Постанова

від 16.10.2019 по справі 921/239/19

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" жовтня 2019 р. Справа №921/239/19

Західний апеляційний господарський суд в складі колегії:

головуючого - судді Скрипчук О.С.

суддів Кравчук Н.М.

Данко Л.С.

секретар судового засідання Лагутін В.Б.

розглянувши апеляційну скаргу Приватного агропромислового підприємства Агропродсервіс за вих. № 896 від 05.08.2019

на рішення Господарського суду Тернопільської області від 18.07.2019 (повний текст рішення складено 19.07.2019, м. Тернопіль, суддя Шумський І.П.)

у справі № 921/239/19

за позовом: Приватного агропромислового підприємства Агропродсервіс , с.Настасів Тернопільського району Тернопільської області

до відповідача: Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області, м.Тернопіль

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Козівської районної державної адміністрації, смт. Козова Козівського району Тернопільської області

про визнання укладеною додаткової угоди про поновлення договору оренди на той самий строк та на тих же умовах.

за участю представників:

від позивача: - Шевчик А.Р. - довіреність № 2/19 від 04.03.2019;

від відповідача:- Землянський П.П. - довіреність № 31-19-0.9-3/62 від 03.01.2019;

від третьої особи з боку відповідача: - не з`явився

ВСТАНОВИВ :

Приватне агропромислове підприємство Агропродсервіс звернулось до Господарського суду Тернопільської області з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області про визнання укладеною додаткової угоди від 08.12.2016 про поновлення договору оренди землі, укладеного 29.01.2006 між Приватним агропромисловим підприємством Агропродсервіс та Козівською районною державною адміністрацією, зареєстрованого в Козівському районному відділі Тернопільської регіональної філії ДП Центр державного земельного кадастру за №04.07.650.00132, на той самий строк та на тих же умовах.

Рішенням Господарського суду Тернопільської області від 18.07.2019 у справі № 921/239/19 в позові Приватного агропромислового підприємства Агропродсервіс відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що позивачем не дотримано процедури реалізації свого переважного права на поновлення договору оренди землі на новий строк.

Не погоджуючись з даним рішенням суду Приватне агропромислове підприємство Агропродсервіс подало апеляційну скаргу за вих. № 896 від 05.08.2019, в якій просить рішення Господарського суду Тернопільської області від 18.07.2019 скасувати, прийняти нове рішення, яким позов задоволити.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції при прийнятті рішення порушено норми матеріального і процесуального права. А саме, скаржник стверджує, що судом в порушення ч. 9 ст. 80 ГПК України було взято до уваги, як доказ - Витяг з системи електронного документообігу ДОК ПРОФ Степ 2.0 , який відсутній у матеріалах справи.

Також, апелянт зазначає, що лист відповідача від 21.03.2017 № 28-661/0-501/6-17 не може вважатись як відмова у поновленні дії договору, оскільки містить лише вимогу надати певні документи для продовження дії договору.

Крім цього, апелянт вказує, що у долученому проекті додаткової угоди позивачем лише пропонував внести зміни до розділу договору строк дії договору , а не просив укласти договір на нових умовах.

Відповідачем подано до суду відзив на апеляційну скаргу (вх. № 01-04/5376/19 від 27.08.2019), в якому просить рішення Господарського суду Тернопільської області від 18.07.2019 залишити без змін.

Відзив на апеляційну скаргу мотивований тим, що апеляційна скарга є необґрунтованою та висновки суду першої інстанції не спростовує.

Відповідно до п. 4 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Розглянувши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються доводи та заперечення сторін, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи, суд встановив наступне.

29.01.2006 між Козівською районною державною адміністрацією (орендодавець) та ПАП Агропродсервіс (орендар) було укладено договір оренди землі. Згідно умов договору орендодавець надав, а орендар прийняв в строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення-рілля, яка знаходиться за межами населеного пункту на території Вівсянської сільської ради Козівського району.

Відповідно до п. 2 договору в оренду передається земельна ділянка загальною площею 52,38 га, в тому числі рілля - 52,38 га.

Нормативно грошова оцінка земельної ділянки становить 518 312,42 грн. На земельній ділянці об`єктів нерухомого майна немає (пункти 3, 5 договору).

Згідно з п. 6 договір укладено на 10 років. Після закінчення строку договору орендар має переважне право на поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

Відповідно до п.п. 12, 13 договору земельна ділянка передається в оренду для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Цільове призначення земельної ділянки - землі сільськогосподарського призначення.

Згідно з п. 29 зміна умов договору здійснюється в письмовій формі за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору спір вирішується в судовому порядку.

Дія договору припиняється у разі, зокрема, закінчення строку, на який його було укладено (п. 30 договору).

Відповідно до п. 36 договору цей договір набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації.

Договір зареєстровано у Козівському районному відділі Тернопільської регіональної філії ДП Центр державного земельного кадастру , про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 29.01.2007 за №04.07.650.00132.

Позивач стверджує, що звертався до відповідача з листом №1683/1 від 08.12.2016 вказав, що ПАП Агропродсервіс належним чином виконувало всі умови договору оренди землі від 29.01.2006, використовує земельну ділянку за цільовим призначенням, належним чином сплачує орендну плату та користуючись своїм переважним правом на продовження дії договору оренди повідомив про намір продовжити дію договору оренди земельної ділянки від 29.01.2006 (зареєстрований в Державному реєстрі земель 29.01.2007 за №04.07.650.00132) на новий строк. Додатком до вказаного листа є проект додаткової угоди.

В проекту додаткової угоди від 08.12.2016 про поновлення терміну дії договору оренди землі від 29.01.2006 (державна реєстрація від 29.01.2017 №04.07.650.00132) та внесення змін до нього передбачено поновити термін дії договору оренди землі від 29.01.2006 на 10 років (п.1); внести зміни до договору в частині сторін договору, зокрема, орендодавцем вказати Головне управління Держгеокадастру у Тернопільській області(п.2.1) та змінити строк дії договору і встановити строк його дії на 20 років( п.2.2).

Пізніше, позивач стверджує, що він повторно звернувся до відповідача із листом 15.02.2017 вих.№251про продовження дії договору оренди землі від 29.01.2006, в якому заявляв про намір продовжити на новий строк договір оренди землі від 29.01.2006. В додатках до вказаного листа є проект додаткової угоди.

Натомість ГУ Держгеокадастру у Тернопільській області листом від 21.03.2017 №28-661/0-501/6-17 повідомило позивача, що для прийняття рішення щодо клопотання ПАП Агропродсевіс про намір продовжити дію договору оренди земельної ділянки від 29.01.2016 необхідно долучити наступні документи: договір оренди земельної ділянки або належним чином завірену копію; витяг із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки (на виконання вимог Закону України "Про оренду землі"); копію виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців; відомості щодо державної реєстрації речового права на земельну ділянку у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно; відомості з територіального відділення Державної фіскальної служби України щодо наявності (відсутності) заборгованості з орендної плати згідно з договором оренди землі від 29.01.2006.

Листом від 28.04.2017 №375 позивач надіслав відповідачу копії договору оренди земельної ділянки від 29.01.2016: виписку з ЄДР, витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, довідку про відсутність заборгованості з податків, зборів, платежів від 10.04.2017 №097275. Щодо надання витягу з технічної документації нормативної грошової оцінки земельної ділянки позивач зазначив, що згідно з довідки відділу Держгеокадастру у Козівському районі Тернопільської області грошова оцінка земель сільськогосподарського призначення за межами населених пунктів на території Козівського району не проведена, у зв`язку з чим, позивач замовив виготовлення відповідної технічної документації з нормативної грошової оцінки у відповідного суб`єкта оціночної діяльності і після її виготовлення та затвердження Козівською районною радою вона буде надана.

Листом №28-19-0.93-4897/2-17 від 09.06.2017 ГУ Держгеокадастру у Тернопільській області відмовило позивачу у продовженні дії договору оренди землі від 29.01.2006, посилаючись на ст.31 Закону України Про оренду землі у зв`язку з закінченням строку договору, на який було його укладено та відсутністю письмового повідомлення орендаря про намір продовжити дію договору не пізніше ніж за 30днів до закінчення строку.

Під час проведення ГУ Держгеокадастру у Тернопільській області перевірки дотримання ПАП Агропродсервіс земельного законодавства, результати якої оформлені Актом від 25.09.2014 за №700-ДК/0248/АО/10/01/-18, виявлено, що ПАП Агропродсервіс самовільно займає земельну ділянку площею 52,3841 га з кадастровим номером 6123081400:01:001:0569 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, державної форми власності, яка знаходиться на території Вівсянської сільської ради Козівського району Тернопільської області, що є порушенням вимог ст. ст. 125, 126 ЗК України.

Приписом від 25.09.2018 №700-ДК/0668/ПР/03/01/-18 зобов`язано ПАП Агропродсервіс усунути вказане порушення у 30- денний термін.

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення від 25.09.2018 за №700-ДК/0251/П/07/01/-18 директора відділення ПАП Агропродсервіс ОСОБА_1 .Є. притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ст. 53-1 КУпАП та п ."б" ч. 1 ст. 211 ЗК України.

Постановою від 25.09.2018 №700-ДК/0246/ПО/08/01/-18 ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні вищевказаного правопорушення та накладено штраф у розмірі 850 грн.

ОСОБА_2 сплатив штраф в сумі 850 грн, що підтверджується копією квитанції банку №0.0.1145037672.1 від 27.09.2018.

Позивач звертався до Господарського суду Тернопільської області із позовом до Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Козівської районної державної адміністрації про визнання поновленим на той самий строк та на таких самих умовах договору оренди, укладеного 29.01.2006 між Приватним агропромисловим підприємством Агропродсервіс та Козівською районною державною адміністрацією, зареєстрованого в Козівському районному відділі Тернопільської регіональної філії ДП Центр державного земельного кадастру за №04.07.650.00132 щодо земельної ділянки площею 52,3841 га, яка знаходиться на території Вівсянської сільської ради Козівського району Тернопільської області.

Рішенням Господарського суду Тернопільської області від 10.12.2018 у справі №921/355/18 (залишеним без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 05.03.2019) у задоволенні позову відмовлено, з тих підстав, що позивачем не доведено існування продовжених орендних відносин між сторонами як у випадку реалізації ним переважного права, як орендаря перед іншими особами, яке передбачене частинами 1-5 статті 33 Закону України "Про оренду землі" та п. 6 договору, так і у випадку, коли орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди відповідно до частини 6 вказаної статті. Також в постанові Західного апеляційного господарського суду від 05.03.2019 у справі № 921/355/18 встановлено, що позивачем у даному випадку обрано невірний та неефективний спосіб захисту своїх порушених прав. Рішення Господарського суду Тернопільської області від 10.12.2018 у справі №921/355/18 набрало законної сили.

При винесенні постанови колегія суддів виходила з наступного .

Відповідно до ч. 2 ст. 792 Цивільного кодексу України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Згідно з ч. 13 Закону України Про оренду землі договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Протягом дії договору оренди землі від 29.01.2006 Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності" від 06.09.2012 №5245-VI (чинний з 01.01.2013) внесено зміни до Земельного кодексу України, зокрема, викладено в новій редакції ст. 122 ЗК України.

Так, відповідно до ч. 4 ст. 122 ЗК України центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.

Згідно з Положенням про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 15 від 14.01.2015, центральним органом виконавчої влади, який реалізує державну політику у сфері топографо-геодезичної і картографічної діяльності, земельних відносин, землеустрою, у сфері Державного земельного кадастру, державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі в частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів є Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр).

Підпунктом 31 пункту 4 Положення визначено, що Держгеокадастр відповідно до покладених на нього завдань розпоряджається землями державної власності сільськогосподарського призначення в межах, визначених Земельним кодексом України, безпосередньо або через визначені в установленому порядку його територіальні органи.

Враховуючи те, що державна реєстрація договору оренди землі від 29.01.2006 була здійснена 29.01.2007, строк дії договору закінчився 30.01.2017.

Отже, на час закінчення терміну дії договору від 29.01.2006 уповноваженим органом на розпорядження земельною ділянкою сільськогосподарського призначення площею 52,38 га, кадастровий номер 6123081400:01:001:0569, яка знаходиться на території Вівсянської сільської ради Козівського району, є відповідач у справі - Головне управління Держгеокадастру у Тернопільській області.

Умовами п. 6 договору сторони визначили, що після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

Статтею 33 Закону України Про оренду землі врегульовано поновлення договору оренди землі на новий строк як у випадку реалізації переважного права орендаря перед іншими особами (частини 1- 5 цієї норми), так і у випадку, коли орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди (частина 6 цієї норми).

При цьому підстави для поновлення договору оренди земельної ділянки, передбачені у частинах 1- 5 і частині 6 статті 33 Закону України Про оренду землі , не пов`язані одна з іншою.

Частиною 1 статті 33 Закону України Про оренду землі передбачено, що по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов`язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі).

Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі (ч. 2 ст. 33 Закону України Про оренду землі ).

Згідно з частиною 3 статті 33 Закону України Про оренду землі до листа - повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди.

Як встановлено частиною 4 статті 33 Закону України Про оренду землі , при поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється.

Відповідно до ч. 5 ст. 33 Закону України Про оренду землі орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення із проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

Отже, для застосування положень частин 1-5 статті 33 Закону України Про оренду землі та визнання за орендарем переважного права на поновлення договору оренди необхідно встановити такі юридичні факти: орендар належним чином виконує свої обов`язки за договором; орендар до спливу строку договору повідомив орендодавця у встановлені строки про свій намір скористатися переважним правом укладення договору на новий строк; до листа-повідомлення орендар додав проект додаткової угоди; орендодавець протягом місяця не повідомив орендаря про наявність заперечень і своє рішення.

Позивач стверджує, що він до спливу строку договору оренди землі листом від 08.12.2016 №1683/1 повідомив Головне управління Держгеокадастру у Тернопільській області про намір продовжити договір на новий строк, до якого додав проект додаткової угоди від 08.12.2016. Однак, позивачем до матеріалів справи не додано доказів направлення зазначеного листа відповідачу.

Головним управлінням Держгеокадастру у Тернопільській області заперечується факт отримання листа-повідомлення №1683/1 від 08.12.2016 про намір позивача продовжити термін дії договору оренди землі від 29.01.2006.

Згідно п. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

В постанові Західного апеляційного господарського суду від 05.03.2019 у справі № 921/355/18 встановлено, що як доказ надіслання відповідачу листа-повідомлення №1683/1 від 08.12.2016 про намір продовжити термін дії спірного договору позивач додав витяг з свого журналу вихідної кореспонденції. В журналі вихідної кореспонденції ПАП Агропродсервіс вказано, що лист-повідомлення від 08.12.2016 вих. №1683/1 підписаний ОСОБА_3 А., в той час як поданий позивачем суду лист-повідомлення за вих. №1683/1 від 08.12.2016 підписаний директором позивача Бараном А.С. Відтак, наданий позивачем витяг за 08.12.2016 з журналу вихідної кореспонденції ПАП Агропродсервіс не є належним доказом надіслання на адресу відповідача листа від 08.12.2016 №1683/1 про продовження договору оренди землі.

Також, в постанові Західного апеляційного господарського суду від 05.03.2019 у справі № 921/355/18 встановлено, що за даними витягу з системи електронного документообігу ДОК ПРОФ Степ 2.0 відповідача за 2016 рік відомості щодо реєстрації листа позивача від 08.12.2016 №1683/1 з проектом додаткової угоди в системі відсутні. Будь-яких інших доказів надіслання відповідачу вказаного листа чи його отримання відповідачем позивач суду не надав.

Відповідно до ч. 4 ст. 74 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Доводи скаржника про те, що чинним законодавством не передбачено надсилання листів-повідомлень орендаря про продовження договору оренди землі рекомендованими, цінними поштовими відправленнями або з повідомленнями про їх вручення, апеляційний суд вважає необґрунтованими, оскільки стаття 33 Закону України Про оренду землі містить імперативну вимогу про повідомлення орендарем орендодавця в установлені строки про свій намір скористатися переважним правом на укладення договору на новий строк, з доданням до листа-повідомлення проекта додаткової угоди. Згідно з нормами процесуального закону обов`язок доведення факту такого повідомлення покладається на орендаря шляхом подання суду належних, допустимих, достатніх та достовірних доказів надіслання орендодавцеві відповідного повідомлення у встановлений строк. Однак, як вказано вище, таких доказів позивач суду не надав.

Необґрунтованими є посилання позивача про повторне повідомлення відповідача листом від 15.02.2017 про намір продовжити договір оренди землі, адже, таке повідомлення складено та надіслано після припинення дії договору (30.01.2017). Крім того, в цьому листі відсутнє посилання на лист - повідомлення від 08.12.2016 №1683/1, тому саме лише зазначення в листі про «повторне повідомлення» не може бути доказом того, що це повідомлення дійсно є повторним повідомленням.

На підставі викладеного апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції, проте, що позивач не дотримався процедури реалізації свого переважного права на поновлення договору оренди землі на новий строк,визначеної частинами 1-5 статті 33 Закону України Про оренду землі , оскільки не повідомив орендодавця за 30 днів до закінчення договору про свій намір продовжити його дію. А відтак, підстава для поновлення договору оренди землі, передбачена п.п. 1-5 3акону України Про оренду землі не може бути застосована у даному випадку.

Як на підставу поновлення договору оренди землі позивач посилався, також, на ч. 6 ст. 33 Закону України Про оренду землі , якою встановлено, що у разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. У цьому випадку укладання додаткової угоди про поновлення договору оренди землі здійснюється із: власником земельної ділянки (щодо земель приватної власності); уповноваженим керівником органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування без прийняття рішення органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної або комунальної власності).

Колегія суддів зазначає, що у контексті поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених частиною 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі", договір може бути поновлено виключно на тих самих умовах і на той самий строк. Тобто орендар не може вимагати поновлення договору оренди землі на інших умовах.

Судом встановлено, що проект додаткової угоди, доданий до листа - повідомлення позивача від 15.02.2017, містить умову, зокрема, про зміну строку дії договору оренди земельної ділянки та встановлення його дії строком на 20 років (договір від 29.01.2006 передбачав строк його дії 10 років).

Відповідач листом №28-19-0.93-4897/2-17 від 09.06.2017 відмовив позивачу у продовженні дії договору оренди землі від 29.01.2006, у зв`язку закінченням строку дії договору, на який він був укладений, та відсутністю письмового повідомлення орендаря про намір продовжити дію договору не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору.

Згідно з ч.11 ст.33 Закону України Про оренду землі відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено в суді.

З матеріалів справи вбачається та не заперечується сторонами, що позивач не оскаржив в суді відмови відповідача в укладенні додаткової угоди про поновлення договору оренди землі.

Позивач у судовому засідання (09.10.2019) вказав, що на даний момент ним звільнено орендовану земельну ділянку.

Отже, позивачем не доведено існування продовжених орендних відносин між сторонами, а відтак, підстава для поновлення договору оренди землі, передбачена п.6 Закону України Про оренду землі не може бути застосована у даному випадку.

Необґрунтованими є посилання апелянта на те, що судом першої інстанції досліджувався витяг з системи електронного документообігу ДОК ПРОФ Степ 2.0 відповідача за 2016 рік, якого немає в матеріалах справи. Адже, суд першої інстанції вказав, що в рішеннях господарської справи № 921/355/18 від 10.12.2018 та від 05.03.2019 встановлено, що за даними витягу з системи електронного документообігу ДОК ПРОФ Степ 2.0 відповідача за 2016 рік відомості щодо реєстрації листа позивача від 08.12.2016 № 1683/1 з проектом додаткової угоди у системі відсутні.

Посилання апелянта на те, що ним у долученому проекті додаткової угоди не зазначалось про укладення договору на нових умовах, а лише пропонувалось внести зміни до розділу договору строк дії договору , судом оцінюються критично.

Таким чином, з огляду на вищевикладене, колегія суддів Західного апеляційного господарського суду вважає, що рішення Господарського суду Тернопільської області від 18.07.2019 слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Відповідно до ст. 129 ГПК України судовий збір, сплачений за апеляційну скаргу, покласти на скаржника.

Керуючись ст.ст. 269, 270, 276, 280, 281, 282 Господарського процесуального кодексу України, -

Західний апеляційний господарський суд

П О С Т А Н О В И В :

1.В задоволенні апеляційної скарги Приватного агропромислового підприємства Агропродсервіс за вих. № 896 від 05.08.2019 відмовити.

2. Рішення Господарського суду Тернопільської області від 18.07.2019 у справі № 921/239/19 залишити без змін.

3. Судовий збір, сплачений за апеляційну скаргу, покласти на апелянта.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Строки та порядок оскарження постанов (ухвал) апеляційного господарського суду визначені § 1 глави 2 Розділу IV ГПК України.

Повний текст постанови складено 22.10.2019.

Головуючий - суддя Скрипчук О.С.

суддя Кравчук Н.М.

суддя Данко Л.С.