Рішення

від 16.10.2019 по справі 640/20562/18

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

16 жовтня 2019 року № 640/20562/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Смолія І.В. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за позовом Адвокатського об`єднання Скляренко, Сидоренко та партнери (01032, м. Київ, бульв. Тараса Шевченка, 31, оф.8) до Головного управління ДФС у м. Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19), третя особа Державна податкова інспекція у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві (03056, м. Київ, вул. Політехнічна, 5-А) про визнання протиправними та скасування податкової вимоги та рішення про опис майна,

О Б С Т А В И Н И С П Р А В И:

Адвокатське об`єднання Скляренко, Сидоренко та партнери (надалі також - позивач) звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у м. Києві (надалі також - відповідач), третя особа - Державна податкова інспекція у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві, про визнання протиправною та скасувати податкову вимогу Головного управління ДФС у м. Києві № 176842-17 від 17 вересня 2018 р. до Адвокатського об`єднання Скляренко, Сидоренко та Партнери на суму 25562,13 грн; визнання протиправним та скасувати рішення Головного управління ДФС у м. Києві № 176842-17 від 17 вересня 2018 р. про опис майна Адвокатського об`єднання Скляренко, Сидоренко та Партнери у податкову заставу.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 11.12.2019 р. відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Позовні вимоги вмотивовано тим, що оскаржувані вимога та рішення прийняті Відповідачем безпідставно, що є порушенням норм чинного законодавства, а тому мають бути визнані неправомірними та скасовані у судовому порядку.

Відповідач проти позовних вимог заперечив, надав письмовий відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, встановив.

Як вбачається з матеріалів справи, що позивачем 02 березня 2015 року подано до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві податкову декларацію з податку на прибуток підприємства за 2014 рік, якою позивачем самостійно визначено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток за звітний (податковий) період у розмірі 33219,00 грн.

Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві отримано вказану декларації 02 березня 2015 року, що підтверджується наявною у матеріалах справи копією квитанції №2.

У подальшому, позивачем до публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит", з яким 20 липня 2011 року укладено договір №157463 на розрахунково-касове обслуговування, направлено відповідні платіжні доручення, призначення платежу яких "податок на прибуток за 2014 рік": від 22 січня 2015 року №15 на суму 15000,00 грн.; від 30 січня 2015 року №28 на суму 15000,00 грн.; від 24 березня 2015 року №54 на суму 3219,00 грн.

Платіжне доручення від 22 січня 2015 року №14 ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" (надалі - банк), як обслуговуючим банком, виконано. Поряд з цим, платіжні доручення від 30 січня 2015 року №28 та від 24 березня 2015 року №54 банком до виконання прийняті, проте не виконані.

У зв`язку з вище викладеними обставинами, позивач подав скаргу на ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" до Національного банку України.

Крім того, 06 липня 2015 року позивач звернувся до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві із заявою про неперерахування третьою особою коштів з рахунку позивача в рахунок сплати податку на прибуток, до якої додано копії платіжних доручень від 30 січня 2015 року №28 та від 24 березня 2015 року №54.

Позивач зазначає, що станом 2015 рік на час звернення позивача до суду з адміністративним позовом не відображено в інтегрованій картці платника - позивача факт погашення задекларованого грошового зобов`язання з податку на прибуток у загальному розмірі 18219,00 грн., що підтверджується висновками проведеної звірки, за результатами якої складено акт від 13 січня 2016 року №859-07.

В подальшому Адвокатське об`єднання "Скляренко, Сидоренко та Партнери" звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у місті Києві, публічне акціонерне товариство "Банк "Фінанси та Кредит", про: визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо не відображення в інтегрованій картці платника - позивача відомостей про сплату податку на прибуток у загальному розмірі 18219,00 грн., а саме, 15000,00 грн - 30 січня 2015 року, 3219,00 грн - 24 березня 2015 року; визнання сплаченим (погашеним) грошового (податкового) зобов`язання у позивача з податку на прибуток у загальному розмірі 18219,00 грн., а саме 15000,00 грн - 30 січня 2015 року, 3219,00 грн - 24 березня 2015 року; зобов`язання відповідача виключити з інтегрованої картки платника - позивача відомості про від`ємне значення сальдо з податку на прибуток у загальному розмірі 18212,59 грн.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 вересня 2016 року по справі № 826/1268/16, яка набрала законної сили 17.11.2016 року, позовні вимоги Адвокатського об`єднання Скляренко, Сидоренко та партнери - задоволено повністю. Визнано протиправною бездіяльність державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у місті Києві щодо не відображення в інтегрованій картці платника - адвокатського об`єднання "Скляренко, Сидоренко та Партнери" (код ЄДРПОУ 37817370) відомостей про сплату податку на прибуток у загальному розмірі 18219,00 грн., а саме, 15000,00 грн. - 30 січня 2015 року, 3219,00 грн. - 24 березня 2015 року. Зобов`язати державну податкову інспекцію у Шевченківському районі Головного управління ДФС у місті Києві виключити з інтегрованої картки платника - адвокатського об`єднання "Скляренко, Сидоренко та Партнери" (код ЄДРПОУ 37817370) відомості про від`ємне значення сальдо з податку на прибуток у загальному розмірі 18212,59 грн.

Головним управлінням ДФС у м. Києві 17.09.2018 р. прийнято податкову вимогу №176842-17 та рішення №176842-17 про опис майна у податкову заставу.

Позивач вважає, що податкова вимога та рішення про опис майна є протиправними та такими, що підлягає скасуванню, а тому звернувся до суду з даним позовом.

Досліджуючи наявні у матеріалах справи докази, аналізуючи наведені міркування та заперечення, оцінюючи їх у сукупності, суд бере до уваги наступне.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 вересня 2016 року по справі № 826/1268/16 встановлено, що державну податкову інспекцію у Шевченківському районі Головного управління ДФС у місті Києві не відображено в інтегрованій картці платника - позивача факт погашення задекларованого грошового зобов`язання з податку на прибуток у загальному розмірі 18219,00 грн., що підтверджується висновками проведеної звірки, за результатами якої складено акт від 13 січня 2016 року №859-07.

Відповідно до п. 129.6, пп. 129.3.1 п. 129.3, п. 129.7 ст. 129 Податкового кодексу України (надалі - ПК України) , за порушення строку зарахування податків до бюджетів або державних цільових фондів, установлених Законом України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні", з вини банку або органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, такий банк/орган сплачує пеню за кожний день прострочення, включаючи день сплати, та штрафні санкції у розмірах, встановлених цим Кодексом, а також несе іншу відповідальність, встановлену цим Кодексом, за порушення порядку своєчасного та повного внесення податків, зборів, платежів до бюджету або державного цільового фонду. При цьому платник податків звільняється від відповідальності за несвоєчасне або перерахування не в повному обсязі таких податків, зборів та інших платежів до бюджетів та державних цільових фондів, включаючи нараховану пеню або штрафні санкції.

Нарахування пені закінчується: у день зарахування коштів на відповідний рахунок органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, та/або в інших випадках погашення податкового боргу та/або грошових зобов`язань.

Не вважається порушенням строку перерахування податків, зборів, платежів з вини банку порушення, вчинене внаслідок регулювання Національним банком України економічних нормативів такого банку, що призводить до нестачі вільного залишку коштів на такому кореспондентському рахунку.

Якщо у майбутньому банк або його правонаступники відновлюють платоспроможність, відлік строку зарахування податків, зборів та інших платежів розпочинається з моменту такого відновлення.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 вересня 2016 року по справі № 826/1268/16 встановлено, що 17 грудня 2015 року Національним банком України прийнято постанову про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит".

Виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, у свою чергу, 18 грудня 2015 року прийнято рішення №230 про початок процедури ліквідації ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит".

Зі змісту п. 129.6, пп. 129.3.1 п. 129.3 ст. 129 ПК України вбачається, що незважаючи на звільнення від відповідальності за несвоєчасне або перерахування не у повному обсязі податків, зборів та інших платежів до бюджетів, на платника податків покладено обов`язок погасити суму основного зобов`язання шляхом її зарахування на відповідні рахунки органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.

Згідно з п. 36.1 ст. 36 ПК України, податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Відповідно до пп. 14.1.175, пп. 14.1.162 п. 14.1 ст. 14 ПК України, податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання.

Пеня - сума коштів у вигляді відсотків, нарахованих на суми грошових зобов`язань, не сплачених у встановлені законодавством строки.

З аналізу вище викладених норм вбачається, що законодавець пов`язує обов`язок платника податків по перерахуванню у бюджет сум податкового зобов`язання з моментом сплати такого зобов`язання.

Положення ПК України не містять визначення поняття "сплата", разом з тим, відповідно до п. 5.3 ст. 5 ПК України, інші терміни, що застосовуються у цьому Кодексі і не визначаються ним, використовуються у значенні, встановленому іншими законами.

Згідно з ч. 1 ст. 55 Закону України "Про банки і банківську діяльність", відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами Національного банку України та угодами (договорами) між клієнтом та банком.

Відповідно до ч. 3 ст. 1068 Цивільного кодексу України, банк зобов`язаний за розпорядженням клієнта видати або перерахувати з його рахунка грошові кошти в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не передбачений договором банківського рахунка або законом.

Згідно з п. 8.1 ст. 8, п. 22.4 ст. 22 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні", банк зобов`язаний виконати доручення клієнта, що міститься в розрахунковому документі, який надійшов протягом операційного часу банку, в день його надходження.

У разі надходження розрахункового документа клієнта до обслуговуючого банку після закінчення операційного часу банк зобов`язаний виконати доручення клієнта, що міститься в цьому розрахунковому документі, не пізніше наступного робочого дня.

Банки та їх клієнти мають право передбачати в договорах інші, ніж встановлені в абзацах першому та другому цього пункту, строки виконання доручень клієнтів.

Під час використання розрахункового документа ініціювання переказу є завершеним: для платника - з дати надходження розрахункового документа на виконання до банку платника.

Аналіз вище викладених норм свідчить про те, що виконання платником податкового обов`язку по перерахуванню у бюджет суми податкового зобов`язання, а отже, і його сплата, пов`язане з моментом подання у банк платіжного доручення на перерахування відповідних сум податкових зобов`язань.

Тобто, наведений підхід допускає відмінне трактування моменту виконання платником податків свого податкового обов`язку ніж той, що закріплений у пп. 139.3.1 п. 129.3 ст. 129 ПК України.

Разом з тим, відповідно до пп. 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 ПК України, податкове законодавство України ґрунтується на таких принципах: презумпція правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов`язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу.

Суд звертає увагу, що Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 вересня 2016 року по справі № 826/1268/16 встановлено, що встановлений у ході судового розгляду факт направлення позивачем банку платіжних доручень від 30 січня 2015 року №28 та від 24 березня 2015 року №54 підтверджує про виконання позивачем обов`язку, покладеного на нього законодавцем, закріпленого ст. 67 Конституції України, згідно з яким, кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори у порядку і розмірах, встановлених законом.

У відповідності до ч. 4 ст. 78 КАС України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Враховуючи вищевикладене, Суд приходить до висновку, що позовні вимоги Позивача в частині щодо визнання неправомірними та скасувати податкову вимогу Головного управління ДФС у м. Києві № 176842-17 від 17 вересня 2018 р. та рішення Головного управління ДФС у м. Києві № 176842-17 від 17 вересня 2018 р. про опис майна Адвокатського об`єднання Скляренко, Сидоренко та Партнери у податкову заставу є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Частиною другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

З урахуванням викладеного, Суд приходить до висновків про задоволення позовних вимог повністю.

Керуючись положеннями статей 2, 4, 7, 9, 11, 44, 72-78, 79, 194, 241-246, 250, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов Адвокатського об`єднання Скляренко, Сидоренко та партнери (01032, м. Київ, бульв. Тараса Шевченка, 31, оф.8) задовольнити повністю.

2. Визнати протиправною та скасувати податкову вимогу Головного управління ДФС у м. Києві № 176842-17 від 17 вересня 2018 р. до Адвокатського об`єднання Скляренко, Сидоренко та Партнери на суму 25562,13 грн.

3. Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДФС у м. Києві № 176842-17 від 17 вересня 2018 р. про опис майна Адвокатського об`єднання Скляренко, Сидоренко та Партнери у податкову заставу.

4. Стягнути з Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві (адреса: 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19; код ЄДРПОУ 39439980) за рахунок державних асигнувань на користь Адвокатського об`єднання Скляренко, Сидоренко та партнери (01032, м. Київ, бульв. Тараса Шевченка, 31, оф.8; код ЄДРПОУ 37817370) судові витрати у розмірі 3524,00 грн (три тисяча п`ятсот двадцять чотири гривні 00 копійок).

Рішення суду, відповідно до частини 1 статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя І.В. Смолій