Рішення

від 21.10.2019 по справі 158/1202/19

КІВЕРЦІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 158/1202/19

Провадження № 2/0158/450/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 жовтня 2019 року Ківерцівський районний суд Волинської області

в складі: головуючого - судді - Костюкевича О.К.

секретаря - Хмілевської І.О.

за участю позивача ОСОБА_1

представника позивача - Романюка Л.С.

відповідача - ОСОБА_3

представника відповідача - Носкова О .М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Ківерці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , Жорнищенської сільської ради про недійсність заповіту, -

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернувся в Ківерцівський районний суд Волинської області з позовом до ОСОБА_3 та Жорнищенської сільської ради Ківерцівського району Волинської області про недійсність заповіту.

Позовні вимоги мотивує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її рідний брат ОСОБА_5 Останньому на праві приватної власності належав житловий будинок з надвірними будівлями і спорудами та земельна ділянка площею 0,12 га кадастровий номер 0721882901:01:001:0450 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), що у АДРЕСА_1 , а також земельна ділянка площею 1,1790 га, яка розташована на території Жорнищенської сільської ради Ківерцівського району Волинської області кадастровий номер 0721882900:04:000:0510.

Зазначає, що йому було відомо, що його брат ОСОБА_5 09.05.2016 року склав заповіт, відповідно до якого все своє майно заповідав своїй рідній сестрі - ОСОБА_6 Пізніше йому стало відомо, що 19.01.2017 року ОСОБА_5 склав інший заповіт, відповідно до якого все належне йому майно заповів ОСОБА_3 , відповідачу по справі.

Вказує, що у 2002 році ОСОБА_5 був прооперований у зв`язку із діагнозом: аценарний рак підшлункової залози, також було діагностовано гіпертонічну хворобу, церебральний атеросклероз, хронічна церебро-васкулярна недостатність, миготлива аритмія з серцевою недостатністю, внаслідок чого виникло значне зниження зору - катаракта очей. Тому не міг заповіт до підписання прочитати, тому не розумів, що підписує. Крім того, заповіт, посвідчений секретарем Жорнищенської сільської ради, яка не мала повноважень на здійснення нотаріальних дій, відсутня примітка про прочитання вказаного заповіту та власноручний підпис заповідача, тобто заповіт посвідчений з порушення вимог нормативно-правових актів щодо його посвідчення, тому його слід визнати недійсним.

З врахуванням вищевикладеного, просить визнати недійсним заповіт, посвідчений 19.01.2017 року від імені ОСОБА_5 в користь ОСОБА_3

13.06.2019 року від представника відповідача ОСОБА_3 - адвоката Носкова О.М. до суду подано відзив на позовну заяву, відповідно до якого просить в задоволенні позову відмовити в повному обсязі, оскільки зазначає, що будучи сусідом померлого ОСОБА_5 , ОСОБА_3 з дружиною постійно здійснював за ним догляд. Секретар Жорнищенської сільської ради мав повноваження на вчинення нотаріальних дій на території сільської ради, будь-яких порушень при його складенні допущено не було, тому підстав для визнання його недійсним немає. а позивачами належним чином вказаний факт не підтверджено. З врахуванням викладеного просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

Представником позивача ОСОБА_1 - Романюком Л.С. було подано відповідь на відзив, відповідно до якого вказує на порушення вчинення нотаріальних дій, зокрема про відсутність у заповіті напису текст даного заповіту прочитаний вголос та власноручно підписаний , оскільки заповіт надрукований, при цьому на ньому міститься лише підпис заповідача, відсутні навіть власноручно написані ним прізвище на ініціали, а сам текст є машинописним, тому недотримання форми заповіту тягне його нікчемність. Стверджує, що заповідач не міг читати та писати самостійно, тому і зміст заповіту йому невідомий, отже він не міг розуміти, що підписує.

Представником відповідача ОСОБА_3 Носковим О.М. було подано заперечення на відповідь на відзив, відповідно до якого просить в задоволенні позову відмовити, оскільки будь-яких порушень при складенні заповіту допущено не було.

Позивач ОСОБА_1 та його представник - адвокат Романюк Л.С. в судовому засіданні, кожен зокрема, заявлені вимоги підтримали повністю та просили її задовольнити повністю.

Відповідач ОСОБА_3 та його представник - адвокат Носков О.М. в судовому засіданні, кожен зокрема, заявлені вимоги не визнали, просили у їх задоволенні відмовити.

Представник Жорнищенської сільської ради Ківерцівського району Волинської області в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, причини неявки суду не відомі.

Заслухавши пояснення сторін по справі, кожного зокрема, всебічно проаналізувавши та дослідивши матеріали справи, з`ясувавши дійсні обставини справи в їх сукупності, оцінивши за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному і об`єктивному розгляді справи, зібрані по справі докази, керуючись законом, суд дійшов до наступного висновку.

Відповідно до положень ст. ст. 55, 124 Конституції України та ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизначених або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

За змістом ст. 12 ЦПК України, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу свої вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно із ст. 13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданими учасниками справи.

Відповідно до вимог ст. 19 ЦПК України, суди розглядають в порядку цивільного судочинства справи, що виникають із цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин.

Судом встановлено, що відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 04.05.2017 року, виданого Жорнищенською сільською радою Ківерцівського району Волинської області, ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 26).

Відповідно до ст. 1233 ЦК України заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.

Згідно з ст. 1234 ЦК України право на заповіт має фізична особа з повною цивільною дієздатністю. Право на заповіт здійснюється особисто. Вчинення заповіту через представника не допускається.

Нормами ст. 1247 ЦК України передбачено, що заповіт складається у письмовій формі, із зазначенням місця та часу його складення. Заповіт має бути особисто підписаний заповідачем.

З дослідженої у судовому засіданні спадкової справи №38/2017 вбачається, що 10.05.2016 року спадкодавцем ОСОБА_5 було складено заповіт, який посвідчено секретарем Жорнищенської сільської ради Ківерцівського району Волинської області - ОСОБА_12, відповідно до якого, спадкодавець заповів усе належне йому на день смерті майно, своїй сестрі - ОСОБА_6 (а.с. 146). Разом з тим, ОСОБА_5 складено ще один заповіт від 19.01.2017 року, посвідчений секретарем Жорнищенської сільської ради Ківерцівського району Волинської області ОСОБА_12, згідно з яким усе належне йому на день смерті майно заповів ОСОБА_3 (а.с. 154).

Відповідно до ч.ч. 1-3 ЦК України заповідач має право у будь-який час скасувати заповіт. Заповідач має право у будь-який час скласти новий заповіт. Заповіт, який було складено пізніше, скасовує попередній заповіт повністю або у тій частині, в якій він йому суперечить. Кожний новий заповіт скасовує попередній і не відновлює заповіту, який заповідач склав перед ним.

Таким чином, новим заповітом скасовано заповіт від 10.05.2016 року.

Згідно з пункту 1.4 Розділу ІІІ Порядку вчинення нотаріальних дій посадовими особами органів місцевого самоврядування, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 11.11.2011 року, посадова особа органу місцевого самоврядування може на прохання особи записати заповіт з її слів власноручно або за допомогою загальноприйнятих технічних засобів. У цьому разі заповіт має бути прочитаний уголос та підписаний заповідачем, про що ним зазначається у заповіті перед його підписом. Якщо заповідач через фізичні вади не може сам прочитати заповіт, посвідчення заповіту має відбуватися в присутності не менш як двох свідків.

Судом встановлено, що підтверджується матеріалами справи, зокрема відповідно до рішенням Ківерцівського районного суду Волинської області від 13.11.2018 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_3 , Жорнищенської сільської ради про визнання недійсним заповіту встановлено, що доказів того, що на момент складання та посвідчення заповіту ОСОБА_5 не міг самостійно його прочитати та підписати немає, тому вказаний заповіт є останньою волею заповідача. При цьому судом не приймаються до уваги твердження свідків ОСОБА_8 про те, що померлий не міг читати, так як не виписував останніх пів роки перед смертю газети, які раніше дуже полюбляв читати, не дивився телевізора, бо не бачив, а також свідка ОСОБА_9 , яка є лікарем-офтальмологом і оглядала померлого у вересні 2016 року, яка припускає, що на момент посвідчення заповіту ОСОБА_5 вже міг втратити зір, оскільки дані твердження є оціночними судженнями, спростовуються твердженнями інших свідків, зокрема ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , про те, що померлий читав, однак в окулярах.

Крім того, допитана у судовому засіданні секретар Жорнищенської сільської ради Ківерцівського району Волинської області - ОСОБА_12 повідомила суду, що за вказівкою голови сільської ради ОСОБА_13 вона приходила до ОСОБА_5 , де останній повідомив їй, що хоче змінити заповіт та заповісти усе належне йому майно сусіду ОСОБА_3 . На запитання чи він це точно вирішив останній відповів - так. Переписавши дані його паспорта вона склала заповіт та на наступний день у двох екземплярах принесла його померлому. Зазначила, що заповіт був підписаний ОСОБА_5 особисто, лише в її присутності. Також зазначила, що вказаний заповіт він спочатку перечитав, в окулярах, а потім лише підписав. Поспілкувавшись з ним зазначила, що це була дійсно його воля, оскільки він неодноразово зазначав, що посварився із родичами.

Згідно до ст. 215 Цивільного кодексу України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин).

У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним.

Як зазначено в п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними від 6 листопада 2009 р. № 9, судам відповідно до статті 215 ЦК необхідно розмежовувати види недійсності правочинів: нікчемні правочини - якщо їх недійсність встановлена законом (частина перша статті 219, частина перша статті 220, частина перша статті 224, ст. 157 тощо), та оспорювані - якщо їх недійсність прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує їх дійсність на підставах, встановлених законом (ч. 2 ст. 222, ч. 2 ст. 223, ч. 1 ст. 225 ЦК тощо).

Нікчемний правочин є недійсним через невідповідність його вимогам закону та не потребує визнання його таким судом. Оспорюваний правочин може бути визнаний недійсним лише за рішенням суду.

Отже, в силу положень ч. 1 ст. 1257 Цивільного кодексу України, заповіт, складений особою, яка не мала на це права, а також заповіт, складений з порушенням вимог щодо його форми та посвідчення, є нікчемним.

Пунктом 5 постанови Пленуму Верховного Суду України Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними від 6 листопада 2009 р. № 9, роз`яснено, що вимога про встановлення нікчемності правочину підлягає розгляду в разі наявності відповідного спору. Такий позов може пред`являтися окремо, без застосування наслідків недійсності нікчемного правочину. У цьому разі в резолютивній частині судового рішення суд вказує про нікчемність правочину або відмову в цьому.

Відповідно до положень статті 1247 Цивільного кодексу України заповіт складається у письмовій формі із зазначенням місця та часу складання. Заповіт має бути особисто підписаний заповідачем. Якщо особа не може особисто підписати заповіт, він підписується відповідно до частини четвертої статті 207 цього Кодексу. Заповіт має бути посвідчений нотаріусом або іншими посадовими, службовими особами, визначеними у статтях 1251 - 1252 цього Кодексу.

Аналізуючи спірний заповіт і його зміст на предмет відповідності вимогам законодавства, суд вважає, що він складений уповноваженою посадовою особою (а.с.161-163) у письмовій формі, зареєстрований у встановленому законом порядку та особисто підписаний заповідачем ОСОБА_5 , що знайшло документальне підтвердження в судовому засіданні.

При цьому судом не беруться до уваги твердження позивача та його представника, що секретар Жорнищенської сільської ради Ківерцівського району Волинської області ОСОБА_12 була неуповноваженою особою на здійснення нотаріальних дій, в тому числі і посвідчувати заповіт померлого вона не могла, оскільки такими повноваженнями її виконавчий комітет сільської ради не наділяв, так як відповідне рішення виконкому сільської ради наявне - Про призначення відповідального за вчинення нотаріальних дій № 18 від 31.12.2015 року. Згідно із висновком експерта № 14825 за результатами проведення фізико-хімічної експертизи матеріалів документів від 19.09.2019 року (а.с. 20-31 Т.2) підпис від імені сільського голови ОСОБА_13 в рішення виконкому Жорнищенської сільської ради № 18 від 31.12.2015 року виконано в період вересень 2015-березень 2016 року, який включає дату вказану в документів - 31 грудня 2015 року.

Відсутність власноручного зазначення у заповіті ОСОБА_5 про прочитання заповіту ним уголос, перед його підписом, якщо і є порушенням вимог пункту 1.4 Розділу ІІІ Порядку вчинення нотаріальних дій посадовими особами органів місцевого самоврядування, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 11.11.2011 року, то незначним і не може тягнути за собою недійсності заповіту, оскільки, як було встановлено судом, такий заповіт відповідає дійсній волі заповідача ОСОБА_5 .

Тобто, судом встановлено, що даний заповіт складений та посвідчений відповідно до вимог чинного законодавства України, з дотриманням всіх необхідних процедур та вимог.

Крім того, позивач ОСОБА_1 у визначений законом строк не звертався до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини після смерті брата ОСОБА_5 , фактично спадщину також не прийняв, тому будь-які його права чи інтереси оспорюваним заповітом порушено не було.

У відповідності до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Таким чином при розгляді даної справи суд приходить до висновку, що позивачем не надано суду належних та допустимих доказів, які б підтверджували наявність обставин, на які ОСОБА_1 посилається в своїй позовній заяві. При складанні та посвідченні оскаржуваного заповіту були повністю дотримані вимоги норми чинного законодавства щодо форми, змісту та порядку посвідчення заповітів, з дотриманням всіх необхідних процедур та вимог. Таким чином, у задоволенні позову слід відмовити за безпідставністю його вимог.

Крім того, відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір не підлягає відшкодуванню, оскільки в задоволенні позову відмовлено.

Керуючись ст. ст. 4,19,76,81,247, 258-259, 263-265, 354 ЦПК України, ст.ст. 215, 1217, 1223, 1247,1257 ЦК України, Конституцією України, Законом України Про нотаріат , Постановою Пленуму Верховного Суду України Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними від 6 листопада 2009 р. № 9, Постановою Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 "Про судову практику у справах про спадкування" суд, -

у х в а л и в :

В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , Жорнищенської сільської ради про недійсність заповіту - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Волинського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач:

ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , ІНПП: НОМЕР_2 .

Представник позивача: ОСОБА_2 , АДРЕСА_2 .

Відповідач: ОСОБА_3 , АДРЕСА_1 .

Жорнищенська сільська рада Ківерцівського району Волинської області, вул. Центральна, 3 с. Жорнище Ківерцівського району Волинської області, код ЄДРПОУ: 04333721.

Суддя

Ківерцівського районного суду О.К. Костюкевич

Повний текст судового рішення складений 23.10.2019 року