Постанова

від 21.10.2019 по справі 826/6051/18

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

21 жовтня 2019 року

Київ

справа №826/6051/18

адміністративне провадження №К/9901/17492/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду :

судді-доповідача - Стрелець Т.Г.,

суддів: Стеценка С.Г., Тацій Л.В.

розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу №826/6051/18

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю АВІПРО ФУД до Міністерства юстиції України про визнання протиправним та скасування пунктів 2-7 наказу №1813/5 від 6 червня 2017 року, зобов`язання вчинити дії, провадження по якій відкрито

за касаційною скаргою Міністерства юстиції України на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 грудня 2018 року (головуючий суддя - Амельохін В.В.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 14 травня 2019 року (колегія суддів у складі головуючого судді - Василенка Я.М., суддів: Кузьменка В.В., Шурка О.І)

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. ТОВ АВІПРО ФУД звернулось до суду першої інстанції з позовом, в якому просило:

1.1. визнати протиправним та скасувати пункти 2-7 наказу Міністерства юстиції України № 1813/5 від 06.06.2017 Про скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень ;

1.2. зобов`язати Міністерство юстиції України відновити реєстраційні дії зазначені у пунктах 2-7 наказу № 1813/5 від 06.06.2017.

2. Позовна заява мотивована тим, що в порушення вимог чинного законодавства позивач не був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду скарги у зв`язку з чим був позбавлений можливості бути присутнім при розгляді скарги гр. ОСОБА_1 на рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, зокрема вчинені приватними нотаріусами Київського міського нотаріального округу Рогач В.В. та Левінець В.Ю., йому не було належним чином вручено копії скарги за результатами розгляду яких прийнято оскаржуваний наказ.

При цьому, позивач звертав увагу, що ТОВ "АВІПРО ФУД" згідно Договору купівлі-продажу від 05.08.2016 року, є власником квартири АДРЕСА_1 , реєстрація права власності на яку було проведено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Рогач В.В. (рішення № 30813309 від 05.08.2016 року). Проте, в результаті розгляду скарги гр. ОСОБА_1 оскаржуваним наказом скасоване рішення про реєстрацію права власності позивача на згадану вище квартиру.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

3. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 грудня 2018 року позов задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано пункти 2-7 наказу Міністерства юстиції України № 1813/5 від 06.06.2017 року Про скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень . Зобов`язано Міністерство юстиції України скасувати: запис про скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 16.06.2016 № 30076052, прийняте приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Левінець В.Ю.; запис про скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 29.06.2016 № 30236842, прийняте приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Левінець В.Ю.; запис про скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 08.08.2016 № 30838591, прийняте приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Рогачем В.В.; запис про скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 16.06.2016 № 30078952, прийняте приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Левінець В.Ю.; запис про скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 29.06.2016 № 30236856, прийняте приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Левінець В.Ю.; запис про скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 05.08.2016 № 30813309, прийняте приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Рогачем В.В.

4. Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 14 травня 2019 року скасовано рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 грудня 2018 року в частині задоволення позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю АВІПРО ФУД про зобов`язання Міністерства юстиції України відновити реєстраційні дії, зазначені у пунктах 2-7 наказу № 1813/5 від 06.06.2017 та прийнято в цій частині нове рішення, яким у задоволенні даних позовних вимог відмовлено. В іншій частині рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 грудня 2018 року залишено без змін.

5. Рішення суду апеляційної інстанції мотивоване тим, що важливість дотримання і неухильного виконання процедури розгляду скарги безпосередньо пов`язана із забезпеченням права суб`єкта, інтересів якої вона стосується, на захист, зокрема, надання нею відповідних пояснень з приводу правовідносин, що виникли, а тому, невиконання суб`єктом влади вимог законодавства в цій частині зводить нанівець законність всієї процедури розгляду скарги та, як наслідок, прийнятого за її результатами рішення. Встановлені процедурні порушення розгляду скарги нівелюють відповідні наслідки та обумовлюють наявність достатніх і необхідних правових підстав для визнання протиправним та скасування спірного наказу. Разом з тим, поновлення записів в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно належить до дискреційних повноважень відповідача, а тому позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

6. Не погоджуючись з ухваленими по справі рішеннями, Міністерство юстиції України звернулося до Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог повністю.

7. Касаційна скарга обґрунтована тим, що суди попередніх інстанцій обмежились лише дослідженням процедурних порушень, допущених відповідачем при прийнятті оскаржуваних рішень. Разом з тим, поза увагою суду залишились питання стосовно обґрунтованості заявленої гр. ОСОБА_1 скарги та обставин, викладених у ній, що зумовили прийняття Міністерством юстиції України оскаржуваного наказу.

8. Верховний Суд ухвалою від 01 липня 2019 року відкрив провадження у справі за касаційною скаргою Міністерства юстиції України на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 грудня 2018 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 14 травня 2019 року.

9. Позивач відзиву на касаційну скаргу не надавав.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ

10. Наказом Міністерства юстиції України від 06.06.2017 № 1813/5 Про скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень задоволено скаргу ОСОБА_1 , представника за довіреністю ОСОБА_3 , від 23.05.2017 та скасовані наступні рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень: від 16.06.2016 № 30076052, від 29.06.2016 № 30236842, від 16.06.2016 № 30078952, від 29.06.2016 № 30236856, від 16.06.2016 № 30078280, від 29.06.2016 № 30236863, від 16.06.2016 № 30075783, від 29.06.2016 № 30236789, прийняті нотаріусом Левінець В.Ю.; від 08.08.2016 № 30838591, від 05.08.2016 № 30813309, від 10.08.2016 № 30879008, від 15.07.2016 № 30472499, від 15.07.2016 № 30473272, від 15.07.2016 № 30472231, від 15.07.2016 30472499, від 22.12.2016 № 33107251, від 08.08.2016 № 30837716, від 31.08.2016 № 31178715, від 31.08.2016 № 31178729, від 31.08.2016 № 31178689, від 31.08.2016 № 31178715, прийняті нотаріусом Рогачем В.В.; від 15.07.2016 № 30487089, від 15.07.2016 № 30487733, від 15.07.2016 № 30487803, від 24.11.2016 № 32530761, від 24.11.2016 № 32531043, від 24.11.2016 № 32533828, прийняті нотаріусом Дерев`янко В.В.; від 22.12.2016 № 33107712, від 22.12.2016 № 33107880, прийняті нотаріусом Ковальчуком С.П.; від 27.02.2017 № 34055781, від 27.02.2017 № 34058023, від 28.02.2017 № 34067189, від 28.02.2017 № 34067571, прийняті нотаріусом Бойком О.В.

11. В якості підстави для прийняття зазначеного наказу вказано висновок комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації від 02.06.2017 за результатами розгляду скарги ОСОБА_1 , представника за довіреністю ОСОБА_3 , від 23.05.2017.

12. Так, скаржник зазначав, що він є учасником ТОВ КУА Інтер Кепітал Груп , яке було законним власником квартир в„– АДРЕСА_2 , право власності на які було зареєстровано у встановленому законом порядку на підставі нотаріально посвідчених договорів купівлі-продажу з внесенням відповідних записів до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, а саме: 11331936 (квартира в„– 2), 11331199 (квартира в„– 27), 11332602 ( квартира в„– 76), 11329443 (квартира в„– 117) . Проте, внаслідок незаконних дій нотаріуса Левінець В.Ю. дані квартири були незаконно відчужені на користь ТОВ Фактор Інвест Плюс . При проведенні державної реєстрації переходу права власності на вищевказані квартири до ТОВ Фактор Інвест Плюс приватним нотаріусом Левінець В.Ю. було допущено грубі порушення вимог законодавства, оскільки державну реєстрацію проведено на підставі актів приймання-передачі, при цьому, відповідне рішення уповноваженим органом ТОВ КУА Інтер Кепітал Груп щодо відчуження квартир не приймалось.

13. Крім того, в Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна був наявний арешт на все нерухоме майно ТОВ КУА Інтер Кепітал Груп , що не давало правових підстав приватному нотаріусу для проведення державної реєстрації переходу права власності від ТОВ КУА Інтер Кепітал Груп до ТОВ Фактор Інвест Плюс .

14. Прийняття неправомірних рішень приватним нотаріусом Левінець В.Ю., Рогач В.В. та проведення відповідної державної реєстрації права власності за ТОВ Фактор Інвест Плюс надалі дало змогу останньому незаконно визначити юридичну долю вищевказаних об`єктів нерухомого майна, зокрема, щодо їх відчуження на користь інших осіб, що призвело до незаконного позбавлення права власності ТОВ КУА Інтер Кепітал Груп на вказані об`єкти нерухомого майна.

15. У висновку комісії було зазначено, що з відомостей Державного реєстру прав встановлено, що вказана державна реєстрація була проведена приватним нотаріусом Левінець В.Ю. з порушенням вимог законодавства у сфері державної реєстрації.

16. Комісія дійшла висновку, що рішення та дії суб`єкта оскарження не відповідають законодавству у сфері державної реєстрації, а саме: при прийнятті оскаржуваних рішень щодо державної реєстрації переходу права власності на квартири № в„– 2, 27 , 76, 117 від ТОВ КУА Інтер Кепітал Груп до ТОВ Фактор Інвест Плюс приватним нотаріусом Левінець В.Ю. було допущено порушення вимог законодавства сфері державної реєстрації, а саме вимог п.п. 10, 12, 14, 18, 19, 40, 46 Порядку №1127, п.п. 10, 11 Порядку № 1141, а також п.п. 1, 2 ч.3 ст. 10, абзацу 2 ч.1 ст. 16, абзацу 2 ч.5 ст. 20, п. 2, 4, 5 ч.1 та ч.4 ст. 18, ст. 23, п. 4, 6 ч.1 та ч.2 ст. 24 та ч.1 ст. 27 Закону, отже відповідні рішення (від 16.06.2016 № 30076052, №30078952, №30078280, №30075783) підлягають скасуванню.

17. Прийняття приватним нотаріусом Левінець В.Ю. неправомірних рішень, щодо незаконної державної реєстрації права власності на квартири в„–в„– 2, 27, 76, 117 за ТОВ Фактор Інвест Плюс надало змогу надалі останньому та приватним нотаріусам Левінець В.Ю . , Рогачу В.В. , Дерев`янко В.В. , Ковальчуку С.П. , Бойку О.В. незаконно визначити юридичну долю зазначених об`єктів нерухомого майна (квартир), що спричинило до утворення нових об`єктів нерухомого майна, зокрема, квартири в„–76а , з припиненням прав на квартиру в„– 76 , а також призвело до подальшого відчуження та державної реєстрації інших речових прав та їх обтяжень з внесенням відповідних записів до Державного реєстру прав.

18. Тобто, за висновком комісії, оскаржувані рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень підлягають скасуванню як такі, що випливають з факту скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 16.06.2016 № 30076052, №30078952, №30078280, №30075783, прийнятих приватним нотаріусом Левінець В.Ю.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

19. Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перевірка законності судових рішень судів першої та апеляційної інстанції, згідно зі статтею 341 КАС України, здійснюється виключно у частині застосування норм матеріального та процесуального права.

20. Аналізуючи доводи, викладені у касаційній скарзі, колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для її часткового задоволення з огляду на наступне.

21. Підставою для звернення до суду з даним позовом стало те, що оскаржуваним наказом порушено право власності ТОВ АВІПРО ФУД на квартиру АДРЕСА_1 , яка на підставі Договору купівлі-продажу від 05.08.2016 року була зареєстрована на праві власності відповідно до рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Рогач В.В. № 30813309 від 05.08.2016 року.

22. Дані обставини стали підставою для висновків судів про те, що ТОВ АВІПРО ФУД є заінтересованою особою, права якої порушено оскаржуваним наказом Міністерства юстиції України № 1813/5 від 06.06.2017 Про скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень .

Суди, задовольняючи позовні вимоги, дійшли висновку про порушення відповідачем порядку розгляду скарги гр. ОСОБА_1 , представника за довіреністю ОСОБА_3 , в частині неналежного повідомлення ТОВ АВІПРО ФУД про час та місце розгляду скарги. Судами не досліджувалася правомірність винесення оскаржуваного наказу по суті.

При цьому, розглядаючи справу по суті заявлених позовних вимог, суди першої та апеляційної інстанцій керувалися тим, що спір у цій справі є публічно-правовим та належить до юрисдикції адміністративних судів.

Проте такий висновок не ґрунтується на правильному застосуванні норм процесуального права.

23. Згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

24. Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад спірних правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.

Згідно із частиною першою статті 2 КАС завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

На підставі пункту 7 частини першої статті 4 КАС суб`єктом владних повноважень є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

Пунктом 1 частини першої статті 19 КАС визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом установлено інший порядок судового провадження.

Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.

25. Публічно-правовий спір має особливий суб`єктний склад. Участь суб`єкта владних повноважень є обов`язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Проте сама собою участь у спорі суб`єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір із публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції.

26. Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.

27. Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

28. Разом з тим приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового інтересу учасника . Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу (як правило майнового) конкретного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб`єктів владних повноважень.

Виникнення спірних правовідносин зумовлено незгодою позивача з наказом Міністерства юстиції України № 1813/5 від 06.06.2017 Про скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень , яким порушено його право власності на квартиру АДРЕСА_1 . Тобто позовні вимоги у справі заявлено на поновлення порушеного цивільного (майнового) права позивача.

Враховуючи те, що позовні вимоги в цій справі впливають на майнові права та інтереси позивача та особи, яка звернулась зі скаргою до Міністерства юстиції України (гр. ОСОБА_1 , представника за довіреністю Мошківського В.Є), колегія суддів Верховного Суду, не зважаючи на участь у спорі суб`єкта владних повноважень, дійшла висновку, що цей спір не є публічно-правовим та не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

29. Тобто предметом спору у цій справі є вирішення питання щодо права власності на квартиру АДРЕСА_1 , тобто права цивільного, правовідносини, що склалися між сторонами, є цивільно-правовими та не можуть бути предметом спору в адміністративному процесі.

Відповідно до частини першої статті 2 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК) завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

На підставі частини першої статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Юрисдикція цивільних справ визначена статтею 19 ЦПК, згідно з якою суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають із цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.

30. У справі, що розглядається, позовні вимоги спрямовані на захист порушеного, на думку позивача, права власності на квартиру АДРЕСА_1 внаслідок скасування раніше вчинених реєстраційних дій, відповідно до яких саме позивач вважався власником зазначеної вище квартири.

31. Отже, якщо порушення своїх прав особа вбачає у наслідках, спричинених рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень, які вона вважає неправомірними, і ці наслідки призвели до виникнення, зміни чи припинення цивільних правовідносин, мають майновий характер або пов`язаний з реалізацією майнових або особистих немайнових інтересів особи, то визнання незаконними (протиправними) таких рішень є способом захисту її цивільних прав та інтересів.

32. Таким чином, розгляду адміністративними судами підлягають спори, що мають в основі публічно-правовий характер, тобто випливають із владно-розпорядчих функцій або виконавчо-розпорядчої діяльності публічних органів. Якщо в результаті прийняття рішення особа набуває речового права на об`єкт нерухомого майна, то спір стосується цивільного права і за суб`єктним складом сторін має розглядатися за правилами цивільного судочинства.

33. Зазначена вище правова позиція відповідає висновкам Великої Палати Верховного Суду, викладеним, зокрема, у постановах від 29 травня 2019 року у справі №826/9341/17, від 21 листопада 2018 року у справі № 813/1362/16, 28 листопада 2018 року у справі № 825/642/18, 29 січня 2019 року у справі № 803/1589/17 під час розгляду спорів у подібних правовідносинах.

34. При цьому визначальним принципом здійснення правосуддя в адміністративних справах є принцип офіційного з`ясування всіх обставин у справі з обов`язком суб`єкта владних повноважень доказувати правомірність своїх дій, бездіяльності чи рішень, на відміну від визначального принципу цивільного судочинства, який полягає у змагальності сторін. Суд, який розглянув справу, не віднесену до його юрисдикції, не може вважатися судом, встановленим законом у розумінні пункту 1 статті 6 Конвенції.

За нормами частини третьої статті 3 КАС провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

35. Суд касаційної інстанції скасовує судові рішення в касаційному порядку повністю або частково і залишає позовну заяву без розгляду або закриває провадження у справі у відповідній частині з підстав, установлених статтями 238, 240 КАС. Порушення правил юрисдикції адміністративних судів, визначених статтею 19 цього Кодексу, є обов`язковою підставою для скасування рішення із закриттям провадження незалежно від доводів касаційної скарги (стаття 354 КАС).

36. Пунктом 5 частини першої статті 349 цього ж Кодексу передбачено, що суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій повністю або частково і закрити провадження у справі.

37. Згідно з пунктом 1 частини першої статті 238 КАС суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

38. Зважаючи на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.

39. Керуючись статтями 238, 341, 345, 349, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду

п о с т а н о в и в :

1. Касаційну скаргу Міністерства юстиції України - задовольнити частково.

2. Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 грудня 2018 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 14 травня 2019 року по справі №826/6051/18 - скасувати.

3. Провадження у справі №826/6051/18 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю АВІПРО ФУД до Міністерства юстиції України про визнання протиправним та скасування пунктів 2-7 наказу №1813/5 від 6 червня 2017 року - закрити.

4. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий Т.Г.Стрелець

Судді С.Г. Стеценко

Л.В. Тацій