Постанова

від 08.10.2019 по справі 804/10450/14

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

08 жовтня 2019 року

Київ

справа №804/10450/14

касаційне провадження №К/9901/5379/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду :

судді-доповідача - Бившевої Л.І.,

суддів: Шипуліної Т.М., Хохуляка В.В.,

розглянув у порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Янко (далі - Товариство) на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 11.06.2015 (головуючий суддя - Баранник Н.П., судді - Малиш Н.І., Щербак А.А.) у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Янко до Лівобережної об`єднаної державної податкової інспекції міста Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області (далі - Інспекція) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

УСТАНОВИВ:

У липні 2014 року Товариство звернулось до суду із позовом до Інспекції, у якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 03.07.2014 № 0002872203.

На обґрунтування зазначених позовних вимог Товариство послалося на те, що: на запит податкового органу для проведення перевірки, результати якої оформлені актом № 1994/2203/23646934 від 06.06.2014, на підставі висновків якого Інспекцією було прийняте оспорюване податкове повідомлення-рішення, Товариством були надані належним чином оформлені первинні бухгалтерські документи на підтвердження правомірності формування податкового кредиту по господарських операціях, здійснених з ТОВ ТД Ветек та ПП Терра-Експо , які відповідають встановленим законодавством вимогам, містять несуперечливу і достовірну інформацію, підтверджують виконання сторонами відповідних господарських операцій, з урахуванням того, що: в силу положень положенням пункту 4.4 Методичних рекомендацій щодо організації та проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, затверджених наказом ДПА України від 22.04.2011 № 236 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) акт про неможливість проведення зустрічної звірки суб`єкта господарювання складається у разі встановлення фактів, що не дають змогу провести зустрічну звірку суб`єкта господарювання, зокрема, у зв`язку із зняттям з обліку, встановленням відсутності суб`єкта господарювання та/або його посадових осіб за місцезнаходженням (податковою адресою), та не може містити інформації щодо документального підтвердження (чи не підтвердження) господарських відносин з платником податків; згідно інформації з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України з моменту реєстрації ТОВ ТД Ветек та ПП Терра-Експо та до теперішнього часу відсутні будь-які записи про відсутність зазначених суб`єктів господарювання за місцезнаходженням; постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 03.06.2014 у справі № 820/4162/14 було зобов`язано Індустріальну ОДПІ м. Харкова ГУ Міндоходів у Харківській області виключити інформацію, внесену на підставі акту про неможливість проведення зустрічної звірки ПП Терра-Експо від 31.01.2014 р. №65/20-36-22-03-07/24670053, з інформаційних баз податкових органів з відповідним коригуванням показників; поставка придбаного у ТОВ ТД Ветек дизельного палива згідно договору поставки нафтопродуктів № 211-06/11/13 від 06.11.2013 не відбулася з вини контрагента - ТОВ ТД Ветек , що є підставою для звернення Товариства до господарського суду з відповідним позовом, проте Товариство правомірно сформувало податковий кредит, виходячи з правила першої події, а саме - на дату перерахування коштів на користь ТОВ ТД Ветек .

Дніпропетровський окружний адміністративний суд постановою від 07.08.2014 позов задовольнив повністю: визнав протиправним та скасував податкове повідомлення-рішення Інспекції від 03.07.2014 № 0002872203.

Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що: Товариство правомірно сформувало податковий кредит по господарських операціях з ТОВ ТД Ветек (договір поставки нафтопродуктів № 211-06/11/13 від 06.11.2013) та ПП Терра-Експо (договір поставки нафтопродуктів № 1211-2 від 12.11.2013), що підтверджується належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами та регістрами бухгалтерського обліку, зокрема: по ТОВ ТД Ветек - податковими накладними, платіжними дорученнями, рахунком на оплату, заявкою на відвантаження залізничної цистерни, актом звіряння взаємних розрахунків, оборотно-сальдовою відомістю; по ПП Терра-Експо - податковими та видатковими накладними, рахунками-фактурами, паспортом на дизельне пальне, товарно-транспорними накладними на відпуск нафтопродуктів (нафти), платіжними дорученнями, свідоцтвами про допущення транспортних засобів до перевезення визначених небезпечних вантажів, актами виконаних робіт, договорами оренди автомобіля-цистерни, договором оренди приміщення та ємностей; операції пов`язані з господарською діяльністю Товариства - оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами; всі учасники господарських операцій володіли спеціальною податковою правосуб`єктністю; поставка придбаного у ТОВ ТД Ветек дизельного палива згідно договору поставки нафтопродуктів № 211-06/11/13 від 06.11.2013 не відбулася з вини контрагента - ТОВ ТД Ветек , що є підставою для звернення Товариства до господарського суду з відповідним позовом, проте Товариство правомірно сформувало податковий кредит, виходячи з правила першої події, а саме - на дату перерахування коштів на користь ТОВ ТД Ветек .

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд постановою від 11.06.2015 скасував рішення суду першої інстанції та ухвалив нове, яким у задоволенні позову відмовив повністю.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове про відмову у задоволенні позовних вимог, суд апеляційної інстанції виходив з того, що за інформацією з Єдиного державного реєстру податкових накладних податковим органом було встановлено, що ТОВ ТД Ветек та ПП Терра-Експо придбавали товар, відмінний від того, що реалізовувався Товариству за документами, наданими для перевірки, з урахуванням того, що деякі рахунки-фактури та рахунки на оплату не містять відомостей про особу, що їх виписала, а товарно-транспортні накладні заповнені не у відповідності до Інструкції про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, затвердженої спільним наказом Міністерства економіки України, Міністерства транспорту та зв`язку України, Міністерства палива та енергетики України, Державного комітету з питань технічного регулювання та споживчої політики, від 20.05.2008 № 281/171/578/155.

Товариство оскаржило рішення суду апеляційної інстанції до Вищого адміністративного суду України, який ухвалою від 12.08.2015 відкрив касаційне провадження у справі за касаційною скаргою та витребував матеріали справи із суду першої інстанції.

В обґрунтування вимог касаційної скарги (з урахуванням уточнень) скаржник вказує на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, оскільки суд апеляційної інстанції під час розгляду справи не надав належної правової оцінки тому, що: в силу положень положенням пункту 4.4 Методичних рекомендацій щодо організації та проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, затверджених наказом ДПА України від 22.04.2011 № 236 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) акт про неможливість проведення зустрічної звірки суб`єкта господарювання складається у разі встановлення фактів, що не дають змогу провести зустрічну звірку суб`єкта господарювання, зокрема, у зв`язку із зняттям з обліку, встановленням відсутності суб`єкта господарювання та/або його посадових осіб за місцезнаходженням (податковою адресою), та не може містити інформації щодо документального підтвердження (чи не підтвердження) господарських відносин з платником податків; рахунки-фактури та рахунки на оплату містять підписи відповідальних осіб та печатку підприємства, а також інші реквізити, на підставі яких можна встановити інформацію про товар, за який здійснювались розрахунки, з урахуванням того, що окремі недоліки в оформленні первинних бухгалтерських накладних не можуть бути підставою для визнання господарських операцій такими, що не відбулися; товарно-транспортні накладні складені за формою, затвердженою Інструкцією про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, затвердженої спільним наказом Міністерства економіки України, Міністерства транспорту та зв`язку України, Міністерства палива та енергетики України, Державного комітету з питань технічного регулювання та споживчої політики, від 20.05.2008 № 281/171/578/155; придбаний у ПП Терра-Експо товар був повністю реалізований на автомобільній заправній станції Товариства, яка знаходиться в с. Піщанка Новомосковського району Дніпропетровської області; поставка придбаного у ТОВ ТД Ветек дизельного палива згідно договору поставки нафтопродуктів № 211-06/11/13 від 06.11.2013 не відбулася з вини контрагента - ТОВ ТД Ветек , що є підставою для звернення Товариства до господарського суду з відповідним позовом, проте Товариство правомірно сформувало податковий кредит, виходячи з правила першої події, а саме - на дату перерахування коштів на користь ТОВ ТД Ветек .

Інспекція не скористалась своїм процесуальним правом на подання відзиву на касаційну скаргу.

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду ухвалою від 07.10.2019 прийняв касаційну скаргу Товариства до провадження та призначив справу до касаційного розгляду у спрощеному провадженні без повідомлення сторін на 08.10.2019.

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду перевірив наведені у касаційній скарзі доводи та дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

У справі, що розглядається, суди попередніх інстанцій встановили, що підставою для прийняття оспорюваного податкового повідомлення-рішення стали висновки проведеної позапланової невиїзної документальної перевірки фінансово-господарської діяльності Товариства з питання дотримання вимог податкового законодавства України з податку на додану вартість по взаємовідносинах із ТОВ ТД Ветек за період - лютий 2014 року та з ПП Терра-Експо за період - листопад 2013 року, їх реальності та повноти відображення в обліку, результати якої оформлені актом № 1994/2203/23646934 від 06.06.2014, за висновками якого Товариством були порушені вимоги пунктів 198.2, 198.3, 198.6 статті 198, пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на додану вартість на загальну суму 173399,00 грн., у тому числі: за листопад 2013 року - 49175,00 грн., за грудень 2013 року - 13224,00 грн., за лютий 2014 року - 111000,00 грн.

Зокрема, у акті перевірки вказано, що Товариство (покупець) неправомірно включило до складу податкового кредиту відповідного податкового періоду податок на додану вартість, сплачений у складі товарів (нафтопродуктів), придбаних у ТОВ ТД Ветек (договір поставки нафтопродуктів № 211-06/11/13 від 06.11.2013) у лютому 2014 року та у ПП Терра-Експо (договір поставки нафтопродуктів № 1211-2 від 12.11.2013) у листопаді 2013 року, оскільки: відповідно до Єдиного реєстру податкових накладних ТОВ ТД Ветек протягом січня-лютого 2014 року придбавало товар, відмінний від того, який було реалізовано Товариству у лютому 2014 року (паливо дизельне підвищеної якості Євро марки F вид ІІ); станом на 28.05.2014 у Товариства обліковується дебіторська заборгованість по контрагенту ТОВ ТД Ветек , що свідчить про те, що товар не був поставлений на відповідну дату; Інспекцією отримано акт ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві від 07.04.2014 № 1087/26-55-22-13/38809821 Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ ТД Ветек щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період з 01.01.2014 по 28.02.2014 , яким встановлено нереальність здійснення господарських операцій з контрагентами; відповідно до Єдиного реєстру податкових накладних ПП Терра-Експо протягом жовтня-листопада 2013 року придбавало товар, відмінний від того, який було реалізовано Товариству у листопаді 2013 року (паливо дизельне підвищеної якості Євро марки F вид ІІ); Інспекцією отримано акт Індустріальну ОДПІ м. Харкова ГУ Міндоходів у Харківській області від 31.01.2014 р. №65/20-36-22-03-07/24670053 Про неможливість проведення зустрічної звірки ПП Терра-Експо щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків і зборів за листопад 2013 , яким не підтверджено реальність проведених господарських операцій з контрагентами-покупцями.

На підставі висновків вказаного акта перевірки Інспекція прийняла податкове повідомлення-рішення № 0002872203 від 03.07.2014, яким збільшила Товариству суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість на 216749,00 грн. (у тому числі: 173399,00 грн. - за основним платежем, 43350,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами)).

Вимоги до підтвердження даних, визначених у податковій звітності, встановлені у статті 44 Податкового кодексу України.

Згідно з абзацами першим, другим пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначено Законом України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні .

За визначенням, наведеним у статті 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Аналіз цієї норми дає підстави вважати, що первинний документ згідно з цим визначенням має дві обов`язкові ознаки: він має містити відомості про господарську операцію і підтверджувати її реальне (фактичне) здійснення.

Визначення поняття господарської операції також наведене у статті 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), згідно положень якої господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона має спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Здійснення господарської операції і власне її результат підлягають відображенню в бухгалтерському обліку.

За змістом частин першої, другої статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Тобто для бухгалтерського обліку мають значення лише ті документи, які підтверджують фактичне здійснення господарських операцій.

Слід зазначити, що договір не є первинним обліковим документом для цілей бухгалтерського обліку. Відповідно до частини першої статті 626 Цивільного кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Отже, договір свідчить лише про намір виконання дій (операцій) в майбутньому, а не про їх фактичне виконання.

Відповідно до наведеного вище визначення господарська операція пов`язане не з фактом підписання договору, а з фактом руху активів платника податків та руху його капіталу.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов`язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами Податкового кодексу України.

За визначенням, наведеним у підпункті 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Підпунктом а пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Положеннями пункту 198.2 статті 198 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

За приписами абзацу 1 пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Тобто, у податковому обліку понесені витрати мають бути підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, які містять відомості про господарську операцію, підтверджують її фактичне здійснення та понесення витрат. І тільки за повної відсутності таких документів, або у разі, коли такі документи є недостовірними, тобто не відображають реальних подій (господарської операції), податковий кредит може вважатися не підтвердженим.

За умови реального здійснення платником податку господарської операції з придбання товарів (робіт, послуг), яка призвела до об`єктивної зміни складу активів такого платника, придбання такого товару (робіт, послуг) з метою використання у господарській діяльності, наявності первинних документів, які підтверджують понесені витрати, платник податку має право на віднесення податку на додану вартість, сплаченого (нарахованого) у складі вартості таких товарів (робіт, послуг), до складу податкового кредиту.

Тобто, право на формування податкових вигод виникає у покупця за наявності сукупності обставин та підстав, однією із яких є ділова мета.

Відповідно до підпункту 14.1.231 пункту 14.1 статті 14 ПК розумна економічна причина (ділова мета) - причина, яка може бути наявна лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності.

У справі, що розглядається, суд першої інстанції встановив, що: господарські операції між позивачем та ПП Терра-Експо були реально (фактично) здійснені, що підтверджується належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами та регістрами бухгалтерського обліку, зокрема: податковими та видатковими накладними, рахунками-фактурами, паспортом на дизельне пальне, товарно-транспортними накладними на відпуск нафтопродуктів (нафти), складеними за формою та змістом, затвердженими у додатку № 3 Інструкції про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, затвердженої спільним наказом Міністерства економіки України, Міністерства транспорту та зв`язку України, Міністерства палива та енергетики України, Державного комітету з питань технічного регулювання та споживчої політики, від 20.05.2008 № 281/171/578/155, платіжними дорученнями, свідоцтвами про допущення транспортних засобів до перевезення визначених небезпечних вантажів, актами виконаних робіт, договорами оренди автомобіля-цистерни, договором оренди приміщення та ємностей; операції пов`язані з господарською діяльністю Товариства - оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами; при придбані товару (дизельного пального) у ПП Терра-Експо у позивача була наявна ділова мета, а саме - подальша реалізація нафтопродуктів на власній автомобільній заправній станції.

Також, суд першої інстанції встановив, що поставка придбаного у ТОВ ТД Ветек дизельного палива згідно договору поставки нафтопродуктів № 211-06/11/13 від 06.11.2013 не відбулася з вини контрагента - ТОВ ТД Ветек , що є підставою для звернення Товариства до господарського суду з відповідним позовом, тоді як Товариство належним чином виконало свої зобов`язання як покупця за цим договором, що підтверджується належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами та регістрами бухгалтерського обліку, зокрема: податковими накладними, платіжними дорученнями, рахунком на оплату, заявкою на відвантаження залізничної цистерни, актом звіряння взаємних розрахунків, оборотно-сальдовою відомістю, які є підставою для формування Товариством податкового кредиту, виходячи з правила першої події, з урахуванням того, що невиконання у подальшому ТОВ ТД Ветек своїх зобов`язань як постачальника буде підставою для коригування податкового кредиту.

З урахуванням наведеного касаційна скарга Товариства підлягає задоволенню, постанова Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 11.06.2015 підлягає скасуванню, а постанова Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.08.2014 - залишенню в силі.

При цьому, Верховний Суд у складі касаційного адміністративного суду приймає як обґрунтовані доводи скаржника про те, що: в силу положень положенням пункту 4.4 Методичних рекомендацій щодо організації та проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, затверджених наказом ДПА України від 22.04.2011 № 236 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) акт про неможливість проведення зустрічної звірки суб`єкта господарювання складається у разі встановлення фактів, що не дають змогу провести зустрічну звірку суб`єкта господарювання, зокрема, у зв`язку із зняттям з обліку, встановленням відсутності суб`єкта господарювання та/або його посадових осіб за місцезнаходженням (податковою адресою), та не може містити інформації щодо документального підтвердження (чи не підтвердження) господарських відносин з платником податків; окремі недоліки в оформленні первинних бухгалтерських накладних не можуть бути підставою для визнання господарських операцій такими, що не відбулися, якщо ці або інші документи дають змогу ідентифікувати контрагента та сам товар.

Також Верховний Суд у складі касаційного адміністративного суду вказує, що суд апеляційної інстанції дійшов необґрунтованого висновку про неможливість підтвердження реальності здійснення господарських операцій між Товариством та ТОВ ТД Ветек і ПП Терра-Експо , виходячи з аналізу інформації, наведеної у Єдиному реєстрі податкових накладних за жовтень-листопад 2013 року та січень-лютий 2014 року, оскільки товар, який був предметом договорів, укладених між Товариством та зазначеними суб`єктами господарювання, міг бути придбаний ними у інших податкових періодах.

Згідно з частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, чинній з 15.12.2017) провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до статті 352 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, чинній з 15.12.2017) суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.

Керуючись п.4 ч.1 ст. 349, ст. 352, ч.ч. 1, 5 ст. 355, ст.ст. 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Янко задовольнити.

Постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 11.06.2015 скасувати, а постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.08.2014 - залишити в силі.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

Л.І. Бившева

Т.М. Шипуліна

В.В. Хохуляк ,

Судді Верховного Суду