Рішення

від 21.10.2019 по справі 906/562/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,

E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, веб-сайт: http://zt.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" жовтня 2019 р. м. Житомир Справа № 906/562/19

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Кравець С.Г.

секретар судового засідання: Гекалюк О.І.

за участю представників сторін:

від позивача: Шайденко О.В., представник за довіреністю №8756/08 від 11.05.2019,

ОСОБА_1 О.М., представник за довіреністю №8733/08 від 11.05.2019 (приймали

участь в судовому засіданні 09.10.2019),

від відповідача: Кирилюк В.Л., адвокат, ордер серії ЖТ №070453 від 19.07.2019р,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області

(м.Житомир)

до Комунальної установи "Обласний онкологічний диспансер" Житомирської обласної

ради (м.Житомир)

про стягнення 222767,40грн.

В судовому засіданні оголошувалась перерва з 09.10.2019 до 21.10.2019.

Житомирське об`єднане управління Пенсійного фонду України в Житомирській області звернулося до Господарського суду Житомирської області з позовом до Комунальної установи "Обласний онкологічний диспансер" Житомирської обласної ради про стягнення переплати пенсії у розмірі 222767,40грн, а також судових витрат.

Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 21.06.2019 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та підготовче засідання призначено на 15.08.2019.

Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 15.08.2019 замінено позивача Житомирське об`єднане управління Пенсійного фонду України в Житомирській області на його правонаступника - Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області. В судовому засіданні 15.08.2019 оголошувалась перерва до 21.08.2019.

Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 21.08.2019 продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів та розгляд справи у підготовчому засіданні відкладено на 05.09.2019.

В судовому засіданні 05.09.2019 оголошувалась перерва до 19.09.2019.

Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 19.09.2019 закрито підготовче засідання та призначено розгляд справи по суті на 09.10.2019.

Представники позивача в судовому засіданні 09.10.2019 позовні вимоги підтримали з підстав викладених у позовній заяві просили позов задовольнити, стягнувши з відповідача на користь позивача 222767,40грн.

Представник відповідача в судових засіданнях проти задоволення позову заперечив, просив у позові відмовити, з підстав наведених у відзиві на позов (а.с.62-68). Вказав, що посадові особи пенсійного фонду не були позбавлені можливості перевірити обґрунтованість видачі документів, необхідних для обчислення пенсії та достовірності даних поданих ОСОБА_2 , а також що позивачем не доведено заподіяння відповідачем майнової шкоди.

В судовому засіданні оголошувалась перерва з 09.10.2019 до 21.10.2019.

Представники позивача після перерви в судове засідання 21.10.2019 не з`явились, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином, під розписку (а.с.153).

При цьому суд констатує, що позивачем не подано клопотання, заяви, тощо щодо перенесення розгляду справи, її відкладення чи неможливості забезпечити участь в судовому засіданні повноважних представників.

Враховуючи викладене, суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення позивача своєчасно та належним чином про час і місце розгляду справи і забезпечення явки останнього в судове засідання для реалізації ним права на судовий захист своїх прав та інтересів.

Враховуючи те, що неявка представників позивача в засідання суду, не перешкоджає розгляду справи, господарський суд дійшов висновку про розгляд справи за відсутності представників позивача згідно з ч.9 ст.165 ГПК України та ч.2 ст.178 ГПК України.

Дослідивши подані документи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, господарський суд,

ВСТАНОВИВ:

З матеріалів справи вбачається, що з 02.01.1999 року ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) перебуває на обліку в Житомирському об`єднаному управлінні Пенсійного фонду України в Житомирській області та отримує пенсію за віком, що підтверджується протоколом №264 від 01.03.1999, яка з 01.01.2004 була нарахована відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (а.с.16,17,115-134).

29.12.2006 гр. ОСОБА_2 звернулась до Управління Пенсійного фонду України в Житомирській області з заявою про здійснення перерахунку пенсії до якої було додано довідку про заробіток для обчислення пенсії, видану Житомирським обласним онкологічним диспансером на підставі особливих рахунків за період з 01.01.1985-31.12.1989, відповідно до якої заробіток ОСОБА_2 , який враховується при обчисленні пенсії, склав одну гривню 20168 копійок. На підставі зазначеної довідки ОСОБА_2 було проведено перерахунок пенсії з 01.01.2007 (а.с.18-20).

В подальшому, з 01.10.2017 на підставі Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо підвищення пенсій" та розпорядження Житомирського ОУПФУ №1506353 від 24.04.2018 позивачем було проведено перерахунок (осучаснення) пенсій із використанням єдиного показника середньої заробітної плати за 2016 рік у розмірі 3764,40грн та коефіцієнта страхового стажу 1% внаслідок чого з 01.10.2017 розмір пенсії ОСОБА_2 склав 6494,31грн, з яких: 6290,25грн розмір основної пенсії, 204,06грн доплата за понаднормативний стаж (19 років) (а.с.24).

28.03.2018 Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області звернулось до Житомирського обласного онкологічного диспансеру з листом №4138/03 в якому просило надіслати на адресу управління довідку про заробітну плату помісячно для обрахунку пенсії за період роботи з 01.01.1985 по 31.12.1989 гр. ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , НОМЕР_1 ), яка працювала лікарем-радіологом радіологічного відділення (а.с.25).

Житомирським обласним онкологічним диспансером Житомирської обласної ради, у відповідь на вказаний лист було надано довідку №639 від 29.03.2018 про заробітну плату для обчислення пенсії за період з 01.01.1985 по 31.12.1989, відповідно до якої заробітна плата ОСОБА_2 , яка враховується при обчисленні пенсії склала нуль гривень 11243 копійки. У примітці довідки зазначено, що раніше надану довідку вважати недійсною (а.с.33).

30.03.2018 Управління внутрішнього аудиту та фінансового контролю головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області звернулось до відповідача з листом №4287/03.1-02 про проведення звірки з метою визначення обґрунтованості та достовірності поданого призначення перерахунку пенсії довідки "Про заробітну плату для визначення пенсії" від 29.03.2018 №639 за період 01.01.1985 по 31.12.1989, виданої ОСОБА_2 Житомирським обласним онкологічним диспансером (а.с.25 на звороті).

20.04.2018 Головним управління Пенсійного фонду України в Житомирській області за результатами перевірки обґрунтованості довідки "Про заробітну плату для обчислення пенсії", яка видана Житомирським обласним онкологічним диспансером Житомирської обласної ради, було складено довідку №3808, в якій зазначено, що перевірка обґрунтованості довідки від 29.03.2018 №639, видана ОСОБА_2 , розбіжностей не містить (а.с.34-35).

Враховуючи результати перевірки, на підставі довідки відповідача №639 від 29.03.2018, позивачем було перераховано ОСОБА_2 пенсію з 01.01.2017 по 31.03.2018 та встановлено завищення пенсії, виплаченої ОСОБА_2 за вказаний період на суму 222767,40грн, що підтверджується протоколом індивідуального перерахунку від 04.05.2018 (а.с.36-38).

25.04.2018 Житомирським об`єднаним управлінням Пенсійного фонду України в Житомирській області було видано розпорядження №228 про утримання з ОСОБА_2 суми переплати 222767,40грн, щомісячно в розмірі 20% (1682,40грн) до повного погашення, яка утворилась за період з 01.01.2007 по 31.03.2018 у зв`язку з поданням недостовірних даних (а.с.39 на звороті).

ОСОБА_2 звернулась до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом до Житомирського об`єднаного управління Пенсійного фонду України у Житомирській області про визнання дій протиправними, скасування розпорядження та припинення відрахувань з пенсії.

Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду 15.01.2019 у справі №340/5403/18 позов ОСОБА_2 задоволено; визнано протиправними дії Житомирського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області у частині стягнення з ОСОБА_2 переплати пенсії з нарахованих виплат по 20% щомісячно до повного погашення заборгованості; скасовано розпорядження Житомирського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області №228 від 25.04.2018 про утримання переплати у розмірі 20% щомісячно; зобов`язано припинити відрахування з пенсії боргу (переплати) у розмірі 222767,40грн, повернувши вже утримані кошти з погашення цієї заборгованості починаючи з квітня 2018 року (а.с.40-42).

На виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду у справі №340/5403/18 від 15.01.2019 позивачем було видано розпорядження від 19.04.2019 про припинення утримання переплати пенсії з ОСОБА_2 та повернення раніше отриманих коштів в розмірі 5900,52грн (а.с.43).

Обґрунтовуючи позовні вимоги у даній справі про стягнення з відповідача 222767,40грн позивач вказує, що внаслідок видачі Житомирським обласним онкологічним диспансером, правонаступником якого є Комунальна установа "Обласний онкологічний диспансер" Житомирської обласної ради, довідки про заробітну плату ОСОБА_2 , яка містила недостовірні відомості, позивачем було нараховано та надмірно виплачено за період з 01.01.2007 по 31.03.2018 ОСОБА_2 пенсії у загальному розмірі 222767,40грн. Посилаючись на наведене, позивач вважає, що переплата пенсії підлягає стягненню з Комунальної установи "Обласний онкологічний диспансер" Житомирської обласної ради.

Відповідач заперечуючи проти позову зазначає, що на позивача було покладено контрольні функції за дотриманням законодавства при перерахунку пенсії та щодо перевірки документів, наданих заявником на відповідність відомостей, викладених у цих документах, на підставі яких оформляється пенсія. Вказує, що в діях відповідача відсутній склад правопорушення, який міг слугувати підставою для стягнення 222767,40грн у формі переплати пенсії, та як результат - відсутність підстав для задоволення позовних вимог. Крім того зазначив, що позивачем не було надано доказів перерахунку ОСОБА_2 пенсії у вказаному позивачем розмірі 222767,40грн за період з 01.01.2007 по 31.03.2018.

Оцінивши подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги задоволенню не підлягають, виходячи з такого.

Відповідно до статті 101 Закону України "Про пенсійне забезпечення" органи, що призначають пенсії, мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі. Підприємства та організації несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну громадянам або державі внаслідок несвоєчасного оформлення або подання пенсійних документів, а також за видачу недостовірних документів, і відшкодовують її.

Частиною 1 статті 50 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" передбачено, що суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду чи в судовому порядку.

За приписами ч.2 ст.101 Закону України "Про пенсійне забезпечення", згідно з якою підприємства та організації несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну громадянам або державі внаслідок несвоєчасного оформлення або подання пенсійних документів, а також за видачу недостовірних документів, і відшкодовують її.

Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України підставою виникнення цивільних прав і обов`язків, у тому числі щодо відшкодування кредиторові або іншій особі збитків (шкоди), є зобов`язання, які виникають з договорів та інших правочинів або внаслідок завдання шкоди. За статтею 174 Господарського кодексу України господарські зобов`язання можуть виникати внаслідок заподіяння шкоди суб`єкту або суб`єктом господарювання.

Положеннями частини 1, 2 статті 15 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина 1 статті 16 Цивільного кодексу України).

Статтею 22 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками, зокрема, є втрати, яких особа зазнала у зв`язку із знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Загальні положення про цивільно-правову відповідальність за завдання позадоговірної майнової шкоди втілено у статті 1166 Цивільного кодексу України, у відповідності до якої, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

З огляду на положення статей 22, 1166 Цивільного кодексу України, для застосування такої міри відповідальності як відшкодування збитків потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв`язку між протиправною поведінкою заподіювача шкоди та збитками, вини. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача збитків/шкоди є причиною, а збитки/шкода, які виникли у потерпілої особи, - наслідком такої протиправної поведінки. Тобто, протиправна дія є причиною, а шкода - наслідком протиправної дії. Відсутність будь-якої з зазначених ознак виключає настання цивільно-правової відповідальності відповідача у вигляді покладення на нього обов`язку з відшкодування збитків.

Протиправною поведінкою є різновид правової поведінки, що характеризується як соціальне відхилення від норми, зловживання правом та правопорушенням. Протиправною поведінка вважається тоді, коли суб`єкт права свідомо порушує норму права. Необхідною ознакою протиправності є нормативність, тобто закріплення моделі поведінки людини нормою права.

На позивача покладається обов`язок довести наявність збитків (шкоди), протиправність поведінки заподіювача збитків та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяними збитками. В свою чергу, відповідач повинен довести, що в його діях відсутня вина у заподіянні збитків. При цьому, важливим елементом доказування наявності збитків є встановлення причинного зв`язку між протиправною поведінкою заподіювача та збитками потерпілої сторони. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки, які завдано особі, - наслідком такої протиправної поведінки.

Крім застосування принципу вини при вирішенні спорів про відшкодування шкоди необхідно виходити з того, що шкода підлягає відшкодуванню за умови безпосереднього причинного зв`язку між неправомірними діями особи, яка завдала шкоду, і самою шкодою. Встановлення причинного зв`язку між протиправною поведінкою заподіювача та шкодою потерпілої сторони є важливим елементом доказування наявності шкоди. При цьому, доведенню підлягає те, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а шкода, яка завдана особі, - наслідком такої протиправної поведінки. А відтак, доводячи склад цивільного правопорушення у діях відповідача, позивач мав довести, що його (відповідача) поведінка була неправомірною та протиправною. Протиправною поведінкою є різновид правової поведінки, що характеризується як соціальне відхилення від норми, зловживання правом та правопорушенням. Протиправною поведінка вважається тоді, коли суб`єкт права свідомо порушує норму права.

Позивач посилається на те, що саме внаслідок видачі відповідачем довідки з недостовірними даними без номера і дати, об`єднане управління нарахувало та виплатило фізичній особі надмірну пенсію в розмірі 222767,40грн. Вказує, що до моменту видачі відповідачем нової довідки (№369 від 29.03.208), об`єднане управління не мало можливості та повноважень щодо обмеження виплат або здійснення перерахунку пенсії ОСОБА_2 Доводить, що в діях відповідача наявні усі елементи складу цивільного правопорушення. Також вказує, що оскільки обставини, які були виявлені після перерахунку та виплати пенсії ОСОБА_2 зумовили необхідність приведення виплат у відповідність з наявними документами з моменту перерахунку пенсії з 01.01.2007, то така сума переплати підлягає поверненню особою, через дії (бездіяльність) якої була спричинена матеріальна шкода у вигляді переплати пенсії в сумі 222767,40грн, які позивач просить стягнути з відповідача.

Позивач також вказує, що на момент подання ОСОБА_2 заяви про здійснення перерахунку пенсії на підставі вказаної довідки в грудні 2006 року, перевірці достовірності довідок про заробітну плату підлягали лише довідки видані малими підприємствами та кооперативами, довідки, видані державними та комунальними (підприємствами) такий перевірці не підлягали.

Слід зазначити, що постановою Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1 затверджено Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (далі Порядок). Цей Порядок регулює питання щодо подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Відповідно до п.17 Порядку (тут і надалі в редакції, чинній на момент звернення за перерахунком пенсії) довідка про заробітну плату (дохід) особи видається на підставі особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працював померлий годувальник або особа, яка звертається за пенсією. Якщо такі підприємства, установи, організації ліквідовані або припинили своє існування з інших причин, то довідки про заробітну плату видаються

правонаступником цих підприємств, установ чи організацій або державними архівними установами.

У випадках, коли архівні установи не мають можливості видати довідку за встановленою формою з розшифровкою виплачених сум за видами заробітку, вони можуть видавати довідки, що відповідають даним, наявним в архівних фондах, без додержання цієї форми.

Установлення заробітку для обчислення пенсії на підставі показань свідків не допускається. Виписка зі штатного розпису про посадовий оклад, профспілкові квитки, квитки партій та рухів, громадських об`єднань не можуть служити документами, що засвідчують фактичний заробіток для обчислення розміру пенсії.

Згідно п.38 Порядку при прийманні документів орган, що призначає пенсію:

а) перевіряє правильність оформлення заяви й подання про призначення пенсії, відповідність викладених у них відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж;

б) здійснює попередню правову експертизу змісту і належного оформлення представлених документів;

в) перевіряє правильність копій відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розходження.

Орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення в трьохмісячний термін з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, а також перевіряти в необхідних випадках обґрунтованість їх видачі.

Як зазначив позивач у позовній заяві та підтвердила представник позивача в судовому засіданні 09.10.2019, в довідці про заробітну плату для обчислення пенсій без номера та дати видачі, Комунальною установою "Обласний онкологічний диспансер" Житомирської обласної ради за період з 01.01.1985 по 31.12.1989 суми по заробітній платі були невірно переведені з радянських карбованців у гривні, внаслідок чого розмір пенсії ОСОБА_2 і був завищений. Також представник вказала, що перерахунок з радянських карбованців у гривні здійснює саме підприємство, що видає довідку, оскільки вона формується на підставі особових рахунків, які наявні у відповідача.

Представник відповідача в судовому засіданні зазначив, що 05.09.2019 відповідач звернувся до Житомирського відділу поліції ГУ НП в Житомирській області з заявою про вчинення кримінального правопорушення стосовно підроблення довідки "Про заробіток для обчислення пенсії", яка була видана ОСОБА_2 та на підставі якої позивачем було проведено перерахунок пенсії (а.с.139). Вказав, що станом на теперішній час ще триває досудове розслідування. Повідомив, що в ході проведення досудового розслідування оперуповноважений приїздив на допит керівника відповідача та ОСОБА_3 , яка працювала бухгалтером на момент видачі довідки. Вказав, що як зазначила ОСОБА_3 під час допиту, що ніби вона підписувала цю довідку, а головний лікар ОСОБА_4 запевнив, що в довідці міститься не його підпис.

Пунктом 43 Порядку встановлено, що право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об`єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.

Отже, в будь якому випадку, згідно наведених вище положень Порядку, остаточне рішення щодо відповідності поданих документів для призначення та нарахування пенсії вимогам Закону приймається саме органами Пенсійного фонду. Та саме на орган, який призначив пенсію, було покладено контрольні функції за дотриманням діючого законодавства при призначенні пенсії та щодо перевірки документів наданих заявником на відповідність відомостей, викладених у цих документах, законам і підзаконним актам, на підставі яких оформляється пенсія, а посадові особи відповідного органу не були позбавлені можливості перевірити обґрунтованість видачі документів, необхідних для обчислення пенсії та достовірність наведених в них даних, проте зазначеного не зробили.

Як уже зазначалось, довідка про заробіток для обчислення пенсії (а.с.19), яка була подана ОСОБА_2 до пенсійного воду для здійснення перерахунку, не містить номеру та дати видачі.

У додатках до Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій, який діяв на час звернення особи за призначенням та нарахуванням пенсії, містяться зразки документів, які додаються до заяви про призначення пенсії. Так, відповідно до зразку (бланку) довідки про заробітну плату (додаток 1 до п.6 Порядку), відомості щодо розшифрування заробітної плати в грн. є обов`язковими. Також в зразку-бланку довідки про заробіток зазначено "сума заробітку з розшифруванням (грн)".

У вищевказаній довідці про заробіток для обчислення пенсії зазначено сума заробітку ОСОБА_2 з розшифровкою (грн.). Разом з тим, судом враховується, що зазначення відповідачем в довідці суми заробітку ОСОБА_2 , який враховується при обчисленні пенсії за період з 01.01.1985-31.12.1989, в розмірі одна гривня 20168 копійок, не викликало у працівників пенсійного фонду жодних сумнівів щодо правильності переведення заробітної плати з радянських карбованців у гривні, як і не викликало питань щодо відсутності у наданій довідці номеру та дати її видачі.

Відповідно до довідки позивача №24395/03.8 від 21.08.2019 ОСОБА_2 знаходиться на обліку позивача та отримує пенсію за віком, розмір якої за грудень 2006 становив 389,60грн (а.с.115).

Як пояснила представник позивача під час судового засідання 29.10.2019, при здійснені перерахунку пенсії ОСОБА_2 за заявою від 29.12.2006р, середньомісячний заробіток для обчислення пенсії було визначено в розмірі 2207,96грн, при цьому середньомісячний заробіток по Україні становив 524,14грн (протокол судового засідання від 29.10.2019).

Тобто, показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" враховується для обчислення пенсії, становив значно менший розмір ніж було визначено позивачем при здійсненні перерахунку пенсії ОСОБА_2

Вищезазначені суттєві невідповідності не викликали сумнівів у відповідальних осіб пенсійного фонду при прийнятті документів та призначенні ОСОБА_2 пенсії із встановленням коефіцієнту заробітку 5,6 для лікаря-радіолога, не стали підставою для можливої перевірки цих відомостей, ними не були витребувані пояснення щодо неадекватності та надмірної величини зазначеної заробітної плати. У відповідальних працівників органу не виникло питань щодо можливої помилки в наданій їм довідці та її невідповідності дійсності. Натомість без жодних питань чи зауважень такі документи були прийняті та на підставі них здійснено перерахунок пенсії.

Матеріали справи свідчать про те, що лише у 2018 році (тобто через 12 років) органами фонду при проведенні автоматизованим способом індивідуально-масового перерахунку пенсії з 01.04.2018 та вибіркової перевірки пенсійних справ, було випадково виявлено невідповідність розміру нарахованої та виплаченої пенсії гр. ОСОБА_2 .

Таким чином, суд вважає, що матеріальна шкода виникла внаслідок неправомірних дій позивача, адже саме ним було прийнято рішення про перерахунок пенсії ОСОБА_2 , встановлений її розмір та проведена безпосередня виплата грошових коштів.

З урахуванням вищевикладеного, позивачем не доведено вини відповідача у надмірному нарахуванні та виплаті гр. ОСОБА_2 пенсії та не доведено наявності всіх елементів, необхідних для застосування такої міри відповідальності як відшкодування шкоди.

Відповідно до статті 11 Господарського процесуального кодексу України, суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Відповідно до Статті 1 Першого протоколу до Конвенції визначено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

У справі "Рисовський проти України" суд підкреслив особливу важливість принципу "належного урядування". Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси.

Принцип "належного урядування", як правило, не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість. Будь-яка інша позиція була б рівнозначною санкціонуванню неналежного розподілу обмежених державних ресурсів, що саме по собі суперечило б загальним інтересам. З іншого боку, потреба виправити минулу "помилку" не повинна непропорційним чином втручатися в нове право, набуте особою, яка покладалася на легітимність добросовісних дій державного органу.

Суд вказав, що державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків. Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються.

З огляду на вищенаведене, відповідальність за помилки працівників органів пенсійного фонду, які не перевірили обґрунтованості видачі документів, необхідних для перерахунку громадянці ОСОБА_2 пенсії, не звернули уваги на суттєві невідповідності у зазначених у спірній довідці відомостей дійсності, не може бути перекладена на відповідача.

Доводи позивача про те, що перевірці достовірності довідок про заробітну плату підлягали лише довідки видані малими підприємствами та кооперативами, а ті довідки, які видані державними та комунальними (підприємствами) перевірці не підлягали є безпідставними, оскільки не ґрунтуються на вимогах закону.

Як визначає ст.73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст.74 ГПК України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За змістом статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

За таких обставин, позивачем всупереч наведеним вище нормам законодавства, не доведено тих обставин, на які він посилається, як на підставу своїх вимог про стягнення з відповідача переплати пенсії в розмірі 222767,40грн, у зв`язку з чим позовні вимоги є безпідставними та недоведеними, а тому суд відмовляє в їх задоволенні.

Судові витрати, відповідно до ст.129 ГПК України, у зв`язку з відмовою у задоволенні позовних вимог покладаються на позивача.

Керуючись статтями 123, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні позову Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (10003, м.Житомир, вул.О.Ольжича, буд.7, ідентифікаційний код 13559341) до Комунальної установи "Обласний онкологічний диспансер" Житомирської обласної ради (10002, м.Житомир, вул.Фещенка-Чопівскього, буд.24/4, ідентифікаційний код 01991470), про стягнення 222767,40грн, - відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено: 23.10.19

Суддя Кравець С.Г.

Друк:

1 - в справу,

2,3 - сторонам (рек. з пов.).