2016 року.

Матеріали справи свідчать, що у зв`язку з виконанням робіт між сторонами на виконання п. 4.1. договору складено акт приймання виконаних будівельних робіт № 1 від 29.07.2016 р. за формою № КБ2в.

Судом встановлено, що з метою виконання умов договору підряду після приймання-передачі виконаних робіт у повному обсязі було сплачено вартість робіт підрядника, що підтверджуються платіжними дорученням № 303 від 27.07.2016 року. Також до матеріалів справи представником позивача долучено оборотно-сальдові відомості по рахунку 631 станом на теперішній час.

З наявних в матеріалах справи доказів вбачається, що між ТОВ "ЮКО СТРОЙ", в якості покупця, та ТОВ Петра Транс Груп , в якості постачальника, укладено договір поставки №01-03/2016 від 01.03.2016 року, відповідно до умов якого постачальник зобов`язується поставити та передати у власність покупцю, а покупець - прийняти та оплатити товар у повному розмірі на умовах та в порядку, визначених цим договором. Згідно із п.2.1 договору поставки №01-03/2016 від 01.03.2016 року асортимент та ціна на товар, що поставляється, визначаються на підставі специфікації постачальника, погодженої покупцем, яка є невід`ємною частиною даного договору. Відповідно до п.4.1 договору поставки №01-03/2016 від 01.03.2016 р. поставка товарів здійснюється постачальником в межах наявного асортименту протягом строку дії договору відповідно до попереднього замовлення покупця, в якому визначається асортимент (вид) та обсяг товару (кількість), ціна за одиницю товару, загальна ціна партії товару та інші умови.

На виконання умов договору сторонами складено та підписано додаток №1 від 01.03.2016 р., в якому визначено, що продукцією, яка поставляється є кабель ААБл 3х35-10 (ож).

Реальність виконання умов зазначеного договору поставки підтверджується наявними в матеріалах справи копіями первинних документів, а саме рахунком №32-2016 від 01.03.2016 року, видатковою накладною №ВН 322016 від 01.03.2016 року.

Під час розгляду справи зі змісту наданих представником позивача пояснень судом встановлено, що поставка товару за вищевказаним договором відбувалася на автомобілі Мегcedes 616 (д.н.з. НОМЕР_1 ) водієм ОСОБА_1 , що підтверджується товарно-транспортною накладною № 322016 від 01.03.2016 р.

На виконання умов договору поставки було оплачено вартість товару, що підтверджується платіжним дорученням № 182 від 01.03.2016 р. Також до матеріалів справи представником позивача долучено оборотно-сальдові відомості по рахунку 631 станом на теперішній час.

Також наявні в матеріалах справи докази свідчать, що між ТОВ "ЮКО СТРОЙ", в якості покупця, та ТОВ ІНЖЕКС , в якості постачальника, укладено договір поставки №22/2017 від 22.02.2017 року, відповідно до умов якого постачальник зобов`язується поставити та передати у власність покупцю, а покупець - прийняти та оплатити товар у повному розмірі на умовах та в порядку, визначених цим договором. Згідно із п.2.1 договору поставки №22/2017 від 22.02.2017 року асортимент та ціна на товар, що поставляється, визначаються на підставі специфікації постачальника, погодженої покупцем, яка є невід`ємною частиною даного договору. Відповідно до п.4.1 договору поставки №22/2017 від 22.02.2017 р. поставка товарів здійснюється постачальником в межах наявного асортименту протягом строку дії договору відповідно до попереднього замовлення покупця, в якому визначається асортимент (вид) та обсяг товару (кількість), ціна за одиницю товару, загальна ціна партії товару та інші умови. Також п. 4.7 договору поставки № 22/2017 від 22.02.2017 р. визначено, що постачальник буде вважатися таким, який виконав зобов`язання з поставки товару, якщо він поставив товар в місце зазначене у замовленні покупця з усією суп роджу вальною документацією.

На виконання умов договору сторонами складено та підписано додаток №1 від 22.02.2017 р., в якому визначено, що продукцією, яка поставляється є труба кан.зов. ПП 200х6000 SN8 гофр. INCor.

Реальність виконання умов зазначеного договору поставки підтверджується наявними в матеріалах справи копіями первинних документів, а саме рахунком фактури №235 від 22.02.2017 року, видатковою накладною №214 від 28.02.2017 року.

Під час розгляду справи зі змісту наданих представником позивача пояснень судом встановлено, що поставка товару за вищевказаним договором була здійснена за рахунок та силами постачальника.

На виконання умов договору поставки було оплачено вартість товару, що підтверджується платіжним дорученням № 488 від 22.02.2017 р. Також до матеріалів справи представником позивача долучено оборотно-сальдові відомості по рахунку 631 станом на теперішній час.

Зі змісту наданих до суду доказів судом встановлено, що між ТОВ "ЮКО СТРОЙ", в якості покупця, та ТОВ ТК ПРОД-МАРКЕТ , в якості постачальника, укладено договір поставки №2802/17 від 28.02.2017 року, відповідно до умов якого постачальник зобов`язується проводити поставку (продаж) покупцю у власність товарно-матеріальних цінностей, окремими партіями, відповідно до замовлення покупця, а покупець зобов`язується прийняти цей товар та своєчасно здійснювати його оплату на умовах цього договору. Згідно із п.1.2 договору поставки №2802/17 від 28.02.2017 року асортимент, найменування, кількість, ціна та загальна вартість товару зазначаються у бухгалтерських документах постачальника рахунку-фактурі, видаткових накладних, які після підписання сторонами мають юридичну силу специфікації в розумінні статті 266 Господарського кодексу України, та є невід`ємною частиною цього договору. Відповідно до п.2.3 договору поставки №2802/17 від 28.02.2017 року товар вважається поставленим постачальником та переданим у власність покупця з моменту підписання покупцем накладних, які свідчать про факт отримання товару і не потребує підписання між сторонами будь-яких актів приймання-передачі товару у власність. Також п. 2.6 договору поставки №2802/17 від 28.02.2017 року визначено, що умови поставки згідно до вимог Міжнародних правил щодо тлумачення термінів Інкотермс .

Реальність виконання умов зазначеного договору поставки підтверджується наявними в матеріалах справи копіями первинних документів, а саме рахунками на оплату №142 від 28.02.2017 року, №143 від 28.02.2017 року, видатковими накладними №136 від 28.02.2017 року, 137 від 28.02.2017.

Під час розгляду справи зі змісту наданих представником позивача пояснень судом встановлено, що поставка товару за вищевказаним договором була здійснена за рахунок та силами постачальника.

До матеріалів справи представником позивача долучено оборотно-сальдові відомості по рахунку 631 станом на теперішній час на підтвердження стану розрахунків із контрагента.

Під час судового розгляду справи зі змісту наданих представником позивача пояснень встановлено, що за умовами договорів по спірним операціям з ТОВ ТК ПРОД-МАРКЕТ , ТОВ Петра Транс Груп , ТОВ Інжекс поставка товару (труба, кабель) відбувалась безпосередньо за рахунок сил та засобів постачальників на будівельний об`єкт за адресою: смт. Петрівка, Станично-Луганського району Луганської області.

Про це також окремо свідчать відомості товарно-транспортної накладної від 01.03.2016 № 322016 про пункт розвантаження товару за адресою: смт. Петрівка, Станично- Луганського району Луганської області.

Судовим розглядом справи також встановлено, що позивач в рамках здійснення власної господарської діяльності мав господарські взаємовідносини із ТОВ Атлон Трейдінг з приводу придбання товарів, а саме фібри анкерної.

Так, реальність виконання умов господарських взаємовідносин підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, а саме рахунком на оплату №263 від 24.11.2016 року, видатковою накладною №326 від 25.11.2016 року.

Сплата вартості придбаного товару була здійснена позивачем відповідно до платіжних доручень №400 від 25.11.2016 року, №401 від 25.11.2016 року. Також до матеріалів справи представником позивача долучено оборотно-сальдові відомості по рахунку 631 станом на теперішній час.

Зі змісту наданих представником позивача пояснень судом встановлено, що придбана у постачальника фібра анкерна обсягом 9,2 т. була використана у господарській діяльності позивача. Так, представником позивача вказано, що придбаний у ТОВ Атлон Трейдінг обсяг товару в рамках здійснення господарської діяльності було в подальшому продано ТОВ СП Ековтор на підставі видаткової накладної № 13 від 13.12.2016 та видаткової накладної № 11 від 25.11.2016 та здійснено перевезено покупцю на підставі товарно-транспортної накладної № Р687 від 13.12.2016 та товарно-транспортної накладної № Р662 від 25.11.2016.

Суд зазначає, що наявні в матеріалах справи докази та первинні документи спростовують доводи контролюючого органу щодо безтоварності господарських операцій.

Також суд зазначає, що матеріали справи не містять та судом в рамках офіційного з`ясування обставин у справи не встановлено обставин, які б свідчили про наявність вироку суду відносно контрагентів позивача ТОВ Інтер-Торг 2016 (код ЄДРПОУ 39996084), ТОВ Петра Транс Груп (код ЄДРПОУ 40171681), ТОВ Альп Ресурс (код ЄДРПОУ 40227896), ТОВ Атлон Трейдінг (код ЄДРПОУ 40474159), з ТОВ ТК Прод-Маркет (код ЄДРПОУ 40714048), ТОВ ІНЖЕК (код ЄДРПОУ 40797627), які б набрали законної сили.

Водночас, суд зазначає, що недоліки первинних документів або наявні в них неточності не можуть свідчити про нереальність господарських операцій позивача із відповідними контрагентами.

Стосовно посилань представника відповідача у відзиві на позов та в акті перевірки на те, що надані до перевірки товарно-транспортні накладні мають неточності та не повні відомості, а також до перевірки по певним контрагентам зовсім не надано товарно-транспортних накладних суд зазначає наступне.

Зі змісту наданих представником позивача пояснень та наявних в матеріалах справи доказів вбачається, що за умовами договорів, укладених між позивачем та ТОВ ТК ПРОД-МАРКЕТ , ТОВ ПЕТРА ТРАНС ГРУП , ТОВ ІНЖЕКС поставка товару, здійснювалась за рахунок сил та засобів постачальників.

При цьому, суд зазначає, що такий первинний документ як товарно-транспортна накладна є обов`язковим первинним документів, що складається щодо господарських операцій з перевезення вантажів, однак не є первинним документом, що складається щодо господарських операцій з поставки товарів.

Відповідно, ненадання платником податку (покупцем) до перевірки товарно-транспортних накладних не може бути самостійною підставою для висновків про непідтвердження господарських операцій з поставки товару між позивачем та його контрагентом, якщо при цьому іншими документами підтверджується протилежне.

Зазначена позиція суду узгоджується із висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 02.04.2019 року №821/3770/14.

Стосовно посилань представника відповідача у відзиві на позов та в акті перевірки на те, що підставою для встановлених порушень позивача слугувала наявна у контролюючого органу податкова інформація стосовно контрагентів, а також наявні протоколи допитів, суд зазначає наступне.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Законодавством України не передбачена відповідальність юридичної особи за можливими допущеними порушеннями законодавства інших юридичних осіб, на господарюючих суб`єктів не покладається обов`язок та не надається право контролювати дотримання законодавства платником податків, який виступає контрагентом у господарській операції. Ведення податкового обліку покладено на кожного окремого платника податку. Такий платник несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватися на третіх осіб, у тому числі на його контрагентів. Чинне законодавство не містить норм щодо солідарної відповідальності платників податків. Виходячи з наведеного, порушення, допущені одним платником податків у відображенні в податковому обліку певної господарської операції, за загальним правилом, не впливають на права та обов`язки іншого платника податків. Крім того, чинне законодавство не покладає на підприємство обов`язок збирання інформації про стан господарської діяльності та порушення підприємств-контрагентів. Навіть якщо контрагент не виконав свого зобов`язання по сплаті податку, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи.

Юридична відповідальність кожного платника податків, відповідно до ст. 61 Конституції України, має індивідуальний характер, поширюються на діяння, що визнаються законом протиправними та були вчинені саме цим платником. Притягнення суб`єкта права до юридичної відповідальності за діяння, що було вчинено іншою особою, є неможливим.

Така ж позиція узгоджується із позицією Верховного суду України викладену в постановах №10/21 від 02.03.2010 року, №09/05 від 13.01.2009 року, №08/28 від 12.02.2008 року.

Крім того, суд зазначає, що належними та допустимими в розумінні статті 124 Конституції України, положень Кодексу адміністративного судочинства України доказами факту вчинення платником податків нікчемного правочину або факту відображення в обліку показників господарських операцій, які в дійсності не відбулись, можуть бути або обвинувальний вирок суду по кримінальній справі (оскільки діяння платника податків по протиправному заволодінню майном іншої особи або ухиленню від сплати податків, тобто вчинення нікчемного правочину, є об`єктивною стороною злочинів, передбачених статтею 191 Кримінального кодексу України та статтею 212 Кримінального кодексу України), або рішення суду у справі про стягнення одержаного за нікчемним правочином (оскільки наслідком вчинення платником податків нікчемного правочину відповідно до статей 207, 208, 250 Господарського кодексу України є застосування конфіскаційного заходу у вигляді стягнення одержаного за нікчемним правочином, або рішення суду про визнання правочину недійсним (оскільки відповідно до частини 3 статті 228 Цивільного кодексу України вчинення платником податків правочину, котрий суперечить інтересам держави і суспільства, є підставою для звернення до суду з вимогою про визнання такого правочину недійсним).

Матеріали справи не містять жодних доказів наявності між позивачем та його контрагентами при укладанні і виконанні договору, взаємоузгоджених зловмисних дій, спрямованих на порушення вимог чинного законодавства.

Ведення податкового обліку покладено на кожного окремого платника податку. Такий платник несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватися на третіх осіб, у тому числі на його контрагентів. Чинне законодавство не містить норм щодо солідарної відповідальності платників податків.

Виходячи з наведеного, порушення, допущені одним платником податків у відображенні в податковому обліку певної господарської операції, за загальним правилом, не впливають на права та обов`язки іншого платника податків. Крім того, чинне законодавство не покладає на підприємство обов`язок збирання інформації про стан господарської діяльності та порушення підприємств-контрагентів.

Також суд зазначає, що відповідно до положень ч.1 ст.72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з ч.1 ст.74 КАС України суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом.

Суд зазначає, що законом, який визначає порядок отримання показань під час досудового слідства та порядок їх фіксації у протоколі допиту є Кримінальний процесуальний кодекс України (далі КПК України).

Положеннями ст.23 КПК визначено, що суд досліджує докази безпосередньо. Показання учасників кримінального провадження суд отримує усно.

Не можуть бути визнані доказами відомості, що містяться в показаннях, речах і документах, які не були предметом безпосереднього дослідження суду, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Суд може прийняти як доказ показання осіб, які не дають їх безпосередньо в судовому засіданні, лише у випадках, передбачених цим Кодексом.

Приписами ч.4 ст. 95 КПК України передбачено, що суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 цього Кодексу. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них.

З огляду на вищевикладене суд зазначає, що протоколи допиту, отримані на стадії досудового слідства, можуть бути визначені як докази лише в разі їх відображення під час розгляду кримінальної справи в суді.

Таким чином, до винесення вироку в рамках кримінального провадження, протоколи допиту досудового розслідування не можуть вважатись належними доказами в адміністративному судочинстві, що вірно було враховано судами попередніх інстанцій під час розгляду справи.

Відповідно до частини 6 статті 78 КАС України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Враховуючи наведене вище суд зазначає, що ні на момент проведення перевірки та фіксації її наслідків контролюючим органом, ні станом на час розгляду судом даної справи інформація стосовно винесення вироку щодо посадових осіб ТОВ АЛЬП-РЕСУРС відсутня.

При цьому, обставини порушення кримінального провадження відносно контрагента позивача та отримання свідчень (пояснень) посадових осіб господарюючого суб`єкта, в рамках такого провадження, не є беззаперечним фактом, що підтверджує відсутність реальних правових наслідків всіх господарських операцій проведених позивачем та його контрагентом.

Зазначена позиція суду узгоджується із висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 19.03.2019 року по справі №826/3740/17.

Відтак, матеріали досудового розслідування відносно контрагента позивача, зокрема протокол допиту директора ТОВ АЛЬП-РЕСУРС ОСОБА_2 не може бути врахований судом як беззаперечний доказ фіктивності господарських операцій між позивачем та контрагентом.

Таким чином, оскільки первинні документи по взаємовідносинам позивача із контрагентами ТОВ Інтер-Торг 2016 (код ЄДРПОУ 39996084), ТОВ Петра Транс Груп (код ЄДРПОУ 40171681), ТОВ Альп Ресурс (код ЄДРПОУ 40227896), ТОВ Атлон Трейдінг (код ЄДРПОУ 40474159), з ТОВ ТК Прод-Маркет (код ЄДРПОУ 40714048), ТОВ ІНЖЕК (код ЄДРПОУ 40797627) оформлені у відповідності до вимог ст. ст. 1, 9 Закону України "Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні", чим спростовано висновки перевіряючих під час проведення перевірки стосовно порушення позивачем положень податкового законодавства, то на разі наявні підстави для скасування податкових повідомлень-рішень Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області від 13.03.2019 року №00000281412, №00000291412, №00000301412.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частин 1 та 3 статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

Згідно положень статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, з врахуванням вищевикладеного, повно і всебічно з`ясувавши обставини, які мають значення для правильного вирішення справи, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮКО СТРОЙ".

Розподіл судових витрат здійснюється в порядку ст.139 КАС України.

Керуючись ст.ст. 243-246, 250, 255, 295, 297 КАС України, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮКО СТРОЙ" (Мереф`янське шосе, 13а, м. Харків, 61081) до Головного управління ДФС у Харківській області (вул. Пушкінська, 46, м. Харків, 61000) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові-повідомлення рішення від 13.03.2019 року №00000281412, №00000291412, №00000301412.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮКО СТРОЙ" (Мереф`янське шосе, 13а, м. Харків, 61081, код ЄДРПОУ 34633155) сплачену суму судового збору у розмірі 3511 (три тисячі п`ятсот одинадцять) грн. 62 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Харківській області (вул. Пушкінська, 46, м. Харків, 61000, код ЄДРПОУ - 39599198).

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системи шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, або спрощеного позовного провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст рішення виготовлено 21 жовтня 2019 року.

Суддя Мельников Р.В.