Ухвала

від 23.10.2019 по справі 640/428/19

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

про залишення позову без розгляду

23 жовтня 2019 року м. Київ№ 640/428/19 Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Васильченко І.П., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу

за позовомКерівника Білоцерківської місцевої прокуратури до третя особаУправління охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та регулювання рибальства в Київській області, Державного агентства рибного господарства України Товариство з обмеженою відповідальністю Рибне господарство Тібр провизнання протиправними та скасування погоджень ВСТАНОВИВ:

Керівник Білоцерківської місцевої прокуратури звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва із позовною заявою до Управління охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та регулювання рибальства в Київській області, Державного агентства рибного господарства України, третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю Рибне господарство Тібр , в якій просить суд:

- визнати протиправним та скасувати погодження Управлінням охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та регулювання рибальства в Київській області 23.06.2016 Товариству з обмеженою відповідальністю Рибне господарство Тібр режиму рибогосподарської експлуатації ставу розташованого на р. Роська в с. Теліжинці Тетіївського району Київської області;

- визнати протиправним та скасувати погодження Державного агентства рибного господарства України від 15.08.2016 Товариству з обмеженою відповідальністю Рибне господарство Тібр режиму рибогосподарської експлуатації ставу розташованого на р. Роська в с. Теліжинці Тетіївського району Київської області.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 26 лютого 2019 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

В якості підстав для звернення з позовом до суду позивачем зазначено, що прокуратурою виявлено порушення вимог чинного законодавства при експлуатації Теліжинецького ставу, розташованого на річці Роська в адміністративних межах с. Теліжинці Тетіївського району Київської області. На переконання позивача відповідачами невизначено статус вказаного ставу як рибогосподарського та його межі; не враховано відсутність у ТОВ Рибне господарство Тібр права на використання земельної ділянки водного фонду; режим рибогосподарської експлуатації вказаного ставу не погоджено із територіальним органом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України.

Крім того, позивач зазначив, що Керівник Білоцерківської місцевої прокуратури звертається з даним позовом до суду на захист інтересів держави самостійно, в порядку визначеному ч. 5 ст. 53 Кодексу адміністративного судочинства України, ст. 23 Закону України "Про прокуратору", у зв`язку з відсутністю органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах.

Відповідачі проти позову заперечили з підстав викладених у письмових відзивах на позовну заяву. Крім іншого, в обґрунтування відзиву на позовну заяву зазначає, що у прокурора відсутні повноваження на ведення справи в суді в тому числі і в інтересах держави, оскільки її інтереси представлені відповідними органами.

Третя особа у своїх письмових поясненнях на позовну заяву заперечувала проти задоволення позовних вимог, посилаючись на їх безпідставність та необґрунтованість. Також представником третьої особи подано клопотання про залишення позовної заяви без розгляду у зв`язку з відсутністю у позивача адміністративної процесуальної дієздатності. В обґрунтування поданого клопотання зазначає про те, що прокурор не обґрунтував та не довів належними та допустимими доказами наявність порушень відповідачем законних інтересів держави або інтересів конкретного громадянина у зв`язку з прийняттям спірного рішення. Також представником третьої особи заявлено клопотання про залишення позову без розгляду у зв`язку з пропуском позивачем строку звернення до суду із цим позовом.

Розглядаючи в порядку черговості заявлені третьою особою клопотання, суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення позову без розгляду на підставі п. 1 ч. 1 ст. 240 Кодексу адміністративного судочинства України, виходячи з наступного.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 131 1 Конституції України, в Україні діє прокуратура, яка здійснює, зокрема, представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Згідно правового висновку Верховного Суду, наведеного в тексті постанови від 25.04.2018 у справі №806/1000/17, з урахуванням ролі прокуратури в демократичному суспільстві та необхідності дотримання справедливого балансу у питанні рівноправності сторін судового провадження зміст п. 3 ч. 1 ст. 131 1 Конституції України щодо підстав представництва прокурора інтересів держави в судах не може тлумачитися розширено.

Відтак, прокурор може представляти інтереси держави в суді у виключних випадках, які прямо передбачені законом. Розширене тлумачення випадків (підстав) для представництва прокурором інтересів держави в суді не відповідає принципу змагальності, який є однією з засад правосуддя (п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України).

Правові засади організації і діяльності прокуратури України, статус прокурорів, порядок здійснення прокурорського самоврядування, а також систему прокуратури України визначає Закон України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 №1697-VII (далі також - Закон №1697-VII).

Згідно з ч. 3 ст. 2 Закону №1697-VII, на прокуратуру не можуть покладатися функції, не передбачені Конституцією України.

За приписами п. 2 ч. 1 ст. 2 цього Закону, на прокуратуру покладаються ряд функцій, зокрема, представництва інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених цим Законом.

Нормами ч. 1 - 3 ст. 23 Закону №1697-VII визначено, що представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.

Прокурор здійснює представництво в суді інтересів громадянина (громадянина України, іноземця або особи без громадянства) у випадках, якщо така особа не спроможна самостійно захистити свої порушені чи оспорювані права або реалізувати процесуальні повноваження через недосягнення повноліття, недієздатність або обмежену дієздатність, а законні представники або органи, яким законом надано право захищати права, свободи та інтереси такої особи, не здійснюють або неналежним чином здійснюють її захист.

Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Прокурор також здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу .

Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Відповідно до ч. 1 ст. 43 Кодексу адміністративного судочинства України, здатність мати процесуальні права та обов`язки в адміністративному судочинстві (адміністративна процесуальна правоздатність) визнається за громадянами України, іноземцями, особами без громадянства, органами державної влади, іншими державними органами, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами, підприємствами, установами, організаціями (юридичними особами).

Згідно з ч. 3, 4 ст. 53 Кодексу адміністративного судочинства України, у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, вступає за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Аналіз норм зазначених частин статті 53 Кодексу адміністративного судочинства України, у взаємозв`язку з ч. 2, 3 ст. 23 Закону №1697-VII дає підстави вважати, що участь прокурора в судовому процесі в адміністративних судах стає можливою за умови, крім іншого, обґрунтування підстав для звернення до суду, а саме нездійснення або неналежного здійснення захисту інтересів держави у спірних правовідносинах органом державної влади, органом місцевого самоврядування чи іншим суб`єктом владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, або підтвердження відсутності такого органу.

Суд звертає увагу, що захищати інтереси держави повинні, насамперед, відповідні суб`єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимог закону не здійснює захисту або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести (а суд перевірити) причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом, і які є підставами для звернення прокурора до суду.

Прокурор не може вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати належного суб`єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави (наведена правова позиція наведена в ухвалі Верховного Суду від 19.07.2018 у справі №822/1169/17).

Так, за змістом норм ч. 4 ст. 23 Закону №1697-VII наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.

Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.

Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень.

Виключно з метою встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави в суді у випадку, якщо захист законних інтересів держави не здійснює або неналежним чином здійснює суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, прокурор має право отримувати інформацію, яка на законних підставах належить цьому суб`єкту, витребовувати та отримувати від нього матеріали та їх копії.

У разі відсутності суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесений захист законних інтересів держави, а також у разі представництва інтересів громадянина з метою встановлення наявності підстав для представництва прокурор має право: 1) витребовувати за письмовим запитом, ознайомлюватися та безоплатно отримувати копії документів і матеріалів органів державної влади, органів місцевого самоврядування, військових частин, державних та комунальних підприємств, установ і організацій, органів Пенсійного фонду України та фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування, що знаходяться у цих суб`єктів, у порядку, визначеному законом; 2) отримувати від посадових та службових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, військових частин, державних та комунальних підприємств, установ та організацій, органів Пенсійного фонду України та фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування усні або письмові пояснення. Отримання пояснень від інших осіб можливе виключно за їхньою згодою.

Аналіз наведеної ч. 4 ст. 23 Закону №1697-VII дає підстави стверджувати, що прокурор може підтвердити наявність підстав для представництва інтересів держави в суді шляхом надання належного обґрунтування, підтвердженого достатніми доказами, зокрема, але не виключно, повідомленням прокурора на адресу відповідного суб`єкта владних повноважень про звернення до суду, запитами, а також копіями документів, отриманих від суб`єкта владних повноважень, що свідчать про наявність підстав для відповідного представництва.

В тексті позовної заяви Керівник Білоцерківської місцевої прокуратури посилається на те, що оспорювані рішення порушують інтереси держави у сферах охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та регулювання рибальства.

Водночас заява позивача не містить ні обґрунтувань в чому саме полягає інтерес держави, а не конкретної територіальної громади, на території якої розташований відповідний водний об`єкт (в даному випадку громади села Теліжинці Тетіївського району Київської області), ні обґрунтувань неможливості відповідного органу місцевого самоврядування, що відповідно до ст. 10 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" представляє інтереси відповідної місцевої громади, самостійно звернутись з аналогічним позовом до суду.

Крім того, відповідно до статті 5 Закону України Про державний контроль за використанням та охороною земель , державний контроль за використанням та охороною земель усіх категорій та форм власності здійснює центральний орган виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері нагляду (контрою) в агропромисловому комплексі.

Постановою Кабінету Міністрів України від 22.07.2016 №482 Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України внесено зміни до Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.01.2015 №15, та визначено, що Держгеокадастр є центральним органом виконавчої влади, який реалізує держану політику у сфері державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі в частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів.

Разом з тим, Керівником Білоцерківської місцевої прокуратури не була підтверджена така підстава для звернення прокурора до суду, як відсутність згідно чинного законодавства у Держгеокадастру (як державного органу контролю у сфері державного нагляду (контрою) в агропромисловому комплексі) права на звернення до суду на виконання своїх повноважень.

Так, в тексті позовної заяви не вказано, що прокурор звертається в даній справі на виконання функцій Держгеокадастру, і, відповідно, - як позивач. Позовна заява також не містить в силу вимог ч. 5 ст. 53 Кодексу адміністративного судочинства України прохання встановити відсутність у Держгеокадастру права на самостійне звернення до суду та не містить відповідного клопотання про визнання прокурора позивачем у справі.

Матеріали справи також не містять будь-яких документів на підтвердження того, що прокурор звертався до Держгеокадастру з питання наявності у цього органу можливості та підстав самостійно звернутись до адміністративного суду, також відсутні документальні докази витребування прокурором від Держгеокадастру документів з метою звернення до суду та оформлення позовних вимог.

Зазначені обставини в сукупності з наведеними нормами вказують на відсутність у прокурора адміністративної процесуальної дієздатності на звернення до суду з подібними позовними вимогами, що виключає можливість розгляду і вирішення даної справи по суті заявлених позовних вимог.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 18.09.2018 у справі 826/7910/17, Київського апеляційного адміністративного суду від 07.06.2018 у справі №826/12564/17 та постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 04.12.2018 у справі №810/3163/18.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 240 Кодексу адміністративного судочинства України, суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо позов подано особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності.

Таким чином, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для залишення позовної заяви Керівника Білоцерківської місцевої прокуратур в інтересах держави без розгляду.

Що стосується доцільності розгляду решти поданих третьою особою клопотань, то такі клопотання не підлягають розгляду в силу ухвалення судом рішення про залишення поданого позову без розгляду.

Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 240, ст. 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва

У Х В А Л И В:

1. Клопотання представника Товариства з обмеженою відповідальністю Рибне господарство Тібр про залишення позовної заяви без розгляду задовольнити.

2. Залишити без розгляду позов Керівника Білоцерківської місцевої прокуратури до Управління охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та регулювання рибальства в Київській області, Державного агентства рибного господарства України, третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю Рибне господарство Тібр про визнання протиправними та скасування погоджень.

3. Копію ухвали направити учасникам справи.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст. ст. 293-295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя І.П.Васильченко