Ухвала

від 23.10.2019 по справі 360/1998/18

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

23 жовтня 2019 року м. Київ

Унікальний номер справи № 360/1998/18

Апеляційне провадження № 06.07/824/208/2019

Київський апеляційний суд у складі судді судової палати з розгляду цивільних справ Левенця Б.Б., розглянувши заяву ОСОБА_1 про відвід колегії суддів у складі судді-доповідача: Махлай Л.Д. та суддів Мазурик О.Ф., Кравець В.А. у справі за апеляційною скаргою Першого заступника прокурора Київської області Грабця Ігоря Несторовича на рішення Бородянського районного суду Київської області від 13 травня 2019 року у справі за позовом Фастівської місцевої прокуратури Київської області в інтересах держави в особі Державного підприємства Клавдієвське лісове господарство , Київського обласного та по м. Києву управління лісового та мисливського господарства до Бородянської районної державної адміністрації Київської області, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про визнання недійсним розпоряджень Бородянської районної державної адміністрації Київської області, визнання недійсним державних актів на право власності на земельні ділянки та витребування земельних ділянок з чужого незаконного володіння,-

в с т а н о в и в :

У провадженні Київського апеляційного суду перебуває цивільна справа за апеляційною скаргою Першого заступника прокурора Київської області Грабця І.Н. на рішення Бородянського районного суду Київської області від 13 травня 2019 року у справі за позовом Фастівської місцевої прокуратури Київської області в інтересах держави в особі Державного підприємства Клавдієвське лісове господарство , Київського обласного та по м. Києву управління лісового та мисливського господарства до Бородянської районної державної адміністрації Київської області, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3., ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про визнання недійсним розпоряджень Бородянської районної державної адміністрації Київської області, визнання недійсним державних актів на право власності на земельні ділянки та витребування земельних ділянок з чужого незаконного володіння.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02 липня 2019 року дану справу було призначено головуючому судді-доповідачу: Махлай Л.Д., судді, які входять до складу колегії: Мазурик О.Ф., Кравець В.А. (т. 2 а.с. 61).

Протоколом автоматизованої заміни складу колегії суддів 09 вересня 2019 року суддю Кравець В.А. замінено на нову суддю - Іванову І.В. (т. 2 а.с. 143).

03 жовтня 2019 року ОСОБА_1 подав через відділ прийому громадян Київського апеляційного суду заяву про відвід колегії суддів у складі судді-доповідача: Махлай Л.Д. та суддів Мазурик О.Ф., Кравець В.А. Заява обґрунтована тим, що суддя-доповідач Махлай Л.Д. є упередженою та діє в інтересах позивача в межах даної справи. Зазначав, що 01 жовтня 2019 року у судовому засіданні суддя Махлай Л.Д. намагалася вивести його з психічної рівноваги, створюючи конфліктну ситуацію, та поставила на обговорення питання про призначення експертизи для вирішення питання про те, чи є накладення земельних ділянок лісового фонду на земельні ділянки, які були виділені ОСОБА_1 Вважає, що таким чином суд апеляційної порушив принцип змагальності та диспозитивності цивільного процесу, оскільки будь-який висновок експерта повинен подаватися не в апеляційній інстанції, а до суду першої інстанції відповідно до ст. 83 ЦПК України. Також вказував, що його адвокат Гуляєв Л.О. після прослуховування технічного звукозапису судового засідання, як сторонній спостерігач, вважає, що суддя Махлай Л.Д. порушує норми процесуального права, а саме ст. 12, 13, 83 ЦПК України та є упередженою (т. 2 а.с. 210-225).

З протоколу судового засідання від 22 жовтня 2019 року вбачається, що учасникам справи було оголошено склад суду, в якому розглядається дана справа: суддя-доповідач - Махлай Л.Д., судді - Мазурик О.Ф., Іванова І.В. На запитання суду чи підтримує ОСОБА_1 заявлений ним відвід колегії суддів, надав відповідь, що підтримує відвід (т. 2 а.с. 231-232).

Ухвалою Київського апеляційного суду від 22 жовтня 2019 року відповідно до вимог ст. 40 ЦПК України заяву визнано необґрунтованою та справу передано на авторозподіл для вирішення питання відводу іншому судді (т. 2 а.с. 233-234).

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22 жовтня 2019 року вирішення питання про відвід передано судді-доповідачу Левенцю Б.Б. (т. 2 а.с. 241).

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи заяви, суд дійшов до висновку, що заявлений відвід є необґрунтованим та задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Відповідно до положень ст. 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених ст. 37 цього Кодексу.

Наявність безсторонності відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції має визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями. Відповідно до суб`єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто те, чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у конкретній справі. Згідно з об`єктивним критерієм визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад умови, за яких були б неможливі будь-які сумніви в його безсторонності. Об`єктивний критерій безсторонності означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими.

Правосуддя повинно не тільки чинитись, повинно бути також видно, що воно чиниться. Важливим питанням є довіра, яку суду повинні вселяти в громадськість у демократичному суспільстві (Рішення ЄСПЛ від 09 листопада 2006 року у справі Білуха проти України

Кожний суддя, стосовно якого існують будь-які сумніви щодо недостатньої неупередженості, повинен відмовитись від розгляду справи (Рішення ЄСПЛ у справі Мікалефф проти Мальти

Відповідно до ч. 4 ст. 36 ЦПК України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

З`ясування судом обставин, на які учасники посилаються як на підставу свої вимог і заперечень, у т.ч. думки сторін щодо призначення експертизи, не свідчить про упередженість суду, тому, заявлений відвід не підлягає задоволенню за відсутності на те правових підстав.

Доводи ОСОБА_1 щодо створення психологічного дискомфорту з боку судді Махлай Л.Д. відносно заявника не ґрунтуються на вимогах закону та є суб`єктивною думкою особи, яка заявляє відвід.

За результатами розгляду заяви не встановлено будь-яких обставин, які б давали підстави для сумніву в неупередженості та безсторонності колегії суддів, тому у задоволенні заяви про відвід слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 36-37, 39-40, 260, 368 ЦПК України, -

у х в а л и в:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід колегії суддів у складі судді-доповідача: Махлай Л.Д. та суддів Мазурик О.Ф., Кравець В.А. - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з дня її постановлення і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Суддя

---

Б.Б. Левенець