Постанова

від 23.10.2019 по справі 910/17582/18

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" жовтня 2019 р. Справа№ 910/17582/18

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Майданевича А.Г.

суддів: Коротун О.М.

Мартюк А.І.

розглянувши у письмовому провадженні без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу Малого приватного виробничо-комерційного підприємства "ШАР"

на рішення Господарського суду міста Києва від 10.06.2019 (повний текст складено 17.07.2019)

у справі № 910/17582/18 (суддя Ковтун С.А.)

за позовом Приватного акціонерного товариства "ВФ Україна"

до Малого приватного виробничо-комерційного підприємства "ШАР"

про стягнення 33 248,64 грн.,-

В С Т А Н О В И В :

Короткий зміст позовних вимог

У грудні 2018 року Приватне акціонерне товариство "ВФ Україна" (далі - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Малого приватного виробничо-комерційного підприємства "ШАР" (далі - відповідач) про стягнення 33248,64 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем зобов`язання щодо оплати послуг мобільного зв`язку за договорами про надання послуг мобільного зв`язку №2822825 від 08.09.2004, № 2822820 від 14.05.2004 та № 2822823 від 22.09.2000.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття

Рішенням Господарського суду міста Києва від 10.06.2019 позов задоволено повністю.

Стягнуто з Малого приватного виробничо-комерційного підприємства "ШАР" на користь Приватного акціонерного товариства "ВФ Україна" 33248,64 грн. боргу, 1762,00 грн. судового збору.

Рішення місцевого господарського суду обґрунтовано тим, що відповідач у порушення покладеного на нього законом та договорами обов`язку, своє зобов`язання щодо оплати за надані мобільні послуги не виконав, у зв`язку з чим, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погодившись з прийнятим рішенням, Мале приватне виробничо-комерційне підприємство "ШАР" звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 10.06.2019 та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

Апеляційна скарга мотивована неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, невідповідністю висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи, порушенням та неправильним застосуванням норм матеріального і процесуального права.

Апелянт зазначає, що нарахування заборгованості позивачем є безпідставними, оскільки споживач не замовляв послуги та не надавав згоди на її отримання.

Скаржник стверджує, що позивачем не надано доказів на підтвердження ознайомлення відповідача із порядком та умовами надання послуги з передачі даних (інтернет-доступ) в режимі міжнародного роумінгу, її вартістю, також не надано доказів належного повідомлення абонента про суму коштів на особовому рахунку для отримання послуг міжнародного роумінгу, про технічну неможливість припинення надання послуг у разі відсутності коштів на його особовому рахунку. Також, позивачем не обґрунтовано технічну неможливість припинення надання послуг у разі відсутності коштів на особовому рахунку абонента та правомірності надання таких послуг фактично у кредит без згоди абонента.

Апелянт вказує, що позивачем не доведено тривалість 17.08.2016 інтернет-сесій протягом 45 хв. 33 сек. та 2 хв. 51 сек., а також не обґрунтовано вартість вказаних сесій, які у десятки разів перевищують розмір звичайної щомісячної плати позивача за телекомунікаційні послуги, які надавались відповідачем на протязі 2015-2016.

Узагальнені доводи відзиву на апеляційну скаргу

В свою чергу, заперечуючи проти апеляційної скарги, позивач у своєму відзиві, наданому до суду 12.09.2019, зазначає, що рішення суду прийнято при повному з`ясуванні обставин справи, з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, без їх порушення, тому апеляційна скарга задоволенню не підлягає і рішення слід залишити без змін. Крім того, позивач вказує, що при підписанні договору про надання послуг мобільного зв`язку №2822825 від 08.09.2004 на номер телефону НОМЕР_1 , згідно якого виникла основна сума заборгованості, відповідачем не було замовлено надання послуг міжнародного роумінгу, проте абоненти мають змогу замовляти додаткові послуги, змінювати тарифні пакети тощо протягом усього терміну дії договору. Так, на виконання заяви відповідача вих. № 19 від 30.01.2014 оператором було підключено послугу Інтернету за номером НОМЕР_1 .

Позивач зазначає, що користування послугою мобільного Інтернету в роумінгу можливе, якщо: за номером активовані міжнародний роумінг та одна або декілька послуг передачі даних (Інтернет): MMS GPRS, Мобільний Інтернет, WAP GPRS, тощо; гостьова мережа надає можливість GPRS-роумінгу; в телефоні абонента прописані відповідні налаштування. При використанні послуг роумінгу абонент обслуговується у мережах закордонних операторів, з якими у ПАТ ВФ Україна підписано договори про співпрацю. Рахунки за послуги роумінгу формуються на підставі отриманої від роумінг-партнерів інформації про сервіси, спожиті абонентом під час його перебування за межами України. Обмін докладною інформацією про події абонента у гостьовій мережі (тип події, час, вартість тощо), є процедурою, затвердженою GSM Асоціацією (GSMA), обов`язковою для усіх операторів мобільного зв`язку - членів GSMA.

Приватне акціонерне товариство "ВФ Україна" звертає увагу, що за вказаним мобільним номером використовується смартфон Apple iPhone 6. Програмне забезпечення, яке встановлюється на таких пристроях виробником або самим користувачем, може самостійно ініціювати Інтернет-сесії у GPRS/EDGE/3G мережах.

На думку позивача, посилання відповідача на порушення його прав, як споживача, при зміні чи встановленні тарифів за надані послуги є безпідставним, оскільки своїм підписом на першій сторінці договору представник відповідача підтвердив ознайомлення з тарифами оператора та умовами користування мережами мобільного зв`язку. Відповідно до п. 2.1.3. договору оператор має право змінювати тарифи на послуги, перелік та умови надання послуг. Про нові тарифи оператор повідомляє абонента через засоби масової інформації. Таким ЗМІ, зокрема, є офіційний сайт ПАТ ВФ Україна , з якого відповідач мав та має змогу отримати інформацію. Під час перебування у мережах роумінг-партнерів послуги передачі даних оплачувались з інтервалом в 100 КБ, вартість яких складала 15,00 грн. Зазначена вартість також вказується у привітальних SMS, які були надіслані на номер НОМЕР_1 при його реєстрації в мережі роумінг-оператора у Франції.

Узагальнені доводи письмових пояснень на відзив

01.10.2019 через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду Малим приватним виробничо-комерційним підприємством "ШАР" подано письмові пояснення, в яких апелянт вказує, що SMS повідомлення - це інформація, яку розсилає оператор, щодо вартості послуг, але це не доказ того, що відповідач замовив послугу міжнародного роумінгу у позивача.

Крім того, відповідач вказує, що в матеріалах справи відсутні докази замовлення відповідачем надання послуг міжнародного роумінгу.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.08.2019 справу № 910/17582/18 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Майданевич А.Г., суддів Мартюк А.І., Зубець Л.П.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 19.08.2019 у справі №910/17582/18 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Малого приватного виробничо-комерційного підприємство "ШАР" на рішення Господарського суду міста Києва від 10.06.2019 у справі № 910/17582/18, розгляд апеляційної скарги, враховуючи частину 10 статті 270 Господарського процесуального кодексу України, ухвалено здійснювати у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи (без проведення судового засідання), оскільки предметом розгляду у справі №910/17582/18 є вимоги про стягнення 33 248,64 грн., а відтак вказана справа відноситься до малозначних в розумінні положень пункту 1 частини 5 статті 12 та частини 13 статті 8 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.10.2019, у зв`язку з перебуванням судді Зубець Л.П. у відпустці, для розгляду апеляційної скарги у даній справі визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Майданевич А.Г., суддів Мартюк А.І., Ткаченко Б.О.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 17.10.2019 прийнято справу №910/17582/18 до провадження за апеляційною скаргою Малого приватного виробничо-комерційного підприємства "ШАР" на рішення Господарського суду міста Києва від 10.06.2019 у складі колегії суддів: головуючий суддя - Майданевич А.Г., суддів Мартюк А.І., Ткаченко Б.О.

У матеріалах справи наявні належні докази повідомлення учасників справи про розгляд апеляційної скарги у порядку письмового провадження, що підтверджується повідомленнями про вручення поштових відправлень.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції у даній справі та перевірені судом апеляційної інстанції

Між Малим приватним виробничо-комерційним підприємством "ШАР" (абонент) та Закритим акціонерним товариством "Український мобільний зв`язок" (UMC) (перейменовано зі зміною типу і назви у Приватне акціонерне товариство "МТС Україна", а надалі у Приватне акціонерне товариство "ВФ Україна") укладено три договори:

договір про надання послуг мобільного зв`язку №2822825, зареєстрований 07.09.2004, за яким 08.09.2004 підключено номер телефону НОМЕР_2 ;

договір про надання послуг мобільного зв`язку №2822820, зареєстрований 13.05.2004, за яким 14.05.2004 підключено номер телефону НОМЕР_3 ;

договір про надання послуг мобільного зв`язку №2822823, зареєстрований 16.09.2000, за яким 22.09.2000 підключено номер телефону НОМЕР_4 (далі - договори) (т. 1; а.с. 17-23).

Відповідно до п. 1.1 договорів предметами договорів є надання UMC абоненту послуги мобільного зв`язку в межах України. Міжнародний телефоний зв`язок здійснюється з країнами, що визначаються за вибором UMC.

Загальні умови укладення договору та надання послуг мобільного зв`язку у повному обсязі визначаються Умовами (правилами) користування мережами мобільного зв`язку UMC (надалі - Умови), які є невід`ємною частиною цього договору (пункт 1.2 договорів).

Пунктом 2.2 договорів UMC зобов`язаний надавати послуги абоненту згідно з договорами, умовами (правилами) користування мережами мобільного зв`язку та тарифами UMC.

У пунктах 2.1.2, 2.1.3, 2.1.7 договорів визначено, що UMC має право тимчасово обмежувати надання послуг мобільного зв`язку; змінювати тарифи на послуги, перелік та умови надання послуг, зони покриття мережі мобільного зв`язку та перелік роумінг-операторів; надіслати абоненту SMS-, MMS-повідомлення або робити голосові дзвінки з метою інформування абонента про послуги UMC, якщо прийняття таких повідомлень або дзвінків не тарифікується для абонента.

Оператор зобов`язаний надавати послуги абоненту згідно з цим договором, Умовами користування мережами мобільного зв`язку та тарифами UMC (пункт 2.2.1 договорів).

Згідно з пункту 2.3.1 договорів абонент має право користуватись послугами, що надаються за договорами, у межах районів України, а у разі замовлення абонентом послуг міжнародного роумінгу - користуватись цією послугою у країнах, з операторами яких UMC уклало договори роумінгу.

Пунктом 2.4.2 договорів передбачено, що абонент зобов`язаний своєчасно сплачувати рахунки за надані послуги та плату за утримання номера в мережі мобільного зв`язку UMC по всіх телефонах, зареєстрованих на його особовому рахунку. Фактичне використання абонентом тієї чи іншої послуги означає, що така послуга була замовлена абонентом.

Нарахування за надані послуги мобільного зв`язку здійснюється згідно з тарифами UMC, які є невід`ємною частиною договорів. Розрахунковий період за договорами становить один календарний місяць. Нарахування за надані послуги мобільного зв`язку в мережах іноземних операторів під час використання послуги міжнародного роумінгу здійснюється згідно з тарифами іноземних операторів та з урахуванням послуг UMC із забезпечення міжнародного роумінгу (пункти 3.1, 3.2 договорів).

У відповідності до пункту 3.5 договорів кількість та вартість послуг, наданих абоненту за розрахунковий період, визначається відповідно до показників належних UMC технічних засобів виміру тривалості, кількості та вартості наданих послуг.

Вартість пакета та вартість сервісного пакета послуг нараховуються та сплачуються абонентом на наступний розрахунковий період авансом. Рахунки повинні бути сплаченими в строк до п`ятнадцятого числа місяця, наступного за розрахунковим (пункти 3.7, 3.3 договорів).

Спір у справі виник у зв`язку з порушення відповідачем своїх зобов`язань за договорами про надання послуг мобільного зв`язку в частині своєчасного здійснення розрахунків за отримані мобільні послуги, наданих позивачем.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

Згідно із статтею 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтею 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

У відповідності до статті 509 Цивільного кодексу України та статті 173 Господарського кодексу України в силу господарського зобов`язання, яке виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з частиною 1 статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Так, договори, укладені між позивачем та відповідачем, за своєю правовою природою відносяться до договорів про надання послуг.

Статтею 901 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Частиною 1 статті 903 Цивільного кодексу України визначено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

У відповідності до статті 1 Закону України "Про телекомунікації" телекомунікаційна послуга (послуга) - продукт діяльності оператора та/або провайдера телекомунікацій, спрямований на задоволення потреб споживачів у сфері телекомунікацій; рухомий (мобільний) зв`язок - електрозв`язок із застосуванням радіотехнологій, під час якого кінцеве обладнання хоча б одного із споживачів може вільно переміщатися в межах усіх пунктів закінчення телекомунікаційної мережі, зберігаючи єдиний унікальний ідентифікаційний номер мобільної станції.

Споживачі телекомунікаційних послуг зобов`язані дотримуватися Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, що затверджує Кабінет Міністрів України, зокрема, виконувати умови договору про надання телекомунікаційних послуг у разі його укладення, у тому числі своєчасно оплачувати отримані ними телекомунікаційні послуги (частина 2 статті 33 Закону України "Про телекомунікації").

Частиною 2 статті 63 Закону України "Про телекомунікації" передбачені умови надання телекомунікаційних послуг: укладення договору між оператором, провайдером телекомунікацій і споживачем телекомунікаційних послуг відповідно до основних вимог до договору про надання телекомунікаційних послуг, установлених національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері зв`язку та інформатизації; оплата замовленої споживачем телекомунікаційної послуги.

Розрахунки за телекомунікаційні послуги здійснюються на умовах договору про надання телекомунікаційних послуг між оператором, провайдером телекомунікацій та споживачем або без договору за готівкову оплату чи за допомогою карток тощо в разі одержання споживачем замовленої за передоплатою (авансованої) послуги за тарифами, затвердженими згідно із законодавством (частина 1 статті 68 Закону України "Про телекомунікації").

Суд першої інстанції встановив, що вартість послуг за серпень 2016 у розмірі 34298,42 грн.,складається з:

вартості послуг за договором про надання послуг мобільного зв`язку № 2822825, за яким підключено номер телефону НОМЕР_2 , у розмірі 26281,97 грн. (без врахування податку на додану вартість та збору в пенсійний фонд);

вартості послуг за договором про надання послуг мобільного зв`язку № 2822820, за яким підключено номер телефону НОМЕР_3 , у розмірі 502,75 грн. (без врахування податку на додану вартість та збору в пенсійний фонд);

вартості послуг за договором про надання послуг мобільного зв`язку № 2822823, за яким підключено номер телефону НОМЕР_4 , у розмірі 116,18 грн. (без врахування податку на додану вартість та збору в пенсійний фонд).

Заперечуючи факт отримання послуг у серпні 2016 у розмірі 34 298,42 грн., відповідач наводив лише обставини неправомірного включення до їх складу вартості послуг міжнародного роумінгу у розмірі 26 211,7516 грн. (без врахування податку на додану вартість та збору в пенсійний фонд) за договором про надання послуг мобільного зв`язку № 2822825 (далі - договір № 2822825). Відповідач вказував про неможливість здійснення 17.08.2016 Інтернет-сесії у Франції о 13.44 (за часом країни перебування) тривалістю 45 хв. 33 сек. за номером телефону НОМЕР_2 .

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 08.09.2004 між позивачем та відповідачем укладено договір про надання послуг мобільного зв`зку №2822825. При укладанні вказаного договору відповідачем не було замовлено надання послуг міжнародного роумінгу.

Однак, 30.01.2014 Мале приватне виробничо-комерційне підприємство "ШАР" звернулось до позивача з листом №19 про підключення послуги мобільного Інтернету (т. 1; а.с. 99).

Відповідно до пункту 3 Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 295 від 11.04.2012, згода споживача - це волевиявлення, виражене споживачем у будь-який спосіб, у тому числі вчинення ним дій, які можуть бути зафіксовані обладнанням оператора, провайдера (голосове, текстове повідомлення, використання сигналів тонового набору тощо).

Тобто, з 2014 оператор надавав Малому приватному виробничо-комерційному підприємству "ШАР" послуги мобільного Інтернету.

Наказом директора Малого приватного виробничо-комерційного підприємства "ШАР" від 10.08.2016 № 107/а телефон з номером НОМЕР_1 переданий в службове користування ОСОБА_1 (директор відповідача), яка з 16.08.2016 по 10.09.2016 перебувала у відпустці (наказ № 28 від 16.08.2016).

17.08.2016 роумінг-оператором Франції зафіксовано дві Інтернет-сесії за номером НОМЕР_1:

- о 08.51 (за часом країни перебування) в мережі оператора Orange, що тривала 2 хв. 51 сек.;

- о 13.44 год. (за часом країни перебування) в мережі оператора SFR, що тривала 45 хв. 33 сек.

Відповідно до наданого відповідачем електронного авіаквитка № НОМЕР_5 (т. 1; а.с. 62), ОСОБА_1 повинна була вилетіти 17.08.2016 з аеропорту Бориспіль (Київ) о 07.00 год. до аеропорту Шарль-де-Голь (Париж), прибуття о 09.15 год. (за часом країни прибуття), рейс AF 1653. В цей же день рейсом AF 5058 о 10.10 год. (за часом країни знаходження) вилетіти з аеропорту Шарль-де-Голь (Париж) до аеропорту Валенсія (Іспанія) з прибуттям о 12.05 год. (за часом країни прибуття).

Факт перебування ОСОБА_1 у Франції на час Інтернет-сесії за номером НОМЕР_2 , що розпочалась о 08.51 (за часом країни перебування), відповідач не ставив під сумнів.

У матеріалах справи наявний лист представництва компанії "СОСЬЄТЕ ЕР ФРАНС" (т. 1; а.с. 140), рейсами якої та її партнерів подорожувала ОСОБА_1 , підтверджує, що остання летіла та була присутня на наступних рейсах:

AF 1653, 17.08.2016, Київ-Париж;

AF 5064, 17.08.2016, Париж-Валенсія.

Отже, дані представництва компанії "СОСЬЄТЕ ЕР ФРАНС" свідчать про те, що ОСОБА_1 вилетіла 17.08.2016 з Парижу до Валенсії іншим рейсом (AF 5064), а не рейсом AF 5058. Тобто, зазначений лист спростовує доводи відповідача про те, що ОСОБА_1 , у якої знаходився у службовому користуванні телефон з номером НОМЕР_2 , о 12.05 год. прибула рейсом AF 5064 до Іспанії.

Відповідач не надав ані до суду першої інстанції, ані до суду апеляційної інстанції належні та допустимі докази про те, що час прибуття рейсу AF 5064, яким фактично 17.08.2016 ОСОБА_1 прибула з Парижу до Валенсії (Іспанія), є таким, що унеможливлював знаходження ОСОБА_1 у Франції 17.08.2016 у час Інтернет-сесії, що розпочалась о 13.44 год. (за часом країни перебування) та тривала 45 хв. 33 сек.

Крім того, відповідно до пункту 9.9 Умов користування мережами мобільного зв`язку кількість та вартість послуг, наданих абоненту в розрахунковому періоді, визначаються відповідно до показників належних оператору технічних засобів виміру тривалості, обсягу та вартості послуг, а також відповідно до інформації, наданої роумінг-операторами.

Стосовно посилань апелянта на порушення його прав, як споживача, при зміні чи встановленні тарифів за надані послуги, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Відповідно до пункту 2.1.3 договору оператор має право змінювати тарифи на послуги, перелік та умови надання послуг, зони покриття мережі мобільного зв`язку та перелік роумінг-операторів.

Згідно з пунктом 59 Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг оператор, провайдер у разі зміни тарифів, тарифних планів, які він встановлює самостійно, не пізніше ніж за сім календарних днів до їх зміни зобов`язаний, зокрема, оприлюднити змінені тарифи, тарифні плани у засобах масової інформації та/або на своєму веб-сайті (за його наявності).

Тобто, відповідач мав можливість ознайомитись з тарифними планами оператора через засоби масової інформації та на веб-сайті.

З огляду на вказане вище, колегія суддів погоджується з висновками місцевого господарського суду про доведеність отримання відповідачем у серпні 2016 послуг міжнародного роумінгу у розмірі 26 211,7516 грн. (без врахування податку на додану вартість та збору в пенсійний фонд) у межах договору №2822825 за номером телефону НОМЕР_2 , які складаються з вартості послуг двох Інтернет-сесій:

з 08.51 (за часом країни перебування) в мережі оператора Orange, що тривала 2 хв. 51 сек., спожитий трафік 418489 байт, вартість 58,82 грн. (без врахування податку на додану вартість та збору в пенсійний фонд), а з податком на додану вартість та збором в пенсійний фонд - 75 грн.;

з 13.44 год. (за часом країни перебування) в мережі оператора SFR, що тривала 45 хв. 33 сек., спожитий трафік 227541536 байт, вартістю 26 152,93 грн. (без врахування податку на додану вартість та збору в пенсійний фонд), а з податком на додану вартість та збором в пенсійний фонд - 33 344,98 грн.

Стосовно посилань відповідача на відсутність інформації про текстові повідомлення на телефонний номер НОМЕР_1 під час перебування в Іспанії, суд першої інстанції вказав, що згідно з пунктом 2.1.2 договору № 2822825 оператор має право у разі повного використання суми внесено авансу тимчасово обмежити надання послуг мобільного зв`язку. Тобто, припинення надання послуг за цим телефонним номером відбулось у зв`язку з виникненням значної заборгованості. Як зазначено вище, залишок коштів на рахунку відповідача станом на 01.08.2016 становив 635,45 грн., а отримана оплата у цей місяць - 500 грн., що є недостатнім для покриття вартості послуг двох Інтернет-сесій.

Вартість інших послуг за серпень 2016, а саме: за договором про надання послуг мобільного зв`язку № 2822825 - вартості вхідних, вихідних дзвінків та текстових повідомлень у розмірі 56,9154 грн. (без врахування податку на додану вартість та збору в пенсійний фонд), голосових довідок, розважальних та інших сервісів у розмірі 13,1250 грн. (без врахування податку на додану вартість та збору в пенсійний фонд); за договором про надання послуг мобільного зв`язку № 2822820 - щомісячний платіж за пакет у розмірі 500 грн. (без врахування податку на додану вартість та збору в пенсійний фонд), вартість послуги "Корпоративна група" у розмірі 2,75 грн. (без врахування податку на додану вартість та збору в пенсійний фонд); за договором про надання послуг мобільного зв`язку № 2822823 - щомісячний платіж за пакет у розмірі 8,33 грн. (без врахування податку на додану вартість та збору в пенсійний фонд), вартості вхідних, вихідних дзвінків та текстових повідомлень у розмірі 107,852 грн. (без врахування податку на додану вартість та збору в пенсійний фонд) - відповідач не оспорює.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що борг відповідача за серпень 2016 становить 33 162,97 грн., як різниця між вартістю наданих позивачем відповідачу послуг у цей період (34298,42 грн.) та залишку на рахунку відповідача станом на 01.08.2016 у розмірі 635,45 грн. і отриманої оплати у цей місяць у розмірі 500 грн.

Вартість послуг за вересень та грудень 2016 на загальну суму 85,67 грн. відповідач не оспорює.

Таким чином, в порушення вимог договорів та статті 610 Цивільного кодексу України, свої зобов`язання по сплаті отриманих послуг мобільного зв`язку у повному обсязі відповідач не виконав, в результаті чого виникла заборгованість за серпень, вересень та грудень 2016, яка становить 33 248,64 гривень (33 162,97 грн. (борг за серпень 2016) + 49,19 грн. (борг за вересень 2016) + 36,48 грн. (борг за грудень) =33 248,64 грн.).

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 33 248,64 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Таким чином, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що, оскільки відповідач не виконав зобов`язання за договором в частині оплати наданих послуг мобільного зв`язку, тому вимоги про стягнення з відповідача заборгованості є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Враховуючи вищевикладене, вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд першої інстанції повно та всебічно дослідив обставини справи, дав їм належну правову оцінку, дійшов правильних висновків щодо прав та обов`язків сторін, які ґрунтуються на належних та допустимих доказах.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Таким чином, місцевий господарський суд правильно зазначив, що, оскільки права та охоронювані законом інтереси позивача, за захистом яких той звернувся до суду, порушено відповідачем, то позовні вимоги про стягнення 33 248,64 грн. підлягають задоволенню.

Колегія суддів зазначає, що враховуючи положення частини 1 статті 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 N475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів № 2,4,7,11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 №3477-IV (3477-15) "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 4 листопада 1950 року) та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

У рішенні Суду у справі Трофимчук проти України №4241/03 від 28.10.2010 Європейським судом з прав людини зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод сторін.

У відповідності з пунктом 3 частини 2 статті 129 Конституції України та частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України).

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (статті 76 Господарського процесуального кодексу України).

Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, що їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї (частини 8 статті 80 Господарського процесуального кодексу України).

Апелянтом не надано до суду належних і допустимих доказів на підтвердження тих обставин, на які він посилається в апеляційній скарзі. Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на припущеннях та зводяться до намагань здійснити переоцінку обставин справи, вірно встановлених судом першої інстанції.

Отже, підсумовуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку про те, що оскаржуване рішення суду прийнято у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права, підстав його скасовувати або змінювати не вбачається.

Таким чином, апеляційна скарга Малого приватного виробничо-комерційного підприємства "ШАР" на рішення Господарського суду міста Києва від 10.06.2019 у справі № 910/17582/18 задоволенню не підлягає. Рішення Господарського суду міста Києва від 10.06.2019 у справі № 910/17582/18 слід залишити без змін.

Суд апеляційної інстанції звертає увагу, що, за загальним правилом, не підлягають касаційному оскарженню до Верховного Суду судові рішення у малозначних справах, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 3 статті 287 Господарського процесуального кодексу України.

З урахуванням відмови в задоволенні апеляційної скарги, судові витрати за розгляд справи в суді апеляційної інстанції покладаються на апелянта в порядку статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись статтями 240, 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Малого приватного виробничо-комерційного підприємства "ШАР" на рішення Господарського суду міста Києва від 10.06.2019 у справі № 910/17582/18 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 10.06.2019 у справі № 910/17582/18 залишити без змін.

3. Судові витрати за розгляд справи у суді апеляційної інстанції покласти на Мале приватне виробничо-комерційне підприємство "ШАР".

4. Матеріали справи №910/17582/18 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених ст. 287 Господарського процесуального кодексу України та у строки, встановлені ст. 288 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя А.Г. Майданевич

Судді О.М. Коротун

А.І. Мартюк