Рішення

від 24.09.2019 по справі 320/1046/19

МЕЛІТОПОЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Дата документу 24.09.2019

Справа № 320/1046/19

Провадження № 2/320/1581/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 вересня 2019 року м. Мелітополь

Мелітопольській міськрайонний суд Запорізької області у складі:

головуючого - судді Бахаєва І.М.,

за участю:

секретаря судового засідання - Фурсової Л.І.,

позивача - ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства Запоріжжяобленерго в особі Мелітопольського району електричних мереж, про зобов`язання підписати договір на поставку електричної енергії від 01 лютого 2017 року, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить суд зобов`язати відповідача підписати договір від 01.02.2017 року на поставку електроенергії в повному обсязі для життєвих побутових потреб за адресою: АДРЕСА_1 з внесеними ним змінами та доповненнями; другий, підписаний відповідачем договір надіслати йому за належністю. Позивач посилається на те, що відповідач підвів до місця проживання позивача лінію електромереж і позивач змушений купувати у нього електричну енергію, та відсутність між ним та відповідачем договору купівлі-продажу електричної енергії, або режиму постачання, або використання електроенергії. 23 січня 2017 року позивач звернувся до відповідача із заявою про укладення договору поставки електричної енергії на законних підставах, але відповіді не надійшло. Також, позивач 01 лютого 2017 року в односторонньому порядку підписав два екземпляри типового договору зі змінами та суттєвими для нього умовами, проте відповідач ухилився від укладання договору, направив відповідь від 05 травня 2017 року, де дата договору зазначена не 01.02.2017 року, а вже - 10.01.2017 року.

Наступне звернення від нього на адресу відповідача направлялось 29.11.2017 року з аналогічними проханнями, яке не були задоволено. Позивач вважає, що відповідач перевищує свої повноваження, не виконуючи вимоги п. 6 ст. 26 Закону України Про електричну енергію , яка забороняє звужувати потужність для населення і брати додаткову плату за її перевищену потужність споживання. Також позивач вважає, що своїми діями щодо не укладення з ним договору про постачання електричної енергії відповідач ігнорує ст. 22 Конституції України, чим порушує права позивача. Крім того, з рішення Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 16.05.2018 року вбачається, що договір відповідача від 30.03.2009 року № 3127043 переукладено на договір від 01.02.2017 року строком на три роки. Крім того, відповідачем був сфальсифікований договір № 3127043 від 30.03.2009 року, тобто він цей договір не підписував, та його частина не відповідала для життєвих побутових потреб.

Тому позивач просить суд зобов`язати відповідача підписати договір від 01.02.2017 року на поставку електроенергії в повному обсязі для життєвих побутових потреб за адресою: АДРЕСА_1 з внесеними ним змінами та доповненнями; другий, підписаний відповідачем договір надіслати йому за належністю.

В судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги та зазначив, що в січні 2017 року він звернувся до відповідача із заявою про укладення договору поставки електричної енергії, але відповіді не отримав. 01 лютого 2017 року він в односторонньому порядку підписав два екземпляри договору зі змінами та суттєвими для нього умовами, проте відповідач знов ухилився від укладання договору. Крім цього, наступне звернення від нього на адресу відповідача направлялось 29.11.2017 року з аналогічними проханнями, яке залишено без задоволення. Також позивач вважає, що своїми діями щодо не укладення з ним договору про постачання електричної енергії, відповідач порушує права позивача. Рішенням Мелітопольського міськрайонного суду від 16.05.2018 року встановлено, що договір відповідача від 30.03.2009 року № 3127043 переукладено на договір від 01.02.2017 року строком на три роки. Позивач вважає, що відповідачем сфальсифікований договір від 30.03.2009 року, оскільки він цей договір не підписував. Тому позивач просить суд зобов`язати відповідача підписати договір від 01.02.2017 року на поставку електроенергії в повному обсязі для життєвих побутових потреб за адресою: АДРЕСА_1 з внесеними ним змінами та доповненнями; другий, підписаний відповідачем договір надіслати йому за належністю.

Від представника відповідача - Криницина О.В. надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, проти позову заперечує, в клопотанні від 26.06.2019 року зазначив, що згідно постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14 березня 2018 року № 312 до 01 грудня 2018 року операторам систем розподілу укласти договори про надання послуг з розподілу електричної енергії, які укладаються з усіма споживачами, електроустановки яких приєднані на території діяльності ОСР. Направлення такої заяви-приєднання є пропозицією споживачу про приєднання до договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії на умовах діючого договору про користування або постачання електричної енергії (індивідуальні характеристики об`єкта, потужність, клас надійності, ідентифікаційні коди, особливості обліку тощо). Договір вважається укладеним з дати підписання споживачем заяви-приєднання до договору про надання послуг з розподілу електричної енергії, яка повертається споживачем на адресу ОСР, та/або сплати за рахунком (квитанцією), який надсилається (надається) одночасно з договором споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії, та/або з дати, указаної у заяві-приєднанні, якщо споживач протягом указаного в заяві-приєднанні терміну не звернувся до ОСР із запереченням щодо укладання в цілому або щодо окремих умов договору та спожив будь-який обсяг електричної енергії. Після укладення договору про надання послуг з розподілу електричної енергії договори про користування електричною енергією та договори про постачання електричної енергії продовжують свою дію в частині регулювання відносин щодо заборгованості/переплати за цими договорами з відповідними правами та обов`язками, пов`язаними з такою заборгованістю/переплатою, а також щодо нарахування пені, неустойки, обмеження та припинення постачання електричної енергії тощо. В іншій частині договори про користування електричною енергією та договори про постачання електричної енергії припиняють дію. Таким чином, позивач звернувся до суду з вимогою, яка втратила чинність з 01.01.2019 року. В задоволенні позовних вимог просить відмовити в повному обсязі.

Суд, заслухавши пояснення позивача, вивчивши матеріали справи та всебічно проаналізувавши обставини в їх сукупності, давши оцінку зібраним у справі доказам, виходячи зі свого внутрішнього переконання, яке ґрунтується на повному, об`єктивному та всебічному з`ясуванні обставин справи, прийшов до висновку, що в задоволенні позову слід відмовити в повному обсязі з наступних підстав.

Судом встановлені наступні обставини.

За адресою: АДРЕСА_1 договір № 3127043 про користування електричною енергією, згідно умов якого енергопостачальник взяв на себе зобов`язання постачати споживачу електричну енергію на об`єкт споживача, укладений 30 березня 2009 року між ОСОБА_1 та ВАТ Запоріжжяобленерго .

Стаття 714 ЦК України передбачає, що за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами.

Згідно статті 630 ЦК України , договором може бути встановлено, що його окремі умови визначаються відповідно до типових умов договорів певного виду, оприлюднених у встановленому порядку. Якщо у договорі не міститься посилання на типові умови, такі типові умови можуть застосовуватись як звичай ділового обороту, якщо вони відповідають вимогам статті 7 цього Кодексу .

Рішенням Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 16 травня 2018 року у задоволенні позову ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства Запоріжжяобленерго в особі Мелітопольського району електричних мереж про визнання бездіяльності неправомірною та зобов`язання відповідача укласти договір про поставку електроенергії за адресою: АДРЕСА_1 - відмовлено/а.с.24-26/.

Вказаним рішенням суду встановлено, що між ОСОБА_1 та ПАТ Запоріжжяобленерго укладено договір № 3127043 на поставку електроенергії 30.03.2009 року його переукладено та підписано позивачем 01.02.2017 року, термін дії якого становить три роки.

Постановою Запорізького апеляційного суду від 30 січня 2019 року вказане рішення суду залишено без змін/а.с.5/.

Згідно з ч.ч.1,2,3 ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

З точки зору ч. 1 ст. 77 ЦПК належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Отже судом встановлено, що рішенням Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 16 травня 2018 року, яке набрало законної сили, визнано, що між ОСОБА_1 та ПАТ Запоріжжяобленерго 30.03.2009 року укладено договір № 3127043 на поставку електроенергії за адресою: АДРЕСА_1 його переукладено та підписано позивачем 01.02.2017 року, термін дії якого становить три роки.

В силу ч. 4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Також підстав в розумінні ст. 714 ЦК України немає для задоволення позову.

Таким чином, в задоволенні позову ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства Запоріжжяобленерго в особі Мелітопольського району електричних мереж, про зобов`язання підписати договір на поставку електричної енергії від 01 лютого 2017 року слід відмовити.

Згідно ч.1 та ч.2 ст.141 ЦПК України , судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, повязані з розглядом справи у разі відмови в позові покладаються на позивача. На підставі наведенного, а також з урахуванням ч. 6 ст. 141 ЦПК, та п. 9 ст. 5 Закону Про судовий збір позивач є інвалідом 2 групи, а тому суд вражає за необхідне компенсувати судові витрати за рахунок держави.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 12, 13, 81, 89, 133, 141, 263, 265, 280-285 ЦПК України, ст. 714 ЦК України, суд

У Х В А Л И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства Запоріжжяобленерго в особі Мелітопольського району електричних мереж, про зобов`язання підписати договір на поставку електричної енергії від 01 лютого 2017 року - залишити без задоволення

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Запорізького апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення, з урахуванням пп. 15.5 п. 15 ч. 1 Перехідних положень ЦПК України.

Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивні частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення з урахуванням часу знаходження судді у відпустці складено 16 жовтня 2019 року.

СУДДЯ: І.М. БАХАЄВ