Постанова

від 08.10.2019 по справі 813/5998/14

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

08 жовтня 2019 року

Київ

справа №813/5998/14

касаційне провадження №К/9901/9359/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду :

судді-доповідача - Бившевої Л.І.,

суддів: Шипуліної Т.М., Хохуляка В.В.,

розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Приватного підприємства Атлант-10 (далі - Підприємство) на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 28.04.2015 (головуючий суддя - Гінда О.М., судді - Качмар В.Я., Мікула О.І.) у справі за позовом Приватного підприємства Атлант-10 до Державної податкової інспекції у Франківському районі міста Львова ГУ Міндоходів у Львівській області (далі - Інспекція) про визнання протиправними та скасування повідомлень-рішень,

УСТАНОВИВ:

У травні 2009 року Підприємство звернулось до суду із позовом до Інспекції, у якому, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 23.04.2009 №0000812320/0, № 0000792320/0, № 0000802320/0, № 0000822320/0 та №0000832320/0.

На обґрунтування позовних вимог Підприємство послалось на безпідставність висновків Інспекції, за результатами позапланової виїзної перевірки Підприємства з питань правових відносин з ПП Фірма Октей за період з 01.03.2006 по 30.09.2008, з ПП Компанія Інтерсолар за період 01.03.2006 по 30.09.2008, з ПП ПФ Агрозембуд за період з 01.01.2005 по 30.11.2008, оскільки кожна фінансово-господарська операція Підприємства із зазначеними контрагентами мала реальний характер та підтверджується належним чином оформленими первинними документами. Розрахунки Підприємства з контрагентами проведено повністю, вартість товарів (робіт, послуг) включена до складу валових витрат Підприємства, а зі сплаченого у вартості придбаних товарів (робіт, послуг) податку на додану вартість позивачем сформовано податковий кредит, який відображено у податкові звітності з податку на додану вартість за відповідний податковий (звітний) період.

Справа неодноразово розглядалась різними судовими інстанціями.

Львівський окружний адміністративний суд постановою від 16.12.2014 позов задовольнив повністю: визнав протиправними та скасував податкові повідомлення-рішення Інспекції від 23.04.2009 № 0000812320/0, № 0000792320/0, № 0000802320/0, № 0000822320/0 та № 0000832320/0.

Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що господарські операції, здійснені між позивачем та ПП Фірма Октей , ПП Компанія Інтерсолар та ПП ПФ Агрозембуд , підтверджуються документами, які відповідають вимогам, що встановлені Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , з урахуванням того, що згідно висновку судово-економічної експертизи № 712 від 28.03.2011 у кримінальній справі № 144-0042 розмір заниження сплати Підприємством податку на додану вартість по господарських операціях з ПП Фірма Октей , ПП Компанія Інтерсолар та ПП ПФ Агрозембуд підтвердити документально в обсязі поданих на дослідження документів не надається за можливе, а також зважаючи на те, що директора Підприємства - ОСОБА_1 було звільнено від кримінальної відповідальності, а кримінальну справу закрито згідно постанови Залізничного районного суду міста Львова від 19.06.2012 у кримінальній справі № 1-302/11.

Львівський апеляційний адміністративний суд постановою від 28.04.2015 рішення суду першої інстанції скасував і ухвалив нове, яким у задоволенні позову відмовив.

Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, суд апеляційної інстанції виходив з того, що реальність здійснення господарських операцій між позивачем та ПП Фірма Октей , ПП Компанія Інтерсолар та ПП ПФ Агрозембуд не підтверджуються представленими документами, оскільки: постановою Залізничного районного суду міста Львова від 19.06.2012 у кримінальній справі № 1-302/11 було звільнено директора Підприємства - ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності, передбаченої частиною другою статті 367 Кримінального кодексу України, на підставі пункту в статті 1 Закону України Про амністію , тобто за нереабілітуючими обставинами; ухвалою Новозаводського районного суду міста Чернігова від 01.08.2013, залишеною без змін ухвалою Апеляційного суду Чернігівської області від 28.08.2013, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , які підозрювались у фіктивному підприємництві - створенні та придбанні юридичних осіб, зокрема, ПП Фірма Октей , ПП Компанія Інтерсолар та ПП ПФ Агрозембуд , з метою прикриття незаконної діяльності, що завдало великої матеріальної шкоди державі, звільнено від кримінальної відповідальності за вчинення злочину, передбаченого частиною другою статті 28, частиною другою статті 205 Кримінального кодексу України, у зв`язку з закінченням строку давності, а кримінальне провадження закрито; висновок судово-економічної експертизи № 712 від 28.03.2011 у кримінальній справі № 144-0042 не носить жодної доказової інформації; згідно листа Кам`янка-Бузької РДА Львівської області від 17.08.2009 № 2552 та акта Державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого об`єкта від 28.12.2007, листа Пустомитівської РДА Львівської області від 13.08.2009 № 04/11-1581 та акту Державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого об`єкта від 20.02.2007, листа Чопської міської ради Закарпатської області від 19.08.2009 № 03-18/509, листа ДП Алкоінвест Україна від 18.08.2009 № 330, листа ТзОВ Геламко Україна від 13.08.2009 № 346/09, листа Виконавчого комітету Трускавецької міської ради Львівської області від 11.08.2009 № 18/1252/4, листа Спеціалізованої дитячо-юнацької школи олімпійського резерву Олімп-Л від 25.08.2009, листа Головного управління освіти і науки Львівської обласної державної адміністрації від 10.08.2009 № 10-11-1808, господарські операції між Підприємством та ПП Фірма Октей щодо будівництва 50-ти квартирного житлового будинку по АДРЕСА_1 та навантаження і перевезення будівельного сміття, 2 черги житлового будинку по АДРЕСА_2 , 3 черги 75-ти квартирного житлового будинку в м. Чоп Закарпатської області щодо виконання робіт для Підприємства по будівництву логістичного центру на трасі Київ-Чоп в с. Копилів, складського комплексу ДП Алкоінвест Україна по вул. Леніна в м. Немирів Вінницької області, житлового будинку в м. Трускавець Львівської області, загальнобудівельні роботи на цьому об`єкті та вивезення будівельного сміття згідно податкової накладної від 24.09.2009 № 383, щодо виконання робіт для Підприємства з проведення капітального ремонту системи теплопостачання Миколаївської ЗОСШ № 2 та СШ в с. Гійче Жовківського району Львівської області, а також роботи з поточного ремонту басейну, сауни в приміщенні підвалу по АДРЕСА_4, 3а, згідно податкової накладної від 03.09.2007 № 319 не відбувались, а роботи (послуги) не надавались; всупереч наказу всупереч наказу Державного комітету статистики України та Державного комітету України з будівництва та архітектури від 21.06.2002 № 237/5 Про затвердження типових форм первинних документів з обліку в будівництві , чинний на момент існування спірних правовідносин, якими були затверджені типові форми первинних облікових документів у будівництві № КБ-2в Акт приймання виконаних підрядних робіт та № КБ-3 Довідка про вартість виконаних підрядних робіт , які запроваджено для їх застосування з 01.07.2002, в довідці про вартість виконаних підрядних робіт за вересень 2007 року та в акті приймання виконаних підрядних робіт № 913 за вересень 2007 року, які оформлялись у зв`язку із проведенням будівництва житлового будинку по вул. Петефі м. Чоп Закарпатської області, не зазначено, що субпідрядником будівництва виступало ПП Фірма Октей , з урахуванням того, що за інформацією, вказаною у листі Чопської міської ради Закарпатської області від 19.08.2009 № 03-18/509, дозвіл на ведення робіт з будівництва багатоквартирного житлового будинку в м. Чоп Закарпатської області Підприємству та ПП Фірма Октей не надавався.

Товариство оскаржило рішення суду апеляційної інстанції до Вищого адміністративного суду України, який ухвалою від 08.06.2015 відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою та витребував матеріали справи із суду першої інстанції.

В обґрунтування вимог касаційної скарги скаржник вказує на те, що рішення суду апеляційної інстанції ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, оскільки: в постанові Залізничного районного суду міста Львова від 19.06.2012 у кримінальній справі № 1-302/11, якою було звільнено директора Підприємства - ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності, передбаченої частиною другою статті 367 Кримінального кодексу України, на підставі пункту в статті 1 Закону України Про амністії , вказано, що злочин, який вчинив підсудний до 01.08.2008, не є тяжким, яким збитків не заподіяно; висновки експерта, викладені у висновку судово-економічної експертизи № 712 від 28.03.2011 у кримінальній справі № 144-0042, базуються на тому, що визнання правочинів нікчемними не входить до компетенції експерта з економічного виду досліджень, з урахуванням того, що вирішення таких питань не передбачено переліком завдань органів державної податкової служби, визначених у статті 2 Закону України Про державну податкову службу в Україні ; Підприємством було долучено до матеріалів справи копії відновлених документів, які свідчать про те, що отримані від ПП Фірма Октей товари, роботи та послуги, були реалізовані Підприємством у подальшій господарській діяльності; листи на підтвердження невиконання контрагентами позивача робіт на об`єктах, надані Інспекцією, були написані у відповідь на запити Інспекції до суб`єктів господарювання, з якими Підприємство не мало жодних юридичних стосунків, з урахуванням того, що генпідрядник не звітується перед замовником про те, яких субпідрядників він залучав для виконання своїх зобов`язань.

Інспекція не скористалась своїм процесуальним правом на подання відзиву на касаційну скаргу.

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду ухвалою від 07.10.2019 прийняв касаційну скаргу Підприємства до провадження, визнав за можливе проведення попереднього розгляду справи та призначив попередній розгляд справи на 08.10.2019.

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду перевірив наведені у касаційній скарзі доводи та дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

У справі, що розглядається, суди встановили, що Інспекція проведела позапланові виїзні перевірки Підприємства з питань правових відносин з ПП Фірма Октей за період з 01.03.2006 по 30.09.2008, з ПП Компанія Інтерсолар за період 01.03.2006 по 30.09.2008, з ПП ПФ Агрозембуд за період з 01.01.2005 по 30.11.2008, результати яких оформлені актами від 13.04.2009 № 977/23-2/33169553, від 13.04.2009 № 975/23-2/33169553 та від 13.04.2009 № 976/23-2/33169553 відповідно.

За висновками акта перевірки від 13.04.2009 № 977/23-2/33169553 Підприємством були порушені вимоги: підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України Про оподаткування прибутку підприємств , в результаті чого занижено податок на прибуток за 3 квартал 2007 року на суму 603216,00 грн. за рахунок проведення у податковому обліку Підприємства взаєморозрахунків з ПП Фірма Октей ; пункту 1.7 статті 1, підпункту 7.2.4 пункту 7.2 статті 7, підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України Про податок на додану вартість , що призвело до заниження податку на додану вартість на загальну суму 482573,00 грн., в тому числі: за серпень 2007 року - 3498,00 грн., за вересень 2007 року - 479075,00 грн.

На підставі висновків вказаного акта перевірки Інспекцією були прийняті податкові повідомлення-рішення: від 23.04.2009 № 0000822320/0, яким Підприємству визначено податкове зобов`язання з податку на прибуток у сумі 1206432,00 грн., в тому числі: основний платіж - 603216,00 грн., штрафні (фінансові) санкції - 603216,00 грн.; від 23.04.2009 № 0000832320/0, яким Підприємству визначено податкове зобов`язання з податку на додану вартість у сумі 723859,00 грн., в тому числі: основний платіж - 482573,00 грн., штрафні (фінансові) санкції - 241286,50 грн.

За висновками акта перевірки від 13.04.2009 № 975/23-2/33169553 підприємством були порушені вимоги: пункту 1.7. статті 1, підпункту 7.2.4 пункту 7.2 статті 7, підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України Про податок на додану вартість , що призвело до заниження податку на додану вартість на загальну вартість 284577,00 грн., в тому числі; за травень 2008 року - 157993,00 грн., червень 2008 року - 126584,00 грн.

На підставі висновків вказаного акта перевірки Інспекцією було прийняте податкове повідомлення-рішення від 23.04.2009 № 0000812320/0, яким Підприємству визначено податкове зобов`язання з податку на додану вартість у сумі 426865,50 грн., у тому числі: основний платіж - 284577,00 грн., штрафні (фінансові) санкції - 142 288,50 грн.

За висновками акта перевірки від 13.04.2009 № 976/23-2/33169553 Підприємством були порушені вимоги: підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України Про оподаткування прибутку підприємств , в результаті чого занижено податок на прибуток за 4 квартал 2007 року на суму 957980,00 грн. за рахунок проведення Підприємством у податковому обліку взаєморозрахунків з ПП ПФ Агрозембуд ; пункту 1.7 статті 1, підпункту 7.2.4 пункту 7.2 статті 7, підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України Про податок на додану вартість , в результаті чого встановлено заниження податку на додану вартість на загальну суму 766384,00 грн., в тому числі: за жовтень 2007 року - 280148,00 грн., за листопад 2007 року - 424189,00 грн., за грудень 2007 року - 62047,00 грн.

На підставі висновків вказаного акта перевірки Інспекцією були прийняті податкові повідомлення-рішення: від 23.04.2009 № 0000792320/0, яким Підприємству визначено податкове зобов`язання з податку на прибуток у сумі 1915960,00 грн., у тому числі: основний платіж - 957980,00 грн., штрафні (фінансові) санкції - 957980,00 грн; від 23.04.2009 № 0000802320/0, яким Підприємству визначено податкове зобов`язання з податку на додану вартість в сумі 1149576,00 грн, у тому числі: основний платіж - 766384,00 грн., штрафні (фінансові) санкції - 383192,00 грн.

За визначенням, наведеним у пункті 5.1 статті 5 Закону України Про оподаткування прибутку підприємств (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно з підпунктом 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону України Про оподаткування прибутку підприємств (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) до складу валових витрат включаються Суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв`язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.

Відповідно до абзацу 4 підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті Закону України Про оподаткування прибутку підприємств (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Положеннями підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України Про податок на додану вартість (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв`язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з абзацом 1 підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України Про податок на додану вартість (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв`язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначає Закон України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні .

Відповідно до статті 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Аналіз цієї норми дає підстави вважати, що первинний документ згідно з цим визначенням містить дві обов`язкові ознаки: він має містити відомості про господарську операцію і підтверджувати її реальне (фактичне) здійснення.

Згідно зі статтею 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона має спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Здійснення господарської операції і власне її результат підлягають відображенню в бухгалтерському обліку.

За змістом частин першої та другої статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Тобто для бухгалтерського обліку мають значення лише ті документи, які підтверджують фактичне здійснення господарських операцій.

Аналіз наведених норм свідчить, що господарські операції для визначення валових витрат та податкового кредиту мають бути фактично здійсненими та підтвердженими належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, які відображають реальність таких операцій, та спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Довести правомірність своїх дій чи бездіяльності відповідно до принципу офіційності в адміністративному судочинстві зобов`язаний суб`єкт владних повноважень.

Разом з тим відповідно до принципу змагальності суб`єкт господарювання зобов`язаний заперечувати проти доводів суб`єкта владних повноважень.

У справі, що розглядається, суд апеляційної інстанції встановив, що первинні бухгалтерські документи, які надані позивачем, не відповідають вимогам Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні та не являються такими, що підтверджують факт придбання товарів (робіт, послуг) у ПП Фірма Октей , ПП ПФ Агрозембуд та ПП Компанія Інтерсолар , оскільки у матеріалах справи наявна постанова Залізничного районного суду міста Львова у кримінальній справі № 1-302/11, якою було звільнено директора Підприємства - ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності, передбаченої частиною другою статті 367 Кримінального кодексу України, на підставі пункту в статті 1 Закону України Про амністії . При цьому, з постанови про зміну обвинувачення від 18.05.2012 вбачається, що ОСОБА_1 обвинувачувався в тому, що перебуваючи на посаді директора Підприємства вчинив службову недбалість, що призвело до не нарахування та несплати до Державного бюджету України податку на додану вартість у сумі 1050961,00 грн., що становить тяжкі наслідки. Зокрема, ОСОБА_1 внаслідок неналежного виконання своїх обов`язків через несумлінне ставлення до них, в період з жовтня 2007 року по липень 2008 року уклав з невстановленими особами, які діяли від імені ПП Компанія Інтерсолар та ПП ПФ Агрозембуд , договори купівлі-продажу, поставки, підряду, надання інших робіт та послуг, які не мали ліцензій на здійснення будівельної діяльності, дозволів та допусків для проведення робіт підвищеної небезпеки, а засновники цих підприємств заперечили свою причетність до господарської діяльності цих суб`єктів господарської діяльності.

Також, матеріали справи містять ухвалу Новозаводського районного суду м. Чернігова від 01.08.2013 у кримінальній справі № 751/6468/13-к, згідно якої, зокрема, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , які підозрювались у фіктивному підприємництві - створенні та придбанні юридичних осіб, зокрема, ПП Компанія Інтерсолар , ПП ПФ Агрозембуд , ПП Фірма Октей , з метою прикриття незаконної діяльності, що завдало великої матеріальної шкоди державі, тобто у вчиненні злочину, передбаченого частиною другою статті 28, частиною другою статті 205 Кримінального кодесу України, було звільнено від кримінальної відповідальності у зв`язку з закінченням строку давності, а кримінальне провадження закрито. Вказану ухвалу в частині щодо ОСОБА_2 та ОСОБА_3 було залишено без змін ухвалою Апеляційного суду Чернігівської області від 28.08.2013. При цьому, в мотивувальній частині ухвали суду апеляційної інстанції було вказано, що грошові кошти фіктивних підприємств, зокрема, ПП Компанія Інтерсолар та ПП Фірма Октей , які знаходяться на рахунках банківських установ, були обєктом кримінального правопорушення та набуті в результаті вчинення кримінальних правопорушень, а саме в результаті надання незаконних послуг реально діючим суб`єктам господарювання з передезення безготівкових коштів у готівку.

Крім того, допитаний по кримінальній справі в якості свідка ОСОБА_4 (протокол допиту від 02.03.2009), прізвище якого зазначено у податкових накладних виписаних від імені ПП Фірма Октей , пояснив, що створивши в березні 2006 року ПП Фірма Октей він жодною діяльністю від імені названого підприємства не займався, жодних робіт для Підприємства, про які йде мова у податкових накладних, він не виконував, послуг не надавав, товарів не реалізовував. Допитаний по кримінальній справі в якості обвинуваченого ОСОБА_3 (протокол допиту від 04.06.2009) вину у здійсненні фіктивного підприємництва за статтею 205 Кримінального кодексу України, що пов`язано з придбанням та діяльністю, зокрема, ПП Фірма Октей визнав повністю.

Ці обставини були правомірно враховані судом апеляційної інстанції, оскільки статус фіктивного підприємства несумісний з легальною підприємницькою діяльністю, навіть за формального підтвердження її первинними документами. Також, суд апеляційної інстанції обґрунтовано виходив з того, що звільнення особи від кримінальної відповідальності із застосування амністії чи у зв`язку з закінченням строку давності, свідчить про вчинення особою інкримінованого їй злочину, однак держава відмовляється від застосування щодо особи, котра вчинила злочин, установлених законом обмежень певних прав і свобод шляхом закриття кримінальної справи.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що первинні документи, які стали підставою для формування податкового кредиту та валових витрат, виписані вказаними вище контрагентами Підприємства, не можуть вважатися належно оформленими та підписаними повноважними особами звітними документами, які посвідчують факт придбання товарів (робіт, послуг).

Крім іншого, судом апеляційної інстанції було встановлено, що за інформацією, наведеною у листі Кам`янка-Бузької РДА Львівської області від 17.08.2009 № 2552 та акті Державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого об`єкта від 28.12.2007, листі Пустомитівської РДА Львівської області від 13.08.2009 № 04/11-1581 та акті Державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого об`єкта від 20.02.2007, листі Чопської міської ради Закарпатської області від 19.08.2009 № 03-18/509, листі ДП Алкоінвест Україна від 18.08.2009 № 330, листі ТзОВ Геламко Україна від 13.08.2009 № 346/09, листі Виконавчого комітету Трускавецької міської ради Львівської області від 11.08.2009 № 18/1252/4, листі Спеціалізованої дитячо-юнацької школи олімпійського резерву Олімп-Л від 25.08.2009, листі Головного управління освіти і науки Львівської обласної державної адміністрації від 10.08.2009 № 10-11-1808, господарські операції між Підприємством та ПП Фірма Октей щодо будівництва 50-ти квартирного житлового будинку по АДРЕСА_1 та навантаження і перевезення будівельного сміття, 2 черги житлового будинку по АДРЕСА_3 , 3 черги 75-ти квартирного житлового будинку в м. Чоп Закарпатської області щодо виконання робіт для Підприємства по будівництву логістичного центру на трасі Київ-Чоп в с. Копилів, складського комплексу ДП Алкоінвест Україна по вул. Леніна в м. Немирів Вінницької області, житлового будинку в м. Трускавець Львівської області, загальнобудівельні роботи на цьому об`єкті та вивезення будівельного сміття згідно податкової накладної від 24.09.2009 № 383, щодо виконання робіт для Підприємства з проведення капітального ремонту системи теплопостачання Миколаївської ЗОСШ № 2 та СШ в с. Гійче Жовківського району Львівської області, а також роботи з поточного ремонту басейну, сауни в приміщенні підвалу по АДРЕСА_4, 3а, згідно податкової накладної від 03.09.2007 № 319 не відбувались, а роботи (послуги) не надавались.

Також, суд апеляційної інстанції обґрунтовано вказав, що в порушення вимог Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку , затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), Підприємство не забезпечило належного зберігання первинних документів, а також документів до закінчення податкового періоду, що настає за звітним, в тому числі і на пропозицію податкового органу, не поновило, до матеріалів справи переліку відсутніх документів та результатів розслідування причин їх зникнення не надало і жодних документів, які б підтверджували задекларований податковий кредит та валові витрати до матеріалів справи не долучило.

Таким чином, доводи Підприємства, викладені в касаційній скарзі, не спростовують висновків, наведених у постанові Львівського апеляційного адміністративного суду від 28.04.2015, оскільки суд апеляційної інстанції правильно застосував норми матеріального права до встановлених у справі правовідносин, а тому у задоволенні його касаційної скарги слід відмовити.

Згідно з частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, чинній з 15.12.2017) провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до частини першої статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, чинній з 15.12.2017) суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Враховуючи зазначене, касаційна скарга Підприємства підлягає залишенню без задоволення, а постанова Львівського апеляційного адміністративного суду від 28.04.2015 - без змін.

Керуючись п.1 ч.1 ст. 349, ст. 350, ч.ч. 1, 5 ст. 355, ст.ст. 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Приватного підприємства Атлант-10 залишити без задоволення, а постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 28.04.2015 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

Л.І. Бившева

Т.М. Шипуліна

В.В. Хохуляк ,

Судді Верховного Суду