Ухвала

від 23.10.2019 по справі 826/15766/16

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 826/15766/16

УХВАЛА

23 жовтня 2019 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі судді-доповідача Кузьменка В. В., суддів Василенко Я. М., Ганечко О. М., перевіривши матеріали апеляційної скарги Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду від 26.04.2019 у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Еко Трансбуд до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В :

До Шостого апеляційного адміністративного суду надійшла апеляційна скарга Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду від 26.04.2019.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 27.08.2019 апеляційну скаргу залишено без руху.

Копію вказаної ухвали отримано апелянтом 29.08.2019 та надіслано до суду клопотання про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 04.10.2019 клопотання апелянта про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги задоволено та надано апелянту строк для усунення недоліків до 17.10.2019. Вказана ухвала отримана скаржником.

Апелянтом надіслано до суду повторно клопотання про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги.

Клопотання обґрунтовано тим, що скаржником вживаються заходи щодо сплати судового збору за подання апеляційної скарги.

Апелянт вказує, що є бюджетною організацією та будь-які перерахування коштів з рахунків Апелянта, які відкриті в органах казначейства, в тому числі сплата судового збору, передбачає певну процедуру.

Так, Наказом Міністерства фінансів України від 23.08.2012 № 938 затверджено Порядок казначейського обслуговування місцевих бюджетів (далі - Порядок № 938), яким визначено процедуру здійснення видатків розпорядниками бюджетних коштів, в тому числі на сплату судового збору, відповідно до якого перерахування коштів на сплату судового збору відбувається шляхом надання до органів Казначейства платіжних доручень та інших документів, визначених даним порядком.

Таким чином, Відповідач звертається із клопотанням про продовження строку на усунення недоліків скарги.

Дослідивши клопотання колегія суддів виходить з наступного.

Відповідно до ст. 129 Конституції України, однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, у тому числі й юридичних осіб.

Згідно з ч. 1 та 2 ст. 44 КАС України учасники справи мають рівні процесуальні права та обов`язки. Учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Сплата судового збору за подання апеляційної скарги в силу положень ст. 196 КАС України є процесуальним обов`язком сторони, що звертається до суду з апеляційною скаргою.

Органи доходів і зборів є державними органами, що здійснюють адміністрування податків, зборів, платежів, тобто суб`єктами, що реалізують свою владну компетенцію.

Фінансування витрат на оплату судового збору для державних органів із державного бюджету передбачено за кодом економічної класифікації 2800 Інші поточні платежі , розмір яких щорічно затверджується відповідним кошторисом.

При цьому, майновий стан сторони не є тотожним відсутності кошторисних призначень суб`єкта владних повноважень. Звільнення від сплати судового збору може бути застосовано до тих осіб, рівень статків яких не дозволяє робити будь-які судові витрати, інакше вони неспроможні будуть забезпечити свої найнеобхідніші життєві потреби. Обмежене фінансування бюджетної установи не є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від сплати.

Відповідно до ч. 2 ст. 121 КАС України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Колегія суддів зазначає, що підставою для продовження строку на сплату судового збору не може виступати необхідність дотримання внутрішньої процедури виділення та погодження коштів на сплату судового збору податковим органом чи тимчасова відсутність таких коштів. Це пов`язано з тим, що держава має дотримуватись принципу належного урядування та не може отримувати вигоду від порушення правил та обов`язків, встановлених нею ж.

Отже, неналежна організація трудового процесу з боку відповідальних осіб, а так само відсутність у суб`єкта владних повноважень коштів для своєчасної сплати судового збору є суто суб`єктивними причинами, а негативні наслідки, які настали у зв`язку з такими причинами є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов`язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними.

Відповідач, який діє від імені держави, як суб`єкт владних повноважень, не може та не повинен намагатись отримати вигоду від організаційних чи фінансових складнощів, які склались у нього на поточний день, шляхом уникнення або зволікання виконання ним своїх процесуальних обов`язків, в тому числі і щодо забезпечення неухильного виконання вимог процесуального закону, зокрема, стосовно строку подання апеляційної скарги, її форми та змісту, а також сплати судового збору.

Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 4.ХІ.1950), Рекомендація щодо заходів, які полегшують доступ до правосуддя №R (81)7, прийнята Комітетом міністрів Ради Європи 14 травня 1981 року, та практика Європейського суду з прав людини під час застосування цієї конвенції не визнають необхідність сплати судових витрат обмеженням права доступу до суду.

Наразі недоліки апеляційної скарги не усунуті апелянтом, а саме доказів сплати судового збору суду надано не було.

Також апелянт не обґрунтовує, яким чином додатковий час сприятиме виконанню ухвали суду щодо сплати судового збору за подання апеляційної скарги по цій справі, а також не надано суду жодних доказів можливості в подальшому сплатити суму судового збору у справі.

Проте, продовження строку на усунення недоліків на тривалий строк призведе до затягування судового розгляду та правової невизначеності сторін, що суперечить положенням п. 11 ч. 1 ст. 4, ст. 6 КАС України.

При цьому, у рішенні від 08.11.2005 у справі Смірнова проти України Європейський суд з прав людини зазначив, що обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 у справі Креуз проти Польщі право на суд не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими. Вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявників на доступ до правосуддя.

Також, строк на усунення недоліків скарги уже продовжувався ухвалою суду від 04.10.2019 за клопотанням апелянта.

Одночасно суд зазначає, що у відповідача було достатньо часу для сплати судового збору та надання платіжного доручення, а тому вищенаведені заявником обставини не можуть бути підставою для повторного продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги. Зловживання процесуальними правами не допускається.

З огляду на те, що станом на 23.10.2019 скаржник не усунув зазначені в ухвалі від 27.08.2019 недоліки апеляційної скарги, строк на усунення недоліків скаржнику уже продовжувався судом, колегія суддів вважає необхідним повернути апеляційну скаргу.

Практика Європейського суду з прав людини також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути піддане обмеженням, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав, або фінансовим обмеженням (справа Стаббігс на інші проти Великобританії , справа Девеер проти Бельгії , справа Креуз проти Польщі , МШ Голуб проти України ) оскільки за своєю природою це право вимагає регулювання з боку держави, яка щодо цього користується певними межами самостійного оцінювання.

Таким чином, враховуючи те, що апеляційне провадження у справі за апеляційною скаргою не відкривалось, недоліки апеляційної скарги, зазначені в ухвалі про залишення апеляційної скарги без руху, апелянтом у строк, встановлений судом, усунуті не були, то колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає поверненню особі, яка її подала.

Керуючись ст. ст. 169, 298, 321, 325, 328-331 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

Клопотання Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про продовження строку для усунення недоліків - залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду від 26.04.2019 у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Еко Трансбуд до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії - повернути особі, яка її подала.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя-доповідач: В. В. Кузьменко

Судді: О. М. Ганечко

Я. М. Василенко