Ухвала

від 23.10.2019 по справі 922/3391/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

УХВАЛА

"23" жовтня 2019 р. м ХарківСправа № 922/3391/19

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Чистякової І.О.

розглянувши матеріали

позовної заяви Міністерства юстиції України (01001, м. Київ, вул. Городецького, 13, ідентифікаційний код 00015622) до Державного підприємства "Харківський науково - дослідний інститут технології машинобудування" (ДП "ХНДІТМ") (61016, м. Харків, вул. Кривоконівська, буд. 30, ідентифікаційний код 14311070) про стягнення 41890,71 грн.

ВСТАНОВИВ:

Міністерство юстиції України (позивач) звернулося до господарського суду Харківської області із позовною заявою до Державного підприємства "Харківський науково - дослідний інститут технології машинобудування" (відповідач) про відшкодування збитків, завданих Державному бюджету України в сумі 41890,71 грн.

Позовні вимоги позивач обгрунтовує зокрема тим, що рішенням Господарського суду Харківської області від 17.05.2011 у справі № 5023/2167/11, задоволено позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Євромет" та стягнуто з Державного підприємства "Харківський науково - дослідний інститут технології машинобудування" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Євромет" заборгованість у розмірі 11751,00 грн, 117,51 грн державного мита та 236,00 грн витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу, що разом складає 12 104,51 грн. В зв`язку з тривалим невиконанням відповідачем зазначеного рішення Господарського суду Харківської області, ТОВ "Торговий дім "Євромет" (заявник) звернулося до Європейського суду з прав людини, яким 19.11.2015 прийнято рішення у справі "Іван Данилович Терлецький проти України та 359 інших заяв" за заявою №22611/12 (далі по тексту - Рішення). На виконання цього Рішення з Державного бюджету України заявнику були сплачені грошові кошти в розмірі 41890,71 грн., які позивач вважає збитками та просить стягнути їх з відповідача на користь Державного бюджету України.

Дослідивши позовну заяву та додані до неї документи, суд дійшов висновку про залишення позовної заяви без руху, виходячи з наступного.

Згідно ч. 2 ст. 164 ГПК України, позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Відповідно до ч. 2 ст. 91 ГПК України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Відповідно до ч. 5 ст. 91 ГПК України учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

Відповідно до п. 5.27 Уніфікованої системи організаційно-розпорядчої документації (ДСТУ 4163-2003) відмітку про засвідчення копії документа складають зі слів "Згідно з оригіналом", назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії і проставляють нижче реквізиту 23. (Приклад: "Згідно з оригіналом

Секретар Підпис Ініціал(и), прізвище

26.06.2001").

Разом з тим, при вивченні документів наданих позивачем судом встановлено, що копія платіжного доручення №513 від 23.02.2016, № 4161 від 18.10.2016 та копія наданого перекладу Рішення Європейського суду з прав людини від 19.11.2015 (зі змінами від 25.02.2016) у справі "Іван Данилович Терлецький проти України та 359 інших заяв" за заявою №22611/12 не відповідають вимогам ст. 91 ГПК України та приписам п. 5.27 ДСТУ 4163-2003.

Так, копії платіжного доручення №513 від 23.02.2016, № 4161 від 18.10.2016 не містять дати посвідчення копії.

На титульному аркуші Перекладу автентичного Рішення Європейського суду з прав людини від 19.11.2015 (зі змінами від 25.02.2016) у справі "Іван Данилович Терлецький проти України та 359 інших заяв" за заявою №22611/12 міститься штамп із зазначенням: "Міністерство юстиції України Секретаріат Урядового уповноваженого у справах Європейського суду з прав людини З ОРИГІНАЛОМ ЗГІДНО", проте документ не міститься відмітки про назву посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії.

Вказане рішення прошито та пронумеровано та на останньому аркуші, на зворотньому боці зазначено, що у цьому документі прошито та пронумеровано 42 аркуші Головним спеціалістом Секретаріату Урядового уповноваженого у справах Європейського суду з прав людини Ю.В ОСОБА_1 Берник та міститься підпис та печатка Секретаріату", що не свідчить про те, що надана копія документу засвідчена належним чином відповідно до вимог п. 5.27 Державної Уніфікованої системи документації ДСТУ 4163-2003 та ст. 91 ГПК України, оскільки як вище зазначено засвідчуватися має кожна сторінка документа та складатися зі слів: «Згідно з оригіналом» , назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії.

Також, суд вважає зазначити про наступне.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про судовий збір", судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.

Відповідно до пп. 1 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно абзацу 4 статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2019 рік" з 1 січня 2019 року встановлено прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць у розмірі 1 921 гривень.

Отже, у даному випадку позивач мав сплатити судовий збір у розмірі 1 921,00 грн.

Відповідно до п. 2 ч.1 ст. 164 ГПК України, до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Докази сплати судового збору подаються до господарського суду тільки в оригіналі; копії, у тому числі виготовлені із застосуванням технічних засобів (фотокопії тощо) цих документів, не можуть бути належним доказом сплати судового збору, який визначений позивачем, як додаток до позовної заяви.

Тобто, долучена позивачем до матеріалів позовної заяви ксерокопія платіжного доручення №1779 від 15.10.2019 про сплату судового збору у розмірі 1 921,00 грн. не може вважатись оригіналом розрахункового документу та не приймається судом у якості належного та допустимого доказу сплати судового збору.

Згідно ч.1, ч.2 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи вищевикладене суд приходить до переконання, що позовну заяву у відповідності до положень ст. 174 ГПК України слід залишити без руху, надати позивачу строк для усунення вище перелічених недоліків, шляхом подання господарському суду Харківської області у 10-денний строк з дня вручення даної ухвали: засвідчених відповідно до вимог чинного законодавства копій: платіжного доручення №513 від 23.02.2016, № 4161 від 18.10.2016; перекладу Рішення Європейського суду з прав людини від 19.11.2015 (зі змінами від 25.02.2016) у справі "Іван Данилович Терлецький проти України та 359 інших заяв" за заявою №22611/12; оригіналу платіжного доручення №1779 від 15.10.2019 про сплату судового збору у розмірі 1 921,00 грн.

Суд звертає увагу позивача, що за умовами ч. 3, ч. 4 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 176 цього Кодексу. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.

Керуючись статтями 162, 164, 174, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

Залишити позовну заяву Міністерства юстиції України без руху.

Встановити позивачу для усунення недоліків позовної заяви 10-денний строк з дня вручення даної ухвали.

Позивачу у 10-ти денний строк з дня вручення даної ухвали подати до господарського суду Харківської області:

- засвідчені відповідно до вимог чинного законодавства копії: платіжного доручення №513 від 23.02.2016; № 4161 від 18.10.2016; перекладу Рішення Європейського суду з прав людини від 19.11.2015 (зі змінами від 25.02.2016) у справі "Іван Данилович Терлецький проти України та 359 інших заяв" за заявою №22611/12;

- оригінал платіжного доручення №1779 від 15.10.2019 про сплату судового збору у розмірі 1 921,00 грн.

Роз`яснити, що якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 176 цього Кодексу.

Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.

Ухвала набирає чинності 23.10.2019.

Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Ухвалу підписано 23.10.2019.

Суддя І.О. Чистякова