Рішення

від 29.07.2020 по справі 320/1046/19

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 липня 2020 року № 320/1046/19

Суддя Київського окружного адміністративного суду Лапій С.М., розглянувши в місті Києві у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ФОП ОСОБА_1 до Управління інспекції та контролю Броварської міської ради Київської області про визнання протиправними та скасування припису та постанови,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулась ФОП ОСОБА_1 з позовом до Управління інспекції та контролю Броварської міської ради Київської області про визнання протиправними та скасування припису та постанови.

На обґрунтування позовних вимог позивачка зазначила, що вважає висновки контролюючого органу, покладені в основу оскаржуваних припису та постанови про накладення штрафу, протиправними, оскільки вона жодних дій щодо недопущення посадових осіб відповідача до об`єкта будівництва не вчиняла, повідомлення про проведення перевірки отримала після дати проведення перевірки.

Представник відповідача надав суду відзив на позовну заяву, в якому просив у задоволенні проти позову відмовити.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 11.03.2019 позовну заяву залишено без руху.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 20.03.2019 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження.

Представник позивача надав суду клопотання, в якому просив розглядати справу за його відсутності.

На підставі ст. ст. 194, 205 КАС України судом прийнято рішення про розгляд справи у порядку письмового провадження.

Судом встановлено, що позивачка 27.01.2007 ВК Броварської міської ради зареєстрована як фізична особа - підприємець в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців: номер запису: 23550000000004985.

Відповідно до п. 11 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою КМУ від 23.05.2011 № 553, Управління інспекції та контролю Броварської міської ради Київської області на підставі звернення народного депутата України ОСОБА_2 від 26.12.2018, звернення гр. ОСОБА_3 від 10.12,2018 та гр. ОСОБА_4 від 10.12.2018 призначена перевірка дотримання вимог містобудівного законодавства на об`єкті в районі розміщення буд. по АДРЕСА_1 в м. Бровари Київської області (кадастровий номер 3210600000:01:029:0019).

Відповідачем на адресу позивачки направлено повідомлення від 03.01.2019 № 0301/4-вих, в якому управління просило бути присутніми на об`єкті будівництва замовника будівництва або належним чином уповноваженої особи 15.01.2019 о 11:00.

Зазначене повідомлення отримане позивачкою 14.01.2019.

Як слідує з пояснень сторін, за домовленістю між ними проведення перевірки 15.01.2019 було перенесено на іншу дату.

Відповідачем 15.01.2019 направлено позивачці повідомлення № 1501/1-вих, в якому управління просило бути присутніми на об`єкті будівництва замовника будівництва або належним чином уповноваженої особи 28.01.2019 о 10:00.

Зазначене повідомлення отримане позивачкою 29.01.2019.

Управління інспекції та контролю Броварської міської ради 28.01.2019 склало акт № Т-2801/1 про недопущення посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю на об`єкти будівництва, підприємства будівельної галузі для виконання покладених на них функцій.

Як зазначено в акті від 28.01.2019, у зазначений у повідомленні день та час позивачка чи її представник були відсутні на об`єкті будівництва.

На підставі акту від 28.01.2019 відповідачем складено протокол від 28.01.2019 № Л-З-2801/1 про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, в якому зазначено, що розгляд справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності відбудеться 08.02.2019 о 15.00 год. в приміщенні Управління інспекції та контролю Броварської міської ради Київської області.

Крім того, відповідачем 28.01.2019 винесено припис № С-2801/1 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, згідно якого за порушення позивачкою п.1 ч.3 ст. 41 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності та п.п.1 п.11 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого Постановою КМУ від 23.05.2011 №553, вимагалося допустити посадових осіб управління інспекції та контролю Броварської міської ради Київської області для проведення перевірки об`єкта будівництва.

Відповідачем 11.02.2019 прийнято постанову №З-1102/1-1102/3 вих про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, якою визнано ФОП ОСОБА_1 винною у вчиненні правопорушення, передбаченого п.2 ч.6 ст. 2 Закону України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності та накладено штраф у сумі 52 630,00 грн.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно п. 8 ч. 1 ст. 7 ЗУ Про регулювання містобудівної діяльності управління у сфері містобудівної діяльності та архітектурно-будівельного контролю здійснюється, зокрема, шляхом здійснення державного архітектурно-будівельного контролю щодо об`єктів, розташованих в межах та за межами населених пунктів, на території кількох адміністративно-територіальних одиниць, зазначених у пункті 7 частини першої цієї статті.

Згідно положень статті 41 ЗУ Про регулювання містобудівної діяльності державний архітектурно-будівельний контроль це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється на об`єктах будівництва у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Підставами для проведення позапланової перевірки є: 1) подання суб`єктом містобудування письмової заяви про проведення перевірки об`єкта будівництва або будівельної продукції за його бажанням; 2) необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об`єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів; 3) виявлення факту самочинного будівництва об`єкта; 4) перевірка виконання суб`єктом містобудування вимог приписів органів державного архітектурно-будівельного контролю; 5) вимога головного інспектора будівельного нагляду центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, про проведення перевірки за наявності підстав, передбачених законом; 6) звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб`єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності; 7) вимога правоохоронних органів про проведення перевірки.

Постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 року № 553 затверджено Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, який визначає процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт (далі - Порядок №553).

Відповідно п.5 Порядку №553 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Пунктом 7 Порядку №553 передбачено те, що позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Згідно п.9 Порядку №553 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб`єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об`єкт будівництва.

Відповідно до п.11 Порядку №553 посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час проведення перевірки мають право, зокрема: безперешкодного доступу до місць будівництва об`єктів та до об`єктів, що підлягають обов`язковому обстеженню; складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону; у разі виявлення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, містобудівних умов та обмежень, затвердженого проекту або будівельного паспорта забудови земельної ділянки видавати обов`язкові для виконання приписи щодо: усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил; зупинення підготовчих та будівельних робіт.

За приписами п.1 Порядку №553, під час здійснення заходів державного архітектурно-будівельного контролю щодо суб`єктів містобудування (юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців) на об`єктах будівництва органи державного архітектурно-будівельного контролю зобов`язані забезпечити дотримання вимог статті 1, статті 3, частин першої, четвертої, шостої - восьмої, абзацу другого частини десятої, частин тринадцятої та чотирнадцятої статті 4, частин першої - четвертої статті 5, частини третьої статті 6, частин першої - четвертої та шостої статті 7, статей 9, 10, 19, 20, 21, пункту 3 статті 22 "Прикінцеві положення" Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності".

У свою чергу, частиною 3 статті 6 ЗУ Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності (далі - Закон № 877) передбачено, що суб`єкт господарювання повинен ознайомитися з підставою проведення позапланового заходу з наданням йому копії відповідного посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю).

Згідно приписів частини 3-4 статті 7 Закону № 877, у посвідченні (направленні) на проведення заходу зазначаються: найменування органу державного нагляду (контролю), що здійснює захід; найменування суб`єкта господарювання та/або його відокремленого підрозділу або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснюється захід; місцезнаходження суб`єкта господарювання та/або його відокремленого підрозділу, щодо діяльності яких здійснюється захід; номер і дата наказу (рішення, розпорядження), на виконання якого здійснюється захід; перелік посадових осіб, які беруть участь у здійсненні заходу, із зазначенням їх посади, прізвища, ім`я та по батькові; дата початку та дата закінчення заходу; тип заходу (плановий або позаплановий); форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд, інспектування тощо); підстави для здійснення заходу; предмет здійснення заходу; інформація про здійснення попереднього заходу (тип заходу і строк його здійснення).

Посвідчення (направлення) є чинним лише протягом зазначеного в ньому строку здійснення заходу.

Відповідно до частини 5 статті 7 Закону №877 перед початком здійснення заходу посадові особи органу державного нагляду (контролю) зобов`язані пред`явити керівнику суб`єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу або уповноваженій ним особі (фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі) посвідчення (направлення) та службове посвідчення, що засвідчує посадову особу органу державного нагляду (контролю), і надати суб`єкту господарювання копію посвідчення (направлення). Посадова особа органу державного нагляду (контролю) без посвідчення (направлення) на здійснення заходу та службового посвідчення не має права здійснювати державний нагляд (контроль) суб`єкта господарювання. Суб`єкт господарювання має право не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходу, якщо вони не пред`явили документів, передбачених цією статтею.

За приписами пункту 7 Порядку № 553 під час проведення позапланової перевірки посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю зобов`язана пред`явити службове посвідчення та надати копію направлення для проведення позапланової перевірки.

Відповідно п.13 Порядку №553 передбачено, що суб`єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, має право, зокрема: перевіряти наявність у посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю службових посвідчень; бути присутнім під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.

При цьому, згідно п.14 Порядку №553, суб`єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, зобов`язаний:

допускати посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю до проведення перевірки за умови дотримання ними порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю;

одержувати примірник припису органу державного архітектурно-будівельного контролю за результатами здійсненого планового чи позапланового заходу;

виконувати вимоги органу державного архітектурно-будівельного контролю щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності;

надавати документи, пояснення в обсязі, який він вважає необхідним, довідки, відомості, матеріали, зокрема через електронний кабінет, з питань, що виникають під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.

За приписами п. 12 Порядку №553, посадові особи органу державного архітектурно-будівельного контролю під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю зобов`язані, в тому числі: у повному обсязі, об`єктивно та неупереджено здійснювати державний архітектурно-будівельний контроль у межах повноважень, передбачених законодавством; розміщувати на офіційному веб-сайті органу державного архітектурно-будівельного контролю інформацію про проведення позапланової перевірки в день її початку.

У разі відмови суб`єкта містобудування щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, у допуску посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю до проведення перевірки, відмови суб`єкта містобудування в наданні документів, необхідних для здійснення заходів державного архітектурно-будівельного контролю, відсутності суб`єкта містобудування, якому у визначений цим Порядком строк було надіслано повідомлення про проведення перевірки, або його уповноваженої особи (за довіреністю) на об`єкті під час перевірки складається відповідний акт.

Відповідно п.17 Порядку №553 у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, крім акта перевірки, складається протокол, видається припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил або припис про зупинення підготовчих та/або будівельних робіт (далі - припис).

У приписі обов`язково встановлюється строк для усунення виявлених порушень згідно з додатком.

Припис складається у двох примірниках. Один примірник припису залишається в органі державного архітектурно-будівельного контролю, а інший надається суб`єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль.

Припис підписується посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, яка провела перевірку (п.19 Порядку №553).

Протокол разом з усіма матеріалами перевірки протягом трьох днів після його складення подається посадовій особі органу державного архітектурно-будівельного контролю, до повноважень якої належить розгляд справ про правопорушення у сфері містобудівної діяльності (п.20 Порядку № 553).

Відповідно до п.21 Порядку №553, у разі відмови суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, підписати акт перевірки та припису, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю робить у акті відповідний запис. У разі відмови суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, від отримання акта та припису, вони надсилаються йому рекомендованим листом з повідомленням.

З викладеного слідує, що посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю здійснюють, зокрема, позапланові перевірки суб`єктів містобудування на предмет дотримання ними під час здійснення будівництва вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності та інших нормативних актів, що регулюють даний вид діяльності, та під час здійснення такого контролю мають право, крім іншого, на безперешкодний доступ на місце будівництва об`єкта та до об`єктів, що підлягають обов`язковому обстеженню.

Вказаному праву контролюючого органу кореспондує обов`язок суб`єкта містобудування допускати посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю до проведення перевірки, який, крім того, може бути присутнім під час здійснення перевірки, або має право забезпечити присутність своїх представників, в разі дотримання посадовими особами порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю. У такому випадку допуск до проведення перевірки є обов`язком такого суб`єкта містобудування.

Відповідно пункту 2 частини 6 статті 2 Закону України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності суб`єкти містобудування несуть відповідальність у вигляді штрафу за недопущення посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю на об`єкти будівництва, підприємства будівельної галузі для виконання покладених на них функцій у розмірі тридцяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Виходячи із системного змісту вищенаведених норм, можна зробити висновок про те, що орган державного архітектурно-будівельного контролю з метою допуску його посадових осіб до проведення перевірки та участі суб`єктів містобудування (їх представників) зобов`язаний повідомити останнього (за їх присутності) про проведення перевірки не пізніше ніж за десять днів до її початку, а посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю зобов`язана пред`явити службове посвідчення та направлення для проведення позапланової перевірки та ознайомити з підставою для проведення перевірки.

Таким чином, забезпечення участі суб`єктів містобудування (їх представників) під час проведення перевірки і встановлення факту не допуску до проведення перевірки є можливим лише у випадку належного повідомлення про проведення перевірки.

Під час розгляду справи судом встановлено, що в даному випадку з метою проведення перевірки та встановлення дійсних обставин справи, відповідачем на адресу позивачки було направлено лист від 15.01.2019 № 1501/1-вих, в якому повідомлялось про необхідність проведення позапланової перевірки та її присутності чи уповноваженої особи.

Вказане повідомлення позивачкою отримано було лише 29.01.2019 року, тобто вже після виходу посадових осіб відповідача на перевірку та складення акту про не допуск.

Доказів протилежного відповідачем надано не було.

Відтак, позивачка фактично не могла забезпечити присутність 29.01.2019 року уповноваженої особи під час проведення позапланової перевірки, а тому суд дійшов висновку, що відсутність на місці проведення перевірки уповноваженої особи позивачки унеможливлює як сам факт вчинення нею перешкод (не допуску) у проведенні посадовими особами відповідача перевірки, так і проведення самої перевірки.

Відповідачем не надані будь-які докази того, що позивачкою здійснювались дії, які б спричинили недопущення посадових осіб відповідача на об`єкт будівництва, оскільки акт від 28.01.2019 року не міститься даних про те, які саме дії, вчинені позивачкою (її уповноваженими особами/представниками), унеможливили допуск на місце перевірки працівників відповідача.

Крім того, сам акт від 28.01.2019 року як єдиний доказ вчинення порушення п.2 ч.6 ст.2 Закону України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності не містить відомостей про те, що позивачкою особисто вчинено порушення у формі не допуску посадових осіб відповідача до перевірки, у той час як останній був відсутній при її проведенні.

Таким чином, вказані обставини у сукупності не можуть бути належними доказами у підтвердження факту не допуску позивачем посадових осіб відповідача до проведення позапланової перевірки. При цьому, суд зазначає, що проведення перевірки у встановленому законом порядку є передумовою для прийняття в подальшому припису про усунення встановлених порушень та постанови про накладення штрафу, а тому в разі недотримання встановлених вимог, у посадової особи органу контролю відсутні підстави на прийняття будь-яких рішень за результатами виявлених порушень.

Враховуючи те, що відповідачем не було доведено наявності порушень в діях позивачки щодо не допуску посадових осіб відповідача, суд дійшов висновку, що відповідачем також не доведено правомірність припису від 28.01.2019 та постанови від 11.02.2019 № З-1102/1-1102/3 вих про накладення штрафу.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Пункт 1 статті 6 Конвенції у відповідних частинах передбачає, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

В п.88 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Олександр Волков проти України" (Заява №21722/11) від 9 січня 2013 року (остаточне від 27.05.2013р.) прямо зазначено, що адміністративний або парламентський орган може вважатися "судом" у матеріально-правовому значені цього терміну за його відповідності критеріям, викладеним у справі "Вільхо Ескелайнен та інші проти Фінляндії" (див. рішення у справах "Аргіру ті інші проти Греції" (Argyrou and Others v. Greece), заява № 10468/04, п. 24, від 15 січня 2009 року, та "Савіно та інші проти Італії" (Savino and Others v. Italy), заяви №№ 17214/05,20329/05 та 42113/04, пп. 72-75, від 28 квітня 2009 року).

Європейський суд з прав людини зазначив, що особа, яка ініціює застосування певних заходів до особи, повинна бути позбавлена можливості брати участь у прийнятті відповідного рішення, так як це може вплинути на гарантію безсторонності.

Посадові особи відповідача одночасно були особами, які проводили вказану спірну позапланову перевірку відносно позивачки, ініціювали застосування до неї відповідних заходів державного впливу, розглядали власні матеріали перевірки і ухвалювали оскаржувані постанову та припис.

Згідно ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною першою та другою статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Всупереч наведеним вимогам відповідач як суб`єкт владних повноважень не надав суду достатніх беззаперечних доказів на обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його висновки про порушення позивачем вимог закону, і не довів правомірності оскаржуваних рішень, а тому останні підлягають скасуванню.

Отже, позовні вимоги є обґрунтованими, а адміністративний позов підлягає задоволенню.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно наявної у матеріалах справи квитанції від 26.02.2019 № 8 та № 9 позивачкою при зверненні з даним позовом до суду сплачено судовий збір у розмірі 2689,40 грн.

Враховуючи задоволення позовних вимог та керуючись ч.1 ст.139 КАС України, суд дійшов висновку про стягнення за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача 2689,40 грн. судових витрат по сплаті судового збору.

Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 139, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

в и р і ш и в:

Адміністративний позов задовольнити.

Скасувати припис Управління інспекції та контролю Броварської міської ради Київської області від 28.01.2019 № С-2801/1

Скасувати постанову Управління інспекції та контролю Броварської міської ради Київської області від 28.01.2019 № З-1102/1-1102/3-вих про накладення штрафу на ФОП ОСОБА_1 .

Стягнути на користь ФОП ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Управління інспекції та контролю Броварської міської ради Київської області судові витрати у сумі 2689 (дві тисячі шістсот вісімдесят дев`ять) грн 40 коп.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Суддя Лапій С.М.