Постанова

від 15.01.2020 по справі 906/562/19

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 січня 2020 року Справа № 906/562/19

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Саврій В.А., суддя Дужич С.П. , суддя Миханюк М.В.

при секретарі судового засідання Кужель Є.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області на рішення Господарського суду Житомирської області від 21.10.19р. (повний текст - 23.10.2019р.) у справі №906/562/19 (суддя Кравець С.Г.)

за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (м.Житомир)

до Комунальної установи "Обласний онкологічний диспансер" Житомирської обласної ради (м.Житомир)

про стягнення 222767,40грн.

за участі представників сторін:

позивача - Єфремова О.В., довіреність №45669/01 від 24.12.19р.,

відповідача - Кирилюк В.Л., ордер №ЖТ070536 від 28.12.19р.,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Житомирської області від 21.10.2019р. у справі №906/562/19 відмовлено у позові Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області до Комунальної установи "Обласний онкологічний диспансер" Житомирської обласної ради про стягнення 222767,40 грн.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області звернулося до Північно-західного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою (вх.№2692/19 від 05.11.2019р., арк.справи 176-183).

Апелянт у скарзі зазначає, що у даному випадку мають місце усі чотири елементи складу цивільного правопорушення, необхідні для притягнення відповідача до такої відповідальності як відшкодування майнової шкоди.

Протиправна поведінка відповідача полягає у видачі недостовірної довідки "Про заробітну плату для обчислення пенсій" за період з 01.01.1985р. по 31.12.1989р. ОСОБА_1 .

Майнова шкода, завдана Пенсійному фонду України протиправною поведінкою відповідача, полягає у витратах Пенсійного фонду України на виплату ОСОБА_1 - 222767 гри. 40 коп. надмірно виплаченої пенсії.

Причинний зв`язок між завданою Пенсійному фонду України майновою шкодою і протиправною поведінкою відповідача полягає у тому, що саме внаслідок видачі відповідачем недостовірної довідки об`єднане управління нарахувало і виплатило фізичній особі 222767 грн. 40 коп. надмірно виплаченої пенсії.

Відтак, факт заподіяння шкоди визначається наявним перерахунком пенсії та надмірної виплати управлінням Пенсійного фонду України коштів (здійсненим з врахуванням заробітної плати ОСОБА_1 ) за даними, наданими комунальною установою Обласний онкологічний диспансер Житомирської обласної ради, а тому вказані обставини знаходяться в причинному зв`язку між протиправністю дій та результатом таких дій - настанням негативного наслідку (переплати пенсії).

Зазначає, що до об`єднаного управління була надана довідка про заробітну плату від 29.03.2018р. за №639, на підставі якої у 2018 році було здійснено перерахунок пенсії ОСОБА_1 .

Тому, до моменту видачі нової довідки у 2018 році, об`єднане управління не мало можливості та повноважень, щодо обмеження виплат, або здійснення перерахунку пенсії ОСОБА_1 .

Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги посилається на положення ст.ст.15, 16, 1166 Цивільного кодексу України, ст.101 Закону України "Про пенсійне забезпечення", ст.ст.14, 17, 20, 21, 40, п.2 ч.1 ст.41, ст.50, 106 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", ст.1, ч.1 ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", п.2 Порядку відшкодування коштів, надміру виплачених за призначеними пенсіями, та списання сум переплат пенсій та грошової допомоги, що є безнадійними до стягнення, затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України від 21.03.2003р. №6-4, а також на правову позицію, викладену в Постановах Вищого господарського суду України від 21.04.2015р. №924/1625/14 (РСНР 44149979), від 26.11.2014р. №914/2235/14 (РСНР 41578611), та від 28.04.2015р. №914/4511/14 (РСНР 43840224), в рішенні Господарського суду Рівненської області від 06.11.2018р. у справі №918/585/18.

На підставі викладеного просить суд скасувати рішення Господарського суду Житомирської області від 21.10.2019р. та прийняти нове рішення, яким стягнути з комунальної установи Обласний онкологічний диспансер Житомирської обласної ради на користь головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області суму переплати пенсії 222767 грн. 40 коп.

Апелянт надіслав апеляційну скаргу безпосередньо на адресу Північно-західного апеляційного господарського суду.

Листом №906/562/19/4944/19 від 05.11.2019р. витребувано матеріали справи з Господарського суду Житомирської області.

Матеріали справи №906/562/19 надійшли на адресу Північно-західного апеляційного господарського суду 19.11.2019р.

Ухвалою суду від 20.11.2019р. апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області на рішення Господарського суду Житомирської області від 21.10.2019р. у справі №906/562/19 - залишено без руху. Запропоновано апелянту усунути встановлені при поданні апеляційної скарги недоліки, а саме: надати оригінал доказу сплати судового збору в розмірі 5012,27 грн. - протягом десяти днів із дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.

На виконання зазначеної ухвали, 02.12.2019р. на адресу суду від Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області надійшла заява з платіжним дорученням Житомирського відділення АТ "Ощадбанк" №2574 від 27.11.2019р. на суму 5012,27грн.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 06.12.2019р. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області на рішення Господарського суду Житомирської області від 21.10.19р. у справі №906/562/19. Розгляд апеляційної скарги призначено на "15" січня 2020р. об 10:00год. у приміщенні Північно-західного апеляційного господарського суду за адресою: 33001, м.Рівне, вул.Яворницького, 59 у залі судових засідань №4.

02.01.2020р. (вх.№3/20) на адресу суду від Комунальної установи "Обласний онкологічний диспансер" Житомирської обласної ради надійшов письмовий відзив на апеляційну скаргу (арк.справи 202-207).

У відзиві представник відповідача зазначає, що ухвала суду та апеляційна скарга були отримані представником Комунальної установи "Обласний онкологічний диспансер" Житомирської обласної ради Кирилюком В.Л. лише 15.12.2019р., то відповідно лише із 15.15.2019р. він мав можливість ознайомитися із апеляційною скаргою та підготувати відзив, виклавши свої аргументи та заперечення щодо вимог апелянта.

Просить суд продовжити Комунальній установі Обласний онкологічний диспансер Житомирської обласної ради строк подачі відзиву на апеляційну скаргу, застосувавши ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Однак, як вбачається з рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, представнику за довіреністю Комунальної установи Обласний онкологічний диспансер Житомирської обласної ради Гончаруку ухвалу про відкриття апеляційного провадження було вручено 10.12.2019р. (арк.справи 192).

Доказів отримання апеляційної скарги 15.12.2019р. представник позивача не подав.

При цьому, відповідач звернувся до суду з відзивом 30.12.2019р., що вбачається з відмітки на конверті.

Тобто, позивач пропустив визначений судом п`ятнадцятиденний строк на подачу відзиву.

Згідно зі ст.113 Господарського процесуального кодексу України строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом.

Відповідно до ч.2 ст.119 ГПК України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Оскільки представник Комунальної установи Обласний онкологічний диспансер Житомирської обласної ради подав зазначене клопотання після закінчення строку на подачу відзиву, то не вбачається можливим продовжити вже пропущений процесуальний строк.

При цьому, колегія суддів звертає увагу, що частиною 1 статті 119 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Виходячи зі змісту вказаних норм, поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення учасниками справи процесуальних дій та підтверджені належними доказами.

Колегія суддів зазначає, що відповідачем не надано суду доказів про наявність обставин, достатніх для визнання причин пропуску встановленого судом процесуального строку на подання відзиву поважними.

З огляду на викладене відзив (вх.№3/20 від 02.01.2020р.) Комунальної установи "Обласний онкологічний диспансер" Житомирської обласної ради залишається без розгляду.

У судовому засіданні суду апеляційної інстанції 15.01.2020р. представник апелянта підтримала доводи, викладені в апеляційній скарзі та надала пояснення в обґрунтування своєї позиції. Зазначає, що протиправна поведінка відповідача полягає у видачі недостовірної довідки "Про заробітну плату для обчислення пенсій" за період з 01.01.1985р. по 31.12.1989р. ОСОБА_1 . Майнова шкода, завдана Пенсійному фонду України протиправною поведінкою відповідача, полягає у витратах Пенсійного фонду України на виплату ОСОБА_1 - 222767 гри. 40 коп. надмірно виплаченої пенсії. Причинний зв`язок між завданою Пенсійному фонду України майновою шкодою і протиправною поведінкою відповідача полягає у тому, що саме внаслідок видачі відповідачем недостовірної довідки об`єднане управління нарахувало і виплатило фізичній особі 222767 грн. 40 коп. надмірно виплаченої пенсії. Відтак, факт заподіяння шкоди визначається наявним перерахунком пенсії та надмірної виплати управлінням Пенсійного фонду України коштів (здійсненим з врахуванням заробітної плати ОСОБА_1 ) за даними, наданими комунальною установою Обласний онкологічний диспансер Житомирської обласної ради, а тому вказані обставини знаходяться в причинному зв`язку між протиправністю дій та результатом таких дій - настанням негативного наслідку (переплати пенсії).

Зазначає, що до об`єднаного управління була надана довідка про заробітну плату від 29.03.2018р. за №639, на підставі якої у 2018 році було здійснено перерахунок пенсії ОСОБА_1 . Тому, до моменту видачі нової довідки у 2018 році, об`єднане управління не мало можливості та повноважень, щодо обмеження виплат, або здійснення перерахунку пенсії ОСОБА_1 .

Просила скасувати рішення Господарського суду Житомирської області від 21.10.2019р. та прийняти нове рішення суду, яким стягнути з комунальної установи Обласний онкологічний диспансер Житомирської обласної ради на користь головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області суму переплати пенсії 222767гри. 40 коп.

Представник відповідача заперечив проти доводів апеляційної скарги та надав пояснення в обґрунтування своєї позиції.

Звертає увагу, що на орган, який призначає пенсію, було покладено контрольні функції за дотриманням діючого законодавства при перерахунку пенсії та щодо перевірки документів, наданих заявником, на відповідність відомостей, викладених у цих документах, законам і підзаконним актам, на підставі яких оформляється пенсія, а посадові особи органу, який призначає пенсію, при перерахункові пенсії не були позбавлені можливості перевірити обґрунтованість видачі документів, необхідних для обчислення пенсії та достовірність даних в них. В діях відповідача відсутній склад правопорушення, який міг би слугувати підставою для стягнення з нього 222767,40 грн. у формі переплати пенсії, та, як результат, це свідчить про відсутність підстав для задоволення позовних вимог. Зазначає, що апелянтом не було надано доказів того, що ним у період з 01.01.2007р. по 31.03.2018р. було виплачено ОСОБА_1 саме такі суми, які вказані в третій колонці.

Вважає, що Господарський суд Житомирської області при прийнятті оскаржуваного рішення від 21.10.2019р. всебічно, повно і об`єктивно розглянув всі обставини справи в їх сукупності, дослідив подані сторонами в обґрунтування своїх вимог і заперечень докази, та керуючись законом, дійшов вірного висновку про відмову в задоволені позову Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області.

На підставі викладеного просить суд залишити рішення Господарського суду Житомирської області від 21.10.19р. у справі №906/562/19 без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Розглядом матеріалів справи встановлено.

З 02.01.1999р. ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) перебуває на обліку в Житомирському об`єднаному управлінні Пенсійного фонду України в Житомирській області та отримує пенсію за віком, що підтверджується протоколом №264 від 01.03.1999р., яка з 01.01.2004р. була нарахована відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (арк.справи 16,17,115-134).

29.12.2006р. ОСОБА_1 звернулась до Управління Пенсійного фонду України в Житомирській області з заявою про здійснення перерахунку пенсії до якої було додано довідку про заробіток для обчислення пенсії, видану Житомирським обласним онкологічним диспансером на підставі особливих рахунків за період з 01.01.1985-31.12.1989, відповідно до якої заробіток ОСОБА_1 , який враховується при обчисленні пенсії, склав одну гривню 20168 копійок. На підставі зазначеної довідки ОСОБА_1 було проведено перерахунок пенсії з 01.01.2007р. (арк.справи 18-20).

В подальшому, з 01.10.2017р. на підставі Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо підвищення пенсій" та розпорядження Житомирського ОУПФУ №1506353 від 24.04.2018р. позивачем було проведено перерахунок (осучаснення) пенсій із використанням єдиного показника середньої заробітної плати за 2016 рік у розмірі 3764,40грн та коефіцієнта страхового стажу 1% внаслідок чого з 01.10.2017р. розмір пенсії ОСОБА_1 склав 6494,31грн, з яких: 6290,25грн розмір основної пенсії, 204,06грн доплата за понаднормативний стаж (19 років) (арк.справи 24).

28.03.2018р. Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області звернулось до Житомирського обласного онкологічного диспансеру з листом №4138/03 в якому просило надіслати на адресу управління довідку про заробітну плату помісячно для обрахунку пенсії за період роботи з 01.01.1985р. по 31.12.1989р. ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , НОМЕР_1 ), яка працювала лікарем-радіологом радіологічного відділення (арк.справи 25).

Житомирським обласним онкологічним диспансером Житомирської обласної ради, у відповідь на вказаний лист було надано довідку №639 від 29.03.2018р. про заробітну плату для обчислення пенсії за період з 01.01.1985р. по 31.12.1989р., відповідно до якої заробітна плата ОСОБА_1 , яка враховується при обчисленні пенсії склала нуль гривень 11243 копійки. У примітці довідки зазначено, що раніше надану довідку вважати недійсною (арк.справи 33).

30.03.2018р. Управління внутрішнього аудиту та фінансового контролю головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області звернулось до відповідача з листом №4287/03.1-02 про проведення звірки з метою визначення обґрунтованості та достовірності поданого призначення перерахунку пенсії довідки "Про заробітну плату для визначення пенсії" від 29.03.2018р. №639 за період 01.01.1985р. по 31.12.1989р., виданої ОСОБА_1. Житомирським обласним онкологічним диспансером (арк.справи 25, зворот).

20.04.2018р. Головним управління Пенсійного фонду України в Житомирській області за результатами перевірки обґрунтованості довідки "Про заробітну плату для обчислення пенсії", яка видана Житомирським обласним онкологічним диспансером Житомирської обласної ради, було складено довідку №3808, в якій зазначено, що перевірка обґрунтованості довідки від 29.03.2018р. №639, видана ОСОБА_1 , розбіжностей не містить (арк.справи 34, 35).

Враховуючи результати перевірки, на підставі довідки відповідача №639 від 29.03.2018р., позивачем було перераховано ОСОБА_1 пенсію з 01.01.2017р. по 31.03.2018р. та встановлено завищення пенсії, виплаченої ОСОБА_1 за вказаний період на суму 222767,40грн, що підтверджується протоколом індивідуального перерахунку від 04.05.2018р. (арк.справи 36-38).

25.04.2018р. Житомирським об`єднаним управлінням Пенсійного фонду України в Житомирській області було видано розпорядження №228 про утримання з ОСОБА_1 суми переплати 222767,40грн, щомісячно в розмірі 20% (1682,40грн) до повного погашення, яка утворилась за період з 01.01.2007р. по 31.03.2018р. у зв`язку з поданням недостовірних даних (арк.справи 39, зворот).

ОСОБА_1 звернулась до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом до Житомирського об`єднаного управління Пенсійного фонду України у Житомирській області про визнання дій протиправними, скасування розпорядження та припинення відрахувань з пенсії.

Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду 15.01.2019р. у справі №340/5403/18 позов ОСОБА_1 задоволено; визнано протиправними дії Житомирського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області у частині стягнення з ОСОБА_1 переплати пенсії з нарахованих виплат по 20% щомісячно до повного погашення заборгованості; скасовано розпорядження Житомирського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області №228 від 25.04.2018р. про утримання переплати у розмірі 20% щомісячно; зобов`язано припинити відрахування з пенсії боргу (переплати) у розмірі 222767,40грн, повернувши вже утримані кошти з погашення цієї заборгованості починаючи з квітня 2018 року (арк.спарви 40-42).

На виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду у справі №340/5403/18 від 15.01.2019р. позивачем було видано розпорядження від 19.04.2019р. про припинення утримання переплати пенсії з ОСОБА_1 та повернення раніше отриманих коштів в розмірі 5900,52грн (арк.справи 43).

Розглянувши доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, Північно-західний апеляційний господарський суд прийшов до висновку про наступне:

Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України підставою виникнення цивільних прав і обов`язків, у тому числі щодо відшкодування кредиторові або іншій особі збитків (шкоди), є зобов`язання, які виникають з договорів та інших правочинів або внаслідок завдання шкоди.

За статтею 174 Господарського кодексу України господарські зобов`язання можуть виникати внаслідок заподіяння шкоди суб`єкту або суб`єктом господарювання.

Згідно ч.ч.1, 2 ст.15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина 1 статті 16 Цивільного кодексу України).

Статтею 22 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками, зокрема, є втрати, яких особа зазнала у зв`язку із знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Відповідно статті 1166 Цивільного кодексу України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Згідно статей 22, 1166 Цивільного кодексу України, для застосування такої міри відповідальності як відшкодування збитків потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв`язку між протиправною поведінкою заподіювача шкоди та збитками, вини. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача збитків/шкоди є причиною, а збитки/шкода, які виникли у потерпілої особи, - наслідком такої протиправної поведінки. Тобто, протиправна дія є причиною, а шкода - наслідком протиправної дії. Відсутність будь-якої з зазначених ознак виключає настання цивільно-правової відповідальності відповідача у вигляді покладення на нього обов`язку з відшкодування збитків.

Протиправною поведінкою є різновид правової поведінки, що характеризується як соціальне відхилення від норми, зловживання правом та правопорушенням. Протиправною поведінка вважається тоді, коли суб`єкт права свідомо порушує норму права. Необхідною ознакою протиправності є нормативність, тобто закріплення моделі поведінки людини нормою права.

На позивача покладається обов`язок довести наявність збитків (шкоди), протиправність поведінки заподіювача збитків та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяними збитками. В свою чергу, відповідач повинен довести, що в його діях відсутня вина у заподіянні збитків. При цьому, важливим елементом доказування наявності збитків є встановлення причинного зв`язку між протиправною поведінкою заподіювача та збитками потерпілої сторони. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки, які завдано особі, - наслідком такої протиправної поведінки.

Крім застосування принципу вини при вирішенні спорів про відшкодування шкоди необхідно виходити з того, що шкода підлягає відшкодуванню за умови безпосереднього причинного зв`язку між неправомірними діями особи, яка завдала шкоду, і самою шкодою. Встановлення причинного зв`язку між протиправною поведінкою заподіювача та шкодою потерпілої сторони є важливим елементом доказування наявності шкоди. При цьому, доведенню підлягає те, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а шкода, яка завдана особі, - наслідком такої протиправної поведінки. А відтак, доводячи склад цивільного правопорушення у діях відповідача, позивач мав довести, що його (відповідача) поведінка була неправомірною та протиправною. Протиправною поведінкою є різновид правової поведінки, що характеризується як соціальне відхилення від норми, зловживання правом та правопорушенням. Протиправною поведінка вважається тоді, коли суб`єкт права свідомо порушує норму права.

Позивач стверджує, що внаслідок видачі відповідачем довідки з недостовірними даними без номера і дати, об`єднане управління нарахувало та виплатило фізичній особі надмірну пенсію в розмірі 222767,40грн. Вказує, що до моменту видачі відповідачем нової довідки (№369 від 29.03.2018р.), об`єднане управління не мало можливості та повноважень щодо обмеження виплат або здійснення перерахунку пенсії ОСОБА_1 доводить, що в діях відповідача наявні усі елементи складу цивільного правопорушення. Також вказує, що оскільки обставини, які були виявлені після перерахунку та виплати пенсії ОСОБА_1 зумовили необхідність приведення виплат у відповідність з наявними документами з моменту перерахунку пенсії з 01.01.2007р., то така сума переплати підлягає поверненню особою, через дії (бездіяльність) якої була спричинена матеріальна шкода у вигляді переплати пенсії в сумі 222767,40грн, які позивач просить стягнути з відповідача. Також вказує, що на момент подання ОСОБА_1 заяви про здійснення перерахунку пенсії на підставі вказаної довідки в грудні 2006 року, перевірці достовірності довідок про заробітну плату підлягали лише довідки видані малими підприємствами та кооперативами, довідки, видані державними та комунальними (підприємствами) такий перевірці не підлягали.

Згідно статті 101 Закону України "Про пенсійне забезпечення" органи, що призначають пенсії, мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі. Підприємства та організації несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну громадянам або державі внаслідок несвоєчасного оформлення або подання пенсійних документів, а також за видачу недостовірних документів, і відшкодовують її.

Як встановлено ч.1 ст.50 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду чи в судовому порядку.

Відповідно до ч.2 ст.101 Закону України "Про пенсійне забезпечення", підприємства та організації несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну громадянам або державі внаслідок несвоєчасного оформлення або подання пенсійних документів, а також за видачу недостовірних документів, і відшкодовують її.

Постановою Пенсійного фонду України від 25.11.2005р. №22-1 затверджено Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (далі Порядок).

Порядок регулює питання щодо подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Пунктом 17 Порядку (в редакції, чинній на момент звернення за перерахунком пенсії) довідка про заробітну плату (дохід) особи видається на підставі особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працював померлий годувальник або особа, яка звертається за пенсією. Якщо такі підприємства, установи, організації ліквідовані або припинили своє існування з інших причин, то довідки про заробітну плату видаються правонаступником цих підприємств, установ чи організацій або державними архівними установами.

У випадках, коли архівні установи не мають можливості видати довідку за встановленою формою з розшифровкою виплачених сум за видами заробітку, вони можуть видавати довідки, що відповідають даним, наявним в архівних фондах, без додержання цієї форми.

Установлення заробітку для обчислення пенсії на підставі показань свідків не допускається. Виписка зі штатного розпису про посадовий оклад, профспілкові квитки, квитки партій та рухів, громадських об`єднань не можуть служити документами, що засвідчують фактичний заробіток для обчислення розміру пенсії.

Згідно п.38 Порядку при прийманні документів орган, що призначає пенсію:

а) перевіряє правильність оформлення заяви й подання про призначення пенсії, відповідність викладених у них відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж;

б) здійснює попередню правову експертизу змісту і належного оформлення представлених документів;

в) перевіряє правильність копій відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розходження.

Орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення в трьохмісячний термін з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, а також перевіряти в необхідних випадках обґрунтованість їх видачі.

В довідці про заробітну плату для обчислення пенсій без номера та дати видачі, Комунальною установою "Обласний онкологічний диспансер" Житомирської обласної ради за період з 01.01.1985р. по 31.12.1989р. суми по заробітній платі були невірно переведені з радянських карбованців у гривні, внаслідок чого розмір пенсії ОСОБА_1 був завищений.

Пунктом 43 Порядку встановлено, що право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об`єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.

Отже, як вірно зазначено судом першої інстанції, в будь якому випадку, згідно наведених вище положень Порядку, остаточне рішення щодо відповідності поданих документів для призначення та нарахування пенсії вимогам Закону приймається саме органами Пенсійного фонду. Та саме на орган, який призначив пенсію, було покладено контрольні функції за дотриманням діючого законодавства при призначенні пенсії та щодо перевірки документів наданих заявником на відповідність відомостей, викладених у цих документах, законам і підзаконним актам, на підставі яких оформляється пенсія, а посадові особи відповідного органу не були позбавлені можливості перевірити обґрунтованість видачі документів, необхідних для обчислення пенсії та достовірність наведених в них даних, проте зазначеного не зробили.

Як уже зазначалось, довідка про заробіток для обчислення пенсії, яка була подана ОСОБА_1 до пенсійного фонду для здійснення перерахунку, не містить номеру та дати видачі.

У додатках до Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій, який діяв на час звернення особи за призначенням та нарахуванням пенсії, містяться зразки документів, які додаються до заяви про призначення пенсії. Так, відповідно до зразку (бланку) довідки про заробітну плату (додаток 1 до п.6 Порядку), відомості щодо розшифрування заробітної плати в грн. є обов`язковими. Також в зразку-бланку довідки про заробіток зазначено "сума заробітку з розшифруванням (грн)".

У вищевказаній довідці про заробіток для обчислення пенсії зазначено сума заробітку ОСОБА_1 з розшифровкою (грн.).

Разом з тим, суд першої інстанції вірно зауважив, що зазначення відповідачем в довідці суми заробітку ОСОБА_1 , який враховується при обчисленні пенсії за період з 01.01.1985-31.12.1989, в розмірі одна гривня 20168 копійок не викликало у працівників пенсійного фонду жодних сумнівів щодо правильності переведення заробітної плати з радянських карбованців у гривні, як і не викликало питань щодо відсутності у наданій довідці номеру та дати її видачі.

Відповідно до довідки позивача №24395/03.8 від 21.08.2019р. ОСОБА_1 знаходиться на обліку позивача та отримує пенсію за віком, розмір якої за грудень 2006 становив 389,60грн (арк.справи 115).

При здійснені перерахунку пенсії ОСОБА_1 за заявою від 29.12.2006р, середньомісячний заробіток для обчислення пенсії було визначено в розмірі 2207,96грн, при цьому середньомісячний заробіток по Україні становив 524,14грн.

Тобто, показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" враховується для обчислення пенсії, становив значно менший розмір ніж було визначено позивачем при здійсненні перерахунку пенсії ОСОБА_1 .

Як вірно відмічено судом першої інстанції, зазначені невідповідності не викликали сумнівів у відповідальних осіб пенсійного фонду при прийнятті документів та призначенні ОСОБА_1 пенсії із встановленням коефіцієнту заробітку 5,6 для лікаря-радіолога, не стали підставою для можливої перевірки цих відомостей, ними не були витребувані пояснення щодо неадекватності та надмірної величини зазначеної заробітної плати. У відповідальних працівників органу не виникло питань щодо можливої помилки в наданій їм довідці та її невідповідності дійсності.

Натомість без жодних питань чи зауважень такі документи були прийняті та на підставі них здійснено перерахунок пенсії.

При цьому, лише через 12 років - у 2018 році, органами фонду при проведенні автоматизованим способом індивідуально-масового перерахунку пенсії з 01.04.2018р. та вибіркової перевірки пенсійних справ, було випадково виявлено невідповідність розміру нарахованої та виплаченої пенсії ОСОБА_1 .

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що матеріальна шкода виникла внаслідок неправомірних дій позивача, адже саме ним було прийнято рішення про перерахунок пенсії ОСОБА_1 , встановлений її розмір та проведена безпосередня виплата грошових коштів.

Відповідно до ч.1 ст.73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч.1 ст.74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності до ст.76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Зі змісту ст.77 ГПК України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

При цьому, позивачем не доведено вини відповідача у надмірному нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 пенсії та не доведено наявності всіх елементів, необхідних для застосування такої міри відповідальності як відшкодування шкоди.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що Господарський суд Вінницької області дійшов вірного висновку про відмову у задоволенні позову Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області до Комунальної установи "Обласний онкологічний диспансер" Житомирської обласної ради про стягнення 222767,40грн.

Відповідно до ч.4 ст.11 ГПК України, суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

За усталеною практикою Європейського суду з прав людини (справи "Серявін та інші проти України", "Пронін проти України", "Кузнєцов та інші проти Російської Федерації" одним із завдань вмотивованого рішення є продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Ігнорування судом доречних аргументів сторони є порушенням статті Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Зазначене судом першої інстанції було дотримано в повній мірі.

При цьому, п.1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент.

Питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Відхиляючи скаргу апеляційний суд у принципі має право просто підтвердити правильність підстав, на яких ґрунтувалося рішення суду нижчої інстанції (рішення у справі Гарсія Руїс проти Іспанії").

Доводи скаржника в апеляційній скарзі, спростовуються наведеним вище, матеріалами справи та не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства і висновків суду не спростовують.

У відповідності до ст.276 ГПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Доводи скаржника, зазначені в апеляційній скарзі, апеляційним судом не визнаються такими, що можуть бути підставою згідно ст.ст.275-280 ГПК України для скасування чи зміни оскаржуваного рішення, тому суд апеляційної інстанції вважає, що рішення місцевого господарського суду винесено у відповідності до норм матеріального та процесуального права і його слід залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

На підставі ст.129 ГПК України судовий збір за розгляд апеляційної скарги покладається на скаржника.

Керуючись ст.ст.269, 270, 272, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північно-західний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області на рішення Господарського суду Житомирської області від 21.10.2019р. у справі №906/562/19 - залишити без задоволення, а рішення господарського суду першої інстанції - без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

Повний текст постанови складено 20.01.2020р.

Головуючий суддя Саврій В.А.

Суддя Дужич С.П.

Суддя Миханюк М.В.