Ухвала

від 24.10.2019 по справі 925/607/19

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

У Х В А Л А

24.10.2019 року м. Дніпро Справа № 925/607/19

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Кощеєва І.М. (доповідач)

суддів: Кузнецової І.Л., Подобєда І.М.

розглянувши заяву Приватного виробничо-комерційного підприємства "Огрант" про забезпечення позову у справі

за позовом Приватного виробничо-комерційного підприємства "Огрант",

18027, м. Черкаси, вул. Сурікова, буд. 4,

до відповідача: Приватного підприємства "Укртрансброкер",

25006, Кіровоградська область, м. Кропивницький, вул. Декабристів, буд. 6, каб. 307,

про стягнення 111 987,87 грн,

ВСТАНОВИВ:

Приватне виробничо-комерційне підприємство "Огрант" звернулось до Господарського суду Кіровоградської області з позовом до Приватного підприємства "Укртрансброкер", про стягнення заборгованості в розмірі 111 987,87 грн., з яких: 75 642,00 грн. збитків у вигляді упущеної вигоди, 14 059,14 грн. реальних збитків та 22 286,73 грн. штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання щодо доставки вантажу на підставі договору про надання транспортно-експедиційних послуг від 22.03.2018р. № 18-18, укладеного між сторонами у справі.

Рішенням Господарського суду Кіровоградської області від 10.09.2019р. позов задоволено частково - стягнуто з Приватного підприємства "Укртрансброкер" на користь Приватного виробничо-комерційного підприємства "Огрант" 33 608,88 грн, з яких: 22 217,25 грн. - штрафні санкції, 11 391,63 грн. - реальні збитки, а також 576,51 грн. судового збору. В задоволенні решти позову відмовлено.

Не погодившись із вказаним рішенням, Приватне виробничо-комерційне підприємство "Огрант" подало апеляційну скаргу, в якій просить оскаржуване рішення в частині відмови у задоволенні позовних вимог щодо стягнення збитків у вигляді упущеної вигоди у розмірі 75 642,00 грн. скасувати і ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю.

Автоматизованою системою документообігу Центрального апеляційного господарського суду для розгляду даної справи було визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Кощеєв І.М. (доповідач), судді - Кузнецова І.Л., Подобєд І.М.

Ч. 13 ст. 8 ГПК України визначено, що розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Відповідно до ч. 10 ст. 270 ГПК України, апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 08.10.2019р. відкрито апеляційне провадження у справі за апеляційною скаргою Приватного виробничо-комерційного підприємства "Огрант" на рішення Господарського суду Кіровоградської області від 10.09.2019р. у порядку письмового провадження, без повідомлення учасників справи.

23.10.2019р. до Центрального апеляційного господарського суду, через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів надійшла заява від Приватного виробничо-комерційного підприємства "Огрант" про забезпечення позову, в якій заявник просить суд накласти арешт на кошти у розмірі ціни позову - 111 987,87 грн. та судового збору - 1921,00 грн. , які обліковуються на розрахунковому рахунку приватного підприємства "Укртрансброкер" ( 25006, Кіровоградська область, м. Кропивницький, вул. Декабристів, буд. 6, каб. 307, код ЄДРПОУ 38089876) № НОМЕР_1 в ЧФ ЗАТ КБ "Приватбанк", МФО 354347.

Заява про забезпечення позову обґрунтована тим, що у Позивача є підстави сумніватися у належному виконанні відповідачем рішення суду, оскільки Відповідачем досі не вчинено жодних дій, які б свідчили про його намір відшкодувати завдані позивачу збитки. Крім того, з відкритих джерел заявнику стало відомо, що у провадженні Господарського суду Черкаської області розглядається справа № 925/770/19 за позовом Оріон Логістікс Інтернешнл до ПП Укратрансброкер , про стягнення 48 684, 15 гривень, а в провадженні СУ ГУНП в Черкаській області знаходиться ряд кримінальних справ, у ході досудового розслідування яких слідчі неодноразово зверталися до Соснівського районного суду м. Черкаси з клопотаннями про накладення арешту на майно ПП Укртрансброкер .

Ще одним свідченням недобросовісного ставлення до своїх зобов`язань ПП Укртрансброкер , на думку заявника, є зміна останнім місця реєстрації юридичної особи наприкінці 2018 року, про яку він не повідомив ані своїх контрагентів, ані суд чи слідчі органи.

Розглянувши заяву про забезпечення позову, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для її задоволення з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 136 ГПК України, господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, що полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судових актів. При цьому, сторона, яка звертається з заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з такою заявою. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених ст. 74 ГПК України, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову. Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з заявою про забезпечення позову.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення. Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.

Заходи до забезпечення позову повинні бути співрозмірними з заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Інститут вжиття заходів забезпечення позову є одним з механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту.

Забезпечення позову за правовою природою є засобом запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, метою якого є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.

Аналогічні правові висновки щодо застосування ст. ст. 136, 137 ГПК України наведені в постановах Верховного Суду від 10.04.2018р. у справі №910/19256/16, від 14.05.2018р. у справі №910/20479/17, від 14.06.2018р. у справі №916/10/18, від 23.06.2018р. у справі №916/2026/17, від 16.08.2018р. у справі №910/5916/18, від 11.09.2018р. у справі №922/1605/18, від 14.01.2019р. у справі №909/526/18, від 21.01.2019р. у справі №916/1278/18, від 25.01.2019р. у справі №925/288/17.

Судом встановлено, що в обґрунтування заяви про забезпечення позову Заявник послався лише на недобросовісність дій Відповідача, які дають підстави вважати, що останній може ухилятись від виконання судового рішення, не є тією обставиною, яка б могла свідчити про вчинення Відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання, оскільки є припущенням, не підтвердженим доказами.

Разом з цим, заявником не надано документальних доказів на підтвердження викладеного в заяві.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії ( висновки про застосування норм права, які викладені в постанові Верховного Суду від 25.05.2018р. у справі №916/2786/17 ).

Системний аналіз висновків про застосування норм права, які викладені в постанові Верховного Суду від 25.05.2018 р. у справі № 916/2786/17, та положень ч. 1 ст. 136 і 137 ГПК України, дає підстави дійти до висновку, що під час вирішення питання про необхідність задоволення чи відмови у задоволенні заяви про забезпечення позову, суди розглядають вказані заяви з застосуванням судового розсуду ( окрім випадків, які передбачені в ч.ч.2, 5, 6, 7 ст. 137 ГПК України).

Судовий розсуд - це передбачене законодавством право суду, яке реалізується за правилами передбаченими ГПК України та іншими нормативно-правовими актами, що надає йому можливість під час прийняття судового рішення (вчинення процесуальної дії) обрати з декількох варіантів рішення (дії), встановлених законом, чи визначених на його основі судом (повністю або частково за змістом та/чи обсягом), найбільш оптимальний в правових і фактичних умовах розгляду та вирішення конкретної справи, з метою забезпечення верховенства права, справедливості та ефективного поновлення порушених прав та інтересів учасників судового процесу.

Саме лише посилання на недобросовісність дій Відповідача, не є тією обставиною, яка б могла свідчити про вчинення Відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання, оскільки є припущенням, не підтвердженим доказами ( аналогічна позиція викладена в постанові Верховного суду України від 02.04.2019 р. у справі № 918/702/18 ).

Враховуючи вищевикладену правову позицію Верховного суду, колегія суддів дійшла висновку, що в задоволенні заяви Приватного виробничо-комерційного підприємства "Огрант" про забезпечення позову у даній справі слід відмовити.

Відповідно до п. 6 ст. 140 ГПК України про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

Керуючись ст.ст. 136, 137, 140, 234, 267, 269, 281 ГПК України, Центральний апеляційний господарський суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви Приватного виробничо-комерційного підприємства "Огрант" про забезпечення позову у справі №925/607/19 - відмовити.

Відповідно до ч. 1, ст. 235 Господарського процесуального кодексу України ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення та підлягає оскарженню у строки та в порядку передбаченими ст.ст. 287-288 ГПК України.

Головуючий суддя І. М. Кощеєв

Суддя І.Л. Кузнецова

Суддя І.М. Подобєд