Постанова

від 09.10.2019 по справі 398/395/15-ц

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

09 жовтня 2019 року

м. Київ

справа № 398/395/15-ц

провадження № 61-22916 св 18

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Луспеника Д. Д. (суддя-доповідач), Гулька Б. І.,

Кривцової Г. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 , правонаступником якого є ОСОБА_2 ,

представник ОСОБА_2 - ОСОБА_3 ,

відповідач - фермерське господарство Наталка ,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_2

на рішення Апеляційного суду Кіровоградської області від 15 березня

2017 року у складі колегії суддів: Карпенка О. Л., Голованя А. М.,

Мурашка С. І.,

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до пункту 4 розділу XIII Перехідні положення ЦПК України у редакції Закону України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У січні 2015 року ОСОБА_1 , правонаступником якого є

ОСОБА_2 , звернувся до суду з позовом до фермерського господарства Наталка (далі - ФГ Наталка ) про розірвання договору оренди землі.

В обґрунтування позовних вимог зазначав, що він є власником земельної ділянки площею 4,3 га, розташованої на території Бандурівської сільської ради Олександрійського району Кіровоградської області, кадастровий номер 3520381300:02:000:0087. У серпні 2013 року між ОСОБА_1 та

ФГ Наталка укладено договір оренди вказаної земельної ділянки строком на десять років. Однак, відповідач не здійснював сплату орендної плати

в передбачені договором строки.

З урахуванням наведеного ОСОБА_1 , правонаступником якого є

ОСОБА_2 , просив суд розірвати договір оренди землі від 08 серпня 2013 року, зобов`язати відповідача повернути йому вказану земельну ділянку та вирішити питання понесених судових витрат.

Ухвалою Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області

від 31 жовтня 2016 року у зв`язку зі смертю ОСОБА_1 до участі у справі залучено його правонаступника - ОСОБА_2 .

Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції

Рішенням Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області

від 10 січня 2017 року у складі судді Крімченко С. А. позов ОСОБА_2 , який є правонаступником ОСОБА_1 , задоволено.

Розірвано договір оренди земельної ділянки площею 4,3 га, розташованої на території Бандурівської сільської ради Олександрійського району Кіровоградської області, кадастровий номер 3520381300:02:000:0087, укладений 08 серпня 2013 року між ОСОБА_1 та ФГ Наталка .

Зобов`язано ФГ Наталка повернути спадкоємцю ОСОБА_2 земельну ділянку площею 4,3 га, розташовану на території Бандурівської сільської ради Олександрійського району Кіровоградської області, кадастровий номер 3520381300:02:000:0087, у придатному для використання за цільовим призначенням стані .

Стягнуто з ФГ Наталка на користь ОСОБА_2 487,20 грн судового збору.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що ОСОБА_1 не отримував від відповідача орендну плату за користування земельною ділянкою за 2013-2014 роки. Переконливих і безспірних доказів сплати орендної плати за вказаний період відповідачем не надано.

Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції

Рішенням Апеляційного суду Кіровоградської області від 15 березня

2017 року апеляційну скаргу ФГ Наталка задоволено.

Рішення Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області

від 10 січня 2017 року скасовано та ухвалено нове рішення.

У задоволенні позову ОСОБА_2 , який є правонаступником

ОСОБА_1 , відмовлено.

Судове рішення апеляційного суду мотивовано тим, що земельна ділянка, яка належала ОСОБА_1 та орендувалася ФГ Наталка , перебувала

в суборенді у товариства з обмеженою відповідальність Волинець (далі - ТОВ Волинець ) на підставі договору суборенди землі від 11 лютого

2015 року.

Таким чином, ухвалюючи рішення про розірвання договору оренди землі, суд першої інстанції не врахував вищевказану обставину, а таке рішення безпосередньо породжує правові наслідки для ТОВ Волинець , яке не було залучене до участі у справі.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі, поданій у квітні 2017 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, ОСОБА_2 , посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить рішення Апеляційного суду Кіровоградської області

від 15 березня 2017 року скасувати та залишити в силі рішення Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області

від 10 січня 2017 року .

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних

і кримінальних справ від 14 квітня 2017 року відкрито касаційне провадження в указаній справі, витребувано цивільну справу

№ 398/395/15-ц із Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області .

Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

У травні 2018 року справа передана до Верховного Суду.

У червні 2019 року згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями справа передана судді-доповідачеві.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 , правонаступником якого є ОСОБА_2 , не врахував, що суборендар не є стороною договору оренди землі, а відповідач не заявляв клопотання про залучення до розгляду справи ТОВ Волинець .

Крім того, ТОВ Волинець було відомо про розгляд справи у суді першої інстанції, оскільки засновником ФГ Наталка є ОСОБА_5 , який передав земельну ділянку у суборенду ТОВ Волинець , тобто сам собі,

а також брав участь у розгляді справи у судах попередніх інстанцій.

Відзив (заперечення) на касаційну скаргу відповідач не подав .

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно з положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга ОСОБА_2 задоволенню не підлягає.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до вимог частин першої та другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

Встановлено й це вбачається із матеріалів справи, що оскаржуване судове рішення суду апеляційної інстанцій ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.

Відповідно до положень статті 1 Закону України Про оренду землі оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Згідно зі статтею 13 Закону України Про оренду землі договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк,

а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно до статті 24 Закону України Про оренду землі орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати.

Відповідно до частини першої статті 32 Закону України Про оренду землі на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, а також на підставах, визначених ЗК України та іншими законами України.

У пункті д частини першої статті 141 ЗК України визначено, що підставою для припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата орендної плати.

Крім того, згідно з положеннями статті 8 Закону України Про оренду землі орендована земельна ділянка або її частина може передаватися

орендарем у суборенду без зміни цільового призначення, якщо це

передбачено договором оренди.

Встановлено, що 08 серпня 2013 року між ОСОБА_1 та ФГ Наталка укладено договір оренди земельної ділянки площею 4,3 га, розташованої на території Бандурівської сільської ради Олександрійського району Кіровоградської області, кадастровий номер 3520381300:02:000:0087, строком на десять років (а. с. 6-7).

Розмір і порядок сплати орендної плати визначено пунктами 8-12 договору. Пунктом 28 указаного договору передбачено право орендаря передавати земельну ділянку без згоди орендодавця в суборенду на строк, не більший ніж строк дії договору оренди.

ОСОБА_1 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 (а. с. 36), а земельну ділянку, яка являлася об`єктом оренди, успадкував його син - ОСОБА_2 (а. с. 57, 79).

Судом апеляційної інстанції встановлено, що вказана земельна ділянка передана в суборенду, на підставі договору суборенди землі від 11 лютого 2015 року, укладеного між ФГ Наталка (орендар) і ТОВ Волинець (суборендар) (а. с. 73-77, 118-119).

Враховуючи вищевказане, суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи у задоволенні позову ОСОБА_1 , правонаступником якого є ОСОБА_2 , дійшов правильного висновку, що розірвання договору оренди матиме наслідком припинення права суборенди (частина четверта статті 8 Закону України Про оренду землі ),

що породжує правові наслідки для ТОВ Волинець , яке не було залучене до участі у справі, а питання про склад осіб, які повинні брати участь у справі, всупереч вимогам пункту 2 частини шостої статті 131 ЦПК України

2004 року, міськрайонним судом не вирішено.

При цьому відповідно до вимог статті 33 ЦПК України 2004 року позивач клопотання про заміну відповідача чи залучення співвідповідача не заявляв.

Таким чином, апеляційний суд дійшов вірного висновку про те, що питання про склад осіб, які беруть участь у справі вирішено не було, унаслідок чого

рішення суду першої інстанції правомірно скасовано, а у задоволенні

позову - обґрунтовано відмовлено.

Доводи заявника, що ТОВ Волинець було відомо про розгляд справи у суді першої інстанції відхиляються Верховним Судом у силу їх безпідставності. ФГ Наталка та ТОВ Волинець є суб`єктами речових прав на спірну земельну ділянку з різним статусом (орендар та суборендар), виникнення якого пов`язано з укладанням окремих цивільно-правових угод (у випадку оренди землі - договір оренди землі між власником земельної ділянки та орендарем, у випадку суборенди - договір суборенди землі між орендарем та суборендарем).

Факт того, що ОСОБА_5 , як фізична особа, є засновником (учасником)

і ФГ Наталка , і ТОВ Волинець (ТОВ Агропідприємство Бандурівське ) не свідчить про те, що ТОВ Волинець було обізнане про розгляд указаної справи, свої права і обов`язки та мало можливість їх реалізувати. Процесуальний статус кожного із них різний, і кожен несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням ним процесуальних дій.

Інші доводи, наведені в обґрунтування касаційної скарги, не можуть бути підставою для скасування судового рішення суду апеляційної інстанції, оскільки вони не підтверджуються матеріалами справи й зводяться до переоцінки судом доказів, що у силу вимог статті 400 ЦПК України не входить до компетенції суду касаційної інстанції.

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення без змін, оскільки доводи касаційної скарги висновків суду апеляційної інстанції не спростовують, на законність та обґрунтованість судового рішення не впливають.

Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Рішення Апеляційного суду Кіровоградської області від 15 березня

2017 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: Д. Д. Луспеник

Б. І. Гулько

Г.В. Кривцова