Ухвала

від 21.10.2019 по справі 6-32/11

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 22-ц/813/7334/19

Номер справи місцевого суду: 6-32/11

Головуючий у першій інстанції Гавриш М.З.

Доповідач Цюра Т. В.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

21.10.2019 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд в складі судді Цюри Т.В., вирішуючи питання про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на ухвалу Кілійського районного суду Одеської області від 07 вересня 2011 року про встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду по цивільній справі за поданням державного виконавця відділу державної виконавчої служби Кілійського районного управління юстиції Одеської області Гац С.В. про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві виїзду за межі України до виконання зобов`язань за рішенням Кілійського районного суду м. Одеси по цивільній справі № 2-2182/11,-

встановив:

Ухвалою Кілійського районного суду Одеської області від 07 вересня 2011 року подання державного виконавця про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника ОСОБА_1 задоволено.

Встановлено тимчасове обмеження боржника-громадянина України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 , яка мешкає по АДРЕСА_1 у праві виїзду за межі України без відібрання документу, що посвідчує особу, до виконання боржником зобов`язань за рішенням Київського районного суду м. Одеси від 27.01.2011 по цивільній справі № 2-2182/11 за позовом Публічного акціонерного товариства акціонерний банк Укргазбанк в особі Одеської філії ПАТАБ Укргазбанк до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_4 про стягнення заборгованості.

Не погоджуючись з вказаною ухвалою представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 подав до суду апеляційну скаргу.

Ухвалою Одеського апеляційного суду від 13.09.2019 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на ухвалу Кілійського районного суду Одеської області від 07 вересня 2011 року про встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду по цивільній справі за поданням державного виконавця відділу державної виконавчої служби Кілійського районного управління юстиції Одеської області Гац С.В. про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві виїзду за межі України до виконання зобов`язань за рішенням Кілійського районного суду м. Одеси по цивільній справі № 2-2182/11 - залишено без руху, у зв`язку з пропуском апелянтом строку на апеляційне оскарження та не сплатою судового збору.

Надано строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня отримання копії хвали.

Роз`яснено, що у разі не усунення недоліків у вказаний термін, суддя-доповідач відмовляє у відкритті апеляційного провадження.

На виконання ухвали суду від 13.09.2019 року представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 подав заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали Кілійського районного суду Одеської області від 07 вересня 2011 року, в якій просить суд поновити строк на апеляційне оскарження та посилається на те, що строк пропущено апелянтом з поважних причин, оскільки оскаржувану ухвалу суду ОСОБА_1 не отримувала та не була обізнана про наявність виконавчого провадження, про яке їй стало відомо з Єдиного державного реєстру судових рішень.

Однак, зазначені підстави неможливо вважати поважними для поновлення процесуального строку на апеляційне оскарження, виходячи з наступного.

Дослідивши матеріали справи, апеляційний суд встановив, що представник апелянта 19.07.2019 року вже звертався з апеляційною скаргою на ухвалу Кілійського районного суду Одеської області від 07 вересня 2011 року про встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду, пропустивши при цьому строк на апеляційне оскарження.

02.08.2019 року апелянт подав заяву про відкликання апеляційної скарги та ухвалою Одеського апеляційного суду від 05.08.2019 року заяву ОСОБА_1 про відкликання апеляційної скарги задоволено, а апеляційну скаргу повернуто скаржнику.

08.08.2019 року представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 повторно звернувся з апеляційною скаргою на ухвалу Кілійського районного суду Одеської області від 07 вересня 2011 року.

Вимоги ухвали Одеського апеляційного суду від 13.09.2019 року апелянт не виконав, оскільки не зазначав коли саме ОСОБА_1 стало відомо про наявність виконавчого провадження по вказаній справі, жодних доказів, які б підтверджували дату отримання оскаржуваної ухвали апелянт суду не надав, в з в`язку з чим апеляційний суд позбавлений можливості встановити строки на апеляційне оскарження, передбачені ст. 354 ЦПК України.

Оскільки ОСОБА_1 та її представник не цікавились розглядом справи протягом восьми років та не надано суду доказів поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження, у відкритті апеляційного провадження у даній справі слід відмовити.

Згідно з п.4 ч.1 ст. 358 ЦПК України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

На підставі вищевказаного слід зазначити, що безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, яке набрало законної сили, є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо справедливого судового розгляду в такому його елементі як правова визначеність та відповідає прецедентній практиці Європейського суду з прав людини, наведеній, зокрема в його рішенні Нешев проти Болгарії від 28 жовтня 2004 року та інших.

Відповідно до сталої практики ЄСПЛ, вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження рішення (справи Олександр Шевченко проти України 26 квітня 2007 року, справа Трух проти України від 14 жовтня 2003 року).

У справах Осман проти Сполученого королівства та Креуз проти Польщі Європейський суд з прав людини роз`яснив, що реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя, держави-учасниці цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони й обмеження, зміст яких полягає в запобіганні безладного руху у судовому процесі.

Статтею 44 ЦПК України закріплено обов`язок особи, яка бере участь у справі, добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов`язки.

Оскільки заявником в поданій заяві про поновлення строку на апеляційне оскарження не було наведено поважних підстав для поновлення процесуального строку на апеляційне оскарження, у відкритті апеляційного провадження у даній справі слід відмовити.

Враховуючи викладене, керуючись ст. 358 ЦПК України, суд,-

ухвалив:

Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на ухвалу Кілійського районного суду Одеської області від 07 вересня 2011 року про встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду по цивільній справі за поданням державного виконавця відділу державної виконавчої служби Кілійського районного управління юстиції Одеської області Гац С.В. про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві виїзду за межі України до виконання зобов`язань за рішенням Кілійського районного суду м. Одеси по цивільній справі № 2-2182/11.

Копію цієї ухвали надіслати особам, які беруть участь у справі, для відома.

Ухвала набирає законної сили з моменту її постановлення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня набрання нею законної сили до суду касаційної інстанції.

Суддя Одеського апеляційного суду Т.В. Цюра