Постанова

від 13.07.2012 по справі 2а-4421/12/2670

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

13 липня 2012 року 11:30 № 2а-4421/12/2670

Окружний адміністративний суд м. Києва у складі: головуючого судді Патратій О.В. за участю секретаря судового засідання Криворучко Л.В. та представинків сторін:

від позивача: Чувашова Ю.О. ,

від відповідача: Герасименко К.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Ласка до Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень від 20.03.2012р. №0000662250, №0000672250, зобов`язання вчинити дії

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю Ласка (далі -позивач, ТОВ Ласка ) з позовом до Державної податкової інспекції у Святошинському районі міста Києва (далі -відповідач, ДПІ у Святошинському районі м. Києва ДПС), в якому просило:

- зобов`язати відповідача встановити, що факти про недійсність правочинів та заниження податку на прибуток і податку на додану вартість, викладені в акті перевірки, не відповідають дійсності;

- скасувати податкові повідомлення-рішення від 20 березня 2012 року № 0000662250, № 0000672250.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 14 травня 2012 року відкрито провадження у даній справі та призначено її до судового розгляду.

Враховуючи вибуття первинного відповідача (ДПІ у Святошинському районі м. Києва) зі спірних правовідносин на підставі постанови Кабінету Міністрів України Про утворення територіальних органів Державної податкової служби`від 21.09.2011 року № 981 судом відповідно до статті 55 Кодексу адміністративного судочинства України здійснено заміну відповідача на його правонаступника - Державну податкову інспекцію у Святошинському районі м. Києва Державної податкової служби.

Свої вимоги позивач мотивував тим, що відповідач неправомірно дійшов висновку про заниження податкових зобов`язань з податку на додану вартість та податку на прибуток за наслідками господарських операцій з ТОВ Геоспецпроект . Як зазначав позивач, договори з вказаним контрагентом (№ 51 від 03.11.08 та № 52 від 09.02.09) повністю відповідають вимогам чинного законодавства, сторонами були погоджені всі істотні умови договорів, підписані всі необхідні акти приймання-передачі робіт.

Доводи відповідача про нікчемність угод, укладених із вказаним контрагентом, позивач вважає безпідставними, оскільки рішення суду про визнання нікчемними цих правочинів не приймалось, а податковий орган не має повноважень визнавати угоди недійсними.

В судових засіданнях представник позивача позовні вимоги підтримав повністю та просив позов задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві.

Відповідач проти позову заперечував та просив відмовити в його задоволенні, посилаючись на те, що під час перевірки було встановлено, що позивачем в порушення підпункту 5.3.9 п. 5.3. ст. 5 Закону України Про оподаткування прибутку підприємств`було занижено податок на прибуток на загальну суму 128 585,00 грн. за ІV квартал 2008 року, І квартал 2009 року та в порушення підпунктів 7.2.1, 7.2.3, 7.2.6 п. 7.2, підпунктів 7.4.1, 7.4.4, 7.4.5 п. 7.4 підпункту 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України Про податок на додану вартість`занижено податок на додану вартість на загальну суму 102 868,00 грн. у листопаді-грудні 2008 року, лютому-березні 2009 року за наслідками проведених господарських операцій з ТОВ Геоспецпроект . Як зазначав відповідач, вказане підприємство було зареєстроване без наміру здійснення підприємницької діяльності, фактично господарські операції за його участі не проводилися, про що свідчить відсутність у контрагента необхідних умов для створення результатів відповідної господарської та економічної діяльності з поставки товарів (виконання робіт, надання послуг).

Зокрема, відповідач звертав увагу суду на те, що слідчим відділом податкової міліції ДПА України розслідується кримінальна справа № 50-6186, порушена за фактом придбання та використання офіційних документів ТОВ Геоспецпроект`з метою прикриття незаконної діяльності, що заподіяло велику матеріальну шкоду державі, за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 205 (фіктивне підприємництво) КК України. Матеріали кримінальної справи свідчать, що директор та головний бухгалтер ТОВ Геоспецпроект`ОСОБА_4 насправді керівником підприємства не являвся, фінансово-господарської діяльності товариства не здійснював, печатку та установчі документи передав у 2007 році невстановленим особам, фінансово-господарських документів товариства не підписував. У подальшому невстановлені особи шляхом відображення у податковому обліку товариства фіктивних господарських безтоварних операцій по придбанню та відчуженню товарів та послуг протягом 2008-2009 років сформували податкових кредит та від`ємне значення податку на додану вартість та подали до органу державної податкової служби декларації з податку на додану вартість та податку на прибуток із завідомо неправдивою інформацією, маючи на меті незаконно сформувати податковий кредит іншим платникам на суму 17 199 452,00 грн.

Враховуючи викладене, відповідач вважає, що правочини, укладені позивачем з ТОВ Геоспецпроект , не були спрямовані на реальне настання правових наслідків, а тому не можуть бути підставою для формування валових витрат та податкового кредиту.

З урахуванням наведеного відповідач вважає позовні вимоги необґрунтованими та просив суд відмовити у їх задоволенні в повному обсязі.

На підставі ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 13 липня 2012 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, що мають значення для вирішення справи, суд

ВСТАНОВИВ:

Позивач -ТОВ Ласка (код ЄДРПОУ 21603122, місцезнаходження: 03148, м. Київ, вул. Рикова, 2) зареєстроване як юридична особа 04.05.1994 року та перебуває на податкову обліку в ДПІ у Святошинському районі м. Києва.

У період з 20.02.2012 р. по 24.02.2012 р. ДПІ у Святошинському районі м. Києва було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ Ласка`з питань дотримання вимог податкового законодавства щодо повноти декларування та своєчасності сплати податку на прибуток та податку на додану вартість по взаємовідносинах з ТОВ Геоспецпроект`за період з 01.10.2008р. по 31.12.2010р.

За результатами проведеної перевірки було складено акт № 66/23-80/21603122 від 02.03.2012 року (далі по тексту -Акт перевірки, Акт).

20 березня 2012 року на підставі вказаного Акту перевірки ДПІ у Святошинському районі м. Києва було прийнято податкові повідомлення-рішення:

- № 0000662250 , яким позивачу за порушення підпунктів 7.2.1, 7.2.3, 7.2.6 п. 7.2, підпунктів 7.4.1, 7.4.4, 7.4.5 п. 7.4 підпункту 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України Про податок на додану вартість`було збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість`у розмірі 97 653,73 грн., в тому числі з основного платежу у розмірі 78 123,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 19 530,75 грн.;

- № 0000672250, яким позивачу за порушення п/п 5.3.9 п. 5.3. ст. 5 Закону України Про оподаткування прибутку підприємств`було збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток`у розмірі 122 067,50 грн., в тому числі з основного платежу у розмірі 97 654,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 24 413,50 грн.

Під час перевірки було встановлено, що позивачем при взаємовідносинах з ТОВ Геоспецпроект`за період з 01.10.2008 по 31.12.2010 було завищено валові витрати на суму 514 339,00 грн. та податковий кредит на суму 102 868,00 грн. за наслідками проведення господарських операцій із зазначеним підприємством, які не підтверджуються з урахуванням реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявності трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень та іншого майна, які економічно необхідні для виконання таких операцій.

Під час перевірки були використані матеріали кримінальної справи № 50-6186, порушеної за фактом придбання та використання офіційних документів ТОВ Геоспецпроект`з метою прикриття незаконної діяльності, що заподіяло велику матеріальну шкоду державі, за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 205 (фіктивне підприємництво) КК України. Матеріали вказаної кримінальної справи свідчать, що ОСОБА_4 , який рахувався згідно даних податкового обліку директором та головним бухгалтером ТОВ Геоспецпроект , насправді керівником не являвся, фінансово-господарської діяльності товариства не здійснював, печатку та установчі документи передав у 2007 році невстановленим особам, фінансово-господарських документів товариства не підписував. У подальшому, невстановлені особи шляхом відображення у податковому обліку товариства фіктивних господарських безтоварних операцій по придбанню та відчуженню товарів та послуг протягом 2008-2009 років, сформували податкових кредит та від`ємне значення податку на додану вартість та подали до ДПІ у Печерському районі м. Києва декларації з податку на додану вартість та податку на прибуток із завідомо неправдивою інформацією, маючи на меті незаконно сформувати податковий кредит іншим платникам на суму 17 199 452,00 грн. Подальшим розслідуванням кримінальної справи встановлено, що на розрахункові рахунки ТОВ Геоспецпроект`надходили значні суми грошових коштів від ТОВ Ласка .

За таких обставин податковий орган дійшов висновку про нікчемність правочинів укладених між ТОВ Ласка`та ТОВ Геоспецпроект , оскільки такі правочини не відповідають обов`язковим умовам чинності правочину (ст. 203 ЦК України), зокрема, суперечать моральним засадам суспільства, порушують публічний порядок, спрямовані на заволодіння майном держави, дохідної частини бюджету (ст. 228 ЦК України) та не створюють юридичних наслідків, крім тих, що не пов`язані з його недійсністю (ст. 216 ЦК України), та як наслідок, є недійсним з моменту їх вчинення.

Враховуючи викладене, відповідач зробив висновок про порушення ТОВ Ласка :

- підпункту 5.3.9. пункту 5.3. статті 5 Закону України Про оподаткування прибутку підприємств , в результаті чого було занижено податок на прибуток на загальну суму 128 585,00 грн., у тому числі в ІV кварталі 2008 року в сумі 30 931,00 грн. та в І кварталі 2009 року в сумі 97 654,00 грн.;

- підпунктів 7.2.1, 7.2.3, 7.2.6 п. 7.2, підпунктів 7.4.1, 7.4.4, 7.4.5 п. 7.4 підпункту 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України Про податок на додану вартість , в результаті чого було занижено податок на додану вартість на загальну суму 102 868,00 грн., в тому числі за листопад 2008 року в сумі 9 136,00 грн., за грудень 2008 року в сумі 15 609,00 грн., за лютий 2009 року в сумі 45 099,00 грн., за березень 2009 року в сумі 33 024,00 грн.

Окружний адміністративний суд міста Києва погоджується з висновком податкового органу про порушення позивачем вимог податкового законодавства, вважає доводи податкового органу доведеними, а податкові повідомлення-рішення - правомірними, виходячи з наступного.

Матеріали справи свідчать, що між ТОВ Ласка (Замовник) та ТОВ Геоспецпроект (Підрядник) було укладено Договір підряду № 51 від 03 листопада 2008 року на виконання будівельних робіт за адресою: с. Красилівка, Броварського району (склади логістики) та Договір підряду № 52 від 09 лютого 2009 року на виконання оздоблювальних робіт офісних приміщень, приміщень банку та прохідної на території заводу Електроприбор`за адресою: м. Київ, вул. Глибочицька, 17.

Відповідно до умов вказаних договорів Замовник доручає, а Підрядник зобов`язується виконати зазначені вище роботи, а Замовник зобов`язується прийняти й оплатити виконані роботи в порядку, передбаченому договорами.

З посиланням про виконання вказаних договорів між позивачем та ТОВ Геоспецпроект`було складено акти приймання виконаних підрядних робіт: б/н за листопад 2008 року на загальну суму 54 814,80 грн., в тому числі ПДВ -9 135,80 грн., б/н за грудень 2008 року на загальну суму 56 041,20 грн., в тому числі ПДВ -9 340,20 грн., № 2 за грудень 2008 року на загальну суму 37 614,00 грн., в тому числі ПДВ -6 269,00 грн., б/н за лютий 2009 року на загальну суму 317 578,07 грн., в тому числі ПДВ -52 929,68 грн., б/н за березень 2009 року на загальну суму 288 766,80 грн., в тому числі ПДВ -48 127,80 грн. Як вбачається зі змісту вказаних актів, підрядчиком виконувались роботи з розробки ґрунту з завантаженням на автомобілі-самоскиди екскаваторами, перевезення ґрунту, улаштування одношарових основ товщиною 15 см зі щебеню.

Згідно підсумкової відомості, складеної ТОВ Геоспецпроект , під час виконання вказаних робіт було залучено від 47 працівників-будівельників, 197 робітників, зайнятих управлінням та обслуговуванням машин, 285 працівників, зайнятих при перевезенні ґрунту та 22 працівники, заробітна плата яких враховується у складі загальновиробничих витрат.

Позивачем надано суду податкові накладні, виписані на його користь ТОВ Геоспецпроект , а саме: № 281111 від 28.11.2008 на суму 54 814,80 грн., в тому числі ПДВ на суму 9 135,80 грн., № 231201 від 23.12.2008 на суму 56 04 1,20 грн., в тому числі ПДВ на суму 8 340,00 грн., № 261204 від 26.12.2008 на суму 37 614,00 грн., в тому числі ПДВ на суму 6 269,00 грн., № 190202 від 19.02.2009 на суму 70 000,00 грн., в тому числі ПДВ на суму 11 666,67 грн., № 240201 від 24.02.2009 на суму 70 000,00 грн., в тому числі ПДВ на суму 11 666,67 грн., № 270202 від 27.02.2009 на суму 130 591,53 грн., в тому числі ПДВ на суму 21 765,25 грн., № 310301 від 31.03.2009 на суму 198 144,94 грн., в тому числі ПДВ на суму 30 024,16 грн., суми ДПВ за якими були включені позивачем до складу податкового кредиту у листопаді-грудні 2008 року та лютому-березні 2009 року.

На підтвердження факту оплати на користь з ТОВ Геоспецпроект`позивачем надано суду копії банківських виписок.

Враховуючи надання до перевірки вищевказаних первинних документів, позивач вважає, що ним були дотримані всі умови, передбачені Законами України Про податок на додану вартість`та Про оподаткування прибутку підприємств , для формування податкового кредиту і валових витрат, в зв`язку з чим ТОВ Ласка`має право на відображення у податковому обліку господарських операцій, здійснених з ТОВ Геоспецпроект .

Проте, надаючи правову оцінку обставинам справи, суд не може погодитись з доводами позивача та критично ставиться до наданих ТОВ Ласка`первинних документів бухгалтерського обліку, підтверджуючих здійснення господарських операцій з ТОВ Геоспецпроект , з огляду на нижченаведене.

Підстави віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість до податкового кредиту на час виникнення спірних правовідносин визначались Законом України Про податок на додану вартість`від 03.04.1997 року № 168/97-ВР.

Відповідно до положень підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 вказаного Закону податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку ; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п/п 7.4.5. п. 7.4. цієї ж норми Закону, не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв`язку з придбанням товарів (послуг) , не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

В силу ж п/п 7.2.6. п. 7.2. ст. 7 Закону, податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Отже, наведені правові норми дозволяють платнику податку формувати податковий кредит у зв`язку з реальним придбанням товарів (робіт, послуг) та на підставі відповідних розрахункових, платіжних та інших документів, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Наявність у покупця належно оформлених документів, які відповідно до Закону України Про податок на додану вартість`необхідні для віднесення певних сум до податкового кредиту, зокрема, виданих продавцями податкових накладних, не є безумовною підставою для визначення податкового кредиту з податку на додану вартість, якщо відомості, які містяться в таких документах, не відповідають дійсності, зокрема, у випадку не здійснення самих операцій.

Аналогічні висновки з питань визначення правомірності формування валових витрат, можна зробити також з положень пункту 5.1. та підпунктів 5.2.1., 5.3.9. Закону України Про оподаткування прибутку підприємств (чинного на час виникнення спірних правовідносин), відповідно до яких правові наслідки у вигляді виникнення у платника податків права на формування валових витрат виникають лише у разі реального вчинення операцій.

Так, пунктом 5.1 статті 5 Закону України Про оподаткування прибутку підприємств`визначено, що валові витрати виробництва та обігу (далі -валові витрати) -сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до п/п 5.3.9. п. 5.3. ст. 5 цього ж Закону, не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Також обов`язковою передумовою для формування валових витрат з наведених норм, за виключенням обмежень, установлених пунктами 5.3. - 5.7. ст. 5 Закону Про оподаткування прибутку підприємств , є фактичне подальше використання таких витрат у власній господарській діяльності позивача та документальне підтвердження належності таких витрат до складу валових витрат.

Відповідно до п/п 11.2.1 п. 11.2 ст. 11 Закону України Про оподаткування прибутку підприємств`датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку -день їх видачі з каси платника податку; або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) -дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).

Виходячи із системного аналізу норм Закону України Про податок на додану вартість`та Закону України Про оподаткування прибутку підприємств , для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Водночас, ст. 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні`визначено, що первинний документ -це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, на переконання суду, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Вказане правова позиція викладена, зокрема, у Інформаційному листі Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 р. № 742/11/13-11.

З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. Тобто, податковий кредит для цілей визначення об`єкта оподаткування податком на додану вартість та валові витрати для цілей визначення об`єкта оподаткування податком на прибуток, мають бути підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції , яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Між тим, за відсутності факту здійснення господарської операції, відповідні суми не можуть включатись до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів. При цьому, про відсутність факту здійснення господарської операції можуть свідчити, зокрема, такі обставини: результати, відображені у даних податкового обліку будь-кого з учасників господарської операції, фактично не настали внаслідок відсутності відповідних дій будь-кого з учасників такої операції (імітація купівлі товару в особи, яка ніколи його не продавала); відсутність фізичних, технічних та технологічних можливостей певної особи до вчинення тих чи інших дій, що становлять зміст господарської операції (наявність кваліфікованого персоналу, основних фондів, у тому числі транспортних засобів для перевезення або виробництва, приміщень для зберігання товарів тощо); відсутність можливості здійснення операцій з відповідною кількістю певного товару у відповідні строки з урахуванням терміну його придатності, доступності на ринку тощо та інші обставини.

В даному випадку, як вбачається з матеріалів справи та встановлено ДПІ у Святошинському районі м. Києва під час проведення перевірки, надані позивачем первинні документи бухгалтерського обліку є формально складеними та не підтверджують фактичне здійснення господарських операції між ТОВ Ласка`та ТОВ Геоспецпроект , оскільки останнє, як підрядник при виконанні будівельних робіт, не мало трудових ресурсів, будівельного обладнання, спеціальної техніки та іншого майна, які економічно необхідні для виконання такого виду робіт, що свідчить про відсутність необхідних умов для результатів відповідної господарської, економічної діяльності.

Як вбачається з матеріалів справи, зокрема, витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців № 14071411 від 18.06.2012, засновником та директором ТОВ Геоспецпроект в одній особі значиться ОСОБА_4 .

Вказана особа підписала укладені з позивачем договори підряду № 51 від 03.11.2008 року, № 52 від 09.02.2009 року, акти виконаних робіт та податкові накладні, що стали підставою для віднесення позивачем вартості виконаних робіт до складу валових витрат підприємства та формування спірних сум податкового кредиту.

Проте, з наявного в матеріалах справи протоколу допиту свідка ОСОБА_4 , допитаного старшим слідчим слідчого відділу податкової міліції ДПА у м. Києві в ході розслідування кримінальної справи № 50-6186, порушеної за фактом придбання та використання офіційних документів ТОВ Геоспецпроект`з метою прикриття незаконної діяльності, що заподіяло велику матеріальну шкоду державі, за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 205 (фіктивне підприємництво) КК України, вбачається, що останній зареєстрував ТОВ Геоспецпроект`та став його директором за винагороду за допомогою сторонніх осіб, яким в подальшому і передав всі статутні документи, печатку підприємства взагалі не отримував, в дійсності не мав жодного наміру створювати будь-яке підприємство, не уповноважував жодних осіб на здійснення підприємницької діяльності від імені підприємства, ніяких довіреностей у зв`язку з цим не видавав.

Як пояснив ОСОБА_4 , ніякої фінансово-господарської діяльності від імені ТОВ Геоспецпроект`він не здійснював, до фінансово-господарської діяльності даного підприємства взагалі ніякого відношення не мав, печатки ніколи не мав та не бачив, де знаходиться печатка підприємства, йому не відомо. ОСОБА_4 як засновник товариства не призначав на посаду директора будь-яку особу та не уповноважував інших осіб на здійснення підприємницької діяльності.

Отже, як видно з наявних матеріалів справи та було встановлено також перевіркою, ТОВ Геоспецпроект`зареєстровано та проваджує фінансово-господарську діяльність без відома та згоди його засновника та призначеного у законному порядку керівника.

Крім того, з наявної в матеріалах справи декларації з податку на прибуток ТОВ Геоспецпроект`за І квартал 2009 року вбачається, що витрати на оплату праці на вказаному підприємстві за І квартал 2009 року становили лише 2 400,00 грн., що свідчить про відсутність на підприємстві трудових ресурсів у кількості, що була необхідна для виконання підрядних робіт, обумовлених укладеними договорами. Адже згідно складених між позивачем та ТОВ Геоспецпроект`документів, під час виконання вказаних робіт останнім було залучено від 47 працівників-будівельників, 197 робітників, зайнятих управлінням та обслуговуванням машин, 285 працівників, зайнятих при перевезенні ґрунту та 22 працівники, заробітна плата яких враховується у складі загальновиробничих витрат.

Крім того, з поданих до податкового органу декларацій з податку на прибуток ТОВ Геоспецпроект`за І квартал 2009 року вбачається відсутність на підприємстві основних засобів та залишків товарно-матеріальних цінностей (у зв`язку з відсутністю додатку К1 до декларацій з податку на прибуток).

В деклараціях з податку на прибуток в рядку 7 амортизаційні відрахування`відсутні будь-які нарахування.

В той же час, виконання робіт, які були документально зафіксовані актами виконаних робіт, а саме: розробка ґрунту з завантаженням на автомобілі-самоскиди екскаваторами, перевезення ґрунту, улаштування одношарових основ товщиною 15 см зі щебеню, тощо - вимагало наявності у виконавця необхідної кількості транспортних засобів, спеціальної техніки, та інших матеріально-технічних ресурсів.

Отже, наявні в матеріалах справи докази свідчать про неможливість виконання ТОВ Геоспецпроект`своїх зобов`язань за укладеними з позивачем договорами в силу відсутності основних засобів, необхідного устаткування й обладнання а також кваліфікованої робочої сили.

Відповідно до підпункту 7.2.1 пункту 7.2. статті 7 Закону України Про податок на додану вартість`платник податку зобов`язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками: порядковий номер податкової накладної; дату виписування податкової накладної; повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; податковий номер платника податку (продавця та покупця); місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об`єм); повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача; ціну поставки без врахування податку; ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

За змістом пункту 2 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 30 травня 1997 року № 165 (зареєстровано у Міністерстві юстиції України 23 червня 1997 року за № 233/2037), чинного на час виникнення спірних відносин, податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі і якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника ПДВ.

Пунктом 5 цього Порядку визначено, що податкова накладна вважається недійсною у разі її заповнення іншою особою, ніж вказаною у пункті 2 Порядку.

За правилами заповнення податкової накладної, встановленими у пункті 18 Порядку, усі складені примірники податкової накладної підписуються особою, уповноваженою платником податку здійснювати поставку товарів (послуг), та скріплюються печаткою такого платника податку - продавця.

Враховуючи те, що в ході розгляду справи судом встановлено, що ТОВ Геоспецпроект , податкові накладні якого стали підставою для формування ТОВ Ласка`податкового кредиту, зареєстроване в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України і Реєстрі платників податку на додану вартість за зверненням невстановлених осіб від імені особи, яка заперечує свою участь у створенні та діяльності цього товариства, зокрема й у підписанні будь-яких первинних документів, отже, виписані від його імені податкові накладні не можна вважати належно оформленими та підписаними повноважною особою звітними документами, які посвідчують факт придбання товарів, робіт чи послуг, а тому віднесення відображених у них сум ПДВ до податкового кредиту є безпідставним .

Вказане відповідає правові позиції, викладеній у постанові Верховного суду України від 5 березня 2012 року (номер у ЄДРСР 23740257).

Наведені у сукупності обставини та досліджені судом документальні докази, суд вважає достатніми для висновку про те, що господарські операції з виконання підрядних робіт фактично не мали реального характеру, замовлення та виконання робіт оформлені лише документально та не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені укладеними договорами.

Дослідженими судом доказами по справі в їх сукупності спростовуються доводи позивача стосовно реального виконання договорів між ним та зазначеним контрагентом.

Тому наявність у позивача необхідних документів, які відповідно до Закону України Про податок на додану вартість`та Закону України Про оподаткування прибутку підприємств`є підставою для віднесення певних сум до податкового кредиту та валових витрат (податкових накладних, актів виконаних робіт, тощо) сама по собі не є підставою для їх включення до складу податкового кредиту та віднесення до складу валових витрат підприємства, оскільки судом встановлено, що господарських правовідносин у дійсності не було.

В свою чергу, відсутність судового рішення про визнання недійсними договорів, укладених між позивачем та ТОВ Геоспецпроект , саме по собі не свідчить про реальність виконання цих договорів зазначеним суб`єктом, а укладення договорів не є доказом їх виконання.

Суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що наслідки порушення податкового законодавства застосовуються незалежно від того, чи визнані відповідні цивільні чи господарські зобов`язання недійсними, оскільки відповідальність за порушення норм податкового законодавства є самостійним видом юридичної відповідальності і застосовується незалежно від відповідальності за порушення правил здійснення господарської діяльності.

Як зазначено в Інформаційному листі Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 р. № 742/11/13-11, установлення факту недійсності, в тому числі нікчемності цивільно-правового правочину , який опосередковує відповідну господарську операцію, не є необхідною умовою для визначення контролюючим органом грошових зобов`язань платнику податків у разі якщо буде встановлено відсутність реального вчинення цієї господарської операції або відсутність зв`язку між такою операцією та господарською діяльністю платника податків.

У зв`язку з вищенаведеним, суд приходить до висновку про відсутність сукупності умов, обставин та підстав з якими Закон України Про податок на додану вартість`та Закон Про оподаткування прибутку підприємств у взаємозв`язку з положеннями Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні пов`язують виникнення у позивача права на спірні суми податкового кредиту з ПДВ та валові витрати.

Враховуючи вищенаведене, суд погоджується із висновком податкового органу про те, що в порушення вимог підпунктів 7.2.1, 7.2.3, 7.2.6 п. 7.2, підпунктів 7.4.1, 7.4.4, 7.4.5 п. 7.4 підпункту 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України Про податок на додану вартість`позивачем було занижено податок на додану вартість на загальну суму 102 868,00 грн. та в порушення п/п 5.3.9 п. 5.3. ст. 5 Закону України Про оподаткування прибутку підприємств`занижено податок на прибуток на загальну суму 128 585,00 грн.

Як зазначено в ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд вважає, що відповідачем надано достатні аргументи та доводи, які свідчать що оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийнято в межах повноважень податкового органу та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України, обґрунтовано та правомірно. В той же час, позивач не довів обставин в обґрунтування своїх вимог, в зв`язку з чим суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Враховуючи те, що судом не встановлено підстав для скасування податкових повідомлень-рішень № 0000662250, № 0000672250 від 20 березня 2012 року та, відповідно, відсутні підстави для задоволення позовних вимог.

Керуючись вимогами ст.ст. 69-71, 94, 160-165, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні позову відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання апеляційної скарги до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Патратій О.В.

Повний тест постанови складено та підписано: 23 липня 2012 року.