Ухвала

від 15.03.2021 по справі 6-32/11

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження 22-ц/821/615/21 Справа № 6-32/11

УХВАЛА

про відмову у відкритті апеляційного провадження

15 березня 2021 року м. Черкаси

Черкаський апеляційний суд у складі колегії суддів

Гончар Н.І., Бондаренка С.І., Фетісової Т.Л.

заслухавши доповідь судді - доповідача Гончар Н.І. при вирішенні питання про відкриття апеляційного провадженняза апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Городищенського районного суду Черкаської області від 09 грудня 2011 року у цивільній справі за поданням заступника начальника управління - начальника відділу державної виконавчої служби Городищенського районного управління юстиції Корінь Михайла Васильовича про тимчасове обмеження боржника ОСОБА_1 у виїзді за межі України у зв`язку з невиконанням ним зобов`язань зі сплати боргу,

в с т а н о в и в :

09 березня 2021 року до Черкаського апеляційного суду надійшла апеляційна скарга ОСОБА_1 на ухвалу Городищенського районного суду Черкаської області від 09 грудня 2011 року у вказаній справі.

10 березня 2021 року Черкаським апеляційним судом надіслано запит до Городищенського районного суду Черкаської області про витребування цивільної справи № 6-32/11.

12 березня 2021 року на адресу суду надійшла відповідь Городищенського районного суду Черкаської області № 6-32/11/3518/2021 від 10 березня 2021 року про те, що вказана справа знищена і в архіві зберігається тільки оригінал ухвали суду. Апеляційному суду надіслано засвідчену копію ухвали Городищенського районного суду від 09 грудня 2011 року.

У апеляційній скарзі ОСОБА_1 вказує, що про існування зазначеної ухвали суду йому відомо не було до 25 лютого 2021 року, коли йому було відмовлено у перетині державного кордону України у зв`язку із забороною виїзду з України на підставі оскаржуваної ухвали суду. Зазначає, що зі змістом ухвали суду він ознайомився в Єдиному державному реєстрі судових рішень 25 лютого 2021 року.

У зв`язку з наведеним скаржник просить поновити йому строк на апеляційне оскарження ухвали Городищенського районного суду Черкаської області від 09 грудня 2011 року, скасувати вказану ухвалу та відмовити у задоволенні подання заступника начальника управління - начальника відділу державної виконавчої служби Городищенського районного управління юстиції про тимчасове обмеження боржника ОСОБА_1 у виїзді за межі України у зв`язку з невиконанням ним зобов`язання зі сплати боргу.

Відповідно до ст. 354 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:

1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;

2) на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 358 ЦПК України незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у разі, якщо апеляційна скарга подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, крім випадків: подання апеляційної скарги особою, не повідомленою про розгляд справи або не залученою до участі в ній, якщо суд ухвалив рішення про її права, свободи, інтереси та (або) обов`язки; пропуску строку на апеляційне оскарження внаслідок виникнення обставин непереборної сили.

Згідно з частиною першою статті статтею 126 ЦПК право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом.

Доступ до суду як складова права на справедливий судовий розгляд не є абсолютним і може підлягати певним обмеженням у випадку, коли такий доступ особи до суду обмежується законом і не суперечить пункту першому статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод; якщо не завдає шкоди самій суті права і переслідує легітимну мету за умови забезпечення розумної пропорційності між використаними засобами і метою, яка має бути досягнута.

Принцип правової визначеності - загальний принцип права, який гарантує забезпечення легкості з`ясування змісту права і можливість скористатися цим правом у разі необхідності.

Принцип правової визначеності є невід`ємною, органічною складовою принципу верховенства права. Про це у низці своїх рішень зазначає зокрема Європейський Суд з прав людини. У своїх рішеннях Конституційний Суд України також посилається на принцип правової визначеності, наголошуючи на тому, що він є необхідним компонентом принципу верховенства права.

При цьому складовою правової визначеності є передбачуваність застосування норм процесуального законодавства. Європейський суд з прав людини зазначає, що сторони судового провадження повинні мати право очікувати застосування до їхньої справи чинних норм процесуального законодавства (рішення Європейського Суду з прав людини у справі Дія 97 проти України від 21 жовтня 2010 року).

Виходячи із зазначених критеріїв, Європейський суд з прав людини визнає легітимними обмеженнями встановленні державами - членів Ради Європи вимоги щодо строків оскарження судових рішень (рішення Європейського Суду з прав людини у справі Нешев проти Болгарії від 28 жовтня 2004 року).

Відповідно до частини четвертої статті 357 ЦПК України, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому статтею 358 цього Кодексу.

Згідно з пунктом 4 частини першої статті 358 ЦПК України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 вказує, що йому нічого не було відомо про оскаржувану ухвалу до 25 лютого 2021 року, а також те, що він не був належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, тому Городищенський районний суд постановив ухвалу без належного повідомлення боржника.

Проте, жодних доказів на підтвердження вказаних обставин ОСОБА_1 не надав, тому відсутні підстави вважати, що наведені скаржником причини пропуску строку на апеляційне оскарження ухвали Городищенського районного суду Черкаської області від 09 грудня 2011 року, є поважними.

Враховуючи наведене, а також те, що скаржник ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу на ухвалу суду першої інстанції через 9 років після ухвалення оскаржуваного судового рішення, не навівши об`єктивних обставин, які перешкоджали подати апеляційну скаргу в строк передбачений законом, апеляційний суд вважає, що у відкритті апеляційного провадження слід відмовити на підставі частини 2 статті 358 ЦПК України.

Аналогічні висновки викладені в постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної Палати Касаційного цивільного суду від 06 лютого 2019 року у справі №361/161/13-ц (провадження №61-37352сво18).

Керуючись статтями 354, 358 ЦПК України, апеляційний суд

у х в а л и в :

Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою апеляційного ОСОБА_1 на ухвалу Городищенського районного суду Черкаської області від 09 грудня 2011 року у цивільній справі за поданням заступника начальника управління - начальника відділу державної виконавчої служби Городищенського районного управління юстиції Корінь Михайла Васильовича про тимчасове обмеження боржника ОСОБА_1 у виїзді за межі України у зв`язку з невиконанням ним зобов`язань зі сплати боргу.

Копію ухвали направити учасникам справи, а скаржнику - разом з апеляційною скаргою та доданими до неї матеріалами.

Ухвала може бути оскаржена до суду касаційної інстанції з підстав та на умовах, викладених у статті 389 ЦПК України.

Судді