Ухвала

від 15.10.2019 по справі 1-566/11

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 11/813/1/19

Номер справи місцевого суду: 1-566/11

Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1

Доповідач ОСОБА_2

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.10.2019 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд в складі:

головуючого судді ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

прокурора ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі в залі суду апеляцію прокурора Іллічівської місцевої прокуратури ОСОБА_6 на вирок Овідіопольського районного суду Одеської області від 12.09.2018 року яким:

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Одеси, українець, громадянин України, має середню освіту, неодружений, не працюючий, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий,

визнаний винним у скоєнні злочину, передбаченого ст.ст. 15 ч.2, 185 ч.2 КК України та йому призначено покарання у виді 1 року 1 місяця позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням, встановлений іспитовий термін 1 (один) рік. У відповідності до ст. 76 КК України на ОСОБА_7 покладено обов`язки періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації.

встановив:

Згідно з вироком районного суду, обвинувачений ОСОБА_7 визнаний винним в тому, що він, 30.07.2011 року, приблизно о 15 год. 30 хв. за попередньою змовою з особою відносно якої був поставлений обвинувальний вирок, маючи умисел на таємне заволодіння чужим майном, перебуваючи біля домоволодіння АДРЕСА_2 , з корисливих мотивів, шляхом вільного доступу, за попередньою змовою, таємно викрав металеві кутки довжиною 2 метра, в кількості 4 штук, вартістю 130 гривень кожний, на загальну суму 520 гривень, що належали потерпілій ОСОБА_8 однак не змогли довести свій намір до кінця, так як були затримані свідком ОСОБА_9 .

На вказаний вирок прокурором була подана апеляція, в якій він, не оспорюючи фактичних обставин справи, доведеності вини та міри покарання, просить вирок суду змінити, вказавши в мотивувальній частині вироку про призначення покарання ОСОБА_7 у виді позбавлення волі, із застосуванням ст. 75 КК України та в резолютивній частині вироку про звільнення засудженого ОСОБА_7 від відбування призначеного покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк 1 рік. При цьому прокурор в апеляції зазначає, що суд у мотивувальній частині вироку вказав про необхідність призначення ОСОБА_7 покарання у вигляді позбавлення волі, в той же час у резолютивній частині вироку прийняв рішення про застосування до засудженого дії ст. 75 КК України, яка передбачає звільнення від відбування призначеного покарання з випробуванням, що суперечить одне одному. Крім того, при застосуванні ст. 75 КК України суд не вказав саме про звільнення засудженого від відбування призначеного покарання з випробуванням, а помилково вказав про звільнення від покарання, що суперечить змісту зазначеної норми закону.

Заслухавши суддю-доповідача; прокурора, яка підтримала доводи апеляції та просила її задовольнити, дослідивши матеріали кримінальної справи та доводи апеляції; провівши судові дебати; апеляційний суд приходить до висновку про таке.

Висновки суду першої інстанції про доведеність винуватості обвинуваченого ОСОБА_7 у скоєнні ним кримінального правопорушення, за обставин, викладених у вироку, є обґрунтованими, відповідають фактичним обставинам справи та підтверджуються наявними в ній доказами і, ці обставини ніким не оспорюються.

Порушень при вирішенні судом першої інстанції питання щодо дослідження доказів, апеляційним судом не встановлено, а тому ці обставини, як і юридична кваліфікація скоєного обвинуваченим кримінального правопорушення не є предметом апеляційного розгляду, у зв`язку з чим суд апеляційної інстанції, відповідно до вимог ч. 1 ст. 365 КПК України (в редакції 1960 року), переглядає вирок суду лише в межах апеляційної скарги.

При цьому апеляційний суд погоджується з доводами апеляції прокурора, що суд належним чином встановив дійсні обставини справи, правильно кваліфікував дії ОСОБА_7 та призначив йому покарання у вигляді позбавлення волі із застосуванням дії ст. 75 КК України, однак при цьому допустив суперечність у мотивувальній та резолютивній частинах вироку.

Зокрема, у мотивувальній частині вироку суд вказав про необхідність застосування відносно ОСОБА_7 покарання у вигляді позбавлення волі, однак не навів мотивів прийняття такого рішення.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 75 КК України, якщо суд, крім випадків засудження за корупційний злочин, при призначенні покарання у виді виправних робіт, службового обмеження для військовослужбовців, обмеження волі, а також позбавлення волі на строк не більше п`яти років, враховуючи тяжкість злочину, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, він може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням.

В той же час, в резолютивній частині вироку суд вказав про призначення ОСОБА_7 покарання у вигляді 1 року 1 місяця позбавлення волі із застосуванням дії ст. 75 КК України, однак при цьому помилково вказав про звільнення особи від призначеного покарання у вигляді позбавлення волі, що суперечить наведеній нормі закону, яка передбачає можливість звільнення особи від відбування призначеного покарання у вигляді позбавлення волі на строк не більше п`яти років з випробуванням.

Таким чином, мотиви прийняття судом рішення про застосування відносно ОСОБА_7 дії ст. 75 КК України у мотивувальній частині вироку не наведені, а в резолютивній частині вироку помилково не зазначено про звільнення особи від відбування призначеного покарання з випробуванням.

З огляду на викладене, доводи апеляції прокурора щодо неналежного вмотивування судом прийнятого рішення та наявності суперечності між мотивувальною та резолютивною частинами вироку суду є обґрунтованими.

За таких обставин, апеляційний суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення апеляції прокурора і зміни вироку суду.

Керуючись ст.ст.365,367КПК України(в редакції 1960 року), апеляційний суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляцію прокурора задовольнити.

Вирок Овідіопольського районногосуду Одеськоїобласті від 12.09.2018 року відносно ОСОБА_7 за ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України змінити.

Доповнити мотивувальну частину вироку вказівкою про призначення ОСОБА_7 покарання у вигляді позбавлення волі із застосуванням ст. 75 КК України.

Абзац другий резолютивної частини вироку викласти у наступній редакції:

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_7 звільнити від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 рік.

В іншій частині вирок районного суду залишити без змін.

Ухвала може бути оскаржена до Верховного Суду на протязі трьох місяців із дня оголошення.

Судді Одеського апеляційного суду:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4