Рішення

від 07.10.2019 по справі 911/2119/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" жовтня 2019 р. м. Київ Справа № 911/2119/18

Господарський суд Київської області в складі:

головуючого судді Христенко О.О.

за участю секретаря Гарбуз Л.В.

розглянувши справу № 911/2119/18

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Інтерн , м. Бровари

до Товариства з обмеженою відповідальністю Осіс , с. Шпитьки

Києво-Святошинського району

про стягнення 66 118,00 грн.

за участю представників:

від позивача: Лі Д.Д. - довіреність від 01.01.2019;

від відповідача: Котов С.О., адвокат, договір про надання правової допомоги № 017/19

від 04.07.2019;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Інтерн (надалі - позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Осіс (надалі - відповідач) про визнання дій відповідача такими, що суперечать законодавству України та порушують право позивача на отримання податкового кредиту та стягнення 66 118,00 грн.

Ухвалою суду від 01.10.2018 відмовлено у відкритті провадження у справі в частині позовних вимог щодо визнання дій ТОВ Осіс такими, що суперечать законодавству України та порушують право ТОВ Інтерн на отримання податкового кредиту; в частині вимог про стягнення грошових коштів в сумі 66 118,00 грн. позовну заяву залишено без руху, запропоновано ТОВ Інтерн усунути недоліки позовної заяви шляхом визначення правової природи грошових коштів за стягненням яких звернувся позивач та надання розрахунку вказаної суми.

Ухвалою суду від 17.10.2018 відкрито провадження у справі № 911/2119/18, розгляд справи в порядку загального позовного провадження призначений в підготовчому засіданні на 14.11.2018 об 11 год. 00 хв.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що між позивачем та відповідачем існували правовідносини, які виникли в силу укладення Договору поставки товару та виконання робіт № OS.17.045 від 24.10.2017. На підставі вказаного Договору у період листопад-грудень 2017 року позивачем було здійснено відповідачу оплату за поставлене обладнання та виконані роботи. Відповідач в установленому Податковим кодексом України порядку не зареєстрував податкові накладні, що унеможливлює отримання позивачем суми податкового кредиту, у зв`язку з чим позивач просить суд стягнути з відповідача 66 178,00 грн. збитків.

Через канцелярію суду (вх. № 31867/18 від 09.11.2018) від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній заперечує проти позову та просить суд відмовити в його задоволенні. Так, заперечення відповідача зводяться до того, що за наслідками господарських операцій між позивачем та відповідачем, відповідачем здійснено своєчасну спробу реєстрації податкових накладних. Державною фіскальною службою України 02.11.2017 зменшено суму, на яку відповідач має право зареєструвати податкові накладні, і у зв`язку із цим податковим органом відмовлено у реєстрації податкових накладних відповідача, поданих за результатами господарської діяльності з позивачем. Київським окружним адміністративним судом відкрито провадження у справі № 810/2175/18 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Осіс до Державної фіскальної служби України з вимогами визнати протиправними дій, які полягають у зменшенні суми на яку ТОВ Осіс має право зареєструвати податкові накладні та зобов`язання вчинити дії щодо реєстрації податкових накладних, в тому числі за № 328 від 08.11.2017, № 331 від 10.11.2017, № 352 від 13.12.2017, № 356 від 13.12.2017 (господарські операції з позивачем). Таким чином, як стверджує відповідач, порушення прав позивача спричинено саме протиправними діями Державної фіскальної служби України, що було предметом розгляду у справі № 810/2175/18, яка розглядалася Київським окружним адміністративним судом, що в свою чергу виключає вину відповідача в завданні позивачу збитків в сумі 66 118,00 грн.

Через канцелярію суду відповідач подав клопотання від 08.11.2018 про залишення позовної заяви без руху та клопотання від 08.11.2018 про залишення позовної заяви без розгляду, які судом відхилені.

Також, відповідачем надано клопотання про зупинення провадження у справі № 911/2119/18 до набрання законної сили рішенням у адміністративній справі № 810/2175/18 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Осіс до Державної фіскальної служби України про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії.

В підготовчому засіданні 14.11.2018 судом оголошено перерву до 05.12.2018 о 10 год. 20 хв.

Через канцелярію суду (вх. № 32989/18 від 26.11.2018) від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій позивач вказує на порушення саме відповідачем умов Договору № OS.17.045 від 24.10.2017, зокрема, п. 5.5, в якому між сторонами було погоджено, що у разі не реєстрації постачальником (відповідач) податкових накладних протягом терміну, встановленого чинним законодавством України, та/або реєстрації податкових накладних з допущенням помилок, постачальник компенсує покупцеві (позивачу) суму податкового кредиту, що втрачена ним внаслідок таких дій постачальника, протягом 15 банківських днів з моменту такої вимоги покупця. За твердженням позивача загальна сума податку на додану вартість за незареєстрованими відповідачем податковими накладними та згідно з платіжними дорученнями № 4150489505 від 10.11.2017, № 4150489506 від 10.11.2017, № 4150490143 від 15.12.2017, № 4150490144 від 15.12.2017 становить 66 118,00 грн.

Ухвалою суду від 05.12.2018 зупинено провадження у справі № 911/2119/18 до набрання законної сили рішенням Київського окружного адміністративного суду від 22.11.2018 у справі № 810/2175/18 за позовом ТОВ Осіс до Державної фіскальної служби України про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії.

Ухвалою суду від 21.06.2019 поновлено провадження у справі № 911/2119/18 та призначено підготовче засідання на 08.07.2019 о 10 год. 40 хв.

В підготовчому засіданні 08.07.2019 судом оголошено перерву до 21.08.2019 об 11 год. 00 хв.

Ухвалою суду від 21.08.2019 відкладено підготовче засідання на 09.09.2019 о 10 год. 40 хв.

Через канцелярію суду (вх. № 15898/19 від 20.08.2019) позивач надав відповідь на заперечення відповідача на відповідь позивача на відзив, в яких не погоджується з доводами відповідача, викладеними у відзиві та запереченнях на відповідь на відзив, та просить суд стягнути з відповідача збитки в сумі 66 118,00 грн.

Через канцелярію суду (вх. № 16764/19 від 04.09.2019) відповідач надав заперечення на відповідь позивача на відзив із заявою про продовження процесуального строку на виконання вимог ухвали суду від 21.08.2019 щодо надання заперечень.

Ухвалою суду від 09.09.2019 закрито підготовче провадження у справі № 911/2119/18 та призначено розгляд справи по суті на 07.10.2019 о 10 год. 00 хв.

В судовому засіданні 07.10.2019 відповідач надав письмові судові дебати.

В судових засіданнях представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі, оскільки вважає їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з підстав викладених у позові, відповіді на відзив та відповіді на заперечення відповідача.

Представник відповідача в судових засіданнях проти позову заперечував та просив суд відмовити у задоволенні позову з підстав, зазначених у відзиві на позовну заяву та у запереченнях на відповідь на відзив.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення учасників справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, що мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд Київської області

ВСТАНОВИВ:

24 жовтня 2017 року між Товариством з обмеженою відповідальністю Осіс ( постачальник , надалі - відповідач) та Товариством з обмеженою відповідальністю Інтерн ( покупець , надалі - позивач) укладено Договір поставки товару та виконання робіт № OS.17.045, відповідно до умов п. 1.1 якого відповідач зобов`язується поставляти позивачу обладнання, передбачене даним Договором (надалі - товар), та виконувати роботи з монтажу СКС та радіорозвідки (надалі - роботи), а позивач зобов`язується приймати й вчасно оплачувати вартість товару та робіт, на умовах даного Договору.

Номенклатуру, асортимент, кількість і вартість товару та робіт, погоджується сторонами в доатках до даного Договору, що є невід`ємною частиною даного Договору з дати їх підписання сторонами (п. 1.2 Договору).

Відповідно до п. 2.2 Договору, якщо інше не зазначено у відповідних додатках до даного Договору, позивач здійснює оплату загальної вартості товару та робіт, зазначених у відповідному додатку до даного Договору, в наступному порядку: передоплата у розмірі 100% від загальної вартості товару протягом 5 банківських днів з моменту підписання договору та 100% пост оплата робіт здійснюється позивачем протягом 2 банківських днів з дати підписання сторонами акту приймання-передачі виконаних робіт та відповідних додатків до даного Договору.

Згідно п. 3.1 Договору, якщо інше не зазначено у відповідних додатках до даного Договору, передача товару позивачу здійснюється відповідачем протягом 20 робочих днів від дня надходження на поточний рахунок відповідача оплати, передбаченої п. 2.2 Договору або відповідним додатком, за умови надання позивачем оригіналу довіреності на отримання товару.

Відповідно до п. 3.11 Договору роботи з монтажу СКС та радіорозвідки відповідач виконує протягом 5 календарних днів з моменту поставки, що підтверджується підписанням сторонами документів прийому-передачі.

На виконання умов Договору у період листопад-грудень 2017 року відповідач здійснив роботи з радіо обстеження та складання плану розміщення точок доступу Wi-Fi на суму 24 000,00 грн., в т.ч. ПДВ 4 000,00 грн., що підтверджується актом надання послуг № 294 від 08.11.2017 (підписаним сторонами), який оплачений позивачем платіжним дорученням № 4150489506 від 10.11.2017 на суму 24 000,00 грн. (з відмітками банку); відповідач здійснив поставку товару на суму 345 150,00 грн., в т.ч. ПДВ 57 525,00 грн., що підтверджується видатковою накладною № 299 від 27.11.2017, яка оплачена позивачем платіжним дорученням № 4150489505 від 10.11.2017 на суму 345 150,00 грн. (з відміткою банку); відповідач здійснив поставку товару на суму 14 922,00 грн., в т.ч. ПДВ 2 487,00 грн., що підтверджується накладною № 317 від 13.12.2017, який оплачений позивачем платіжним дорученням № 4150490144 від 15.12.2017 на суму 14 922,00 грн.; відповідач здійснив поставку товару на суму 744,00 грн., в т.ч. ПДВ 124,00 грн., що підтверджується видатковою накладною № 318 від 13.12.2017 та здійснив роботи з монтажу та пусконалагодження структурованих кабельних мереж на суму 11 892,00 грн., в т.ч. ПДВ 1 982,00 грн., що підтверджується актом надання послуг № 319 від 13.12.2017 (підписаним сторонами). Позивач здійснив оплату у сумі 12 636,00 грн. за вказаною вище видатковою накладною та актом надання послуг, що підтверджується платіжним дорученням № 4150490143 від 15.12.2017 (з відмітками банку).

Згідно п. 5.5 Договору у разі не реєстрації відповідачем податкових накладних протягом терміну, встановленого чинним законодавством України та/або реєстрації податкових накладних з допущенням помилок, внаслідок чого позивач втратив право на податковий кредит згідно ст. 198.6 Податкового кодексу України, відповідач компенсує позивачу суму податкового кредиту, що втрачена ним внаслідок таких дій відповідача протягом 15 банківських днів з моменту такої вимоги позивача.

Частинами 1 та 2 ст. 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу.

Пунктом 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України передбачено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач посилається на те, що у зв`язку з невиконанням відповідачем положень п. 198.6 ст. 198 та п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, позивач не може віднести суму ПДВ в загальному розмірі 66 118,00 грн. до складу податкового кредиту відповідного періоду, оскільки відповідач не зареєстрував податкові накладні у Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відтак, внаслідок неправомірних, на думку позивача, дій відповідача, що пов`язані з недотриманням податкового законодавства, позивач втрачає право на податковий кредит, у зв`язку з чим останньому завдано збитки в сумі 66 118,00 грн. (загальна сума ПДВ за вищенаведеними актами наданих послуг та видатковими накладними).

У зв`язку з наведеними обставинами позивач направив на адресу відповідача заяву вих. № 35 від 26.03.2018 з вимогою зареєструвати податкові накладні на суму ПДВ 66 118,00 грн. в Єдиному державному реєстрі податкових накладних згідно вимог Податкового кодексу України або компенсувати позивачу суму податкового кредиту 66 118,00 грн. (докази направлення заяви відповідачу в матеріалах справи).

Позивач зазначає, що платіжними дорученнями № 4150490023 від 11.12.2017 на суму 650 000,00 грн. та № 4150490275 від 22.12.2017 на суму 650 000,00 грн. позивач сплатив ПДВ за листопад та грудень 2017 року, і в цих загальних сумах ПДВ закладено 57 525,00 грн., 4 000,00 грн. та 2 487,00 грн. ПДВ за платежами, здійсненими позивачем на виконання умов Договору між позивачем та відповідачем, та у зв`язку із не реєстрацію відповідачем податкових накладних та неможливістю позивачем отримати податковий кредит.

Згідно ч. 1 ст. 16 Цивілього кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до п. 8 ч. 2 ст. 16 ЦК України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути в тому числі відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Згідно ч.ч. 1 та 2 ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Збитками є: 1) втрати, яких особа зазначала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Згідно ст. 174 ГК України господарські зобов`язання можуть виникати: безпосередньо із закону або іншого нормативно-правового акта, що регулює господарську діяльність; з акту управління господарською діяльністю; з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать; внаслідок заподіяння шкоди суб`єкту або суб`єктом господарювання, придбання або збереження майна суб`єкта або суб`єктом господарювання за рахунок іншої особи без достатніх на те підстав; у результаті створення об`єктів інтелектуальної власності та інших дій суб`єктів, а також внаслідок подій, з якими закон пов`язує настання правових наслідків у сфері господарювання.

Відповідно до ст. 224 ГК України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Згідно ст. 225 ГК України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додатково робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понечені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Статтею 14 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) надано визначення понять, в тому числі: 14.1.178 податок на додану вартість - непрямий податок, який нараховується та сплачується відповідно до норм розділу V цього Кодексу; 14.1.179 податкове зобов`язання для цілей розділу V цього Кодексу - загальна сума податку на додану вартість, одержана (нарахована) платником податку в звітному (податковому) періоді; 14.1.181 податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до ч. 198.1 ст. 198 ПК України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг.

Згідно ст. 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін (ч. 201.1). Податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс) (ч. 201.7).

Відповідно до ч. 201.10 ст. 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків: для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені; для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.

У разі порушення цього терміну застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов`язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов`язань за відповідний звітний період.

Виявлення розбіжностей даних податкової декларації та даних Єдиного реєстру податкових накладних є підставою для проведення контролюючими органами документальної позапланової виїзної перевірки продавця та у відповідних випадках покупця товарів/послуг.

У разі порушення продавцем/покупцем граничних термінів реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної та/або розрахунку коригування покупець/продавець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого продавця/покупця. Таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів, що настають за граничним терміном подання податкової декларації за звітний (податковий) період, у якому порушено граничні терміни реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв`язку з придбанням таких товарів/послуг, або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.

Відповідач проти позову заперечує з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву та у запереченнях на відповідь на відзив.

Так, позивач надав докази, що ним за результатами правовідносин з позивачем (Договір на поставку товару та виконання робіт) було оформлено податкові накладні № 328 від 08.11.2017 на загальну суму 24 000,00 грн. (сума ПДВ 4 000,00 грн.), № 331 від 10.11.2017 на загальну суму 345 150,00 грн. (сума ПДВ 57 525,00 грн.), № 352 від 13.12.2017 на загальну суму 14 922,00 грн. (сума ПДВ 2 487,00 грн.), № 356 від 13.12.2017 на загальну суму 11 892,00 грн. (сума ПДВ 1 982,00 грн.) та направлено їх до Єдиного реєстру податкових накладних, що підтверджується квитанціями № 1: податкова накладна № 328 доставлено до центрального рівня Державної податкової служби 29.11.2017, податкова накладна 331 доставлено до центрального рівня Державної податкової служби 29.11.2017, податкова накладна 352 доставлено до центрального рівня Державної податкової служби 28.12.2017, податкова накладна 365 доставлено до центрального рівня Державної податкової служби 28.12.2017.

У квитанціях вказано, що податкові накладні відповідача не прийнято, оскільки виявлено помилку: документ не може бути прийнятий - сума ПДВ в податкових накладних не може перевищувати суму ПДВ, на яку продавець має право зареєструвати податкові накладні/розрахунки коригування (-3 748 182,78) з урахуванням суми ПДВ на яку накладено арешт за рішенням суду (0,00).

Відповідач - ТОВ Осіс звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Державної фіскальної служби України про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 22.11.2018 у справі № 810/2175/18 (яке набрало законної сили 25.04.2019) адміністративний позов задоволено; визнано протиправними дії Державної фіскальної служби України, щодо зменшення 02.11.2017 суми податку, на яку Товариство з обмеженою відповідальністю ОСІС (ідентифікаційний код ЄДРПОУ 37756690) має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, у розмірі 4 272 139,00 грн. в системі електронного адміністрування податку на додану вартість; визнано протиправними дії Державної фіскальної служби України щодо внесення до даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість інформації про Товариство з обмеженою відповідальністю ОСІС (ідентифікаційний код ЄДРПОУ 37756690): Загальна сума перевищення податкових зобов`язань, зазначених платником податку у поданих контролюючому органу податкових деклараціях з податку, суми податку, зазначеної у складених таким платником податкових накладних, зареєстрованих у Реєстрі; сума 4 272 319,00 грн.; реєстраційний номер документу, відповідно до якого відбулися останні зміни override/01.2017 ; дата та час реєстрації 02.11.2017 15:03:29 .; зобов`язано Державну фіскальну службу України вилучити з даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість інформацію про Товариство з обмеженою відповідальністю ОСІС (ідентифікаційний код ЄДРПОУ 37756690): Загальна сума перевищення податкових зобов`язань, зазначених платником податку у поданих контролюючому органу податкових деклараціях з податку, суми податку, зазначеної у складених таким платником податкових накладних, зареєстрованих у Реєстрі; сума 4 272 319,00 грн.; реєстраційний номер документу, відповідно до якого відбулися останні зміни override/01.2017 ; дата та час реєстрації 02.11.2017 15:03:29 ; визнано протиправними дії Державної фіскальної служби України, які полягають у відмові реєстрації податкових накладних Товариства з обмеженою відповідальністю ОСІС (ідентифікаційний код ЄДРПОУ 37756690): №№ 313 від 26.10.2017; 314 від 26.10.2017; 315 від 06.11.2017; 316 від 06.11.2017; 317 від 26.10.2017; 318 від 27.10.2017; 319 від 30.10.2017; 320 від 22.12.2017; 321 від 22.11.2017; 322 від 31.10.2017; 323 від 31.10.2017; 324 від 13.11.2017; 325 від 07.11.2017; 326 від 08.11.2017; 327 від 07.11.2017; 328 від 08.11.2017 ; 329 від 08.11.2017; 330 від 09.11.2017; 331 від 10.11.2017 ; 332 від 10.11.2017; 333 від 10.11.2017; 334 від 10.11.2017; 335 від 10.11.2017; 336 від 15.11.2017; 337 від 20.11.2017; 340 від 01.12.2017; 341 від 29.11.2017; 342 від 05.12.2017; 343 від 06.12.2017; 344 від 11.12.2017; 345 від 11.12.2017; 346 від 11.12.2017; 347 від 11.12.2017; 348 від 11.12.2017; 349 від 11.12.2017; 350 від 11.12.2017; 351 від 11.12.2017; 352 від 13.12.2017 ; 353 від 13.12.2017; 354 від 12.12.2017; 355 від 12.12.2017; 356 від 13.12.2017 ; 357 від 29.12.2017; 358 від 31.12.2017; 2 від 13.02.2018; 3 від 13.02.2018; 4 від 13.02.2018; 5 від 15.02.2018; 6 від 15.02.2018; 7 від 15.02.2018; 8 від 16.02.2018; 9 від 20.02.2018; 10 від 20.02.2018; 11 від 21.02.2018; 12 від 21.02.2018; 13 від 22.02.2018; 14 від 22.02.2018; 15 від 01.03.2018; 16 від 13.03.2018; 17 від 13.03.2018; 18 від 13.03.2018; 19 від 13.03.2018; 20 від 14.03.2018; 21 від 15.03.2018; 23 від 15.03.2018; 24 від 22.03.2018; 25 від 27.03.2018; 26 від 28.03.2018; 27 від 27.03.2018; 28 від 27.03.2018; 29 від 03.04.2018 в Єдиному реєстрі податкових накладних .

Відповідно до ч. 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказується при розгляді іншої справи, в якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Так, відповідач довів належними та допустимими доказами, що ним було вчинено передбачені податковим законодавством дії щодо реєстрації податкових накладних за результатами господарської діяльності з позивачем у листопаді-грудні 2017 року. Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 22.11.2018 у справі № 810/2175/18 встановлено протиправність дій Державної фіскальної служби України, які полягають у відмові реєстрації податкових накладних Товариства з обмеженою відповідальністю ОСІС № 328 від 08.11.2017, № 331 від 10.11.2017, № 352 від 13.12.2017, № 356 від 13.12.2017.

Позивач стверджує про намагання реєстрації відповідачем податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних раніше встановленої дати, тому як перші платежі позивачем було здійснено 10.11.2017, а відповідач до відзиву надає податкову накладну від 08.11.2017.

Як зазначалося вище, відповідно до ч. 201.7 ст. 201 ПК України податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг , а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс). Послуги частково були надані відповідачем позивачу 08.11.2017, що підтверджується актом надання послуг № 294 від 08.11.2017 на суму 24 000,00 грн., в т.ч. ПДВ 4 000,00 грн.

Позивач зазначає, що згідно п. 5.5 Договору у разі не реєстрації відповідачем податкових накладних протягом терміну, встановленого чинним законодавством України та/або реєстрації податкових накладних з допущенням помилок, внаслідок чого позивач втратив право на податковий кредит згідно ст. 198.6 Податкового кодексу України, відповідач компенсує позивачу суму податкового кредиту, що втрачена ним внаслідок таких дій відповідача протягом 15 банківських днів з моменту такої вимоги позивача.

Як зазначалось вище, відповідачем було здійснено реєстрацію податкових накладних у встановлені строки, а відмова податкового органу реєструвати вказані накладні визнана адміністративним судом протиправною.

Суд виходить з того, що для застосування такої міри цивільно-правової відповідальності, як відшкодування збитків, необхідною є наявність усіх чотирьох елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправна поведінка боржника, яка проявляється у невиконанні або неналежному виконанні ним зобов`язання; наявність збитків; причинний зв`язок між протиправною поведінкою та завданими збитками (збитки мають бути наслідком саме даного порушення боржником зобов`язання, а не якихось інших обставин, зокрема, дій самого кредитора або третіх осіб); вина боржника. Відсутність хоча б одного з елементів складу правопорушення виключає відповідальність боржника за неналежне виконання ним зобов`язань у вигляді відшкодування збитків.

Водночас відповідно до вимог ст.ст. 42, 43, 33 Господарського процесуального кодексу України на позивача покладений обов`язок доведення обставин щодо наявності правових підстав для застосування до відповідача заходів цивільно-правової відповідальності у вигляді відшкодування збитків.

Оскільки під час розгляду даної справи позивач не довів порушення відповідачем своїх господарських зобов`язань перед позивачем, вини відповідача у спричиненні збитків, причинного зв`язку між діями відповідача та збитками, самого факту понесення позивачем збитків, суд зазначає про відсутність правових підстав для задоволення позову.

Також суд зазначає, що з огляду на зміст заявлених позивачем вимог - відшкодування збитків через неотримання позивачем податкового кредиту на суму, щодо якої відповідачем не здійснена реєстрація податкових накладних, відшкодування податку на додану вартість здійснюється державою в податкових правовідносинах між позивачем та державою, а об`єкт дослідження зводиться до з`ясування дотримання відповідачем вимог податкового законодавства щодо належного (своєчасного) оформлення податкових накладних, їх офіційної реєстрації та наявності чи відсутності у позивача можливості відшкодувати податковий кредит. Тобто об`єкт дослідження не знаходиться в площині цивільно-правових (господарсько-правових) відносин.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 12.03.2018 у справі № 918/216/17.

Приписами статей 73, 74 Господарського процесуального кодексу України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ст. 76 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Статтею 77 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За встановлених господарським судом обставин суд вважає, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Інтерн до Товариства з обмеженою відповідальністю Осіс про стягнення 66 118,00 грн. є недоведеними, необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Враховуючи відмову у задоволенні позовних вимог, судові витрати, відповідно до ст.ст. 123, 129 ГПК України покладаються на позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 123, 129, 240-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

В задоволені позову Товариства з обмеженою відповідальністю Інтерн до Товариства з обмеженою відповідальністю Осіс про стягнення 66 118,00 грн. відмовити повністю.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту рішення відповідно до ст.ст. 240-241 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст підписано - 22.10.2019.

Суддя О.О. Христенко